Корупційні схеми, нелегальна вирубка, масовий експорт деревини закордон, нестале ведення лісового господарства. Це далеко не повний перелік проблем, що знищують український ліс та деревообробну галузь. За останнє десятиліття в Україні неодноразово впроваджували різноманітні нововведення, приймали Закони та підписували різноманітні накази, намагаючись покращити ситуацію. Та замість бажаного покращення стає лише гірше, констатують незалежні експерти.

Аукціони - рівний доступ до деревини для усіх переробників?

Серед гучних змін, які впровадили за останнє десятиліття для вирішення проблем у лісовій галузі - наказ Держкомлісгоспу 2007р. "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини", що зобов’язує реалізувати деревину виключно на аукціонах.

«Торгівля деревиною на аукціоні - найбільш справедливий спосіб. Так ми усуваємо корупційні чинники та  визначаємо фактичний ринковий рівень ціни (справедливість ціноутворення) і надаємо рівний доступ до лісового ресурсу всім переробникам, - пояснює начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека.

За словами чиновника, сьогодні йдуть обговорення нового Положення про порядок реалізації деревини, з метою надати місцевим лісопереробникам першочергове право закупівлі деревини: перші торги повинні проходити для місцевих деревообробників, а вже та деревина, яка не продалася - буде виставлятися на повторні торги для усіх резидентів України.

Ця реформа - виявилася лише імітацією, і проблеми вона не вирішила, адже, у наказі достатньо лазівок, щоб обійти його, зазначають експерти. «Впровадження чинного нині  методу торгівлі деревиною на аукціонах переслідувало єдину мету: за допомогою «казок» про відкритість і безальтернативність аукціонів відвернути увагу деревообробників і суспільства від реальної політики Держлісагентства, в той час спрямованої на нарощування експортного постачання деревини в круглому вигляді «правильним» фірмам за «правильними» схемами», - вважає експерт програми ФЛЕГ Михайло Попков.

Як результат:малолісна Україна стала найбільшим в Європі нетто - експортером деревини в круглому вигляді;бурхливий розвиток отримало тіньове лісопиляння (досить сказати, що в 2015 році за даними Державної служби статистики в Україні вироблено 1531 тис. кбм, а експортовано 2804 тис. кбм пиломатеріалів); легальна деревообробка досі перебуває в стані стагнації, відчуваючи хронічні труднощі з отриманням сировини;а на аукціонах «правлять бал» перекупники, а високоякісна деревина йде під «виглядом» дров на папері.

Електронний облік безсилий проти махінацій на папері

Ще одне із нововведень, яке за словами лісівників мало б зменшити кількість незаконних рубок і припинити оббіг краденої деревини - електронний обіг деревини. Система, вводити яку почали іще в 2009 році передбачає чіпування кожного стовбура, що дозволяє простежити, чи легально зрубане дерево.

«Сьогодні всі державні лісогосподарські підприємства нашого управління ввели електронний облік деревини. - каже начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека. - Якщо 5-10 років тому кількість незаконних рубок у Львівській області складала 8-10 тис кбм деревини, то в минулому році становила 2.5 тис (усереднена вартість 1 кбм коштує 750 грн)». Тобто, лише за рік в області вдалося запобігти крадіжкам деревини на суму близько  5 млн грн.

 «Щоправда, третина лісів (як на Львівщині так і в Україні), які не підпорядковуються агентству лісових ресурсів (такі як «Галсільліс» та військові лісгоспи), не ведуть електронного обліку. Ми ставимо питання, щоб система електронного обліку  була обов’язковою для всіх лісокористувачів», - додає Анатолій Дейнека. Тільки тоді система зможе запрацювати на повну потужність.

Значно менше ентузіазму щодо нововведення у незалежних експертів. Вони зазначають - використовувати новітні технології для контролю - потрібний крок. Утім, ефект від такого чіпування - мізерний, адже, крадіжка лісу без документів - далеко не найбільша проблема.

 «Як показує досвід Держлісагенства - електронний облік чудово співіснує із корупцією, - каже експерт Михайло Попков.

Сьогодні  більшість корупційних схем пов’язані з свідомим заниженням якості та вартості деревини, яку продають «своїм людям». Відтак, найперше необхідно навести лад із класифікацією і визначенням якості деревини, інакше ніякий електронний облік не допоможе. Боротьба з цим явищем потребує цілого комплексу заходів - законодавчих, кадрових, правових.

