Колишній голова Агентства лісових ресурсів Віктор Сівець належав до наближених чиновників екс-президента Януковича. Він був його партнером по тенісу і членом президентського Клубу мисливців та рибалок «Кедр».

Як практично кожен наближений до Януковича, він мав свободу на різні оборудки, про які неодноразово писали в ЗМІ. Це дозволило значно покращити справи як його родини, так і бізнесу.

Після втечі свого патрона у лютому 2014 року Сівець не довго пропрацював головою – вже 26 числа написав заяву на звільнення і, як свідчать джерела автора, переїхав до Москви.

Віктор Сівець – заступник та голова ДАЛРУ у 2005-2008 та 2011-2014 роках відповідно

Однак у Києві лишилася елітна нерухомість, яка оформлена на його дружину – громадянку Росії Марину Журавльову. Це три земельні ділянки у Царському селі на Печерську площею 10 соток кожна, на яких знаходяться три будинки.

Загалом маєток дружини головного лісника часів Януковича по вул. Мічуріна об’єднує ділянки під номерами 29, 31, 33.

Як свідчать дані з Реєстру прав власності на нерухоме майно, два будинки, один з яких площею 1 тис. 85 кв. м., а інший – 61,9 кв. м. Журавльова придбала в один день – 1 листопада 2012 року. Інший будинок площею 39,1 кв. м. з ділянкою під № 29 був куплений 17 травня 2013 року.

З дороги видно лише 3-поверховий будинок із вежею в стилі французького ренесансу

За даними ріелторів, середня вартість сотки землі у цьому місці становить $80 тис. Отже, за приблизними підрахунками, лише 30 соток можна оцінити у $2 млн. 400 тис. Оскільки маєток складається з трьох будинків, на ринку його вартість складає приблизно $10 млн., в залежності від оздоблення.

Коли автор навідалася за адресою, то біля входу на територію маєтку зафіксувала табличку з написом «Резиденція посла Вірменії в Україні».

З 2010 року послом Вірменії в Україні є Андранік Манукян. Запит стосовно місцезнаходження його резиденції і тривалості проживання в ній у посольстві проігнорували.

Автор зателефонувала за номером, який вказаний на офіційному сайті представництва. Слухавку взяла працівниця, котра не назвалася. На запитання коли очікувати відповідь, повідомила наступне:

-Не буде відповіді.

-А хто про це говорить?

- Посол, – заявила вона і поклала слухавку.

Натомість обізнаний співрозмовник повідомив, що «дипломатична табличка» на огорожі з’явилася майже відразу після купівлі Журавльовою цієї нерухомості. Відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні відносини, резиденція посла є недоторканою, як і територія посольства. Це своєрідний імунітет для Сівця, який таким чином убезпечує себе від обшуків з боку правоохоронців. Наразі він особливо важливий з огляду на те, що в Україну час від часу у справах бізнесу приїздить його дружина і, як пересвідчилася автор, зупиняється саме в цьому будинку.

До того ж після Майдану діяльністю Сівця на посаді голови ДАЛРУ зацікавилися у Генпрокуратурі. Він фігурує у кримінальній справі за фактом налагодження схеми так званих «маркетингових послуг», коли іноземні покупці деревини у 2011-2014 роках змушені були перераховувати кошти на рахунки офшорів Galvena Holding LTD, Paragroup Limited, Faraday & CO, S.A, Mega-Commerce Limited, Mega-Commerce LLP. Розмір відкатів за кубометр хвойних порід сягав від 5 до 10$, за цінні породи дерева – від 20 до 50 €. Суми надходжень на банківські рахунки цих офшорів були колосальними, враховуючи, що лісова галузь щорічно експортує порядка 4 млн куб. деревини.

Як повідомляли ЗМІ, слідчі з’ясували, що з «Mega-Commerce Limited» і «Faraday & CO, S.A» кошти частково скеровувалися«Zelenio LTD» з Кіпру. Остання уклала інвестиційний договір на виробництва меблів з ПАТ «Клеванський лісозавод «Промінь», де 95,6% належить Журавльовій. Таким чином у Генпрокуратурі припускають, що рахунки лісозаводу використовувалися для легалізації грошей в Україні.

Майже все майно та бізнес родини Сівця оформлене на його дружину та довірених осіб. Не став винятком і мисливський будиночок на Сумщині. До послуг екс-очільника ДАЛРУ у 20-му кварталі Низівського лісництва готова хатинка на 50 кв. м.

Свого часу не обійшла Сівця і мода серед чиновників селитися поблизу колишнього президента Віктора Ющенка. В селі Старі Безрадичі, що в Обухівському районі, по вул. Київська, 106 він володіє будинком площею 188 кв. м. Свідоцтво про право власності датоване 9 вересня 2005 року. Вже через чотири місяці – у грудні 2005 з посади заступника голови Комітету лісового господарства і розпочалася кар’єра Сівця в лісовій галузі.

ЯК СІВЕЦЬ СТАВ СУСІДОМ ПОРОШЕНКА

Основний бізнес родини Сівця – це меблева компанія «Bestwood», виробництво якої зосереджено на Клеванському лісозаводі «Промінь».

Раніше ця фірма працювала під назвами «Апогей», «Дім паркету» та DP Group. Починаючи з 2000-х років серед їх клієнтів стали з’являтися державні установи. Справи у підприємства пішли вгору. Фірма повністю замінила паркет у Адміністрації президента, умеблювала Верховний Суд і Дитячий театр ляльок, що на Європейській площі в Києві.

Після розширення бізнесу знадобилися нові приміщення у столиці. Але Сівець не став витрачатися і вирішив цю проблему за рахунок Інституту лісового господарства «Укрдіпроліс» та держпідприємства «Торовий дім «Крона».

У 1994 році обидві установи з частиною свого майна вступили до асоціації «Укрліссервіс», за що отримували дивіденди від її прибутку. Але згодом залишилися ні з чим.

Ігор Якубович

Керівник асоціації Анатолій Чикирис погодився зустрітися і розповісти про відчуження їх нерухомості. За його словами, у 2007 році до нього звернувся тодішній директор «Крони» Ігор Якубович із наполегливою пропозицією створити спільне підприємство, яке мало займатися продажем матеріалів з дерева, виготовлених на Клеванському лісозаводі.

«Торгівля деревиною – наш профіль діяльності і це був ідеальний варіант, який всіх влаштовував. До того ж ми розуміли, що знаходимося на одній з ними території. Ми мали пів будівлі і ангар по вул. Електриків, 29, а земля була закріплена за «Кроною». Ми залежали від них», – пояснює свої мотиви Чикирис.

Чекати довго не стали і вже 26 вересня того ж року на зборах асоціації створили ТОВ «Грандітас». Засновниками виступили, з одного боку, учасники асоціації, а з іншого – Валерія Довготелес та Сергій Дудка, котрі до цього працювали в «Апогеї» Сівця. Директором новоствореного підприємства теж стала його людина – Володимир Герасимчук, який пізніше став головою ревізійної комісії на Клеванському лісозаводі.

До статутного капіталу «Грандітас» внесли нерухомість асоціації в Києві – приміщення «Крони» по вул. Електриків, 29, що на Подолі, та два поверхи будівлі «Укрдіпролісу» по вул. Братиславська, 50.

Половина цієї будівлі та ангари відійшли «Грандітас»

Два верхніх поверхи інституту теж стали власністю «Грандітас»

БУЛО ВАШЕ – СТАЛО НАШЕ

Уже в 2008 році партнери асоціації перестали з ними рахуватися. На той час ініціатор створення підприємства Якубович опинився в кріслі заступника міністра МінАПК, а директор Герасимчук припинив звітувати перед засновниками. «Ми вимагали провести зібрання і зробити аудиторську перевірку, а Герасимчук знаходив причини відмов. Ми подали в суд на розірвання угоди про створення «Грандітас» і вони почали терміново банкрутити підприємство», – пригадує Чикирис.

Приводом для початку банкрутства стала несплата 230 тис. грн за договором купівлі крейдяної крихти, який Чикирис називає фіктивним. Підприємець з Красного Луча Людмила Варварюк, яка ніби відвантажила товар, 24 грудня 2009 року звернулася до Господарського суду Києва з позовом про порушення процедури банкрутства. Вже наступного дня суддя прийняв справу до розгляду, хоча по законодавству мав дати 3 місяці для добровільної сплати боргу.

Але остаточного фінансового краху «Грандітас» було завдано після купівлі так званих «чорних» векселів ТОВ «Заводу зварювального устаткування». На цих фінансових документах навіть не було всіх належних підписів. Таких папірців Герасимчук придбав у ТОВ «Промислова група «Апогей» 9 штук номінальною вартістю 3,5 млн грн.

Фінансову їх нікчемність Чикирис доводив у суді, щоправда безуспішно: асоціацію відмовлялися визнавати стороною процесу. Але для аргументу він придбав на фінансовому ринку один такий вексель номіналом 1 мільйон всього за 2 тис грн.

За 9 таких векселів 26 серпня 2010 року арбітражний керуючий санацією «Грандітас» Дмитро Годовиченко мав отримати від «Заводу зварювального устаткування» 4 млн. 300 тис грн. Неважко здогадатися: за липові фінансові зобов’язання ніхто такої суми не дав, вони навіть не подавалися до платежу. Натомість на порядок зріс борг підприємства.

КОЛИ ВСІ СВОЇ

За планом санації, який склав той же Годовиченко, інвестором, котрий ніби погасив заборгованість, стало ТОВ «Грінтрек».Засновником підприємства є Журавльова. Без проведення обов’язкової експертної оцінки під час банкрутства, її фірмі дісталися два поверхи «Укрдіпролісу» та нерухомість «Крони». Разом вийшло 2 тис. 900 кв. м. Як стверджує Чикирис, станом на 2007 рік це майно оцінювалося фахівцями у 16 млн грн.

Чикирис ініціював шість судових позовів, щоб повернути власність. По чотирьох справах дійшов до Вищого госпсуду, але скрізь програв. «Ви ж розумієте хто були ми, а хто вони? Фірма Сівця робила на замовлення паркет та меблі політичному бомонду. Він дарував потрібним людям сувеніри з дерева бренду Sivets. Вони ногами відкривали кругом двері», – пригадує він.

Скаржитися до правоохоронців теж виявилося марною справою. Прокуратура Подільського району хоча і почала слідство за фактом доведення до банкрутства, але, як випливає з відповіді на інформаційний запит автора, справу закрили у 2012 році через не встановлення винної особи.

У підсумку половину будівлі на Подолі займає Торговий центр деревини «Промінь». Замість «Грандітас», підприємство стало дилером Клеванського лісозаводу. Ангари, які колись належали «Кроні», слугують складами для товарів меблевої фірми Журавльової. Колишній арбітражний керуючий Годовиченко, який так майстерно провів санацію, допомагає новим власникам розбиратися в юридичних тонкощах.

Тепер Сівець, окрім нового приміщення, може похвалитися ще й сусідством з корпорацією «Укрпромінвест» самого Президента України.

Джерело: CorruptUA.org