Невдалі силові, політичні та інформаційні зусилля щодо «сильного примушування опозиції до діалогу», а також часткове визнання своїх помилок шляхом скасування законів «16 січня» стимулює владу до пошуку нових форм тиску. Банкова, як ми показували, не лише хапається за будь-яку нагоду розколоти опозицію, а й підготувати громадську думку до прийняття свого варіанту виходу з кризи.

Для цього владі потрібно переконати громадян, що вона пішла на поступки скрізь, де бачила для цього можливість. При цьому факт очевидної здачі попередніх позицій стосовно законів «16 січня» вперто замовчується, тоді як головний акцент робиться на ухваленні «амністії» для учасників протестів. В такому разі усі сили, які присутні на Майдані чи підтримують Майдан, мають виглядати непослідовними і неготовими зробити свій крок назустріч владі та звільнити захоплені адмінбудівлі.

Так, під час «Свободи слова» (ICTV) 3 лютого представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко, відповідаючи на пряме запитання ведучого про те, що в ухваленій редакції «закон про амністію» не працює на зниження напруженості, побудував таку смислову конструкцію:

1. «Закон про амністію» був напрацюванням влади і опозиції.
2. «Закон про амністію» попереджає ескалацію насильства та створює основу для довіри.
3. Тому виконання умов «закону про амністію» стає передумовою для початку роботи над змінами до Конституції, чого вимагають Майдан і опозиція.

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: я запрошую до центрального мікрофона Юрія Мірошниченка, народного депутата з фракції Партії регіонів, представника Президента у Верховній Раді. Пане Мірошниченко, чимало експертів твердять, що ухваленого Верховною Радою закону про амністію, автором якого ви є, недостатньо для розв’язання політичної кризи. Ця криза показала, що косметичними заходами протистояння у суспільстві не залагодиш, а потрібне реформування цілої системи. Голова комітету Верховної Ради з державного будівництва і місцевого самоврядування Давид Жванія заявив, що у парламенті є більшість, яка проголосує за повернення до Конституції 2004 року і сформує коаліційний уряд, і що профільний комітет підготував акт про відновлення легітимності конституційного порядку в Україні. Наскільки ваша політична сила і Президент до цього готові?

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Ви поставили цілий ряд запитань. Я думаю, що ми їх по мірі нашої розмови будемо всі розглядати".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Але почати треба з головного.

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Але почати треба з закону, автором якого я є, який став достатньо резонансним у суспільстві. І чи достатньо закону для того, щоб зняти напругу у політичному протистоянні? Я думаю, ні, не достатньо. Тому закон – це результат складних, дуже важких, принципових перемовин представників опозиції, відповідно, людей, які вийшли на майдани, і представників провладної більшості у парламенті. Вони фіксували той статус-кво, з якого можна було почати розмову про головну проблему, виклик і шлях розв’язання політичної кризи. А саме: змін до Конституції".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Нам зрозуміло із повідомлень ЗМІ, з того, що було на телебаченні, що і у фракції Президенту довелось докласти чималих зусиль, щоб переконати голосувати за цей закон.

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "І про це ми можемо говорити. Хоча я не можу підтвердити, що фракція не була готова голосувати за закон, який би передбачав амністію для учасників масових заходів. Я повернусь до того закону, який ми все ж таки ухвалили. Він, з одного боку, фіксував наші домовленості. А саме: представники протестуючих були готові залишити серед того переліку, який пропонувався, а це були і всі будівлі, незалежно від того, чи вони належать органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, організаціям, органам, всі вулиці, проїжджі частини, площі, демонтувати малі архітектурні форми. Тобто цілий ряд було пропозицій, до яких мали би дослухатись наші колеги. Але з того, що пропонувалось, реальним було звільнити органи виконавчої влади і місцевого самоврядування, оскільки всі учасники протистояння розуміли, що не повинні потерпати наші громадяни від того, що не будуть виконувати свою роботу чиновники, які би вони не були – чи в Києві, чи в регіонах. З іншого боку, було усвідомлення у влади, що необхідно застосувати амністію, щоб ми не провокували подальші силові дії з одного і з іншого боку. Цей законопроект, на жаль, не змогли підтримати і підписати наші колеги з опозиції, оскільки не мали мандату від своїх депутатів, які працювали у залі, і від Майдану. І тому я як представник Президента підписав цей законопроект, він проголосований. Але виклик в чому полягає? Закон фіксує наші домовленості. Але якщо не буде бажання сторін його виконувати – відповідно, це вікно можливостей, про яке говорили сьогодні експерти, воно не буде використано. Чи ми закриємо це вікно? Ні, ми будемо далі говорити, ми будемо далі шукати інші способи, інші моделі. Оскільки іншого шляху, як домовитись, у нас немає. Це передумова. А головна проблема і головний виклик полягали в тому, що очікує від нас суспільство. Воно очікує зміни форми державного правління, воно очікує збалансованішого розподілу повноважень між суб’єктами влади. Ми домовились того, і сам Президент про це говорив неодноразово, що ми повинні змінити Конституцію у бік парламентсько-президентської республіки".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Пане Мірошниченко, але зміна форми без зміни змісту державного управління навряд чи щось вирішить.

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Коли ми говоримо про ситуацію в країні, коли ми говоримо про майдани, коли ми говоримо про драматичні події, які супроводжують сучасну політичну кризу, називаючи її однією з чи не найскладніших в історії України, повинні ми говорити, що це і найбільший шанс для нас. Адже громадяни реально повстали і готові говорити, і впливати на реалізацію політики в країні. Вони готові особисто брати відповідальність, навіть ризикуючи своїх здоров'ям, інколи навіть життям, вони йдуть, захищають свою позицію, вимагають від влади, хочуть її контролювати, щоб ніхто не міг ігнорувати інтереси громадян. І мені здається, є великий шанс для української історії сучасної".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: І що влада збирається робити? Тому що час добігає кінця.

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Що влада пропонує? Влада пропонує виробити спільно всім суб’єктам, ми ведемо переговори з колегами з опозиції на майданчику парламенту, працює робоча група, утворена Президентом України, до якої запрошені лідери опозиційних фракцій. Ми співпрацюємо і готові вести діалог з іншими суб’єктами громадянського суспільства, як з однієї сторони, так і з іншої. Ми багато говоримо про тих людей, які представляють невдоволення на Майдані Незалежності. Але є інша частина України, яка бачить по-іншому ситуацію і щодо геополітичного нашого вибору. І треба почути всіх. Так от в чому наш план полягає? Перше, що треба зробити – відійти від силового протистояння. Друге – нам необхідно разом підготувати у конституційний спосіб не шляхом неконституційним, але в конституційний спосіб зміну до Основного закону. Вже підготовлено проект постанови про створення тимчасової спеціальної комісії, до якої мали би увійти представники фракції більшості і опозиції. Було запропоновано нашим колегам з опозиції навіть очолити цю тимчасову спеціальну комісію і підготувати у найкоротші терміни зміст тих змін, які будуть давати баланс владі".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: І коли створиться ця комісія, ви вважаєте, що напруження у суспільстві піде на спад?

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Напруження у суспільстві піде на спад тоді, коли люди будуть бачити, що їм очікувати. Чому сьогодні у нас велика недовіра? Я тут абсолютно з паном когутом згоден, що головна причина загострення і силового протистояння полягає у тому, що сторони не довіряють одна одній. Коли лунають правильні слова, люди не вірять, що далі будуть іти правильні справи. Так от, нам треба спочатку задекларувати, що ми робимо, а по-друге, крок за кроком виконувати ці домовленості. Бо простими деклараціями сьогодні уже не обійдемось. Влада до цього готова".

Проте Мірошниченко свідомо чи несвідомо оминув низку фактів, які руйнують його меседжі.

По-перше, усі три опозиційні сили ще 29 січня заявили про те, що цей закон не був компромісним. Підтвердження цьому – результати голосування, коли жоден депутат і більшість позафракційних не підтримали цей варіант, а також наявність двох альтернативних законопроектів, які підготували опозиціонери. До речі, Мірошниченко сам визнав, що всередині Партії регіонів було принаймні 52 депутати, готових голосувати за опозиційні законопроекти.

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Я зараз поясню, що відбувалось в нашій фракції. По-перше, було у нас 4 варіанти ухвалення цього закону. Два з яких передбачали амністію безумовно. Там не йшлося про те, що спочатку звільняють людей, а потім звільняють будівлі. Йшлося просто про амністію без будь-яких умов. З одного боку шляхетна мета – дати можливість тим людям, які брали участь у масових заходах, які, можливо, не законними способами, але захищали свої права, своє бачення і своє переконання щодо змін в країні. І нам для того, щоб зупинити процес протистояння, треба застосувати цю амністію. Але з іншого боку, в тих законах взагалі не було бачення, як буде у подальшому розгортатись ситуація щодо захоплених будівель. Жодного слова там не було. З іншого боку, був законопроект Шпенова, який пропонувався від фракції Партії регіонів, де був цілий перелік тих будівель, тих місць, де мали бути демілітаризовані, звільнено, демонтовано намети і так далі. Разом з тим кількість статей там була значно менша у порівнянні з тим, що пропонувала опозиція. Два дні кожне слово ми вивіряли з тим, щоб, з одного боку… Для нас було важливо, щоб наші домовленості були реалістичними. Коли ми говорили про звільнення вулиці Хрещатик, будівлі профспілок, Жовтневого палацу, то нам наші колеги з опозиції говорили: якщо ви хочете, щоб ми крок за кроком рухались вперед, то ми повинні ставити реальні завдання. Якщо буде цей крок успішним, буде довіра – далі будуть наступні кроки. Люди не зможуть піти сьогодні з Будинку профспілок. Бо на вулиці холодно і їм треба десь грітись. Демонтувати ці намети теж неможливо. Деякі намети стоять на Хрещатику – це нереально. І ми визначили, що є реальним. З іншого боку, ми розшили коло статей, які підпадали під амністію. І це стало результатом компромісу. Ми не могли, принаймні я не був прихильником радикальної позиції. Ви знаєте мою точку зору. Але з іншого боку, давати амністію без зобов’язання іншої сторони звільняти хоча би будівлі органів влади – це спонукати до подальшого правопорушення. І тому прийшли до такої редакції. Тепер що стосується прибуття Президента до парламенту. Президент не агітував за такий чи такий варіант. У нас був ризик, що ми взагалі не ухвалимо закону. Були поставлені першими два законопроекти опозиції. І хоча наші колеги були впевнені, що наберуться голоси за опозицію, коли ми почали ці голоси рахувати, то для того, щоб пройшов цей закон, треба було від 66 до 76 щоб проголосували з Партії регіонів. У нас було 52 особи готові голосувати за законопроект від опозиції. В результаті ми могли отримати ситуацію або ухвалення законопроекту Шпенова, який мав іти другим, який не влаштовував і не був компромісним, і результату не мав би свого виконання з боку протестуючих. Або ми отримали взагалі ситуацію без закону. Оскільки той закон, який я зареєстрував, був останній. Він не був моїм законом, він був нашим спільним законом. І коли Президент приїхав і сказав: шановні, сьогодні і суспільство, і люди, які стоять на Майдані, і міжнародні спостерігачі говорять про те, що нам необхідно доходити компромісу. І якщо у вас є відповідальність, ми повинні ухвалити закон. Який з них збалансований – ось домовились. І дійсно він сказав, що цей закон, на його думку, є найбільш збалансованим. Якби ми його не проголосували, що ситуація була би гірша, тому що вікна можливостей би не було. Сьогодні, якщо ми маємо політичну волю, 15 днів у нас. Люди можуть звільняти адміністрації, з іншого боку будуть паралельно звільнятись ті, хто уже має судимість, рішення суду, або ті, які під слідством перебувають, і так далі. Це можливість. Чи скористаємось ми цією можливістю, залежить від нас з вами, колеги з опозиції, і тих людей, які сьогодні стоять на Майдані".

Показово, що сам Мірошниченко 29 січня стверджував, що опозиція взагалі не причетна до розробки закону і що він лише «сподівається» на підтримку з боку опонентів. До речі, сам Мірошниченко жодного разу під час «Свободи слова» не назвав, хто з опозиції працював разом з ним над законом.

По-друге, закон не містить норм, які свідчать про готовність влади до компромісу. Зокрема, про це говорять ряд експертів (Андреас Умланд, Борис Безпалий), які вказують на перетворення протестувальників на фактичних заручників відносин влади та Майдану, а також на те, що дія закону поширюється далеко не на всіх учасників протестів. Далі, міністр юстиції Олена Лукаш офіційно спростувала те, що протестувальники мають звільнити лише адмінбудівлі в регіонах, наполягаючи на тому, що мають бути звільнені всі приміщення, в тому числі на київському Майдані.

Отже, Мірошниченко намагався подати як компроміс те, що насправді було диктатом влади та кроком, який мав компенсувати поступку у вигляді скасування законів «16 січня».

Коли ж довелося відповідати на прямі запитання експертів та ведучого щодо поведінки влади та її намірів продовжувати силове протистояння з протестувальниками, використовуючи «тітушок», Мірошниченко уникав відповіді, посилаючись на своє незнання фактів, про які говорять учасники ток шоу. Втім, такий прийом Мірошниченко використовував постійно, представляючи позицію Президента у численних ток-шоу протягом 2010 – 2013 рр. Нині це можна розглядати як спосіб замовчування та мовчазного спростування важливих фактів, які з точки зору інтересів Банкової потрібно приховувати від лояльного електорату.

Євген МАГДА, журналіст, політичний експерт: "Пане Юрію, я хотів би винести проблему трошки за межі Печерських пагорбів, Хрещатика, Майдану. В третій декаді січня ми всі спостерігали за тим, що по Україні прокотилась хвиля спроб з різних успіхом захопити обласні державні адміністрації. Як мінімум у трьох обласних центрах співробітникам міліції у захисті обласних адміністрацій допомагали люди в цивільному озброєні різноманітними підручними засобами, часом їх інструктували щодо поведінки представники правоохоронних органів. Чи є це ознака того, що уже почали формуватись якісь добровільні народні дружини? Чи буде реакція Президента на подібні дії? І чи є ознакою сильної влади те, що одне приміщення обласної державної адміністрації обнесено колючим дротом, інше – закритий вхід до нього бетонними блоками? Чи це ознаки сильної влади?

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Президент взагалі не веде дискусію у форматі "хто кого переможе". Сильна влада, слабка влада. Президент, до речі, на нашій зустрічі сказав: у нас є всі можливості у силовий спосіб звільнити приміщення обласних адміністрацій і навіть звільнити Майдан. Але він сказав: я на це ніколи не піду. Тому що це теж наші громадяни. І вони вийшли не тому, що вони хочуть руйнувати будівлі, захоплювати якісь державні органи. Вони мають позицію і очікують, що вони будуть почуті. Тому силового сценарію не розглядається. Ми багато говорили на минулому, позаминулому тижні про надзвичайний стан. Не буде надзвичайного стану. Президент сказав, що якщо ми, політики, тут і зараз не зможемо домовитись, вийти на спільне рішення і його виконувати, то єдиний демократичний спосіб як можна розв’язати ситуацію – це дострокові вибори, це зміни до Конституції. Дострокові вибори парламенту, якщо політики не здатні домовитись. І Президента. Він сказав: і ви підете на вибори дострокові, і я піду на вибори дострокові. Так було сказано Президентом. Багато інтерпретацій щодо приїзду Президента до парламенту. Але він прийшов і сказав: вирішуйте самі, шановні депутати. Сьогодні люди на вулиці, люди отримують травми, люди отримують пошкодження, люди, в емоціях перебуваючи, не настільки глибоко володіють ситуацією і не настільки великий вплив мають на розв’язання, як ви, політики. Ось з чим він звернувся. Він зустрівся не лише з фракцією Партії регіонів .З керівниками опозиційних фракцій провів нараду і сказав: якщо нездатні ми ухвалювати закон – значить тоді я виходжу до суспільства, оголошую дострокові вибори, і ми будемо змінювати Конституцію не шляхом наших з вами конституційних перемовин, а в інший спосіб. Але іншого виходу немає, якщо ми не здатні домовлятись".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Пане Мірошниченко, і дуже стисло про добровільні народні дружини. Звідки взялись ті люди в цивільному?

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Президент взагалі у форматі "хто кого"… Це не правильно. Так само, як ми бачимо вишкіл нашої Національної гвардії – на Майдані воєнізовані утворення. Питання не в тому, що після того, що до того. В принципі це не той сценарій, до якого ми, політики, повинні вести людей. Президент не підтримуємо такого сценарію. Звісно, наша пропрезидентська політична сила не підтримує в принципі такі підходи".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: І ви готові не приймати допомогу тих народних дружин, які з'являються на допомогу правоохоронним органам.

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Ці всі дружини – вони утворюються. Багато в чому люди самоорганізуються. Але єдиний спосіб, як нам уникнути таких утворень – це зараз запропонувати цивілізований шлях розв’язання цієї кризи. Перше – нам треба зупинитись і, давши амністію, звільнити приміщення. Друге – створити тимчасову спеціальну комісію і вносити зміни до Конституції. Можливо, до речі, це сьогодні обговорювалось в кабінеті у спікера, коли збирались після погоджувальної ради керівники фракцій, можливо, треба буде ухвалити якийсь політичний документ. Тому що зміни до Конституції – це досить тривалий період часу. Але політичний документ, який чітко дасть сигнал суспільству, людям, які очікують від нас конкретних рішень, конкретних дій, щоб вони розуміли, що вони врешті-решт отримають. І далі вже виходити на вибори".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Вадим Денисенко.

Вадим ДЕНИСЕНКО, інститут стратегічного партнерства: "Маленька репліка спочатку. Ви по суті відійшли від запитання про те, хто ці "тітушки" і чому вони захищають владу в ряді областей".

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Я не відійшов, я просто не володію цією інформацією".

Замовчуючи одні факти, Мірошниченко намагався надати вигляду «доконаних фактів» власним припущенням. Зокрема, під час дискусії з представником «Батьківщини» Сергієм Соболєвим, Мірошниченко виходить з того, що «влада здатна визнавати свої помилки. Президент особисто зустрічається з лідерами опозиції і веде з ними діалог, так само як і з представниками інших суб’єктів громадянського суспільства», тоді як опозиція не готова голосувати за закони, яких потребує суспільство та які містяться серед вимог Європейського Союзу. При цьому за кілька хвилин до суперечки із Соболєвим, сам Мірошниченко не надав жодного прямого свідчення того, що влада «здатна визнавати свої помилки», а «Президент веде діалог». Тому усі подальші побудови Мірошниченка виглядають як «констатація вигаданих фактів» та висловлення «безпідставних тверджень»:

1.Мірошниченко не відповідає на запитання про відповідальність влади за катування громадян міліцією:

Вадим ДЕНИСЕНКО, інститут стратегічного партнерства: "Є певні символічні моменти, які дуже необхідні в сучасній кризовій ситуації. Всі ми бачили це жахливе відео, і разом з нами, по-моєму, половина планети, коли працівники "Ягуара", прізвища цих працівників є, катували голу людину – жителя чернівецької області на прізвище Гавриляк, і фотографували це діло. Дуже просте запитання: чому досі Президент не вийшов до народу і не дав вказівку Захарченку, міністру внутрішніх справ, як мінімум відсторонити цих людей від роботи, як мінімум, винести догану керівникам цих людей, як мінімум, змусити вибачитись перед цією людиною і перед іншими людьми, яких катували? Ви можете пообіцяти нам як представник Президента, що завтра ви зайдете до Президента і запропонуєте йому зробити цю справу?"

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Однозначно запропоную. Але питання не в тому, що ми повинні зараз шукати виправдання. Ми в принципі не повинні допускати цього. І йдеться не про вибачення. Якщо йде порушення прав людини, то воно має не залишитись безкарним, незалежно від кого це йде".

Вадим ДЕНИСЕНКО, інститут стратегічного партнерства: "Минуло два тижні. Воно досі безкарне".

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Я зараз не коментую, чи проводяться якісь дії, перевірка і так далі. Я не володію цією інформацією.

2. Суперечка Мірошниченка із  Сергієм Соболєвим

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Пане Сергію, я, по-перше, хочу сказати, що дійсно ви говорите про важливі речі, ви говорите про помилки влади. І влада здатна визнавати свої помилки. Президент особисто зустрічається з лідерами опозиції і веде з ними діалог, так само як і з представниками інших суб’єктів громадянського суспільства. Але я хочу вам поставити зустрічне запитання, адже і від вашої фракції, і від опозиції в цілому теж багато залежить в розв’язанні цієї кризи. От ви говорили про економіку. 14 законопроектів, які надзвичайно важливі, пропонувалися сьогодні і мною, як представником президента, і Олександром Єфремовим на погоджувальній раді, як необхідні для того, щоби почати знімати напругу в сфері розвитку підприємництва, ми не маємо шансу ухвалювати, оскільки, як я розумію, завтра Верховну Раду буде заблоковано. Наступне питання, ви згадали про Закон "Про прокуратуру", який ми з вами ухвалили в першому читанні. Він готовий до другого читання. Ми не можемо розглянути цей закон європейський, з європакету закон, оскільки Верховна Рада не працює. І кінець минулої сесії ми не працювали, і, згадайте, позачергову сесію практично ми на нарадах провели, не ухвалили жодного закону, крім амністії. І так само нас очікує початок наступної сесії в конфлікті, в постійних звинуваченнях і, власне, нічого ми не можемо запропонувати людям".

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, заступник голови фракції ВО "Батьківщина": "Я зрозумів ваше запитання".

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Скажіть, будь ласка, яке ваше налаштування? Чи готові ви паралельно з необхідним діалогом щодо розв’язання політичної кризи все ж таки починати розв’язувати ті економічні питання, про які ви згадали, з тим, щоби люди не стали заручниками амбіцій політиків, які ділять владу? Дякую".

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, заступник голови фракції ВО "Батьківщина": "Зрозуміло. Пане Юрію, тоді питання: а чого ж ви ці 14 законів не поставили в той день, коли ви руками голосували тільки закони не про те, як полегшити підприємництву життя, тільки спочатку ви погіршили це життя підприємництву необмеженими податками, безперервними перевірками, хабарництвом, без якого сьогодні жоден підприємець навіть найменший не може працювати? Ви поставили інші закони: про те, що не можна рухатись в колоні більше п’яти автомобілів, про те, що не можна марлеві пов’язки, виявляється, носити і маски, про те, що, виявляється, тепер інтернет буде ліцензований, і буде визначати спеціальний орган, чи мають право громадяни користуватися інтернетом чи ні, про те, що наклеп – це є кримінальна відповідальність. Далі вам продовжувати? На це у вас був час голосувати руками?"

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Пане Сергію, ці закони скасовані…"

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, заступник голови фракції ВО "Батьківщина": "Вибачте, так навіщо?.."

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Я запитав вас про інше: чи ви налаштовані?.."

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, заступник голови фракції ВО "Батьківщина": "Ну, Юрію, дайте мені відповідь на це ключове питання, а далі вам даю. Навіщо треба було використовувати весь час, дорогий час Верховної Ради, на те, щоб ухвалити такі закони, щоб потім їх скасовувати? А я даю відповідь на ваші запитання: без негайного реформування податкового законодавства, яке лежить в парламенті вже третій рік з моменту, коли ви запропонували так званий Податковий кодекс, який, до речі, тоді викликав "податкові майдани", які ви так само силою розігнали тоді, і так само тоді президент казав: "Я нікого силою не буду розганяти". Прийшли з Азаровим попити чай до підприємців на Майдан Незалежності, а наступного дня туди ж прийшов "Беркут" і зачистив цей Майдан. Так от, перше, що було зроблено, – це нами негайно внесені сотні поправок до податкового законодавства, яке дозволяє великим підприємствам далі не платити податки, уходячи в офшори, яке дозволяє на сьогоднішній день будь-якого підприємця замордувати перевірками, вимагати від нього хабарі і вимагати фактично сплати податків наперед. От ми подали одразу цей пакет законів. Друге, що ми…"

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Ви будете його розглядати в парламенті?"

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, заступник голови фракції ВО "Батьківщина": "Шановний, для того, щоб його розглядати в парламенті, принаймні, повинен, перше, що бути сформований уряд. Тільки коли я чую, що…"

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "До чого тут уряд?"

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, заступник голови фракції ВО "Батьківщина": "А хто буде нести потім відповідальність? Хто буде це виносити?.."

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Ми будемо нести, ми ухвалюємо закони!"

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, заступник голови фракції ВО "Батьківщина": "Та вибачте, якщо ви…"

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат, фракція Партії регіонів, представник Президента у ВРУ: "Ви кажете, вас не влаштовує Податковий кодекс, то давайте його розглядати!"

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Пане Мірошниченко, ми зрозуміли. Ми зрозуміли, дякую.

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, заступник голови фракції ВО "Батьківщина": "Пане Мірошниченко, ви є представник президента в парламенті. Я теж в свій час був представником президента в парламенті. Ви ж повинні розуміти, без уряду будь-яка реалізація найкращої економічної стратегії неможлива. Тим більш, коли це стосується податкового законодавства.

Інший приклад непослідовності під час ток-шоу продемонстрував комуніст Олександр Голуб. Цьому «посприяв» своїми запитаннями Андрій Куликов. Зокрема, коли представник КПУ висловився фактично за скасування посади Президента для зняття напруги в суспільстві, ведучий запитав, чи готові в такому разі комуністи голосувати за зміни до Констуції, які обмежать владу Президента, і таким чином прискорити зняття напруги в суспільстві. Коли Голуб відчув, що потрапив у логічну пастку і мусить тепер або суперечити собі, або визнати свою помилку, він вдався до «підміни понять». Зокрема, абсолютно слабко виглядало прирівнювання реформи Конституції до реформи правової системи взагалі, так само виглядала зміна теми: замість обґрунтування позиції КПУ щодо реформи Конституції, Голуб почав розповідати про необхідність «технічного уряду».

Олександр ГОЛУБ, народний депутат, фракція КПУ: "…Второй момент, который есть: вы меня в чем угодно можете убеждать, но я абсолютно уверен, я думаю, что масса людей в этом уверена, то, что происходит сегодня в Украине, – это борьба за власть, это борьба за президентский пост, чем бы она ни прикрывалась, какими бы благими намерениями она не прикрывалась. Вот то, что мы сейчас имеем, – это результат этого. Поэтому мы предлагаем, к слову говоря, не к каким-то там силовым действиям и так далее, опять-таки через референдум, обратиться к нашим гражданам, вообще нужен в Украине президент как институт президентства, или же, допустим, условно говоря, механизм полномочий президента? Пусть будет, как в Германии, да? Пусть там награды вручает, послов принимает, верительные грамоты и так далее, а формирует правительство и власть та политическая сила, коалиция, которая получает большинство в парламенте, и премьер-министр руководит страной".

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Да. То есть, перефразируя известного тогдашнего классика, который говорит "Нет человека – нет проблемы", можно сказать: "Нет должности – нет проблемы".

Олександр ГОЛУБ, народний депутат, фракція КПУ: "Ну, я думаю, что проблем, по крайней мере, будет меньше, и борьбы за эту должность будет меньше. Второй вопрос…"

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: А вы готовы для того, чтобы это вам облегчить, вернуться к модели Конституции 2004 года в ближайшее время?

Олександр ГОЛУБ, народний депутат, фракція КПУ: "Вы знаете, если бы это облегчило ситуацию…"

Андрій КУЛИКОВ, ведучий: Чтобы снять напряженность в обществе.

Олександр ГОЛУБ, народний депутат, фракція КПУ: "Не снимет это никакой напряженности в обществе. Более того, оно создаст дополнительную напряженность в обществе, поскольку тот вариант, по крайней мере, который предполагают, понятное дело, нравится это кому-то или не нравится, мы сейчас идем без оценок, да? Сформированы определенные органы власти со своими полномочиями, приняты решения, и сегодня механически проголосовать о том, что совершенно другая система, оно создает целую… То есть за несколько лет у нас фактически, значит, получится, принимались абсолютно неправовые решения. Последствия этих решений. То есть даже возьмем просто исключительно… Был принят уголовный кодекс, да? Допустим. Те люди, которые были осуждены по уголовному кодексу, их как, всех нужно сейчас выпускать после этого? То есть он был неправильный, он был незаконный? То есть это абсурдно, понимаете, предлагать подобные вещи. Но если разрешите, буквально два предложения по поводу того, что мы предлагаем. Мы предлагаем сейчас до проведения президентских выборов назначить так называемое техническое правительство. Что значит "техническое правительство"? Это люди, насколько это возможно, удаленные от олигархов, это люди, максимально удаленные от политических партий, и это люди, которые не принимают участия в борьбе за президентский пост. Я расскажу об этих людях, если вы мне зададите… Не надо смеяться. Не надо смеяться. Такие люди есть у нас в стране. У нас есть руководители крупных предприятий серьезные, у нас есть серьезные экономисты, у нас есть серьезные юристы, у нас есть чиновники, которые, к сожалению, не пришлись ко двору ни одной, ни другой политической силы и оказались на обочине. Такие люди есть".

Не краще, а в чомусь навіть гірше комуніста Голуба в публічній дискусії виглядав «свободівець» Ігор Швайка. Як і його «колега» з лівого флангу, Швайка готувався виголошувати виключно партійні «заготовки». Він вперто ігнорував наполегливі спроби Андрія Куликова все-таки отримати відповідь на поставлені питання. Незважаючи на це, модератор зробив усе можливе, щоб захистити «свободівця» від особистих атак з боку Мірошниченка. В результаті глядачі побачили, що «Свобода» не готова вести відкритий діалог з опонентами і навіть із союзниками, що їхня позиція так само спирається на ігнорування та замовчування незручних фактів, як і позиція влади. Що частина опозиції не готова брати на себе відповідальність за результат протестних акцій, якщо вони виходять за рамки їхнього політичного управління та їхніх політичних цілей.

Спробуємо зробити власне припущення: зниження політичної напруги та припинення насильства одразу підштовхнули владу та окремі опозиційні сили  не до пошуку шляхів виходу з кризи, а до намагання закріпити свої позиції: нав’язати свою інтерпретацію подій «своєму» електорату. Тому владі вигідно говорити про свою «гуманність» і водночас про свою «силу» (хоча ні те, ні інше не підтверджується фактами). А «Свободі», наприклад, вигідно говорити про свою «радикальність» та «рішучість» (що так само слабко узгоджується з дійсністю). Тому схоже на те, що шанс тимчасового затишшя влада і опозиція намагаються використати не для налагодження громадянського порозуміння, а для підготовки до виборів. Позачергових і не тільки.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено тут.