Україна розробляє загальносуспільний підхід до оборони та розбудови довгострокової стійкості. Про це директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко розповіла під час презентації результатів роботи Програми підтримки ОБСЄ для України (SPU), що відбулася 13 травня 2026 року в Відні в межах Додаткової наради ОБСЄ з питань людського виміру (SHDM).

«Незвичайні часи вимагають нестандартних підходів. Наше суспільство зараз шукає шляхи підвищення ефективності оборони країни шляхом залучення якомога більшої кількості населення. Це не означає, що всі 100% громадян мають вступити до війська. Мова про те, щоби спробувати побудувати таку систему, коли представники органів державної влади, бізнесу, медіа, соціальних служб тощо кожен на своєму місці докладався до оборони», — сказала вона.

Проявом такої тенденції експертка бачить і SPU, адже однією з задач програми є створення діалогу між медіа та силами безпеки й оборони. Зокрема, через навчальні сесії, на яких представники Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної служби з надзвичайних ситуацій України навчають журналістів з усієї України практичним навичкам кібербезпеки, мінної безпеки, надання першої медичної допомоги тощо.

У презентації брали участь представники українського парламенту, уряду, спецслужб, медіахолдингів та громадського сектору, а також дипломати та співробітники ОБСЄ.

Так, захід відкрив Штефан Нуннер, заступник директора Центру запобігання конфліктам ОБСЄ. Він наголосив, що безпека медіа є невід’ємною частиною загальної безпекової архітектури Європи.

«ОБСЄ залишається непохитною у підтримці українського медіасектору, адже успіх України у захисті свободи слова в екстремальних умовах є ключем до демократичної стійкості всього регіону», — заявив пан Нуннер.

Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко акцентував на тому, що в умовах агресії РФ свобода медіа перестала бути абстрактним ідеалом.

«Для України свобода медіа — це питання національної безпеки. Російська агресія супроводжується масштабними дезінформаційними кампаніями, мета яких — знищити довіру та посіяти хаос. Росія намагається не лише окупувати території, а й повністю зачистити інформаційне поле. Саме тому підтримка журналістів, які фіксують злочини РФ та зберігають суспільну довіру, допомагає Україні залишатися відкритою демократичною державою навіть під обстрілами», — підкреслив пан Вітренко.

Наталія Ступницька, керівниця департаменту демократизації та верховенства права Програми підтримки ОБСЄ для України, представила плоди трирічної роботи медіапроєкту.

«Наші інвестиції в освіту дають масштабні результати: на сьогодні вже 9 провідних університетів України повністю інтегрували курс із медіаграмотності у свої програми. Це означає, що щороку понад 7 000 молодих медійників виходять у професію з "імунітетом" до маніпуляцій. Також наші гендерні стандарти, впроваджені у роботу редакцій, дозволяють забезпечити якісним контентом аудиторію у понад 30 мільйонів людей», — зазначила пані Ступницька.

Модераторкою сесії виступила керівниця медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Ольга Прокопенко, яка окреслила нову філософію захисту медіа.

«Сьогодні виживання незалежної журналістики залежить від цілісної "екосистеми безпеки". Ми вийшли за межі розуміння безпеки лише як фізичного захисту. Тепер це поєднання етичної цілісності, цифрової витривалості та інклюзивних політик. Ми об’єднали лідерів, щоб журналісти відчували підтримку на кожному етапі — від університетської лави до роботи у найнебезпечніших зонах чи захисту від хакерських атак», — заявила Ольга Прокопенко.

Голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин навів трагічну статистику: з початку повномасштабного вторгнення Росія вчинила 937 злочинів проти медіа, загинуло 129 медійників.

«Жодна медіаорганізація не здатна впоратися з такими викликами самотужки. Необхідна широка коаліція: медіа, уряд, правоохоронці та міжнародні партнери. Роль нашого Комітету — розвивати законодавчу базу, яка захистить журналіста і на землі, і в цифровому полі. Саме проєкти ОБСЄ в Україні, що працюють з безпековим компонентом — який зазвичай є найслабшим показником в Індексі свободи преси для країн у стані війни — дозволили Україні не лише втримати, а й покращити свої позиції», — зазначив Ярослав Юрчишин.

Голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов наголосив, що саме етичні стандарти є найкращим захистом від надмірного державного втручання та професійної деградації.

«Залученість ОБСЄ — це надихаючий доказ для моїх колег, що світ не забув про Україну. Окрім матеріальної підтримки, надзвичайно важливим є моральний фактор. Робота OSCE SPU — це своєрідний "антидот" проти спокуси заявити про вигорання та піти з професії. Журналісти, які працюють за стандартами, стають непереможними для будь-якої пропаганди. Це фундамент, який дозволяє нам формувати "активне ядро" спільноти, де журналісти, законодавці та техспеціалісти знаходять спільні цілі», — заявив Андрій Куликов.

Про невидиму війну у кіберпросторі розповів представник Департаменту кібербезпеки СБУ Олександр Мельниченко.

«Кібератаки — від DDoS до викрадення акаунтів та створення дипфейків за допомогою ШІ — мають на меті підірвати довіру до медіа. Синергія СБУ та ОБСЄ дозволила нам створити унікальну систему швидкого реагування. Ми навчаємо журналістів захищати свої дані та джерела. У сучасній гібридній війні кіберзахист — це не розкіш, а умова інституційного виживання. За підтримки ОБСЄ, ми розробили три частини рекомендацій як убезпечитись від цифрових атак на медіа (частина 1, частина 2, частина 3. – Ред.)», — наголосив Олександр Мельниченко.

Керівниця відділу сталого розвитку Starlight Media Яна Гончаренко поділилася досвідом найбільшого медіахолдингу країни, який охоплює чверть національної аудиторії.

«В умовах війни питання безпеки та етики для нас не є теоретичними — це частина нашої щоденної реальності. Українські медіакоманди працюють під екстремальним тиском: від фізичних загроз до емоційного виснаження. Партнерство з ОБСЄ дало нам інструменти, які безпосередньо зміцнили нашу здатність продовжувати роботу. Окремий вимір — це гендерна рівність. Сьогодні 55% топменеджменту Starlight Media — жінки, а в наших редакціях баланс досяг 50/50. Ми адаптували свою редакційну політику до рекомендацій ОБСЄ, що дозволяє нам зберігати вільний і впевнений голос жінок у медіа навіть у найскладніших обставинах», — підкреслила Яна Гончаренко.

«Міністерство цифрової трансформації вбачає свою роль у тому, щоб бути стратегічним партнером для медіаспільноти у часи стрімких технологічних змін. Наше завдання — перетворити виклики, які несе штучний інтелект, на інструменти зміцнення нашої національної стійкості», — зазначила Ярослава До, керівниця відділу Директорату штучного інтелекту Мінцифри.

Наприкінці зустрічі Штефан Нуннер підсумував результати дискусії, наголосивши, що український досвід є унікальним «кейсом» для всього регіону ОБСЄ. Він запевнив, що ОБСЄ продовжуватиме підтримку України на шляху до зміцнення свободи слова.

Фото: Ghada Hazim/OSCE