Робити об’єктивні репортажі із зони конфлікту ніколи не було легкою справою. Побоювання щодо власної безпеки, щоденні сцени смерті та руйнувань безумовно впливають на журналістів, в результаті - особисті емоції часто переважують об’єктивність; крім того, загасити почуття патріотизму та почуття «ми проти них» часто буває непросто.

Професійні етичні дилеми, які з’являються під час висвітлення подій у зоні конфлікту, дуже знайомі Анні, журналісту з Донецька, яка описувала події конфлікту всередині України та поза її межами з самого початку.

«Важко залишатися об’єктивною в таких ситуаціях», говорить Анна, повністю усвідомлюючи, що журналісти з усіх сторін конфлікту стикаються із схожими професійними дилемами. Вона була однією з 200 журналістів та медіа експертів з обох сторін лінії зіткнення, які зібралися у Маріуполі, що на півдні Донецької області, для проведення Донбаського Медіа Форуму, який проходив 9-12 червня 2016 року для обговорення особистого та професійного досвіду висвітлення подій навколо конфлікту.

Під час проведення зазначеного Форуму, який було організовано місцевими неурядовими організаціями, Донецький Інститут Інформації та Донецький Прес Клуб, стало очевидним значне напруження між журналістами. Частково це є наслідком діаметрально протилежних з політичної точки зору репортажів про конфлікт. Більшість журналістів з Донецької області, в тому числі Анна, вважали за краще зберігати анонімність на Форумі.

Олексій Мацука, журналіст, співзасновник онлайн-проекту «Новости Донбасса» та організатор Донбаського Медіа Форуму розповідає про складнощі, з якими стикаються журналісти під час висвітлення конфлікту. Маріупоіль, 10 червня 2016 року. (Фото Євген Сосновський)

Передовий досвід з об’єктивного висвітлення подій 

В ході проведення дискусій на Форумі обговорювалось, як можна сприяти більш усвідомленому застосуванню професійних стандартів журналістики та попередити заздалегідь необ’єктивне висвітлення подій. 

Одним із представлених інструментів був новий посібник «Журналістика в умовах конфлікту – передовий досвід та рекомендації», підготовлений Координатором проектів ОБСЄ в Україні. Крім багатьох інших аспектів, посібник надає рекомендації щодо роботи з уразливими групами населення або способи перевірки фактів, і показує, використовуючи просту мову та на прикладі реальних подій, що працівники засобів масової інформації повинні зробити в цій галузі для підвищення рівня якості своїх репортажів.

«Мета рекомендацій – не лише посилити безпеку журналістів, які висвітлюють конфлікт в Україні, але й сприяти розвитку конфліктно-чутливої журналістики в українських медіа», говорить Національний спеціаліст проектів Координатора проектів ОБСЄ в Україні Марина Безкоровайна.

Репортажі із зони конфлікту: Окремі рекомендації

• Жодна історія не варта вашого життя! Журналісти мають забезпечити свій особистий захист у зонах бойових дій – попереднє планування перед здійсненням подорожі та відвідуванням небезпечної зони, а також проходження курсів надання першої невідкладної допомоги надзвичайно важливі!
• Правда є першою жертвою конфлікту. Рівень напруженості є високим і люди займають одну із сторін. Але для журналіста надзвичайно важливим є залишитися неупередженим та віднайти істину – або принаймні чітко визначати в історії, що інформацію важко перевірити через обставини, які склалися в зоні проведення репортажу. 
• Не клеймити чи дискримінувати під час написання історій про внутрішньо переміщених осіб та інших уразливих груп та не підтримувати політичні маніпуляції з цього питання. 
• Робити людину центром своєї історії та завжди пам’ятати про наслідки вашого репортажу. 
• Не спотворювати реальність заради красивої картинки та проникливого тексту. Для журналіста є неприпустимим перекручування фактів, вигадування неіснуючих речей бо використання кадрів, які не відображають реальність. 

Джерело:«Журналістика в умовах конфлікту – передовий досвід та рекомендації», опублікований Офісом Координатора проектів ОБСЄ в Україні (2016)

Загроза миру 

Об’єктивне висвітлення подій із зон конфлікту є важливим, оскільки подання недостовірної інформації та пропаганда можуть посилити напругу в суспільстві. Тому посібник є саме тим продуктом, який направлений на об’єднання зусиль для встановлення миру в Україні.

Недостатній інтерес до "іншої сторони" та її дегуманізація можуть поставити під загрозу вірогідність стійкого миру, говорить Деян Анастасієвіч,  журналіст  сербського тижневика «Vreme». На Донбаському Медіа Форумі він згадав про свій досвід роботи в якості кореспондента під час війн внаслідок розпаду Югославії. «Не робіть ситуацію ще гіршою, використовуючи різкі висловлювання один проти одного».

Деян Анастасієвіч, журналіст сербського видання «Vreme» («Час»): «Не погіршуйте ситуацію застосовуючи словесні образи проти один одного». Панельна дискусія під час Форуму у Маріуполі, 10 червня 2016. (Фото Євген Сосновський)

У посібнику представлені результати дослідження, проведеного Координатором проектів ОБСЄ в Україні у співробітництві з українською НУО «Детектор медіа» та Інститутом масової інформації, яке виявило наявність значних хибних уявлень серед провідних редакторів і відомих українських журналістів про роль засобів масової інформації у період конфлікту.

Дослідження виявило схильність українських медіа до узагальнення, протиставлення «ми» проти «вони», провокуючі висловлювання, а також певна дегуманізація сторін конфлікту. Половина національних Інтернет – видань, які були проаналізовані, подавали неповну інформацію про конфлікт, в той час як майже четверта частина вивчених дослідниками матеріалів в основному спиралася на дані з соціальних мереж. Крім того, про проблеми і потреби людей, які живуть на неконтрольованих урядом України територіях, було сказано мало або взагалі нічого.

«Журналісти мають усвідомити, що вони не є солдатами, які воюють на певному боці», говорить Олексій Мацука, журналіст та засновник Інтернет проекту «Новини Донбасу». «Посібник допомагає журналістам повернутися до витоків та основних правил їхньої професії».

Посібник є ключовим компонентом ініціативи Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Підтримка конфліктно-чутливої журналістики в Україні», який був профінансований Урядом Великобританії та міжнародною неурядовою організацією Міжнародна підтримка медіа (Iinternational Media Support, IMS). Посібник представляє найбільш сучасний досвід, що спирається на наукових дослідженнях.

Книга була також раніше представлена на Львівському Медіа Форумі, на заході України, і її версії англійською, українською та російською мовами представлені на офіційному сайті ОБСЄ та у додатках до пристроїв на базі iOS та Android.

«Це надзвичайно важливо для журналістів мати посібник, до якого вони легко можуть звернутися де завгодно і коли завгодно», каже Мар`яна Семінішин, організатор Львівського Медіа Форуму. «Посібник надає як інформацію для збереження свого життя, так і поради, які можуть прокласти шлях до миру в Україні». 

На заглавному фото - Артем Бабак, ініціатива СтопФейк, провів під час Донбаського Медіа Форуму практичні семінари для журналістів щодо перевірки фактів. 9 червня 2016, Маріуполь. (Фото Євген Сосновський)