Якщо дещо перефразувати відомий вислів, то в нинішніх умовах консолідації контролю Банкової над інформаційним простором буде правильно сказати, що в морі дезінформації не може бути островів правди.

Президент не просто хоче чути лише себе, він хоче чути не «кожного». Він прагне це нав’язати всьому суспільству. Опозиція повинна це розуміти дуже добре і робити відповідні висновки. Обмежуватися виголошенням «правильних» меседжів, інвектив, оздоблених фактами корупції та свавілля влади, більше не можна. Щоб залишитися конкурентоздатними в інформаційному просторі, зокрема в студіях ток-шоу, опозиція (маємо на увазі всі три провідні сили – «Батьківщину», УДАР, «Свободу», а також окремих та організованих журналістів на кшталт Тетяни Чорновіл, Сергія Лещенка, Мустафи Найєма чи руху «Стоп цензурі!») повинна ламати саму структуру та організацію пропагандистських кампаній і заходів влади.

Зокрема, як показало спілкування «Президента з народом», влада не визнаватиме своїх помилок, перекладаючи відповідальність за країну або на несприятливі зовнішні обставини, або на внутрішніх ворогів. Ту ж думку проводив і прем’єр-міністр, виступаючи 1 березня у комфортних умовах «Шустер live» у режимі діалогу «відповідь – запитання» із Савіком Шустером. Навіть дрібний прокол зі включенням економіста-експерта з Лондона Олега Шейка, який фактично вказав на радянський стиль керівництва економікою в Україні, не міг вибити з колії Азарова. Закиди експерта одразу кинулися перекручувати в більш лояльну форму директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв та близький до Банкової експерт Володимир Фесенко. Ну а епізод «із градусником» під час останнього ефіру ток-шоу на «Інтері», який наочно продемонстрував підігрування владі й авторів ток-шоу, став уже хітом інтернету. Нагадаємо: розмовляючи з Миколою Азаровим, Шустер помітив, що аудиторія в студії не підтримує прем’єр-міністра, і його рейтинг впав до 16%. Ведучий зашипів у гарнітуру: «Приберіть градусник з екрана!», помилково сподіваючись, що його почує лише режисер у апаратній.

Влада буде конструювати й загострювати уявні конфлікти, продукувати штучні протиставлення політичних альтернатив (як-от вступ до ЄС проти вступу до Митного союзу), щоб нагнітати напруження навколо прийняття президентом «важливих» рішень про збереження «гідного рівня життя для всіх громадян». На цьому тлі заяви опозиції про позбавлення мандатів окремих, хоч і вже достатньо відомих політиків-депутатів (Сергій Власенко) мають виглядати як мінімум несерйозно, а як максимум – смішно й неадекватно.

Для приниження опозиції використовується й така технологія, як відволікання уваги глядачів образливими репліками головомовців. Зокрема, представники УДАРу (Ірина Геращенко, Валентин Наливайченко), «Батьківщини» (В’ячеслав Кириленко) ставили запитання віце-прем’єру Юрію Бойку, а натомість отримували закиди на свою адресу з боку регіоналів Вадима Колесніченка та Юрія Мірошниченка.

На додаток, партія влади продовжуватиме просувати в ефірах підставних контрольованих спікерів, які нібито з «незалежних позицій» будуть або дискредитувати аргументи опозиції (як Олег Ляшко), або допомагатимуть просувати меседжі влади (як Володимир Огризко).

Влада навіть буде використовувати своїх опонентів не з табору опозиції, як у випадку з «Українським вибором» Віктора Медведчука, щоб вигідно підкреслювати свої меседжі. Зокрема, у ввідному сюжеті у програмі Шустера на «Інтері» про саміт Україна – ЄС значну увагу було приділено пікету «Українського вибору» й озвученню тези про те, що 50% населення України підтримує вступ до Митного союзу. Хоча вже в понеділок 25 лютого з’явилася інформація, що цей пікет був фактично організований російським телеканалом «Росія».

1. «Шустер live», «Інтер», 01.03.2013

«Юрій Бойко: "Добрий вечір, пане ведучий. Добрий вечір, студія, шановні телеглядачі. 25 лютого пройшов саміт Україна – ЄС. Це був 16-й саміт, на якому розглядались питання співробітництва нашої країни і Європейського Союзу. Я тоже там був, і насправді я бачив декілька людей з флагами, але, відверто кажучи, ми навіть увагу не звернули, тому що їх було там п’ять чи шість чоловік з флагами, і хто там кого ганяв, поліція, це було невідомо. Тому на саміті розглядались, на мій погляд, два ключові питання. Перше, це перспективи і шлях підписання асоціації, угоди про асоціацію в листопаді 2013 року. І заходи, які повинні бути здійснені, а головний захід – це продовження реформ, які започаткував президент України, для того, щоб ця угода про асоціацію була підписана. Що для нас означає ця угода, чому важлива? Це політична річ, але за нею йде суто прагматичні і дуже корисні для нашої держави речі. Перше, це угода про зону вільної торгівлі, а це відкриття ринку і більші можливості для того, щоб наші товари йшли в Європу. А друге, це те, що також важливо для людей, це угода про безвізовий режим. І тому перспектива і шлях до підписання угоди про асоціацію для нас принципово важливий, і ми налаштовані його здійснити. Причому обидва керівника Євросоюзу сказали, що у нас дуже гарні перспективи підписати цю угоду, якщо ми виконаємо всі реформи, які задекларовані в доповіді президента України. Друге питання, яке, на жаль, тут не було відображено, це питання економічне. І воно було… дуже така широка дискусія, принципова, тому що ми і до саміту, і в саміті, в процесі, ми відпрацьовували з нашими колегами питання економіки. Ситуація в Євросоюзі надзвичайно складна. Якщо подивитися по країнах, то вона різна і складна. І тому ми повинні захищати свій ринок, це питання ввізних мит по СОТ, і ми принципово поставили питання, що ми будемо переглядати згідно уставу СОТ приблизно 300 позицій, ми не можемо дозволити собі, щоб наше внутрішнє виробництво від цього страждало. А друге питання – це питання енергетики, безумовно, тому що, враховуючи те, що ми виконуємо всі зобов’язання перед Європейським енергетичним співтовариством, ми є членами цього енергетичного співтовариства вже більше двох років, ми очікуємо відповідних реакцій, відповідних кроків назустріч з боку товариства в напрямах фінансування, модернізації нашої газотранспортної системи, в напрямках підтримки нас проти "Південного потоку", який будує Росія разом з Європою в обхід нашої країни, і ще багато питань. Тобто питання економіки дуже важливо, і для нас це була дискусія і до саміту, і після саміту вона буде. А коли встав саміт, то, як правило, коли проходить саміт, в нашій країні починається дискусія в суспільстві, куди ми йдемо: йдемо ми в Європейський Союз, чи йдемо ми в Митний союз. І ця дискусія починається кожен раз, коли проходить саміт Україна – ЄС. В країнах в світі сьогодні нема ідеальної моделі. І коли ми подивимося, є переваги і плюси в одної моделі, є переваги і плюси в іншої; є проблеми в одної, так само в іншої моделі розвитку країн. І причому риторика, от коли проходить дискусія між політиками, риторика, куди нам йти, вона проходить в руслі громадянської війни: ти за червоних або за білих, і хто не з нами – той проти нас. Але насправді кожна модель має свої плюси й мінуси. Якщо подивитись на ситуацію з Євросоюзом, чому нас приваблює, взагалі, чому туди намагаємось пройти. Звісно, це те, що розуміє кожен, це високі соціальні стандарти, це захищеність, це права, це заходи, які там для людей. А з іншого боку, коли ми подивимося економічну ситуацію, то є проблеми в деяких країнах Європейського Союзу, є безробіття, і сказати так, що там все добре, і ми його ідеалізуємо – ми так не можемо. Друге питання – Митний союз. Що ми отримаємо, коли співпрацюємо з Митним союзом і яким чином? Це більша виробнича інтеграція, більше робочих місць і дешевші енергоносії. Якщо, скажімо, наша людина приїжджає на заправку і бачить на стелі заправки вартість бензину, сьогодні літр 95-го у нас коштує 11 гривень, то якщо будуть відкликані мита, то це буде вісім гривень. Якщо буханка хліба, сьогодні хлібина коштує чотири гривні, це буде три п’ятдесят. Кілограм сахара сьогодні – 5,50, буде 4,50. Тому що в цих продуктах, я назвав тільки декілька з них, які найбільш вразливі до вартості енергоносіїв, і це теж правда. В той же час, самі країни Митного союзу, тому що організація нова, мають дуже багато проблем. Сам Митний союз, ми зараз вивчаємо ситуацію з відношенням між країнами, з проблемами, і позиція нашого президента, що потрібно дуже ретельно вивчити, які сьогодні проблеми є там. Тому, що сьогодні, яка позиція в президента країни? Враховуючи всі ці обставини, враховуючи ситуацію з Євросоюзом, з Митним союзом, наше положення, позиція нашого президента дуже чітка: ми будемо вибирати ту модель і будувати, яка буде повністю відповідати нашим національним інтересам і інтересам наших людей. І друге питання, яке тоже принципове, і яке він також, наш президент, відстояв в Брюсселі: жодного тиску на нас ми не будемо витримувати, ми не будемо допускати для того, щоб на нас був тиск, який вибір ми зробимо. Вибір буде робитись тільки на базі національних інтересів, і жоден тиск тут не пройде. Отака позиція у нас, в нашого президента, яку сьогодні виконує уряд. Дякую".

Савік Шустер: Ира Геращенко.

Ірина Геращенко: "Пане Юрію, ви були на саміті Україна – ЄС в Брюсселі і чули абсолютно неоднозначну заяву керівництва Європейського Союзу, яке дало зрозуміти пану Януковичу не вперше вже, що одночасно інтеграція до Європейського Союзу і підписання угоди неможливе з підписанням відповідної угоди з Митним союзом. І ось, яке питання, 4 березня президент Янукович їде до Москви. Мабуть, знову щоби там давати абсолютно інші якісь такі сигнали, що може ми ще подумаємо, може ми ще якось приєднаємося. Чи не здається вам, що було би чесно по відношенню до наших сусідів заявити про те, що Україна прийняла свій вибір, що є два закони, проголосовані, до речі, 2003 року за часів прем'єрства Януковича, відносно європейського вибору України, 2010 року за часів президента вже Януковича, відносно так само європейського вибору України, це закон про засади зовнішньої і внутрішньої політики України, і президент в першу чергу має виконувати ці закони? І ми маємо чесно сказати Росії, що наш вибір зроблено, ми не можемо йти до Митного союзу, ми хочемо будувати рівноправні, добросусідські взаємини з Росією, але не Митний союз. Це буде чесно по відношенню до Європейського Союзу і до Росії, і досить шантажувати наших сусідів. І друге питання, головна новина сьогоднішнього дня – це те, що в нас не лише вибіркове правосуддя, а й вибіркове ставлення до народних депутатів. Сьогодні ми отримали інформацію, що нашого колегу Сергія Власенка можуть рішенням суду, попри Конституцію, позбавити депутатського мандату, в той час як ваш колега, наприклад, міністр оборони Лебедєв, вже кілька місяців працює і міністром оборони, і в той же час є народним депутатом України, і ніяких мандатів у нього не забирають. Чи не здається вам, що ось це вибіркове правосуддя, взагалі вибіркове ставлення до опозиції, до народу і до влади взагалі робить з України візантійську країну і є головним тормозом на нашому шляху до євроінтеграції? Дякую".

Юрій Бойко: "Коли йдуть переговори між президентом нашої країни і президентом Росії, то, як правило, торкаються дуже широкого кола питань. Причому у всіх на слуху газ, енергетика, а насправді у нас є питання авіації, у нас є питання автомобілебудування, у нас є ще приблизно десять позицій, які ми відпрацьовуємо з нашими колегами, і дискусія буває дуже жорсткою. Але у нас нема іншого виходу. І тут, як то кажуть, кожен кожному каже чесно, що він хоче. Тому що якщо, скажімо, Російська Федерація вводить утилізаційний збір на автомобілі, не тільки наші, європейські також, і закриває нам ринок, то такі ж самі дії проводимо і ми. І це свідчення того, що ми відстоюємо ці економічні інтереси, і це головне для того, щоб у нас сьогодні товарообіг між нами і Російською Федерацією приблизно 60 мільярдів доларів. І нехтувати цими цифрами ніхто не може. Тому у нас дійсно законодавством закріплено європейський вибір. Більш того, перед брюссельською зустріччю у нас він був ще підтверджений, якщо я правильно пам’ятаю, 339 депутатів проголосували "за". І що тут більше чесно, ніж сказати, що у нас парламент, який проголосував за це? А економічні питання, які розглядаються, які ми повинні відстоювати, – це зовсім інше. Якщо було б так легко, скажімо, домовитись по питанням, газовим проблемам, це б давно вже було зроблено. Якраз питання відстоювання наших інтересів і є тим каменем, який ми не можемо перейти, і ми не можемо сказати "да" на якусь модель, яку пропонують наші партнери. Що стосується іншого питання, яке ви сказали, дійсно у нас сьогодні молода демократія, у нас молода держава, і у нас парламент проходить певний етап, я не знаю, які там побутові речі пов’язані з депутатом Власенко, не буду коментувати, все це ходить по інтернету, і не можу відповісти, тому що я можу отримати інформацію – тільки те, що є в інтернеті там про побутові якісь справи. Я думаю, що це тут недоречно робити".

Савік Шустер: Ирина, но есть ещё один аспект. Вот Романо Проди…

Ірина Геращенко: "Мені здається, головний аспект, що не було жодної відповіді на два моїх питання. Все-таки європейська практика, вона говорить про те, що урядовці мають звітувати в парламенті за свою роботу, і в нас уже немає два місяці часу уряду в парламенті. Зараз опозиція задає вам два конкретних питання, ви не дали мені відповіді. Ваш колега поєднує мандат разом з міністерською посадою. Мені потрібна оцінка цього питання. І друге питання… "

Вадим Колесніченко: "Это вопросы не к правительству, а к бандитам, которые блокируют работу парламента. Вы сейчас демонстрируете двойную мораль, европейскую двойную мораль. Да потому что вы говорите неправду".

Ірина Геращенко: "Я би дуже хотіла, щоб ви шанували вашу колегу, і мені дали відповіді на ці питання. Будь ласка, дуже прошу".

Вадим Колесніченко: "Парламент не работал. Заявление Лебедева лежит уже два месяца. Почему парламент не рассмотрел? Неизвестные бандиты планировали срыв работы парламента, вот вам и ответ. Причем здесь правительство?"

Савік Шустер: Я просто хочу Ирине сказать…

Ірина Геращенко: "Я хочу єдине сказати, одну фразу, можна? Що стосується блокування парламенту, я думаю, що найбільшим взагалі подарунком до саміту Україна – ЄС з боку опозиції було дві речі: перше, саме опозиція, зокрема УДАР, пропонували прийняти цю спільну заяву про євроінтеграцію; і друге, ми подарували до саміту цього картинку того, що український парламент відтепер буде голосувати самостійно і особисто, і це є найкращий іміджевий подарунок українського парламенту".

Вадим Колесніченко: "Вот вам результат: говорит про Фому, а разговариваем про Ярему".

Юрій Мірошниченко: "Тут лунало питання щодо позиції президента в частині євроінтеграції. Ірино, мені здається, президент жодного разу не проводив подвійну політику, коли він відвідував або Брюссель, або Москву. Він і в Україні, і в Брюсселі, і в Москві завжди послідовно говорив про проєвропейський вектор розвитку. Президент України був автором Закону "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", де ми разом з вами проголосували як кінцеву мету нашої зовнішньої політики вступ до Європейського Союзу. Саме з цих позицій президент виходить, коли йдуть складні переговори з Росією. І тому звинувачувати або підозрювати президента в тому, що він буде подвійно тлумачити позицію українського уряду, української влади, я думаю, немає підстав. Тим більше, якщо ми говоримо про Митний союз, то саме президент Янукович запропонував прийнятну, як на нашу думку, форму співпраці в форматі "3+1". На переконання української сторони, це справедлива співпраця, і ніяких подвійних підходів у Януковича немає"…

2. «Шустер live», «Інтер», 01.03.2013

«…Володимир Огризко: "З приводу енергетики. Європейський Союз справді зацікавлений в тому, щоб ми увійшли нарешті реально в енергетичний простір Європи. Ми два роки тому назад стали членами хартії, тобто у нас є всі можливості для того, щоб робити реальні кроки в цьому напрямку. Два роки тому назад, чи може навіть три, йшла мова про те, що буде реформовано "Нафтогаз України", що він нарешті почне трансформуватися згідно з європейськими правилами. Коли нарешті це відбудеться?"

Юрій Бойко: "Ви знаєте, у нас ми два роки вже є членами Європейського енергетичного співтовариства. Практично ми в Євросоюзі в енергетиці, тому що ми прийняли приблизно двадцять законів, у нас повністю адаптовано законодавство під Європейський Союз, лібералізований газовий ринок, лібералізований ринок електроенергії. Ми постачаємо електроенергію в Європу, газ Європа – вже нам. Але тут також є проблема. Тому що, як ви знаєте, з чотирьох країн, коли ми отримували контракт від німецької компанії RWE, з чотирьох країн, які повинні були по правилам євроінтеграції, Єврокомісії, пропустити наш газ, пропустила тільки одна. І сьогодні там ще одна країна пропускає, але це правда теж. "Нафтогаз" реформований буде найближчим часом, тому що проведений тендер, його виграла компанія Ernst & Young. Вона вже підготувала відповідні пропозиції, згідно третього енергопакету, компанія ділиться на дистрибуцію, транспорт і видобування. І практично найближчим часом офіційні пропозиції з боку цього аудитора будуть надані. Тобто це завершує процес реформування енергетичного сектору. І я можу сказати, що якщо порівняти, скажімо, наше законодавство, нашу енергетику з енергетиками інших країн, які сьогодні є членами Євросоюзу, але в нас по деяких питаннях ми пішли далеко вперед. Ми найбільше адаптовані, ніж деякі країни Східної Європи, Європейського Союзу, в галузі енергетики".

Володимир Огризко: "Тобто в цьому контексті, якщо можна, ще продовження, ми таким чином будемо виступати в наших стосунках з "Газпромом" на зовсім інших засадах, європейських, так треба розуміти?"

Юрій Бойко: "Ну, ми практично й виступали завжди, як незалежна країна, і ніколи не піддавались ніяким тискам. І незважаючи на всі складні обставини, ми якраз витримали весь цей тягар, і, незважаючи на всі проблеми, забезпечили сталий транзит газу до Європи, на відміну, на жаль, від нашого попереднього уряду, який допустив кризу, яка ще сьогодні лунає в європейських головах"».

3. «Шустер live», «Інтер», 01.03.2013

«Савік Шустер: Значит, в понедельник саммит в Брюсселе Украина – Евросоюз. Лидеры Европейского Союза и украинский президент приняли совместное заявление, в котором подтвердили намерение подписать соглашение об ассоциации и зоне свободной торговли на саммите в Вильнюсе в ноябре 2013 года. Представители Евросоюза потребовали от Украины прекратить практику выборочного правосудия, тормозящую путь страны в Европу. На саммите был наш корреспондент Екатерина Некреча.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Катерина Некреча. Брюссель. Будинок Ради Європи. Саме тут відбувся довгоочікуваний шістнадцятий саміт Україна – ЄС, який, нагадаю, минулого року відмінили.

РЕПОРТАЖ: Україну представляв президент Віктор Янукович. Від ЄС – президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей та президент Європейської комісії Жозе-Мануель Баррозу. Тим часом перед Будинком Ради Європи стоять люди із прапорами "За український вибір". Кажуть, що приїхали до Бельгії за власний рахунок.

СИНХРОН: Мітингувальник: "Мы сегодня увидели, какая демократия здесь, и как ставится полиция к нам. Нам не дали провести свой манифест".

СИНХРОН: Мітингувальник: "Там не стой, стойте здесь. Здесь не стойте, идите туда. Вот, пускай народ украинский выбирает, где лучше – в Таможенном союзе или в Европейском".

РЕПОРТАЖ: А це прес-центр для українських журналістів. Протягом годин медійники чекають на результати розмови українського гаранта з європейськими лідерами. Та зустріч замість двадцяти хвилин тривала дві години.

СИНХРОН: В’ячеслав ПІХОВШЕК, журналіст: "Це означає, що можуть підніматися і певні неприємні питання для української сторони, або іде докладне обговорення відсотку, який ми маємо платити по кредиту в 610 мільйонів".

РЕПОРТАЖ: Години очікування закінчилися. Після вочевидь нелегких переговорів Ромпей, Баррозу та Янукович вийшли до преси. Європейці цей саміт назвали конструктивним. Та зазначили, що для підписання угоди про асоціацію з ЄС зроблено ще недостатньо.

СИНХРОН: Герман Ван Ромпей, президент Європейської ради: "Ми зосередили увагу на трьох сферах: виборче правосуддя, вибори та порядок денний підписання угоди про асоціацію. Певні кроки були зроблені, але ми хочемо бачити більш конкретний прогрес".

СИНХРОН: Жозе-Мануель Баррозу, президент Єврокомісії: "Ми раді, що президент України Віктор Янукович ще раз підтвердив європейський вибір. Я з нетерпінням чекатиму конкретних змін, забезпечення загальних політичних та економічних реформ і рішучу зміну ситуації щодо вибіркового правосуддя. Це можна забезпечити найближчим часом".

СИНХРОН: Віктор Янукович, президент України: "Я впевнено заявляю, що Україна докладе всіх зусиль, щоб визначені завдання були виконані якісно та вчасно. Сподіваюся на такий самий відповідальний крок і з боку Європейського Союзу".

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Що знають про Україну, та чи знають щось взагалі? Ми вирішили запитати у людей на вулицях Брюсселя. Іще одне запитання поставили ми їм: "А чи варто Україні приєднуватися до Європейського Союзу?"

СИНХРОН: Респондент: "Україна входить до Європи. Я думаю, що від впливу Росії треба триматися якомога далі".

СИНХРОН: Респондент: "Це рішення Україна має приймати самостійно".

СИНХРОН: Респондент: "Для України це можливо, якщо насправді вона хоче цього".

СИНХРОН: Респондент: "Якби я був на місці України, то почекав би, адже атмосфера у Європі зараз складна".

СИНХРОН: Респондент: "В українців зараз проблеми з президентом та з екс-прем'єр-міністром Тимошенко".

СИНХРОН: Респондент: "Шевченко! Більше я нічого не знаю".

СИНХРОН: Респондент: "Що?"

СИНХРОН: Журналіст: "Ukraine".

СИНХРОН: Респондент: "А що це?"

СИНХРОН: Респондент: "Це країна, в якій постійно щось відбувається. У вас була Помаранчева революція, в тюрмі сидить Тимошенко. У вас безліч політичних проблем з багатьма людьми".

Савік Шустер: Итак, Украина может подписать соглашение политической ассоциации в ноябре в Вильнюсе, но Европейский Союз выдвинул то, что можно назвать некоторыми условиями.

РЕПОРТАЖ: Для успішного підписання угоди про асоціацію Європейський Союз вимагає від України: прийняти виборчий кодекс та чіткі правила для збалансованого доступу учасників виборів до ЗМІ; знайти розв’язання судових справ, які викликають особливе занепокоєння; забезпечити верховенство права та незалежну судову владу; провести конституційну реформу задля створення необхідної системи стримувань і противаг; забезпечити дотримання права на свободу зібрань та провести реформу у сфері медіа; утриматися від запровадження протекціоністських заходів у рамках СОТ.

Савік Шустер: И как российский телеканал государственный "Россия" осветил саммит в Брюсселе.

РЕПОРТАЖ: Акциями протеста отреагировали жители Украины на переговоры в Брюсселе Виктора Януковича с руководством Евросоюза. На саммите "Украина – ЕС" обсуждался киевский курс на евроинтеграцию.

РЕПОРТАЖ: Янукович дал понять, что ради сближения с ЕС он готов пожертвовать Таможенным союзом с Россией, чего, впрочем, нельзя сказать о большинстве граждан Украины.

РЕПОРТАЖ: Движение "Украинский выбор". Рано утром флаги появляются под окнами Евросовета, и 52% жителей Украины хотят стать частью Таможенного, а не Европейского Союза.

РЕПОРТАЖ: Автор: Ольга Скабеева. Европа, вроде бы, предложила Киеву так называемую реверсную схему продавать необходимые Украине ежегодные тридцать миллиардов кубометров газа. Ни дат, впрочем, ни конкретных сумм не прозвучало. Решили, как всегда, обсудить в следующий раз».

На тлі маніпулювання, яке відбувається в лаштунках «Шустер live» («Інтер»), більш адекватною виглядає «Свобода слова» Андрія Куликова на ICTV. Незважаючи на гостроту і незручність для влади теми позбавлення Сергія Власенка, адвоката Тимошенко, депутатського мандату, Куликову вдалося не лише забезпечити пристойне модерування дискусії, а й зупиняти найбільш явні маніпулювання з боку влади і опозиції.

«Свобода слова», ICTV, 04.03.2013

«Вадим Колесніченко: "Вы правы. Вы поймали на логической ловушке господина Пашинского, поэтому, к сожалению, он не сможет вам ответить на вопрос. Как и на тот вопрос, который касается возможности, о которой Власенко постоянно заявлял, – встречаться с госпожой Тимошенко в любое время, в которое он пожелает. Для общественного защитника, для специалиста законом это не предусмотрено".

Сергій Пашинський: "Послухайте, пан Власенко як захисник зустрічається з 9-ї до 6-ї. Друге, я хочу показати людям, яких я поважаю, щоб вони процитували, що це за документ, і що тут написано".

Вадим Колесніченко: "Так точно, народному депутату, согласно закона о статусе, не предусмотрено право посещения заключенных".

Андрій Куликов: Поки йде ознайомлення з документом, у мене тоді уточнююче запитання до пана Колесніченка.

Сергій Пашинський: "Я передав документи, і ще раз хочу підкреслити…"

Андрій Куликов: Але дуже стисло, будь ласка. А що, депутати від Партії регіонів за дорученням не беруть участі в судових процесах?

Вадим Колесніченко: "В уголовных процессах – нет".

Андрій Куликов: Нет, принимают или не принимают?

Вадим Колесніченко: "Я могу вам привести свой пример, когда по отдельному поручению Севастопольского городского совета я принимал участие в судебных процессах, представляя интересы по доверенности, не как адвокат, а как представитель Севастопольского городского совета, по вопросам расхищения земли в Севастополе".

Андрій Куликов: Ну вот и Власенко – не как адвокат.

Вадим Колесніченко: "Извините, это разные вещи".

Сергій Пашинський: "Ні, це не різні речі".

Вадим Колесніченко: "Я представлял интересы юридического лица в связи с вопросом представления интересам севастопольской громады. Я не выступал защитником. Я не выступал адвокатом".

Сергій Пашинський: "Люди добрі, це просто єресь".

Андрій Куликов: Повернемо слово Сергію Пашинському».

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено тут.