13:15
П'ятниця, 6 Лютого 2015

Голуб миру Ахметов і джинса

Тижневики вкотре кидає по синусоїді. Якщо минулого разу корпоративна джинса була усюди, крім 5-го каналу, то цього разу лише «Інтер» та «Україна» зберегли тенденції. Огляд порушень стандартів журналістики в підсумкових щотижневиках ICTV, «України», «1+1», «Інтера» та 5-го каналу за 1 лютого 2015 року.
Голуб миру Ахметов і джинса
Голуб миру Ахметов і джинса

Рекордсменом джинси цього тижня стала редакція підсумкового випуску новин каналу Ахметова. Журналісти традиційно працювали на підняття іміджу свого власника, відтягуючи висвітлення важливих подій у другу частину ефіру.

Причому випуск «Событий недели» показав: редакція може використати одне й те ж коло чиновників і в «позитивній», і в «негативній» джинсі. Все залежить від ситуації та мети «заказухи». Так, на початку ефіру редакція використала заступника губернатора Ігоря Коломойського Геннадія Корбана задля підняття іміджевих балів Ахметову. Але наприкінці випуску журналісти звинуватили Коломойського в продажу вітчизняного бензину за завищеними цінами.

«ФАКТИ ТИЖНЯ» З ОКСАНОЮ СОКОЛОВОЮ, ICTV (випуск о 18:45)

Перший сюжет випуску — про бої навколо Дебальцева. Журналіст в одному з епізодів подав історію, яку минулого тижня розтиражували українські ЗМІ і яка має ознаки фейку. В закадровому тексті журналіст каже, що під час інтерв’ю з лідером бойовиків Олександром Захарченком у Вуглегірську український снайпер підстрелив його охоронця. Як доказ — після пострілу один із них упав. Утім, варто проаналізувати відео. На 17-й секунді лунає постріл, чоловік у чорній касці в бронежилеті та синій формі «падає», а на 23-й секунді він знову з’являється в кадрі біля Захарченка — пригнувшись, змінює позицію.

«Олександр Візгін, кореспондент: Під час рекламної заяви про перемогу, для російських ЗМІ, за спиною Захарченка впав, підстрелений ймовірно снайпером його охоронець».

Розповідаючи про відзначення 70-ї річниці звільнення концтабору Аушвіца, журналіст звинувачує Радянський Cоюз у використанні цього табору «за старим призначенням» (посилання — тут). Посилається при цьому на невідомих «істориків». Але в синхроні історика після закадрового тексту йдеться зовсім про інше. Тому особливо для таких закидів потрібне більш точне джерело і якісь підтвердження.

«Микола Терельов, кореспондент: А після звільнення та офіційного відкриття, наголошують історики, радянські війська використовували його за старим призначенням. У якості ГУЛАГу для полонених на ненадійних елементів. Історичні штампи та міфи, створені для російської ідеології.

Михайло Слободянюк, історик: Перший міф — а чи була Велика Вітчизняна Війна? Коли вони підійшли до кордонів Польщі та Угорщини, Болгарії. Яка вітчизняна війна, якщо ти йдеш до Румунії, Польщі? За яку вітчизну ти борешся? Це був похід Червоної армії».

У сюжеті про долю Надії Савченко журналістка каже, що проти льотчиці в Росії відкрили ще одну кримінальну справу. Але передбачені російським законодавством санкції коментує чомусь не фахівець-юрист (чи адвокат Надії Савченко), а її сестра.

«Катерина Зінов'єва, кореспондент: Досі Надію звинувачували у вбивстві російських журналістів в зоні АТО, де жінка воювала добровольцем. Тепер льотчиці пришили незаконний перетин Російського кордону.

Віра Савченко, сестра Надії Савченко: За статтею 322 УК РФ, незаконний перетин кордону. Там покарання за таке, депортація, чи заборона довічного перетину».