Дороги для лісовозів

Ще одне нововведення лісівників - будівництво лісових доріг, зокрема, відповідно до Державної цільової програми на 2010-2015 роки.

«За період незалежності до 2007 не було збудовано жодного кілометра  доріг. Тому раніше трелювання деревини нерідко робилась по потоках, це знищувало іхтіофауну. Ми зобов’язані були відійти від цієї ганебної практики», - пояснює Анатолій Дейнека.

У гірських регіонах збільшення кількості лісових доріг допоможе уникнути трелювання деревини по потічках, дасть можливість провести заходи із ліквідації наслідків всихання смереки, сприятиме забезпеченню належного рівня пожежної безпеки в лісах та розвитку рекреації, кажуть лісівники.

Відтак, з 2007 до 2015 року лише у державних лісогосподарських  підприємствах Львівщини було  збудовано 527 км доріг, а на наступні 10 років планують будувати щороку від 50 до 100 км лісових доріг. Вартість кілометра доріг становить від 300 тис до 1 млн грн.

Однозначно, лісові дороги потрібні. Але це не мають бути неякісні дороги, що спричиняють ерозію, та по яких може проїхати тільки тягач, що вивозить ліс. Це повинна бути дорога із гравієвим покриттям чи асфальтом, якою зможуть згодом користуватися пішоходи та легкові автомобілі, вважають експерти.

«Лісівникам дороги потрібні перш за все для того, аби вивезти ліс. Збудувати дорогу на рівнині не є великою складністю. А от будувати якісні дороги у гірській місцевості - дорого і складно. А як відомо, у корупційній системі завжди бракує коштів. Тому, у нас швидко будують дорогу, вивозять ліс, а після цього під дією важкої техніки дорога фактично розбита. Ні місцевій громаді, ні туристичному бізнесу такі дороги не потрібні», - пояснює координатор Всесвітнього фонду природи WWF в Україні к.б.н. Богдан Проць.

Традиційно такі дороги лісокористувачі будували за власні кошти. Цільове виділення коштів на ці потреби Державою, за словами експерта, не мало позитивного ефекту для економіки, адже, дороги не стали якіснішими, а їхня кількість збільшилася, що лише дало лісівникам більше доступу до місць вирубки.  Якщо підрахувати збитки для довкілля від будівництва таких доріг із заробленими коштами на таких рубках - тут однозначно у своїй більшості користь не на стороні лісового господарства.

Окрім того, нині у правилах будівництва лісових доріг не закладено екологічних вимог. У нормативних документах немає обмежень на будівництво дороги, що пролягає через надто крутий схил (така дорога найімовірніше стане причиною ерозії), чи через місця проживання рідкісних видів рослин і тварин, також водотоки не закріплюються у достатньо міцних трубах, що стає причиною розмивів.  

Заборонити чи дозволити експорт?

Закон про мораторій на експорт необробленої деревини, що мав би захистити українські ліси від експорту, а українську деревообробну галузь від занепаду, прийняли минулого року, а вже у цьому році заговорили про необхідність скасування цього Закону.

За словами Анатолія Дейнеки, за час дії Закону українська переробна галузь трохи пожвавилась, а от надходження у лісгоспів області зменшилися, адже, лісівники втратили можливість продавати деревину закордон, де її вартість вища на третину.

«Закон про мораторій на експорт необробленої деревини виник, як реакція Народних депутатів України на повну бездіяльність Уряду, в частині боротьби з корупцією у лісовому секторі і регулювання торгівлі деревиною»,- пояснює Михайло Попков.

Адже, за словами експерта доведений збиток, принесений державі схемами лісової торгівлі на експорт часів уряду регіоналів, офіційно оцінюється багатьма десятками мільйонів євро. Втім, за злочини нікого не покарали, навіть більше, фігуранти і досі активно працюють на українському ринку. Щоправда, на думку експерта, позитивний ефект від мораторію на експорту навряд чи буде: задовго до України, цей метод використовували багато країн і ніде він не дав позитивного результату.

Тим часом заборона вивозу кругляка закордон лише інтенсифікувала вирубку лісу: люди, залучені у нелегальних та напівлегальних схемах вивозу  деревини побачили, що часу «залишилось небагато», відтак, сильно інтенсифікували процес, зазначає Богдан Проць. «Так само система працює, коли якусь ділянку лісу мають передати національному парку. Перед передачею території починається неймовірна вирубка. Машини, що вивозять ліс, працюють день і ніч», - каже він.

Такого варварства ще не було

«Об’єм рубок в країні продовжує зростати швидкими темпами. За останні 20 років вони подвоїлися і досягли рекордного показника - 21.9 млн кбм, - каже Михайло Попков. В системі Держлісагенства за останні 5 років площа створення нових лісів зменшилася більш ніж на порядок (з 26.9 тис. га в 2010 до 2.4 тис. га в 2015 році) а обсяг рубок за той же період збільшився  (з 12.9 до 15,9 млн кбм )».

Тривогу викликає і структура рубок: в минулому році обсяг заготівлі деревини під час не планових санітарних рубок (9.0 млн кбм) перевищив обсяг заготівлі при головному користуванні (8.4 млн кбм); площа суцільних санітарних рубок впритул наблизилася до площі суцільних рубок головного користування; площа вибіркових санітарних рубок у два рази перевищує сукупну площу всіх видів рубок догляду за лісом.

«Подібні співвідношення є свідченням великих проблем в організації та веденні лісового господарства. Де-юре, рубки, що справедливо викликають обурення активістів та населення, на 99% законні, хоча раціональними та обґрунтованими їх вважати не можна. На жаль, в Держлісагентстві вперто не бажають це визнавати», - каже Михайло Попков.

Координатор Всесвітнього фонду природи WWF Богдан Проць також вважає що попри імітацію реформ, ситуація в лісовому секторі лише погіршується: «Можливо, десь є покращення завдяки використанню нової, більш сучасної техніки. Але  впродовж останніх 10 років рівень корупції лише зріс, зросло варварське відношення до лісу. За принципами діяльності система управління лісами нагадує напіввійськову організацію. З посиленням рівня корупції у державі, лісове господарство адаптувалося до неї і викидало порядних людей із цієї системи, створюючи щось на подобі кланової організації».

Чергова реформа не за горами?

Розмови про реформи в лісовій галузі, які б мали врешті зрушити ситуацію з місця, тривають вже два року, утім, досі нічого не зроблено.  «У Держлісагенстві досі не представили громадськості жодних документів, розрахунків, чи бодай затвердженої концепції реформування. На фоні розмов про реформи, керівництво галузі не приділяло належної уваги поточній роботі, зокрема, участі в бюджетному процесі. Як наслідок, галузь не отримала бюджетного фінансування, працівники малолісистих областей не отримують зарплати, масово звільняються, а в самих лісгоспах цих областей немає коштів  навіть на виявлення та гасіння пожеж», - каже Михайло Попков.

«Реформи в Україні в лісовому секторі ніхто навіть і не думав запускати. Всі ті напрацювання,які передали експерти - просто собі лежать. Ніхто у керівництві нічого змінювати не хоче, а за цей час «дико» вивозять ліс. Їх така ситуація, схоже, влаштовує», - коментує Богдан Проць.

За словами експерта, період, коли галузь «пробують реформувати» - найбільш вигідний для тих, хто живиться за рахунок розкрадання та корупції. Адже, це час, коли «заявні реформатори» мають кредит довіри.

Ліс врятують тільки жорсткі методи та арешти

Утім, навіть найкращі закони та нововведення не дадуть бажаного ефекту, доки система не змінилася, а корупційні схеми нікуди не зникли. Щоб розірвати коло, перш за все потрібно замінити людей, що звикли працювати за старої системи, вважає Богдан Проць.

Для того,щоб змінити ситуацію, потрібні жорсткі реформи, переконаний він. Наприклад, має бути система «112», коли, побачивши машину з деревиною можна буде подзвонити і одразу ж від диспетчера отримати інформацію про те,чи машина з такими-то номерами вивозить деревину легально. Така система працює в Румунії, де донедавна ситуація із рівнем корупції у лісовій галузі була схожою на нашу. «Зараз у Румунії за незаконні вирубки арештовують працівників лісового господарства, великомасштабні нелегальні вирубки прирівняні законодавчо до терористичної діяльності. Але хто буде вживати жорсткі методи, коли у нас прокуратура і міліція теж є корупційними. Тому важливо, щоб одна реформа підтримувала іншу - разом із реформуванням лісової галузі мають бути реформи прокуратури, судової системи, митниці, тощо», - підсумовує Богдан Проць.

Foto - unian.ua