Як давно і добре всім відомо, в Україні день виборів сам по собі мало що значить. Набагато більше важать дні, або тижні і місяці (було й таке) після виборів. Тривалий час ми спостерігали за  тим, як влада і опозиція вибудовували і реалізовували свою стратегію впливу на свідомість співгромадян через телевізор. Відкриттів не було. Більше того - досвід попередніх досліджень і моніторингів, вже задовго до дня виборів дозволив нам зробити припущення, яке виправдалось, висловлюючись мовою Lurkmore – «трохи більше, ніж повністю».

Йдеться про те, що влада ні за яких обставин не розраховувала, що телевізійні заклинання прем'єра і соціального віце-прем'єра можуть хоч когось переконати в успішності горезвісних «реформ». У провладних технологів не залишилось, здається жодних ілюзій щодо здатності професійних спікерів Партії регіонів як от Олійника, Богословської, Бондаренко чи Лук’янова викликати хоч якусь частку симпатії в аудиторії.

Отже, як ми і припустили на початку виборчої кампанії, головний розрахунок влади на цих виборах був  на регіональних начальників різного рангу, безсоромний підкуп, який не обмежувався жодними законами і мішки із сфальсифікованими бюлетенями і фальшивими протоколами окружних комісій - тобто рівно на те, що ми з вами і спостерігаємо останніми днями.

На телевізійні шоу покладалось інше завдання - досягти максимально негативного сприйняття більшістю аудиторії української політики в цілому. Скандальність та інтелектуальна обмеженість вкупі з нездоровою амбіційністю і схильністю до неоковирних маніпуляцій та відвертого обману - всі ці риси щедро демонструвалися більшістю «професійних» спікерів у щотижневих форматах. І досягли свого - вражаюче низький показник участі у виборах створив те саме живильне середовище для вкидання пачок бюлетенів з потрібними позначками і елементарною підробкою підсумкових протоколів.

Результати відомі. Понад 40 відсотків виборців проігнорували вибори, хоч зараз і очевидно, що кілька відсотків вищої активності в регіонах, які традиційно підтримують опозицію могли б суттєво знизити результат правлячої партії. Так само очевидно, що змішаний варіант виборів, як і передбачалось, зіграв виключно на руку владі - а пропорційна система, якщо судити з результатів, могла принести опозиційним силам достатньо переконливу перемогу в масштабі всієї країни.

Так само як суттєво покращити нинішні результати опозиції могли б реальні, а не фіктивні домовленості по мажоритарним округам, де узгоджені кандидати мали перемагати з відчутним відривом 

Оцінюючи останні перед виборами ток-шоу, можна впевнено сказати, що зміни трендів не відбулося. Йдеться навіть не стільки про ведучих і авторів програм, які, як би вони не переконували у зворотньому, завжди затиснуті в жорсткі рамки поставлених цілей, а й про самих політиків.

Політичним телеперсонажам явно бракує ментальної гнучкості, емоційної відкритості. Звичка діяти в прорахованій власними технологами «матриці» заважає вести відверту розмову, ламати невигідну ситуацію, нав’язувати власну точку зору і захищати її на рівні щирості, яку завжди чітко відчувають глядачі.

Заключна зустріч лідерів основних претендентів на вдалий фініш камапнії відбулася в ефірі «Большой политики». Відверто різанув обраний Євгенієм Кисельовим формат  шоу - не в сенсі порядку виступів, тут все було традиційно, а в сенсі суто зовнішнього і музичного оформлення. Які перетворили серйозний по своїй суті вирішальний раунд публічного протистояння політичних опонентів в легковажне шоу. Яке точно не сприяло мобілізації глядачів на похід до виборчих дільниць.

 Cхоже, пану Кисельову приносить особливе задоволення перетворювати українських політиків на клоунів, навіть тих, кому він має бути вдячний за немаленьку зарплатню. Цікаво, чи вдалось би йому, при нагоді, обрати подібний формат для вирішальних  дебатів на виборах до парламенту РФ? Недаремно, Арсеній Яценюк доволо роздратовано прореагував  на меломанські «замашки» Кисельова:

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Спасибо большое. Я прошу вас занять ваше место. Итак, сейчас у нас должна быть музыкальная пауза. Мы предлагали "Объединенной оппозиции", чтобы кто-нибудь выступил в их поддержку, но "Объединенная оппозиция" решила этого не делать.

Арсеній ЯЦЕНЮК: "Ну я все-таки вважаю, що не можна політику в шоу перетворювати, мова йде про долю країни, а не про танці. Якщо треба буде станцювать – ми станцюємо, але вже давайте після виборів і після того, коли ми дійсно змінимо країну".

Цікавий з точки зору ефекту, справленого на аудиторію, епізод, трапився на самому початку програми, коли лідер опозиції запропонував запросити до участі представника ВО «Свобода»:

Арсеній ЯЦЕНЮК: "Питання можна по режиму роботи, Євгеній?"

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Да, пожалуйста.

Арсеній ЯЦЕНЮК: "Я так дивлюсь, що там у вас вільний повністю сектор, і ви, напевно, не знаєте, що відбувається зараз біля вашого телеканалу. Біля вашого телеканала декілька автобусів "Беркута", які не пропускають на вашу шановну передачу керівника "Свободи" Олега Тягнибока. Я знаю, що він був запрошений, можливо ви просто не знаєте цю інформацію. Я так розумію, що його прихильники також. Було би правильно, якщо би ви зараз відкрили ворота і запустили сюди п’яту партію, яка також проходить до Верховної Ради України".

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Я прошу прощения, Арсений Петрович. Решение о том, кто принимает участие в сегодняшней программе, принималось коллегиальным образом правлением нашего телеканала. Было принято решение, что принимают участие четыре силы, об этом были проинформированы и представители "Свободы". Они решили, так сказать, это решение проигнорировать, я не знаю, почему. Действительно, предприняты меры безопасности. Я думаю, что это связано не столько с какими-то особыми соображениями, сколько потому, что здесь находятся охраняемые государством лица, всегда особый режим в таких случаях. А 15 пустующих мест – это, простите, 15 учеников "Интер-школы", которые по тем же самым причинам не смогли пока что попасть в нашу студию.

Арсеній ЯЦЕНЮК: "Ну я думаю, що причини дещо інші".

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Я сказал то, что я сказал.

Арсеній ЯЦЕНЮК: "Добре".

Це явно був саме той випадок, коли відмова у допуску в ефір зробила для «Свободи» більше, ніж найкращий виступ її спікера. Думається, що саме в цей момент чимала частина виборців, що перебували в роздумах щодо свого вибору, остаточно визначились.

Натомість, для партії Наталії Королевської «Вперед, Україна», той факт, що вона не була запрошена до участі, означав фактично вирок. Влада втратила зацікавленість у проекті, вона, на відміну від самої Королевської, вирішила повірити у висновки соціологічних служб - і не помилилася.

Аналізувати зміст заключних передвиборчих меседжів всіх присутніх лідерів партійних списків немає особливої потреби - оскільки всі меседжі не вийшли за рамки неодноразово представлених в ході кампанії. Для Азарова - це тези про те, що влада робить все, що в її силах і на відміну від попередників дечого таки досягла. Для Яценюка - теза об’єднання опозиції, яку, судячи з результатів, виборці справді оцінили доволі високо. Для Кличка - теза про те, що його сила виступає своєрідним інтегруючим фактором для людей із різних регіонів України, які прагнуть оновлення влади. Нарешті, для Симоненка - теза про принципове несприйняття його політичною силою всього пострадянського періоду української історії, чітко націлена на його ядерний електорат, ностальгуючий за радянською епохою. Разом із обраною для наочної агітації стилістикою «Окон РОСТА» комуністам вдалося конвертувати в неабиякий парламентський успіх додаткову частину «ретрозалежної» вікової категорії.

Добре знаючи, наскільки у цієї аудиторії емоційний рівень сприйняття домінує над раціональним, спікери КПУ (а таких, за великим рахунком двоє - сам Петро Симоненко і Олександр Голуб) можуть не «заморочуватись» реалістичністю своєї риторики.

Регулярне і часте повторювання слів «конкретно» і «последовательно», зазвичай покликано затушувати абсолютну безпредметність риторики лідера КПУ. Стиль «нав’язливого торохтіння» не дає шансів для раціонального і критичного сприйняття. Щоб оцінити рівень переконливості достатньо просто вчитатися:

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Спасибо, Виталий. Четвертый раунд. И в четвертом раунде мы беседуем с лидером коммунистов, первым номером в списке КПУ Петром Симоненко. Петр Николаевич, хотел бы первый вопрос задать по поводу вашей предвыборной агитационной кампании. Вы, пожалуй, единственная политическая сила, которая приняли очень жесткое решение – ни вы лично, ни ваши однопартийцы не участвовали ни в каких лобовых столкновениях, дискуссиях, нашем политическом ринге. Почему?

Петро СИМОНЕНКО: "Мы определили для себя, что очень важно на встречах трудовых коллективов, студенческих аудиториях, на площадях, встречаясь на улице, ответить на те вопросы, которые волнуют наших избирателей, прямо им в глаза. Не стесняясь правды, которую нам надо сегодня донести до их сведения. И это все мы сделали. И рад том, что мы это время посвятили как раз этому общению. Я могу сказать, что вся наша команда работала на местах. Только мне за 4 месяца, которые я провели на колесах, удалось провести более тысячи встреч. Я встречался с трудовыми коллективами на Луганщине, Днепропетровщие, Николаевщие, Одещине. Я встречался в студенческих аудиториях. И тысячные аудитории на площадях тому подтверждение. Вывод – мы добились того, что нашу программу не только услышали, ее восприняли и сегодня поддерживают. Мы добились того, что услышали от наших избирателей, простых тружеников, что надо сегодня сделать и как они понимают новое представление во власти своих интересов через какие политические силы. Поэтому мы сочли возможным использовать это время для более широкого контакта напрямую с нашими избирателями".

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Скажите, пожалуйста, Петр Николаевич, все аналитики, следящие за вашей кампанией, утверждают, что ваши дополнительные голоса в основном вы отбираете у Партии регионов. У вас лозунг: "Слышишь, власть, чтобы тебе не намяли бока, даешь 10% тариф ЖКГ". Объясните, пожалуйста, как вы ухитрились несколько лет просотрудничать с властью в рамках коалиции, а теперь голоса отбираете у ваших партнеров и так их нещадно лупцуете.

Петро СИМОНЕНКО: "Я бы хотел сказать, что мы всегда в парламенте работали, все эти годы с 94-го года, мы принципиально отстаивали свои позиции. И наши избиратели знают, что мы не изменили программным положениям, мы не предавали наших избирателей. У нас нет ни предателей, ни тушек. Это во-первых. Во-вторых, мы четко отстаивали свои позиции в конкретных законодательных актах. И здесь я господину Арсению Яценюку хотел бы сказать, что мы никогда не голосовали за пенсионную реформу. Не было членов Компартии в составе правительства. Кстати, тушек Партии регионов мы тоже не поставляли. Это вы поставляли тушек Партии регионов. По всем проектам законов, которые рассматривались в парламенте, фракция всегда занимает конструктивную позицию. Мы считаем своим долгом, отстаивая свои позиции, предлагать лучшие варианты. Поэтому мы предложили правительству Николая Яновича антикризисную программу. Мы парламенту предложили пакет антикризисных законов. И эти законы направлены на решение конкретных вопросов. Поэтому я еще раз утвердительно заявляю, что мы не голосовали за пенсионную реформу, мы не голосовали за приватизацию "Укрзалізниці" или шахт, портов или введения Трудового кодекса. Мы не голосовали за Жилищный кодекс. Мы никогда не проголосуем за продажу земли. В этом и состоит принципиальная позиция. Но мы принципиально считаем своим долгом независимо от того, какая политическая партия внесла те или иные предложения, если она на пользу сегодня нашим избирателям, мы обязательно проголосуем и поддержим. И будем добиваться того, чтобы эти законы действовали".

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Правильно я понимаю, что Компартия Украины в составе нового парламента как политическая сила, как самостоятельная фракция может сотрудничать и с Партией регионов.

Петро СИМОНЕНКО: "Я еще раз хочу подчеркнуть: мы будем действовать как самостоятельная политическая сила и как самостоятельная фракция. И если те проекты законов, которые вносятся, будут на пользу наших избирателей, граждан Украины, кто честно зарабатывает копейку, мы поддержим эти предложения. Но вы обратите внимание, тут же вторая проблема появилась у нас. Если бы искренне об этом говорили мои оппоненты и они желали сделать то, что они наговорили во время предвыборной кампании, то нам не надо было ждать 28 октября. Мы могли в парламенте уже сегодня попринимать все эти законы и эти законы работали в интересах наших избирателей. Во-вторых, я не понимаю, когда предлагают по тысячу евро заработную плату. Почему на своих предприятиях сегодня не установите эту зарплату. Чего вы ждете будущих выборов? Зачем сегодня плебейски склонятся перед МВФ и сегодня соглашаться с тем, что они диктуют условия по принятию бюджета или повышения цен на газ, когда надо четко сказать: мы независимое государство и не считаем необходимым ваше вмешательство в политические интересы, потому что это разрушает экономический суверенитет. На этим мы твердо стояли и всегда отстаивали позиции независимого государства Украины".

В рамках звичних трендів залишились і учасники  програми Савіка Шустера. Тут хотілось би звернути увагу на реакцію представників влади на практику використання бюджетних коштів на користь кандидатів від влади. Передусім, найбільш відомих персонажів - нинішнього спікера Володимира Литвина, сина прем'єр-міністра Олексія Азарова та десятків  їх послідовників на мажоритарних округах.

Треба зазначити, що традиційну просту і грубу манеру  спікерів ПР ігнорувати незручні запитання і настирно змінювати обговорювані теми, навряд чи можна вважати ефективною. Так чи інакше, піднімаючи тему підкупу виборців, опозиційні спікери, доносили до виборців потрібну їм інформацію, фактично без аргументованого опору опонентів, які, видно, не вважали її критичною для себе. Якщо судити з результатів в багатьох мажоритарних округах, де кандидати влади робили ставку на прямий підкуп виборців - даремно.

Шустер Live, Перший національний, 26.10.2012

Ірина ГЕРАЩЕНКО: "Пане Єфремов, а ви знаєте, мені здається, чим наша Партія регіонів відрізняється від будь-якої іншої влади, це тим, що ані в Росії, ані в Європі, ані в Сполучених Штатах Америки – в жодній країні не знайдемо владу, яка би все валила на попередників. Там це вважається дурним тоном. Ані Путін на Єльцина нічого не говорить, і на Медведєва, ані зараз Олланд на Саркозі, от тільки в Україні ми 2,5 роки чуємо про попередників. Хоча з цього починається... коли починається критика попередників, це значить "дрова у своєму домі". Але питання в мене до вас інше. Як ви можете пояснити такий факт, що, наприклад, на деякі мажоритарні округи від ваших кандидатів, наприклад, на сина Азарова, Олексія Азарова, на Литвина, на ваших ще кількох членів партії іде грошей зараз з бюджету України, тобто наших з вами податків, на ремонти доріг і шкіл, але під табличкою, що це начебто зробив Олексій Азаров, а не за наші з вами гроші? Більше субвенцій іде, ніж на деякі області України. От скажіть, будь ласка, це де ви таку практику взяли?"

Олександр ЄФРЕМОВ: "Понимаете, я не думаю, что Литвин – член нашей партии, это прежде всего".

Ірина ГЕРАЩЕНКО: "Литвин – член вашей коалиции. И члены в вашем списке".

Олександр ЄФРЕМОВ: "...и, конечно, это остается на совести его, когда он баллотируется. И использует он административный ресурс либо не использует административный ресурс, избиратели там, непосредственно на месте, определятся. Я не хочу ничего говорить, власть использовала ресурс как ваша, так и наша использует ресурс. И это лишь время и политическая культура в нашем государстве. Они расставят все на свои места. Когда вы предлагали в день выборов своим избирателям, Юлия Тимошенко, по 10 тысяч гривен за то, что они принесут какую-то информацию отрицательную во время выборов, то это был не подкуп избирателей – это был прямой подкуп избирателей на выборах, когда вы были у власти. Теперь следующее. Я, когда говорю, я не называю никого пофамильно, я никого не обвиняю. Я единственно констатирую факт, и мы не можем от этого уйти, есть факт: вы приходите к власти – обвал в государстве, мы приходим к власти – мы вынуждены это все вытаскивать. И так, к сожалению, уже происходит не первый раз, и это тоже является фактами, которые вы не можете опровергнуть. Спасибо".

Певною мірою, можна визнати, що, зосередившись на підготовці  поствиборчих махінацій, партія влади відчутно просіла в плані публічного представництва. Так чи інакше, ефір політичних ток-шоу був достатньо активно використаний  опозиційним  спікерами  для трансляції меседжів, які були сприйняті більшістю виборців.

У першу чергу йдеться саме про «Шустер-LIVE», де  представниця «УДАРу» Ірина Геращенко  і  Сергій Соболєв від «Батьківщини» виглядали значно переконливіше, ніж той же Нестор Шуфрич, якому довелось в заключний період кампанії відпрацьовувати на ефірах прохідне місце в партійному списку.

На користь опозиціонерам зіграла і достатньо жорстка манера, яку вони обрали для виступів в останньому передвиборчому шоу:

Шустер-LIVE, Перший національний, 26.10.2012

Сергій СОБОЛЄВ: "Ви знаєте, я парадоксальну дам відповідь. Нам треба спочатку визначитись, де ми зараз знаходимось, бо можна якісь мрії, розповідати, де ми будемо, а я хочу дати характеристику. Я вважаю, що без цього ми взагалі не зрозуміємо, куди ми рухаємось. От ми уявляємо собі країну, якою так пишається сьогоднішня Партія регіонів і їх союзники-комуністи, в якій політичні опоненти сидять у в’язниці. Тимошенко – 14 місяців, Луценко – вже майже 2 роки, причому по Луценко вже є рішення перше європейського суду стосовно політично вмотивованого арешту. Ми можемо уявити собі країну, в якій піднімається не пенсія, а пенсійний вік, пенсійний стаж, а замість цього пенсіонерам перед виборами Партія регіонів обільно роздає продпайки або подачки в 150 гривень, що зафіксовано тисячами випадків. Нам кажуть звертатись в прокуратуру – до кого? До кума Януковича, Пшонки? Ну, не смішіть нас. Ми можемо собі уявити країну, в якій тепер вирішили торгувати не хлібом, борошном, аграрною продукцією, а землею? Ви всі розумієте, що з 1 січня – завдяки Партії регіонів, Блоку Литвина і тушкам – в країні починають торгувати землею сільгосппризначення. От що нам підготували як подарунок під новорічну ялинку. Ми всі розуміємо, що в цій країні щодня закривається одна сільська школа. А ви знаєте, скільки на утримання Президента? Рівно стільки, скільки на утримання двох сільських шкіл в рік. Це йде на утримання Президента в один день. Далі продовжувати? Та мені здається, не вистачить пальців на двох руках для того, щоб перелічити заслуги цієї партії. А коли я чую про стабільність і читаю, як міністр надзвичайних ситуацій Балога, міністр уряду Азарова-Януковича, звертається до Януковича з відкритим листом про те, що кримінальний авторитет, який висунутий Партією регіонів, який сидів за групове зґвалтування, висунутий Партією регіонів, погрожує йому, міністру Януковича! – ну, такої стабільності я вже давно не пам’ятав в цій країні. Тому це можна далі і далі продовжувати, але я думаю, що відповідь в іншому лежить - в тих стандартах, які ми хочемо дійсно запровадити. Бо коли кажуть, куди ми рухаємося, то з такою Партією регіонів і з їх союзничками-комуністами, куди ми будемо рухатися? Ви що, не бачите, що з Януковичем не спілкується ні російський президент, бо якщо назвати спілкуванням те, що відбулося цього тижня, це чергове знущання? Перед цим 4 години чекає Янукович, поки Путін розважається з байкерами, а після цього навіть нічого заявити на прес-конференції спільній. З нами не хоче спілкуватися... точніше не з нами, а з цією владою, - ні Європа, ні Росія, ні Сполучені Штати Америки. От в який глухий кут нас загнала ця так звана влада. Бо влади немає. Є влада Ахметова, Фірташа, є влада Шуфрича, є влада Єфремова. Ви знаєте, це дійсно влада на сьогодні, це влада мільярдерів і мільйонерів. Бо подивіться на цей уряд, хто сидить в уряді: кожна друга особа – мільярдер, причому більшість із них стали мільярдерами за ці 2,5 роки. Так само як і синок Януковича старший, Олександр. В якій країні це могло б бути? У нас це дозволено? Я думаю, у вас залишись останні 2 доби. Народ 29 числа прокинеться в іншій країні, і ви це чудово розумієте. І як би ви нас не лякали вибухами в Дніпропетровську, як би ви нас не лякали іншими провокаціями – вже нічого не вийде. Сьогодні зрозуміло: ключова боротьба – це боротьба на мажоритарних округах. Де, я переконаний, ви не залякаєте і кримінальними справами Карнадського, і багатьох інших, по яких ви відкрили ці кримінальні справи. Ці люди були найкращі фермери вчора, тільки пішли на мажоритарні округи від опозиції – вони стали, виявляється, кримінальними злочинцями. Пане Єфремов, а вам я не забуду одного сьогоднішнього слова. Коли ви знаєте, що Тимошенко сидить у в’язниці, а ви їй пропонуєте (підглядаючи в замочну скважину разом з Президентом, а потім це викидаючи в ефір і в інтернет) поміняти позу, - будете своїм коханкам казати, які пози міняти! І ви за це ще будете відповідати. Дякую".

….......

Ірина ГЕРАЩЕНКО: "... Європейський Союз пропонує демократичні стандарти такі, де неможливо уявити собі ситуацію, що б Прем’єр-міністр України не знав зарплати на підприємствах. Неможливо уявити ситуацію, щоби Прем’єр-міністр цієї країни виділяв гроші з бюджету своєї країни на свого сина, щоб от його син хоч "тушками", хоч чучелом, але заповз в ту Верховну Раду, бо йому більше немає чим, цьому великовозрастному сину, займатися. Такого неможливо уявити в жодній європейській країні. Дійсно, неможливо вибори, отак-от, як є зараз в Україні, в європейській країні, коли виборців підкупають, коли ви знаєте, що у нас уже повальна зараз епідемія грипу іде по всім округам, тому що у нас пишуть по 2 тисячі начебто хворих на грип в кожному окрузі, щоби їм додому скриньки принесли. Або в нас сьогодні от моя колега з Одещини Ольга Герасим’юк, що "УДАР" там представляє, пише, що у них там в неіснуючих гуртожитках і квартирах прописуються по 50-60 людей, для того щоби там проголосувати за потрібного владі кандидата від Партії регіонів. Коли у нас залякують людей, коли у нас сьогодні є округи в Дніпропетровській області, де завозять бюлетені за мажоритарників одну кількість, за список – іншу кількість. І Президент при цьому говорить, Президент України: "Ви знаєте, а я не знаю жодного факту порушення виборів в цій країні, у нас чесна кампанія". Так ви дайте йому нормальний моніторинг, щоб Президент володів ситуацією. Більше того, Президент у нас сьогодні і силові структури, вони ж не володіють ситуацією безпековою, коли у нас 3 дні тому в Україні викрали і вивезли людину, російського опозиціонера Развозжаєва, і ми не можемо зрозуміти, як це відбулося. В цій країні вже небезпечно жити. І уявіть собі ситуацію, що Служба безпеки мовчить, міліція говорить: "Так ми не знаємо, що відбулося". Так давайте ми у митниці попросимо – ви ж там усіх на камери знімаєте, покажіть нам, як його вивозили: в наручниках, в мішку чи він сам вийшов, ця людина. І я хочу сказати, що насправді сьогодні…"

На руку опозиції зіграв навіть голова Координаційної ради ТОВ «Савік Шустер Студія» Павло Єлізаров, який отримав можливість розлого поскаржитись на обставини боротьби у своєму окрузі на Черкащині - і практично підтвердив численні факти підкупу виборців псевдосамовисуванцями і провладними кандидатами. А заодно відсунув на пізню годину сюжет про  провокаційний ролик «Останнє попередження», автори і замовники якого пробували переконати глядачів у готовності опозиційних політиків прийняти закордонну допомогу.

Грубо зляпаний сюжет, явно зроблений за мотивами російських НТВ-шних аналогів, тільки на ще нижчому фаховому рівні мав очевидно бути розкручений у Шустера, як «сенсаційне викриття», фактично пройшов «вхолосту». Недостатньо активно виглядав і сам ведучий, якому явно не дуже подобалось грати малоповажну роль в брудній технологічній грі. Адекватно зреагували і опозиціонери. Так чи інакше – «інформаційна бомба» не вибухнула, залишивши перевагу за опонетами чинної влади. І, знову ж таки - недаремно. Але про це всі ми почали дізнаватися лише з понеділка.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не співпадати з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено  тут.