Україна пам'ятає усміхнене обличчя Василя Климчука в поєднанні з логотипом ТРК «Ера», ведучим і директором якої він був до кінця двотисячних. Потім був період співпраці з Кіровоградською ОДТРК та Київською державною регіональною ТРК, а в лютому 2012-го пан Климчук став керівником дирекції телерадіопрограм Верховної Ради України - структури, яка забезпечує мовлення парламентського телеканалу «Рада». За його словами, відтоді канал зазнав кардинальних змін: якщо раніше «Рада» асоціювалась у його знайомих із заставкою «профілактика», то тепер це повноцінний телеканал зі сталою сіткою мовлення, десятком проектів власного виробництва, що у перервах між засіданнями ВР транслює різний продукт. «Ми зараз працюємо як нормальний канал і хочемо відповідати нашому слогану: "Рада - головний політичний канал країни"», - каже пан Климчук, називаючи себе найщасливішим телеменеджером.

Штат «Ради» не лише не скоротився, а навпаки - зріс із 50 до 80 осіб. Із них журналістів лише десятеро. «Багато з тих, хто йшов працювати на "Раду", казав, що хоче тут зустріти старість», - каже пан Климчук, натякаючи на високі пенсії, гарантовані тим, хто допрацював на державному каналі до пенсійного віку. Але в ефір він привів молоді обличчя - Олексія Видріна (сина Дмитра Видріна), Євгенію Шульгань, Світлану Шевченко та інших. Ще одна зміна, якою пишається новий шеф «Ради» - відмова від джинси: якщо раніше, за його словами, за 50 доларів на каналі «гори звертали», то тепер грошей не беруть принципово. Про те, яких ще чудес можна наробити на сім мільйонів гривень бюджетного фінансування, Василь Климчук розповів «Детектор медіа» 19 жовтня.

- Пане Василю, чому «Рада» не брала участі в конкурсі на цифрове мовлення?

- Я прийшов на посаду директора «Ради», коли конкурс уже закінчився. Не можу сказати, чому в ньому не брали участі мої попередники. Ми вже зараз мовимо в цифрі. маємо контракт із шведською компанією SES, що володіє групою супутників Astra, завдяки якому власники супутникових антен нас бачать від Португалії до Уралу. Фактично ми мовимо з 8-ї до 22-ї, а на супутнику - цілодобово. Крім того, ми представлені в багатьох кабельних мережах.

Але з кабельниками в нас проблеми. До нас приїжджають гості з регіонів і розповідають, що в них немає «Ради». Таким чином ми дізнаємося, що не всюди в країні кабельні оператори поводяться чесно. Виявляється, не всі вони мають із нами угоди, а навіть ті, що мають, деколи транслюють замість «Ради» зовсім інший канал. Тоді ми звертаємося до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Приміром, через те, що в Алушті на нашій частоті транслювали СТС, було звільнено представника Нацради в Криму. Тепер ми відстежуємо ситуацію в Закарпатті.

- Чи відомо вам, хто ваш глядач?

- Раніше нашу аудиторію ніхто не досліджував - мабуть, не цікавилися. Ми цього року виміряли її, щоправда, лише один раз. Адже в бюджеті грошей на вимірювання не закладали. Але ми знайшли тисячу гривень і звернулися до GfK Ukraine. Вони надали нам із величезними знижками - як бюджетній неприбутковій організації - дані за один тиждень. Міряли в той тиждень липня, коли ухвалювався закон про мову, аудиторію віком від 24 років у містах із населенням понад 50 тисяч осіб. Отримали дивовижні результати: частка жіночої аудиторії склала понад 14%, чоловічої - понад 15%. Хоча рейтинг у нас невеликий: 0,02%. Це зрозуміло, адже ми не показуємо серіалів, талант-шоу, спортивних трансляцій тощо. Після того, як ми розбили свій ефір на п'ятнадцятихвилинні блоки - інтерв'ю з гостем, новинний відрізок, документальні фільми, - нас почала більше дивитися молодь. 15% - це, м'яко кажучи, непогано.

(Від ТК: Як повідомили «Детектор медіа» в ІТК, показники, які назвав Василь Климчук, не відповідають дійсності. «Першого тижня липня показники частки перегляду телеканалу "Рада" за заявленими цільовими аудиторіями навіть близько не досягали 15%. Зазначені цифри, швидше за все, є показниками охоплення. Охоплення однієї події - це відсоток людей, які "контактували" з подією, принаймні, 1 секунду. Частка аудиторії події загального телеперегляду розраховується, як співвідношення середньої аудиторії події (Rat) і середньої аудиторії всього телебачення (Tvr)», - кажуть в ІТК. )

- Чи вимірюватимете аудиторію наступного року?

- Чи будуть постійні вимірювання, мені важко сказати, все залежатиме від фінансування. Будемо намагатися закласти потрібні кошти в бюджет.

- Якою ж є цільова аудиторія?

- На мою думку, наша цільова аудиторія - 30+ або 40+. Ми розраховуємо не тільки на пересічного громадянина, а й на тих, хто власне робить політику в цій країні: на селищних голів, спеціалістів різного рівня, народних депутатів. Але будь-який ухвалений Верховною Радою закон так чи інакше може екстраполюватися на будь-яку звичайну людину. Моє завдання зробити так, щоб робота вищого законодавчого органу подавалася таким чином, аби була зрозуміла людям.

- 2008 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення намагалась оголосити попередження Дирекції телерадіопрограм Верховної Ради України. Підставою для цього були результати перевірки телекомпанії, згідно з якими фактичний час мовлення не відповідав зазначеному в ліцензії. Чи не було більше претензій до «Ради» з цього приводу?

- Коли я сюди йшов, то запитав у своїх знайомих, із чим у них асоціюється канал «Рада». Переважна більшість сказала: з заставкою «Профілактика». Оце був такий бренд, і це справді була проблема. Не хочу казати нічого поганого про попередників, але тут була зовсім відсутня креатура (sic! - ТК). Є засідання Верховної Ради - показуємо. Немає засідання - нічого не показуємо. А чого хвилюватися, зарплата-то йшла.

Тепер ми робимо профілактику так само, як і інші канали, півдня один раз на місяць. Претензій від Нацради немає. У нас уже є стала сітка мовлення. Коли я сюди прийшов, то мені сказали, що це зробити нереально. Виявляється, все можливо.

- Як узагалі мовить канал під час виборчої кампанії, коли кількість сесійних днів скоротилася до мінімуму?

- Як керівник інституції, яка дає картинку, я шокований. Якби сесійне засідання було щодня, нам, звичайно, було б легше. Ми зараз працюємо як нормальний канал, думаємо, чим закрити ефір, які програми поставити. Водночас ми не можемо закуповувати формати. Ми не маємо грошей і служби, яка б виїжджала на телеринок у Канни. Ми не купуємо художніх фільмів і серіалів, не співаємо й не танцюємо в ефірі. Все, що ми маємо, це розмовні формати і трохи документалки. Ми налагодили взаємовигідну співпрацю з обласними державними телерадіокомпаніями, які надають нам унікальні документальні проекти. Вони зроблені бідніше, ніж Discovery, але в них є ідентифікація нас як українців. Також ми виробляємо власні програми.

- Що змінилося на каналі з вашим приходом? Чи скорочували штат?

- Все змінилося. Пішли директор і його перший заступник. Ми не скорочували штату, навпаки добрали ще працівників згідно зі штатним розписом. Тепер у нас вісімдесят людей. А коли я сюди прийшов, то було п'ятдесят. Історично так склалося, що багато з тих, хто йшов працювати на «Раду», казав, що хоче тут зустріти старість.

- Скільки з цих вісімдесятьох - журналісти?

- Близько десяти.

- Які нові проекти стартували цього року?

- Практично всі. Зі старих залишилися тільки трансляція засідань Верховної Ради і програма «Парламент», яку ми робимо згідно з парламентською постановою про висвітлення шостої сесії. Ми хочемо відповідати нашому слогану: «Рада - головний політичний канал країни». Зробили більше новин, запустили програми «Власний погляд», «Українці в світі», «Музеї Києва», «Навігатор», «Наш край» - проект, який ми робимо разом з обласними ТРО. Ми розіслали всім акредитованим в Україні амбасадам листи з проханням сприяти нам у налагодженні контактів із їхніми законодавчими органами для отримання відеофільмів про парламенти. Отримали відео, переформатували його, переклали, самі озвучили і запустили цикл «Парламенти світу». Є кількахвилинні міжпрограмки про роботу парламентів онлайн, у яких повідомляємо, що важливого ухвалюють різні парламенти світу того чи іншого дня: китайський, французький, англійський та інші. Є ще ранковий блок. Щоденний «Ранок на Раді» ведуть Олексій Видрін і Євгенія Шульгань. На програму «Vip-сніданок» заходять гості (депутати, чиновники, міністри) і розповідають, що вони зранку їли. Улітку в нас був цікавий проект про цирки. Тепер ми робимо трихвилинні проекти про видатні постаті України. Є просвітницький проект «Верховна Рада України», в якому можна дізнатися, що таке фракція, хто такий помічник народного депутата. Є міжпрограмки про політичні партії. У наших програмах є інтерактивний зв'язок. Крім того, ми повністю поміняли графіку.

- Це все власний телепродукт?

- Так.

- Чи продаєте ви його іншим мовникам?

- Я не маю права продавати наші проекти. Ми міняємося з обласними телерадіокомпаніями. Раніше Греція хотіла обмінюватися з нами проектами про культуру, але зараз їй не до цього.

- Які ще нові обличчя з'явилися на каналі?

- Світлана Шевченко, яка робить «Власний погляд». Вона разом із Людмилою Горицькою буде робити прямі включення з Центральної виборчої комісії в день виборів.

- Скільки годин інформаційного мовлення на каналі?

- Загалом у нас більше двох годин новин на добу. Ми не маємо своєї кореспондентської мережі, тому дуже вдячні обласним державним телерадіокомпаніям, які допомагають нам із новинами. Коли є засідання Верховної Ради, то ми працюємо в режимі СNN, а коли немає, то більше як «Дискавері».

- Чи є у вас спеціальні проекти, присвячені виборам?

- На день виборів ми готуємо інформаційний марафон, який розпочнемо о 22-й годині. Вперше за свою історію канал «Рада» на виборах до Верховної Ради робитиме прямі включення на власному обладнанні. Один майданчик ми робимо в кулуарах Верховної Ради, другий - у ЦВК, з якою в нас є домовленість. Ми маємо доступ до всіх відеокамер на дільницях і можемо це відео подавати в ефір. Навіть роблячи телефонні включення з того чи іншого місця, де проходитиме голосування, ми можемо додавати відео. Ми будемо працювати з нинішніми депутатами, з інформаційними агенціями, які мають корпункти в регіонах. У день виборів у нас працюватимуть практично всі ведучі. Також ми робили міжпрограмки про 225 виборчих округів і політичні партії, що беруть участь у виборах.

- Добігає кінця виборча кампанія. Чи відчуваєте ви тиск з боку окремих політичних сил, які воюють за електорат? Чи визначено у вас баланс ефірного часу для різних парламентських фракцій? Яким чином?

- Ні, не відчуваю, я навіть цензури не відчуваю. Я найщасливіший телеменеджер! Спробуйте в нас комусь надати ефір, а комусь ні. Наприклад, у нас є 45-хвилинний щотижневий проект «Парламент», на який мають обов'язково приходити представники всіх фракцій, інакше програма не вийде в ефір. І постійно виникає проблема з забезпеченням їхньої присутності. Депутати уникають участі в проекті. От приміром, сьогодні, 19 жовтня, погодився тільки один кандидат. Через це ефір не відбудеться.

Ми постійно транслюємо всі брифінги з кулуарів Верховної Ради. Але з майданчика даємо тільки пряму мову депутатів, а не бабусь, яких вони приводять на брифінг. Новини в нас збалансовані.

- Де можна прочитати вашу програму? На сайті Верховної Ради її немає.

- Ukr.net нас не хоче, бо ми типу не круті. Ми друкуємося в кількох газетах, зокрема в «Голосі України». А сайту свого поки що не маємо. Можливо, будемо розміщувати програму на сайті Верховної Ради.

- Чи плануєте ви особисто вести якусь програму? Запустити ток-шоу?

- Наразі я беру інтерв'ю в голови Верховної Ради. В майбутньому збираюся вести свій проект. Ток-шоу плануємо запустити наступного року, якщо буде достатньо фінансування.

- Які обсяги фінансування цього року? Чи й далі деякі політики виступають за скорочення фінансування «Ради»?

- 7 мільйонів 86 тисяч 602 гривні 44 копійки. А за скорочення фінансування вже ніхто не виступає. Адже, щоб до нас потрапити, вже вишикувалася черга.

- Політики, депутати не сприймають вас як обслугу?

- Уже ні. З самого початку, як я став директором, сказав, що ми - ЗМІ. Ми повинні мати якусь гордість, ми не можемо бути обслугою. Не секрет, що раніше за 50 баксів тут гори звертали. Я сказав: «Ми принципово не беремо грошей». У нас немає замовних матеріалів.

- Чи платите ви НРКУ й НТКУ за прямі трансляції?

- Ні, не платимо, в їхніх бюджетах закладено фінансування показу відкриття й закриття сесій, а також трансляція парламентських слухань.

- Ви й надалі є монопольними власниками прав на відео засідань із сесійної зали? Наскільки воно є запитаним? Ви продаєте його іншим мовникам?

- Тепер запис засідань проводиться автоматизовано, роботами. У залі під куполом є кілька камер. Нас там немає. Всі канали запитують, особливо якщо якась подія. Відео належить нам, але ми його, на жаль, не продаємо.

- Чи транслює ваш телеканал комерційну рекламу? У вас є рекламний відділ чи ви співпрацюєте з якимось рекламним агентством?

- Ні, ми не транслюємо комерційної реклами, тільки трошки соціальної. Рекламного відділу також немає.

- Чи має канал «Рада» статут?

- Ми живемо за тимчасовим положенням, а повинні жити за статутом. Його має затвердити Верховна Рада, а ми спробуємо в ньому закріпити право транслювати рекламу. Помінявши ліцензію у серпні цього року, ми додали рекламу та трохи музики. Адже в нас є співочі депутати: Оксана Білозір, Валентин Зубов, Ян Табачник.

- Раніше канал «Рада» транслював програми телекомпанії «Глас». Чи зараз транслюєте програми інших каналів?

- Ні, не транслюємо.

- Що ви думаєте про створення громадського мовлення? Чи погоджуєтеся ви, що його потрібно створювати на базі державних телерадіокомпаній? Коли, на вашу думку, воно може з'явитися в Україні?

- Я поки що нічого про це не думаю. Але вважаю, те, що ми робимо, і є громадським мовленням. Громадське мовлення можна зробити з нуля й завтра, були б гроші і воля.

- Як ви вважаєте, чи потрібно позбавляти акредитації журналістів за те, що вони розгортають плакати в ложі преси?

- Якщо це жодним нормативним документом не заборонено, то ні. Хочете позбавити, то спочатку ухваліть якийсь документ, який би це забороняв.

Трансляція нового проекту «Навігатор»

Оновлена студія

Багаторічний архів каналу

Апаратно-студійний блок

Свято-Володимирський храм на одному поверсі з каналом

Фото Павла Довганя