«Слідство не вичерпало кадрово-професійного ліміту», аби знайти cправжніх винуватців убивства журналіста Ігоря Александрова. Головне, щоб слідчі «мали волю довести справу до логічного кінця», заявив представник родини Александрових, адвокат Богдан Ференц сьогодні на прес-конференції.



Коментуючи сьогоднішнє рішення Верховного Суду України про направлення справи про вбивство журналіста на нове розслідування, Ференц сказав, що це «небагато міняє», і родина Александрова «нічого не втрачає», оскільки обвинувачений у смерті журналіста й виправданий судом першої інстанції Юрій Вередюк, «поза сумнівів, не мав жодного відношення до загибелі журналіста».

Адвокат наголосив, що швидкий судовий розгляд справи про вбивство журналіста, на якому наполягав він особисто й родина Александрова, мав «не дозволити досудовому слідству розтягнутися на невизначений термін і поховати справу у часі».

Оцінюючи якість проведеного слідства, Ференц підкреслив, що його здивувала «відсутність будь-якого професіоналізму й моральності у людей, які встановлювали обставини цієї справи». Він відзначив, що «говорити про доведеність вини Вередюка - це, принаймні, некоректно».



На запитання, яким чином діятимуть родина вбитого журналіста і її представник у разі, якщо прокуратура закриє справу через смерть обвинуваченого Вередюка, Ференц заявив, що ними вживатимуться «усі активні протестні дії у межах Кримінально-процесуального кодексу».

На прес-конференції удова журналіста Людмила Александрова наголосила, що за рік, що минув з дня вбивства її чоловіка, головні винуватці скоєного злочину залишаються невідомими.

За її словами, проведене слідство не назвало не тільки імен дійсних винуватців вбивства, але й причин та мотивів скоєного злочину.



Дружина загиблого журналіста підкреслила, що однією з головних версій вбивства початково була саме професійна діяльність її чоловіка, але напередодні візиту в Донецьк 25 серпня 2001 року Президента Леоніда Кучми, який заявив про розкриття скоєного злочину, слідство затримало у якості підозрюваного Юрія Вередюка.

Говорячи про смерть Вередюка від серцевого нападу, Александрова наголосила, що той був «красномовним свідком своєї непричетності до вбивства, а тому був невигідним для слідства».



Александрова підкреслила, що її чоловік не мав явних ворогів, але через свою професійну діяльність був незручним для багатьох. Вона висловила шкоду, що «правоохоронні органи упереджено підійшли до з’ясування обставин трагедії, що сталася».



Дружина загиблого подякувала ЗМІ за постійну увагу до перебігу справи про вбивство її чоловіка й наголосила, що істину у ній потрібно відшукати й задля того, аби захистити право інших журналістів вільно й безперешкодо робити свою справу.



25 липня Верховний Суд України частково задовольнив касаційну скаргу Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького обласного апеляційного суду, яким Юрія Вередюка було визнано невинним у вбивстві журналіста Ігоря Александрова.



У резолютивній частині рішення ВСУ, зокрема, зазначено, що колегія суддів Верховного Суду постановила: касаційне представлення прокуратури задовольнити частково, а вирок Донецького апеляційного суду відносно Юрія Вередюка скасувати, і справу направити на нове розслідування.



Керівник Слов'янської ТРК "ТОР" Александров помер 7 липня 2001 р. в лікарні після того, як невідомі жорстоко побили його біля входу в телекомпанію. В убивстві Александрова звинувачувався Вередюк, хоча парламентська комісія з розслідування вбивства журналіста висловила сумніви в його провині.

17 травня 2002 року суд в Слов'янську ухвалив виправдувальний вирок звинуваченому Вередюку за недоведеністю його участі у скоєнні злочину і постановив звільнити його з-під варти в залі судового засідання.



19 липня Вередюк помер, за висновками лікарів, від серцевої недостатності.


УНІАН