Вже мало хто пригадує, як Микола Азаров, виконувач обов’язків прем’єр-міністра, з’явився в помаранчевому шалику на Майдані в грудні 2004-го. Як регіонали понуро, тихо і швидко пробігали повз кордони мітингувальників до обложеної Верховної Ради, боячись за власну шкіру.

Тоді, попри високу протестну активність, ніхто з представників влади не постраждав. Багато в чому це сталося завдяки організованості з боку опозиції, але не можна відкидати й того, що Кучма продемонстрував готовність до діалогу. Він показав, що готовий рахуватися з людьми, які вийшли на вулиці.

Нині команда Януковича відкрито демонструє, що не бажає ні з ким рахуватися. Спікери Партії регіонів на словах обстоюють мир і закликають до «конструктивної співпраці», а на справі – проводять «виїзні засідання Верховної Ради» та виводять міліцію для силової протидії акціям опозиції. Ба більше, спікери Партії регіонів, не криючись, кажуть про те, що й рахуватися немає з ким, оскільки опозиція роз’єднана й слабка.

Банковій вигідні інциденти на кшталт того, що трапилося з Горіною, Льовочкіною, Ставнійчук 2 квітня під Верховною Радою.

Звернімо увагу на сам інцидент із закиданням сніжок. Політтехнологи й радники Банкової вдалися до віртуального конструювання подій та нав’язування інтерпретації. Зокрема, на відео 5-го каналу добре видно, що найбільше дісталося Льовочкіній, Ставнійчук, Табалову-старшому та Ляшку (двом останнім сніжки потрапили в очі). Ні Льовочкіна, ні Ставнійчук від нападу не опинилися в «коллаптоїдному стані» – це добре видно на відео, і на цьому зробити маніпуляцію важко. Інша справа – Горіна, в яку снігом не потрапили й чиєї реакції на напад не видно на відео.

Це дає можливість зробити будь-яку перспективу розвитку подій за допомогою масового коментування та інтерпретацій. Так само як спочатку регіонали у вересні 2004-го намагалися розкрутити «яєчний теракт» проти самого Януковича, використовуючи зокрема й запис інтерв’ю «госпіталізованого Януковича» зі слабким і тремтячим голосом.

Цього разу технологи були обережніші й вирішили обійтися без запису інтерв’ю «запамороченої Горіної», обмежившись короткою цитатою з масою натуралістичних і побутових подробиць «наслідків нападу». Все інше – як і в 2004 році – заява партії про «фашизм» і загрозу «громадянського конфлікту», численні звернення до опозиції «знайти й віддати винних». Масоване лояльне до Януковича коментування в новинах і ток-шоу. Тільки замість «важкого й тупого предмету» фігурували лід, земля і камені, заліплені в сніжки.

Оскільки перевірити це неможливо, подія якомога швидше загортається в повторення одноманітних меседжів та нібито «свідчень очевидців». Наприклад, у «Шустер live» на «Інтері» сам ведучий вдався до прямого маніпулювання, подаючи аматорське відео невідомого походження та коментар невідомого суб’єкта з характерним псевдо Бандера на тему знищення «ворогів України» як безпосередні обставини нападу й події, що нібито дають «правильну інтерпретацію» нападу.

«Шустер live», «Інтер», 05.04.2013  

«Савік Шустер: Вот как украинские телеканалы осветили это событие.

СИНХРОН: Сюжет 5-го каналу: "Протестувальники закидали депутатів від Партії регіонів сніжками".

СИНХРОН: Сюжет ТВі: "Під стінами парламенту спершу дісталось перебіжчикам з опозиції: Олександру та Андрію Табаловим. Сніжками атакували комуніста Спиридона Кілінкарова, регіонала Владислава Лук'янова, позафракційного Олега Ляшка".

СИНХРОН: Сюжет студії "1+1": "Депутатка Бережна каже: у неї та колежанок мітингувальники поцілили не лише сніжками. Кидались усім, що трапилось під руки".

СИНХРОН: Ірина Бережна, фракція Партії регіонів: "Брили з льоду, почали кидати порожні пляшки".

СИНХРОН: Сюжет 5-го каналу: "Після того, як чоловіка відштовхує охоронець, починаються сніжки. Сніжка поцілює лише у Льовочкіну. Вона на це посміхається. Та вже наступного дня колеги по фракції повідомили: Горіна, яка йшла поруч, у лікарні – травмована".

СИНХРОН: Жінка: "Лексусы" по полмиллиона стоят. Твари! Людям жрать нечего. Твари зажранные, сидят, жопы протирают".

СИНХРОН: Чоловік: "Безумовно, заслуговують набагато більше, ніж сніг. Чого? Пару куль".

СИНХРОН: Нестор Шуфрич, фракція Партії регіонів: "Я сподіваюсь, що для наших трьох царевичів зараз є питання честі з'ясувати хто дозволив собі такі дії до жінок".

СИНХРОН: Олег Тягнибок, лідер фракції "Свобода": "Хай звернутись до свого міського голови Попова, щоб він сніг прибирав і лід прибирав. Тоді не буде чим кидати".

СИНХРОН: Арсеній Яценюк, народний депутат України, лідер фракції "Батьківщина": "Ми не маємо відношення до цього інциденту. Я думаю, що тих людей треба знайти".

СИНХРОН: Сюжет ТВі: "Міліція порушила справу після вчорашнього інциденту під стінами парламенту. А молодикам, які закидали снігом народних обранців, світить до 4 років за ґратами. Все через тілесні ушкодження регіоналки Ірини Горіної".

СИНХРОН: Сюжет телеканалу "Інтер": "Четверо представителей городской ячейки "Свободы", которые вчера участвовали в митинге, получили повестки в Печерский райотдел милиции. Одного из них, Кирилла Бабенцова, уже допросили в РОВД.

СИНХРОН: Кирило Бабенцов: "Ні, я не бачив жодного каміння або крижаних глиб, про які мені тут у відділку розказали. І будь-яких дій, які б могли зашкодити їй або іншим депутатам, я не бачив".

Савік Шустер: Я благодарю 5 канал за то, что нам предоставили самые эксклюзивные кадры. Только корреспонденты 5-го канала сняли точно, что происходило. А сейчас мы вам покажем любительскую съемку. Видно, как молодой человек в красной шапке держит в правой руке комок земли и несколько раз замахивается им. Несмотря на то, что припаркованные автомобили не позволяют разглядеть сам момент броска, видно, как комок земли врезается в стенку дома около лица Ирины Гориной. Именно в этот момент депутат получила травму головы. Врачи определили у Ирины Гориной закрытую черепно-мозговую травму и сотрясение мозга. В данный момент депутат находится в больнице в стационаре. Вот что госпожа Горина рассказала журналисту Первого национального о нападении на нее.

СИНХРОН: Ірина Горіна, народний депутат Партії регіонів: "Закончилась работа и мы вышли из Верховного Совета. И когда стали переходить через дорогу на Шелковичную, в этот момент к нам подскочили люди, начали кричать, выкрикивать всякие ругательства. Через 2-3 метра в мою коллегу полетел большой кусок снега со льдом в спину. И я видела, что это уже стреляют ребята, которые одеты в куртки с капюшонами. И у них на лицах маски медицинские. На руках у них перчатки. И там стоят клумбы по всей дороге, в которых просто земля. И потом они начали хватать землю. И в какой-то момент мне в голову попал большой кусок земли. И вот от этого удара мне на секунду-две стало нехорошо. Конечно, мы хотели побыстрее спрятаться просто от этой ситуации. Я приехала домой, приняла ванну. Пыталась что-то выпить, у меня началась рвота, тошнота. И естественно, я в таком еще… шок какой-то и нервное возбуждение. После этого я уже поехала в милицию, когда немножко полежала. Но у меня не проходила головная боль и тошнота. И я поехала в ближайшую больницу. Врачи установили, что сотрясение мозга есть. Мне капают капельницы, делают уколы. Говорят, что обычно при сотрясении такой тяжести 2-3 недели надо лежать и принимать определенные лекарства".

Савік Шустер: На следующий день после этого инцидента лидер оппозиции Юлия Тимошенко написала открытое письмо, в котором извинилась перед женщинами-депутатами из Партии регионов и призвала оппозицию найти виновных.

Титровано: "Я як політик опозиційного табору від імені усіх, хто вважає себе опозицією, хочу принести вибачення Ірині Горіній, Юлії Льовочкіній, Марині Ставнійчук, яким під час акції громадянського протесту нанесли травми сніжками, що полетіли з рук невідомих людей. Я звертаюсь до об’єднаної опозиції та прошу зробити все можливе, щоби знайти людей, які це зробили, аби вони хоча б принесли вибачення цим жінкам-депутатам від Партії регіонів. Ми гідні та моральні люди. Тому не тільки знайдіть винних, але й зверніться до людей із закликом не чинити насилля проти своїх опонентів на мітингах". Юлія Тимошенко, лідер опозиції. 3 квітня 2013 року.

Савік Шусткр: В четверг 4 апреля Станислав Бандера, это псевдоним, он называет себя активистом "Свободы", но это совсем не факт, разместил на своей странице в Facebook кадр с депутатами Партии регионов Ириной Гориной, Юлией Левочкиной и Иваном Фурсиным с таким текстом.

ТИТРОВАНО: "Коли перед тобою ворог – питання статі зникає. Тут вже діє народний гнів та людський осуд, не дивлячись на гендерні ознаки. Тому будь-яка РИГівка, будь-яка ДЕПУТАНА в будь-який момент може стати жертвою, а не улюбленкою долі за рахунок українців. То нехай ходять тепер і озираються. Спокійне життя для них закінчилось. Бо за все в житті є розплата. Смерть ворогам!"

Савік Шустер: Это, как я говорил, не обязательно человек от партии "Свобода". Но сегодня точно депутат "Свободы" Игорь Мирошниченко выложил на своей странице в Facebook вот такую фотографию. Я зачитаю текст. "Эй, гражданина! Ты туда не ходи, ты сюда ходи. А то снег башка попадет – совсем мертвый будешь". Это из "Джентльменов удачи". Я приглашаю к микрофону Юрия Михальчишина. Скажите, пожалуйста, куда вы ведете страну?».

Цього разу опозиції не пощастило як у 2004-му, коли з’явився відеозапис кидання яйцем і падіння Януковича. Хоча, по гарячих слідах, і опозиція за допомогою незалежних журналістів могла серйозно підірвати версію влади. Чому цього не було зроблено ‑ запитання до лідерів опозиції й до їхніх радників. Але з того моменту, коли було прийнято версію влади, опозиція опинилася у програшній ситуації.

Адже якщо досі представники насамперед «Батьківщини» казали про «синці Тимошенко», залишені тюремниками, про викидання Кужель, Денисової та Слюз із палати Тимошенко, то тепер Партія регіонів теж отримала своїх «мучеників» і за допомогою масованого інформаційного тиску зрівняла рахунок, отримала можливість експлуатувати тему «жертовності» на тлі «фашистської загрози».

Саме цей другий елемент «фашистської загрози» є наразі найважливішим моментом пропагандистської кампанії влади. Банкова не приховує, що хоче, аби «Від фашистських гасел опозиція перейшла до звірства й терору». І поки не з’явиться зручної нагоди підвести якийсь новий інцидент під категорію «фізичного насильства й терору щодо інакомислячих, людей іншої віри, національності, мовних традицій», влада буде тиражувати й повторювати з екранів «нацистські заклики».

Мета таких дій очевидна – запевнити своїх виборців на сході та півдні, що краще «покращення від Януковича», ніж «політичний тероризм» трьох опозиційних лідерів – Яценюка, Кличка і Тягнибока.

І найзручнішим об’єктом атаки з опозиційної трійки виглядає саме «Свобода». По-перше, тому що в «Свободі» достатньо діячів і спікерів, які не приховують антисемітських і антиросійських поглядів, і це слугує достатнім аргументом для виборців південного сходу України. По-друге, тому що в проводі «Свободи» достатньо політиків, які чомусь вважають такі дії влади сприятливими для їхньої популярності та рейтингу, особливо з огляду на 2015 рік і конкуренцію з Яценюком і Тягнибоком. І тому йдуть на контрольовані Банковою ток-шоу, вважаючи це важливим внеском у майбутню президентську кампанію. По-третє, при контрольованості телеканалів негатив «Свободи» піддається трансферу на «Батьківщину».

Проте коли меседжі про «фашизм» «Свободи» виголошуються в такому форматі, коли їх можуть припинити чи аргументовано й авторитетно спростувати незаангажовані журналісти й експерти, коли учасники ток-шоу прямо викривають спікерів регіоналів у тому, що вони таким чином відволікають увагу громадян від власного провального правління, вся безпомічність регіоналів стає очевидною. Саме так і сталося з Оленою Бондаренко на «Свободі слова» Андрія Куликова (ICTV). Попри те, що вона встигла завчити якісь окремі цитати з Донцова чи Сціборського чи ще когось, вона не виглядала ні компетентною, ні впевненою, ні адекватною ситуації студії:

«Свобода слова», ICTV, 01.04.2013

«Олексій Гарань: "Ви знаєте, я, чесно кажучи, трохи шокований, тому що Олена Бондаренко є одним із небагатьох спікерів Партії регіонів, і, розумієте, я думаю, що треба говорити, аргументи можуть бути різні, можна критикувати опозицію, можна критикувати владу, але треба говорити по суті і не можна перекручувати. Я не є прихильником "Свободи", я її критикував багато років, вони це добре знають. Але коли ви двічі спеціально перекручуєте первісну назву "Свободи", ну ви знаєте, що ви робите неправду".

Олена Бондаренко: "Алексей, ну вам это не идет".

Олексій Гарань: "Давайте, тепер я скажу. Можна, я скажу?"

Олена Бондаренко: "Вы же знаете, как политолог, что это не так".

Олексій Гарань: "Можна я скажу? Ви двічі сказали неправду. Далі, ви разом із Петром Симоненком тягнете нас в дискусію по Донцову. Ну тут, розумієте, ну це не той форум, це для істориків. Ви маєте історичну освіту, міжнародні відносини. Тут важко пояснювати в аудиторії, що Донцов – одне, інтегральний націоналізм – інше. Донцов в ОУН ніколи не був. Не був він членом ОУН. ОУН – це ще інше, фашизм – це ще інше, УПА – інше і так далі".

Олена Бондаренко: Так ОУН на чем строилось? Не на Донцове разве?"

Олексій Гарань: "Що?"

Олена Бондаренко: "Алексей".

Олексій Гарань: "Ви розумієте, це має бути історична дискусія й історики, а ви хочете вихопити це…"

Олена Бондаренко: "Алексей, именно потому, что я историк, я хочу обезопасить Украину от фашизма".

Олексій Гарань: "От ви хочете це вихопити, і ви хочете несерйозної дискусії. Якщо ви хочете убезпечити Україну від фашизму, то треба згадати, тут Слава Піховшек згадував, 9 травня у Львові. Хто влаштував цю провокацію? Хто привів проросійську маргінальну організацію "Родина" із Одеси? Розумієте, ви спекулювали навіть на святому дні 9 травня".

Андрій Куликов: А ще для того, аби убезпечити Україну від фашизму, потрібно підняти соціальні та економічні умови для дуже-дуже багатьох українців.

Олексій Гарань: "Безумовно. Безумовно".

Олена Бондаренко: "Мужчины между собой поговорят как-то, наверное".

Олексій Гарань: "Безумовно, я згоден. Тобто, розумієте, давайте…"

Олена Бондаренко: "Дадите мне слово, Алексей? Вы знаете, Алексей, говорить… Давайте о 9-м мая".

Олексій Гарань: "Да, так я думаю, що якщо ви хочете боротися з фашизмом і з шовінізмом – боріться в своїй партії. У вас там є Ківалов, Колесніченко, Табачник і так далі. Боріться в своїй партії".

Олена Бондаренко: "Алексей, я, конечно, с трудом понимаю, где у нас господин Кивалов или господин Колесниченко что-то оскорбительное в отношении других национальностей говорил. Более того, именно эти люди…"

Олексій Гарань: "Ну Левченко".

Олена Бондаренко: "Минуточку. Именно эти люди как раз таки написали тот законопроект, который потом обрел силу закона и дал возможность говорить с вами, например, мне сейчас на русском языке свободно".

Олексій Гарань: "А до этого вы не говорили, да?"

Олена Бондаренко: "И в родной Верховной Раде тоже".

Олексій Гарань: "А вивчити українську мову?"

Андрій Куликов: Пане Гарань…

Олена Бондаренко: "Что касается 9 мая, вы знаете, вот вы сейчас приводите пример: провокация Банковой. По вашей логике, получается, что вот те, которые били автобус, а я напомню, это были страшные кадры, когда беспощадно с изуродованным ненавистью лицом лупили автобусы с ветеранами даже такие люди как Ирина Сех…"

Олексій Гарань: "Хто привів людей із Одеси? Маргінальну партію "Родина" з Одеси?"

Андрій Куликов: Пане Гарань, ну дайте ж договорити.

Олена Бондаренко: "Минуточку…"

Олексій Гарань: "Хто привіз їх до Львова? Хто?"

В’ячеслав Піховшек: "Самі приїхали".

Олексій Гарань: "Ой… Ви вірите в те, що ви говорите?"

В’ячеслав Піховшек: "Вони мають право приїжджати кругом".

Олена Бондаренко: "Даже если представить ситуацию, что во Львов приехали какие-то экстремисты-одесситы, это всё равно что обвинить девушку, которая вышла на улицу в короткой юбке – и её изнасиловали. Вот, какая у вас логика".

В’ячеслав Піховшек: "Спровоцировала, да".

Олена Бондаренко: "Приехали одесситы, они спровоцировали конфликт во Львове – это бред. Это бред".

Олексій Гарань: "Не одесситы. Не одесситы, одесситы хорошие люди".

Олена Бондаренко: "Понимаете, Алексей, то, что вы предлагаете обществу, защищая и покрывая таким образом фашистов, вам не делает чести"».

Що ж буде далі? На нашу думку, Банкова комбінуватиме кроки на монополізацію влади і показові кроки щодо демократизації, які такій монополізації не загрожують. З одного боку, відбуватимуться події, які красномовно свідчитимуть нібито про «демократичність» влади, як-от помилування Луценка. З іншого ‑ Янукович підписуватиме закони, ухвалені на зібраннях поза межами Верховної Ради, щоби продемонструвати свою силу опозиціонерам і змусити їх домовлятися.

В інформаційному просторі нагнітання страхів про «фашизм» поєднуватиметься з «мильними операми» з подробицями внутрішніх міжусобиць в опозиції. Поряд із цим регіонали продовжать розповідати про «покращення» й «роботу на виборців». На цьому тлі вибір на користь ЄС чи Митного союзу з однаковим успіхом Банкова назве панацеєю від хаосу в політиці та економіці країни. І поки що не видно, як опозиція збирається протидіяти такій інформаційній стратегії влади.