Азаров як Микола Янович Бетмен

8 Серпня 2012
30805
8 Серпня 2012
11:55

Азаров як Микола Янович Бетмен

30805
Запопадливість телевізійників зіграла з першими особами держави злий жарт. Огляд телепрограм за 30 липня–5 серпня
Азаров як Микола Янович Бетмен

Минулий тиждень у телевізійному просторі майже цілковито був освячений іменем Миколи Азарова. Причому його присутність у зазначеному просторі наростала просто-таки крещендо (музичний термін, що означає збільшення сили звуку): почавши в понеділок з прямої трансляції передвиборчого з'їзду Партії регіонів (Перший національний), телевізійники засвідчили свою безмежну пошану до першого номера партійних списків кандидатів у депутати ПР знову-таки прямою трансляцією годинного інтерв'ю прем'єра вже на п'ятьох загальнонаціональних каналах.

 

Отже, 30 липня нам показали справжній театр одного, перепрошую, двох акторів, адже попри номінальну першість у партійному списку ПР чинного прем'єр-міністра, головною дійовою особою прямої трансляції з'їзду на Броварському проспекті був усе-таки зворушений до глибини душі й по-справжньому осяйний Віктор Янукович.

 

Запопадливість телевізійників цього разу зіграла з першими особами держави злий жарт. Урочистий прохід президента червоною доріжкою під «бурхливі оплески, що переходять в овації», промова прем'єра, де він до заклинань про руїну й безлад, спричинених «папєрєдніками» в особі Юлії Тимошенко, легким розчерком пера додав іще й Арсенія Яценюка, а також схвильована до глибини своєї вразливої артистичної натури великою честю виступати  на такому представницькому зібранні Таїсія Повалій, - усі ці деталі красномовно засвідчили цілковиту відсутність найменших бажань працювати на благо країни партії влади.

 

Натомість продемонстрували дику ностальгію цієї сили за зовнішніми ознаками влади, притаманну феодальним князькам чи, точніше, візантійським імператорам, але аж ніяк не модерній європейській державі, на статус якої Україна претендувала ще якихось сім років тому. Ностальгією за «совком», із його позірним аскетизмом, подібну презентацію всього-навсього партійного списку кандидатів у народні депутати, що мала би бути робочим моментом, з"їзд ПР назвати складно. Це була така собі чергова спроба показати, хто в домі господар і кому належить поклонятися.

 

«Пісня», себто промова Таїсії Повалій, теж не додала авторитету високому зібранню - окрім давно узгоджених передвиборних гасел, які щосили експлуатуються в зовнішній рекламі та в телевізійних роликах на кшталт «руїну подолано, стабільність досягнуто» (принагідно - українською треба було би писати «стабільності досягнуто» або ж «стабільність досягнута», але хто з можновладців у цій країні переймається філологічними законами, коли вони й на Основний закон плюють!), вона містила хіба що чарівливий момент збентеження, коли заговорила не в той мікрофон. Момент зацінив сам президент: камери вихопили його спробу якось по-людськи зреагувати на вибачення улюбленої народної артистки поблажливою посмішкою. Одне слово, глядачеві лишалося з того всього хіба що пустити сльозу замилування, а особливо фанатичним прихильникам чинного президента - взагалі забитися в екстатичному нападі вірнопідданства.

 

Забігаючи наперед, зауважу: честі прямої трансляції передвиборчого з'їзду на Першому національному удостоїлася, окрім правлячої, партія Наталії Королевської «Україна - вперед!». Ця непересічна подія сталася в середу, 1 серпня, й ознаменувалася (перепрошую за партійну риторику 20-річної давнини, але від асоціацій нікуди не дінешся, бо, як казав один мудрий чоловік, що би ми не будували, все одно КПРС виходить!) несподіваною для глядача, але дуже вдячною для операторів, картинкою. Кукурудзяне поле, сцена для виступів на тлі чудового кадру, де заходить сонце, - таке дійство треба було організувати бодай для того, щоб остаточно приголомшити глядача нетривіальністю події. Аж так, щоб геть забув про те, задля чого, власне, всі з"їзди минулого тижня й скликалися, тобто озвучення партійних списків кандидатів у депутати. Бо ж на «кукурудзяному» з"їзді «Україна - вперед!» оголосили тільки першу п'ятірку кандидатів. Окрасою з"їзду «в чистому полі» став виступ Андрія Шевченка, який дуже старався говорити українською. У нього це вийшло, до речі, набагато краще, аніж у прем'єра, хай навіть слово «політика» в устах футболіста  пролунало як «полИтика». Що то значить - україномовна мама й оболонське дитинство!

 

Повертаючись до хронології подій тижня, не можна не відзначити «скромність» телевізійників щодо підписання спікером Володимиром Литвином «мовного» закону. Правду казали стародавні греки: в одну річку двічі не можна увійти. А ще є не менш популярний вислів одного німецького економіста й соціолога про те, що історія, повторена двічі, перетворюється на фарс. Із паном Литвином саме так і сталося - виявившись заручником кількох сил, він спробував розіграти комбінацію 2004 року, намагаючись і крісло зберегти, і виборцям на окрузі догодити, і лишитися «білим ангелом» посеред багнюки українського політикуму. Проте цього разу комбінація була аж надто шита білими нитками, аби спрацювати. Позачергова сесія ВРУ була скликана 30 липня, а не 31-го, як було оголошено раніше, й всю процедуру, яка би змусила спікера таки підписати закон, півтори сотні депутатів, заохочувані самим паном Литвином, виконали. Тобто на  тлі бравурних рапортів про «покращення життя» від делегатів та гостей з"їзду ПР новина про підписання Литвиним «мовного» закону стала для телевізійників цілком другорядною. Але навряд чи це завадило зовсім по-іншому оцінити вчинок спікера його потенційному електоратуJ.

 

Втім, на цю дражливу тему 31 липня більш докладно «роздуплилися» «Факти» на ICTV. Тут (щоправда, після розлогого репортажу про візит Миколи Азарова на олімпійську базу гімнастів із обіцянкою підвищити розмір преміальних для переможців Олімпіади й взагалі врятувати весь олімпійський рух України) розповіли про те, чому спікер підписав «мовний» закон. Для цього використали синхрон самого Литвина після з'їзду його Народної партії, де він пояснив, що після відхилення його поправки до 131-ї статті закону, а також відмови присутніх карток розглядати мовні законопроекти опозиції, він змушений був підкоритися більшості, бо саме це передбачено регламентом ВРУ. Під прицілом телекамер Литвин виправдався ще й тим, що разом із підписаним текстом закону направив президентові листа з пропозиціями щодо захисту української мови.

 

Того ж дня, 31 липня, Перший  національний у вечірній прайм показав репортаж зі з"їзду Об'єднаної опозиції. На той момент уже всі чудово знали, що він відбувся о восьмій ранку понеділка, але поза тим, кадри з події, зафіксовані телевізійниками, стали цілковитою протилежністю картинки зі з"їзду ПР. Передусім - повною відкритістю. Не в останню чергу це сталося завдяки тому, що з'їзд відбувався в умовах, наближених до фронтових: на ґанку офісу «Батьківщини», що на вулиці Турівській.

 

Найбільш «вранішній і відкритий» з"їзд, мабуть, цілком неочікувано для самої опозиції, став однією з її фішок та очевидних переваг на тлі «забронзовілих» (чи не зарано?) бонз із ПР і дав чудову нагоду ведучим «Альбертейнштейна» на ТВі 31 липня хизуватися своєю відкритістю й людяністю стільки, скільки можна.

 

Принагідно зауважу, що Ігор Ліскі та Сергій Власенко в студії не приховували своєї втіхи не лише з такого несподіваного подарунку долі, як з'їзд у польових умовах, але й від того, що обоє потрапили в прохідну частину списку Об'єднаної опозиції. Вони справляли враження вчорашніх абітурієнтів, які побачили себе в списках студентів омріяного ВНЗ. Для повноти картини бракувало тільки підстрибувань на одній ніжці чи палких обіймів родичів...

 

У цьому контексті Сергій Власенко та Ігор Ліскі дозволили собі навіть великодушність до тих, хто в заповітний список не потрапив або опинився в непрохідній сотні. Редактори програми, намагаючись зберегти бодай видимість балансу та об'єктивності, дали синхрон одного з «упосліджених» - депутата Сергія Міщенка - про «генералів, які зрадили своїх солдатів».

 

На тлі всієї надважливої передвиборчої метушні якось змаліла тема суду над Тимошенко в справі ЄЕСУ, що мав початися саме 31 липня. Проте провідні телеканали на неї все-таки відгукнулися. Приміром, «Вікна» на СТБ та «Факти» подали майже однакові сюжети про те, що суд у зв'язку з відмовою підсудної бути присутньою в залі через поганий стан здоров'я, а також категоричною відмовою від участі в засіданні в режимі відеоконференції, перенесено на 14 серпня. Синхрони прокурора та адвоката, як завжди, суперечили один одому. Вікторія Каліта розповідала про те, що гуманізм прокуратури сягнув небачених висот і глибин, коли підсудній запропонували відеоконференцію просто з лікарняної палати, а Сергій Власенко натомість казав, що режим «блакитного вогника» не дасть змоги захисту Тимошенко надавати їй допомогу в повному обсязі. У вже згаданому «Альбертейнштейні» адвокат Тимошенко в контексті пропозиції відеоконференції назвав прокурорів, які це запропонували, «ідіотами».

 

Сюжет про бійку між невідомими молодиками міцної статури та прихильниками підсудної екс-прем'єрки під харківським судом уже згадані новинні ресурси теж подали в повному обсязі.

 

Але ні ці новини, ні ще одна сенсація від «ТСН. Особливе» на «1+1» за 31 липня про те, як Влада Прокаєва на камеру озвучила суму свого хабара за посаду заступника директора Києво-Печерського заповідника, передану нею через директора Вікторію Лісничу для міністра культури, не змогли конкурувати за частотою згадок у новинах на всіх загальнонаціональних каналах, а надто ж на Першому, з сюжетами про надзвичайну мобільність нашого шановного прем'єра. Скажімо, 1 серпня він на засіданні Кабміну обурився тим, що кияни потерпають через відсутність холодної води. Так глядач «великої шістки» дізнався, кому він має завдячувати, що гаряча вода в Деснянському районі все-таки з'явилася. Виявляється, якби не Микола Азаров, котрий, наче той Бетмен, одразу летить на допомогу нужденним і стражденним, ми б і далі милися з тазиків. А 2 серпня наш прем'єр разом із прикріпленим пулом журналістів уже дає прочухана всім причетним до такого обурливого факту, як привозна вода в Запоріжжі, куди він, не інакше, як на крилах того ж таки міфічного персонажа, прибув із робочою поїздкою. «Прем'єр-міністр України Микола Азаров зажадав від керівництва Запорізької ОДА щорічно підключати до централізованого водопостачання від 50 до 100 тисяч жителів області» - цей і подібні синхрони Азарова, пересипані його посиланнями на свою сторінку в фейсбуці, куди він запрошує всіх невдоволених писати, щедро демонстрували майже всі телеканали.

 

А 3 серпня, під фінал робочого тижня, прем'єр показав своїм симпатикам та антипатикам, які саме з загальнонаціональних каналів викликають найбільшу довіру у влади. До годинного інтерв'ю в прямому ефірі запросили журналістів Першого національного, ICTV, «Інтера»,«України» (тут без коментарів!) та 5-го каналу (з одного боку - власник Петро Порошенко є чинним  міністром економічного розвитку, з іншого - імідж  каналу як опозиційного ще не зовсім стерся в мізках громадян, то ж видимість дотримання балансу була досягнута бездоганно). Тим самим нам продемонстрували не лише адміністративний, але й дуже «важковаговий» медійний ресурс нинішньої влади на жовтневих виборах. Модератор розмови в прямому ефірі, ведучий «Свободи слова» на ICTV Андрій Куликов, намагався всіляко дотримуватися журналістських стандартів щодо розмови з високим гостем, ставлячи Миколі Яновичу запитання досить прямі й навіть подеколи гострі. Приміром, чому громадяни не відчувають результатів реформ? Або ж - чи не ставить пан прем'єр собі запитання щодо майбутньої роботи? Інші запитання від колег Андрія Куликова теж стосувалися гострих і нагальних тем, приміром, чому студенти отримали стипендії на 200 гривень менше, ніж зазвичай, або ж - чому реформа медичного обслуговування звелася до знищення маленьких лікарень. Тобто не можна сказати, що журналісти закидали свого візаві виключно зручними чи компліментарними запитаннями. Але прямих відповідей на свої питання не отримав жоден із п'ятьох інтерв'юєрів. Як це вже традиційно склалося за останні два з половиною роки, а також згідно з «генеральною лінією партії», виробленою в виборчому штабі ПР, у всіх нинішніх негараздах виявилася винуватою попередня влада, а для докорінних змін у економіці потрібна стабільність (читай - незмінюваність) владної команди. Було навіть трохи шкода Ларису Губіну (5 канал), яка у відповідь на своє запитання про медичну реформу й про результати її впровадження в пілотних областях країни, отримала різке побажання, більше схоже на те, що називається словом «послати»: «Вот поезжайте и посмотрите!». Ну, а в тому, що студенти недоотримали стипендії, виявляється, винен «старий менталітет чиновників». Цікаво, чому найвищий посадовець у виконавчій владі країни не відносить себе до цього племені? Може, тому, що знає, що таке фейсбук, а відтак у нього ментальність набагато просунутіша?

 

На цьому «гастролі» Миколи Азарова блакитними екранами країни не скінчилися, бо в суботу він поїхав (чи полетів на шкірястих крилах Бетмена?) на свято врожаю в етнографічному музеї Пирогове. Екзотичну картинку під назвою «прем'єр у вишиванці та в солом'яному брилі» ніхто з операторів, звісно, не пропустив. Відтак усі «допущені до тіла» (див.вище) телеканали охоче показували, як Азаров в'яже сніп та милується солом'яними капелюшками. Насамкінець на всю країну з екранів телевізорів рознесли чергову благу звіcтку від Миколи Яновича про те, що він дуже перейнявся поганим транcпортним сполученням до Пирогова й...звісно ж, дав доручення все одразу виправити! Ну, тут здійнявся дикий рейвах, і за день чиновники відрапортували, що «мєри пріняти!».

 

Тим часом глядачі каналу «1+1» могли й не помітити, що 30 липня стартувала офіційна передвиборча кампанія. Вечірня «ТСН», як завжди, вражала, але аж ніяк не тим, що Віталій Кличко чи Наталія Королевська включили до своїх партійних списків письменницю-лауреатку національного спрямування Марію Матіос та легенду світового футболу Андрія Шевченка відповідно. Тут кілька днів, починаючи з вівторка, активно педалювали тему скандалу в Києво-Печерському заповіднику, немало тішачись із того, що його авторка, екс-модель Влада Прокаєва, призначена кілька місяців тому заступником директора заповідника з зовнішніх зв'язків, для озвучення факту хабара в розмірі 50 тисяч американських доларів за посаду, призначену міністрові культури, обрала саме «ТСН». Справді, після доленосних синхронів у «ТСН. Особливе» героїня корупційного скандалу, яка в усьому звинуватила Вікторію Лісничу та Миколу Кулиняка, після виходу цього сюжету в ефірі «плюсів» перестала брати слухавку, відтак ніхто зі спраглих до сенсацій журналістів інших каналів додзвонитися до неї не зміг.

 

2 серпня ті ж таки «плюси» засмутили всіх шанувальників шоу «Я люблю Україну» - того четверга воно не вийшло в ефір без жодних попереджень. Глядачеві лишалося тільки припустити, що це пов'язано з ангажуванням капітана однієї з команд Оксани Гутцайт на «Олімпійські пристрасті» на Першому національному. Зате група каналів «1+1» запустила сімейний телеканал «Плюсплюс», який 4 серпня «поселився» на частоті колишнього каналу «Сіті». Перед його запуском менеджмент каналу запевняв, що «Плюсплюс» стане сімейним і його цільова аудиторія - вся родина, на відміну від клонів дитячого «Baby TV» на кшталт «Пікселя» в групі «Інтер», що замінив собою «Ентер мюзік». У день старту, як, утім, і в наступні дні, контент «Плюсплюс» нічим суттєвим від інших дитячих каналів на просторах неосяжного СНД (виняток тут становить хіба що наше «невгамовне «Малятко», якому так і не дали ліцензії на мовлення в цифровому мультиплексі) не відрізнявся - мультфільми доби СРСР, журнал «Ералаш» і художні фільми «родом із радянського дитинства» акуратно чергуються з перекладеними українською мультами закордонними. Для батьків у сітці передбачено щодня о 22.30 програму «Все про секс», а для тих членів великої родини, які люблять проводити дозвілля перед телеекраном ближче до опівночі - «Прихована камера». Наразі ексклюзивних проектів, анонсованих перед запуском «Плюсплюс», приміром, «Казка з татом», на каналі не спостерігається. Проте цілком можливо, що попереду на поціновувача сімейних цінностей у телевізійному виконанні чекають справжні сюрпризи, що змусять усю гіпотетичну родину прикипіти до екрана саме тоді, коли це буде заплановано в програмі.

 

У суботу, 4 серпня, дав про себе знати «відставної кози барабанщик», себто екс-охоронець президента Кучми майор Микола Мельниченко. Він, мабуть, не дочекавшись, коли його кохана Наталя Розинська приїде до США, куди вона збиралася, аби зіграти весілля з майором, сам «пішов до гори», як той Магомет. Але треба ж було такому трапитися - в Неаполі бравого вояка заарештували за орієнтуванням українського Інтерполу. «События» на каналі «Україна» досить сумлінно відпрацювали цей сюжет, подавши як синхрон речника МЗС Олександра Дикусарова з короткою інформацією про затримання (згодом з'ясувалося, що то все-таки був арешт) майора Мельниченка, наголосивши, що останній забезпечений адвокатською підтримкою, так і слова його адвоката Миколи Неділька, який наочно продемонстрував, що не має зв'язку зі своїм підопічним. На довершення журналісти запросили до слова ще й «цивільну дружину» Мельниченка Наталю Розинську, яка на всю Україну заявила, що оголосить джихад владі, якщо тільки одна волосинка впаде з голови її коханого. Після скандалу пані Наталі з ДАІвцями в це не можна не повірити. Тема отримала розвиток на «Україні» в першому після відпустки аналітичному тижневику Андрія Данилевича «События недели» буквально наступного дня, в неділю. Тут уже Наталя Розинська ексклюзивно для програми зробила ще дві заяви. Перша - про те, що арешт її коханого в Неаполі свідчить про тісні зв'язки між італійською та українською мафіями, а друга, знову ж таки, пролунала як відкрита погроза всім ворогам Миколи Мельниченка: «Ми їм ще покажемо, що таке українські чоловіки й що таке українська жінка!»

 

Сюжет про затримання Миколи Мельниченка показали в суботу всі, хто не полінувався промоніторити стрічки новин та відео з YouTube, але на ексклюзив, окрім «України», спромоглися лише в «ТСН». Кореспондент «1+1» у Західній Європі Наталка Фібріг оперативно виїхала до Неаполя. Саме вона й повідомила глядачам, що екс-майора не затримано, а таки заарештовано, записала ефектний стенд-ап на тлі найбільшої буцегарні Неаполя, куди запроторили Миколу Мельниченка, а також спробувала на очах «изумленной публики» додзвонитися до українського консульства в Неаполі, потім - до самого Мельниченка, а згодом - до його захисників. Позаяк ніхто з адресатів не відгукнувся, бо неділя - це вихідний не лише для українських чиновників, журналістка наживо доповіла про це ведучій програми Марічці Падалко й покинула ефір із чистим сумлінням.

 

Упродовж усього тижня Перший національний у «Олімпійських пристрастях «говорив і показував» про XXX літні олімпійські ігри в Лондоні. У тому числі - й про три апеляції щодо результатів українських спортсменів, яких занадто вже послідовно тричі позбавили заслужених нагород. Ремствувань на адресу упереджених суддів із боку як тренерів, так і ведучих програми було чимало, але ніхто з них у запалі спортивного процесу не поставив собі дуже простенького запитання: може, це політика? Може, саме так судді в Лондоні демонструють зневагу європейської спільноти до нинішньої України? Ну, хоч щось же має змусити хоч когось у цій країні замислитися - якщо вже таке відбувається на олімпіаді, то, може, далі буде ще гірше? Приміром, із тяжким лицемірним зітханням котрийсь із високих посадовців Європи скаже, що комусь із наших можновладців перекрили кисень у вигляді заморожування їхніх рахунків у європейських банках...

 

Проте наш Бетмен, розпросторивши свої крила над усією Україною, такими гіпотетичними прикрощами геть не переймається. Він свято переконаний - варто підняти винагороду олімпійцям за золото до 150 тисяч доларів, і вони за помахом його чарівної руки (хоча ні, це я прем'єра з Чечетовим переплутала) почнуть стрибати вище, бігати швидше, а боротися сильніше! А телебачення, як та міфічна «заграница» в устах безсмертного Остапа Бендера, в усьому цьому їм допоможе. Чому ні, якщо на наших екранах скоро пшениця почне колоситися за відмашкою Миколи Яновича Бетмена. Перепрошую, Азарова.

 

Фото - fakty.ictv.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
30805
Читайте також
07.11.2012 13:00
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
14 169
17.10.2012 17:57
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
27 960
10.10.2012 19:10
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
25 068
03.10.2012 17:58
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
17 234
19.09.2012 12:50
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
29 536
12.09.2012 17:14
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
11 481
05.09.2012 14:18
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
15 712
22.08.2012 16:07
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
20 216
15.08.2012 16:23
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
28 835
06.08.2012 12:59
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
9 606
01.08.2012 18:04
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
27 693
20.07.2012 11:45
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
10 601
17.07.2012 13:14
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
22 130
15.07.2012 19:15
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
14 429
11.07.2012 14:00
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
21 693
09.07.2012 17:11
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
17 962
05.07.2012 20:40
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
28 247
04.07.2012 11:51
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
20 547
30.06.2012 11:03
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
19 934
28.06.2012 11:29
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
29 235
20.06.2012 12:07
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
23 608
18.06.2012 14:09
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
8 727
13.06.2012 13:28
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
25 199
05.06.2012 15:32
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
24 063
01.06.2012 17:19
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
19 747
01.06.2012 13:01
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
12 554
20.05.2012 09:09
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
20 074
16.05.2012 12:05
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
21 983
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Зеленый кружок
4517 дн. тому
Впервые я узнал о существовании Бэтмена в далеких 70х прошлого века из детских комиксов , завезенных в Союз из Индии . Не опошляйте , пожалуйста , приятные детские воспоминания нездоровыми асоциациями с геологом. :)
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду