Конкурс зібрав більше 168 робіт, з яких у фінал потрапили 26. Які ж лісові проблеми висвітлювали медійники останні дванадцять місяців?

Леся Ганжа, головний редактор сайту «Доступ до правди», член журі конкурсу:

«Найбільше мене вразила одна нова тема -  про деревне вугілля (стаття Петра Чечелюка  та сюжет Максима Волобаєва). В сюжеті 5 каналу, Максима Волобаєва, досліджується ситуація в селі Соснівка Житомирської області, де на виробництві працюють в’язні. А Петро Чечелюк у «Дзеркалі Тижня» провів паралелі з Гаїті, де подібне виробництво згубило екосистему. На сьогодні виробництво деревного вугілля це напівкримінальний бізнес.

Кілька телевізійних робіт було про австрійського виробника деревини “Holzindustrie Schweighofer ” (сюжети Єлізавети Чип, Михайла Тимуляка та Аліни Сесменюк).

Почали писати про посадки лісу (сюжет Євгена Зюзіна та стаття Оксани Войчишиної). Порівняно з минулим роком стало менше бурштину. Але загальне враження про ситуацію у лісовому секторі після перегляду конкурсних робіт - скрізь зрада і в лісах так само».

Оксана Колодяжна, в минулому інженер лісового господарства Херсонської області, член журі конкурсу: «В минулому році я сама була учасником конкурсу (в 2016 році Оксана подавала сюжет телеканалу "ВТВ плюс" про ситуацію, що склалась в умовах відсутності бюджетного фінансування в лісогосподарських підприємствах Херсонської області – Ю. З.). Мені тоді здавалось, якщо попаду на подібний захід - хід історії зміниться. Я приверну увагу до південних лісів. На жаль…

Всі можливості, які я мала тоді як інженер, а потім головний лісничий лісгоспу, вичерпались. Через це я прийняла складне для себе рішення - йти з лісового сектору з можливістю повернутися, якщо пройде перезавантаження.

Головна проблема лісового сектору – відсутність лісівників, які вболівають за ліс усією душею».

Олег Листопад, журналіст, експерт проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні», член журі конкурсу: «Оксана Колодяжна - одна з тих лісників, хто не побоялась говорити правду. Як ви помітили, в лісовому господарстві закон мовчання такий самий як в мафії.

1 червня в цьому ж залі збирались експерти, народні депутати, представники агенції лісових ресурсів. Михайло Попков, експерт  проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні», робив доповідь про стан лісового господарства. Зокрема він зазначив, що Україна єдина європейська країна, яка не має по сьогодні лісової стратегії, політики, чи концепції розвитку лісового господарства. Попков нагадав, що вісім південних областей України вже другий рік позбавлені бюджетного фінансування на захист лісів та ведення лісового господарства. На півдні дійсно вже, як казала Оксана Колодяжна, немає кадрів у лісопідприємствах. І, якщо літо буде сухе, жарке, з п’яними шаличниками, то історія з гасінням на Херсонщині ще при Вікторові Андрійовичу (Ющенко) здасться нам дитячим белькотінням. Тому що сьогодні в південних лісгоспах немає грошей на паливо, зарплати, протипожежні заходи… А, як відомо, 90% пожеж помічає та попереджає саме лісник. Майстер лісу, який працює на своїй ділянці.

В доповіді Михайлі Попкова багато фактів. З яких можна констатувати, що лісове господарство на межі катастрофи. А може вже й пройшло точку неповернення.

Державного системного управління фактично немає.

Що з цим робити? Є пропозиції експертів. Зокрема – негайно відновити фінансування півдня України. Ці ліси не великі за площею – 7%. Але їхнє значення величезне. Крім лісів є ще й лісосмуги, юридичний стан яких не визначено. Південні ліси й ті ж самі лісосмуги добавляють 20% врожайності.

В 2009 році був зроблений так званий корупційний аналіз ризиків. І було визначено головний ризик - державне агентство лісових ресурсів поєднує в собі всі функції. Тобто воно саме визначає політику, саме її реалізує, веде господарську діяльність і контролює саме себе. Експерти FLEG ще в 2009 році сказали, що треба розділити ці функції . На сьогодні далі розмов це не пішло.

Тому рекомендації залишаються усе тими ж, що і вісім років тому. Зокрема, після широкого обговорення треба створити одне або кілька державних господарських об’єднань. Яке саме воно має бути – тут існують різні варіанти рішення. Але у будь-якому разі воно має бути незалежним від Держлісагентства, яке має замість господарської діяльності опікуватися лісами, причому не тільки тими, що зараз йому підпорядковані, а усіма, що є в державі.

Авіалісоохорона залишилась без фінансування. Практично знищена. Тепер якщо пожежа в лісі треба звертатись до МНС. Без фінансування залишився Лісопроект. А він же планує всю діяльність лісового господарства, проводить обліки лісів, визначає де і які мають бути рубки…

Законодавство. На жаль, значна доля поданих законопроектів -- абсолютно популістські, проблеми галузі не вирішують. Як заявив один з присутніх на тому круглому столі депутатів, сьогодні у ВР лежить приблизно 5000 законопроектів. Тому, навіть якщо з’явиться толковий законопроект, шансів на те що він потрапить у порядок денний сесії, дуже мало. Тим не менше, нові «лісові» закони і зміни існуючих потрібні, і цьому треба приділити найпильнішу увагу.

Мораторій на експорт деревини. Мораторій сам по собі не вирішує проблем. Це не реформа. Це питання хто буде переробляти деревину. Наші або закордонні компанії. Зараз в Україні будуються великі підприємства. Той же Schweighofer і не тільки він. Але всі зосередились на мораторії.

Порівняно з попередніми роками я прогресу в журналістських матеріалах особливого не побачив. Раджу журналістам шукати лісників, що будуть надавати вам професійні консультації, а лісникам, які пишуть, шукати журналістів, що допоможуть вам грамотно, а головне, цікаво викласти тему».

Оксана Коваленко, координатор заходів проекту сприяння реформі лісового сектора в Україні: «Моє враження від конкурсних робіт дуже песимістичне, бо ну дуже вже сумні картини вони змальовують. Хоча розумію, що автори матеріалів просто відобразили ту ситуацію, яка є.

Сподіваюсь, що позитивні зміни усе ж будуть. Хочу звернути увагу на новий онлайн ресурс нашого проекту «Український лісовий портал». Це платформа для однодумців. На порталі ви знайдете статистичні та аналітичні дані про лісову галузь, що допоможе вам поглибити тему».

Проект технічної допомоги

«Сприяння реформі лісового сектора в Україні»

за підтримки Програми Лісів (PROFOR) Світового банку

Проект технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні» за підтримки Програми Лісів (PROFOR)[1] Світового баname="_GoBack">нку є продовженням програми «Правозастосування і управління в лісовому секторі»  (ENPI Forest Law Enforcement and Governance Program - FLEG)[2], яка стала першою відкритою інформаційною і дискусійною платформою для обговорення важливих питань лісового сектора різними зацікавленими сторонами.  Після Революції Гідності діяльність в рамках FLEG привернула увагу Уряду стосовно впровадження реформ, необхідних для євроінтеграції.

Метою проекту є підтримка формування поінформованої спільноти і стимулювання широкого публічного обговорення щодо реформування лісового сектору в Україні.  Проект надаватиме експертну підтримку процесам прийняття рішень у лісовому секторі, включаючи рішення щодо бачення суті реформування сектору, а також експертну оцінку важливих законодавчих змін у ширшому контексті реформ в Україні і сприятиме формуванню експертної і суспільної позиції стосовно програми реформування лісового сектору. Проект впроваджується Світовим банком в Україні.  

Основним клієнтом проекту є Верховна Рада України. Цільові аудиторії включають:

• Кабінет Міністрів України
• Мінагрополітики
• Державне агентство лісових ресурсів
• Мінприроди
• Обласні та місцеві органи влади
• Експертні групи, зацікавлені у питаннях лісового сектору
• Представники (асоціації) бізнесу
• Профспілки лісового сектору
• Неурядові організації (НУО)
• Засоби масової інформації

Тривалість першої фази проекту  - з березня до грудня 2017 року. Роботи другої фази проекту буде заплановано в залежності від результатів роботи в першій фазі.   

Завдання:

• Огляд сучасного (на 2016 рік) стану лісового сектору (статистичні дані щодо рубок, видового складу дерев, ключові моделі споживання деревини, аналіз імпорту/експорту, тощо).
• Експертна підтримка у розробці інституційних моделей реформування лісового сектору і бачення їх реалізації на практиці.
• Експертна оцінка проектів законодавства і підготовка рекомендацій щодо покращення лісового законодавства в ширшому контексті  (а) земельної реформи та децентралізації; та (б) вимог щодо ефективного управління лісами (удосконалення регуляторної бази/правил щодо рубок, торгівлі деревиною, лісовідновлення та захисту лісів). 
• Формування і підтримка діяльності інформаційних і дискусійних платформ щодо ключових питань лісового сектору.

Очікувані результати:

• Державні органи та інші зацікавлені сторони отримають оновлену інформацію щодо сучасного стану і динаміки лісового сектору і матимуть спільне розуміння/бачення його проблем.
• Політичне керівництво є поінформованим щодо потенційних ризиків і переваг, пов’язаних з реформою лісового сектору і свідомі поглядів ключових зацікавлених сторін щодо різних сценаріїв інституційної реформи.
• Питання щодо лісових земель взято до уваги у ширшому контексті земельної реформи і децентралізації. Прийняття рішень у лісовому секторі стосовно можливих інституційних змін, політичних і економічних ініціатив/змін, та окремі законодавчі ініціативи підтримано через механізм вчасного фахового обговорення. 
• Iнформаційні і дискусійні платформи утворено і вони функціонують. Лісовій сектор є більш прозорим і інтереси зацікавлених сторін враховано у прийнятті рішень.

Контакти:

Ендрю Мітчел, керівник проекту, старший спеціаліст з питань лісового сектору, Світовий банк, amitchell3@worldbank.org

Оксана Коваленко, координатор проекту, консультант, Представництво Світового банку в Україні, +38 044 490 66 71, 067 506 18 58 okovalenko1@worldbank.org