З 1 листопада 2015 року в Україні почала діяти заборона на вивезення ділової деревини (круглий ліс та пиломатеріали), окрім сосни. А наступного року не можна буде експортувати і її.

Автори закону пояснили, що він має сприяти розвитку деревообробки в Україні, а також завадити незаконним вирубкам, яких останнім часом, за словами активістів, стало забагато.

Лісові господарства, які контролюють майже 80% лісів, кажуть, що ліс вирубують у нормах закону, а заборона експорту для них не вигідна.

Водночас деякі представники приватного бізнесу вважають, що ці нарікання - лукаві.

Вагони з лісом як "мем"

На станції Чернівці не помітити ешелони з лісом неможливо. Вони стоять тут у кілька рядів. Якщо вийти на найближчий залізничний міст, то видно - майже усі колії зайняті переповненими вагонами. Подібні світлини зі станції не раз поширювали у соціальних мережах.

Зокрема, наприкінці січня опублікував на своїй сторінці фото зі станції голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук. Повідомлення було про те, що чернівецькі лісгоспи незаконно вивозять ліс до Румунії під виглядом дров.

Упродовж минулого року Буковина неодноразово опинялася в епіцентрі дискусії щодо крадіжки лісу. Центральні телеканали робили сюжети про масову вирубку лісів та вивезення дерева за кордон. У Верховній Раді вирішили, що український ліс використовують нераціонально і заборонили його експортувати.

Тема про ешелони із лісом стала для працівників Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства своєрідним "мемом".

Олександр Москалюк, який там працює, каже, що журналістам та активістам треба було спочатку з'ясувати, що у вагонах лежить сосна, яка на території області не росте.

У селі Тереблече, за 40 кілометрів від Чернівців, розташований пункт пропуску Вадул-Сірет. Цим шляхом деревину до Румунії експортує мало не вся Україна.

Лісівники області вважають, що у крадіжці їх звинувачують або некомпетентні люди, або ж хтось намагається навмисне дискредитувати їхню роботу. Незаконну вирубку тут також заперечують.

І пояснюють - обсяг заготівлі деревини в області впродовж останніх п'яти років дійсно збільшився через вирубку смереки. Досягши віку 40-50 років вона почала всихати, тому довелося понаднормово вирубувати десятки гектарів лісу.

Активісти лісгоспам не вірять

Активіст "Патріотичної громади Буковини" Володимир Дарчук переконаний, що лісу на Буковині рубають занадто багато. А вивозять, за його словами, цілком законно через домовленості між прокуратурою, поліцією, митницею та директорами лісгоспів.

"Усі закордонні фірми, які купують ліс на Буковині, домовляються про це не з лісгоспами, а безпосередньо з Державним агентством лісових ресурсів. Коли ми минулого року разом із СБУ хотіли здійснити перевірку наших лісових управлінь, нас не допустили до неї. Ми їздили у Путильський район, там рубали 70 тисяч кубів санітарної вирубки в додаток до 60 тисяч основної. Мовляв, рубали суху смереку. Але коли ми поїхали на лісосіку, я бачив, що половина з тих дерев були здоровими", - розповів пан Дарчук.

Активісти стверджують, що при вирубці часто не розрізняють санітарну та основну деревину

Перевірка лісових господарств на Буковині, про яку згадує Володимир Дарчук, відбувалася у серпні 2015-го за дорученням Арсенія Яценюка. Її проводили Генпрокуратура, представники міністерства екології та агропромислового розвитку.

Чернівецька обласна рада після того повідомила, що комісія Держлісагенства незаконних вирубок не виявила, і що лісгоспи вирубують у межах норми.

Лісові господарства втрачають прибутки

Лісові господарства скаржаться, що мораторій значно скоротив їхні прибутки, а приватники не купують усю деревину. Дуб і бук український ринок викуповує повністю, але підприємці не хочуть і не мають можливостей переробляти надто тонке дерево. Раніше його повністю продавали за кордон.

Зараз, як розповідає Олександр Москалюк, на складах Буковини вже накопичилось 8 тисяч кубометрів необробленої деревини діаметром до 24 сантиметрів. І вона просто псується. До запровадження мораторію деякі лісгоспи області експортували 70% своєї продукції.

Роман Череватий, виконувач обов'язків начальника управління Чернівецького лісового та мисливського господарства розповідає, що від збитків заборони експорту страждають не лише лісгоспи, а й бюджет держави.

"Агенція і підприємства були проти мораторію. Звісно, Буковина не має бути ресурсним придатком для тої чи іншої держави, але потрібен був термін для зняття відповідних податкових навантажень, щоб підприємці могли завезти європейське обладнання, запустити його. Досі цього ніхто не зробив", - розповів він.

У січні минулого року лісове господарство Буковини заробило на експорті більше 700 тисяч доларів. Цього ж року - 43,68 тисячі доларів, тобто у 16 разів менше.

Схожа ситуація і на Львівщині. Начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека переконаний, що спочатку, потрібно було скасувати ввізне мито на деревообробне устаткування.

"За три місяці закон ударив по державних лісгоспах, які мали половину доходів від експорту продукції. Падіння доходів наразі складає 20-30%. Тому, звісно, намагаємося збільшити переробку. За минулий рік ми у цехах переробили 150 тисяч кубометрів лісу, а це на 16% більше, ніж минулого року за цей час", - вважає представник галузі.

За словами начальника управління, обговорення закону було на рівні обласної адміністрації та Державного агентства лісових ресурсів. Але домовитися про поступове введення мораторію не вдалося.

"Спосіб простий і надзвичайно примітивний - заборонити. Хоча це не ринковий шлях. Економіка будується не заборонами, а стимулами", - зазначив пан Дейнека.

40 років, аби виростити дерево

Бродівське лісництво - одне з найбільших у Львівській області. Там працюють 460 людей. Від державного фінансування відмовилися понад десять років тому. Середня зарплатня - 6300 гривень.

Раніше, там вирощували посадковий матеріал для всієї області, тепер тільки для себе. На сайті лісництва є окремий розділ цін на посадковий матеріал для населення: у переліку понад 150 позицій.

Майже 60% доходу від реалізації деревини лісгоспу дає Бродівський лісозавод. Це один із вдалих прикладів, коли державне лісове господарство самостійно переробляє свою деревину. Майже 70% продукції продають на експорт у 18 країн, серед яких Туреччина, Польща, Німеччина, Бельгія, країни Прибалтики, Словаччина, Румунія та інші.

Лісники кажуть, що робота потребує дедалі більше витрат

"Споживачі на внутрішньому ринку не готові платити таку ціну, як закордонні. Вигідніше поки що працювати на експорт. Минулого року ми вклали в оновлення підприємства 6 мільйонів гривень. Але якщо форвардер (Транспорт для лісозаготівлі. - Ред.) раніше коштував два мільйони, то тепер усі п'ять", - розповідає головний інженер заводу Микола Серватович.

Лісівники скаржаться, що населення їх сприймає не завжди добре. Мовляв, усім здається що вони продають ліс і гроші кладуть собі до кишені.

"Люди не розуміють, що ліс потрібно виростити з насінини. А для цього потрібно доглядати за ним 30-40 років і лише витрачати на нього кошти", - розповідає один із працівників підприємства.

Вирубку лісу ведуть щодня, незалежно від пори року і погоди. На заготівельних роботах у Бродівському лісництві працює 23 людини, ще три майстри лісу і один майстер лісозаготівлі.

Саме майстер визначає сорт і діаметр кожної колоди, а потім прибиває до неї спеціальний маркер зі штрих-кодом. Це так званий електронний облік. Паралельно з цим є і паперовий, з тією ж інформацією.

Державні лісові господарства мають маркувати кожну колоду лісу, натомість міжгосподарські (які належать сільським/міським радам) та військові цього не роблять. За цим маркуванням завжди можна визначити характеристики кожної колоди та місце, де зрубали дерево.

Приватний бізнес vs Лісгоспи

Приватний бізнес не скаржиться щодо ввізного мита на устаткування. Натомість, звинувачує лісгоспи у бездіяльності. Президент Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств, Дмитро Артемчук запевняє, що лісові господарства "прибідняються" і насправді їхня рентабельність складає від 200 до 600%.

Приватний бізнес каже, що ті, хто скаржаться, насправді у кращому становищі

Він переконаний, що проблема з тонкомірною деревиною виникає тільки тому, що лісові господарства не хочуть її переробляти, а приватникам продають за завищеними цінами. Саме тому на складах залишаються тисячі кубів лісу. Артемчук вважає, що говорити про високі мита на устаткування (10% від вартості) - це з боку лісгоспів просто зухвальство.

Дмитро Артемчук розповів, що найближчим часом у Костополі (Рівненська область) і в Коростені на Житомирщині запрацюють потужні лісопереробні підприємства. Відповідно, після їхнього запуску, переконаний деревообробник, сировини знову не вистачатиме.

"Якщо лісгоспи говорять про свою соціальну роль і те, що забезпечують 50 тисяч людей зарплатнею, то нехай займуться переробкою незатребуваної на ринку деревини. Приватний бізнес перебуває у нерівних умовах, бо ми купуємо з націнкою, а вони по собівартості. Лісгоспи все скидають на плечі деревообробників, хоча самі мають можливість переробки. Просто не хочуть займатися збитковою справою", - каже він.

Джерело: ВВС Україна.