Боротьба з неугодними або з Росією: що стоїть за доктриною інформаційної безпеки

Боротьба з неугодними або з Росією: що стоїть за доктриною інформаційної безпеки

1 Березня 2017
2239
1 Березня 2017
08:29

Боротьба з неугодними або з Росією: що стоїть за доктриною інформаційної безпеки

2239
В Україні розробили доктрину інформаційної безпеки, яку вже підписав президент Петро Порошенко. Документ передбачає боротьбу з російською пропагандою, моніторинг інтернету, інформаційного поля, зокрема, й українських ЗМІ, а також, блогів і постів в соціальних мережах. Як ця доктрина вплине на пересічного українця, і чи не загрожує вона свободі слова, розбирався "Апостроф".
Боротьба з неугодними або з Росією: що стоїть за доктриною інформаційної безпеки
Боротьба з неугодними або з Росією: що стоїть за доктриною інформаційної безпеки

Суть доктрини

Петро Порошенко підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони "Про Доктрину інформаційної безпеки України". Документ був розроблений в грудні 2016 року, хоча в медіаспільноті говорять про те, що над ним почали працювати ще у 2014 році, але підписав указ Порошенко тільки на вихідних. Як говориться в тексті доктрини, її метою є "уточнення принципів формування і реалізації державної інформаційної політики, перш за все з протидії руйнівному інформаційного впливу Російської Федерації в умовах розв'язаної нею гібридної війни".

Також в документі йдеться про надання Кабміну, СБУ і Міністерству інформаційної політики механізмів виявлення, блокування і видалення в інтернеті інформації, яка несе загрозу національній безпеці, зокрема, заклики до війни, російську пропаганду, розпалювання національної і релігійної ворожнечі, заклики до зміни конституційного ладу. Моніторити на предмет порушень будуть не тільки блоги, пости в соцмережах, але і засоби масової інформації. Крім того, хочуть запустити постійний моніторинг російської пропаганди, щоб оперативно відповідати на неї.

Зазначається, що Кабмін буде забезпечувати фінансування програм, пов'язаних з інформаційною безпекою, спрямовувати та координувати роботу міністерств, інших органів виконавчої влади відповідно до завдань доктрини. Координувати реалізацію доктрини також буде РНБО, крім того, частину завдань покладено на Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони, Державну службу зв'язку та захисту інформації і розвідувальні органи. Крім того, в тексті не обійшли і сферу культури. Так, сказано, що "Міністерство культури України, Державне агентство України з питань кіно, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державний комітет телебачення і радіомовлення України братимуть участь у забезпеченні захисту українського інформаційного простору від пропагандистської аудіовізуальної і друкованої продукції країни-агресора; розробляти пріоритети і стимули розвитку українського кіно, телевізійного контенту, книгодрукування, зокрема висвітлення героїчного опору українського народу російської агресії".

Публікація доктрини викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Хтось впевнений, що доктрину слід було прийняти ще кілька років тому, з початком російської агресії, а хтось порівняв даний документ зі схожою доктриною інформнебезпеки, яка була прийнята в Росії в грудні 2016 року. Пригадали також і так званий "пакет Ярової" — "антитерористичний" пакет законопроектів, внесений депутатом російської Держдуми Іриною Яровою і сенатором Віктором Озеровим, який передбачає жорстке обмеження прав і свобод громадян РФ. Також деякі експерти висловили побоювання, що така доктрина може посприяти обмеженню свободи слова в Україні та обмежити права громадян.

У Міністерстві інформаційної політики не погоджуються з такими звинуваченнями. "Я не бачу, яким саме чином моніторинг соціальних мереж і ЗМІ може "сприяти цензурі". Українське законодавство і так на даний момент містить норми, які зобов'язують правоохоронні органи відповідно реагувати на заклики до повалення конституційного ладу або порушення територіальні цілісності. У тому числі, якщо такі заклики були опубліковані в ЗМІ, тобто моніторинг, в якомусь хаотичному порядку, здійснювався і так. Я можу запевнити, що доктрина жодним чином не буде і не може бути застосована для скорочення прав і свобод громадян, які надані Конституцією. Більш того, за своєю логікою доктрина є стратегічним документом і не може містити, та й не містить норм прямої дії. Вона визначає політику держави. Щодо відповідальності за пости в соціальних мережах, то якщо ви відкриєте реєстр судових рішень в Україні, ви побачите, що подібні вироки там вже є", — розповів "Апострофу" заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін.

Медіаексперт і екс-заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова розповіла виданню, що робота над документом велася останні три роки, і зараз доктрина прийнята з правками, які внесла РНБО. Хоча досі, за словами Попової, в документі залишилися нюанси, з якими не погоджувалося ОБСЄ в першому варіанті доктрини. Крім того, Попова розповіла, що поки незрозуміло, хто в Мінінформполітики буде реалізовувати всі ті завдання, які прописані в доктрині. "Для повноважень, які поклали на Мінінформполітики, там навіть недостатньо персоналу, і немає людей достатнього рівня для того, щоб все це втілити. Наскільки я знаю, там до цього часу працює близько 20 осіб, можливо в цьому році вдасться збільшити кількість персоналу, але поки що так", — розповіла "Апострофу" Попова.

Але в самому міністерстві радять поки не шукати відповіді на запитання, хто буде реалізовувати цю стратегію, і чи достатньо в міністерстві для цього людей. "В даний момент, мова йде не про ресурси і можливості, а про системні інноваційні рішення, які зможуть дати відповідь на питання — як забезпечити безпеку громадян від інформаційно-психологічних впливів, в тому числі в онлайні? Що і для чого має "моніторитись" і, які рішення повинні бути прийняті в результаті цього моніторингу? Це досить комплексна складова системи стратегічних комунікацій, яка повинна бути імплементована на державному рівні", — вважають в міністерстві.

Український Роскомнадзор?

У медіасередовищі також активно обговорюють ініціативу щодо інформаційної безпеки. Але, за словами медіаексперта Наталії Лігачової, доктрина по своїй суті поки декларативна і зрозуміти, яким чином будуть реалізовувати поставлені завдання, можна буде тільки виходячи з тієї законодавчо-нормативної бази, яка буде напрацьована далі. "Один з її недоліків, що положення доктрини пов'язані перш за все з агресією Росії, мені здається, що це свідчить про те, що Україна і автори доктрини поки не мають уявлення, яким чином повинна забезпечуватися інформаційна безпека України, з урахуванням всіх загроз. Можна сказати, що це не стільки загальна доктрина інформбезпеки, скільки стратегія в протидії загрозам з боку Росії нашій інформнебезпеці. Але те, що в нашій доктрині згадується суспільне мовлення і розвиток медіаграмотності населення і досить багато є про доступ до публічної інформації — це великий плюс", — зазначила Лігачова.

Але медіаексперт також звернула увагу, що в документі є багато норм, які викликають стурбованість. "Зокрема, пункт пов'язаний з можливою спробою провести законодавчо позасудове або досудове блокування сайтів. І ось останні ініціативи Зоряна Шкіряка (про блокування сайтів Вконтакті і Однокласники, — "Апостроф") породжують думку, що цю доктрину можуть використовувати для якихось кроків у цьому напрямку. Хоча цьому є потужний опір з боку громадських організацій та провайдерів, але тим не менше, громадянському суспільству потрібно уважно стежити, яким чином будуть імплементувати пункти доктрини", — пояснила Лігачова.

Про те, яким чином і ким буде проводитися моніторинг в інтернеті, не можуть поки сказати ні в міністерствах, ні експерти. А ось в IT-спільноті кажуть, що поки на них ця доктрина істотно не вплине, так як моніторинг в мережі вже і так існує, але з інших питань: пропаганда насильства, порно, наркотиків. Все може змінитися, якщо приймуть не тільки доктрину, але і розроблять відповідні законопроекти. "Для IТ в доктрині немає нічого нового, все залежить від того, які закони будуть прийняті і як це все буде повернуто. Якщо буде закон, що провайдери будуть зобов'язані блокувати доступ до якихось сайтів, то це вже аналог Роскомнадзора і подорожчання для провайдерів. Якщо буде закон про покарання за пост в соцмережах, то аналог пакету Ярової", — розповів "Апострофу" директор компанії інтернет-провайдера Данило Іваньков.

За словами політолога Миколи Спиридонова, небезпека доктрини в тому, що таким чином спробують контролювати не тільки ЗМІ, а й простих українців. "Моніторинг інтернету, який здійснюватиме СБУ, Мінінформполітики стосується і простих українців, так як інтернет буде моніторитись на дуже розмитих підставах, що залишають широкий простір для зловживань. Якщо я, наприклад, критикую прем'єр-міністра, мені можуть приписати, що це суперечить національним інтересам. Але все-таки, я думаю, що більшою мірою це стосуватиметься експертів і блогерів, тому що вже до зовсім рядового українця руки не дійдуть. Якщо щось не подобається, критика влади, наприклад, то відповідно до цієї доктриною можуть контролюватися всі. Я не виключаю, що можуть бути в Україні проросійські блогери, які отримують гроші в Москві і зазіхають на національну безпеку, але в 90% випадків - це буде саме дубинка, якою будуть бити по неугодним владі", — зазначає Спиридонов.

На його думку, щоб доктрина нормально запрацювала, потрібно більш чітко прописати, за якими принципами влада бачать загрозу нацбезпеці. "У документі загальні фрази і під них можна підвести багато всього. Якщо проаналізувати стрічку в Фейсбуці, то 60% критичних публікацій там про те, що в країні відбувається, тобто за кожну другу публікацію можна висувати претензії", — підсумував експерт.

Апостроф

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2239
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду