Озираючись на події у Врадіївці, спробуймо запитати себе: чи могла інформаційно-аналітична програма, підбиваючи підсумки тижня, розповісти цю історію, не згадавши про штурм міліцейського відділку? Та ще й у ключі «все під контролем у правоохоронців»? Могла, якщо це «Підсумки тижня» Першого національного. Запопадливість творців тижневика державного телеканалу сягнула межі (а)моральності.

«Трагедія швидко набула всеукраїнських масштабів, бо проти міліціонерів повстало все село», – йдеться у підводці до сюжету, однак Андрій Сміян відразу заспокоює: «Завдяки великому розголосу за справу взялися на найвищому рівні». Історію зґвалтування авторка сюжету Ірина Ковтун переказує доволі докладно. А ось «конфліктна» частина виглядає так:

«Двох підозрюваних у зґвалтуванні Ірини Крашкової – лейтенанта міліції та таксиста – наступного ж дня взяли під варту. Капітан Євген Дрижак начебто мав алібі – був на чергуванні. Це обурило людей.

Валентина, місцева жителька: "Обозлилися, а єслі не накажуть цих людей, то буде ще хуже. Я, наприклад, за свою дитину їх би порізала на часті".

Справу Ірини Крашкової під особистий контроль взяв Президент Віктор Янукович та міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко».

Мало того, що тут не згадується про поведінку місцевого міліцейського начальства, намагання приховати обставини зґвалтування та вивести з-під удару Дрижака («начебто мав алібі» – занадто абстрактне формулювання). Про це ми дізнаємося далі з одного з синхронів, однак інформація подана занадто завуальовано, щоби бути зрозумілою для глядачів. Але в матеріалі немає інформації про те, що сталося з міліцейським відділком; глядачі дізнаються лише, що людей «обурило» й вони «обозлилися». Натомість друга частина матеріалу присвячена запевненням міністра Захарченка та міліцейського/прокурорського керівництва в тому, що все буде добре, а також фактам, які засвідчують напружену роботу над притягненням винних до відповідальності. Природно, нема й інформації про кримінальні справи, відкриті за фактом нападу на відділок, і про сімейні зв’язки, які захищали гаданих ґвалтівників і вбивць у погонах; із усіх звинувачень, що лунають із боку мешканців Врадіївки на адресу міліції, згадується тільки про вбивство Аліни Поркул:

«Жителі Врадіївки підозрюють Євгена Дрижака ще й у вбивстві 15-літньої Аліни Поркул у 2011-му. Тоді у скоєному зізнались аж 11 чоловіків, троє з яких покінчили з собою. Тепер справу Ірини Крашкової та Аліни Поркул об'єднають в одне провадження.

Віталій Захарченко, міністр внутрішніх справ України: "На прикладі Врадіївки вбачаються системні прорахунки у службовій діяльності, що притаманні тому чи іншому регіону. І тут ми повинні навести лад у кадровій та службовій діяльності".

В селищі переатестують усіх міліціонерів. Там працює спеціальна комісія. Місцеві жителі вже написали понад 80 скарг на правоохоронців.

Андрій Курись, прокурор Миколаївської області: "Следователем зарегистрировано производство в отношении одного из руководителей Врадиевского райотдела милициипо превышению им служебных полномочий. Именно того должностного лица, который – установлен пока один – помогла создавать алиби одному из участников преступления в отношении Ирины"».

Сухий підсумок: «окремі особи» зробили щось погане, людей це обурило, але Захарченко все виправить. Не кажучи вже про Януковича, який узяв справу під особистий контроль.

Матеріал Першого, втім, став винятком – підхід чотирьох інших тижневиків («События недели» вже пiшли на канікули) до висвітлення головної події тижня був радше протилежним, із демонстративною відсутністю поваги до презумпції невинуватості й фривольним поводженням із іншими стандартами та етичними вимогами до інформаційної журналістики.

Так, наприклад, кореспондент «ТСН. Тижня» «1+1» Ольга Параскун із Врадіївки повідомляє:

«…головне, що зараз обурює селян, – це заяви деяких політиків про те, що мітингувальникам у Врадіївці роздавали гроші і алкоголь.

Микола Чернов, житель Врадіївки: "Ніхто не настроював, ніхто не пострікав. Народу уже настолько все дело надоело, что народ просто стал на защиту своих интересов".

Жінка: "Проплачували. Хто проплачував? Я 5 днів стояла"».

Чому не назвати «деяких політиків» і політичну силу, до якої вони належать (Партію регіонів)? Адже звинувачення досить серйозне, щоб не сказати – підле.

Її колега Руслан Харченко розповідає історію зі слів постраждалої так, ніби все це вже доведено судом: «Обличчя Ірини та проломлений череп дають зрозуміти – хотіли вбити. Та боженько вберіг. Не тільки не добили, але й раптово поїхали. Перший, Дрижак, – замітати сліди. У своєму райвідділку він домовлявся про безкарність. Поліщук продовжив гуляти…».

На противагу «ТСН. Тижню», який присвятив значну частину випуску темі міліцейського свавілля у Врадіївці й не лише, «Подробности недели» на каналі «Інтер» обмежилися кількома ремарками, які зробив у студії Євгеній Кисельов. Ось вони:

«От событий в Египте обратимся к событиям у нас дома, в Украине. Здесь тоже вся неделя прошла под знаком народного бунта. Я имею в виду события во Врадиевке, где люди восстали против беззакония и милицейского произвола. Не буду в очередной раз пересказывать все случившееся во Врадиевке. Замечу только: пусть это было ЧП районного масштаба, но от этого ничуть не менее драматическое и поучительное. Народ на пределе. Конечно, можно, как уже делают некоторые представители партии власти, успокаивать себя тем, будто во всем виноваты какие-то, что называется, "засланные казачки", тайно подстрекавшие людей к возмущению крамольными речами да горячительными напитками. Но если опять где-нибудь взорвется? Оппозиция тоже хороша – ее лидеры, по-хорошему, должны были дневать и ночевать во Врадиевке. Впрочем, не уверен, хорошо ли бы их встретили там. Мне кажется, что если не будут сделаны серьезные выводы из случившегося, то следующий бунт может обернуться боком и для тех, и для других – и для власти, и для оппозиции, привыкших сводить политическую борьбу к "бійкам" в Раде и вокруг нее».

Відсутність спеціально підготовлених матеріалів про Врадіївку у випуску тижневика Кисельов виправдовує тим, що, мовляв, про ці події вже все відомо. Насправді професійні журналісти, озброєні якісною технікою, зв’язками й пристойним фінансуванням, мали всі шанси видобути з врадіївської історії ще не одну сенсацію. А про користь перебування власного кореспондента в місцях, де гаряче, Євгеній Кисельов добре знає – саме завдяки ексклюзивам конкуренти з «Событий недели» на каналі «Україна» не раз давали якіснішу, яскравішу й цікавішу картину тижня порівняно з «Подробностями недели». Та найпарадоксальніше, що, виправдавшись за відсутність матеріалів на головну тему тижня, Кисельов викручує логіку своїх подальших міркувань так, щоб дісталося все тій самій опозиції, «крикунам із Ради». Звісно, заради пристойності й владі трохи перепало – мовляв, вона заспокоює себе.

Підтвердженням того, що, підійшовши системно й енергійно до пошуку ексклюзивів у врадіївських подіях, можна було досягти блискучого результату, стала перша частина «Фактів тижня» ICTV. Глядачі побачили не тільки пізнавальний та видовищний репортаж Мирослава Ганущака з місця подій, але й інтерв’ю одного з постраждалих від врадіївського свавілля Григорія Могильова, який докладно розповів свою власну історію; Олександр Візгін підготував сюжет із політичним виміром історії – про те, як діяла опозиція, вимагаючи відповідальності міністра Віталія Захарченка, і як захищалась влада. Нарешті, до студії запросили представника міліції – начальника головного штабу МВС України Володимира Березана, якому Оксана Соколова ставила справді гострі, геть не заспокійливі запитання.

Не всі ці матеріали ідеальні, й не скрізь їхні автори перфектно дотрималися стандартів, але головне – «Факти тижня» дали найповнішу відповідь на запитання, що за цей тиждень виникли у глядачів. Що це було? Хто за це відповість? Хто і як може зробити, щоб міліція перестала бути загрозою для громадян, яких мала би захищати? Шукаючи відповіді на ці запитання, тижневик ICTV пішов кількома шляхами й на кожному досягнув певного успіху, склавши здобутки в найбільш цілісну, в порівнянні з іншими каналами, картину.

Врадіївський матеріал тижневика 5-го каналу був не таким масштабним (хоча професійно зроблений репортаж Олександра Аргата відображає головні віхи цих подій і артикулює головні питання, що залишилися відкритими), проте Тетяна Даниленко зробила важливий акцент: те, що відбулось і роками відбувалося на Миколаївщині – не «ЧП районного масштаба», як висловився пан Кисельов, і не дивина, а доволі типовий вияв системи, поширеної на всю Україну. З цієї нагоди ведуча програми «Час: Підсумки тижня» ставить риторична запитання: «Втім, чи буде зламана уже звична система за підсумками подій у Врадіївці – питання риторичне. Як і те, чи може бунт проти свавілля влади охопити не окремо взяте село, а цілу країну».

Зате для Алли Мазур питання, чи очиститься міліція – не риторичне: «Чи відважиться міліція на реальну чистку своїх лав, до якої закликає Президент – побачимо вже скоро». Ведуча «ТСН. Тижня» анонсувала розслідування інших випадків міліцейського свавілля, проведене у Краматорську Стасом Ясинським.

Друга за популярністю, хоча навряд чи справді гаряча, тема тижневиків 7 липня  – завершення парламентського сезону. Це спонукало творців недільних програм підбити підсумки першого парламентського року.

Ось, наприклад, Перший національний робить уже добре знайомий нам із «Інтера» акцент на неробстві і блокуванні:

«Ця Рада добре запам'яталася постійним блокуванням, бійками, виключенням депутатів. Багато що сталося вперше в історії. Наприклад, обранці встановили рекорд блокування – кожен третій день парламент не працював. Щоправда є й позитив – вперше депутати домовилися натискати на кнопки особисто. "Піанінне" голосування було нормою понад десять років. Здавалося, ніщо в цьому житті не змусить депутатів ходити на роботу. Однак власноручне натискання кнопок на результатах позначилося мало. Майже антирекорд – за шість місяців не більш як 40 законів. З небаченого – вперше Вищий адміністративний суд достроково припинив повноваження трьох обранців через сумісництво. До цього всі спроби вигнати депутатів були провальними».

Десь ми чули цю пісеньку. Вислухати депутатів, яких «вигнали» з ВР у судовому порядку, «Підсумки тижня», звісно ж, не схотіли.

Прискіпливому огляду за допомогою експертів руху «Чесно» піддала плоди роботи народних обранців Ірина Герасимова у програмі «Час: Підсумки тижня» на 5-му каналі. А Тетяна Даниленко у підводці вказує на можливі симптоми напруження відносин між Банковою та не завжди керованою парламентською більшістю: «…спущені з Банкової і екстрено схвалені профільним комітетом конституційні зміни, за якими президент отримав одноосібне право на призначення суддів, вирішили відкласти на осінь. На осінь відклали і деякі євроінтеграційні закони. Втім, регіонали переконані – попрацювали на славу. Власну ефективність високо оцінила і опозиція, яка блокувала левову частину засідань сесії. "Батьківщина", УДАР та "Свобода", яким навіть власні законопроекти не вдавалося голосувати в повному складі, тішаться, що таки змусили опонентів покінчити із кнопкодавством». Щоправда, врешті приходять до тієї ж самої констатації неефективності ВР: «Майже півроку депутатських старань, а ключові питання не виконані. Пакет усіх необхідних законопроектів щодо євроінтеграції не ухвалили – залишили на вересень. Перевибори у п’яти проблемних округах, а також київські вибори й досі висять у повітрі. А що ж президент? Скільки б не кликала його опозиція, грюкаючи кулаками по столі, гарант до Верховної Ради не йде. Питань відкритих чимало, але сесію уже закрили. Адже народні обранці напрацювалися. І, як кажуть депутати самі про себе, вони теж люди і теж хочуть відпочинку».

Розмови про неробство депутатів із уст провладного «Інтера» не дивують, але 5 канал… Невже команді тижневика «Час: Підсумки тижня» було б легше, якби депутати ефективно голосували за всі законопроекти, спущені з Банкової або Кабміну чи породжені фантазією представників більшості? І якби опозиція жодною мірою не перешкоджала цьому процесові? Власне, Ірина Герасимова іронізує на тему блокування трибуни опозицією: «Державна мова, персональне голосування, місцеві вибори, відставка уряду, звільнення Юлії Тимошенко – для блокування опозиція приводу довго не шукала. Навіть в останні дні роботи депутати традиції не зрадили: опозиція блокує, а більшість голосує». Втім, у матеріалі є важливі моменти, зокрема, свідчення того, що представники Партії регіонів не виконують норми про особисте голосування, та чергова актуалізація теми парламентського кнопкодавства.

Розповідаючи про останні дні роботи ВР, тижневики на диво мало уваги присвятили призначенню нового голови Центральної виборчої комісії. Хоча той факт, що ЦВК очолив Михайло Охендовський, який був на боці Віктора Януковича під час протистояння 2004 року і є відверто лояльним до Партії регіонів, мав би стурбувати журналістів. «Підсумки тижня» Першого національного, «Подробности недели» на «Інтері» та «Час: Підсумки тижня» 5го каналу не повідомили про заміну Шаповала на Охендовського й міністра юстиції Олександра Лавриновича на ще одну біло-блакитну героїню Верховного Суду 2004 року Олену Лукаш узагалі. «ТСН. Тиждень» обмежився стислим повідомленням в огляді подій тижня:

«Нові люди на чолі Центрвиборчкому та Мін’юсту. Керувати головною виборчою комісією країни 11 із 14 її членів довірили Михайлу Охендовському. Він уже тричі ставав членом ЦВК, востаннє – за квотою Партії регіонів, і цього разу був єдиною кандидатурою у бюлетені. Голову попереднього Володимира Шаповала парламент з боєм відправив на пенсію. Йому – 65. А 36-річну Олену Лукаш, досі міністра Кабінету міністрів, Президент призначив новим міністром Юстиції. Олександр Лавринович, міністр попередній, став головою Вищої ради юстиції».

Так само стисло повідомив про це й тижневик ICTV: «В Україні напередодні президентських виборів відбулася зміна ключової людини у виборчому процесі. Головою Центрвиборчкому обрано Михайла Охендовського. Володимира Шаповала звільнили, бо йому вже 65 років. 39-річного Охендовського тричі обирали до складу ЦВК. Востаннє – 2007-го року за квотою Партії регіонів. Напередодні політологи говорили, що конкуренцію Охендовському може скласти хіба секретар ЦВК Тетяна Лукаш. Але наприкінці цього тижня це стало малоймовірним, адже її сестра – Олена Лукаш – очолила Міністерство юстиції, замінивши в кріслі міністра Олександра Лавриновича. Він тепер очолює Вищу раду юстиції. Ось такі перестановки».

Обидва повідомлення не містять бекґраунду, необхідного для розуміння ролі Охендовського у боротьбі за скасування результатів другого туру президентських виборів 2004 року.

Варто замислитися: літо, політичних подій катма, журналісти спраглі будь-яких інформаційних приводів («дожилися» вже до того, що звернули увагу на переворот у Єгипті). І раптом зміна міністра юстиції і голови ЦВК виявляється не досить цікавою й важливою для тижневиків подією – про це можна або не повідомити взагалі, або згадати побіжно, навіть не замислившись і не запропонувавши глядачам замислитися, що заміна проющенківського Володимира Шаповала на відданого регіоналам Охендовського може означати для виборів 2015 року.

І, до речі, переддень – це день, що передує певній даті. До виборів 2015-го ще понад 500 днів. Це до уваги редакторів ICTV.

Іще одна парламентська подія, яку проігнорували тижневики – обрання Вікторії Георгієвської, висунутої Комуністичної партією України, членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Тут би поцікавитися, на яких засадах відбувається співпраця між комуністами, позиціонованими як мало не опозиція, та фракцією партії влади.

Родзинкою висвітлення парламентських подій тижня став сюжет Ольги Червакової – другий, який вона зробила для «Подробностей недели». І цього разу наполегливі спроби вашого автора відшукати бодай одну «блоху» в сюжеті Ольги були марними. Матеріал, хоч і плине в загальному річищі «ВР – бардак», належним чином аргументований і збалансований. А ще – зроблений із блискучим почуттям гумору, що відбилось у доборі фактів і синхронів:

«Регионалы уже не бегают по рядам, но по-прежнему принимают решения рукой Чечетова. Доходит до абсурда. Весной провалили инициативу отмечать на государственном уровне юбилей академика Вернадского. Только из-за того, что автор идеи – оппозиционер.

Владимир Яворивский, народный депутат Украины, фракция "Батькивщина": "Вернадського! Слухайте, людина з світовим іменем, і рука Чечетова косить трин-траву не голосувати за це".

Владимир Литвин, народный депутат Украины, внефракционный: "Якщо депутат голосує під диктатом, то це те ж саме кнопкодавство".

Ярослав Сухой, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: "Поява в парламенті якогось загону диких гуцулів, які взагалі ведуть себе як худоба на пасовиську. Законотворча робота фактично як така згорнута"».

До того ж Ольга зазирнула в корінь протистояння між регіоналами в парламенті та виконавчою владою: «Главная беда Партии регионов – за правительственные законопроекты отказывается голосовать то одна, то другая фракционная группа. Из 70 законодательных инициатив Кабмина Рада одобрила только 26. В кулуарах говорят: дисциплину погубило само правительство. Оно якобы не внемлет просьбам депутатов-регионалов не только о защите бизнеса, но и о помощи округу. В ответ не получает поддержки по принципиальным законопроектам». Розібратись у ситуації журналістці допомогли досвідчені парламентарі, які зараз не є депутатами, такі як Володимир Філенко та Олександр Задорожний.

А Євгеній Кисельов у постскриптумі навіть похвалив український парламентаризм, порівнявши його з російським: «От себя добавлю, что в этом сезоне в парламентской жизни случилась инновация – впервые депутатов лишали мандата по решению суда. Впрочем, хоть это и небольшое успокоение для тех, кто переживает за судьбу демократии и парламентаризма в Украине, взгляните на соседнюю Россию и на "взбесившийся принтер", как стали в последнее время называть сторонники российской оппозиции Государственную Думу, штампующую реакционные законы один махровее другого. Кстати, подлинная оппозиция в российском парламенте вообще не представлена. Слава богу, в Украине до этого далеко».

Така собі «відлига» після наполегливого бомбардування непокірної Банковій Верховної Ради матеріалами про депутатів-нероб. А в наступному повідомленні Кисельов демонструє, що дечого вже навчився в колег із Першого національного:

«Президент Янукович, отправившийся на заслуженный отдых в Крым, должен быть, по-моему, доволен завершением последней предотпускной рабочей недели, особенно своим участием в очередной встрече Вышеградской четверки в Висле, куда он был приглашен. Сделан еще один небольшой, но важный шаг в направлении к подписанию соглашения об ассоциации с Евросоюзом на Вильнюсском саммите в ноябре».

Перш за все, «заслужений відпочинок» – евфемізм пенсії, на яку Янукович, здається, ще не збирається. До того ж, глядачі, напевно, хотіли би знати, що відбулося на зустрічі, якими були результати участі в ній Януковича, в чому полягав невеличкий, але важливий крок, зроблений ним. Що ж, кому цікаво – шукайте в інтернеті. Кисельов, натомість, перестрибнув до іншої теми – Волинської трагедії та польсько-українського напруження, що посилюється.

Для порівняння: ICTV знайшов місце у «Фактах тижня», щоб не лише коротко сповістити про зміст і результати зустрічі, але й назвати серед вимог ЄС вирішення проблеми, яку провладні ЗМІ зазвичай називають евфемістично – «вибіркове правосуддя». Тут, натомість, пролунало прізвище Тимошенко:

«У Польщі за участі Віктора Януковича пройшов самміт "Вишеградської четвірки" – Президентів Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини. Одне із головних питань – євроінтеграція України. Всі чотири Президенти підтримали Київ і висловили зацікавленість, аби наша держава підписала у Вільнюсі Угоду про асоціацію із ЄС.

Віктор Янукович, Президент України: "Ми із надією дивимося на майбутній саміт, який відбудеться у листопаді цього року, і ми налаштовані на те, щоб ми виконали всі вимоги, які є сьогодні до України".

Серед вимог європейців – реформа системи правосуддя, зміни до виборчого законодавства та розв’язання питання щодо Юлії Тимошенко, яка перебуває за гратами вже понад сімсот днів.

Броніслав Коморовський, Президент Польщі: "Я із задоволенням можу сказати про те, що пан Президент Янукович веде пошук дороги, як вирішити цю проблему згідно з українським правом".

Тим часом стан здоров’я Юлії Тимошенко погіршився, – стверджує її донька. Відповідно до висновків фахівців клініки "Шаріте", хвора потребує негайної операції. Рідні вимагають, аби її робили німецькі хірурги. Однак виїзд засудженої до Німеччини – поки під питанням. За однією із версій, це може відбутися після внесення парламентом змін до законодавства».

Так «Факти тижня» виявились єдиним тижневиком, що приділив увагу поточному стану Тимошенко. Наступні новини про стан здоров’я Юлії Володимирівни постійній аудиторії тижневиків доведеться, ймовірно, шукати в інтернеті.

Цікавий приклад висвітлення конфліктної ситуації показали «Підсумки тижня», повідомивши про об’єднання трьох вищих навчальних закладів у Дніпропетровську:

«Злиття вишів у Дніпропетровську. Там за ініціативою міністра освіти об’єднують Державний аграрний університет з Фінансовою і Митною академіями. Проти виступала частина студентів та викладачів. Дмитро Табачник називає такий крок необхідним, адже це підвищить якість освіти. Він запевнив, що після злиття викладачів не звільнятимуть, а от студенти матимуть ще більше можливостей отримати гарну освіту. Реструктуризацію вже провели в деяких вишах Донецька, Львова та Кривого Рогу.

Дмитро Табачник, міністр освіти України: "Абсолютно всі студенти, і по бакалаврській програмі, і по магістерській програмі продовжать першого вересня своє навчання по обраному фаху. Ті, хто був на бюджеті, будуть продовжувати на бюджеті, хто був на контракті, не збільшується контракт, вони всі лишаються. Всі викладачі, автоматично, завідуючі кафедрами, доценти, професори, асистенти переходять до нового університету без жодних втрат"».

Перш за все, це грубе порушення стандарту балансу думок, адже автори повідомлення лише згадують про те, що «проти виступала частина студентів та викладачів» (насправді ці виступи не в минулому, вони тривають і є доволі активними, аж до вуличних маніфестацій). Але не дають тим, хто проти, сформулювати свою позицію. Натомість такою можливістю сповна скористався міністр Дмитро Табачник.

І остання подія, що не привернула належної уваги більшості тижневиків – мажоритарні вибори в Севастополі, де розігрувався мандат, звільнений міністром оборони Павлом Лебедєвим. Можливо, вибори в одному з 225 мажоритарних округів країни не є такою визначною подією, щоби повідомляти про неї розгорнуто. Але це не просто округ, а один із двох округів Севастополя, де влада наперед призначила переможцем олігарха Вадима Новинського, донедавна російського громадянина. Ці обставини роблять увагу програми «Час: Підсумки тижня» 5-го каналу, що послала до Севастополя свого кореспондента Азада Сафарова, більш ніж виправданою.

Верстка підсумкових інформаційно-аналітичних програм за 7 липня 2013 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

Події у Врадіївці сколихнули всю країну

Депутати провели останнє засідання другої сесії

Едвард Сноуден видав нову порцію компромату на США

В Україні стартувала вступна кампанія до вишів

У Дніпропетровську зроблять із трьох вишів один

У Єгипті армія усунула від влади президента Мухаммеда Мурсі

«Підсумки тижня» дослідили вітчизняні курорти

Віталій Сосюк потребує допомоги небайдужих

Антон Коробов готується до серйозного лікування за кордоном

Журналісти розвіяли міфи про байкерів

Українці відзначають Івана Купала

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Злочин врадіївських міліціонерів збурив усю країну

Жертв міліцейського свавілля в Україні щороку більшає

Житомирський священик обвінчав живу людину з мертвою

Огляд подій тижня

На Кубані зійшов з рейок пасажирський потяг

Депутати закрили другу сесію VII скликання

В Україні діють шлюбні аферисти

У Єгипті тривають масові виступи громадян

«Інтер», «Подробности недели»

Єгипетські військові відсторонили від влади президента Мохаммеда Мурсі

Злочин у Врадіївці розбурхав місцеве населення

Парламентарі пішли на канікули

Президент відвідав саміт Вишеградської четвірки у Віслі

Не вщухають суперечки довкола подій Волинської різанини

Операції «Оверлорд» виповнилося 70 років

У Памплоні відбувся традиційний забіг биків

ICTV, «Факти тижня»

Міліцейське свавілля розбурхало селище Врадіївка

Гість програми – Григорій Могильов, постраждалий від співробітників врадіївського райвідділу міліції

Події у Врадіївці набули міжнародного розголосу

Гість програми – Володимир Березан, начальник Головного штабу МВС України

Єгиптяни домоглися усунення від влади Президента Мухаммеда Мурсі

Огляд подій тижня

В аеропорту Сан-Франциско в результаті жорсткої посадки зайнявся пасажирський літак

Британський принц Майкл Кентський привіз до України ретролітаки

Тіль Швайгер відвідав українську столицю

В Памплоні стартували традиційні забіги з биками

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Селище Врадіївка прогриміло на всю Україну

Армія Єгипту відсторонила від влади Мухаммеда Мурсі

У Севастополі відбулися мажоритарні вибори

Парламентарі пішли у відпустку

В Києві триває один із найвідоміших етнофестивалів «Країна мрій»

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.