Один із сюжетів — про визнання Росії агресором. Кореспондент дивується, чому український парламент зробив це так пізно. Й рахує, що Росія стала агресором чомусь не від початку анексії Криму, а від старту бойових дій на сході.

«Володимир Соколов, кореспондент: Не минув і рік від початку бойових дій на Донбасі, як український парламент зібрався на чергове засідання. Офіційно визнав Росію — країною агресором, та закликав весь світ вчинити так само».

У цьому ж сюжеті журналіст маніпулює. Каже, що «експерти» сумніваються в ефективності воєнних адміністрацій. Утім, подає коментар лише колишнього заступника секретаря РНБО Степана Гавриша.

«Володимир Соколов, кореспондент: Аби навести порядок у зоні АТО, Радбез рекомендував парламенту, а саме дозволить очильникам областей самім вибирати де ставити блокпости, і коли встановлювати комендантську годину. Щоправда експерти в цьому сумніваються.

Степан Гавриш, перший заступник секретаря РНБО 2008-2011: І в Донецьку, і в Луганську майже діють воєнні адміністрації. Тому говорити, що щось змінилося нереально. Ми не змінили тактику, як сиділи у окопі і відстрілювалися».

«СОБЫТИЯ НЕДЕЛИ», «УКРАЇНА» (випуск о 19:00)

Перша половина випуску всуціль заповнена корпоративною джинсою. Винятком став лише репортаж із Білорусі про Мінські переговори.

Утім, якщо уважно поглянути на верстку, то цей сюжет добре вписується в загальний меседж, який редакція подала. Так, після матеріалу з Білорусі ведучий Олег Панюта нагадав, що про мирні переговори говорив власник каналу ще півроку тому.

«Олег Панюта, ведущий: Хоть с чертом лысым» договариваться призывал с самого начала конфликта президент компании СКМ Ринат Ахметов. О том, что к миру на Донбассе можно прийти только мирным путем, Ахметов заявлял неоднократно. Сегодня, спустя полгода, об этом говорят и другие. Но сколько жизней за это время унесла война?

Ринат Ахметов, президент компании СКМ (цитата: 27 июня 2014 года): Нам надо идти только мирным путем. Когда летят бомбы, гибнут мирные люди. <…> Поэтому нужно садиться за стол переговоров и договариваться. С кем? С чертом лысым нужно договариваться. Но мир нужен! Людям нужен мир!».

Для підняття іміджевих пунктів Ахметова редакція використала навіть свого «інформаційного ворога» — оточення олігарха Ігоря Коломойського. Так, у випуску з’явився фрагмент відеоінтерв’ю із заступником дніпропетровського губернатора Геннадієм Корбаном, яке вийшло в ефірі «Громадського ТБ». В матеріалі посадовець каже (як і Ахметов), що потрібно домовлятися для вирішення конфлікту на сході.

«Олег Панюта, ведущий: Обнадеживающие новости из Днепропетровска: спустя полгода войны заместитель губернатора Игоря Коломойского Геннадий Корбан призвал садиться за стол переговоров и договариваться «хоть с чертом лысым», лишь бы люди перестали гибнуть.

Геннадий Корбан, зампредседателя Днепропетровской ОГА: Если у них не удался блицкриг, то тогда нужно снять корону и договариваться — так, как это делают в бизнесе. <…> Я считаю, что договориться можно хоть с чертом лысым, лишь бы люди перестали гибнуть!».

Після цієї інформації — сюжет про Маріуполь. Точніше, реклама гуманітарного штабу Ахметова, який допомагає жителям міста після обстрілу східних районів бойовиками.

«Виктория Чистюхина, корреспондент: Сразу после обстрела Гуманитарный штаб Рината Ахметова берет на себе 77 раненых, в том числе семерых детей, обеспечивая лекарствами и психологической помощью».

Крім традиційних джинсових синхронів координатора штабу Римми Філь та волонтерів гумштабу, журналіст подав ще й коментар жительки, яка отримала допомогу. Жінка в синхроні дякує Ахметову.

«Ольга Гришко, жительница Мариуполя: Как поднялись на восьмой этаж, тоже не помню. Очень было тяжело, и в состоянии шока, конечно. Но когда поднялись, я Лешкой сразу стала заниматься — остановить кровь… Пришли волонтеры с Фонда Рината Ахметова. Медикаменты, все шприцы, все бинты — все принесли».

Для додаткової реклами власника каналу редакція подала в ефірі інфографіку з цитатою з інтерв’ю посла США в Україні Джефрі Пайєтта агентству «Українські новини». В розмові дипломат згадує добрі справи Ріната Ахметова.

«Джеффри Р. Пайетт, посол США в Украине (цитата): <…> Я очень ценю усилия Рината Ахметова, который, может быть, сделал, может быть, больше, чем кто-либо в этой стране, чтобы доставить продукты и одежду жертвам того насилия, которое происходит на Донбассе. Все доступные мне свидетельства убеждают меня, что та помощь, которую посылает он, является законной, и ей должен быть предоставлен зеленый свет, чтобы она попадала к адресатам».

Але редакція й на цьому не зупинилася. Наступний у черзі матеріал — чергова корпоративна джинса. Ведучий повідомив, що гуманітарний штаб Ахметова закликає припинити вогонь на сході. І надає коментар все тієї ж Римми Філь.

«Римма Филь, координатор Гуманитарного штаба Рината Ахметова: Нам крайне необходимо гуманитарное перемирие, чтобы все, кто нуждается в помощи, ее получали, чтобы люди могли покинуть места боевых действий, чтобы те, кто занимается гуманитарными миссиями, могли привозить тем, кто остался там, нашим мирным согражданам, еду, медикаменты — все, что необходимо, для того, чтобы пережить военную зиму».

У матеріалі про ціни на нафтопродукти в Україні згадується компанія «Укрнафта», 42% акцій якої належать групі «Приват». Мовляв, корпорація продає бензин на внутрішньому ринку за завищеними цінами. Хоча журналіст і каже, що Коломойський не контролює весь ринок нафтопродуктів, а лише 20%. Також, традиційно, в матеріалі немає відповіді на закиди ні від самого олігарха, ні від представника «Привату».

«Виталий Литвин, корреспондент: Благодаря почти полному контролю государственной “Укрнафты” группой “Приват”, покупателем украинской нефти являются структуры олигарха Игоря Коломойского. Кременчугский НПЗ, на котором ее перерабатывают, также принадлежит днепропетровскому губернатору. И ему же принадлежит 1600 заправок. Это пятая часть рынка. Получая дешевую нефть, АЗС Коломойского могли продавать бензин гораздо дешевле сидящих на импорте конкурентов.

 «ТСН. ТИЖДЕНЬ», «1+1» (випуск о 19:30)

У сюжеті з Дебальцевого є елементи романтизації та героїзації військових. Так, зі слів журналіста, герої його історії попри відсутність зброї борються «силою волі», «зазираючи смерті в очі».

«Руслан Ярмолюк, кореспондент: Вони воюють на голому ентузіазмі, щохвилини зазираючи смерті в очі. Із ворожими танками та артилерією добровольці фактично борються силою волі. Бракує важкого озброєння, і навіть стрілецького».

У матеріалі кореспондент, як і колега з «Фактів тижня», повівся на фейк про те, що під час інтерв’ю російському ТБ український снайпер вбив охоронця Захарченка. Втім, як зазначалося, яскравих і точних кадрів (фактів) того, що це таки відбулося, немає.

«Руслан Ярмолюк, кореспондент: Наступом терористів керував особисто Захарченко з Горлівки. Він першим і поспішив розповісти російським ЗМІ, що Вуглегірськ цілком їхній. Хоча на ту мить бойовики просунулися тільки до залізничного вокзалу. Якраз під час інтерв’ю російському ТВ, український снайпер поцілив в охоронця головного деенерівця».

Інший фронтовий репортаж — про росіян, які воюють на боці українських урядових військ. У матеріалі теж є фрагмент романтизації та героїзації війни.

«Андрій Цаплієнко, кореспондент: Романтика російських берізок, та сувора реальність вживаються в душі хлопця із Самари. Здається, навіть можлива смерть для нього неначе романтична пригода».

У підводці до цього матеріалу ведуча каже, що більшість іноземців, які воюють у лавах військ центральної влади, — громадяни Росії. Та навряд чи є реальна й правдива статистика. Тим паче, вона не надала інформації, звідки такі дані. А отже, чи справді це так, — невідомо.

«Та от річ, про яку і сам Путін може не здогадується, більшість іноземців, що воюють проти російського вторгнення в Україну, є громадянами його ж країни — Росії».

У підводці також використовується неточна цитата Владіміра Путіна. Хоча Алла Мазур наголошує, що процитувала його дослівно.

«Алла Мазур, ведуча: Путін тим часом спробував запевнити своїх співвітчизників, що: “в Україні замість національної армії воює іноземний натовський легіон, який звичайно не переслідує інтересів України”. Дослівна цитата із чергових вигадок кремлівського лідера».

Нескладно перевірити слова російського президента. Його цитують різні інтернет-видання. Ось фрагмент новини з порталу агентства ІТАР-ТАСС:

«“Мы часто говорим: украинская армия, украинская армия. На самом деле кто там воюет? Там действительно частично официальные подразделения вооруженных сил, но в значительной степени это так называемые добровольческие националистические батальоны”, — сказал Путин.

“По сути, это уже не армия, это иностранный легион, в данном случае иностранный натовский легион, который, конечно, не преследует целей национальных интересов Украины”, — заявил президент. “Там совсем другие цели, и связаны они с достижением геополитических целей сдерживания России, что абсолютно не совпадает с национальными интересами украинского народа”, — уверен он».

У сюжеті про нову владу в Греції журналістка вішає ярлик на одну з партій, називаючи її «проросійською».

«Наталія Фібрік, кореспондент: Партнером по коаліції ультраліва Сіріза обрала ультраправу проросійську партію “Незалежні греки”».

В начитці про відзначення річниці звільнення Аушвіца ведуча некоректно називає «путінський режим» «гітлерівським фашизмом». Якщо розглядати це порівняння в контексті, то ведуча фактично проводить аналогію дій нацистської влади в Німеччині (за часів якої був концтабір Аушвіц) та нинішньої влади Росії (де немає такого концтабору). Крім того, Алла Мазур некоректно називає Аушвіц «найстрашнішою гітлерівською катівнею». Хіба інші концтабори можуть бути меншим чи більшим злом? Саме їхнє існування є неприпустимим.

«Алла Мазур, ведуча: І ще один гучний ляпас дістав цього тижня кремлівський агресор. Цього разу з Польщі. Путіна не запросили на урочистості з нагоди 70-річчя визволення найстрашнішого гітлерівської катівні, концтабору “Аушвіц-Біркенау”. А президент Польщі Бронислав Коморовський окремо наголосив, що на територію Аушвіцу першими зайшли бійці сотої Львівської піхотної дивізії. Згадкою про українців Європа відповіла і намагання Росії привласнити собі перемогу у Другій світовій, і на сам путінський режим, що від початку війни проти України, став справжньою реінкарнаціє гітлерівського фашизму в Росії».

«ПОДРОБНОСТИ НЕДЕЛИ», «ІНТЕР» (випуск о 20:00)

Найбільші труднощі цього разу були в редакції з гостями. Часто ведучий ставив в ефірі гостям запитання, у яких запрошені не були компетентні.

Так, одним із візитерів був Ігор Лисенко, представник волонтерської групи екстреної медслужби «Хотабич». І перше питання, яке йому ставить Дмитро Анопченко, ніяк не пов’язане з тим, чим займається Ігор Лисенко, — про мінські переговори. Цікаво, що гість зметикував і натякнув про те, що не хоче, аби його думка сприймалася як показова від певної групи людей.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Что вы думаете о срыве переговоров в Минске, и чего дальше ждать, по-вашему?

Илья Лысенко, менеджер группы экстренной медицинской службы “Хотабыч”: Давайте начнем с того, что с кем мы договариваемся и кто представляет нашу сторону. Самое интересное. Хочу заметить. Я не политик, я больше гражданин».

Після кількахвилинної пустопорожньої розмови ведучий нарешті намагається все-таки торкнутися того, про що фахово волонтер може сказати, — про ситуацію на фронті. Але знову потрапив у штангу. Почав дізнаватися, що зараз із забезпеченістю військових на фронті. На що гість уже прямо відповів — не за адресою звернулися до нього. Адже завдання, які він вирішує на сході, — вивозити поранених.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Скажите по вашей деятельности. Насколько готовы, на сколько обеспечены сейчас наши ребята. Мы много об этом говорили. О том, что там вся осень прошла, вся зима. Ну, вот все уже. Холода. Уже такой дедлайн. Что там на фронте?

Илья Лысенко, менеджер группы экстренной медицинской службы “Хотабыч”: Во-первых, что значит наша деятельность? Наш благотворительный фонд. Когда-то я начинал, как отдельный экипаж скорой помощи<…> На сегодняшний день в зоне АТО работает сейчас, именно в этот момент занимаются эвакуацией раненых <…>».

Ще один «дивний» гість — нардеп від пропрезидентської політсили Сергій Каплін. Він — автор законопроекту, в якому передбачено заборону бути власниками телекомпаній громадянам країн-агресорів чи окупантів, якщо їхня частка перевищує 50%. Утім, обговорити ведучий попросив одразу не цей документ, а інші три подібні від «фронтовиків». У них дещо інші умови заборони участі іноземних осіб в телерадіоорганізаціях. Залишається запитання, чому редакція не запросила авторів тих законопроектів, які обговорював ведучий із гостем.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: По поводу вашего законопроекта вопросов меньше всего. По поводу тех, о которых мы говорили. Что это за попытка скальпировать законы с российских, с кем. И на самом деле самый важный вопрос. А неужели для того, чтобы победить Путина, пусть даже в информационной войне, нужно самому становиться Путиным?»

Редакція подала інтерв’ю з лідером «Опозиційного блоку» Юрієм Бойком. Спочатку обговорювали інформпривід, який постав унаслідок безпосередньої роботи гостя, — він один із авторів заяви «Про забезпечення миру та стабільності на сході України», яку зареєстровано в парламенті. Серед пунктів — заклик ввести миротворчі війська в Україну. Тобто привід поговорити є. Втім, розмова спочатку була по темі, а потім стала схожою радше на можливість проджинсувати Бойка. То Дмитро Анопченко почав про бюджет запитувати, то про мобілізацію.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Юрий Анатольевич, я правильно вас услышал. Вы к тому, что этот бюджет придется переписывать в ближайшее время?

Юрий Бойко, лидер “Оппозиционного блока”: Безусловно, корректировать бюджет, мы знаем, что придется исправлять его, потому что в таком виде страна не может жить и люди не смогут прожить при таком бюджете.

Дмитрий Анопченко, ведущий: Вот вы, и мобилизацию критикуете, что не так?»

«Подробности недели» відзначилися також корпоративним замовним матеріалом. У начитці Дмитро Анопченко розповів про ухвалення резолюції ПАРЄ щодо Росії. Редакція подала коментар члена української делегації Юлії Льовочкіної. Вона — сестра Сергія Льовочкіна, власника каналу. Крім того, на замовний характер вказує хронометраж її коментаря, який просто зашкалює, — 1 хвилина 26 секунд. Також зміст синхрону не відповідає словам ведучого, а різні українські ЗМІ до того писали, що Льовочкіна насправді фактично підтримала позицію Росії, у своєму виступі виключно критикуючи українську владу. 

«Дмитрий Анопченко, ведущий: В украинской делегации за осуждение России одинаково боролись представители разных политсил. С учетом того, что наша делегация проголосовала единогласно, в том числе — и члены ПАСЕ от оппозиции — за резолюцию в зале набрали 162 голосов, и лишь 40 — "против". <…>

Юлия Левочкина, заместитель главы мониторингового комитета ПАСЕ: Если вы помните указ президента, который утвердил соответствующее решение РНБО, который сейчас от имени различных граждан оспаривается в судах административных — приостановил выплату всех социальных выплат, пенсий, работу школ и т.д. <…>И здесь ПАСЕ тоже призывает украинское правительство обеспечивать переселенцев всем необходимым для того, чтобы они могли нормально существовать».

«ЧАС. ПІДСУМКИ ТИЖНЯ», 5 КАНАЛ (випуск о 21:00)

На початку ефіру ведучий підводить до включення з журналісткою, яка перебуває на сході. Віталій Гайдукевич впевнено каже про план і мотив бойовиків. Мовляв, у них є «пунктик» — створити котел навколо Дебальцевого. Не можна подавати такі сумнівні тези як твердження, якщо не мати й не представляти доказів. У цьому ж фрагменті ведучий включився в інформаційну війну та знецінив дії деенерівців, які, мовляв, «не рахують» втрат.

«Ведучий: Для ворога створити котел стало просто пунктиком, який він буде домагатися, не зважаючи ні на які втрати. А їх у нього багато. Пересічних бойовиків, схоже, вже навіть не рахують».

Ведучий каже про жителів Маріуполя, які нібито не замислювалися «за епохи Януковича». З його слів, вони почали замислюватися саме після обстрілу бойовиками східної частини міста. Втім, такі зауваження є некоректні щодо людей.

«Ведучий: Біда навчить. Минув тиждень від маріупольської трагедії. Зараз люди згадують загиблих і тиснуть на місцеву владу, аби та чітко таки висловила, що винна в трагедії Росія. З другої спроби це виходить. Місто не лише ховає своїх жертв і лікує рани, а все більше починає замислюватися. Замислюватися — це той процес, який не практикували за епохи Януковича. Ще не всім це під силу. Ще є багато людей, які під владою пропаганди чи зашорені. Але крига, і це треба зауважити, вона потроху скресає. Біда, що для цього знадобилася трагедія і війна».

Всередині випуску — сюжет про особливості перетину «внутрішнього кордону» в зоні АТО за допомогою перепусток. Журналістка маніпулює — посилаючись на «волонтерів», каже,  що диверсанти через блокпости не їздять. Утім, у всьому сюжеті авторка матеріалу подає синхрони лише одного волонтера Євгена Капліна. А отже, точно невідомо, чи вона спілкувалася ще з кимось із добровольців.

«Ольга Калиновська, кореспондент: Диверсанти через блокпости не їздять, — відповідають на це волонтери. Хіба забудькуваті прихильники терористичних республік, як от пенсіонер, історія про якого вже стала ледь не легендою».

ПОВНА ВЕРСТКА ВИПУСКІВ:

ICTV, «Факти тижня» з Оксаною Соколовою (випуск о 18:45)

«Навколо містечка Дебальцеве суцільне пекло».

«У Донецьку та Горлівці, від обстрілів цього тижня, загинули десятки мирних жителів».

«Обстріл Маріуполя був черговим привітом від Путіна».

«Росія продовжує дивувати світ».

«Свободу Савченко».

«Верховна Рада нарешті зробила рішучий крок».

«Світ реагує на події в Україні».

«Соратники Віктора Януковича знаходяться під санкціями, а докази їх злочинів збираються вкрай повільно».

«Україні хронічно не щастить з податком на розкіш».

«Президент Росії допустив витік інформації про своїх дочок».

ТРК «Україна», «События недели» (випуск о 19:00)

«Надежды на перемирие на Донбассе, к сожалению, не увенчались успехом».

«Обнадеживающие новости».

«Помощь Мариуполю».

«Тревогу по поводу гуманитарной ситуации на востоке Украины высказали международные организации и дипломаты».

«Заявление представителей ООН».

«К событиям на фронте».

«Стойкость подразделений вооруженных сил Украины».

«Защита от бедности».

«Белые» деньги».

«Украина рискует оказаться на обочине цивилизации в сфере охран здоровья».

«Прибыль или нажива?».

«Сбежавшие на Запад».

«1+1», «ТСН. Тиждень» (випуск о 19:30)

«Атаку на Дебальцево відбито».

«Сльози, траурні процесії, і будівельні роботи, що не припиняються уже тиждень від дня трагедії в Маріуполі».

«Українська війська сьогодні зупинили потужний наступ російсько-терористичних військ».

«Путін тим часом спробував запевнити своїх співвітчизників, що: “в Україні замість національної армії воює іноземний натовський легіон, який звичайно не переслідує інтересів України”».

«Інтерв’ю лідера “Правого сектора”».

«Вони хочуть нас спровокувати — не вдасться».

«Режим надзвичайної ситуації».

«Дипломатичну перемогу здобули цього тижня українські парламентарі в ПАРЄ».

«Надію Савченко слід рятувати негайно».

«Нова небезпека на дипломатичному фронті проявилася цього тижня на Раді міністрів Євросоюзу».

«Український уряд має для реформ лише кілька місяців».

«Поки ж маємо успіхи в переговорах із головними фінансовими донорами світу».

«Гість студії — Айварас Абромавичус, міністр економічного розвитку і торгівлі України».

«Далі про те, як можна ефективно протистояти російській пропаганді, якщо боятися, не лінуватися, і підійти до справи творчо».

«Розхапали нашу газету “За Донбас” з руками».

«Останні новини із Дебальцевого».

«І ще один гучний ляпас дістав цього тижня кремлівський агресор».

«Володимир Путін швидко рухається в бік визнання міжнародним злочинцем номер один».

«Українці вміють перемагати».

«Інтер», «Подробности недели» (випуск о 20:00)

«Гость в студии — Дмитрий Кулеба , посол по особым поручениям МИД Украины».

«Давайте узнаем, что происходит на линии фронта».

«Гость в студии Илья Лысенко — менеджер группы экстренной медицинской службы «Хотабыч».

«Война состоит не только из боев».

«Гость студии — Алексей Рябчин, народный депутат от партии "Батькивщина"».

«Мир ополчился против России».

«О происходящем в Страсбурге расскажет член делегации в ПАСЕ Борислав Береза».

«Среди тех замечаний к Украине, которые высказывали сейчас в ПАСЕ, о свободе слова ничего не было».

«Гость в студии — Сергей Каплин — народный депутат, представитель Блока Петра Порошенко».

«Новости из Вашингтона».

«Гость в студии — Сергей Каплин — народный депутат, представитель Блока Петра Порошенко».

«Новости из Смоленска».

«Скандал с политическим подтекстом».

«Суд над Ставицким в Израиле».

«Российские товары в украинских магазинах».

«Греческий привет Европе».

«О новых постановлениях в Парламенте».

«Украина признала Россию страной-агрессором».

«Телефонный разговор Порошенко — Меркель».

«Интервью с Анастасией Приходько».

5 канал, «Час. Підсумки тижня» (випуск о 21:00)

«Дебальцівський плацдарм — найгарячіше місце на лінії фронту».

«Біда навчить. Минув тиждень від маріупольської трагедії».

«Перепустки до зони АТО».

«Росія прагне взяти Україну на переляк».

«На 11-му місяці окупації Верховна Рада таки визнала Росію державою-агресором».

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Скрін-шот sobytiya.tv
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6340
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду