- Суспільне мовлення - не справа одного дня. Поки навіть немає юридичної особи - саме ПАТ буде створене за 6-7 місяців. З іншого боку маємо очікування людей, яким байдуже до всіх цих юридичних осіб, які кажуть: «Де суспільне?». Із новинок наразі маємо оновлення сайту, яке скоро презентуємо, розробляємо новий тип ток-шоу, яке може стартувати уже у лютому. Завершується конкурс на неймінг каналу, ми вже готові надавати на брендбук замовлення. Ми можемо такі невеликі маркери зібрати і випустити в один день. З юридичної точки зору немає того дня, коли можемо офіційно сказати: «Суспільне запущене», - а неофіційно ми робимо це кожен день. Наприклад, 5 січня вмикайте Перший національний і побачите п'ятисерійну сагу про Бандеру. Поступово наш канал ставатиме більш за все просвітницьким. Має бути соціальна навігація, а інакше навіщо ми є взагалі? Будемо орієнтуватися на інтелігентне «Бі-бі-сі-шне» виховання. Частка контенту уже змінена, будемо спостерігати за реакцією людей і рухатися далі до реформ. В наступному році ще тісніше включаємо у цей процес європейців.

- Різними грантами?

- Грантів таких обсягів просто не буває - це мільйони євро. Наші партнери - а це і Америка, і Канада, і країни Європи - потроху звикають, що треба надавати не тільки експертну допомогу, а й фінансову, технічну, технологічну. Це називається пул донорів, які синхронізують свої дії - Данія робить одне, Норвегія - інше, Німеччина забезпечує третім... Вони приїжджають сюди, розробляють бізнес-плани, проговорюють їх зі своїми експертами - скільки, що, як, і самі вирішують, де закуповувати те ж обладнання, а наші їдуть до них і вчаться на ньому працювати. Коли дитятко народжується, а Суспільне - це наше дитя, його треба навчати, будувати і обладнувати школу. Є проект із німецькими партнерами з бюджетом більш ніж 2 млн. євро на переобладнання - це МЗС Німеччини звертатиметься до їх уряду з пропозицією фінансування. Йдеться про розробку навчального центру на постійній основі, такої продакшн-студії.

- Щодо продаєш-студій - чи є в планах власне кіновиробництво? І чи є у суспільного мовника на це можливості?

- Нещодавно розмовляли про це з Олександром Ткаченком - наша співпраця з подачі «1+1» уже не є секретом. У нас є партнер у Європі, який готовий знімати з нами серіали. Починаємо з наступного року. Європейські ринки вкладаються в нас.

- Ви також говорили, що ведете розмови з індійським і китайським телеринком...

- Вони надали нам пакет фільмів, які вже випускали у себе, а у нас їх не показували - це звичний процес для світового кіноринку. Але в нас на редакційній раді були дискусії, чи все потрібно перекладати. Наприклад, у нас є документальний фільм про енергетику в Індії. З одного боку, питання - чи потрібно це Україні. З іншого - питання енергетики, а особливо економії у цій сфері, зараз актуальні.

- Як справи з вітчизняним фінансуванням? Раніше була інформація про те, що із Закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» вилучать норму про фінансування НСТУ у розмірі не менше 0,2% видатків загального фонду Держбюджету...

- Поки що не зрозуміло, чи залишають нас без фінансування 0,2%. В проекті бюджету їх нема, але це не означає, що нас залишать абсолютно без грошей. Насправді ці 0,2% - це всього лише трохи більше того, що зараз витрачається на утримання всієї системи НТКУ. Скорочують пільги по всіх сферах, це торкнеться всієї країни, не тільки нас. Ми знали, що так буде, і нічого не очікували від держави.

- Минулого разу на конференцію по суспільному приходив Арсеній Яценюк і обіцяв посильну підтримку уряду. Цього разу на конференції його не було. В чому заключається ця підтримка уряду, чи відчуваєте ви її зараз і якщо так, то чи й досі вона на тому ж рівні?

- Те, що міг зробити Кабмін, він зробив. Рада проголосувала закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення». Інша справа - там залишається ще багато моментів, які потрібно доопрацьовувати. Але якби ми не проштовхували хоча б цей закон, а загрузли у правках, то справа розтяглася б на десятиліття. Зараз у нас уже напрацьований проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України». Побачимо, чи 26 грудня ці правки пройдуть. Певності немає - у пакеті поправок доволі жорсткі зміни.

- Наприклад, збільшення обсягу реклами...

- Та нас би просто вбили тими обмеженнями, які були (за законом, на суспільному передбачалося 5% ефіру на рекламу. Це З хв. на годину - авт.). На всіх комерційних каналах рекламі дають 20% ефірного часу, тобто 12хв на годину. І навіть цих рамок канали не дотримуються. Ми точно не будемо їх порушувати, але без цих 12 хв. ми не виживемо, просто не зможемо запуститися наступного року. Але через чотири роки нам все одно урізають частку реклами і тоді вже треба думати про інші джерела фінансування. Наприклад, про абонплату.

- Минулого тижня ви заявили, що «якщо за чотири роки доведемо, що потрібні суспільству, тоді звернемося до людей за абонплатою». Тоді українці уже будуть готові платити за суспільне?

- Коли бюджет приймуть у січні лютому, думаю, в країні буде неспокійно. Зараз люди не зможуть платити ще щось додатково. Ми є часткою країни, і ми маємо потерпати, як потерпає вся країна. Думаю, разом з країною ми «піднімемося з колін» у 2016, а у 2017 стрибнемо - от побачите.

- Ще влітку ви казали, що «найглибша проблема не в бюрократичній тяганині, а в людях» і через не сприйняття змін штатом НТКУ у переході із державного до суспільного мовлення схилялися до ліквідація, а не реорганізації. Чому змінилася позиція?

- Юристи переконали мене, що шлях реорганізації більш прийнятний. Ліквідація затримала б Суспільне років на два, підкосила б наше існування. Ліквідація передбачає одномоментне звільнення усіх працівників - сьогодні це 6,5 тисяч. Тільки на НТКУ 265 років відпусток у людей. Якщо вони не використані - ми мали би оплатити їх грошима. Законодавство зобов'язує мене погасити всі соціальні виплати... і все - ми більше не існуємо. Відбулося б банкрутство - іншого шляху не було б. Для реноме нової компанії це не дуже гарно.

- На останній конференції по суспільному керівники облрад та ОДТРК бідкалися, що буде з їхніми каналами Як з часом мають реорганізуватися ОДТРК?

- Не те, що б я дуже вірив у їх швидку зміну... хоча в них ніколи не було шансу. А те, що в кожної ОДТРК є розумні люди - це абсолютно точно. Але питання у їх кількості. Підозрюю, що співвідношення їх, як і в НТКУ, і це боляче казати. Якщо тут є нарахую до 100 людей, що готові до змін, а працюють тут півтори тисячі... це співвідношення не дуже гарне. Моєю метою не є скорочення, головне - результат. Ще одна проблема - Київ висмоктує талановитих людей з регіонів. Але тепер є шанс насичити цими медіаталантами усю Україну.

- Як просувається процес формування наглядової ради Суспільного? І чи хотіли б ви бути обраним головою правління НСТУ?

- Хотів би бути впевненим у тому, що окрім мене буде ще 5-10 кандидатур. Людям простіше асоціювати процес з однією людиною, в даному випадку - зі мною, але насправді за поступом Суспільного стоять десятки людей. Що ж до наглядової ради, то Нацрада з питань телебачення і радіомовлення робить все, що має, але процес все одно йде повільно. Є організації, які вже відібрані і готові до конференції, але тепер маємо поправки, які і наглядової ради стосуються, доля яких вирішиться 26 грудня. Виходить нерівність умов. І тут Нацрада нам каже, що ж робити з тією роботою, яка вже пророблена? Вирішили поки що йти наміченим шляхом. Але якщо приймуть поправки, то це знов Нацраді потрібно буде проводити всі конференції, а це ще 5 місяців. І коли тоді має виникнути Суспільне?.. Ми чесно скажемо глядачам, що це ще не те суспільне, якого всі очікують, але це вже урочисте відкриття нового старту. Бо терпіння теж має ліміт. У людей піднялася планка вимог до держави. Але вони предметно не відслідковують все. Тобто якщо вони не чують зміни, то думають, що вони і не відбуваються. А ще місяць, два і час узагалі спливе. Ми маємо кредит довіри, але люди хочуть почути відповіді на питання, що ми зробили. Тому має бути щось показово-вибухове.

- Суспільне ТБ не орієнтуватиметься на комерцію?

- Ми спробуємо віднестися до суспільного не як до комерційного продукту. Досі в країні працювали дві системи: «інформація як товар» або ЗМІ, створені на певній ідеології. Другі схожі на партійні рупори, перші - маємо приклад з УМХ, який був проданий, а ворогу чи не ворогу - це нікого не хвилювало, це бізнес. Зараз всі ці старі моделі рушаться. Ми намагатимемося знайти шлях посередині або навіть таким своїм напрямком, який би не пересікався з іншими взагалі.

- У поправках до закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» є речення: «забезпечення рівного і прозорого доступу суб'єктів суспільно-політичного життя до дискусійних форматів, зокрема у виглядів дебатів». Довший час в ефірах українських приватних каналів з'являлися російські політологи. Як цьому протистоятиме суспільний?

- Узагалі такого поняття як «дебати» немає у нас в законах, окрім президентських. Мені це муляє. Ми робили парламентські дебати, але кандидати в народні депутати не були зобов'язані до нас приходити. Ми хочемо започаткувати в телепросторі цей новий формат дебатів. Бо зараз я бачу тільки «боксерські бої». А щодо російських політологів - та просто запрошувати їх не будемо. Як працюють канали зараз - є політики, які для каналів - центр всесвіту, вся увага зосереджена на них, а аудиторія просто рендомно натискає кнопки на пульті. Цю ситуацію треба повернути з голови на ноги. Для нас головне - аудиторія, ми з нею будемо розмовляти, а гостей запрошуватимемо, коли потрібна буде фахова експертиза для глядачів. Дали аудиторії точну інформацію з певного питання - і все, вільні, далі продовжуємо говорити з людьми, а не політиками.

Різдво для Суспільного

- Яким був медіа-2014 для Суспільного, і яким буде наступний рік?

- Цьогоріч у Супільного були народини. Ще 1997 була перша спроба, але тоді, вибачте, - аборт. Наступного року почнемо сприймати світ - все нове буде для Суспільного. Як вчитися ходити, як чути людей - фактично перший рік існування нашої «дитини». 2015-й буде болючим - «різатимуться зуби»... але нічого, виростемо.

- Медіа-експерт, колишній співробітник Нацради Микола Гриценко в одному із інтерв'ю сказав, що ідеальне суспільне ТБ - це телевізійна версія «Дня». Що скажете?

- «День» знайшов свою нішу на ринку ЗМІ, і це явно газета не для всіх. А суспільне мусить бути для всіх. Тому спочатку ми будемо змушені бути не такими розумними та інтелектуальними як «День», але так ми залучатимемо все суспільство. Не йдеться про одну людину чи мої смаки, муситимемо залучити людей із різними смаками. Але я ставлю перед собою завдання для Суспільного - завжди бути трішечки вищими, ніж зараз вимагає народ і постійно підтягувати його.