Вибори закінчилися, але канали продовжують джинсувати. Хтось у рамках політичного замовлення, хтось — чисто комерційного. Найбільше обурив цього разу канал «Україна», який укотре використав тему війни й трагедії для реклами свого власника Ріната Ахметова. Так, колеги ведучого Олега Панюти висвітлили тему загибелі дітей у Донецьку, але разом із тим пропіарили гуманітарний штаб та Ахметова, який «63-ю донецкую школу отстроил и год назад торжественно открыл ее выпускник и президент футбольного клуба “Шахтер”». А наприкінці ефіру випуск підсумкових «Событий» відзначився ще двома замовними матеріалами. Наприкінці ефіру в начитці Олег Панюта подав паркетну новину про зустріч дружини Президента Марини Порошенко та послом Японії в Україні Шигіке Сумі. А останнє ВМЗ в ефірі — про поїздку студентів до Японії, яку організував фонд Бориса Колеснікова…

Утім, не лише канал Ахметова грубо порушував стандарти цього разу. Маже всі канали стали заручниками своїх власників під час висвітленням не зовсім чистого підрахунку голосів на проблемних округах. Замість подати глядачеві правду, редакції взялися працювати на користь тих чи інших кандидатів. Хто «свій», а хто «чужий» — все залежало від того, за яку нитку тягне власник каналу.

Головні теми тижня у висвітленні в підсумкових програмах:

«Свій на свого не здійме руки!»

Не дав — 5 канал.

Попри обіцянки Президента створити коаліцію за 10 днів після виборів, коаліціада триває. Затягується і підрахунок голосів на кількох округах, що супроводжується різними повідомленнями про порушення.

Про перипетії навколо встановлення результатів наICTV розповіли в середині ефіру. Ведуча Оксана Соколова в начитці у студії переповіла заяву голови ЦВК Михайла Охендовського, який сказав, що на нього тиснуть через перерахунок голосів на кількох округах, зокрема на ОВК №38, №30 (Дніпропетровська область) та ОВК №50 (Донецька область). У заяві фігурує прізвище голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського, з боку якого, за словами голови ЦВК, і були невдоволення через його «принципову позиції». Заяву прес-служби ЦВК редакція підкріплює синхроном самого Охендовського.

«Оксана Соколова, ведуча: Скандал у Центрвиборчкомі. Сьогодні голова ЦВК Михайло Охендовський заявив, що на нього тиснуть люди, які хочуть фальсифікувати результати голосування. Йдеться про два округи у дніпропетровській області 30 та 38, а також сусідній 50-й округ на Донеччині. Охендовський запевняє, що ЦВК побачило спроби фальсифікувати цифри протоколів і призначено на деяких дільницях цих округів повторний підрахунок голосів. Після цього рішення Охендовський почав отримувати переконливі проханням зупинитися і прямі погрози. Про це йдеться в заяві розповсюдженої прес службою ЦВК. Голова комісії пише: "За останній тиждень і неодноразово натякали на те, що моя принципова позиція викликала серйозні невдоволення голови дніпропетровської обласної держадміністрації Ігоря Коломойського". При цьому сьогодні на прес-конференції Охендовський зазначив, що не хотів вірити в те, тому що людина, яка очолює одну з найбільших областей України може бути пов'язана із сертифікацією голосів.

Михайло Охендовський, голова Центральної Виборчої Комісії України: "Дуже не хотілося, щоб будь-які особи незалежно від їхнього посадового положення, незалежно від того чи перебувають вони на державній службі або не перебувають, вчиняли спробу тиснути на Центральну Виборчу Комісію з метою встановлення тих або інших результатів виборів по окремим одномандатним виборчим округам. За такі спроби передбачена кримінальна відповідальність"».

Утім, «Факти тижня» чомусь не захотіли подати позицію самого Коломойського, в бік якого лунають звинувачення. Хоча заяву олігарха інформаційні сайти розповсюдили ще до ефіру.

Одразу після цієї інформації — у верстці окремий сюжет Володимира Соколова про інтриги створення коаліції та історії з розколом партії «Воля», представники якої увійшли до парламенту по списку «Самопомічі». У матеріалі журналіст збалансовано подає позиції двох фігурантів суперечки — Єгора Соболєва та Юрія Дерев’янка.

«Володимир Соколов, кореспондент: Ще один коаліційний гравець "Самопоміч" на посади в уряді поки не претендує. Щоправда у них і без посад розгорівся скандал. Тринадцятий номер списку "Самопомочі" Єгор Соболєв несподівано звинуватив свого колегу по партія "Воля" Юрія Дерев'янка в шахрайстві

Єгор Соболєв, кандидат у народні депутати України ("Самопоміч"): "Дерев'янко не має ніякого відношення до "Самопомочі". Він був обраний депутатом мажоритарником без підтримки "Самопомочі". Саме через непорядно підтримку під час перемовин. Він не має ніякого відношення до нашої фракції і слава богу не матиме його надалі".

Кореспондент: У відповідь Дерев'янко пригрозив Соболєву судом за поширення неправдивої інформації. І попередив, що на місцеві вибори "Воля" піде окремо від "Самопомочі".

Юрій Дерев'янко, кандидат у народні депутати України: "Це не означає, що ми зараз повинні бути усі поглиблень "Самопомічу" або мати майбутнє тільки у вигляді виключно "Самопомочі". Якщо у когось є бажання окремо розвивати політичну партію "Самопоміч" для цього не обов'язково поливати брудом своїх однопартійців і всю свою партію"».

«События недели» справу Охендовського радісно підхопили, адже у справі фігурує олігарх Коломойський, проти якого на каналі неодноразово виходили сюжети з ознаками замовності.  При цьому Україна» приділила темі проблемних округів чи не найбільше уваги серед інших каналів.

Спочатку ведучий Олег Панюта розповідає про завершення створення коаліції, подаючи синхрони представника Блоку Петра Порошенка та Радикальної партії Олега Ляшка.

Далі — тема проблемної мажоритарки, на відміну від багатомандатного округу, ЦВК неготова оголосити.

Якщо детально глянути на текст начитки ведучого, то фактаж суттєво відрізняється від наведеного Оксаною Соколовою, яка назвала лише три проблемні округи (№№30, 38, 50), у яких саме ЦВК призначило перерахунок. У версії редакції України в окрузі №38 та №63 перерахунок призначений судом (!), що викликало невдоволення у ЦВК. А сама комісія вирішила перелічити в округах №№30 і 50. Якщо порівняти новину з оригіналом заяви голови ЦВК Михайла Охендовського, більш точними в подачі інформації були підопічні Олега Панюти.

При цьому Олег Панюта також переказує обвинувачення в бік Ігоря Коломойського та добирає менш політкоректні слова, зазначаючи, що Охендовський звинувачує губернатора у спробі сфальсифікувати вибори на проблемних округах.

«Олег Панюта: До сих пор не определен победитель в 79-м округе. Повторю, повторно, по решению суда будут считать голоса в 38-м округе Днепропетровской области и 63-м на Житомирщине. В Центризбиркоме говорят: судебные решения не обоснованны. Сама Центральная избирательная комиссия настаивает на пересчете в 30-м Днепропетровском и 50-м — Донецком округах. На сайте Центризбиркома появилось заявление Михаила Охендовского, в котором глава комиссии обвиняет в попытках сфальсифицировать волеизъявления губернатора Днепропетровской области Игоря Коломойского. Дескать, после принятия решения о пересчете голосов на двух этих округах ему лично начали угрожать, а на членов окружкома — давить».

Як і «Факти тижня», редакція «События недели» не надала відповіді Коломойського.

Окремими начитками подав інформацію Олег Панюта про події у вже згаданих 50-му та 79-му виборчих округах. Причому, розповідаючи про останній зазначений округ, ведучий використав ще один шанс, аби «вкусити» Ігоря Коломойського. Так, не перевіривши інформацію, розповів, що біля окружкому з’явився «Правий сектор».

«Олег Панюта, ведущий: Ну и по последней информации, поступающей из 79-го округа, обстановка там накаляется. Произошли стычки со стрельбой. Раненых нет, но есть избитые. По некоторые данным, у здания, где заседает окружком, появились представители “Правого сектора”. Мы проверяем эту информацию».

Чому ж такий цікавий цей 79-й округ для «України»? Якщо детально проаналізувати цей окружком, з’ясується, що політичні суперечки — не головна причина. Для початку варто уважно прочитати сам текст інформації, де фігурують два головних претенденти на мандат — Олександр Григорчук та Володимир Бандуров.

«Олег Панюта, ведущий: На 79-м округе в Запорожской области пересчет идет уже третья сутки. И там заявляют: ночью произошел рейдерский захват голосов. Напомню, борьбу ведут самовыдвиженец Александр Григорчук и экс-регионал, нардеп прошлого созыва — Владимир Бандуров. Именно по иску Бандурова суд назначил пересчет на двенадцати участках округа, где он набрал наименьшее количество голосов. В настоящий момент комиссия обработала документы восьми участком. Но по словам представителей Александра Григорчука, путем фальсификации голоса крадут в интересах Бандурова. Члены комиссии уже списали с Григорчука 149 голосов, по двум участкам признав недействительными, хотя еще вчера днем к этим документам не было никаких претензий».

У начитці Олег Панюта каже, що вночі відбулося рейдерське захоплення голосів кандидата Олександра Григорчука на користь екс-регіонала Володимира Бандурова. Зважаючи на негативну конотацію слова «регіонал» у масовій свідомості українців, таким чином ведучий розділив двох кандидатів на «добро» і «зло».

Олександра Григорчука ведучий же скромно називає «самовисуванцем». Хоча фрагменти його біографії опускає. За даними сайту ЦВК, пан Олександр працює головою первинної профспілкової організації «Запорізький залізорудний комбінат», що належить «Запоріжсталь». А «Запоріжсталь» входить у групу «СКМ» Ріната Ахметова, який володіє каналом «Україна». До речі, у передвиборчий період 19 жовтня в студію Олег Панюта запрошував гендиректора «Запоріжсталі» Ростислава Шурму (син Ігоря Шурми, кандидата від «Опозиційного блоку»). З гостем ведучий обговорював спробу захопити підприємство… «Правим сектором». Про це корпоративно-політичне замовлення «Телекритика» писала у своєму моніторингу від 22 жовтня 2014 року.

Також цікавим є підбір спікерів для коментування ситуації на 79-му окрузі.

Крім довіреної особи «свого» кандидата Олександра Григорчука, в ефір вийшов синхрон заступника голови ОВК.

«Юрий Борисенко, заместитель глава ОИК №79: З порушенням всіх норм права і етикету група членів ОВК у кількості десять чоловік брутально, во всю Івановську, грубо говоря, питається отобрать чесно заработані голоса у одного кандидата в депутати, щоб переміг другий. Тут ідуться крапочки, точечки, всякі разні уловки. У якому законі написано, що крапка являється якоюсь позначкою? А наші члени, попираючи все, і, в першу чергу, свою присягу, виполяють заказ і хочуть, щоб один побєдив над другим. Я считаю, що це прямоє затягіваніє і перерахунку, і виборів по дільниці в цілому. Я считаю — це саботаж і целєнаправленноє… Єслі один кандидат не може законно виграти над другим, то хоть вибори сорвать!».

За інформацією того ж сайту ЦВК, Юрій Борисенко є представником в ОВК партії «Нова політика» — політсила Володимира Семиноженка, Віце-прем'єр-міністра України з гуманітарної політики часів Януковича.

«ТСН. Тиждень» цього разу став справжнім ньюзмейкером. Спочатку за день до ефіру в інтернеті з’явився своєрідний анонс — «Плюси» покажуть, як Михайло Охендовський брав хабар за «правильний» підрахунок голосів. Як наслідок, голова ЦВК поспішив виправдовуватися, не дочекавшись самого сюжету в ефірі. При цьому звинувачував Ігоря Коломойського у тиску на комісію

Утім, таке нібито топ-розслідування вийшло майже наприкінці ефіру. А проаналізувавши сам сюжет, можна здивуватися, адже ніяких викривальних фактів аудиторії насправді не було представлено.

Вже в начитці Алла Мазур задає відповідний «нез’ясований» тон, вказуючи, що в понеділок оголосять результати по мажоритарці, але досі питань багато. Яких питань, кому вони адресовані й чому — неясно. Зате журналісти чомусь шукали відповідь на ці нез’ясовані запитання. І натрапили (слово має семантичне забарвлення — «випадково») на скандал.

«Алла Мазур, ведуча: Буквально завтра мають оголосити остаточні результати виборів. Однак запитань залишається чимало. Ми шукали на них відповіді. Натрапили на серйозний скандал, пов'язаний із нинішнім головою ЦВК. ТСН-тиждень вчора анонсував розслідування з приводу Михайла Охендовського, і сьогодні отримав бурхливу реакцію очільника Центрвиборчкому. Голова ЦВК встиг зробити кілька заяв. І звинуватити губернатора Дніпропетровщини, ще навіть не знаючи, в чому суть нашого розслідування. Отже, що ж ми знайшли. Як у свої специфічній манері відповів Охендовському Ігор Коломойський».

У сюжеті журналіст починає з того ж оціночного судження, кажучи про «непристойний скандал» наприкінці виборів. Як і Олег Панюта, але ще більш прямолінійно, журналіст нав’язує власну думку, зазначаючи, що в мажоритарних округах б’ється «добро» і «зло» — представники Майдану та «режиму Януковича».

«Руслан Харченко, кореспондент: Непристойний скандал розгортається у фіналі позачергових виборів до Верховної ради. І найгірше в ньому підозри, що головний розпорядник-контролер цих виборів, голова ЦВК, тепер звучить поруч зі словом хабар. Мажоритарні округи стали справжнім полем битви між представниками режиму Януковича з одного боку, і представниками Майдану з іншого. Конкуренцію їм всюди створювали колишні регіонали, що ховалися під псевдо. Чи то під самовисуванцями, чи під якоюсь екзотичною партійною вивіскою. А інколи і зовсім не ховалися. Висуваючись від новоствореного “Опозиційного блоку”».

Журналіст зазначає, що 59-й округ — найпроблемніший. Чому саме цей округ такий — пояснень немає. Хоча знаючи історію створення добровольчих батальйонів, стає зрозумілим, чому 59-й округ для репортера каналу «1+1» є таким важливим. Один із лідерів-кандидатів Валентин Манько — заступник комбата «Дніпро». Саме цей батальйон було створено за ініціативи олігарха Ігоря Коломойського, власника каналу «1+1».

У своєму запалі журналіст починає заграватися та практично порушує презумпцію невинуватості, вказуючи, що Манькові протистоїть Сажко — «мер-сепаратист». Саме він, зі слів журналіста, причетний до «ДНР». Утім, кандидата допущено до виборів, а обвинувального вироку з доведеними фактами причетності до сепаратизму немає, отже кореспондент немає ніякого права вішати на людину такий ярлик.

Далі репортер запевняє, що під час першого підрахунку голосів Манько переміг, і вказує на копію протокола. Мовляв, потім дані в протоколі було змінено. Втім, не зазначає, від кого цей протокол (представник ДВК чи спостерігач, його його партійна приналежність) і чи він із мокрою печаткою. Ця інформація важлива для встановлення достовірності документу. Але, як видно з відеосюжету, дані «до» і «після» «фальсифікації» зазначені на скомпільованій із різних бланків ксерокопії.

Але журналіст продовжує говорити непідтвердженими фактами. Каже, що після встановлення результатів з’явилися озброєні люди. Знову ж таки репортер не каже, що це за люди, кого вони представляють, в яку саме ДВК вони з’явилися. Мало того, журналіст обурюється, що техніка використовується не в зоні АТО, тобто не за призначенням. Хочеться нагадати журналісту, що під час виборів в зоні АТО міліціонерам планово мали допомагати охороняти порядок і військові, зокрема, як у Волновасі, де розташований сусідній 60-й виборчий округ.

«Руслан Харченко, кореспондент: 59-й округ наразі найпроблемніший. Два кандидата-лідера. Манько, замкомбата “Дніпра”, та Сашко — мер-сепаратист, який раніше помічений в агітації за псевдо референдум “ДНР”. 1 листопада після підрахунку голосів стало зрозуміло, що з пристойним відривом переміг учасник АТО Манько. Ось відповідний протокол. Проте далі з'явилися озброєні люди, які не давали працювати нікому. Ні спостерігачам, ні членам комісій, ні пресі. На цих кадрах ви бачите як військова техніка, яка за логікою мала б перебувати у зоні АТО, чомусь перекидається для того, аби допомогти правильному підрахунку голосів. А озброєні вояки з'являються у приміщенні ДВК. Усі заяви в ЦВК він Манька ігнорувалися. А членів виборчкомів озброєні люди розділили на правильних і неправильних. Та заблокували. Це підтверджує один із членів комісії».

Для підтвердження останніх слів журналіст використовує синхрон одного з членів ДВК. Утім, без зазначення ім’я та прізвища. Тобто людину ідентифікувати неможливо, що неприпустимо, зважаючи на серйозність звинувачень. Це одна із ознак замовності матеріалу.

«Чоловік: Они единолично открыли двери, открыли сейф. Что происходило с документацией, мы знать не можем. После этого закрыли нас здесь, в полседьмого утра. И вот до этого момента никого не впускают».

Далі репортер розповідає ще про 38-й округ, у якому теж бореться «добро» і «зло»: радник президента генерал Кузьмук та людина Вілкула — Вадим Нестеренко.

У закадровому тексті журналіст вказує, що на окрузі були зафіксовані підкупи голосів. Утім, хто підкуповував — неясно.

«Руслан Харченко, кореспондент: Не менш кричуща ситуація і в 38-му окрузі. Там проти афільованого з компаніями колишнього віце-прем'єра часів Януковича Вілкула, Вадима Нестеренка по 38-му округу іде нинішній радник президента Порошенка — відомий генерал Кузьмук. Про підкуп виборців не говорив лише лінивий. Роздавали талони на хліб та складали списки виборців, які нібито готові за нього проголосувати. Як підсумок народ обурився. Вийшли під ОВК. Суть постанови — голоси перерахувати. Проте цього не роблять. Бо невигідно Нестеренку. Голова комісії пан Селіхов непомітно нищить протоколи. Паралельно погрожуючи членам комісії, які не готові до фальсифікацій».

Ці слова підтверджує член ОВК №38. Цього разу вже ідентифікований — Олена Змієнко.

«Олена Змієнко, член окружної виборчої комісії №38: После 12 ночи в мою дверь стали раздаваться страшные удары. Я считаю, что этих людей прислал Павел Иванович Селихов. Потому что других вариантов у меня нету. Больше некому было меня серди ночи вести или тащить в комиссию насильственным путем. И все что происходит сейчас у нас в комиссии, и возле нашего горисполкома, жгут шины, Майдан собирается. И все это закрадывается такая мысль, что у нас действительно в округе были какие-то фальсификации».

За даними сайту ЦВК, Олена Змієнко — представник партії «Україна майбутнього». Цю політсилу очолює Святослав Олійник, який за дивним збігом обставин паралельно є заступником голови Дніпропетровської ОДА та власника каналу «1+1» Ігоря Коломойського.

До битви проти Нестеренка журналіст підключає ще одного заступника Коломойського — Бориса Філатова, подаючи текст його мікроблоку у соцмережі.

«Борис Філатов: "Охендовский может заявить, что решение суда о пересчете по 38-му округу незаконно. При этом в наглую сменить главу ОВК. Не по партийной квоте, а так, как ему нравится. С другой стороны, может занять принципиально противоположную позицию по 59 и 60 округам. Хотя там ситуация аналогичная».

І от назбиравши тенденційно дібраних даних та фактів, які мають ознаки фальсифікації, журналіст переходить до персони самого Михайла Охендовського. Мовляв, «ТСН. Тиждень» стало відомо, що голова ЦВК захотів збагатитися за рахунок виборчого процесу. Автор матеріалу показує відео, на якому людина, схожа на Михайла Охендовського, заходить в один із офісів в центрі Києва і… власне, це всі «докази». Все інше в закадровому тексті, більше схожому на ліричний відступ журналіста без відео- чи аудіопідтверджень вчинення злочину головою ЦВК. Так, автор чомусь обурюється, що у людини знайшовся час відвідати офіс.

Але якщо Охендовський був там у приватній справі, то це не зобов’язує його звітувати перед кимось. Тим паче, не може ж він цілодобово сидіти на роботі.

У сюжеті журналіст непрямо каже, що Охендовських отримав хабар від кандидатів зі спірних округів. Але слово «хабар» звучить — і це вже серйозне звинувачення, яке, як виявляється, немає під собою жодного підґрунтя.

«Руслан Харченко, кореспондент: Тож поява спірних округів зовсім не дивує. Нам стало відомо про спробу Михайла Охендовського збагатитися за рахунок виборчого процесу. У “ТСН. Тижня” виникають прості запитання — як у розпал підрахунку голосів знайшовся час для відвідин одного з офісів на вулиці Володимирській? Офіс дуже впливовий, і можливо на думку голови ЦВК достатньо багатий, аби знайти йому гроші за правильний підрахунок голосів на спірному окрузі. У нас є запитання — чи впізнає він себе на цьому відео. Чи не перебували в цьому офісі кандидати зі спірних округів. Навіщо він пішов на зустріч з ними, і з ким він тут зустрічався. Хабар голові Центрвиборчкому — гіршої історії для українських виборів годі придумати. Але це таки може пояснити прямо протилежні рішення, які приймає Охендовський у однакових обставинах».

Журналіст подає заяву Охендовського про тиск та «виправдання» перед Коломойським. Утім, наприкінці сюжету Руслан Харченко знову береться за лірику і каже, що критичні запитання до Охендовського нагадують сніжний ком. Як підтвердження, подає інформацію про звернення до Президента його радника… Кузьмука. Того самого, який не поділив округ №38 з людиною Вілкула — Нестеренком.

«Руслан Харченко, кореспондент: Втім, критичні запитання до голови ЦВК вже нагадують сніжний ком. Зі зверненням до президента звернувся його радник — генерал Кузьмук».

Останній закадровий текст досить влучно демонструє, на який результат очікували замовники атаки на Охендовського (схоже, це Ігор Коломойський та його оточення). Журналіст тонко натякає, що Охендовського потрібно зняти з посади. Хоча чомусь репортер не каже, що ЦВК — це колегіальний орган. І згідно зі спеціальним законом, рішення комісії ухвалюється колегіально — більшістю (ч. 4., ст. 12 ЗУ «Про Центральну виборчу комісію»). А не одноосібно головою комісії.

«Руслан Харченко, кореспондент: Перевибори до Верховної ради були спричинені засиллям в ньому антиукраїнських депутатів. Але виявилося що міняти раду ми доручили тим, кого можливо треба було замінити в першу чергу».

Крім того, цікаво проаналізувати інформаційну хвилю самого розслідування. Як я вже зазначав, анонс про «викриття» Охендовського з’явився напередодні випуску «ТСН. Тижня» — в суботу на сайті УНІАН, який входить у групу «1+1». Якщо ж переглянути інші популярні сайти («Ліга», «Українська правда», «Українські національні новини» та «Укрінформ»), то такого інформаційного анонсу немає ніде. Конфлікт Коломойського та Охендовського випливає на поверхню інтернет-простору лише наступного дня, коли голова ЦВК звинуватив губернатора Дніпропетровської області у тиску.

В ефірі «Подробностей недели» можна було спостерігати за діаметрально протилежною ситуацією, ніж на «Плюсах».

Про «нечисті» вибори Дмитро Анопченко у студії говорив із Олександром Вілкулом. І навіть недивно, що обговорювали вони ситуацію… на окрузі №38, у якому бореться за місце під сонцем його людина — Нестеренко.

Вже на початку ведучий чомусь впевнено вказує, що «чисті вибори» Україна більше нездатна провести.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Я напомню, это было первое голосование после того как Украина подписала ассоциацию с Евросоюзом, но оказалось, что теперь чистые выборы наша страна провести к сожалению, к огромному сожалению не способна. Выборы прошли грязно, скажем честно. Подсчет голосов с проблемами, и вот что сказал об этом глава Центризбиркома».

Після цього редакція подає коментар Охендовського, в якому той звинувачує Коломойського у тиску, та заступника губернатора Дніпропетровщини Бориса Філатова, який, по суті, погрожує голові ЦВК.

«Борис Филатов: Если у тебя Охендовский, хватит на твою должность здоровья, после того как мы с комбатами посетим твой кабинет…»

У своєму спічі Вілкул, звичайно ж, захищає Охендовського. І звичайно, про 38-й округ гість особливо багато говорить. От тільки з його вуст «чесно» переміг Нестеренко, а не заступник комбата Манько. А ті військові, що приїхали в дільниці, про яких казав журналіст «Плюсів» Руслан Харченко, Вілкул ідентифікує як бійців… «Дніпра-1», тобто батальйону, близького до Коломойського.

«Александр Вилкул, вице-премьер-министр Украины (2012–2014) “Оппозиционный блок”: Я скажу, Днепропетровская область, это 38-й округ, победил там Нестеренко на 11 тысяч голосов. Карманный суд объявляет пересчет на 126 участках, из 132. Причем полностью там, где бюллетени находятся, уже живет фактически батальон “Днепр-1”, и эти бюллетени уже уничтожены или не уничтожены, никто не знает.

Не обійшлося без обговорення і про 79-й округ, у якому канал «Україна» захищав «свого» кандидата Олександра Григорчука, в якого нібито незаконно відібрав голоси екс-регіонал Бандура.

У включенні журналіст розповідає про стрілянину, яку начебто влаштували люди, що назвалися «Правим сектором».

«Сергея Бордюжи, корреспондент: Стрельба на окружной избирательной комиссии 79-го избирательного округа не шутку напугала весь районный центр Васильевка. Инцидент произошёл около 5 вечера на центральной площади появились люди в камуфляже с оружием. Выпустив в воздух три автоматных очереди они положили на землю 3 мужчин. При этом замотав руки скотчем. Кто эти вооруженные люди — точно не известно. Сами они представились “Правым сектором”. Я напомню, победу на 79 избирательном округе сначала одержал Александр Григорчук, профсоюзный лидер железорудного комбината. Его оппонент, бывший член Партии Регионов Владимир Бандуров через суд добился пересчета голосов по 12 избирательным участкам. Сегодня окружком закончил пересчет бюллетеней, и по последним данным, с перевесом в 17 голосов победу одержал Бандуров. Но это решение в Запорожском административном суде уже оспаривают доверенные лица Александра Григорчука».

А от 5 канал почав жити ніби в паралельній реальності. Канал, який отримав спеціальну відзнаку від «Телекритики» за найчистішу передвиборчу роботу, вже другий післявиборчий тиждень поспіль зі свого «плей-листа» опускає тему затягувань та порушень під час підрахунку голосів. Між тим, якби журналісти виконали роботу настільки ж чесно та неупереджено, як це робили до 26 жовтня, глядач зміг би дізнатися правду про те, що відбувається на проблемних округах. Залишається тільки сподіватися, що така тенденція ніяк не пов’язана з тим, що власником каналу є президент Петро Порошенко.

«Сухпайок» для Донбасу

Дали всі телеканали.

Зміна державної ідеології по ставленню до Донбасу — одна з головних тем тижня. Після проведення «виборів» на території «ДНР» та «ЛНР», верхівка держави вирішила скасувати закон про особливий статус регіону, а уряд відмовився фінансувати схід з 1 грудня. Цю тему всі канали намагалися розкласти по поличках, показавши, яким чином будуть діяти нововведення, зате жодної аналітики (об’єктивної та критичної) щодо того, а чи правильно зробила українська влада, так і не було.

«Факти тижня» поставили сюжет на цю тему першим у верстці випуску. В підводці Оксана Соколова пов’язує зміну курсу із проведенням «виборів», які ніхто не визнав у світі. Мовляв, їхнє проведення зірвало мінські домовленості. Далі каже про рішення РНБО та уряду щодо скасування виплат людям, які не виїдуть з непідконтрольної території. Але досить суттєво ставить запитання: що ж буде з тими, хто фізично не зможе виїхати звідти?

У сюжеті Максим Крапівний говорить про «новинку» минулого тижня — появу прикордонників на деяких ділянках АТО. Вони будуть ретельніше перевіряти людей на блок-постах. Утім, у закадровому тексті репортер каже про умовну лінію, яка розділяє Україну від «ДНР», хоча в синхроні представник прикордонної служби це спростовує.

«Максим Крапівний, кореспондент: Це тимчасовий контрольно-пропускний пункт прикордонної служби, встановлений не на кордоні з Росією, а під Кураховим в Донецькій області. Отже фактично на тих нових місцях, де прикордонники перевіряють документи усіх, хто в’їжджає та виїжджає з непідконтрольного Донбасу, і є умовна лінія між Україною та окупованими територіями.

Олег Слободян, начальник відділу з питань взаємодії зі ЗМІ Державної прикордонної служби: В першу чергу хотів би сказати, що ні про який умовний кордон чи ні про який перенос кордону мова не йдеться. Це потрібно в першу чергу для того, щоб убезпечити громадян, які проживають на підконтрольних українським силам територіях».

У наступному закадровому тексті журналіст знову припускається помилки і каже, що фінансування окупованих територій уряд вже припинив. Хоча у коментарі перший віце-прем’єр Володимир Гройсман каже про це в майбутньому часі.

«Максим Крапівний, кореспондент: Прикордонники твердять — це тимчасовий захід безпеки, щоб виявляти диверсантів, приблизно 20 таких пунктів розташовані на основних автошляхах, які ведуть в зону АТО. Здійснювати контроль прикордонникам допомагають працівники МВС та СБУ. Контроль на в’їзді в окуповану зону посилили, а фінансування регіону припинили.

Володимир Гройсман, віце-прем’єр-міністр України: Не буде здійснюватися фінансування жодних статей бюджету на непідконтрольних територіях».

Журналіст доступно розповідає про механізм, за яким люди зможуть отримувати соцвиплати.

Оповідаючи систему зв’язків із Донбасом, журналіст чомусь не порівняв, як співіснує материкова Україна з Кримом. Також немає жодного слова про зняття заборони Росією ввозити продукти з материкової території України. Нічого й не говорить про те, яким чином будуть поставлятися енергоносії на Донбас.

До того ж у сюжеті репортер так і не відповів на гостре запитання, яке поставила ведуча в підводці: а як зможуть виїхати з окупованої зони, наприклад, літні люди? І як їм жити, поки відбуватиметься деокупація, яка, за словами речника СБУ Маркіяна Лубківського, може тривати до п’яти років.

«Україна» теж поставила сюжет на цю тему спочатку.

У сюжеті Наталія Кравченко одразу починає із засідання РНБО, на якому вирішувалося, що робити далі. В першому ж закадровому тексті репортерка вдало помічає «білу пляму» рішення про скасування соцвиплат із 1 грудня — як мають жити діти та люди похилого віку.

«Наталья Кравченко, корреспондент: Договорились — усиливать обороноспособность и прекратить финансирование подконтрольных боевикам территорий. Но при этом обеспечить поставки гуманитарной помощи в Донецкую и Луганскую области. Правда, без уточнения — как, подсаживая на сухой паек сепаратистов, не уморить с голоду стариков и детей».

Також вдало помічає неясність — який механізм реалізації рішення уряду. При цьому подає синхрон губернатора Луганської області Геннадія Москаля, який каже, що не має права говорити про це.

«Наталья Кравченко, корреспондент: Но какими будут механизмы реализации этого сценария? Геннадий Москаль, полтора месяца назад назначенный губернатором Луганской области, хоть и был на заседании Совбеза, перед камерой молчит, как партизан на допросе».

Журналістка також опускає теми подачі енергоносіїв на схід і тему Криму — порівняння ситуації з двома окупованими територіями було би більш ніж доречне та наочне.

Скасування соцвиплат — третя тема у випуску новин, за версією «ТСН. Тижня».

У підводці Алла Мазур традиційно не церемониться з політкоректністю та називає бойовиків «маріонетками» та «терористами».

«Алла Мазур, ведуча: В тому, що з проросійськими терористами і їхніми московськими хазяями миру уже не домовитися переконалися у Києві. Недільними псевдо виборами, які не визнала ні Україна, ані цивілізований світ, донбаські маріонетки остаточно зруйнували мирний план узгоджений у Мінську. І не самим лише фактом голосування. Вибори на Донбасі пропонувала провести і українська влада. Але місцеві, обравши керівництво областей за українськими законами. А не за фейкові республіки. Із такими новоутвореннями розмова геть інша. Київ зупиняє соцвиплати для жителів окупованих територій, аж до їх звільнення. Тепло і світло не відрізають, а в уряді міркують як вирахувати гроші за енергоносії».

Сюжет Ольги Кашпор переповнено синхронами перших осіб держави: три коментаря президента Петра Порошенка, один — прем’єра Арсенія Яценюка, чотири — міністра фінансів Олександра Шлапака, два — спікера Олександра Турчинова.

Таким чином загальний дух сюжету — провладний без жодної критики чи бодай альтернативної думки щодо рішень влади. При цьому журналістка подає інформацію про обов’язковість виїзду всім із окупованої території. Навіть немічним та лежачим. А така констатація вже мала б викликати логічне запитання: а як із такими людьми бути? Утім, їхня доля, схоже, журналістку не зацікавила.

«Ольга Кашпор, кореспондент: Пенсійний туризм закінчується. Отримувати гроші в Україні, а витрачати їх в “ЛНР”, “ДНР” більше не вийде. На бюджетні виплати можуть претендувати лише офіційні переселенці. Тобто ті, хто виїхав із зони АТО, і будує життя по цей бік фронту — пояснює міністр фінансів. Правила стосуються усіх. Навіть немічних та лежачих.

Олександр Шлапак, міністр фінансів України: Я страшенно співчуваю всім людям, які залишилися там. Я не поясню людям, чому наш дефіцитний Пенсійний фонд, ми на сьогоднішній день, не отримуючи єдиного соціального внеску з цих територій, починаємо платити на ці території, ставлячи під ризик фінансову систему на Україні.

Ольга Кашпор, кореспондент: Окуповані території стали Бермудським трикутником, в якому зникають бюджетні гроші — зізнається міністр. Йдеться не лише про соцвиплати.

Як і журналісти з ICTV та «України», Ольга Кашпор нічого не каже про постачання газу на схід, а також не порівнює ситуацію із соцвиплатами у Криму.

«Інтер» рішенням уряду приділив увагу значний шматок ефіру.

«Подробности недели» почали саме із ситуацією в Криму.

«Дмитрий Онопченко, ведущий: Только представьте, неделя началась со скандала: правозащитники заявили, что без взятки гражданин Украины из Крыма на материковую Украину приехать теперь не может: мол, не заплатишь — ссадят с поезда. К гражданам страны с крымской пропиской теперь будут относиться, как к иностранцам, это и банковский счетов и переводов коснулось. Россия в свою очередь фактически признала, что сама прокормить Крым не может, поэтому разрешила поставлять на полуостров, да, да, украинские продукты, вход для которых раньше был закрыт. Ну еще пошли слухи: Крым вот-вот от воды и света отрежут».

Далі — сюжет Юлії Крючкової про скорочення водопостачання на територію півострова та прирівняння Нацбанком України кримчан до іноземців.

У студії проблеми Криму Дмитро Анопченко обговорив із Олесем Донієм та Сергієм Куніциним, колишнім прем’єром півострова. Це — один із небагатьох якісних та професійних підборів гостей. Так, пан Куніцин зміг пояснити, що не Україна скорочує водопостачання у Севастополь.

«Сергей Куницын, председатель Совета Министров АР Крым (1998–2005), народный депутат Украины, Блок Петра Порошенко: "Украина не при чем, абсолютно. Но кто там сегодня правит? Адмирал Меняйло или, там, Чалый, этот чудик, который там, это самое… Дело в том, что там раз в 15 лет бывает ситуация, как в этом году, когда недостаточно осадков. Оно не зависит от северо-крымского канала».

Олесь Доній же став таким собі критиканом. І сказав, що влада нічого не думає з приводу повернення Криму.

«Олесь Доний, народный депутат Украины: 8, 9 березня я був в Криму і в Севастополі зокрема. Я бучив, яка влада насувається. Тобто мітинг, на якому я виступав, закінчився побиттям: прийшли російські націоналісти з бітами і били мітинг український за Шевченка. В тій ситуації України іншого шляху, аніж жорстка політика, немає. На жаль, я можу привести приклад аналізу, який зробив відомий дипломат Богдан Яременко, керівник майдану закордонних справ. Він стверджує, що не лише в угоді коаліційної, про яку я сказав, де нема жодного на 48 сторінках, нема жодної згадки про Крим і про необхідність його повернення; але він стверджує, що на міжнародній арені Україна нічого не робить для того, щоби в документи міжнародні внести питання Криму, аби з внутрішніми справами розібратися».

Також в ефір потрапив сюжет тієї ж Юлії Крючкової, де вона торкається теми перетину кримсько-херсонського «кордону». Зокрема, вдалою ілюстрацією проблеми став синхрон журналіста Сергія Мокрушина, який каже, що навіть із супровідними документами (запрошенням від організації) важко виїхати з півострова.

«Юлия Крючкова, корреспондент: Сергей принципиально был и остается гражданином Украины. И каждый раз перед поездкой на материк вынужден собирать кипу бумаг. Именно для украинских пограничников на материке действует ограничение на въезд мужчинам в возрасте от 16 до 60 лет.

Сергей, житель Крыма: В данном приглашении есть мое имя, есть место, куда я еду, то есть с какой целью, на какое мероприятие еду, есть все реквизиты организации, которая является приглашающей стороной, а также имя и подпись руководителя».

Ще однією парою гостей стали Андрій Павловський (секретар комітету ВР з питань соціальної політики і праці) та Костянтин Батозський (радник колишнього голови Донецької ОДА). З ними ведучий якраз і обговорив нововведення уряду щодо Донбасу.

Торкнулася редакція «Подробностей недели» і теми постачання палива на непідконтрольну територію Донецької та Луганської областей. Це обговорювати ведучий взявся з головою незалежної профспілки шахтарів України Михайлом Волинцем та опозиціонером Олександром Вілкулом. Останнього гостя ведучий чомусь називає «експертом». І саме з ним Анопченко починає дискусію, задаючи аж занадто відверто заангажований тон розмови.

«Дмитрий Анопченко, ведущий: Ну вот давайте вместе разберёмся, что все-таки имел в виду премьер-министр так все-таки, платим или не платим, накопичуємо чи виплачуємо? Есть два эксперта, с которыми мы можем это обсудить. <...> Господин Вилкул, так все-таки, только что мы разные мнения перечислили. Премьер вроде бы и точку поставил. Все-таки, энергоресурсы обрубать не будут, но как-то такая не точка, а многоточие. Как по-вашему, правильное ли решение?»

Коментар прем’єра, про який згадує журналіст, в ефір редакція пустила до цього запитання. В синхроні Арсеній Яценюк чітко та зовсім недвозначно висловився, яким чином енергоресурси будуть поставлятися енергоресурси на схід.

«Арсений Яценюк, премьер-министр Украины: Уряд не дасть цим людям замерзнути. Тому що це призведе до гуманітарної катастрофи. Це наші території, це наші люди, але я при цьому одразу офіційно заявляю, та сума коштів, яка накопичена в уряді для виплат соціальних пільг і субсидій, буде зменшена на вартість електроенергії і газу, яку ми зараз поставляємо».

Але гість Олександр Вілкул почав закидати більше політичні гасла, ніж якісь «експертні» оцінки.

«Александр Вилкул, вице-премьер-министр Украины (2012–2014) “Оппозиционный блок”: Для того чтобы ответить на этот вопрос, каждый из нас должен сам себе сказать, Донбасс это Украина или нет. Для меня ответ очевиден, конечно же да. Но, по-моему, этот ответ не до конца очевиден правительству не очень часто, наверное уже считают что Донбасс это не Украина, или как минимум они считают что в чем-то виноваты миллионы тех мирных жителей, которые там живут».

У «Часі. Підсумках тижня» вже на початку ефіру ведучий Віталій Гайдукевич задає тон всьому ефіру: між рядками відчувається лише позитивне ставлення до рішень влади.

«Віталій Гайдукевич, ведучий: Отже, цього тижня Київ нарешті наважився визнати реальність такою, як є. Відмова фінансувати окуповані території — це лише тільки перший крок. В інформаційному просторі та чиновницьких головах вже обертається думка — а чи можна вимкнути і світло, і тепло?»

У сюжеті Олександр Аргат починає з ініціативи Президента скасувати закон про «особливий статус» Донбасу. Журналіст лише частково торкається теми скасування фінансування соцвиплат на сході. При цьому із сюжету так і не зрозуміло, яким чином уряд перестане фінансувати схід.

«Олександр Аргат, кореспондент: Тепер, не виключено, ці території можуть бути оголошені окупованими на законодавчому рівні. Уряд вже перекладає на російського окупанта витрати на утримання місцевого населення.

Арсеній Яценюк, Прем'єр-міністр України: Уряд терористів фінансувати не буде, самозванців і проходимців».

Чомусь репортер занадто переймається тим, щоби показати глядачеві: Донбас потрібно відрізати від газу та світла. Хоча голова «Нафтогазу» заявляв, що зробити це технологічно неможливо. Зате коментувати таку тезу журналіст Олександр Аргат дозволив не фахівцю, а своєму колезі Денису Казанському, який почав розповідати про історію.

«Олександр Аргат, кореспондент: Щоправда, відключити окуповані райони від українського газу та світла уряд не наважується.

Денис Казанський, журналіст, переселенець із Донецька: Я не уявляю собі, як, наприклад, у радянські часи Сталін міг сплачувати пенсії громадянам, які жили на територіях, окупованих Третім Рейхом. Це безглуздя. Це ніяка економіка не витримає. Тому що ми з цих територій податків не отримуємо, ніяких доходів не отримуємо, але ми повинні їм сплачувати як данину чи що? Це ми фактично сплачуємо Росії. Це ж ми не людям цим платимо. Тому давайте казати відверто. Це прикро, якщо вони окуповані, але це факт. І Україна не має нести за них відповідальності».

Про неможливість відключення газу каже ведучий Віталій Гайдукевич у підводці до іншого сюжету. В ньому журналістка й намагалася дати відповідь, а чи можна не постачати енергоносії на схід і що буде з енергетикою в Україні, де, до прикладу, вугілля добувають якраз на Донбасі.

«Віталій Гайдукевич, ведучий: Отже, панове, розмежування. Грошей не дамо, енергію поки що лишимо. Виникає питання: чого ж одразу не взяти і не відімкнути? Тут є кілька питань. Одне моральне. А що робити з тими, хто там зараз за Україну, але в силу певних причин і обставин не може виїхати з окупованих територій? Тепер технічне питання, не перш вагоме. Просто так відімкнути не вийде. До цього треба було як мінімум готуватись. Ймовірно, зараз готуються. Зрозуміти, куди скидати надлишкову електроенергію вночі, коли йдуть піки. Знайти постачальника вугілля, щоб було і недалечко, і нам по кишені».

ПОВНА ВЕРСТКА ВИПУСКІВ:

ICTV, «Факти тижня» з Оксаною Соколовою (випуск о 18:45)

«Псевдовибори на Донбасі не визнала жодна країна світу».

«Не спокійно в зоні АТО».

«Президент Чехії взявся виправдовувати дії російського Президента Путіна».

«Вибори пройшли, гривню відпустили».

«Ексклюзив із передової».

«Як та чим забезпечена передова напередодні зими».

«Скандал у Центрвиборчкомі».

«Коли на проблемних округах нарешті всі суперечки скінчаться і ЦВК отримає всі мокрі протоколи будуть оголошені офіційні результати виборів».

«Чверть століття тому у Німеччині впав Берлінський мур».

«Історія з Михайлом Пореченковим, який на Донбасі стріляв по українським військовим цього тижня мала продовження».

ТРК «Україна», «События недели» (випуск о 19:00)

«Что делать с Донбассом?».

«Расстрелянная школа».

«Горячие точки».

«Создание новой парламентской коалиции вышло на финишную прямую».

«Официальные результаты парламентских выборов по партийным спискам Центризбирком, возможно, огласит уже завтра вечером».

«На 79-м округе в Запорожской области пересчет идет уже третья сутки».

«В Центризбиркоме приняли решение обратиться в МВД и Генпрокуратуру по поводу возможной фальсификации в 50-м округе Донецкой области».

«Суперсолдаты — новые войсковые соединения».

«Гривна, отпущенная Нацбанком в свободное плавание, тонет и достаточно быстро».

«Гость в студии: Андрей Новак — председатель Комитета экономистов Украины».

«Скандал в «Воле».

«Российское телевидение не перестает удивлять».

«Жизнь в Песках».

«Япония поможет Украине с восстановлением Донбасса».

«Два десятка украинских студентов, архитекторов из вузов Украины набирались вдохновения в Японии».

«1+1», «ТСН. Тиждень» (випуск о 19:30)

«Чи атакують нас знову? ».

«Трагедія 63-ї донецької школи миттєво стала приводом для інформаційної провокації російського телебачення».

«В тому, що з проросійськими терористами і їхніми московськими хазяями миру уже не домовитися переконалися у Києві».

«Кремль, який ще до фейкових виборів “ДНР” та “ЛНР” заявляв що їх результат визнає, цього тижня дав задній хід, і вирішив погратися словами — поважаємо, а не визнаємо».

«Анонс інтерв'ю з головою СБУ».

«25 років тому упав Берлінський мур».

«Перенесемося в Крим, який із наближенням зими ризикує перетворитися за зовсім заблоковану територію».

«Цього тижня в українському Маріуполі затримали так званого коменданта міста часів ДНРівської окупації».

«Гість в студії — Валентин Наливайченко, голова Служби безпеки України».

«Ми продовжимо про те, з чим дуже важко боротися — про велику корупцію».

«Гість в студії — Валентин Наливайченко, голова Служби безпеки України».

«Російський рубль цього тижня впав найнижче за всю свою історію».

«Росли як на дріжджах і цифри в обмінниках в Україні».

«Кораблі вивезені з Криму перетворюються на притулки для матросів».

«Ми далі стежимо за ситуацією на фронті».

«Особливо складно зараз в Донецькому аеропорту».

«Донецький аеропорт очима журналістів російських».

«Вже маємо результати дострокових парламентських виборів».

«Але достроково обраний парламент повністю проєвропейським не буде, це уже очевидно».

«Ще одне велике потрясіння для українців цього тижня — падіння гривні».

«Вони взяли зброю і пліч-о-пліч із своїми батьками стали боронити Україну».

«Зброю взяли в руки жінки, бо ж війна не розбирає статі».

«Інтер», «Подробности недели» (випуск о 20:00)

«Курс гривны».

«Ситуация в зоне АТО».

«Гости в студии — Сергей КУНИЦЫН, председатель совета министров АР Крым (1996-2005), народный депутат Украины, Блок Петра Порошенко; Олесь Доний, народный депутат Украины».

«Гости в студии — Андрей Павловский, секретарь комитета ВР по вопросам социальной политики и труда, Константин Батозский, советник бывшего главы Донецкой облгосадминистрации».

«Отключать ли оккупированный Донбасс от газа и электричества».

«Гость в студии — Александр Вилкул, вице-премьер-министр Украины (2012–2014) “Оппозиционный блок”».

«Какой сценарий выберет Украина? Война на Донбассе может окончиться как минимум 3 способами».

5 канал, «Час. Підсумки тижня» (випуск о 21:00)

«Київ нарешті наважився визнати донбаську реальність».

«Третій місяць військові інженери копають захисні укріплення на Донбасі».

«Україна поки що продовжує постачати електроенергію на Донбас».

«Уряд вирішив повністю зупинити фінансування окупованих територій».

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

 Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк"