«FM ловив нас, та не впіймав»: як четверо львів’ян запустили «радіо вільних людей»

«FM ловив нас, та не впіймав»: як четверо львів’ян запустили «радіо вільних людей»

22 Вересня 2015
2329
22 Вересня 2015
17:23

«FM ловив нас, та не впіймав»: як четверо львів’ян запустили «радіо вільних людей»

2329
Історія чотирьох журналістів, які руйнують стереотипи і творять нове радіо
«FM ловив нас, та не впіймав»: як четверо львів’ян запустили «радіо вільних людей»
«FM ловив нас, та не впіймав»: як четверо львів’ян запустили «радіо вільних людей»

Радіостанція, яка ще навіть немає власної студії і прямих ефірів, вже встигла зібрати більше 14000 прослуховувань за тиждень. Свою "Сковороду" творці впевнено називають унікальним радіо в Україні.

 

Починалося все в червні в одній із львівських кнайп. Четверо журналістів сиділи і обговорювали, чим би вони могли зайнятись:

 

- Ми взагалі не знали, що хочемо робити, - усміхається один із співзасновників "Сковороди" Андрій Чемес. - Думали, може, створимо якийсь інтернет-портал, перебирали різні ідеї в голові і зійшлись на тому, що вміємо найліпше – радіо. Далі це була абсолютно якась магія і казка: до нас почали приєднуватись хороші люди і професіонали своєї справи.

 

Андрій роками працював на львівських радіостанціях, був зіркою "FM Галичина" та "Вголосу", але звільнився, щоб робити власний незалежний продукт. Його колега і співзасновник "Сковороди" Володя Бєглов також має досвід роботи на радіо: працював під псевдонімом Юрко Добрий на "Львівській хвилі" та на радіо "Вести". Зараз він більш відомий як творчий директор проекту TheUkrainians.

 

Володимир Бєглов. Фото Романа Балука

 

На запитання, чим же їм, як популярним ведучим, не підійшов FM, хлопці спочатку знітились, подумали, "якби то так сказати, щоб FM не образити", і дійшли спільної згоди, що найбільшими проблемами FM-станцій є їхня обмеженість та боязнь ризикувати:

 

- На багатьох радіостанціях (через формат, традиції і так далі) ти не можеш запросити гостя, який не рейтинговий, але, на твою думку, крутий і може дати слухачам поживу для роздумів, каже Володя.

 

- В FM-станцій заїжджена стереотипність, - продовжує Андрій. - Якщо ми послухаємо нові американські чи британські станції, там абсолютно не керуються стандартами, які досі працюють в Україні. Трішки старші медіафахівці досі впевнені, що стандарти 90-х і нині актуальні. Є різні формати радіо, але в Україні вони однакові.

 

- У нас в країні велика біда, - серйозно каже Володя. - З talk-радіо є "Ера" (дякуємо, є принаймні щось), і радіо "Вести", яке транслюють на східні області і Київ, і яке виконує свою функцію. В них навіть немає конкурентів! Ми не претендуємо на розмовну радіостанцію, але це свідчить про те, що всі медіаменеджери дуже обережні і бояться ризикувати. А нам ризикувати нічим (сміється – ред.). Та ми й не хочемо бути обережними.

 

- Ми не боремось проти чогось, ми боремось за - за нову аудиторію, за нового слухача в сенсі філософії.  І бачимо, що вступили в правильну калюжу (сміється – ред.)

 

 

"Правильною калюжею" Володя називає формат їхньої "Сковороди" - радіо вільних людей, де в центрі стоять особистості і експертні думки, де складні інтелектуальні речі пояснюють простими словами, а слухачам прививають любов до якісної музики:

 

- Для мене це дуже велика дивина, що всі нам дякують за музику. Я коли вмикаю радіо думаю: "Ну нормальна музичка, я її завжди слухаю!" (сміється – ред.) Для нас як для радійників – це звичайна музика з твого ранку, коли п’єш каву. Але виявляється, що навіть у цьому моменті, коли ми вирішили стати на горло формату і пускати свою улюблену музику – навіть тут вгадали. Люди реально хочуть чути нове. Проблема медіаменеджерів, які сформувались в умовно 90-х, - вони бояться зробити крок вперед. Україна зробила крок вперед на Революції Гідності, світ робить кроки вперед, а ми тут стоїмо: "У нас рейтинги з 1992 року тримаються, то так і сидимо".

 

Але рейтинги таких станцій досі тримаються. До прикладу, одна з львівських радіостанцій досліджувала вподобання своїх слухачів і дізналась, що аудиторія хоче слухати Ірину Федишин та Дзідзя. Їй не потрібні європейські непопулярні гурти:

 

- Я погоджуюсь, що люди дзвонять на вітальні програми в ефір і замовляють Ірину Федишин. Але з іншого боку: що ти їм дав для цього? Який смак ти в них виховав? - впевнений Володя.

 

Бернар Анрі Леві, один з найкрутіших французьких філософів, приїхав на останній медіафорум з власною виставою, але навіть безкоштовно не зібрав львівський оперний театр! До нас привезли легенду, треба було тільки взяти і прийти.

 

Чому не був повний зал? Тому що жодне бид… рило, включаючи нас з вами і закінчуючи всіма іншими, не розповіли про це: "Алло, пацани, ви знаєте, що такий Леві? Ми теж ні, але йдемо разом, дізнаємось". Можна відповідати на смаки публіки, а можна їх формувати, - говорить Володя.

 

- Бумбокс, ONUKA, Джамала. Це наш кістяк, - розповідає Андрій. - Ви, напевно, ніколи не чули про "Океан Ельзи" в тріп-хоп версіях. А в нас вони грають. Будуть діджеї з наступного тижня. Будуть мікси від T1, якого добре знають у Львові, мікси від Room Vine Bar. Будемо їх потрошки крутити.

 

Не забуватимуть радійники і про розкрутку молодих перспективних виконавців. Хваляться: завдяки музичному редактору Артему Галицькому мають якісне музичне наповнення. Адже Артем вміє шукати нову якісну музику, яка не завжди популярна:

 

- Одне з наших завдань – не давати людям те, що вони хочуть чути, а розвивати їхній смак. Можливо, це така вища мета, - сором’язливо усміхається Андрій, - але мені здається, що люди до кінця не знають, що їм може сподобатись.

 

Андрій Чемес. Фото Романа Балука

 

Видно, що творці "Сковороди" щиро вірять у свою розумну аудиторію 18-30 років, яка вміє не лише думати й аналізувати, але навіть читати книжки. Саме для таких слухачів хлопці розвиватимуть теми, які в стандартних радіостанціях не затребувані:

 

- Абсолютно всі ЗМІ, коли ти їм кажеш страшні слова: "права людини", "громадянське суспільство", "меншини", тобі кажуть щонайменше "Цур!", або що ти відлякаєш слухача. ("І інвестора", - перебиває Володю Андрій). В мене був такий період в житті, коли в непраймовий час на радіо "Львівська хвиля" я робив програму про громадянське суспільство. В мене була афігенно крута аудиторія. Мені казали, що ніхто не буде дзвонити в студію і вгадувати, який уривок з книжки щойно прозвучав. А люди дзвонили, вгадували і вигравали книжки.

 

Ми недооцінюємо нашого слухача, коли даємо йому політику, спорт, секс, рецепти і Ірину Федишин.

 

- Я не хочу ні на кого нарікати, бо є радіостанції, які по 25 років на ринку. А це означає, що вони знають смаки свого слухача. Але ми орієнтуємось на такого слухача, потреби якого взагалі не задоволені, каже Володя.

 

Щоб якнайбільше ці потреби задовільнити і зрозуміти, хлопці одразу використали метод свого наставника Григорія Сковороди і пішли в маси: 15 вересня запустили демо-версію сайту, а вже 16 організували вечірку-зустріч з потенційними слухачами, щоб зрозуміти їхні побажання:

 

- Ми вважаємо, що робимо формат, якого ще не було в Україні, - впевнено каже Андрій. - Він насамперед передбачає максимальну відкритість. Це наше кредо і наша концепція. Ми влаштовуємо живі зустрічі. Ми не чекали, щоб розкрутитися, щоб пройшов час. Почали мовлення у вівторок, а зустріч зробили у середу, щоб дізнатися, чого хоче наш слухач. Також у нас буде відкрита мандрівна студія десь в центрі. Будь-хто, хто гуляє, зможе подивитися, як і чим живе радіо зсередини. Розпочинаємо прямі ефіри біля відкритої вітрини на площі Ринок 1 жовтня, але локації будемо змінювати.

 

Фото Романа Балука

 

Технічно звук не постраждає, а слухач від живих голосів вулиці лише виграє, переконує Володя, який має досвід запису великих годинних програм надворі. Цей прийом хлопці використали навіть для запису джинглів: під час вечірки-презентації перехожі прямо на вулиці начитували їм джингли, які згодом звучатимуть в ефірі. "Це такий собі театр уяви…", - каже Андрій.

 

Хлопці хочуть поламати усі можливі кліше для радіостанцій: ідеальний звук і чіткий графік – не обов’язково.

 

- Це радіо особистостей, - вкотре за розмову наголошує Андрій. - У нас люди видають експертні думки в ефірі. Ми не женемося за тим, щоб забити ефір будь-чим, а беремо змістом.

 

Зі змісту на радіо поки що звучить виключно музика, оскільки хлопці ще досі не мають власної студії. Але за тиждень уже планують прямі ефіри:

 

- Ми досить обережні в планах, бо розуміємо, що немає інвестора, - спокійно говорить Андрій. – Але "Сковорода" - це радіо друзів, які нам всіляко допомагають. Не можемо сказати, що за тиждень буде 100 програм і вони будуть ідеально записані. Але сподіваємось, що наступного тижня буде тревел-шоу Ореста Зуба. Він був в Ісландії і розповість, як збиратись в подорож, що він побачив в тій країні. Він записуватиме на диктофон, як він їде туди, різні звуки: чи то величезний водоспад, який гуде, чи корида в Іспанії. Це буде такий аудіоблог.

 

А ще на радіо "Сковорода" не буде щогодинних звичних випусків новин, як на інших радіостанціях.

 

- Ми будемо робити новини в форматі наших розмов, - розповідає Андрій. - Щось сталось – ми в ефірі з компетентною людиною про це поговорили. Ми і так повідомлятимемо новини, тому що повторювати щогодини прес-реліз немає сенсу.

 

Фото Романа Балука

 

Хлопці не планують зосереджуватись виключно на львівських новинах і проблемах. Кажуть, що говоритимуть про глобальні речі, але через призму Львова.  В ефірах "Сковороди" будуть також як політичні обговорення, так і політики. Але з однією поправкою: політик говоритиме на ту тему, в якій він компетентний:

 

- Умовно кого з політиків можна запросити? – роздумує Володя. - Це є моя улюблена і Чемеса улюблена Ірина Подоляк. І як ми її запрошуємо? Як політика? Ні. Запрошуємо як фахівця в культурних стратегіях, яка має свіже бачення. І говорити ми з нею будемо не про рейтинги "Самопомочі", і так далі. З іншого боку, на презентації ми дали обіцянку – моїм ротом! – що в нас не буде джинси і проплачених ротацій. Якщо я запрошу політика, то не тому, що він мені "дєньги дав", а тому, що мені хочеться з ним поговорити.

 

- Розуміємо, що політика до нас прийде, - спокійно говорить Андрій. - Вона вже прийшла. Були перемовини з певними людьми і ми їм відмовили. Зараз вибори, і таке як "Прокрутіть нас по радіо!", напевно буде. Зарікатися, що в нас не буде політичної реклами, не будемо, але в будь-якому випадку це не буде джинса, якісь замовні типу не проплачені, але насправді проплачені ефіри. Це можуть бути ролики, які будуть відбиті повідомленням, що це є політична реклама.

 

На запитання, а як же станція зароблятиме кошти, Володя жалібно простягає руку: "Ну як… Маєш щось поїсти?" (сміється – ред.). Андрій натомість каже про те, що вони розраховують на партнерів програм та рекламу:

 

- Ще хочемо робити з певної періодичністю зустрічі, виступи молодих гуртів, які нам цікаві. З них ми теж плануємо збирати гроші для подальшого розвитку.

 

Володя Бєглов та Андрій Чемес. Фото Романа Балука

 

"Але чи не будете ви уподібнюватись до ФМ-радіостанцій, коли кожні 10 хвилин звучить реклама, яка, чесно кажучи, мене особисто дуже нервує…", - згадую я свої міграції хвилями FM.

 

- Ну не кожні 10 хвилин, а кожні 20… Все інше рекламою не вважааається… - усміхається Володя. "Аристократи" - це теж комерційна радіостанція. "Громадське", яким би воно не було громадським, отримує зарплати. Наш стартап теж успішний: лише за два діджингли на годину і хорошу музику ми маємо купу компліментів, купу слухачів і людей, які готові нас підтримати. Партнери є. Сьогодні ти чула, як ми говорили про пропозиції співпраці. Модерував конференцію сьогодні, мені одні учасники кажуть: "Круте радіо, прийдіть і покажіть його на нашому засіданні". Друзі з-за кордону обіцяли допомогти, бо хочуть підтримати молоду українську журналістику.

 

Впіймати прямий ефір Скоровороди львів’яни зможуть уже першого жовтня на площі Ринок. Усі інші зможуть прослухати "вільне радіо" тут.

 

Ірина Андрейців, Insider

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ірина Андрейців, Insider
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2329
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду