Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут.

Вступ

У цьому звіті проаналізовано висвітлення основної тематики 29—30 грудня. До звіту не потрапив телеканал «Рада», оскільки чомусь (без пояснення причин) у звітні дні, та й протягом усього тижня у звичних слотах канал в ефір не виходив (був в ефірі лише з підсумковим випуском новин 31 грудня).

У звітні дні найвищою інтенсивність боїв залишалася на Покровському напрямку, високою була на Гуляйпільському і Костянтинівському. Ще на трьох напрямках кількість боєзіткнень перевищувала десяток на добу. У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, Гуляйпільському і не з найінтенсивніших — Куп’янському. Іншим активним напрямкам фронту приділили набагато менше уваги. В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні найбільше уваги приділили Гуляйпільському й Покровському напрямкам. Іншим активним напрямкам фронту приділили мало уваги.

Ворожу атаку 30 грудня, знеструмлення Чернігівщини й аварійні відімкнення в Києві в телемарафоні висвітлювали лише усними повідомленнями, а експертно обговорили лише на «Інтері». На Першому каналі Суспільного з Чернігівщини зробили репортажний сюжет, а в розмовних студіях провели ширше експертне обговорення ситуації.

Головну зовнішньополітичну тематику звітних днів — підсумки переговорів президентів Зеленського і Трампа та кремлівський фейк про «атаку на резиденцію Путіна у Валдаї» — Перший канал Суспільного експертно обговорював значно якісніше за телемарафон. У тому числі й через долучення до обговорення представників різних політичних фракцій парламенту.

У внутрішньополітичній тематиці основні теми — тема референдуму у прив’язці до переговорного процесу, спростування Залужним чуток щодо звільнення з посади посла, заяви Зеленського, що він визначився з кандидатом на посаду керівника свого Офісу, й підозр, оголошених НАБУ і САП п’ятьом народним депутатам у хабарях за «правильні» голосування в парламенті — експертно і з нардепами обговорювали лише в ефірі Першого каналу Суспільного. В телемарафоні обмежилися в кращому разі констатацією.

У звітні дні в телемарафоні традиційно найбільше було грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарт доступності інформації.

Протягом тижня 29 грудня — 4 січня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників опозиційних фракцій в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представництво владної та опозиційних фракцій в ефірі було повністю збалансованим.

У цьому розділі є також загальна статистика представлення фракцій парламенту в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом усього четвертого кварталу минулого року і загальна статистика представлення в ефірі телемарафону Офісу президента України в цьому кварталі.

29—30 грудня в телемарафоні було п’ять проявів політичного піару, в ефірі Першого каналу Суспільного була одна невиправдана згадка фракційної приналежності гості-народної депутатки.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

29—30 грудня найвищою знову була інтенсивність боїв на Покровському напрямку (відповідно 43 і 35 боєзіткнень на добу), другим за інтенсивністю боїв був Гуляйпільський напрямок (25 і 24 боєзіткнень), у ці дні ворог продовжував просування у Мирнограді та біля Гуляйполя. Третім за інтенсивністю боїв був Костянтинівський напрямок (17 і 18 боєзіткнень). 13 і 12 боєзіткнень на добу було на Олександрівському напрямку, по 10 боєзіткнень в обидві доби сталося на Лиманському. На Південно-Слобожанському 12 боєзіткнень було 29 грудня. На всіх інших напрямках кількість боєзіткнень була меншою.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, звідки зробили два фронтових репортажі й обговорювали ситуацію там із 7 гостями. По 5 обговорень були про Гуляйпільський і Куп’янський напрямки, з 3 гостями говорили про Південно-Слобожанський. Іншим напрямкам, зокрема й більш інтенсивним, приділили мало уваги.

Дуже активно у звітні дні висвітлювали ситуацію на фронті канали «1+1» і «Ми — Україна». Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (13 разів), речників різних підрозділів Сил оборони запрошували 6 разів, експертів — 4 рази У звітні дні в телемарафоні по одному фронтовому репортажу зробили канали «1+1» і «Ми — Україна». Два репортажі зробили ICTV з СТБ.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні найбільше уваги приділили Гуляйпільському напрямку (7 обговорень із гостями) і Покровському (6 обговорень). Іншим активним напрямкам фронту приділили мало уваги. У гості говорити про фронт кликали найчастіше речників різних підрозділів (7 разів), військових-фронтовиків запросили 5 разів, експертів — 4 рази. У звітні дні фронтових репортажів на каналі не робили.

Телемарафон:

29 грудня

У ранковому ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах робили короткі фронтові зведення, а згодом зробили оглядовий сюжет про ситуацію на різних ділянках фронту. В гостьовій студії говорили з начальником управління комунікацій Угруповання Об’єднаних сил Віктором Трегубовим про Південно-Слобожанський і Куп’янський напрямки. Про ситуацію на Куп’янському говорили також з офіцером 10-го армійського корпусу Євгеном Артелемейчуком і з командиром роти 13-ї бригади НГУ «Хартія» на позивний «Рисак». Обговорювали ситуацію на Покровському напрямку зі старшим офіцером комунікації 59-ї ОШБР Тарасом Мишаком і з офіцером бригади НГУ «Рубіж» Володимиром Черняком. З речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним говорили про Гуляйпільський і Придніпровський напрямки. Ситуацію на Покровському напрямку обговорили з воєнним експертом Андрієм Ткачуком.

У денному ефірі каналу «1+1» у новинах, крім коротких фронтових зведень, був якісний фронтовий репортаж Дарини Назарової й Андрія Хупавки про бойову роботу артилеристів 152-ї єгерської бригади на Покровському напрямку. В гостьовій студії говорили з командиром полку «Скеля» Штурмових військ Юрієм Гаркавим про Покровський напрямок, а з командиркою взводу 91-го окремого протитанкового батальйону на позивний «Фенікс» — про Олександрівський. Ситуацію на Покровському і Гуляйпільському напрямках обговорили з експертом — співзасновником та виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах крім коротких повідомлень про фронт був якісний репортаж Олега Корнієнка про оборону Костянтинівки бійцями 24-ї ОМБР і був репортаж про оборону Покровська воїнами бригади НГУ «Рубіж». В розмовній студії говорили зі штаб-сержантом відділення комунікацій 82-ї ОДШБР Ігорем Тамбієвим про Покровський напрямок. Ситуацію на Гуляйпільському напрямку обговорювали з начальником відділення підготовки 142-ї ОМБР Володимиром Гетьманом і з речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним.

30 грудня

У перших ранкових випусках новин каналу «Інтер» про ситуацію на фронті не згадували взагалі. В гостьовій студії каналу говорили з командиром роти батальйону БПС 15-ї ОМБР Романом на позивний «Десна» про Куп’янський напрямок, а з начальником штабу комендатури швидкого реагування підрозділу «Фенікс» Євгеном Артем’євим — про Костянтинівський.

У денному ефірі каналу «1+1» у новинах були лише короткі повідомлення про фронт. Була рубрика «Оперативний черговий», у якій Олександр Моторний разом із керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком глибоко аналізували ситуацію на Південно-Слобожанському, Слов’янському і Гуляйпільському напрямках. З Південно-Слобожанського напрямку до розмови долучали керівницю відділення комунікацій 57-ї ОМПБР Руслану Богдан, зі Слов’янського — головного сержанта 54-ї ОМБР Максима Бутоліна. Згодом воєнкор каналу Андрій Цаплієнко докладно говорив із заступником командира 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Олегом Адамовим про Покровський напрямок фронту.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах, крім коротких фронтових зведень на мапі, був оглядовий сюжет по різних напрямках фронту і репортаж про бої бригади «Артан» на Лиманському напрямку. В гостьовій студії говорили з головним сержантом роти 47-ї ОМБР Олегом Чаусом про Північно-Слобожанський напрямок, із начальником секції штабу батальйону бригади «Буревій» Олександром Лозюком — про Куп’янський, а зі старшим сержантом взводу 42-ї ОМБР на позивний «Рон» — про неназваний напрямок фронту. З головою Українського центру безпеки та співпраці Сергієм Кузаном говорили про підсумки подій на фронті у 2025 році та прогноз розвитку подій у 2026 році.

Перший канал Суспільного:

29 грудня

У новинах про фронт були лише короткі повідомлення. В розмовних студіях говорили з помічником начальника прикордонного загону «Сталевий кордон» Іваном Шевцовим про Північно-Слобожанський напрямок, з аналітиком взводу БПАК 13-ї бригади НГУ «Хартія» на позивний «Рибка» — про Південно-Слобожанський, із речником Угруповання Об’єднаних сил Віктором Трегубовим — про Куп’янський і Лиманський, із сержантом 66-ї ОМБР Василем Денисюком — про Лиманський, із речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним — про Олександрівський і Гуляйпільський. Ситуацію на Покровському і Гуляйпільському напрямках обговорювали з експертами: головою Служби зовнішньої розвідки у 2005—2010 роках Миколою Маломужем, заступником начальника Генштабу в 2006—2010 роках Ігорем Романенком і з майором НГУ у відставці Олексієм Гетьманом.

30 грудня

У новинах, крім коротких повідомлень про фронт, був великий оглядовий сюжет про оборонні бої за Покровсько-Мирноградську агломерацію, Костянтинівку і Слов’янськ. У гостьових студіях говорили з головним сержантом роти 47-ї ОМБР Олегом Чаусом про Північно-Слобожанський напрямок, із начальницею відділення комунікацій 14-ї ОМБР Надією Замригою — про Куп’янський, із речником бригади «Гарт» Держприкордонслужби Олександром Даниленком — про Південно-Слобожанський, з офіцером відділення комунікацій 148-ї артбригади 8-го корпусу ДШВ Сергієм Колесніченком — про Покровський, із речником управління Штурмових підрозділів ЗСУ Олексієм Семеренком — про Олександрівський і Гуляйпільський, із речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним — про Гуляйпільський і Оріхівський. З командиром батальйону БПС 92-ї ОШБР Володимиром Ковалем поговорили про неназваний напрямок фронту. Ситуацію на Покровському і Гуляйпільському напрямках обговорили з воєнним оглядачем Денисом Поповичем.

ІНШІ ПОДІЇ НА ФРОНТІ Й У ТИЛУ ВОРОГА:

29 грудня

Росіяни розстріляли двох полонених українських бійців у селі Шахове

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Ми — Україна» і у вечірньому ефірі ICTV та СТБ повідомляли про це усно. В денному ефірі «1+1» про це не повідомляли.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно на фото.

30 грудня

Головнокомандувач Сирський повідомив, що події на КСП в Гуляйполі розслідують

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» і в вечірньому ефірі «Ми — України» про це не повідомляли. В денному ефірі «1+1» цитували Сирського.

Перший канал Суспільного:

Цитували Сирського, обговорили з воєнним оглядачем Денисом Поповичем.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

З ворожих повітряних атак зі значними наслідками найбільшою була атака 30 грудня, внаслідок чого була повністю знеструмлена значна частина Чернігівщини, а в Києві на лівому березі були аварійні відімкнення електрики. В телемарафоні тему репортажно висвітлювали лише усними повідомленнями, а експертно обговорили лише на «Інтері». На Першому каналі Суспільного з Чернігівщини зробили репортажний сюжет, а в розмовних студіях провели більш широке експертне обговорення ситуації.

30 грудня

Унаслідок російської повітряної атаки в Києві почалися екстрені відімкнення електрики. ДТЕК: На лівому березі Києва діють аварійні відімкнення, на правому — графіки. Внаслідок ударів Росії знеструмлена частина Чернігівщини та ще двох областей. Міненерго: Через масштаб руйнувань енергооб’єктів низку регіонів поки що неможливо повернути до графіків.

Телемарафон:

У ранковому ефірі «Інтера» повідомляли усно про екстрені відімкнення в Києві й усно про Чернігівщину. Говорили про ситуацію з т.в.о. Дероженергонагляду Анатолієм Замулком. У денному ефірі «1+1» і вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» обмежилися синхроном заступниці міністра енергетики Ольги Юхимчук.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно, на вечір зробили репортаж про ситуацію з електрикою на Чернігівщині. В розмовній студії говорили з експертом з енергетичних питань, головним науковим співробітником Національного інституту стратегічних досліджень Геннадієм Рябцевим, із радником голови Чернігівської ОДА Андрієм Подорваном і з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

У звітні дні в ефірах було обговорення підсумків переговорів президентів Зеленського і Трампа, які відбулися ввечері 28 грудня у США. З додатковою «опцією» кремлівського фейку про «атаку на резиденцію Путіна у Валдаї». Доволі традиційно Перший канал Суспільного був набагато глибшим в експертному обговоренні тематики за телемарафон. По-перше, завдяки ширшому колу експертів різної спеціалізації. По-друге, через долучення до обговорення тематики фахових представників різних політичних фракцій парламенту. У телемарафоні частина учасників, зокрема канали «1+1» і ICTV з СТБ, звели експертне обговорення складної тематики до мінімуму.

29 грудня

Трамп про можливість візиту в Україну, «якщо це допоможе миру». Трамп: Путін не погодився припиняти вогонь для проведення референдуму в Україні. Трамп каже про бажання Путіна відбудувати Україну. На переговорах не розв’язали питання Донбасу і ЗАЕС. Зеленський: Україна хоче від США гарантій безпеки на 30—50 років, Трамп подумає. Зеленський: Присутність міжнародних військ в Україні — дійсна гарантія безпеки. Європейські лідери прокоментували переговори про «мирний план». Путін каже, що Росія продовжить воювати

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Ми — Україна» давали БЗ з синхронами президентів Зеленського і Трампа з пресконференції та синхрони Зеленського про гарантії безпеки від США. Цитували президентка Єврокомісії фон дер Ляєн, президента Франції Макрона. Зробили оглядовий сюжет. Підсумки переговорів, заяви президентів США й України, а також європейських лідерів обговорювали з політичним оглядачем Геннадієм Дубовим, головою Центру аналізу і стратегій Ігорем Чаленком, воєнним оглядачем Денисом Поповичем (про питання територій і про гарантії безпеки), кандидатом наук із державного управління Іллею Котовим, експертом Центру «Об’єднана Україна» Богданом Поповим, експертом із питань зовнішньої політики Глібом Остапенком, політологом, викладачем Київського нацуніверситету Петром Олещуком.

У денному ефірі каналу «1+1» давали репортажний сюжет кореспондентки каналу в США. Давали синхрон президента Зеленського про подальші плани зустрічей. Цитували реакції Макрона, фон дер Ляєн, Мелоні. В гостьовій студії говорили зі співзасновником і виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом і з політичним експертом Максимом Джигуном.

У вечірньому ефірі ICTV та СТБ зробили два різних оглядових сюжети. Цитували фон дер Ляєн, Навроцького, Туска, Макрона. Обговорювали тематику лише з міністром закордонних справ у 2014—2019 роках Павлом Клімкіним.

Перший канал Суспільного:

Давали репортаж власної кореспондентки з Флориди. Давали синхрони президента Трампа про оцінку підсумків переговорів, про ЗАЕС і про питання зони вільної торгівлі на Донбасі. Давали синхрони президента Зеленського про готовність мирного плану і про терміни гарантій безпеки. Цитували реакції фон дер Ляєн, Макрона, Мелоні, Скофа, Навроцького. Зробили огляд іноземної преси щодо підсумків переговорів. Тематику обговорювали з експертами: кандидатом політичних наук Михайлом Шабановим, заступником директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрієм Закревським (про заяви Трампа щодо ЗАЕС), заступником начальника Генштабу у 2006—2010 роках Ігорем Романенком (про питання Донбасу і гарантій безпеки), експертом-міжнародником Богданом Ференсом, істориком і дипломатом Романом Безсмертним, головою Служби зовнішньої розвідки у 2005—2010 роках Миколою Маломужем (про гарантії безпеки), аналітиком програми «Північна Америка» аналітичного центру «Українська призма» Євгеном Костогризовим, кандидатом політичних наук Ярославом Телешуном, завідувачем лабораторії Інституту проблем безпеки атомних станцій Костянтином Сімейком (про тему ЗАЕС), професором кафедри політології та міжнародних відносин Нацуніверситету «Львівська політехніка» Миколою Бучиним, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою, виконавчою директоркою Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Оксаною Іщук (про питання ЗАЕС у «мирному плані»), політичним аналітиком Ігаром Тишкевичем, майором НГУ у відставці Олексієм Гетьманом, керівником Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеславом Потапенком (про питання виходу з Донбасу), головою ГО «Україна в НАТО» Юрієм Романюком, заступником міністра закордонних справ у 2014 Данилом Лубківським, надзвичайним і повноважним послом України в США у 2015—2019 роках Валерієм Чалим. Говорили також із головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим (про тему окупованих територій, зокрема Криму в переговорному процесі) і з членкинею Комітету ВР з питань міжнародної політики Єлизаветою Ясько.

Лавров заявив, що українські дрони нібито атакували резиденцію Путіна, і пригрозили, що мінятимуть переговорну позицію. Зеленський: Росія шукає причин вдарити по держбудівлях у Києві. Сибіга назвав заяву Лаврова спробою підірвати мирний процес. Трамп відреагував на нібито атаку на резиденцію Путіна

Телемарафон:

У денному ефірі «1+1» про це не повідомляли. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ повідомляли про заяву Лаврова усно і цитували реакцію Зеленського. Обговорили тему з міністром закордонних справ у 2014—2019 роках Павлом Клімкіним.

Перший канал Суспільного:

Усно цитували Лаврова. Усно цитували Зеленського, згодом дали його синхрон. Цитували Сибігу. Обговорили тему з заступником міністра закордонних справ у 2014 році Данилом Лубківським і з надзвичайним і повноважним послом України в США у 2015—2019 роках Валерієм Чалим.

30 грудня

Зеленський: Україна не може просто відмовитися від своїх територій. Туск: США готові відправити своїх військових в Україну в рамках гарантій безпеки. Зеленський анонсував зустріч лідерів «Коаліції охочих» 6 січня

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» цитували основні заяви Зеленського напередодні. Давали синхрон Зеленського про питання територій і синхрон Трампа про «атаку на Валдай». Зробили оглядовий сюжет про переговори напередодні та про реакції на їх підсумки ключових лідерів. Давали також оглядовий сюжет кореспондентки «Радіо Свобода» в Брюсселі про реакції європейських лідерів на переговори. Обговорили тематику з політологом-міжнародником Максимом Несвітайловим.

У денному ефірі каналу «1+1» давали БЗ про «атаку на Валдай» і синхрон Трампа. Цитували Зеленського і Туска. Тематику обговорили з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком і з речником Міністерства закордонних справ Георгієм Тихим (про питання ЗАЕС в переговорах).

У вечірньому ефірі «Ми — Україна» давали синхрон Зеленського про «удар по Валдаю», давали синхрон Туска. Цитували Сибігу. В підсумковому випуску зробили оглядовий сюжет. У гостьовій студії обговорили тематику з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком (про «Валдай» і про тему здачі територій), із президентом Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексієм Буряченком і політологом-міжнародником Дмитром Левусем.

Перший канал Суспільного:

Давали синхрони Зеленського про недовіру обіцянкам Путіна Трампу і про «удар по резиденції Путіна», про плани зустрічі «Коаліції охочих». Давали синхрон Трампа про «напад на Путіна». Цитували Сибігу щодо «удару по Путіну». Давали синхрон Дональда Туска. Цитували дописи в Х фон дер Ляєн і Мерца про гарантії безпеки. Тематику обговорювали з численними різнопрофільними експертами: директором і ведучим радіо UA Chicago Дмитром Галаном (про розмову Трампа з Путіним), політологом Ігорем Рейтеровичем, головою Громадянської мережі «Опора» Ольгою Айвазовською (про питання виборів і референдуму в переговорному процесі), керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком (про заяви щодо Валдая), політологинею-міжнародницею, радницею голови ВР у 2019—2021 роках Вірою Константиновою, директором із розвитку оборонного підприємства Анатолієм Храпчинським (про «удар по Валдаю» і «удари у відповідь»), співдиректоркою програми «Майбутнє України» Кембридзького університету Вікторією Вдовиченко, експертом із протидії дезінформації ГО «Детектор медіа» Романом Дерезенком (про російську дезу щодо «атаки на Валдай» і реакції різних країн на цю дезу), кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським, політологом, викладачем Київського нацуніверситету Петром Олещуком, керівником Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександром Шульгою, політологом, співзасновником «Національної платформи єдності та згуртованості» Олегом Саакяном, кандидаткою політичних наук Марією Гелетій, політологом-міжнародником, оглядачем Українського радіо Романом Котом (зокрема про заяву Туска), речником Українського конгресового комітету Андрієм Добрянським. Обговорювали тематику також із народними депутатами з різних політсил: членом Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Олександром Федієнком, членкинею Комітету ВР з нацбезпеки, оборони і розвідки Соломією Бобровською, головою Комітету ВР з питань зовнішньої політики Олександром Мережком, народним депутатом від «Слуги народу» Богданом Кицаком, народною депутаткою від «Європейської солідарності» Софією Фединою.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

У внутрішньополітичній тематиці у звітні дні тривало обговорення теми референдуму і виборів у прив’язці до переговорного процесу. Тут телемарафон обмежувався переважно заявами президента Зеленського. Перший канал Суспільного дав більш якісну експертизу. Жодних експертних обговорень не було в телемарафоні по кількох важливих темах — спростуванню Залужним чуток щодо звільнення з посади посла у Сполученому Королівстві, заяви Зеленського, що він визначився з кандидатом на посаду керівника свого Офісу, й підозр, оголошених НАБУ і САП п’ятьом народним депутатам у хабарях за «правильні» голосування в парламенті. Експертні обговорення цих тем були лише на Першому каналі Суспільного. Останню подію там дискутували і з народними депутатами з різних фракцій ВР.

29 грудня

Тема референдуму і виборів у прив’язці до переговорного процесу

Телемарафон:

В ефірах каналів «Ми — Україна» і «1+1» обмежилися синхроном Зеленського. В ефірі ICTV та СТБ побіжно згадали тему в розмові з заступницею голови ВР Оленою Кондратюк.

Перший канал Суспільного:

Давали синхрон Зеленського про референдум. Обговорили це з народною депутаткою від «Слуги народу», членкинею Комітету ВР з питань міжнародної політики Єлизаветою Ясько. Обговорювали тему з експертами: керівником Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеславом Потапенком, експертом ГО «Центр політико-правових реформ» Андрієм Магерою, головою Громадянської мережі «Опора» Ольгою Айвазовською.

У Залужного заперечили, що він планує звільнятися з посади посла

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Ми — Україна» про це не повідомляли. У денному ефірі каналу «1+1» новину подавали вкрай некоректно. Спочатку дуже розлого — хибну інформацію, а вже наприкінці повідомлення — її спростування. Мало бути з точністю до навпаки. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ про це не згадували.

Перший канал Суспільного:

Цитували заперечення Залужного. Обговорили з експертами: професором Київського авіаційного університету Олексієм Буряченком і директором Центру суспільно-інформаційних технологій «Форум» Валерієм Димовим.

30 грудня

Зеленський каже, що визначився з керівником Офісу президента

Телемарафон:

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» усно цитували Зеленського. З гостями тему не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Давали синхрон Зеленського. Тему обговорили з експертами: політтехнологом, членом Асоціації професійних політконсультантів Олегом Постернаком, директором Центру прикладних політичних досліджень Олександром Леоновим, політологом, співзасновником «Національної платформи єдності та згуртованості» Олегом Саакяном. Крім того, у дискусійній студії обговорили заяву президента з народними депутатами Олексієм Мовчаном від «Слуги народу» і Юлією Сірко від «Голосу».

НАБУ і САП оголосили підозри 5 нардепам від «Слуги народу» за хабарі за голосування в парламенті. Нардепу Кісєлю обрали запобіжний захід

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» і в вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» про це не згадували. У денному ефірі «1+1» повідомили усно. Репортажів з суду не робили. В розмовній студії подію не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно. Давали пряму трансляцію з суду. Зробили з суду пряме ввімкнення власної кореспондентки з синхроном нардепа Юрія Кісєля. Тему обговорювали з експертами: головою правління «Антикорупційного штабу» Сергієм Миткаликом, судовим оглядачем Олексієм Аруняном, політтехнологом, членом Асоціації професійних політконсультантів Олегом Постернаком і директором Центру прикладних політичних досліджень Олександром Леоновим. Крім того, тему обговорили з народними депутатами: Олександром Федієнком, Богданом Кицаком і Олексієм Мовчаном від «Слуги народу», Соломією Бобровською і Юлією Сірко від «Голосу» і Софією Фединою від «Європейської солідарності».

Мінкульт прибрав із назви Національної музичної академії ім’я Чайковського

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «1+1» зробили БЗ на архіві. Обговорили тему з віцепрем’єр-міністеркою з гуманітарних питань, міністеркою культури Тетяною Бережною. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» про це не згадували.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно. Обговорили з представником Уповноваженого з захисту української мови в Києві Ігорем Спиридоновим.

ІНШІ ПОДІЇ ТА ТЕМИ:

30 грудня

На Чернігівщині почали обов’язкову евакуацію з прикордонних сіл

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «1+1» і у вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» повідомляли про це усно на фото.

Перший канал Суспільного:

Робили пряме ввімкнення кореспондентки з Чернігівщини.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

29 грудня

САП та НАБУ повідомили про підозру п’ятьом народним депутатам через хабарі за голосування в парламенті (повідомляли усно, зверталися до фракції «Слуга народу», а також до НАБУ і САП, обговорили з головним редактором і парламентським аналітиком Руху «Чесно» Олександром Саліженком, у телемарафоні про це коротко згадали лише на каналі «1+1» наступного дня).

30 грудня

Сирський каже, що передбачена «мирним планом» чисельність ЗСУ є достатньою для відсічі агресії (Цитували Сирського, обговорили з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком).

Суд відмовив у апеляції та залишив під вартою підозрюваного у вбивстві військового ТЦК у Львові (давали БЗ з синхронами підозрюваного і прокурора).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

29 грудня

Родина загиблої в полоні Росії журналістки Рощиної отримала допомогу від держави.

Шурму звільнили з Наглядової ради «Нафтогазу».

Соцопитування «Демініціатив» і Центру Разумкова: За рік частка українців, які вважають НАТО найкращою гарантією безпеки, впала до 38%.

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 29—30 грудня

Телемарафон:

«1+1»

Достовірність:

Були псевдопосилання на інтернет: «припускають в соцмережах», «в мережі з’явилися кадри», «соцмережі активно обговорюють», «в коментарях подейкують». Найбільше грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок: «в Силах оборони жартують», «хлопці жартують», «артилеристи кажуть», «за твердженням наших воїнів», «російські чиновники заявляли».

Точність:

Фронтові зведення традиційно «перекривали» випадковим відео бойових дій. Невідповідно «перекривали» архівами й численні інші БЗ.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «найгарячішу ділянку», «гарячий напрямок», «одна з найгарячіших», «легендарну стелу», «турбувало нас найбільше», «зробить чимало реверансів у бік Путіна», «гучні заяви». Траплялися міркування журналістів: «Навіть один той факт, що після завершення переговорів президенти вийшли на спільну пресконференцію без публічного конфлікту, можна занести до активів процесу». «Останні метри, як відомо, найважчі». Був один маркер посилення уваги «цікаво». Чимало було також неавторизованих міркувань ведучих гостьової студії.

Повнота інформації:

Не досить було Максима Джигуна представляти «політичним експертом».

Доступність подачі інформації:

Показували неадаптовану мапу Deep State. Навіщось давали скриншот із телеграм-каналу Зеленського, ще й маркером виділяли щось у бісерному тексті. Давали також скриншоти телеграм-сторінки НАБУ. Крім того, було ще «український діпстрайк», «вражають РЛС» (без розшифровки).

ICTV та СТБ

Достовірність:

Усі грубі порушення стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації: «у Європі назвали», «російська влада заявила», «пишуть російські пропагандисти», «повідомляли місцеві жителі».

Точність:

Фронтові зведення традиційно «перекривали» випадковим відео бойових дій. Абичим архівним «перекривали» й численні БЗ і оглядові сюжети. У багаторазових повторах повідомлення про «атаку на Валдай» ведучі казали дослівно таке: «ці дрони, звісно, російська ППО “збила”». Забуваючи, що лапок в усному повідомленні не чутно, тож іронія ведучих насправді могла сприйматися глядачами як факт. Це одночасно порушення як стандарту точності, так і стандарту відокремлення фактів від думок.

Відокремлення фактів від думок:

Майже всі грубі порушення стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «гарячої Костянтинівки», «палаючої Костянтинівки», «перетворюють на апокаліптичні пейзажі», «напрямок найгарячіший», «також гаряче», «найкривавіший за кількістю ворожих штурмів», «найкривавіші битви», «тяжкі кровопролитні бої», «найзнаковіші, найкривавіші та найобнадійливіші події», «платити величезну ціну», «небо там гуде і дзижчить», «журналістам тут не раді», «яскраво демонструє», «окупанти гатили», «на жаль, зафіксовані влучання», «цифри все одно вражають», «скандал року», «головні скандали», «світ шокує розмова», «став одним із найчорніших», «зробив несподівану заяву». Було суб’єктивне міркування про заяву Трампа щодо поїздки в Україну: «Це ще одне підтвердження, що міжнародні списи цілий 25-й рік ламалися довкола України, хоч і не завжди на користь нашої держави».

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували скриншот сторінки Офісу генпрокурора. Було «кілзона збільшується» (без пояснень).

«Інтер»

Достовірність:

Давали відео з ворожих анонімних телеграм-каналів. Найбільше грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів: «назвали європейські лідери», «західна преса пише», «західна преса одностайна». Були абстрактні псевдопосилання: «за даними джерел», «повідомляють джерела в галузі». І одне узагальнене розмите на авторство суб’єктивної думки: «фахівці прогнозують».

Точність:

Вкрай невідповідно «перекривали» БЗ і оглядові сюжети як архівами, так і актуальним відео.

Відокремлення фактів від думок:

Усі грубі порушення стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «часто було гаряче», «безпрецедентних за масштабом ударів», «найгучнішу операцію», «найвідомішими операціями», «найбільш приголомшливою стала», «не менш болючих ударів», «зухвалість виконання», «наймасштабніша паливна криза», «викликала широкий резонанс», «великої дипломатичної гри», «доба пройшла спокійно».

Повнота інформації:

Не досить було Максима Несвітайлова представляти «політологом, експертом-міжнародником і відомим українським політичним блогером».

Каналу «Рада» у звітні дні в ефірі не було

«Ми — Україна»

Достовірність:

Були псевдопосилання на інтернет: «російські пабліки ширять відео», «пишуть місцеві пабліки» (ворожі). Багато було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації: «відзначають американські медіа», «зазначають американські журналісти», «деякі пропагандистські медіа пишуть», «пишуть російські ЗМІ». Стільки ж було суто абстрактних псевдопосилань: «нині стало відомо», «за попередніми даними», «з’явилася інформація», «я таку думку почув». Траплялися й узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «кажуть спецпризначенці», «аналітики стверджують».

Точність:

Фронтові зведення традиційно «перекривали» випадковим відео бойових дій. 29 грудня у перших випусках новин ведуча дані Генштабу на 22 годину попереднього дня подавала як дані за цілу добу.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «найгарячіше зараз», «найгарячіше на Покровському», «найгарячішою наразі є ситуація», «одним із найгарячіших напрямків фронту», «наші титани стоять», «став найбільшою ганьбою», «Кремль ось уже третю добу волає», «московські посіпаки погрожують», «брязкає зброєю», «“мальчіков в трусіках” потіснила “українська атака на Валдай”», «та головне, що це чиста брехня», «красномовною була його міміка», «йому пощастило», «свій дещо песимістичний прогноз», «попри оптимістичні слова», «головна політична інтрига». Одного разу трапився маркер посилення уваги «до речі».

Повнота інформації:

Говорили з військовим 42-ї ОМБР про «зону вашої відповідальності». Не досить було Андрія Ткачука представляти «офіцером ЗСУ», Геннадія Дубова — «політичним оглядачем», Дениса Поповича — «військовим аналітиком», Гліба Остапенка — «політичним консультантом, експертом з питань зовнішньої політики», а Дмитра Левуся — «політологом-міжнародником». Усі БЗ були без інтершуму.

Доступність подачі інформації:

Показували неадаптовані мапи бойових дій зі сторінки Генштабу в фейсбуці. Показували навіщось скриншот телеграм-каналу Сирського. Було також «цього мирного треку», «від ЛБЗ» (без розшифровки).

Оперативність:

30 грудня в підсумковому випуску давали як новину репортаж про переговори у Флориді, які відбулися 28 грудня, тобто за дві доби до ефіру.

Перший канал Суспільного

Достовірність:

Найбільше грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації: «американські видання написали», «пропагандистські ЗМІ повідомляють», «його цитують пропагандистські медіа». Були також два абстрактних псевдопосилання: «за даними джерел Суспільного», «за попередньою інформацією».

Точність:

Невідповідно «ілюстрували» відео розмови з гостями. 30 грудня в ранкових новинах ведучий дані Генштабу на 22 годину попереднього дня подавав як дані за добу.

Відокремлення фактів від думок:

Грубих порушень стандарту було лише два. Один маркер авторизації: «поясню». І одне припущення: «Мабуть, військовослужбовці намагаються збивати FPV, які кружляють над містом».

Повнота інформації:

Говорили з військовим 92-ї ОШБР про «зону відповідальності бригади», не називаючи, що то за зона. Не досить було представляти Ігоря Рейтеровича «політологом». Представляли Ігоря Романенка як «генерал-лейтенанта», а забули, що у відставці.

Доступність подачі інформації:

Навіщось давали скриншоти сторінок в мережі Х фон дер Ляєн і Макрона. В адаптації скриншотів західної преси набирали тексти занадто дрібним шрифтом, наприклад:

Ще було «переговорний трек».

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 29 грудня 2025 — 4 січня 2026

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували рекордно мало — лише 7 разів (попереднього тижня було 20 запрошень). Просто в ефірі цього тижня не було гостьових студій каналу «Рада», основного «постачальника» нардепів до ефіру. Поза тим в ефірі домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», яких запросили 5 разів. Це — понад 71% від усіх «депутатських» студій тижня. Крім «слуг» в ефірі побував представник фракції «Голосу» (Роман Костенко як секретар Комітету ВР з нацбезпеки) і формально позафракційна віцеспікерка ВР Олена Кондратюк. Обидва вони були гостями каналів ICTV та СТБ. Представників опозиційних фракцій «Батьківщини» та «Європейської солідарності» в ефіри телемарафону цього тижня не запрошували.

За персоналіями картина виглядала так:

Найпопулярнішим гостем-нардепом цього тижня був Олексій Леонов зі «Слуги народу», який побував в ефірі тричі, на трьох різних каналах. Усі інші нардепи були гостями телемарафону по одному разу. І така ще цікавинка: у нічному ефірі «Інтера» 29 грудня повторювали програму «Ньюзмейкер» із нардепом від «Слуги народу» Данилом Гетманцевим за 6 листопада!

Цього тижня Офіс президента в ефірі телемарафону двічі представляв радник Офісу Сергій Лещенко (мав сумарно в ефірах «Інтера» і «Ми — України» 19 хвилин ефіру). По одному разу в ефірі побували заступник керівника ОП Ігор Жовква (мав 24 хвилини ефіру на «Інтері»), уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк (мав 9 хвилин на каналі «Ми — Україна») і радник Офісу президента Олександр Бевз (був в ефірі «Інтера» 21 хвилину), Сумарно ж Офіс президента протягом звітного тижня мав «лише» 1 годину 13 хвилин ефіру. Втім, студію з паном Жовквою телеканал «Інтер» ще й двічі повторив у запису — того ж дня, 1 січня в межах одного вечірнього слота, і навіть у денному ефірі 4 січня, розширивши в такий спосіб охоплення аудиторії.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного мовника цього тижня народні обранці були 18 разів (попереднього тижня депутати у гостях побували 20 разів). Народні депутати з владної фракції «Слуги народу» побували в ефірі каналу 9 разів, а представники парламентської опозиції сумарно 9 разів (5 разів в ефірі були представники «Батьківщини», 3 рази гостями були депутати «Європейської солідарності», один раз — «Голосу»). Представлення влади й опозиції в ефірі каналу було збалансованим, як суто математично, так і за окремими дискусійними темами.

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

Тричі в ефірі каналу побував Олексій Кучеренко з «Батьківщини», по два рази — Олег Дунда й Олександр Федієнко зі «Слуги народу». Всі інші депутати гостювали на каналі по одному разу.

Представлення фракцій ВР і народних депутатів в ефірі у четвертому кварталі 2025 року (1 жовтня — 31 грудня)

Телемарафон:

Протягом четвертого кварталу минулого року у гостьових студіях телемарафону побувало 214 народних депутатів (у третьому кварталі їх було 223). Зрозуміло, домінували представники владної фракції «Слуги народу» — вони мали 164 ефіри на всіх каналах-учасниках телемарафону (для порівняння в третьому кварталі було 175 «слуг» в ефірі). Це становило майже 77% від усіх «депутатських» ефірів. З урахуванням же запрошень формально позафракційних, делегованих «Слугою народу», спікера ВР Руслана Стефанчука і його першого заступника Олександра Корнієнка ця частка зростає майже до 80%.

Друге місце, як і в попередньому кварталі, було за представниками фракції «Батьківщина» — їх запрошували 22 рази, це понад 10%, а з врахуванням ефірів формально позафракційної, делегованої «Батьківщиною», віцеспікерки Олени Кондратюк, частка цієї політсили майже сягає 12%. Представників цієї помірно опозиційної фракції запрошували лише в ефіри каналу «Рада», а віцеспікерку Кондратюк — усі три рази на ІCTV з СТБ. Прикметно, як на мене, що з «Батьківщини» канал «Рада» стабільно запрошує лише двох нардепів — Михайла Цимбалюка і Сергія Євтушка.

Третє місце в рейтингу знову було за вже згаданими формально позафракційними керівниками парламенту, а четверте — одноосібно за реально позафракційною депутаткою Оксаною Савчук, яка побувала в ефірах «Ради» цілих 8 разів. 5 разів в ефірі телемарафону побували представники депутатської групи «Довіра» (Павло Бакунець і Оксана Білозір), 4 рази — представниця депгрупи «За майбутнє» Ірина Констанкевич. Депутати з цих груп гостювали винятково в ефірах каналу «Рада». Там же двічі були в ефірі представники опозиційної фракції «Голосу» (Роман Лозинський і Таміла Ташева). І знову-таки, ця політсила, за яку на виборах проголосувало майже 6% українців по всій Україні, представлена в телемарафоні набагато скромніше, ніж, наприклад, депутати маргінальних депутатських груп, або ж позафракційна Савчук, яка виграла вибори в одному з мажоритарних округів.

Єдина традиція телемарафону, якої всі редакції дотримуються неухильно з 2022 року — в ефір узагалі не запрошують представників найчисельнішої та найбільш критично налаштованої до влади опозиційної фракції «Європейська солідарність».

Загалом же найчастіше народних депутатів в четвертому кварталі 2025 року запрошували на телеканал «Рада» (134 рази), найменше депутатів побувало в ефірах каналу «1+1» (лише 13). В ефірах усіх каналів однозначно домінували представники владної фракції «Слуги народу», а на каналі «Інтер» взагалі нікого крім «слуг» не запрошували.

Загальний список депутатів, які гостювали в телемарафоні у четвертому кварталі 2025 року, є доволі великим (загалом 39 депутатів), тож наведу лише тих, хто побував в ефірах 5 і більше разів:

Протягом цього кварталу (втім як і попереднього) найчастіше (31 раз) запрошували в ефір телемарафону «слугу народу» Олексія Леонова. Він побував в ефірах чотирьох із п’яти учасників марафону, але найбільше його (як і раніше) чомусь полюбляють запрошувати на канал «Ми — Україна» (майже половина з усіх запрошень). Друге і третє місця були за однофракційниками пана Леонова Євгенією Кравчук (21 ефір на всіх каналах) і Єгором Чернєвим (20 ефірів на всіх каналах). Ще одна представниця владної фракції Леся Забуранна мала 12 ефірів на чотирьох каналах. Далі — як зазвичай — представники «Батьківщини» Михайло Цимбалюк і Сергій Євтушок (12 і 10 ефірів відповідно і всі — винятково на «Раді»). 10 ефірів на всіх каналах мала «слуга народу» Олена Шуляк.

Щодо структури «депутатських» ефірів на різних каналах, то за версією каналу «1+1» в третьому кварталі парламент «складався» на 92% зі «Слуг народу», а з формально позафракційним «слугою» Корнієнком — на всі 100%. На ICTV та СТБ частка «Слуги народу» разом із Корнієнком мала 78,5%, решта була за віцеспікеркою Кондратюк. На «Інтері» парламент на 100% «складається» від дня заснування телемарафону винятково зі «слуг народу», інших політсил там просто не буває. На каналі «Ми — Україна» парламент також «складається» на 100% зі «слуг народу» плюс формально позафракційного першого віцеспікера. За версією ж «найплюралістичнішого» в телемарафоні каналу «Рада» парламент у третьому кварталі умовно «складався» з 69% «слуг народу» (з формально позафракційними керівниками ВР включно), понад 16% «Батьківщини», майже 6% позафракційної Савчук, рештою були депутатські групи й «аж» 1,5% фракції «Голосу».

На каналі «Рада», крім запрошень нардепів в ефір, продовжує працювати й опція опитування народних депутатів про щось (часом на якусь актуальну тему, частіше ж — саме про «щось», притягнуте за вуха). У четвертому кварталі в подібних опитуваннях 39% були за «Батьківщиною» (незмінний Михайло Цимбалюк був опитаний 46 разів, плюс 16 разів Сергій Євтушок). 26% були за «слугами народу» (з яких найчастіше опитували Євгенію Кравчук). Упевнене третє місце було за позафракційною Оксаною Савчук — частка її присутності в опитуваннях склала 12,5%. По 9 відсотків мали депутатські групи «Довіра» і «За майбутнє». Опозиційні ж фракції «Голосу» та «Європейської солідарності» мали в опитуваннях по 2%. Причому з «Голосу» до опитувань залучали винятково Тамілу Ташеву, а з «ЄС» — винятково Ахтема Чийгоза. По три рази за квартал кожного. Втім, можна вважати це «проривом», бо раніше нардепи з цих двох фракцій до опитувань не потрапляли взагалі.

Перший канал Суспільного:

Протягом четвертого кварталу минулого року на каналі в гостях побували рівно 353 народних депутати (в першому кварталі їх було 345). Найчастіше в ефірі каналу були представники владної фракції «Слуги народу» — 160 разів (це понад 46% усіх «депутатських» студій). Утім ще 6 разів депутатів-«слуг» запрошували до дискусійних студій, але вони з різних причин не долучалися до ефірів. Зокрема:

2 жовтня дискутувати з Михайлом Цимбалюком з «Батьківщини» «запрошували і Олександра Федієнка від “Слуги народу”, але буквально перед ефіром він повідомив, що не може долучитись сьогодні до нашого обговорення».

9 жовтня говорити про (не)ефективність роботи парламенту з Іваном Крульком із «Батьківщини» і Вікторією Сюмар із «Європейської солідарності» «запрошували представників “Слуги народу” до нашої компанії, але, на жаль, не долучились».

16 жовтня говорити про низький рівень пенсій із Ніною Южаніною з «ЄС» «запрошували долучитися до цієї розмови і представника фракції “Слуга народу”, але вони не змогли долучитися».

14 листопада говорити про гроші на «зимову підтримку» з Юлією Сірко з «Голосу» і Ніною Южаніною з «ЄС» «запрошували представників фракції “Слуга народу”, вони не доєднались до цього ефіру».

15 листопада до студії з позафракційною Оксаною Савчук і з Валентином Наливайченком із «Батьківщини» «також ми запрошували зі “Слуги народу”, мав бути пан Василь Мокан, через стан здоров’я напевне, він не зміг долучитись, але ми запрошували».

8 грудня у студію разом з Іваном Крульком із «Батьківщини та Галиною Васильченко з «Голосу» говорити про бюджет «запрошували і представників фракції “Слуга народу”, зокрема запрошували й очільника профільного Комітету Данила Гетманцева, на жаль, вони не долучились».

Опозиційні фракції в ефірі каналу в четвертому кварталі сумарно були представлені 180 разів (це майже 51% «депутатських» студій): 76 разів в ефірі були представники «Європейської солідарності», 56 разів — представники «Батьківщини», 48 разів — представники «Голосу». Крім того, одного разу представник «ЄС» Олексій Гончаренко не зміг долучитися до ефіру.

У дискусійних депутатських студіях майже завжди баланс «влада-опозиція» було дотримано. Втім були кілька випадків недотримання такого балансу у явно дискусійних темах. Щоправда, це бувало як на користь опозиції, так і на користь влади:

1 жовтня про правки до законопроєкту бюджету-2026 говорили зі «слугою» Богданом Кицаком і позафракційною Оксаною Савчук (більш ніж дивний вибір, адже позафракційна Савчук не представляє жодну з вибраних народом до парламенту політсил, а по-друге, м’яко кажучи, аж ніяк не може виступати в ролі опонентки до депутатів владної фракції в дискусійній студії, бо є абсолютно лояльною до влади, про що свідчить її постійна «прописка» у телемарафоні).

5 листопада говорили про «зимову підтримку» і про УЗ-3000, про 50 тис. за народження дитини з Олексієм Гончаренком із «ЄС» і Михайлом Цимбалюком із «Батьківщини», а представників владної фракції не запросили (або ж про їх відмову не повідомили).

Так само 6 листопада на ці теми говорили з Іваном Крульком з «Батьківщини» і Галиною Васильченко з «Голосу». Про запрошення «слуг народу» не згадували.

10 листопада про справу «Мідас» говорили з Ярославом Железняком з «Голосу» й Олексієм Кучеренком із «Батьківщини». Без «слуг народу».

23 листопада обговорювали майбутні призначення міністрів замість Галущенка і Гринчук із Василем Моканом зі «Слуги народу» і позафракційною Оксаною Савчук.

14 грудня говорили з Русланом Горбенком зі «Слуги народу», Сергієм Рудиком із депгрупи «За майбутнє» і позафракційною Оксаною Савчук про ймовірність змін до виборчого законодавства на «вимогу» Трампа про вибори в Україні (якийсь більш як дивний набір!).

Ще в кількох випадках баланс думок дотримували, але протягом ефіру. Тобто запрошували спершу опозиційного депутата, а згодом владного, або ж навпаки. Але в цих випадках ведучим слід було обов’язково анонсувати наступного запрошеного, чомусь цього не робили.

Крім народних депутатів з владної та опозиційних фракцій, в ефірі каналу 6 разів побували реально позафракційні нардепи, 4 рази — представники депгрупи «За майбутнє» (щоправда, Сергія Рудика тричі запрошували і як ветерана війни, тобто експерта з воєнних питань), раз запросили представника депгрупи «Довіра», раз формально позафракційного першого віцеспікера парламенту Олександра Корнієнка і раз на токшоу «Новий відлік» запросили навіть представника депгрупи «Платформа за життя і мир» (це один з «уламків» колишньої «ОПЗЖ», чесно кажучи, логіку його запрошення в ефір я не зрозумів).

У четвертому кварталі минулого року редакції каналу дуже багато разів називали фракційну приналежність депутатів, коли це ніяк не було виправдано контекстом розмови (тобто теми були не дискусійні, а участь нардепів була радше «експертною», тобто за їхньою парламентською компетенцією, належністю до конкретних профільних комітетів). Таких випадків я нарахував за квартал 23, це менше, ніж було у попередньому кварталі (32 рази), втім усе одно забагато. Жодної системи у цьому не було, бо так згадували, і приблизно порівну, різні фракції — і «Слугу народу», і «Батьківщину», і «Голос», і «Європейську солідарність». Тобто ці формальні прояви піару (за методологією цього моніторингу) явно не були замовними. Скоріше за все, це робилося від нерозуміння контексту окремими редакціями каналу.

Загалом же протягом другого кварталу парламентські фракції та групи були представлені в ефірах каналу ось так:

З загальної статистики прикметно, що Суспільний мовник і в цьому кварталі (як і в попередньому) запрошував народних депутатів відчутно частіше (353 гостей + 7 відхилених запрошень), ніж це сумарно робили редакції телемарафону (214 запрошень). Крім того, Перший канал Суспільного, як і раніше, репрезентував парламент набагато, на порядок ширше за телемарафон: у четвертому кварталі минулого року в ефірі Суспільного побували 89 різних депутатів, а в ефірі телемарафону — лише 39. І по окремих фракціях: в ефірі Першого каналу Суспільного побувало 48 різних представників «Слуги народу», а в марафоні — лише 28, «Батьківщину» на Першому каналі Суспільного представляли 10 різних депутатів, а в марафоні — лише 2, ба навіть депгрупу «За майбутнє» на Суспільному представляли двоє різних депутатів, а в марафоні — лише одна Констанкевич. (Про «Голос» і «Європейську солідарність» годі й говорити, бо представництво в марафоні «Голосу», як і раніше, було зникомо малим, а «Європейської солідарності», як завжди, там взагалі не було).

Список депутатів, які були гостями Суспільного 5 і більше разів:

Представлення Офісу президента у гостьових студіях телемарафону в четвертому кварталі 2025 року (1 жовтня — 31 грудня 2025 року)

Протягом четвертого кварталу минулого року Офіс президента в гостьових студіях телемарафону представляли:

Якщо порівнювати з попереднім третім кварталом 2025 року, присутність співробітників ОП в ефірі телемарафону доволі відчутно зменшилася — вони були у 88 гостьових студіях (у третьому кварталі — в 108), сумарно Офіс мав в ефірі телемарафону 20 годин 56 хвилин (у третьому кварталі — 26 годин рівно). Частково це можна пояснити значним зменшенням їх запрошень після відходу з посади керівника ОП Андрія Єрмака. Радників керівника ОП принагідно перейменували на «радників Офісу президента» (заступників не перейменовували).

Персонально ж безумовними лідерами в телемарафоні були уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк — за кількістю запрошень (28 разів) і радник Офісу президента Михайло Подоляк — за сумарною кількістю ефіру (8 годин 50 хвилин). Щоправда в останні тижні року пана Подоляка запрошували нечасто.

Другим за часом в ефірі (4 години 54 хвилини) і третім за кількістю запрошень (19 разів) був радник Сергій Лещенко. Ці троє виступали в телемарафоні в якості універсальних експертів. Інших представників Офісу в ефір кликали на порядок рідше.

Слід також мати на увазі, що в наведеній таблиці не враховано численні повтори гостьових студій з представниками ОП (а повтори ж насправді розширюють охоплення аудиторії). Так, наприклад, ефір із паном Подоляком у праймі 14 листопада канал «1+1» повторив у межах цього ж вечірнього слота, а потім ще й у нічному ефірі. А канал «Інтер» має звичку в нічних ефірах багаторазово повторювати окремі випуски програми «Ньюзмейкер». Так, наприклад, випуск із радником Лещенком за 20 листопада повторювали цілих п’ять разів, востаннє — аж 8 грудня.

4. Прояви політичного піару в телемарафоні 29—30 грудня

Протягом двох проаналізованих днів у телемарафоні було 5 проявів політичного піару. По каналах картина була такою:

Фігурантами позитивного піару були:

Негативного піару не було

Опис проявів на каналах:

«1+1» (проявів не було)

ICTV та СТБ (проявів не було)

«Інтер» (4 прояви)

30 грудня

Давали два «паркети» з пресконференції віцепрем’єра Олексія Кулеби без реальних новин, наприклад, про те, що «в уряді працюють над скороченням відімкнень світла». Або ж «в Україні посилюють захист залізничної інфраструктури». Тобто про абстрактні процеси без конкретики. Перший із них давали в новинах тричі.

«Рада» (каналу в ефірі телемарафону в звітні дні не було)

«Ми — Україна» (один прояв)

30 грудня

Був традиційний піарівський випуск «новин ДБР».

В ефірі Першого каналу Суспільного 29 грудня невиправдано згадували фракційну приналежність до «Слуги народу» народної депутатки Єлизавети Ясько, з якою говорили як з членкинею Комітету ВР з питань міжнародної політики.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 29—30 грудня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів не було. Ефір «Інтера» 30 грудня вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле, яка раніше вела концерти до 9 травня.

РЕЗЮМЕ

У цьому звіті було проаналізовано висвітлення основної тематики 29—30 грудня. В ці дні, як і протягом тижня, канал «Рада» не виходив у своїх звичних слотах.

У звітні дні найвищою інтенсивність боїв залишалася на Покровському напрямку, високою була на Гуляйпільському і Костянтинівському. Ще на трьох напрямках кількість боєзіткнень перевищувала десяток на добу. У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, Гуляйпільському і не з найінтенсивніших Куп’янському. Іншим активним напрямкам фронту приділили набагато менше уваги. З фронту в телемарафоні в звітні дні зробили 4 репортажі. Обговорювали ситуацію на фронті найчастіше з військовими-фронтовиками.

В ефірі Першого каналу Суспільного в звітні дні найбільше уваги приділили Гуляйпільському і Покровському напрямкам. Іншим активним напрямкам фронту приділили мало уваги. У гості говорити про фронт кликали найчастіше речників різних підрозділів Сил оборони. Фронтових репортажів у звітні дні не робили.

Ворожу атаку 30 грудня, знеструмлення Чернігівщини й аварійні відімкнення в Києві в телемарафоні висвітлювали лише усними повідомленнями, а експертно обговорили лише на «Інтері». На Першому каналі Суспільного з Чернігівщини зробили репортажний сюжет, а в розмовних студіях провели більш широке експертне обговорення ситуації.

Головну зовнішньополітичну тематику звітних днів — підсумки переговорів президентів Зеленського і Трампа та кремлівський фейк про «атаку на резиденцію Путіна у Валдаї» — Перший канал Суспільного експертно обговорював значно якісніше за телемарафон. У тому числі й завдяки долученню до обговорення представників різних політичних фракцій парламенту. У телемарафоні частина учасників звела експертне обговорення складної тематики до мінімуму.

У внутрішньополітичній тематиці основні теми — тема референдуму у прив’язці до переговорного процесу, спростування Залужним чуток щодо звільнення з посади посла, заяви Зеленського, що він визначився з кандидатом на посаду керівника свого Офісу, і підозр, оголошених НАБУ і САП п’ятьом народним депутатам у хабарях за «правильні» голосування в парламенті — експертно і з нардепами обговорювали лише в ефірі Першого каналу Суспільного. В телемарафоні обмежилися в кращому разі констатацією.

Теми, які телемарафон у звітні дні не згадував взагалі, але про них говорили на Суспільному:

Сирський каже, що передбачена «мирним планом» чисельність ЗСУ є достатньою для відсічі агресії (30 грудня).

Суд відмовив в апеляції та залишив під вартою підозрюваного у вбивстві військового ТЦК у Львові (30 грудня).

Теми, що не висвітлювалися ні телемарафоном, ні Першим каналом Суспільного:

Родина загиблої в полоні Росії журналістки Рощиної отримала допомогу від держави (29 грудня).

Шурму звільнили з Наглядової ради «Нафтогазу» (29 грудня).

Соцопитування «Демініціатив» і Центру Разумкова: За рік частка українців, які вважають НАТО найкращою гарантією безпеки, впала до 38% (29 грудня).

У звітні дні в телемарафоні традиційно найбільше було грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарт доступності інформації.

Протягом тижня 29 грудня — 4 січня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників опозиційних фракцій «Батьківщини», «Голосу» та «Європейської солідарності» у телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представництво владної та опозиційних фракцій в ефірі було повністю збалансованим.

29—30 грудня в телемарафоні було 5 проявів політичного піару, в ефірі Першого каналу Суспільного була одна невиправдана згадка фракційної приналежності гості-народної депутатки.