Редакції підсумкових теленовин стояли перед дилемою. Доводилось обирати, про що говорити в заключному випуску: про події року чи тижня. Більшість зробили міксований варіант. А «Подробности недели» каналу «Інтер» взагалі вирішили піти на відпочинок ще минулого тижня.

Цього тижня канал «Україна» зробив новорічний подарунок глядачам — у випуску майже не зафіксовано порушень. Навіть сюжет про «гумконвой» штабу Ахметова був виправданим.

Цікаве інше спостереження: в ефірі «Фактів тижня» в одному з сюжетів засуджували фейки російської пропаганди, а в іншому журналіст використала фейк української пропаганди. В цей же час на «Плюсах» вийшов сюжет зі зманіпульованими фактами, спрямованими на «демонізацію» Росії.

«Факти тижня з Оксаною Соколовою», ICTV(випуск о 18:45)

У першій половині ефіру — сюжет про Євромайдан. У ньому журналіст порушив стандарт відстороненості та місцями сакралізував події. Зокрема, журналіст каже, що Сергій Нігоян помер заради «свободи».

«Олександр Візгін, кореспондент: <…> А через два дні поміж гумою затесався і свинець. Першою на Грушевського 22 січня пролилася саме його кров. Вірменин Сергій Нігоян віддав життя за свободу нової батьківщини».

Дії антимайданівців журналіст описує з негативною конотацією.

«Олександр Візгін, кореспондент: <…> До мітингу на підтримку влади прориваються майданівці. Але потрапляють у пастку. Тітушки жорстоко добивають людей. Сотні поранених, декілька загиблих».

Описуючи хід завершального етапу протестів, журналіст вказує лише на наявність вогнепальної зброї в правоохоронців. Утім, як видно з інтерв’ю Олександра Турчинова виданню «Лівий берег» та сюжету Першого німецького каналу, бойова зброя була в лютому вже й у представників Майдану.

«Олександр Візгін, кореспондент: <…> Під вечір, коли бійня в урядовому кварталі затихла, а Верховна рада так і не почала працювати, повз неї прокрокували кілька десятків спецпризначенців. Їхній вигляд шокував парламентських журналістів. Вони пройшли по вулиці Грушевського і повернули на Шовковичну, в бік Інститутської. Журналістам з вікон парламентських кулуарів їх було видно як на долоні. Бійці не мали ні звичних щитів з кийками, ні навіть помпових рушниць. Лише автомати Калашникова. Усім стало зрозуміло — далі буде ще гірше. Але того дня вони ще не стріляли. Хоч спецслужби ввечері оголосили про початок антитерористичної операції в Києві. Метро зупинилося, а Беркут пішов на, здавалося, останній штурм Майдану».

Не зовсім коректно репортер подає статистику загиблих. Убитих майданівців журналіст називає «жертвами тих страшних подій», а правоохоронців — просто «загиблими».

«Олександр Візгін, кореспондент: Жертвами тих страшних днів офіційно вважається 102 людини — Небесна сотня. Загинули і 16 правоохоронців».

У сюжеті про хід анексії АР Крим журналіст порушив хронологію подій. За його версією, останніми здали свої позиції феодосійські морські піхотинці.

«Мирослав Ганущак, кореспондент: Найдовше трималися Феодосійські морпіхи. Але і вони зрештою змушені були залишити базу. А в Криму тим часом нашвидкуруч організували референдум про статус півострова».

Насправді ж військову частину в Феодосії російські військові захопили 24 березня. А наступного дня, 25 березня, відбувся штурм тральщика «Черкаси» на острові Донузлав.

У сюжеті про початок конфлікту на сході України журналіст непереконливо наводить докази, що серед тих, хто штурмував будівлю міліції в Краматорську, були росіяни. Мовляв, серед них була людина, яка використала слово «поребрик», а так на Донбасі не розмовляють. Це в даному випадку — оцінка журналіста. Для підкріплення такого судження потрібен був коментар фахівця-філолога, щоби той підтвердив.

«Максим Крапівний, кореспондент: <…> Після цього відео з Краматорська стане зрозуміло — серед захопників росіяни. Бо на Донбасі кажуть "бордюр", а не "паребрік". Втім, міська голова Неля Штепа вийде зі словами — спокійно, свої».

У сюжеті про головні події року журналіст каже, зокрема, про аварію Боїнга-777 в Україні та цитує слова Гіркіна, які нібито є доказом вини бойовиків у трагедії. Втім, журналіст не каже джерела, звідки він взяв ці слова. Із відео сюжету видно, що текст цитати — із соцмережі «Вконтакте». Тому є сумні щодо того, що ці слова написав саме Гіркін чи представники бойовиків; треба було підтвердити це, що було не так важко зробити з огляду на велику вже тоді кількість коментарів цього запису.

«Михайло Малий, кореспондент: 17 липня, о 16:15 за київським часом, літак Малайзійських авіаліній з'являється у повітряному просторі над Донецькою областю. О 16:20 Боїнг-777 раптово зникає з радарів. О 16:50 російській ГРУшник Ігор Гіркін вихваляється в інтернеті.

Цитата: "В районе Тореза только что сбили самолет АН-26, валяется где-то за шахтой "Прогресс". Предупреждали же, не летать в нашем небе. Птичка упала за террикон. Жилой сектор не зацепило"».

У цьому ж оглядовому сюжеті кореспондент розповідає про посадку зонда на комету. Журналіст самовільно визначає цю подію «найбільшою науковою перемогою року з українським акцентом».

«Михайло Малий, кореспондент: Найбільша наукова перемога року з українським акцентом. Вперше в історії космонавтики здійснено посадку на комету. Зонд приземлився на небесне тіло, що знаходиться за 500 000 000 кілометрів від Землі».

У сюжеті про хід АТО журналістка стала жертвою інформаційної війни, коли почала розповідати, як з’явився мем про «кіборгів» у Донецькому аеропорту. Мовляв, так бойовики самі назвали представників урядових військ, які вдало оборонялися на летовищі. Але ця новина, яку переповідає репортерка, мала ознаки фейку. Про це «Телекритика» писала в одному з моніторингів.

«Тетяна Штан, кореспондент: Донецький аеропорт для терористів і російського спецназу взагалі виявився нездоланою фортецею. Після десятків невдалих штурмів і численних втрат бойовики навіть почали говорити, що там сидять не люди, а кіборги. Кіборгами виявилися звичайні солдати із плоті і крові. Просто їм нікуди відступати».

В сюжеті про політичні трансформації протягом 2014 року кореспондент Володимир Соколов припускається низки одноманітних помилок, вдаючись до оціночних суджень.

«Володимир Соколов, кореспондент: Ще одна зірка виборів — харківський екс-губернатор. Але Михайло Добкін достойно пройшов весь президентський марафон».

В одному із закадрових текстів журналіст розповідає про інавгурацію Президента та інцидент, коли в одного з вартових впала зброя перед Петром Порошенком. Мовляв, багато хто зазначив, що це знак — йому вдасться припинити війну. Втім, невідомо, хто саме це «зазначив» і чому глядач повинен вірити саме цій футурологічній версії.

«Володимир Соколов, кореспондент: Перед церемонією інавгурації солдат почесної варти впустив карабін просто за Петром Порошенком. У цьому багато хто побачив знак. Мовляв, новому президенту вдасться припинити війну».

В сюжеті журналіст розповідає про особливості перевиборів парламенту. Він чомусь називає найбільшою інтригою «Народний фронт». Критерій, який кореспондент висуває в цьому ж закадровому тексті, — проект створювався з коліс. Утім, за цим же принципом до когорти «найбільшої інтриги» повинні потрапити й «Самопоміч», і «Опозиційний блок» разом із Блоком Петра Порошенка.

«Володимир Соколов, кореспондент: Найбільшою інтригою перегонів вважався Народний фронт. Новий політичний проект Арсенія Яценюка, що створювався буквально з коліс.

Арсеній Яценюк, прем'єр-міністр України: "Вперед до боротьби і до перемоги"».

«События недели», «Україна» (випуск о 19:00)

Перший сюжет у випуску — про перипетії навколо ухвалення бюджету України на 2015 рік. Журналістка маніпулює, зазначаючи, що «експерти» попереджають уряд щодо негативних наслідків введення податків на імпорт. Хоча репортерка подає думку лише одного експерта — кандидата економічних наук:

«Отечественные эксперты предупреждают: дополнительный налог на импорт увеличит потоки контрабанды, коррупцию на таможне и еще больше повысит цены. Причем не только на бытовую технику и автомобили, но и на целый ряд далеко не элитных продуктов.

Ярослав Жалило, кандидат экономических наук: "Рыбная продукция, морепродукты, у нас больше 80% икры — это импортная продукция, импортные фрукты, импортные какао-бобы и все, что с ними связано, тот же рис практически у нас не производится <…>"».

У випуску редакція подала сюжети про головні тенденції року, які поділила на рубрики: «Подія року», «Людина року», «Добра справа року», «Антигерой року». Журналісти розробляли тему в кожній із цих рубрик відповідно до того, хто переміг у голосуванні за «кандидатів» на сайті «Сегодня». Він, як і канал «Україна», належить Рінату Ахметову.

У рубриці «Добра справа року» переміг гуманітарний штаб власника каналу Ріната Ахметова. Це — яскравий приклад того, як реклама, зокрема корпоративна, впливає на світосприйняття реципієнта. Адже сайт «Сегодня» разом із «Україною» масовано рекламували фонд свого власника. Тільки за 29 грудня на сайті — чотири новини зі згадкою гуманітарного штабу.

У рубриці «Подія року» — падіння гривні протягом року. В матеріалі журналіст каже, що 2014-го спостерігався бум спекулянтів, якого не було ніколи. Таке ствердження є досить сумнівним. Репортер не підкріплює «статистики» реальними обнародуваними дослідженнями. Це би, щонайменше, дало відповідь на запитання, чому цьогорічний «бум» був більший за розквіт чорного ринку 90-х.

«Максим Урлапов, корреспондент: 2014-й — год расцвета черного валютного рынка в Украине. Такого бума менял не было в стране никогда. Желающие купить валюту подходят один за другим, практически беспрерывно».

«ТСН. Тиждень», «1+1» (випуск о 19:30)

У сюжеті про нові небезпеки для України, які постали 2014-го, журналіст плутається в інформації про організаторів терактів. Кореспондент подає кілька синхронів українського диверсанта, який каже, що не всі теракти протягом року готували іноземні спецслужби.

«Іван: Если брать железную дорогу, это четкая определенная система именно спецслужб. Если брать, там, взрывают волонтеров и всех остальных, это местные группки, которые получают определенные какие-то деньги, подготавливают определенный какой-то инструмент для взрыва, там закидывают это. Но оно не целостно, будем говорить так, именно уровня спецслужб.

Іван: Если брать взрывника, пока что не было ни одного взрыва на территории Харькова, Одессы или Киева профессионального.<…> Пока что русские не включают профессиональную режимность именно работы по Украине диверсионно-разведывательных групп. Пока это идет на уровне ну, придумок там тех же самых дээнэровцев».

Утім, наприкінці сюжету журналіст узагальнює й каже, що всі «ці теракти» є методом тиску на Україну з боку Путіна. Причому автор матеріалу каже ці слова, не посилаючись ні на кого.

«Сергій Гальченко, кореспондент: Ці теракти — підпис Путіна під власним безсиллям. Він малював картину з “Новоросією”, а фактично зустрівся з іншою психологією людей. Ці теракти для очільника Кремля, можливо, — остання спроба тиснути на Україну».

В одному із сюжетів кореспондентка некоректно розповідає про те, як українці економитимуть на продуктах. Ніяких посилань на конкретне дослідження немає. Журналістка каже, що населення відмовляється від делікатесів та напівфабрикатів. Після закадрового тексту — синхрон директора мережі супермаркетів. Але він — експерт лише того сегменту ринку, який стосується його мережі, а не ринку в цілому. Тому тенденції можуть не відповідати реальності.

«Юлія Панкова, кореспондент: Вже зараз населення відмовляється від делікатесів, напівфабрикатів, горіхів та морепродуктів. Цікаво, що під Новий рік українці завжди скуповували більше бананів, ніж картоплі. Сьогодні ж ситуація прямо протилежна.

Дмитро Кащирін, комерційний директор мережі супермаркетів: Тяжелый алкоголь падает, потребление в сигаретах падает, многие бросают курить, падает рыба, растет потребление овощей. К тому же этот год порадовал нас урожаем».

Схожих помилок припускається кореспондент, розповідаючи про ухвалення бюджету України (сюжет — тут). У закадровому тексті каже, що «Кабмін» критикують (у множині. — Авт.) за відсутність реформ. Причому не каже, хто саме критикує.

«Сергій Швець, кореспондент: <…> Кабмін критикують насамперед за відсутність реформ у багатьох галузях економіки. Чотири десятки законів з малопринциповими змінами до соціального внеску, міжбюджетних взаємин, контролю за виводом коштів у офшори, дерегуляції тощо — не можна назвати революційним економічним проривом.

Олександра Кужель, народний депутат України, фракція “Батьківщина”: Ми всі з вами очікували нової якості».

Ідентичної помилки припускається журналіст, посилаючись на невідомих «авторитетних економістів», які передрікають дефолт Україні.

«Сергій Швець, кореспондент: Авторитетні економісти передрікають Україні дефолт, якщо уряд не почне скасовувати дотації на газ та скорочувати державний апарат.

Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Інституту світової економіки Петерсона: Дефіцит бюджету в Україні зараз складає 12% ВВП — це дуже багато. Державні видатки — на рівні процвітаючих західних країн…»

У сюжеті – аналізі наслідків затвердження нової воєнної доктрини в Росії журналіст на позначення цього документа вживає словосполучення «військова доктрина». Хоча коректніше казати «воєнна доктрина».

«Станіслав Ясинський, кореспондент: Оборона, що узаконює наступ. Кремль написав нову військову доктрину, яка буквально покроково описує все, що натворили росіяни у нашій країні своєю гібридною війною».

У цьому ж сюжеті автор каже, що Путін готує наступ. Мовляв, російськомовні люди можуть написати листа Путіну, і той на основі цього матиме підстави ввести війська для їхнього захисту в будь-яку країну.

«Станіслав Ясинський, кореспондент: Путін готується до військової ходи по “русскому миру”. Але готується до цього і цивілізований світ. Зокрема, йому належить розібратися з російськомовними людьми на своїй території. Виявляється, нова військова доктрина передбачає: достатньо листа від них з проханням про допомогу і Путін цілком законно влаштує їм європейське відділення “Новоросії”. Принаймні, він записав собі таке право. А світ думає, як забрати в нього можливість».

Утім, свідомо чи ні, Станіслав Ясинський маніпулює фактами, що можна трактувати як пропаганду. Прочитаймо текст нової воєнної доктрини РФ. Згідно з цим документом, підставою вторгнення на територію іншої держави є забезпечення захисту громадян Росії (тут і далі виділено. — Авт.), а не тих, хто розмовляє російською мовою.

«22. Российская Федерация считает правомерным применение Вооруженных Сил, других войск и органов для отражения агрессии против нее и (или) ее союзников, поддержания (восстановления) мира по решению Совета Безопасности ООН, других структур коллективной безопасности, а также для обеспечения защиты своих граждан, находящихся за пределами Российской Федерации, в соответствии с общепризнанными принципами и нормами международного права и международными договорами Российской Федерации».

По-друге, у цій воєнній доктрині немає жодного слова про те, що Путін може ввести війська на підставі звернення до нього у формі листа. Якщо журналіст потрактував текст доктрини, спираючись на інтерпретацію якогось експерта, варто було подати його коментар.

У наведеному закадровому тексті, відштовхуючись від перекручених фактів, журналіст робить неприпустиме: закликає світ «розібратися» з російськомовними людьми на своїй території. Аби попередити вторгнення. Своїм вчинком кореспондент зробив ведмежу послугу російській пропагандистській машині, які після цього навіть не потрібно вигадувати міфи про «нелюбов» до російськомовних в Україні.

Ще один приклад антиросійської пропаганди. Наприкінці випуску — сюжет про заборонених у Росії українських артистів. Зокрема, автор матеріалу розповідає про Володимира Зеленського, якому Мінкульт Росії нібито вимагає заборонити в’їзд. А для підтвердження такої серйозної інформації журналістка подає чомусь не коментар представника Мінкульту чи міграційних органів, а цитату Іллі Свірідова. Він — член молодіжного руху «Справедлива Росія» та колишній муніципальний депутат Москви (Таганка). І до Мінкульту стосунку немає ніякого.

«Галина Сергєєва, кореспондент: За відверту патріотичну позицію Зеленський нажив собі в Росії купу ворогів. А російській Мінкульт вимагає заборонити йому в'їзд.

Ілля Свірідов, партія "Справедлива Росія": Этот "шоумен" — является принципиальным и системным антироссийским пропагандистом. Он неоднократно выступал на концертах в поддержку так называемой АТО».

Найцікавіше інше: «Телекритика» повідомляла, що Мінкульт Росії навіть захистив Зеленського, дозволивши на території РФ прокат фільму «8 новых свиданий» за його участю. А звертався до міністерства з проханням заборонити стрічку… Ілля Свірідов.

«Час. Підсумки тижня», 5 канал (випуск о 21:00)

У першому сюжеті випуску журналіст посилається на «експертів», хоча після свого закадрового тексту подає синхрон лише одного фахівця.

«Олександр Аргат, кореспондент: Така підтримка не безкорисна. Білорусь сподівається отримати кредити від Заходу за посередництвом Києва. Або ж, припускають експерти, це чергова спроба білоруського лідера виторгувати побільше у Москви за подальшу лояльність.

Богдан Яременко, голова ГО "Майдан закордонних справ": Я думаю, що Назарбаєв теж побоюється, що ці академічні негаразди в Росії, а можливо навіть і розвал Росії, про який вже тепер сміливіше почали всі говорити, може загрожувати його державі <…>».

У цьому ж сюжеті журналіст подає неточну інформацію щодо скасування позаблокового статусу України. Автор матеріалу зазначає, що «за» проголосували 304 депутати. Втім, на офіційному порталі Верховної Ради України написано, що за таке рішення віддали голос 303 народних обранця.

«Олександр Аргат, кореспондент: За день до зустрічі в Мінську Україна зробила ще один крок в бік Заходу. Як результат російської агресії, вирішила позбутися позаблоковості. 304 народних обранці проголосували за закон, який може відновити інтеграцію України до НАТО, зупинену Януковичем на догоду Москви в 2010 році».

В останньому сюжеті випуску двічі фігурує ім’я Ріната Ахметова. Спочатку в підводці ведучий каже, що монополістом в області енергетики є Ахметов, підводячи глядача до думки, що той не відчуває проблем внаслідок відключень електрики.

«Віталій Гайдукевич, ведучий: Де логіка? Де? Абсолютно правильно запитання стосується як і цієї історії з вугіллям, так і історії стосовно відключень електроенергії. Одних вимикають постійно, а інших, наприклад, жодного разу. Одні підприємства скаржаться, що їм без світла вже нема сили як працювати, а інші взагалі не помічають, що така проблема, як відімкнення світла, в принципі існує. З огляду на те, що монополістом, скажімо, питання обленерго є Рінат Ахметов, здогадайтеся, чий бізнес може не відчувати проблем».

Вдруге ім’я Ахметова фігурує в сюжеті, коли журналіст подає цитату члена національного регулятора у сфері. Він виявив певні тенденції у відімкненні в різних обленерго.

«Андрій Герус, член НКРT: Виявляється "Дніпрообленерго", що належить Ахметову, знижувало споживання для Криворіжсталі до 60 від добового. Проте Північний ГОК, Центральний ГОК "Павлоградвугілля", які належать Ахметову, відсутні у графіку аварійних відключень. Якщо затягувати пояси, то всім, а не конкурентам».

Загалом, із цього не можна робити висновку, що сюжет має ознаки замовності. Втім, репортеру варто було би звернутися по коментар до енергетичної компанії ДТЕК Ахметова, якій належить, наприклад, «Дніпрообленерго». Адже редакція в чомусь звинувачує компанію й не дає можливості роз’яснити об’єкту закидів.

ПОВНА ВЕРСТКА ВИПУСКІВ:

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою» (випуск о 18:45)

«Останній тиждень цього року видався гарячим».

«2014-й завершується вибухами, терактами і замахами на життя».

«Після втечі Януковича ситуація могла розвиватися по-різному. Якби нею не вирішив скористатися Володимир Путін».

«Легкість, з якою відібрати Крим запаморочила голову Кремлю, й апетити почали зростати на очах».

«Цього тижня в Мінську відбулися чергові переговори тристоронньої контактної групи Україна — Росія — ОБСЄ».

«Напередодні нового року Україна скасувала свій позаблоковий статус».

«Скільки українців полягло цього року».

«Цього тижня на східному фронті відчувається зниження і кількості, й інтенсивності обстрілів».

«Війна на сході та загибель там тисяч людей стала для українців головною подією 2014 року».

«Сьогодні під Верховною радою сутички».

«Рейтинг Путіна».

ТРК «Україна», «События недели» (випуск о 19:00)

«В Верховной Раде сегодня пытались в экстренном порядке принять необходимые для наполнения бюджета законы».

«Событие года — обесценивание гривны».

«Человек года — украинский солдат».

«Доброе дело года — Гуманитарный рейс Рината Ахметова».

«На Донбасс — по распоряжению президента Петра Порошенко — начала поступать и государственная гуманитарная помощь».

«Антигерой года — Владимир Путин».

«Кому в следующем году будет сопутствовать удача».

«1+1», «ТСН. Тиждень» (випуск о 19:30)

«Сильні снігопади, хуртовини, люті морози і ураганний вітер до 30 метрів за секунду несе циклон із Балкан».

«Затори стали найбільшими за всю історію спостережень цього техногенного явища».

«Повідомлення про вибухи і диверсії з кожним тижнем стають частішими».

«Материкова Україна скасувала до півострова і автобуси, і потяги».

«Гаряче сьогодні було і в Верховній раді України».

«Потреба економити — це не лише вимога нинішніх важких часів в Україні».

«На яку дієту посадять нас у році новому виробники найпопулярніших українських харчів?»

«Уряд вніс на розгляд парламенту 44 законопроекти, які назвав реформаторськими».

«Тепло в домівці по 8 гривень на місяць».

«Катастрофи».

«Бранці».

«Українські депутати узаконили нові широкі повноваження Ради нацбезпеки».

«Пресі нарешті показали Еку Згуладзе».

«Неспокійно цього тижня було у Харкові».

«Світ побачив маленьку Кайю-Євдокію Кличко».

«Переговори у Мінську цього тижня були секретні як ніколи».

«Росія узаконила усі майбутні розширення власних земель за рахунок сусідів».

«Старі правила життя мріють зламати чимало українських сиріт».

«Дитячі каракулі рятують на фронті».

«Одна із завидніших наречених України Євгенія Тимошенко цього тижня вдруге вийшла заміж за Артура Чечоткіна».

«Росія влаштувала цькування російських зірок».

«Ну і той, про кого ми навмисне не згадували в цьому сюжеті, бо дуже хотіли бачити у нашій студії справжній гуру українського шоу-бізу Святослав Вакарчук зараз з нами».

5 канал, «Час. Підсумки тижня» (випуск 21:00)

«Переговори у Мінську».

«Вибухів в Україні стало більше».

«Україна потерпає від нестачі вугілля».

«Відключення електроенергії».

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

 Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк"