Хто кого «описал»?!

На жаль… Вимушений почати тією ж фразою, з якої починається передовиця щотижневої газети “Столичные новости» №3 за 2002 рік “Нацсовет описали!”.

На жаль, зазначена стаття в черговий раз підтвердила тезу про древню професію деяких журналістів – хто платить, той і замовляє. А замовлено достатньо –в черговий раз закидати Національну раду листами і запитами з метою дестабілізації її роботи, відволікти від виконання основних функцій, при цьому заробити собі політичний багаж. На жаль, тому що майже в кожному реченні статті, м’яко кажучи, неправда. Так, гарантом дотримання законів в Україні є суд. Тільки він може визначити, хто правий, а хто ні. Називаючи “беззаконням” рішення Вищого арбітражного суду Україні від 24 травня 2001 року про визнання ліцензії ТРК “АІТІ” нечинною – це вже занадто. Звертаю увагу: не Національна рада позбавила ліцензії ТРК “АІТІ”, а суд, бо тільки суду надані такі повноваження. Національна рада може тільки ініціювати питання про позбавлення ліцензії, але остаточне рішення – за судом. А в конкретному випадку Національна рада навіть не була ініціатором.

Щодо повернення грошового ліцензійного збору (600 тис. грн.) – зазначені кошти надходять безпосередньо до Державного бюджету, а не до Національної ради, і Національна рада не вправі розпоряджатися коштами Державного бюджету. Шокуючи читача “багатомільйонною компенсацією” на користь ТРК “АІТІ”, автор статті безсоромно збрехав, адже суд прийняв рішення про стягнення з Національної ради трохи більше одного мільйона гривень, з яких 614971 грн. становить сума грошового ліцензійного збору (так звана “плата за ліцензію”). Дане рішення було прийнято без урахування суттєвих фактів, тому Національна рада звернулась до суду з апеляційною заявою. Розгляд заяви в апеляційній інстанції затягнувся у зв’язку зі змінами судової системи в минулому році, ще призвело до прострочення терміну апеляції і набрання чинності рішення суду. Підстава для оскарження вагома – згідно чинного законодавства “за збитки, яких зазнав власник ліцензії внаслідок правомірного анулювання ліцензії, Національна рада відповідальності не несе” (стаття 5 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”). Тому дочекаємося рішення суду, бо з даного предмету спору ще крапку не поставлено. На жаль.

Ю.Сипливий, начальник управління законодавчого забезпечення діяльності ТРО Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення