Офреки президента: прозорість чи її імітація? Аргументи головного редактора “Главкома” Підвезяного та редакторки “Дзеркала тижня” Ведернікової

Офреки президента: прозорість чи її імітація? Аргументи головного редактора “Главкома” Підвезяного та редакторки “Дзеркала тижня” Ведернікової

16 Листопада 2026
0
1263
16 Листопада 2026
20:40

Офреки президента: прозорість чи її імітація? Аргументи головного редактора “Главкома” Підвезяного та редакторки “Дзеркала тижня” Ведернікової

0
1263
Офреки президента: прозорість чи її імітація? Аргументи головного редактора “Главкома” Підвезяного та редакторки “Дзеркала тижня” Ведернікової
Офреки президента: прозорість чи її імітація? Аргументи головного редактора “Главкома” Підвезяного та редакторки “Дзеркала тижня” Ведернікової

Оригінал публікації на сайті Голка за посиланням

Президент Володимир Зеленський не проводив великих відкритих пресконференцій з лютого 2025 року. Основним форматом спілкування глави держави з медіа залишаються закриті зустрічі, на які провідні медіа країни потрапляють вибірково. А до ложі преси Верховної Ради журналістів не пускають ще з часів карантину 2020 року. 

Тему закритості влади під час війни обговорили редакторка відділу внутрішньої політики “Дзеркала тижня” Інна Ведернікова і головний редактор “Главкома” Микола Підвезяний під час панелі “Життя без виборів. Підзвітність влади. Самоцензура і ціна мовчання”, яку громадська ініціатива “Голка” організувала на форумі IWPR. 

Головний редактор “Главкома” Підвезяний, який відвідує такі заходи і регулярно інформує про почуте громадськість на своїй сторінці у Facebook та на сторінках видання, зазначає:

“Щоразу на таких зустрічах близько 30 журналістів, і склад змінюється: CNN, BBC, Reuters, Bloomberg, “Суспільне”, “Громадське”, “НВ”, “Європейська правда”, яка є складовою видання “Українська правда”… Питання на цих зустрічах можна ставити будь-які, рота ніхто нікому не закриває. Звісно, цей формат передбачає, що є деякі теми, які потім не входять того, що дозволено для оприлюднення. І, як на мене, проблема зараз ширша за “відсутність великих пресконференцій президента. Ви можете згадати, коли спікер чи прем’єр-міністр збирали журналістів на свої відкриті пресконференції? Або чому у Раді можуть перебувати чотири сотні депутатів, а 20 журналістів – ні? Тому петиції, вимоги щодо відкритості треба подавати не лише до президента, а й до спікера, прем’єра, кожного міністра. Також зазначу, що я підтримую журналістику фактів. Наша редакція дає факти і вірить у те, що читач достатньо мудрий. Здобутий факт – це золотий стандарт журналістики. Далі вже громадський сектор на основі фактів може будувати адвокаційні кампанії. Також ми беремо для публікації тексти громадських організацій і вдячні за них. Оскільки громадські активісти, часто бачать ті теми, які не потрапляють в поле зору ЗМІ, особливо центральних.”.

Інна Ведернікова свого часу ставила президентові гострі запитання на відкритих пресконференціях. Зокрема, вона запитала Володимира Зеленського про містобудівну “реформу” – законопроєкт №5655, який просувала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадські організації застерігали, що він несе значні корупційні ризики для відбудови.

На сторінках “Дзеркала тижня” Ведернікова гостро критикує владу й обстоює авторську журналістику, яку сама називає “журналістикою контексту”. Вона пояснює:

“Можна побачити відео про “Карфаген-2” і сприйняти його просто як факт: історію про зв’язки генералів СБУ з криміналом. А можна побачити контекст: в оточенні президента вже майже не залишилося людей, які не мали б підозр від антикорупційних органів. Під час війни. І тоді, якщо ти роками спостерігаєш за системою влади, аналізуєш процеси й зіставляєш факти, ти не можеш не зробити висновок: ми маємо справу вже не з окремими корупційними історіями, а із системною проблемою організації влади, за стан якої президент несе пряму політичну відповідальність. Як не можеш не поставити питання: чому президент відреагував на “Карфаген-2″ лише на третій день і запропонував декларувати статки співробітників СБУ? Чи це відповідь того масштабу, який потрібен для очищення спецслужби, що відповідає за державну безпеку?”

Офреки, на думку Ведернікової, підміняють відкриту розмову влади із суспільством. Річ не в журналістах, які туди ходять, а в самому форматі:

“Я перш за все говорю про офреки як про недемократичний інститут, а не про медіа, яких туди запрошують. Влада повинна дати всім журналістам можливість виконувати свою роботу. Коли журналіст у прямому ефірі може поставити питання президенту, а він, відповідаючи, відзвітувати перед суспільством. Тоді суспільство, отримавши відповіді з перших вуст, має можливість думати і вирішувати, чи буде воно наступного разу обирати цю владу. Це про відповідальність усіх. Так працює демократія. Сьогодні цей інструмент у країні ліквідовано, і це шлях до недемократичної України”.

Нагадаємо, влітку журналіст Данило Мокрик ініціював петицію з проханням до президента провести пресконференцію за участі незалежних медіа. Офіс президента відмовився її оприлюднювати. Офіційна позиція: петиція “не відповідає встановленим вимогам”. Згодом на сайті президента з’явилася інша петиція з тією самою вимогою, і вона набрала необхідні голоси. Востаннє велику пресконференцію Володимир Зеленський провів на початку 2025 року. 

Громадська ініціатива “Голка” разом із Центром розвитку інновацій також дослідила, як президент реагує на петиції з вимогою ветувати закони. За каденції Зеленського сім таких петицій набрали понад 25 тисяч голосів, але вето на вимогу громадян він наклав лише раз: на закон, який лише частково повертав декларування. 

Під петицією з вимогою ветувати “закон Ігоря Мазепи” (№12089, нині закон №4292-IX) громадяни зібрали понад 25 000 підписів менше, ніж за два тижні. Попри це, навесні 2025 року президент закон підписав, а відповідь на петицію надав уже після підписання. Конституція дає президентові на підписання або вето лише 15 днів, а розгляд петиції може тривати довше. Тож навіть успішна петиція може не встигнути вплинути на рішення гаранта Конституції.

фото IWPR
LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
1263
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду