Абстрактність риторики, невміння чи небажання перейти “на особистості” - це родима пляма української опозиції, яка до останнього сподівається гратися в політичні компроміси.

Вибори - це конфлікт. Чим більш драматичним і гострим виглядає конфлікт опонентів у боротьбі за владу в очах виборців - тим більше шансів вивести їх із стану апатії та байдужості. Мобілізація виборців - практично завжди козир для опозиції, оскільки число людей, невдоволених владою, гарантовано більше від числа її прихильників і людей, що звикли бути на боці сильнішого. Але після багаторазових розчарувань попередніх виборів треба дуже постаратися, щоб невдоволений владою громадянин знайшов мотивацію для приходу на виборчу дільницю. Тому є сенс трохи розібратися з тим, як опозиційні телеспікери  працюють  в цьому напрямі.

Ток-шоу національного масштабу за три тижні до парламентських виборів - це місце для вирішальних дебатів політичних лідерів, для найгостріших викриттів та скандалів, коли опонети дістають з рукава  відкладені політичні “козирі”. Так відбувається  майже в кожній країні, що претендує на звання демократичної. Але не в Україні. Як і передбачали автори, репертуар аргументів суперників практично не змінився з наближенням “дня X”.

Публічне представлення влади  загалом поскромнішало в сенсі креативу - воно зводиться до підтримання  звичного для будь-якої “партії влади” тренду стабільності і, кажучи словами Ярослава Гашека , “поміркованого прогресу в рамках закону”, з обіцянками всього для всіх. Для підтримки такого тренду вистачає теле- та газетних репортажів та інтерв'ю, де представники уряду - зазвичай, прем 'єр Азаров та віце-прем єр Тігіпко -  рапортують про поступове покращення і роздають обіцянки на майбутнє

Зазнають змін хіба якісь косметичні деталі. Наприклад, посунули з ефірів Інну Богословську, усвідомивши, нарешті, що не варто зайвий раз дратувати телевізійний електорат її спеціфічною стилістикою. Повернули з тривалого “затінку” Нестора Шуфрича, наділивши тезою “не першої свіжості” про те, що “опоненти вже були у владі”, вкупі з історією про те, як  Рада нацбезпеки переймається здоровям українців, розгорнувши боротьбу з фальсифікатами ліків - з цими  нехитрими меседжами Нестор Іванович відвідав уже два шоу на різних каналах.

Лідери опозиції та т.зв. “третіх сил” різного роду отримали свою “пайку” ефірного часу, означивши своєю присутністю на екрані той факт, що риторика, до якої вони вдаються в своїх виступах,  владу не лякає. Вкотре повторимо наш доволі давній висновок - доля виборів явно вирішується не в студійних павільйонах, а  в напівтемних коридорах дільничних комісій, автобусах з “карусельниками”, ЖЕКах з їх списками “тимчасовопрописаних”. І. звичайно, за рахунок так званих, 50 - гривневих виборців - споживачів дармових продпайків. Взагалі, з точки зору ефективності просто ідеальним для влади було б всіма можливими засобами мінімізувати число реальних виборців, що прийдуть на дільниці.

Особливість появи опозиційних спікерів в ефірі нині полягає в тому, що  вони вже не знаходять нових переконливих аргументів для мобілізації свого електорату.  І хоч симпатії студійної аудиторії частіше на боці  опозиційної риторики, глядачі все одно безпомилково відзначають  її “слабке місце”  - брак конкретики. Точніше - її відсутність (див.виділення в наведеній нижче цитаті).

Перший національний, ШУСТЕР-LIVE, 28.09.2012

Савік ШУСТЕР: Анатолий Гриценко.

Анатолій ГРИЦЕНКО: "Савік, ви сьогодні оголосили дві теми – місцеве самоврядування і боротьба з корупцією. Є унікальний персонаж, який поєднує дві теми, і він тут частенько бував. Зараз чомусь нема. Отой космічний мер, Леонід Черновецький, пам’ятаєте? Я хочу нагадати, не тільки опозиція, але й команда Януковича звинувачувала його в тому, що мільярди вкрали у киян – і бюджетних коштів, і комунальних, і земельних ресурсів. В мене постає питання – де він зараз? Він подорожує – Швейцарія, Ізраїль, де він має вже свою нерухомість, Грузія. Хто заважає притягти його до відповідальності? "Попєрєднікі"? Ні. "Попєрєднікі" сидять. Хто заважає? Пшонка вийшов з-під контролю, Генеральний прокурор? Так він кум, кум не ваш, не мій, не Віталія, а кум Януковича. Хто заважає? Проста відповідь: ребята уже все решили, уже обо всем договорились, уже все поделили. І до тих пір, поки люди, які відповідальні за розкрадання мільярдів, будуть гуляти, а їхні найбільші прибічники – Лесик Довгий, теж частенько бував, за підтримки партії влади іде зараз знову за депутатським мандатом, тоді можна припинити розмови про самоврядування, про боротьбу з корупцією. Все починається отам, в першій голові, в першому кріслі країни, і там же закінчується".

Савік ШУСТЕР: Виталий Кличко.

Віталій КЛИЧКО: "Я сто процентов поддерживаю те слова…

Савік ШУСТЕР: И роженные в Украине – сто процентов.

Віталій КЛИЧКО: "…которые только что сказал Анатолий Гриценко, потому что нужно начинать с себя. Мы можем говорить про любые схемы, как мы можем бороться, централизация, децентрализация, так далее… Я изучал непосредственно грузинский опыт, одно могу сказать, я очень много слышал о реформах, но был удивлен, шокирован от тех реформ, которые произошли в стране. И одна из самых больших реформ - одна из самых коррупционных республик бывшего Советского Союза поборола коррупцию. Разговаривал, изучал очень многое, разговаривал с Саакашвили, говорил, ну конечно, Грузия – маленькая страна, 4,5 миллиона людей, нас в 10 раз больше, каким образом мы можем, у нас намного сложнее… Он говорил: "Наоборот, вам намного легче". Я говорю, с чем это связано? Слова, цитирую: "Необходимо начинать было с себя. И резать по живому. Потому что кого не тронь – знакомый, родственник, друг друга и так далее". Мы знаем, насколько тесные кавказские связи. Поэтому нужно показывать пример с себя. И с этого они начали. А на сегодняшний день мы можем увидеть такой пример, когда коррупционер может попасть под суд только лишь в том случае, если перешел дорогу другому коррупционеру, своему боссу, не поделился. Только лишь в этом случае он может предстать перед судом".

Савік ШУСТЕР: Сто процентов поддержки у вас тоже. Наталия Королевская.

Наталія КОРОЛЕВСЬКА: "Виталию хотела задать вопрос, один из главных тезисов – это люстрация, и хотелось бы понимать ваше виденье, как сделать сегодня люстрацию в Украине?"

Віталій КЛИЧКО: "Те чиновники, которые… еще раз хочу грузинский опыт: милиция, в один прекрасный момент понимание пришло, что ничего не помогает, и были уволены все сотрудники ГАИ. От этого не стало, самое интересное, два месяца Грузия была без сотрудников ГАИ, и количество аварий не увеличилось на дорогах. Те чиновники, которые… Антикоррупционный комитет, полная прозрачность бюджета, контролирования Антикоррупцинного комитета…  С журналистами общался, это четкий ответ на ваш вопрос, но еще раз хочу вернуться, очень коротко, к Грузии. Как бы чиновник не говорил, на сегодняшний день очень многие из них говорят, что они уже не такие, они будут жить по таким правилам, пришлось вырезать, пришлось убирать старых чиновников, которые всю жизнь привыкли только лишь одном… А на сегодняшний день политик – ругательное слово, человек, который ворует и который обманывает. Только лишь в том случае, если мы сможем их заменить, потому что человек… Знаете, хорошая пословица, народная мудрость говорит: "Лиса может поменять цвет своей шкурки, свой характер – никогда". Человек, который участвовал в коррупционных схемах, как бы он ни говорил, никогда не будет заниматься чем-то другим. Поэтому люстрация обозначает – убрать тех чиновников, которые были задействованы в коррупционных схемах".

Савік ШУСТЕР: Спасибо. Закончилось время партии "УДАР", я думаю, это плохо для дискуссии, всем партиям добавить по 2 минуты, хорошо? Тогда у вас будет 2 минуты еще. Что такое, что с вами случилось, господин Бузина? Посидите, помолчите секундочку.

Олесь БУЗИНА: "Ни одной не получили! Партія "Русский блок" жодної хвилини поки що не має. Але має серйозну заяву. І я хочу, щоб ви, якщо ви дійсно інтелігентна людина, Савік..."

Савік ШУСТЕР: Я вам дам слово, когда я это решу, а не когда вы будете его брать. Ясно? Все, до свидания. Спасибо, Виталий Кличко. Да, у вас две минуты еще, добавленные каждой партии.

Петро МАГА: Савік, вибачте, оскільки буде добавлено Віталію потім, є можливість у вас подумати. Найбільше запитань, Віталію, з приводу того, що ви дуже багато говорите про люстрацію і досі не назвали жодного імені. Питають у вас, чи ви вже збираєте щось з приводу, що ви говорите, чи ви почнете люстрацію лише після того, як прийдете тут до влади? Говорять про те, що люстрацію можна починати вже, якщо представляти факти людям, і у нас є законодавча система, яка може з цим розбиратися на ходу".

Віталій КЛИЧКО: "Мы эти имена, эти лица знаем. Каждый их знает. Но я привел факты, когда чиновник, который получает заработную плату, на которую он никогда не смог бы купить ни машину, ни дом такой, которым он пользуется, ни те блага, которыми он пользуется… Тот же самый стадион по Евро-2012. Вся мировая общественность, все журналисты задают такой вопрос – и никто не может ответить. Но мы знаем, кто ответственен. А для того, чтобы объявить человека коррупционером, означает полностью обвинить его в тех вещах… Мы предполагаем, и мы знаем, что эти люди это сделали, но для этого должен быть Антикоррупционный комитет, который доведет. Но до тех пор, пока у нас суды и прокуратура выполняют поручения власти, и полностью зависят от власти, я уверен, те же самые суды против Черновецкого, которые мы подавали, по разбазариванию земли, по краже земли, - ни один из них не закончился конечной точкой. Потому что суды и прокуратура у нас зависимы от власти".

Породження опозиційного креативу, розміщене на бігбордах - “Ми їх зупинимо” -  начебто має певний практичний сенс, обіцяючи хоча б зміну сьогоднішньої влади, що багатьох дістала - нехай без позитивної стратегії на майбутнє, нехай з внутрішніми суперечностями і надто амбіційними лідерами. Хід можливо достатній для того, щоб отримати значну частину депутатських мандатів, що надалі створить, як звикли думати українські політики - ресурс для торгівлі з владою. Тому, основною мішенню гострих викриттів опозиціонерів є розкішний спосіб життя діючого президента та стрімке нарощування статків членів його родини - зазвичай в пафосно-демагогічному ключі. З лідерів опозиції хіба що Анатолій Гриценко доповнює коло об'єктів критики мером-”космонавтом” і його соратником Олесем Довгим, які навіть зі своїми цілком реальними багатомільйонними прибутками від управління столицею залишаються в масовій свідомості карикатурними образами.

Взаємовигідна гра “в піддавки” між опозицією і владою – тема, яка часто і з охотою обговорюється в ЗМІ і яку теж, очевидно, можна вважати певною технологією. Однак, не можна не зазначити, що схильність опозиційних спікеріві до “ухильної” риторики непогано вписується саме в таку технологію - свідомо чи несвідомо. І дуже сумнівно що такий режим словесного протистояння може бути ефективним для електоральної мобілізації. У наведеному вище фрагменті видно, як важко дається політикам конкретне пояснення власних слоганів - “спіч” Віталія Кличка про його бачення люстрації може сприйматися аудиторією позитивно лише за рахунок особистої харизми, за якою можна сховати його безпредметність і поверховість. За відсутності власного чіткого бачення легше посилатися на “грузинський досвід”, про який теж ніхто з наших політиків достеменно нічого не знає, окрім того, що він, начебто, вдався. Тому його можна включити до числа “системи опозиційних знаків”. “Ви подолаєте корупцію? - А як саме? - Ну от точно як у Грузії”. Далі цього розмова зазвичай не йде.

Абстрактність риторики, невміння чи небажання перейти “на особистості” - це родима пляма української опозиції, яка до останнього сподівається гратися в політичні компроміси. Хоча вже отримала не одну нагоду переконатися, що опоненти грають до кінця.  Очевидно, що за пару тижнів до виборів отримуючи доступ до ефіру,  треба піднімати справді важливі теми: наприклад, закладені владою можливості фальсифікації, засоби виявлення і боротьби з ними.   Ця тема згадується, але згадується врізнобій, губиться в різних контекстах, в намаганні кожної опозиційної партії попрацювати на себе в ефірі - замість чітко формулювати зрозумілу людям єдину позицію, попри ідеологічні розбіжності. Якщо ефірну присутність не використовувати задля цих практичних завдань, то вона просто перетвориться на додатковий аргумент на користь “прозорості” і “демократичності” виборів.

І ще один епізод, на який варто звернути увагу.. Добрих півтори години ефіру присвятив Євгеній Кисельов  у «Великій політиці» необережній заяві лідера  об'єднаної опозиції Арсенія Яценюка про “зрадництво” окремих депутатів опозиції, які пішли шляхом самовисування, не отримавши прохідних місць в опозиційному виборчому списку. При цьому ведучий проявив неабияку наполегливість, на всі лади повторюючи тези про розкол в опозиційному таборі  та звинувачення в здачі мажоритарних окруугів керівництвом опозиційної партії. В цьому йому енергійно сприяв мало не “штатний асистент” Олександр Чаленко, якого сам Кисельов означив, як представника інтересів електорату Партії регіонів(?).

Треба віддати належне  Олесю Донію і Тарасу Стецьківу. Логіка ведучого не стала для них несподіванкою і вони, як люди з досвідом,  змогли використати ефір, як у власних мажоритарних інтересах, так і озвучити важливі для опозиції тези про скупку голосів та  інші виборчі махінації влади. Вони також фактично не дозволили ведучому розкрутити “розкольницьку” тему, що, здається, змусило Кисельова дещо розгубитися. Втім, це не завадило йому  з допомогою Чаленка вперто “розробляти” тему суперечливих позицій в списку “Батьківщини”, розігруючи технологію “фальшивого співчуття” на межі фарсу. Втім, очікуваний ефект був явно змазаний чіткою позицією запрошених політиків.

Олесь ДОНІЙ: "Я вам скажу, що дуже багато є підстав стверджувати, що буде багато "тушок". Ми вже не можемо вплинути на процес очищення списків. Дуже прикро, тому що у нас така передвиборча ситуація і таке виборче законодавство. Але я не хочу, щоб Андрій Парубій не потрапив до парламенту. Я не хочу, Михайло Волинець чи Андрій Павловський, який так само зі мною постійно поруч, не потрапив до влади. І я не зроблю нічого того, щоб раділи регіонали і комуністи. Ще раз кажу, я вважаю, що є, на жаль, і агентура, і продажні люди в нашому русі, але ми їх вичистимо в обов’язковому порядку. Якщо це самоочищення не відбулось до виборів, ми це зробимо після виборів"...

...

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Что вы хотели сказать?

Андрій ПАРУБІЙ: "Я хочу підтримати тезу, що справді на сьогодні, а я проїхав 20 областей України, найбільшою небезпекою для демократичного українського табору – це є представники Партії регіонів або ті, які йдуть фактично від Партії регіонів. Я побачив неймовірні речі по округах, коли роздаються просто мільйони. Бюджет просто неймовірний у тих кандидатів, які йдуть від Партії регіонів. Я думаю, що на сьогодні набагато більшою проблемою є той факт, як сьогодні відбуваються маніпуляції з ДВК і ОВК, як члени Партії регіонів, а це засвідчили і члени руху "Чесно", купляють напряму людей або опосередковано через певні товари. Я думаю, що для нас як для програми, що має величезний вплив на Україну, вкрай важливо сьогодні підняти на дуже високий щабель проблему, що за місяць до виборів відбуваються неймовірні маніпуляції і махінації від Партії регіонів, від влади, використовується величезний адмінресурс і використовуються величезні кошти. Змушують держслужбовців вступати у Партію регіонів".

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Соответствует действительно то, о чем говорил в этом интервью Олесь Доний? Что Партия регионов за деньги договаривается, я не знаю с кем, там конкретных фамилий не называлось, но видимо с людьми, которые отвечают за выдвижение кандидатов по одномандатным мажоритарным округам, с тем, чтобы они выставляли заведомо непроходных слабых кандидатов.

Андрій ПАРУБІЙ: "Я недавно був на Волині в Ігоря Гузя, якого згадували, в Тетяни Чорновіл. Я бачив людей, які активно і діємо борються проти режиму Януковича і які витримують величезний натиск, який робиться сьогодні з допомогою влада змушують вчителів, викладачів вступати в партію. На Тернопільщині в одному районі в кожній школі по 5 вчителів – члени Партії регіонів".

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Я вас про другое спросил.

Андрій ПАРУБІЙ: "А я вам говорю про те, хто насправді на сьогодні скуповує округи. Сьогодні округи скуповують члени Партії регіонів і їхні сателіти. Вони це роблять напряму"....

Тарас СТЕЦЬКІВ: "У мене кандидат Васинюк. Я нічого проти не маю. Він член "Фронту змін". Очевидно Арсеній Яценюк вважав, що він є достойний чоловік. На мому окрузі ситуація проста. Партія регіонів шансів виграти на окрузі не має. Я думаю, що ми знайдемо порозуміння з кандидатами від "Батьківщини", і з кандидатами від "Удару". І в кінцевому підсумку за допомогою людей ми визначимо узгодженого кандидата, тільки узгоджувати це буде громада. Тобто ми з цим питанням розберемось. Я тільки хочу сказати: у нас є один суперник – це Партія регіонів на чолі Януковичем. І проти цього суперника ми повинні забути всі свої образи, всі свої погані слова сказані один одному і забезпечити максимальну консолідацію. Після виборів ми з цим розберемось. І я впевнений, що люди оцінять саме таку позицію. Ми повинні поставити на перше місце інтерес держави, інтерес України. Політикам властиво помилятись. Але ці помилки є шанс виправити. До речі, і по списку є шанс виправити. Наприклад, я публічно говорю, що я буду закликати голосувати за ВО "Батьківщина". Хоча б тому, що там є Андрій Парубій, там є Славко Кириленко, там є Толя Гриценко. Там 91-м номером іде Юра Гримчак, по якому дві кримінальні справи з Харківські угоди. Я б хотів, щоб 91-й номер пройшов. Я буду це робити, незалежно від того, що я почув у Львові від Арсенія Яценюка. Це все ми забудемо".

Олег МЕДВЕДЄВ: "Я зараз спробую спокійно систематизувати наш нічній хаос, який тут у нас відбувається. Вибачте за особисті подробиці. У 2006 році і в 2007 році, коли були парламентські вибори, вона мені пропонувала балотуватись до Верховної Ради. Я в обох вид паках відмовився. Цього разу мені ніхто не пропонував. Але я в цьому не вбачаю ніякої трагедії, ні драми. Може це колись буде іншим разом. Можливо, не мій час, можливо, не так лягли зірки. Що насправді відбулось. У зв'язку із зміною закону, вдвічі скоротилась кількість депутатів, які можуть бути взяті у списки. Звичайно, що всі політичні партії, які працюють у парламенті, постали перед тим, що вони не можуть задовольнити всіх достойних кандидатів. Тобто я не можу сказати, що ті люди, які не потрапили до списку, що вони всі є недостойні. Змінився закон, склалась інша ситуація, коли прохідних місць стало удвічі менше. І це відбулось в усіх партіях. І більшість кандидатів за винятком кількох з цього не робили великих публічних трагедій і не починали публічного з'ясування стосунків. Список "Батьківщини" – це компроміс восьми партій. "Об'єднана опозиція" утворилась з восьми партій, і дійсно було важко зробити список так, щоб всі були задоволені, і щоб ніхто не нарікав чи на своє місце в списку чи на те, що немає його в списку. Якась частина людей, які не потрапили в список, вирішили балотуватися за округами. На жаль, на деяких округах виникла конкурентна ситуація, і в цій конкурентній ситуації запал передвиборчої боротьби, це є запал передвиборчої боротьби, лунають якісь заяви, всі ці заяви там треба ділити на два і на три, виходити з того, що в конкурентній боротьбі може бути всяке. Якщо б ви хотіли, пане Євгене, якоїсь серйозної дискусії, і, наприклад, мій колега Карасьов, по якості списків, по тому, як це все підбиралося, то, мабуть, було б доцільніше тоді говорити в цілому про всі партії, а не товктися тільки по "Батьківщині". Наприклад, є громадські організації, які оцінюють якості кандидатів і громадських списків, є громадський рух "Чесно", він до всіх має претензії – і до нас, і до "УДАРу", у них дуже жорсткі критерії. Але, наприклад, найгіршим вони визнали список Партії регіонів, там найбільше порушників, які не відповідають стандартам доброчесності депутата. Тому якщо ви хочете такої розмови – давайте збиратися всі і експертно говорити про списки, і які робити висновки з історії їх формування на майбутнє".

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Поймите правильно… Секундочку, мы продолжим, ещё у нас достаточно времени, чтоб продолжить разговор, поверьте мне. К сожалению, реальность политической жизни в Украине такова, что на такие круглые столы, на политические дискуссии, которые мы проводим, на ринге далеко не все представители политических партий, движений, организаций горят желанием приходить, понимаете? Вот поэтому я пригласил сегодня господина Чаленко, если угодно, который, в некотором смысле, транслирует позицию тех избирателей и тех политиков, которые стоят на стороне Партии регионов.

Олег МЕДВЕДЄВ: "Я не встиг тільки один пункт додати, я хочу завершити думку, да?"

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Да, пожалуйста.

Олег МЕДВЕДЄВ: "Але чомусь сьогоднішню дискусію вирішили побудувати так, щоб ми взяли, із загальної великої проблеми взяли якийсь один конкретний приклад непорозуміння, пов'язаний з "Об'єднаною опозицією", і все це годину чи скільки перетирали. Я думаю, Олесю і Тарасе, що, в принципі, і ви помилилися тим, що погодилися на цей ефір, тому що вас організовували і запрошували з цією метою – зробити між нами конфлікт. І можливо ми помилилися…"

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів із навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено тут.