«Польське телебачення» (TVP) щойно в жовтні переформатувало регіональний канал TVP 3 на інформаційний, а також планує до кінця року запустити ще три тематичні канали – TVP Film, «TVP Дозвілля» і навіть TV Białoruś.

 

«Поки що важко говорити про якісь підсумки переформатування, – «ТК» зустрілася із Гжегожем Боратином, керівником інформаційної служби телеканалу TVP Rzeszów, через тиждень після офіційного старту TVP Info. – Проте можу сказати напевно: основна фахова риса журналіста – міцні нерви і здатність витримувати стрес. Адже раніше ми приходили на роботу зранку і мали годин 10 часу, щоби спокійно підготувати вечірній випуск новин. Тепер же в нас сітка новинного каналу і випуск щогодини».

 

6 жовтня о 6.00 офіційно регіональний телеканал «Польського телебачення» TVP 3 перетворився на інформаційний канал TVP Info із розвинутою регіональною мережею корпунктів (17 регіональних відділень). Це ще один крок на шляху реформування каналів колишнього державного, а нині суспільного сектору мовлення у медійну групу – третю за темпами розвитку на польському телевізійному ринку (на сьогодні комерційні медіагрупи TVN і Polsat мають в середньому по 10-12 каналів), натомість першу за обсягами ринку (громадське телебачення має близько 42%, тимчасом як TVN і Polsat мають приблизно по 17% від загального обсягу ринку польського телебачення).

 

«Ми не робимо таємниці з того, що створення TVP Info – це відповідь на виклик ринку і, зокрема, на виклик каналу TVN 24, який сьогодні є надзвичайно впливовим інформаційним каналом в Польщі», – говорить Єжи Олешковіч, директор TVP Rzeszów.

 

Медіаоглядачі наголошують, що особливість польського телеринку – надзвичайно сильне колишнє державне, а нині суспільне мовлення. Проте сила цього сектору мовлення не тільки в тому, що воно змогло використати досвід і технічне надбання державного телебачення, а й у тому, що воно змогло позбутися інертності й вайлуватості, здебільшого притаманних державному секторові. Переформатування суспільних каналів (TVP 1, TVP 2, TVP 3 та каналу іномовлення TV Polonia) розпочалося 24 квітня 2005 року, коли було створено кабельний канал «Культура» («о 17.00» – як зворушливо додає сайт каналу). Привертає увагу сітка мовлення суспільної «Культури»: 50% – архівні програми; 35% – програми, закуплені з-за кордону (передовсім французько-німецького каналу Arte), і лише 15% – власний продукт. До речі, після того, як вдалося домовитися з кабельниками про безкоштовне розповсюдження каналу, його аудиторія сягнула 4-х мільйонів. Наступним кроком до побудови медіагрупи став запуск спортивного каналу TVP Sport (18 листопада 2006 року), а в травні цього року «сім’ю» поповнив TVP Historia (3 травня 2007 року). До кінця року в групі мають з’явитися такі канали, як TVP Film, «TVP Дозвілля» (осінь 2007-го) і навіть TV Białoruś (канал для поляків, що мешкають у Білорусі). Останній є наслідком угоди між польським МЗС та TVP від 23 квітня 2007 року, згідно з якою TVP отримала 16 млн злотих із державного бюджету. Мовлення каналу має розпочатися 10 грудня 2007 року. Сайт майбутнього каналу зі втіхою цитує слова білоруського президента Александра Лукашенка, що TV Białoruś є «проектом дурним і ворожим».

 

На сьогодні структура групи польських суспільних каналів є такою:

 

TVP 1 (так звана одиничка, Jedynka) – загальнопольський канал із покриттям 99% території Польщі;

 

TVP 2 (Dwójka) – загальнопольський канал культурно-розважального мовлення;

 

TVP Info – інформаційний канал;

 

TV Polonia – супутниковий канал іномовлення, призначений передовсім для поляків, що мешкають закордоном.

 

А також: TVP Kultura, TVP Sport, TVP Historia, iTVP (інтерактивне телебачення).

 

екають на запуск:TVP Film, TVP Rozrywka (Дозвілля), TV Białoruś, TVP Dokument, TVP Parlament.

 

Власне, сама реформа регіонального каналу TVP 3 в інформаційний TVP Info, яка нині видається єдино оптимальною, враховуючи використання технічного й кадрового потенціалу усіх 17-ти пунктів регіональної мережі «Телебачення Польщі», ще півроку тому перебувала під питанням. Як говорить директор жешувського телебачення пан Олешковіч, під час об’єднання всіх регіональних пунктів у єдиний канал, ішлося передовсім про утворення єдиної сітки мовлення.

 

«Півроку тому ще обговорювався варіант, щоби замість суцільних годин власного мовлення, TVP Rzeszów мало щогодини 10-15 хвилин. Це було би початком кінця», – вважає директор TVP Rzeszów, і обґрунтовує свою думку тим, що при такій схемі в ефірі не стало би місця для великих програм власного виробництва. Адже крім новин, студія також продукує документальні й публіцистичні програми, пише концерти, влаштовує дебати в студії. Нині ж сітка TVP Rzeszów виглядає так.

 

Паралельно зі скороченням годин власного мовлення (від 1998 року до 2007-го їх було сімнадцять-двадцять; нині ж чотири-п’ять), відбувається і реструктуризація самого TVP Rzeszów. Тільки за цей рік штат скоротився з 90 працівників до 70-ти.

 

При цьому жешувське відділення суспільного телебачення має ідеально обладнану студію на 150 кв. м, чотири корпункти у Підкарпатському воєводстві (Кросно, Санок, Стальова воля, Перемишль) та новеньку ПТС. В інформаційній службі працює 15 репортерів.

 

«Найбільша наша проблема – тверді ньюзи і вміння журналістів працювати наживо», – говорить керівник ньюз-руму Гжегож Боратин. Між іншим, новинною «спеціалізацією» підкарпатського Жешува є українська тематика: саме вони готували матеріали про вибори в Україні, а зараз проявляють зацікавлення до подій, пов’язаних із підготовкою «Євро-2012», регулярно постачає інформприводи й українсько-польський кордон.

 

Рекламу TVP Rzeszów продає не посекундно, як наші регіональні мовники, а за GRP (50-100 злотих за секунду залежно від GRP). Реклама й продаж програм є основними джерелами грошових надходжень, оскільки абонентська плата становить лише близько 30% бюджету. Причому ця фінансова стаття виявляє стійку тенденцію до зменшення.

«Надходження за абонементом за останні 3-4 роки зменшилися на 25%», – констатує Влодзімеж Рудольф, директор «Польського радіо Жешув» (Polskie Radio Rzeshow). Тим не менш структура бюджету громадського радіо: 90% – абонплата і лише 10% – рекламні надходження.

 

«Ми не є вільними гравцями на рекламному ринку, – пояснює пан Рудольф. – По-перше, рекламодавці шукають свою цільову аудиторію, а ми за визначенням є радіо “Все для всіх”; по-друге, ми не можемо грати на загальнопольському ринку, адже є лише регіональною станцією, а для рекламодавців преференційними партнерами є мережі».

 

Одна з причин – програмна політика громадського мовника: «Якщо на звичайній FM-станції музика становить 90% ефіру, то в нас 50% музики, а 50% – розмовних програм. До того ж якщо комерційне радіо утримує слухачів розіграшами авто та туристичних подорожей, то наше радіо – тим, що подає найоперативнішу інформацію. Ми так і говоримо нашим слухачам: “Лишайтеся з нами, бо ми в курсі подій”. Зате ми можемо бути певні, що нас слухають не за авто, а заради того, що ми скажемо щось цікаве…», – вважає директор жешувського радіо.

 

Саме цим зумовлена й інформаційна політика регіонального суспільного радіомовника – регіоналізм. «Нам найлегше зробити новини за політичними повідомленнями з Варшави, – наголошує Адам Галчинський, редактор відділу інформації. – Але як це обходить хлопа з Любачува?».

 

«У журналістів є почуття важливості, якщо вони зацитують у своєму матеріалі прем’єра чи президента… І виходить: один політик сказав, другий відповів, третій прокоментував. Але я завжди нагадую: наше радіо – не для політиків, а для людей. Тож хай у цю гру грає Варшава, але не ми», – додає Влодзімеж Рудольф.

 

До того ж, за словами Адама Галчинського, для регіональної інформації громадське радіо – чи не єдиний шанс на те, щоби бути почутою: «На центральному каналі про Підкарпаття скажуть лише тоді, коли тут станеться катастрофа, а ми ж розповідаємо не тільки про смажені факти, а й про позитив. До того ж ми завжди перші: тільки-но станеться будь-де подія, радіо є найоперативнішим ЗМІ в регіоні, доступне максимальній кількості споживачів».

 

До речі, о 22.00 «Польське радіо Жешув» щодня передає новини українською мовою.

 

Другою причиною непопулярності громадських мовників серед рекламодавців є потужне лобі комерційних мовників. «Ми маємо цілий клубок проблем. По-перше, немає загальної системи вимірів. Виміри, як правило, проводяться на замовлення методом опитування по телефону. Хто замовляє виміри? Як правило, великі рекламні брокери. А рекламні брокери (медіасейлери), у свою чергу, є власниками… великих радіомереж (так, приміром, потужна компанія RMF продає RMF-FM, а RadioZ – Euro FM. – Л.Г.). Тож усі дискусії, які ми ініціюємо, щодо впорядкування ринку радіореклами, наштовхуються на аргумент: “А ми теж хочемо абонемент”», – говорить директор «Польсьского радіо Жешув» пан Рудольф.

 

Спілкування із польськими колегами, що працюють у секторі суспільного мовлення, засвідчує дві тенденції: перша – поділ телеринку між великими медійними групами, відповіддю на що є формування великої телевізійної групи на базі окремих колишніх державних телеканалів; і друга, про яку йшлося лише побіжно, – злиття ЗМІ та медіасейлерів і намагання суспільних мовників протистояти цій тенденції.

 

Польський досвід активно беруть на озброєння гравці українського медіаринку. Щоправда, поки що не державні, а комерційні – згадаймо хоча б те, що більшість наших останніх скандалів пов’язані з формуванням групи «Інтер» та поведінкою на ринку інтерівського медіасейлера «Інтер-реклама».

 

 

«Детектор медіа» дякує Фундації «Partnerstvonarzeczdemokrаcji» http://www.demokracja.org.pl/ за організацію туру «Київ – Жешув»