Глядачі вже звикли до того, що теленовини продовжують обслуговувати власників телеканалів. Час від часу в ефірах з’являються сюжети зі згадкою чи то імен власників, чи то їхніх бізнес-партнерів і пов’язаних із ними компаній. Рекордсменом у цьому є канал «Україна».

Минулого тижня редакції ніби змовилися — з п’яти підсумкових випусках у трьох зафіксовано такий вид відпрацювання редакцій перед власниками.

«Факти тижня з Оксаною Соколовою», ICTV (випуск о 18:45)

У першому сюжеті випуску про геополітичні багатоходівки у високих кабінетах із урегулювання ситуації на Донбасі журналіст припускається суттєвої помилки. Не перевіривши інформації, Максим Кропівний сказав, що російські війська відійшли з Арабатської стрілки.

«Максим Кропівний, кореспондент: Тим часом Кремль зробив невеликий крок назад. 10 грудня Росія почала виводити свої війська з території Херсонської області. Про це повідомили в Держприкордонслужбі. Зокрема на Арабатській стрілці, півостровах Чонгар і Ад російські вояки відійшли на кілька кілометрів до адміністративної межі з Кримом».

На «Інтері» перевірили цю новину (була одна з топових на інформаційних сайтах минулого тижня), і з’ясувалося, що відійшов лише один із видів техніки. Натомість військові РФ і надалі перебувають на території Херсонської області.

В іще одному закадровому тексті цього сюжету журналіст двічі порушує стандарти журналістики. Спочатку каже, що «начебто» частина бойовиків відійшла з Донбасу. Тобто репортер у цьому твердженні не впевнений (а отже, не перевірив його), але попри це подає його глядачеві.

Згодом автор матеріалу вдається до мови ворожнечі. Каже, що в Донецьк прибула нова партія військових. І як знак їхньої ідентифікації вказує, що вони «кавказької зовнішності». А це неприпустимо, адже таким чином він розпалює міжнаціональну ворожнечу.

«Максим Кропівний, кореспондент: Тим часом батальйон найманців з Кавказу “Восток” начебто поки дає Донецьк. Більшість його бойовиків вже повернулися в Південну Осетію. Водночас повністю виводити своїх найманців з Донбасу Путін, схоже, не збирається. Днями журналісти агентства “Ройтерс” відзняли велику групу людей кавказької зовнішності, які приїхали захищати “рускій мір” у Донецькій області».

У підводці до сюжету про можливий ринок зброї, яку може закуповувати Україна, ведуча Оксана Соколова згадує рішення Конгресу затвердити резолюцію «Акту на підтримку свободи України». Ця інформація неповна, адже вона не згадує, що Барак Обама може накласти вето на документ. Оксана Соколова ж посилається на незрозумілих «експертів», стверджуючи, що Обама завізує документ.

«Оксана Соколова, ведуча: Сполучені Штати допомагатимуть нам зброєю і грошима. Цього тижня обидві палати американського конгресу одноголосно затвердили резолюції по Україні. Ці документи визначають, що мета зовнішньополітичного курсу США — відновлення територіальної цілісності України. І стримування російської агресії. <…> Це рішення протягом наступних 2 тижнів ще має затвердити президент Обама. Втім експерти кажуть, що одноголосне голосування в Конгресі свідчить про те що резолюції напередодні були погоджені з Білим домом».

Незрозуміла новина про проблеми з електрикою в Україні. Журналіст розповідає про проблеми постачання вугілля для електростанцій на прикладі «Тернопільської ТЕС», хоча на кадрах у сюжеті з’являється знак Трипільської ТЕС. Швидше за все, це механічна помилка журналіста.

«Станіслав Мельничук, кореспондент: Минулого тижня директора Укрінтерінерего, котрий відповідав за африканський контракт заарештували. Володимиру Зіневичу закидають розтрату державних коштів у великих розмірах. Який закупив вугілля, котре не горить на українських ТЕС. Втім, кілька тижнів тому знімальна група Фактів тижня була на Тернопільській станції. Там на африканське вугілля не скаржились».

Утім, цікаве інше. Станіслав Мельничук згадує, що директора «Укрінтеренерго» Володимира Зіневича заарештували за закупку неякісного вугілля з ПАР. Але журналіст заперечує, мовляв, кілька тижнів тому під час зйомок на на Трипільській ТЕС директор електростанції не скаржився на якість палива. Але це — приклад маніпуляції. Адже «не скаржитись» не означає, що вугілля якісне.

Крім того, згадаймо сюжет за 16 листопада 2014 року. В матеріалі в закадровому тексті репортер каже, що на Трипільській ТЕС на вугілля з ПАР не скаржаться, але далі каже, що в керівництва ТЕС не було альтернатив. А отже, проблема була в іншій площині — доводилося вибирати з того, що давали. У синхроні ж директор підприємства не надав жодного факту заперечення, що імпортне вугілля було неякісне.

«Олександр Візгін, кореспондент: Трипільська ТЕС, яка працює на вугіллі. На південноафриканське тут не скаржаться. Та і вибирати особливо не мають з чого.

Петро Кравець, директор Трипільської ТЕС: "Отчаяніє було. Тому що ми із 8 серпня до середини вересня не отримали ні одного вагона вугілля, ні одної тонни"».

У сюжеті про представлення програми діяльності уряду в парламенті Володимир Соколов традиційно використовує оціночні судження. Одне з них варто розглянути окремо.

Журналіст каже, що під час обговорення урядової програми захистити версію Кабміну намагався Олександр Турчинов. Але, за версією автора матеріалу, ця дія «нагадувала домашню заготовку». При цьому журналіст не доповнює своє твердження — чому воно її нагадувало. А з синхрону цього не зрозуміти.

«Володимир Соколов, кореспондент: Втім, диявол, як відомо, ховається у деталях. Річ у тім що партнери по коаліції вимагали, аби невід'ємною частиною урядової програми була коаліційна угода. А прем'єр взяв угоду лише як додаток. Захистити кабмінівський документ спробував Олександр Турчинов, що нагадувало домашню заготовку.

Олександр Турчинов, голова фракції "Народний фронт" у ВР: "Скажіть, будь ласка, у нас всі міністри представники фракції коаліції активно приймали участь в підготовці програм"».

У рубриці «Про це говорили» в першому матеріалі про події у Вінниці після штурму активістами облради редакція подає неповну інформацію. Автор тексту згадує про візит комбата «Айдару» й нардепа Сергія Мельничука. Втім, журналіст опускає інформацію про те, що за сприяння Мельничука було розроблено та опубліковано резолюцію — план подальших дій. У ній, зокрема, йдеться про зобов’язання прокуратури перевірити місцеві ЗМІ на причетність до іноземних спецслужб.

«Мирослав Ганущак, кореспондент: Уже у понеділок проти таких дій на вулицю вийшло кілька тисяч вінничан. Вони угледіли сепаратистські нотки у подіях, що сталися на вихідних. Начебто штурм організували провокатори, які хотіли створити Вінницьку народну республіку. Так само в понеділок на зустріч з опонентами офіційного губернатора Олійника прибув сам екс-комбат, а нині депутат Сергій Мельничук».

У цій же рубриці в ефір потрапила корпоративна реклама. Мирослав Ганущак розповів про виставку в «ПінчукАртЦентрі», подавши синхрон власника каналу Віктора Пінчука.

«Віктор Пінчук, засновник премії Future generation art prize: "У Донецьку на сході країни центр сучасного мистецтва перетворили у в'язницю. Спочатку вигнали митців, тепер там у жахливих умовах тримають і катують ув'язнених. Репресивні режими ненавидять сучасне мистецтво, вони його бояться, зупиняють і забороняють. Ми інвестували в українську мистецьку сцену для того, щоб з'явилася мережа, яка об'єднає найкращих творців відкритості, свободи, змін"».

«События недели», «Україна» (випуск о 19:00)

Корпоративною рекламою в підсумковому випуску новин на каналі «Україна» вже нікого не здивуєш. Останні місяці журналісти багато робили сюжетів про доставку на Донбас гуманітарного вантажу від власника каналу Ріната Ахметова. При цьому журналісти згадували назву організації, що й було ознакою реклами добрих намірів власника.

Цього разу ситуація дещо змінилася. Зупинка на блокпостах гумконвою від Ахметова викликала суспільний резонанс, отже згадку назви штабу не можна вважати порушенням. Утім, під час висвітлення цієї події редакція порушила інші стандарти журналістики.

У своєму монолозі ведучий Олег Панюта називає зупинку гумконвою «незаконною». Таке твердження можна використати, але для цього потрібно підкріпити його фактами — чому саме незаконно.

«Олег Панюта, ведущий: 22 машины с гуманитарной помощью Рината Ахметова незаконно остановлены по пути в Донецк. Сегодня на блокпосту в районе Курахово бойцы батальона "Днепр-1" не пропустили машины под формальным признаком неполного пакета сопроводительных документов. Кто отдал им такой приказ, и по какому праву? Ответов на эти вопросы сопровождающие рейс волонтеры добиться на месте не смогли».

Редакція вирішила отримати вигоду з цієї ситуації та використати її, аби у рамках війни проти олігарха Ігоря Коломойського вдарити по його репутації. Олег Панюта зазначив, що саме голова Дніпропетровської ОДА винен у зупинці гумконвою. Але ведучий чомусь робить такий висновок із постів на Facebook колишнього заступника олігарха Бориса Філатова та заступника комбата «Дніпро-1» Валентина Манька.

«Олег Панюта, ведущий: Ну у "Событий недели" есть версия, что произвол творится под непосредственным контролем и при участии днепропетровского губернатора и олигарха Игоря Коломойского и его ближайших соратников. Именно к такой мысли подталкивают высказывания в соцсетях экс-заместителя главы Днепропетровской облгосадминистрации, а ныне нардепа Бориса Филатова и заместителя командира батальона "Днепр-1" Валентина Манько».

Згодом в ефірі після синхрону речника АТО Олександра Дмитрашківського редакція подала думку координатора гумконвою Римми Філь. Хронометраж її коментаря — 01:18, що є серйозним порушенням балансу. Стандарт — до 30 секунд.

«Римма Филь, координатор Гуманитарного штаба Рината Ахметова: "Сегодня на Донбассе гуманитарная катастрофа: сотни тысяч жителей Донецкой и Луганской областей поставлены за грань выживания. <…> В свою очередь мы обращаемся ко всем инстанциям, мы обращаемся к президенту, в правоохранительные органы, ко всем батальонам: помогите нам, пожалуйста, не дайте политизировать ситуацию, помогите нашим землякам"».

Після цього в ефірі — сюжет із блокпосту, де й стоїть затриманий гумконвой. У матеріалі — лише синхрони водіїв машин, які доставляли продукцію на непідконтрольну центральній владі частину України.

На цьому корпоративна реклама не закінчилася. Після сюжету про проблеми з електрикою в Україні обговорити ситуацію редакція запросила в студію представника ДТЕК — компанії, що разом із каналом «Україна» входить до групи СКМ Ріната Ахметова.

«Олег Панюта, ведущий: Украина пытается закупить топливо за рубежом: сначала в Южной Африке, потом в России, — но и с этим большие проблемы. Уголь как и газ стал некоммерческим, а политическим товаром. Почему, об этом спросим у представителя самой крупной частной энергетической компании в Украине, директора по коммерческой деятельности ДТЭК Виталия Бутенка».

Цього тижня редакція вирішила подати сюжет про історичну значущість круглого столу 13 грудня минулого року між тодішнім президентом Віктором Януковичем, опозицією та іншими політичними колами. Подією, що закінчилася безрезультатно в частині вирішення політичної кризи (приміром, для сайту DW), редакція, тим не менш, вирішила скористатися для реклами. В сюжеті журналістка каже, що вже тоді великий бізнес (в обличчі власника каналу Ріната Ахметова) закликав до компромісу та миру.

«Виктория Чистюхина, журналист: 13 декабря — это был день, когда у истории Украины появились две дороги, всё время до сих пор идущие параллельно: дорога собственной правдыи дорога компромисса, дорога непримиримой войны и дорога мира, дорога глухих амбиций и дорога поиска разумных взаимных уступок. Ради счастливой и целостной Украины, и не думая о рейтингах. Тогда призвать к этому политиков отважился только крупный бизнес.

Ринат Ахметов, акционер компании СКМ: "Я за сильную независимую и целостную Украину, я за стол переговоров. Этот стол я бы назвал столом мира, компромисса и будущего нашей страны"».

У сюжеті про скасування чергового раунду тристоронніх переговорів у Мінську з урегулювання конфлікту на Донбасі журналістка Ірина Смірнова суперечить сама собі. Спочатку каже, що невідомо, хто затягує процес.

«Ирина Смирнова, журналист: <…>Договариваться планировали 9 декабря, а потом вроде бы 12-го, — в итоге встречу перенесли на неопределенный срок. Кто именно затягивает процесс, не берутся говорить даже люди, обладающие инсайдерской информацией. Ясно одно, интересы у главных переговорщиков не совпадают».

Однак чомусь в іншому закадровому тексті авторка припускає, що затягувати цей процес старту переговорів можуть бойовики.

«Ирина Смирнова, журналист: Вполне вероятно, что могут затягивать переговоры и сами боевики: бывает, что и хвост крутит собакой».

Наприкінці сюжету журналістка згадує історію про зустріч бойовика Мотороли та представника урядових військ із позивним Купол. Утім, репортерка сумнівається, що Купол — український військовий. Щоб виказати сумнів, вона вживає слово «нібито». Мовляв, відео виробництва Life News — це брехня та російська пропаганда. Водночас на «Плюсах» у підсумковому випуску підтвердили, що відео — не фейк.

«Ирина Смирнова, журналист: Российская пропаганда, между тем, пытается всем показать, что боевики действительно настроены мирно. В сети появилось видео, на котором их предводитель "Моторола" любезно, чуть ли не по-братски разговаривает якобы с украинским военным, человеком в форме без опознавательных знаков».

«ТСН. Тиждень», «1+1» (випуск о 19:30)

Ведуча Алла Мазур зустріч Мотороли та Купола назвала «несподіваним скандалом».

«Алла Мазур, ведуча: Несподіваним скандалом завершився тиждень умовної тиші на Донбасі, яку бойовики порушували і цієї ночі. Нібито мирна зустріч українських кіборгів, захисників Донецького аеропорту із ватажком місцевих бойовиків Моторолою. Зустріч настільки мирна, що на завершення вони навіть потискують один одному руку».

Далі ведуча подає інформацію, яка більше схожа на пропаганду задля знецінення іншої сторони конфлікту. Мовляв, зараз Росія змінила тактику й посилає в Україну лише «камікадзе». І посилається на кореспондента «1+1» Андрія Цаплієнка. Але цей журналіст не був по той бік, тож як він може це стверджувати?

«Алла Мазур, ведуча: <…> На щастя, як свідчить штаб АТО, жодних жертв, і це вже дає надію, каже наш передовий кореспондент Андрій Цаплієнко. За його спостереженнями, Росія під час відносного затишшя змінює тактику. Замість фахівців відправляють до України так званих одноразових солдатів. Їм, як камікадзе треба виконати одна завдання, і зникнути безвісти. З тими, хто уже усвідомив — у Росії їх зробили просто гарматним м’ясом, Андрію вдалося поговорити. Його репортаж зараз».

В ефірі — сюжет Андрія Цаплієнка, який традиційно героїзує та романтизує війну.

«Андрій Цаплієнко, кореспондент: <…>Вітер доносить далеке відлуння автоматних черг. Після “Градів” для солдатського вуха це майже тиша, зловісна тиша. І ніхто тут не наважиться промовити слово “мир”».

Внаслідок такої поетизації подій, під час яких щодня помирають люди, журналіст починає домислювати. Так, розповідає про останнє потрапляння снаряду в житловий квартал. І нібито таким чином бойовики хотіли, щоб люди запам’ятали: «війна припиняється, але не закінчується». Яким чином він прочитав думки бойовиків, запитання риторичне.

«Андрій Цаплієнко, кореспондент: Стріляли не по позиціях, а в житловий сектор. Смертельне привітання наостанок. Мовляв, пам’ятайте, війна припиняється, але не закінчується».

У сюжеті про затвердження програм дій уряду журналіст припускається помилки наприкінці матеріалу. Він називає Катерину Згуладзе «майбутньою заступницею міністра внутрішніх справ України». Але кореспондент, як і будь-хто інший, передбачати чиюсь політичну роль не може.

Наприкінці закадрового тексту Сергій Швець, посилаючись на Згуладзе, застерігає нову владу від помилок. Утім, в останньому реченні він каже, нібито українці сприймуть навіть найболючіші реформи, якщо бачитимуть світло в кінці тунелю. Для глядача залишається незрозумілим, чи журналіст продовжує думку Еки Згуладзе, чи використовує власне оціночне судження.

«Сергій Швець, кореспондент: <…> Ось, майбутня заступниця Міністра внутрішніх справ України, грузинка Катерина Згуладзе стверджує, що багато грузинських реформ провалилися просто тому, що реформатори не роз’яснювали суспільству що, і для яких результатів роблять. Згуладзе застерігає нову владу від подібних помилок. Українці сприймуть шокову терапію, та економічну хірургію лише, якщо бачитимуть, що завтра заживуть краще».

У сюжеті-репортажі з Луганська журналіст Руслан Харченко згадує магазин мережі «АТБ».

«Руслан Харченко, кореспондент: Заселяюся, і одразу йду з перевіркою в націоналізований ЛНРівцями супермаркет. Раніше він належав до мережі АТБ. Більшість продуктів на полицях з України. Ціни майже ті ж. Вибір, щоправда, дещо обмежений. Спитав про соцкарти, заради яких йшли на псевдовибори пенсіонери. Їх видали. Я ще місяць тому сам тримав їх у руках. Та вони досі не діють».

Висвітлюючи геополітичні перипетії навколо України, журналіст Григорій Жигало маніпулює фактами. В матеріалі каже, що через дії світової спільноти Україна наростила військову міць, а Росія потерпає від спаду економіки. Навіть якщо ці факти відповідають дійсності, репортер підібрав їх тенденційно, аби інформаційно «поранити» противника в очах українського глядача. Адже зіставлення збройного нарощування та спаду економіки в різних країнах не зовсім коректне.

«Григорій Жигалов, кореспондент: <…> Світ цілком ясно дав зрозуміти Путіну, що обманути його не вдалося. Виробив спільну позицію щодо санкцій проти Росії, і допомозі України. Наша армія відновила боєздатність. А економіка Росії отримала неймовірний нафтовий нокаут».

У цьому ж сюжеті журналіст подає неповну інформацію про затвердження у США резолюції з підтримки України, після чого нібито країна стане військовим партнером. Утім, він не врахував, що Палата представників конгресу США голосувала за інший (хоч і схожий) законопроект, де питання про військове партнерство поза НАТО опускається. Не кажучи вже про те, що після можливого вето на цей законопроект від президента США Барака Обами інші пропозиції теж не матимуть сили.

«Григорій Жигалов, кореспондент: Сенат США готується розглянути законопроект, згідно з яким Україна стає військовим партнером Вашингтона поза НАТО. П’ятниця вранці розвінчує остаточні сумніви». «»

Сумнівним у плані чесності є сюжет Юлії Дячук про ворожіння в народі в ніч на Андрія. В сюжеті журналістка розповідає про різні традиції ворожіння, спілкуючись зі звичайними людьми. Але згодом у сюжеті з’являється член фракції «Блок Петра Порошенка» Єгор Фірсов. Цим Юлія Дячук напрацювала політику іміджевих балів. Замовний вигляд матеріалу (бо такі підозри виникають) журналістка намагалася приховати фактом, що він був наймолодшим депутатом попереднього скликання. Не найаргументованіша причина, чому в цьому сюжеті має з’явитися історія цього політика.

«Юлія Дячук, кореспондент: <…> Є таке повір’я, що на Андрія ім’я чоловіка, якого дівчина зустріне першим, буде іменем судженого-рядженого. Тож наостанок наш квартет виходить в поля. Імені Єгор ніхто із них не почув. Але мені чомусь так здається, що цей Єгор їм би сподобався. Йому 26, а він уже депутат, наймолодший депутат попереднього скликання. Уродженець Донецька Єгор Фірсов на андріївських вечорницях уперше. У Пирогові він пересяде зі свого залізного на тутешнього дерев’яного, заспіває “Многая літа” і перекусить традиційною андріївською калитою».

Останній сюжет випуску має всі ознаки корпоративної реклами. В матеріалі журналіст захищає ініціативи реформ Державіаслужби. За даними, наприклад, сайту Theinsider, зміни призведуть до монополізації ринку, в якому головним гравцем стане МАУ — компанія власника каналу Ігоря Коломойського.

«Чоловік: Мы требуем, чтобы система управления авиационным транспортом была прозрачная.

Дмитро Фурдак, кореспондент: Вимоги протестувальників дивні, кажуть в Державній авіаційній службі. Адже ледь не вперше вона пропонує те саме. Її керівник Денис Антонюк наважився зупинити систему чорного розподілу рейсів, розробив чіткі правила і опинився під шквалом критики. Система видачі ліцензій на міжнародні маршрути виявилася надто зручною годівницею для багатьох впливових фігур».

Саму назва компанії МАУ кореспондент неодноразово згадує в сюжеті, використовуючи синхрони представника перевізника. Їх у матеріалі п’ять. Ще три коментаря — від представника Державіаслужби, який фактично на боці МАУ.

«Дмитро Фурдак, кореспондент: Критерії це зокрема такі: кількість виконаних рейсів протягом останнього року, кількість створених авіакомпанією робочих місць, сума сплачених податків та кількість власних літаків. Аби уникнути звинувачень у протекції, лідер української авіації авіакомпанія “МАУ” сама запропонувала зміни в документ.

Юрій Мірошников, президент авіакомпанії “МАУ”: “МАУ” дійсно може отримати абсолютну перевагу і це те, що ми запропонували Державіаслужбі — виправити цю помилку шляхом застосування питомих показників».

Думці гігантам журналіст протиставляє позицію невеликих компаній, які не мають жодного впливу на розвиток авіаперевезень. Але є інші відомі компанії, не задоволені ідеями реформувати Державіаслужбу. Зокрема, лоукостер Wizzair погрожував залишити український ринок.

«Дмитро Фурдак, кореспондент: <…> Кандидат технічних наук, фахівець у галузі авіації Богдан Долінце був присутній на зустрічі представників цієї асоціації із керівництво Державіаслужби. Каже, до багатьох членів цієї асоціації великі питання.

Богдан Долінце, аналітики інформаційної галузі: Більше з них взагалі практично не виконує рейсів в Україні. І навіть серед тих компаній, є навіть не авіакомпанії, які взагалі не займаються перельотами. Яким чином вони взагалі пов’язані з цими правилами? Це теж викликає там певну посіпаку».

«Подробности недели», «Інтер» (випуск о 20:00)

У першій половині ефіру в студії з’являється Ігор Мосійчук, представник Радикальної партії Олега Ляшка. Формальний привід для запрошення — участь гостя у війні в статусі заступника комбату до потрапляння у Верховну Раду. Втім, по-перше, нардепів із інших фракцій та заодно колишніх учасників АТО вистачає. По-друге, партія Ляшка в ефірах «Подробностей недели» фактично прописалася. Зважаючи на це, участь Мосійчука має ознаки замовності.

Під час спілкування ведучий Дмитро Анопченко припускається суттєвої помилки, коли запитує, чому «перемирие сорвалось»

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Как вы думаете, вот мы говорим все время, всю эту неделю, весь сегодняшний день о перемирии, почему это перемирие сорвалось?»

Утім, про перемир’я ніхто не казав. Ішлося про чергове припинення вогню — про перемир’я було оголошено на початку осені.

Ще одного разу редакція прорекламувала партію Ляшка в другій половині ефіру. Нібито член фракції Андрій Артеменко виконав перед жителями Вуглегірська те, що пообіцяв у попередньому ефірі.

«Андрей Артеменко, народный депутат, Радикальная партия Олега Ляшко: <…> Я видел этих людей, которые обращались ко мне с просьбой неделю назад помочь и решить элементарные вещи. Такие элементарные, как, на мой вопрос меру: "Что вам привезти?", — он на меня посмотрел и сказал: "Привези продукты. Просто привези что-нибудь покушать". Поэтому мы купили продуктовые наборы, мы привезли, мы отдали их людям».

Разом із тим в ефірі редакція представила запис попереднього ефіру. І там люди жаліються на відсутність світла, а не продуктів.

«Местная жительница: "Ну, наверное, поменяться местами стоит нам, хотя бы на недельку. Вот сейчас бомбят город, а наши ученики стоят рядом с нами. Они не сидят в своих холодных и темных квартирах, потому что тоже переживают".

Андрей Артеменко, народный депутат: " Я сделаю все возможное для того, чтобы отправить максимальное количество людей, которые здесь проживают в этих киевских квартирах и киевских кабинетах, чтобы они приехали к вам и с вами вместе решали ваши вопросы"».

«Час. Підсумки тижня», 5 канал (випуск о 21:00)

Останнім часом редакція підсумкових випусків новин 5-го каналу вслід за колегами з «Плюсів» не добирала слів, описуючи події на сході країни та дії обох сторін. Цього разу дійшло до того, що в ефірі іншу сторону конфлікту ведучий назвав російсько-терористичними військами. Таке формулювання є не зовсім зрозумілим — чи то йдеться про російських терористів, чи про російські війська та українських бойовиків.

«Віталій Гайдукевич, ведучий: Цього тижня чекали на новий Мінськ. Не склалося. Навіть тишу почали оголошувати. Але також з тишею не надто вже і вийшло. Російсько-терористичні війська протрималися добу».

В одному з сюжетів журналіст використовує фразу «прихильники Путіна», що некоректно, адже це узагальнює настрої тих людей, які не підтримують нинішню владу. Але серед них є й ті, хто хоче приєднати частину України до Росії, й ті, хто хоче мати окрему державу.

«Кореспондент: Патріот пізнього розливу. Так називає себе адвокат. Одесит розповідає, що у його місті поширені проросійські погляди. Значна частина мешканців досі сприймає російську армію як визволителів. Посилює проблему те, що, на думку Олександра, більшість правоохоронців міста також проросійськи налаштовані. Супротив сепаратистам чинить хіба що СБУ. Підіграє прихильникам Путіна і так звана місцева еліта».

Ще один схожий приклад насміхання. Репортер називає певну частину українців «свідками великого царя руського Путіна». Цим самим ображає людей за релігійною ознакою. Адже ця фраза суголосна з назвою релігійної течії «Свідки Єгови».

«Кореспондент: <…>Невдоволених звірствами хунти та свідків великого царя русского Путіна стільки, що достатньо лише вкинути сірника, і ситуація вибухне. Нічний вибух цього тижня вже вкотре налякав Одесу. Вибухівку підклали до офісу волонтерів, які допомагають силам АТО».

ПОВНА ВЕРСТКА ВИПУСКІВ:

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою» (випуск о 18:45)

«Нові переговори про мир».

«Від 9 грудня на східному фронті діяв режим тиші».

«Сполучені Штати допомагатимуть нам зброєю і грошима».

«Майже 20 років ми відвикали від аварійних відключень електрики».

«Не оминули відключення електрики і елітних комплексів в Конча-Заспі під Києвом».

«Право на держдачу в Україні цього тижня здобула Грузинка Ека Згуладзе».

«Із соратників Януковича можуть зняти санкції».

«В Україні не працюють відразу 3 аеропорти — Харкова, Дніпропетровська та Запоріжжя».

«Весь тиждень Вінниця мітингувала».

«Атака на волонтерів».

«Під час поїздки до Австралії президент Петро Порошенко разом з прем'єром Тоні Ебботом зустрівся з робочою групою, яка розслідує катастрофу малайзійського Боїнга».

«В Києві оголосили переможців міжнародної премії для молодих митців Future generation art price».

«Кількість загиблих на сході України перевищила 4600 людей».

«А поки одні рятують людей, інші розпалюють ненависть».

ТРК «Україна», «События недели» (випуск о 19:00)

«22 машины с гуманитарной помощью Рината Ахметова незаконно остановлены по пути в Донецк».

«На грани выживания».

«Опасная тишина».

«Агентура не спит».

«Планы министров».

«Гость в студии — Виталий Бутенко, директор по коммерческой деятельности ДТЭК».

«Под наблюдением».

«Цена конфликта».

«1+1», «ТСН. Тиждень» (випуск о 19:30)

«Несподіваним скандалом завершився тиждень умовної тиші на Донбасі, яку бойовики порушували і цієї ночі».

«Медійний скандал про мирну зустріч».

«Про «шокову» терапію по-українські».

«Операція без анестезії».

«Життя в Луганську».

«Мінську в очікуванні із врегулювання ситуації на сході України».

«У Києві тим часом знову заговорили про справу, яку багато хто хоче поховати назавжди».

«Скасування безоплатної медицини».

«Реформована грузинська медицина».

«Передріздвяні ворожіння на Андрія і досі виявляється небайдужі сучасним жінкам».

«Закрите небо».

«Від смерті до життя небом — це про крилаті шпиталі».

«Інтер», «Подробности недели» (випуск о 20:00)

«Небо над Украиной закрыто уже больше суток».

«Слово теракт, его силовики произносят последние несколько дней, когда говорят о взрывах в Харькове и в Одессе».

«Ситуация на фронте».

«Новый теракт».

«Закон "О люстрации"».

«Разговор с Богданом Витвицким на тему люстрации в Украине».

«Разговор в студии с Александром Квиташвили, министром здравоохранении Украины».

«Святослав Вакарчук, лидер "Океана Эльзы" подъехал к нам в студию».

«Вот так со спуска в бомбоубежища и подвал начинается вечер для многих жителей Дебальцево».

«Святослав Вакарчук в нашей студии».

«Ну и еще один эфир хочу напомнить. Эфир прошлой недели, эфир с Углегорском».

«Реформы»

«Гости в студии: Вадим Рабинович — народный депутат, «Оппозиционный блок» и Сергей Каплин — народный депутат, Блок Петра Порошенко».

«Акт поддержки Украины принял конгресс США».

5 канал, «Час. Підсумки тижня» (випуск о 21:00)

«Хитке перемир’я».

«Доля полонених».

«Розхитують ситуацію в Україні».

«Інтерв’ю з Геннадієм Зубко, віце-прем’єр-міністр».

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

 Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк"