Яким є порядок денний українця? Згідно з передвиборним опитуванням фонду «Демократичні ініціативи», в десятці найважливіших - переважно проблеми насущні й, як заведено говорити останнім часом, соціальні: подолання безробіття (59%), подолання економічної кризи, економічне зростання (52%), підвищення загального рівня зарплат, пенсій, стипендій (51.5%), зниження цін на продукти і товари найпершої необхідності (43%), поліпшення медичного обслуговування (40.5%), соціальний захист малозабезпечених (40%), боротьба з корупцією (39%), зменшення плати за квартиру та комунальні послуги (31%), боротьба із злочинністю (31%),   земельна реформа, підтримка сільського господарства (29%). 19% назвали важливим питання політичних переслідувань опозиції.

Напевно, ця картина різниться в залежності від регіону, віку, соціального статусу й багатьох інших чинників, і для цільової аудиторії певних телеканалів на порядку денному стоять відзначення річниці Помаранчевої революції й ушанування пам’яті жертв Голодомору.  Деякі з тижневиків підійшли до теми річниці Голодомору досить креативно (якщо тут доречне це слово) – наприклад, Перший національний узяв коментарі в дієтолога Оксани Скиталінської, яка пояснила, які процеси відбуваються в організмі людини, яку морять голодом. Що ж, принаймні, пізнавально.

З іншого боку, тішить, що цього разу данину пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій не віддали за допомогою коментарів представників проросійських та лівих партій, яких телевізійники в цей день так люблять запрошувати в ефір для паплюження Голодомору. Навіть навпаки – на «1+1» досить різко заочно відповіли тим, хто заперечує Голодомор: «І хоч комуністи в Україні і нині заявляють, що тему Голодомору розкручують політики і це лише спроба розсварити братні народи, лукавство таких заяв розвінчують архівні документи. Як ось це, знайдений у фондах Сумщини. Запис акту про смерть у 33-му 19-річного Андрія Остапенка. Ремесло – хлібороб, стан за заняттям – колгоспник, де працює - артіль Леніна Ульяновського району. В графі "Причина смерті" – написано "зазначити докладно" – акуратно виведено – "українець"». Загалом цього року, попри круглу дату – 80-ту річницю початку найстрашнішого голодомору – увагу до цієї теми не можна назвати надмірною. В ефірі програми Вахтанга Кіпіані, який був би не Вахтангом Кіпіані, якби не зосередився на темі голодомору, превалювала корисна просвітницька інформація, а не емоційні оцінки – наприклад, змістовна розмова з істориком Олесею Стасюк.

Ще одним епізодом – можна сказати, інформаційним проривом, - потішив той же Перший національний, який оповів про те, як мешканці села Рукомиш на Тернопільщині не віддали скульптуру авторства Івана Георга Пінзеля міністрові культури Кулиняку:

«Домовитися може бути складно, адже труднощі виникли ще під час організації цієї першої виставки. Справа в тім, що на паризькі гастролі скульптури Пінзеля вирушали з музеїв, а також і галицьких церков та костьолів. І люди не хотіли віддавати сакральні пам'ятки зі своїх храмів на огляд іноземців. Боялися, що після "закордонного відрядження" їх можуть уже не повернути.

Михайло Кулиняк, міністр культури України: "Були непрості і перемовини, і підготовка до цієї виставки, але ми все зробили. Ми доклали зусиль і ми тут".

Але один з експонатів таки не поїхав до Лувру – це Пінзелів святий Онуфрій. Мешканці села Рукомиш, що на Тернопільщині, не віддали скульптури. Не вмовив їх навіть міністр культури.

Михайло Кулиняк, міністр культури України: "Не приїхав – ну, нічого. Думаю, що всі люди побачать рівень цієї виставки. Навіть в цьому селі. Вони самі захочуть, щоб їхній Онуфрій був побачений в інших країнах світу"».

Історія добре відома – принаймні, всім, хто цікавиться темою, - але для глядачів Першого національного може стати приводом для роздумів: чому мешканці села не довіряють міністрові?

Тим часом «Плюси» починають звучати дедалі більш критично. Наприклад, Олександр Загородній у своєму сюжеті, присвяченому акції футбольних фанатів на захист засуджених батька й сина Павличенків, вітає протестувальників і хвалить їх за злагодженість дій: «Унікальний як для України прояв громадянської позиції. Тисячі людей виходять на захист одного свого товариша. Чи винні Павличенки – це вже питання інше. Просто ці тисячі людей показують, що вони змінюють традицію українську – по-доброму домовляться із правоохоронцями. Вони відкрито виходять на вулиці і кажуть: "Прокурори, ви не праві"». Хоча, можливо, таким чином «ТСН. Тиждень» підігріває інтерес до майбутнього сюжету про справу Павличенків у братній програмі «Гроші».

Ще один сюжет «ТСН. Тижня» став предметом звернення до редакції «Телекритики». Представник ініціативи «Святошинські робінгунди», що займається боротьбою з гральними автоматами, заявив у листі до редакції, що журналіст «1+1» Костянтин Коробов не подав його позицію в матеріалі, присвяченому так званим автоматам із розповсюдження лотерей:

«В середині листопада цього року кореспондент програми „ТСН-тиждень” Костянтин Коробов запропонував мені прокоментувати нещодавно прийнятий закон „Про державні лотереї в Україні” та ситуацію навколо справи „святошинські робінгудів”, до числа котрих я маю честь належати.

Пропозиція не здивувала, адже наше неформальне громадське об’єднання веде активну, часто доволі жорстку, боротьбу з гральною пошестю і публічно викриває спроби мафіозних формувань вкотре приховати „одноруких бандитів за новими назвами. Зустрівшись із журналістом, я озвучив основні позиції „святошинських робінгудів відносно реінкарнації гральних автоматів у вигляді т.зв. „державних лотерей” та щодо порушеної проти нас у травні цього року кримінальної справи за злісне хуліганство. (Тоді дещо постраждало казино). Наостанок, Коробов мені повідомив, що візьме інтерв’ю в ігровиків, після чого й випустить матеріал у ефір. І ось 26 листопада я увімкнув „Плюси” та дочекався сюжету, присвяченого ігровому бізнесу. А переглянувши його, не одразу повірив, що це було знято телеканалом „1+1”, а не яким-небудь піар-агенством, що спеціалізується на брудних технологіях, і в житті не чуло про таку „непотріб” як журналістська етика. Засновком до цього опусу слугували кадри, де націоналісти трощать казино у Святошинському районі міста Києва. Саме те, на захист якого так мужньо і одностайно стали київська міліція, прокуратура та суди.

В наступному кадрі речник київського МВС Ігор Михлко вкотре назвав розбиті ігрові автомати терміналами для розповсюдження державних лотерей.

Потім дійовою особою „журналістської розвідки” виступив юрист постраждалого казино, яке нині законодавчими стараннями депутатів з Партії регіонів таки стало пунктом продажу лотерей. Він продемонстрував на камеру роботу дещо переробленого „однорукого бандита”.

Продовжив сюжетну лінію такий собі експертик Данило Гетьманцев, який щоразу з’являється в медіа-просторі, коли треба публічно обгрунтувати необхідність просування „лотоматів” у міста та села України. Що він робив перед мікрофоном – зрозуміло.

Завершив „новину” сам Коробов наступним оціночним судженням: „А „святошинським робінгудам”, які не помітили різницю між лотоматами та однорукими бандитами загрожує 5 років ув’язнення”.

Свого коментаря в ефірі „Плюсів” я так і не побачив». Він закидає колективу «ТСН. Тижня» порушення професійних стандартів і кидає їм в обличчя досить серйозне звинувачення: «смисловим стрижнем вашого сюжету стала вкинута у медіа-простір піар-менеджерами ігровиків пустопорожня тема про етап, на якому закладається у „однорукого бандита” виграш або програш: до ставки гравця, чи після. З усіх сил ви роздуваєте її важливість. Робите це лише з однією метою – замилити цим флудом дійсно важливу тему – питання про руйнівну психологічну дію нових автоматів».

Втім, хоча відсутність коментарів пана Єременка, якщо він справді їх давав, дивує, але матеріал насправді аж ніяк не назвеш прихильним до продавців лотереї. «В іграх з фортуною можна впіймати удачу за хвіст, якщо ти сам встановлюєш правила гри, – переконався Костянтин Коробов. Закон про державні лотереї створює в Україні касту компаній, буквально приречених на успіх, і змушує дивуватися противників грального бізнесу – чи є різниця між 2012-м і 2009-м, коли "однорукі бандити" пішли у підпілля. Адже на вулицях знову з’являються павільйони, такі схожі на зали заборонених гральних автоматів. То куди переправляють мільйонні потоки від нібито державних лотерей?», - ідеться в підводці Алли Мазур. А Костянтин Коробов хоч і не стає на бік «робінгудів», але й продавців лотереї не захищає, натомість досить-таки емоційно говорячи про їхню мотивацію: «Тож поки що держава зі своїми приватними партнерами грають із нами на гроші не з благородною метою, а просто заради збагачення. А святошинським Робін Гудам, які не помітили різницю між лотоматами і "однорукими бандитами", тепер загрожує 5 років ув’язнення. В іграх з державою та її партнерами переможець зазвичай відомий». Зрештою, не давати безпосередньо висловитись носіям екстремальних (а хтось скаже, що й екстремістських) поглядів на шляхи вирішення проблеми – доволі типовий підхід для журналістів у цивілізованих країнах. Тільки не зрозуміло тоді, навіщо було брати коментар.

«События недели» на каналі «Україна» потішили сильним соціальним блоком – тепер, коли вибори минули, на соціальні теми можна й хочеться звертати більше уваги. Тут «Україні» вдається актуалізувати ті теми, до яких інші підходять або занадто формально, обмежуючись лаконічним повідомленням, або взагалі не бачать ключів до цікавого їх розкриття. Наприклад, про ліквідацію санепідемстанцій: «Совсем скоро из нашей речи исчезнет непереводимое на другие языки мира слово "санстанция". Непереводимая – потому что нигде, кроме соцлагеря, санстанций нигде не было. Европа и Америка обходились и обходятся без санитарных врачей. Указ о реформе Госсанэпидслужбы был подписан еще в сентябре. И вот после 5 декабря не останется ни одной санстанции. 50 тысяч сотрудников этой службы уволят. Часть потом возьмут на работу в другие организации, которым отдадут санитарные функции. Остальные, очевидно, пойдут на биржу труда. Санстанция – одна из главных страшилок для украинских предпринимателей: наряду с налоговиками, пожарными и милицией. С другой стороны, именно санстанция следит за тем, чтобы в магазинах и на рынках торговали только свежими продуктами, а общепит не вертел котлеты из тухлого мяса неизвестного происхождения». Автор сюжету про ліквідацію СЕС Ірина Юсупова – напевно, найцінніший соціальний «баґнет» «Событий недели», яка вміє, грамотно дозуючи лайф, оживити на позір непопулярні, «кабінетні» теми. Також дуже вдалим вийшов сюжет Бориса Іванова про нові правила трансплантації органів. Тему, навколо якої останнім часом відбувається маса спекуляцій; журналістові  вдалося висвітлити  всебічно («Звучит жутко. Один труп – это шесть органов для пересадки. Но можно по-другому. Один человек после своей смерти сможет спасти шесть живых») та із м’якими натяками на те, що параноя щодо можливого полювання на органи не має заважати хворим отримувати шанс на життя.

А ось «Інтер» нарешті помітив, що в місцевих бюджетах немає грошей. Нагадаю, для 5 каналу це було топ-темою тиждень тому, а ось до «Подробностей недели» дійшло тільки тепер. Зате – розгорнуто: темі присвячено відразу два матеріали у випуску.

«Караул, нет денег! Так мы в редакции назвали уходящую неделю. Мы получали письма из разных регионов, но одного содержания: бюджетникам не выплачивают зарплаты. Кому задержали на неделю, кому на месяц и больше. Если так будет продолжаться и дальше - учителя, врачи, соцработники могут встретить Новый год за пустым столом. причина банальна - катастрофическая нехватка денег в госбюджете. Только официально дефицит казны - около сорока миллиардов гривен. Неофициально - почти в два раза больше, - утверждают экономисты. Задержки с выплатами начались ещё в начале осени, но тогда чиновники говорили о единичных случаях и обещали разобраться в ситуации. Сейчас уже никто не скрывает, что денег всем не хватит».

У сюжеті Артема Альошина бачимо коментар Павла Розенка, який на «Інтері» досі проходить як експерт із питань соціальної політики (насправді – майже з яких завгодно питань, як свідчить практика українських теленовин). Тим часом експерт є новообраним депутатом від опозиційної партії «УДАР», а отже, є всі підстави підозрювати його в небезсторонності. У другому сюжеті, автором якого є Геннадій Вівденко,  теж бачимо коментар новообраного депутата-ударівця – цього разу Віктора Пинзеника, який титрований як екс-міністр. Збіг? Але була в сюжеті й прямі включення Кахи Бендукідзе (Грузія) та Олександра Локтіонова (Росія), які запитували у тамошніх експертів, що робити з кризою. Експерти, досвідчені державні менеджери-реформатори, давали на ці запитання дуже змістовні відповіді, які далеко не щоразу почуєш від наших експертів.

«Час. Підсумки тижня» на 5 каналі почався із ґрунтовного сюжету-розслідування Олександра Аргата про те, куди ділися гроші, отримані Україною за продані квоти на викиди парникових газів за Кіотським протоколом. Автор матеріалу залучив до коментування колег, які проводили свої розслідування – Дмитра Гнапа з проекту «Слідство. Інфо» та Олексія Шалайського з «Наших грошей»; доволі нетиповий хід для українських медіа. При цьому, попри те, що свідчення зловживань із грішми є, і їхня вагомість очевидна, матеріал збалансований коментарями відповідальних чиновників. Тема важлива, непроста й, далебі, не така рейтинготворча, як стрибки курсу долара чи «ах, згадаймо Майдан!».

Про Майдан згадали в наступному сюжеті, присвяченому рішенню апеляційної інстанції у справі Юрія Луценка. У підводці до матеріалу Ірини Герасимової лунає досить серйозне звинувачення на адресу неконкретних «опозиціонерів»: «Знову винен. Апеляційний суд залишив у силі вердикт Печерського районного суду щодо Юрія Луценка. Екс-міністр внутрішніх справ не зміг довести, що законно віддавав наказ про стеження за водієм колишнього заступника голови СБУ. Феміда оголосила рішення у День свободи – восьму річницю "помаранчевої" революції, один з польових командирів якої тепер змушений використовувати судовий процес для того, щоб вирватися з тюремної ізоляції у політику. План дій, запропонований Луценком прямо на засіданнях, простий: узгодження між опозиційними кандидатами єдиного лідера на президентські вибори. Ім’я цього кандидата, на думку екс-міністра, має бути Юлія Тимошенко. Опозиціонери наразі воліють рухатися вперед без оглядки на ув’язнених лідерів».  Ця теза в матеріалі не розкрита, тож залишається здогадуватись, кого мала на увазі  ведуча програми Тетяна Даниленко. Натомість, події в українських та Європейському судах викладено в сюжеті дуже докладно, подекуди надміру емоційно: «Зійшлись в бою Феміда європейська з Фемідою українською. Перша стукає, не достукається у двері київських судів. Друга ж впевнено рухається по написаному, ігноруючи європейські вказівки. І поки служителі сліпої, але справедливої по черзі виписували свої рішення, екс-міністр уже відсидів половину визначеного терміну».

Тут слід зазначити, що крім 5-го про те, що у справі Луценка відбулись якісь важливі зрушення, згадали лише «1+1» (буквально парою фраз без синхронів в огляді подій тижня), ICTV та ТВі. Для «Інтера», Першого національного та «України» рішення апеляційного суду подією не стало, попри всю атракційність подій у залі судових засідань.

Тим часом у матеріалах, покликаних змалювати поточну політичну ситуацію, панують невизначеність, припущення і, схоже, відсутність бажання шукати факти. Ось, наприклад, «ТСН. Тиждень» «1+1»: «12 грудня 12 року о 12:00 – це єдине точне рішення для Верховної Ради нового, VII скликання. Про ці 12.12.12 повідомив Володимир Литвин, який став головою підготовчої групи першої депутатської сесії і вірить, що такий збіг цифр має прихований сенс. Утім перше засідання під його керівництвом закінчилося демаршем опозиції. Її представники зажадали, щоб пунктом № 1 порядку денного стало рішення про персональне голосування депутата. Провладні партії ніби і не проти, але стверджують, що проголосують "за" лише після обрання спікера. Бо, за словами регіонала Єфремова, дотримання принципу "один депутат у залі – один голос" нібито неможливо технологічно. Тож опозиція, заявивши ультиматум, покинула засідання. Не зібралася група і наступного дня. Тепер нова дата протистояння у ще навіть неіснуючій Раді – середа, 28 листопада. Тим часом низка урядників, що пройшли до парламенту, написали заяву про звільнення, зокрема, і Прем’єр-міністр України Микола Азаров. У пресі вже ширяться версії, хто ж буде виконувати його обов’язки. Утім Президент на сьогодні звільнив тільки заступника голови президентської Адміністрації Скубашевського і свою радницю Ганну Герман. Тож нині більше розмов з приводу нового спікера. Тут найчастіше звучать прізвища панів Лавриновича і знову Литвина». Версії не зрозуміло в якій «пресі», неясно чиї розмови, де невідомо хто називає прізвища, невідомо які опозиційні і провладні переговірники – усе це інформація, яку можна і треба було подавати з посиланням на конкретні джерела. Або не подавати взагалі, а натомість спробувати знайти конкретнішу, як це вдалося, наприклад, зробити Сергієві Кудімову на каналі «Україна» в оглядовому сюжеті на цю саму тему.

Ще одна «загадка» української політики, з якою не впоралась більшість тижневиків – зустріч Миколи Азарова з Дмитром Медведєвим. Зазвичай у моніторингових публікаціях нам доводиться критикувати телевізійників за «паркет», але це інший випадок: тижневик каналу «Україна» виявився єдиним, де взагалі згадувалось про цю зустріч. Хоча в ньому було лише процитовано загалом порожню розмову Миколи Яновича й Дмитра Анатолійовича із наступним висновком:

«И все. Больше никаких подробностей, о чем говорили два премьера перед ужином и за ужином в Барвихе. А уже на следующий день глава "Газпрома" Алексей Миллер, который, кстати, тоже был на встрече Азарова и Медведева, поехал в Минск и заявил о готовности России на треть увеличить транзит газа через Беларусь. Для Украины это означает потерю около миллиарда долларов, которые мы сейчас получаем за транспортировку газа в Европу. А в пятницу Президент Виктор Янукович заявил, что Украина намерена сократить покупки российского газа до рекордного минимума – 18 миллиардов кубометров».

Очевидно, що відбувається щось, пов’язане з газом, і заяви з обох боків доволі загрозливі. Без сумніву, це – лише переговори, які поки що не увінчались рішеннями. Одначе не згадати про них зовсім теж навряд чи правильно. Утім, з огляду на це висловлювання Медведєва:

«Дмитрий Медведев, председатель правительства Российской Федерации: "Как отметил сегодня один из ваших вице-премьеров, сказал, что вступление Украины в Таможенный союз является незаконным. Вот прям так и сказал. Если это незаконное вступление, тогда и говорить не о чем"».

Та відповідь на нього Азарова:

«Николай Азаров, премьер-министр Украины: "Я не знаю, о ком вы говорите. Я не читал. Не успел, наверное. Я то же самое могу сказать и о высказывании этого члена правительства, что каждый член правительства имеет право, у нас есть плюрализм, на высказывания своего мнения. Но оно не отражает точку зрения украинского правительства. Я думаю, что мы, в общем, достаточно много сказали нашим журналистам"» - журналістам варто було поцікавитись, яке й чиє саме висловлювання мав на увазі російський прем’єр. Адже для самих журналістів, як, втім, і для аудиторії Інтернету,  не секрет, що йдеться про Валерія Хорошковського. Чи міг Азаров справді не знати, про кого йдеться, чи грав вар’ята перед журналістами? Чому цей загалом досить конфліктний діалог був проігнорований усіма іншими каналами, які, натомість, говорять про Азарова лише в контексті заяв про відставку від урядовців, обраних депутатами? Загадка. Епізод із Табачником, який «тішить» журналістів 5 каналу повідомленням про свою відставку, викликав значно більше зацікавлення у телевізійників.

«Хедлайнером» «Фактів тижня з Оксаною Соколовою» (ICTV) став голова Національного банку Сергій Арбузов, якому довелося відповідати на стримані, але предметні і правильні запитання про те, що відбувається з доларом і що з цього приводу робити людям. Дуже знаково, що на запитання «що робити людям, якщо банки заблокують продаж валюти?» Арбузов відповів: «Ми поряд – поряд так, як і були раніше. Ми готові реагувати. Дуже багато банків сьогодні мають проблеми із цим. Ми проводимо перевірки, і якщо знаходимо таку ситуацію – деякі банки втрачають ліцензію».

У поєднанні з сюжетом Олександра Візгіна ця розмова дала досить повне уявлення про те, що відбувається з доларом, зокрема й порцію додаткової інформації про загрозливий закон про 15-відсотковий податок із продажу валюти: «Такі податки дійсно є у деяких країнах, але значно менші, ніж 15 %. Національний банк України запевняє, податок не зачепить простих українців – постраждають лише спекулянти. Купувати валюту і надалі можна буде без обмежень. А от продати її з наваром стане значно складніше. Формально торгувати валютою не заборонять, але спекулювати можна буде лише собі на збиток, адже з кожної вторгованої сотні 15 гривень доведеться віддати державі. Водночас якщо "зелені" лежали в банку на депозиті хоча б місяць, з них податок не братимуть. Те ж саме із валютними переказами з-за кордону, якщо сума не перевищуватиме 150 тисяч гривень». Дещо нарешті стало зрозумілішим: «З усього видно, Нацбанк прагне, аби українці вийняли долари з банок скляних і переклали в банки комерційні. За різними підрахунками, під матрацами люди зберігають від 20 до 50-ти мільярдів доларів. Це колосальна сума, яка могла б оживити нашу економіку. Однак експерти сумніваються, що довіру до банківської системи можна відновити примусово». Прямої відповіді на запитання «що робити з доларами з панчохи» глядачі не отримали, якщо таким не вважати запевнення Арбузова в тому, що він поруч. Утім, перед кризою 2008 року під час карколомних стрибків курсу долара від 5,5 до 4, а потім до 10 і нарешті 8 гривень чимало тих, хто послухались порад як експертів, так і лідерів нації – що від влади, що від опозиції, - втратили реальні гроші. Може, й краще без порад.

Верстка підсумкових телетижневиків 25 листопада 2012 року

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Гість студії - В’ячеслав Кириленко, народний депутат України

Чергова річниця Майдану знову не стала всеукраїнським Днем свободи

Рубрика «Про що говорив Інтернет»

Від 3 до 5 тисяч футбольних вболівальників провели акцію на підтримку Дмитра та Сергія Павличенків

Рубрика «Політична кухня».

День пам’яті жертв голодомору на жаль не став місцем зустрічі влади, опозиції і народу.

Гість студії - Олеся Стасюк, кандидат історичних наук:.

Загострення арабо-ізраїльського конфлікту цього тижня заледве не переросло у повномасштабну війну.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Українці вшанували пам’ять жертв Голодомору           

Україна досі не відмовилась від фосфатів у миючих засобах   

17-річна Ольга Новосад потребує допомоги небайдужих        

Мати врятованого Арсена дякує всім за порятунок сина         

В Луврі відкрилась виставка робіт Іоанна Пінзеля       

«1+1», «ТСН. Тиждень»

В столиці пройшла акцію на підтримку Сергія та Дмитра Павличенків       

НБУ назвав спекулянтів головними ворогами гривні  

Українці вшановують пам’ять загиблих від Голодомору         

Робоча група почала готувати перше засідання парламенту нового скликання       

В Києві згорів ресторан "Аура"    

Парламент ухвалив нову редакцію закону про біометричні паспорти          

"Тиждень за одну хвилину"           

Закон про державні лотереї створює в Україні касту кампаній, приречених на успіх        

Все більше українок готові на справжні жертви заради краси

Українські миротворці опинились в центрі бойових дій         

Валерія Лосюк перемогла у конкурсі краси серед українок американського континенту  

"Віа Гра" припиняє своє існування          

«Інтер», «Подробности недели»

В Украине заканчиваются деньги

В Украине заработал новый Уголовно-процессуальный кодекс        

Сразу в нескольких аптеках Львова найдены поддельные лекарства

Украинские миротворцы оказались в эпицентре войны          

Страна ощущает дефицит денег   

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

В Києві згорів ресторан "Аура"    

Долар подешевшав у середньому на 10 копійок

Гість програми – Сергій Арбузов, голова Національного банку України     

Українці у 32 країнах світу долучилися до вшанування пам’яті жертв Голодомору 32-33 років   

В столиці відзначили річницю помаранчевої революції          

Юрію Луценку відмовлено в апеляції     

В Україні набув чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс         

У владних кабінетах почалася хвиля відставок  

МОЗ подав до парламенту законопроект про трансплантацію           

Імпортні авто можуть суттєво подорожчати      

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Кошти Кіотського протоколу знову в епіцентрі скандалу       

Апеляційний суд залишив у силі вердикт Печерського районного суду щодо Юрія Луценка      

Україна згадує жертв Голодомору

В столиці відбувся марш на підтримку родини Павличенків  

«Україна», «События недели»

Почти половина министров написали заявления на увольнение       

Николай Азаров провел встречу с Премьер-министром Российской Федерации    

В Украине вступил в силу новый Уголовно-процессуальный кодекс           

Совсем скоро из нашей речи исчезнет непереводимое на другие языки мира слово "санстанция"          

Минздрав обнародовал проект нового закона о трансплантации       

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.