Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут.

Вступ

У цьому звіті проаналізовано висвітлення основної тематики 16—18 червня. У ці три дні найвищою інтенсивність боїв була знову на Покровському напрямку, високою — на Північно-Слобожанському (Курщина і Сумщина), Новопавлівському, Торецькому, Краматорському і Лиманському. Телемарафон найбільшу увагу приділив Покровському і Північно-Слобожанському, іншим активним напрямкам приділили значно менше уваги. В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили трьом найактивнішим напрямкам фронту: Покровському, Північно-Слобожанському і Новопавлівському. Іншим теж приділили значно менше уваги.

17 червня основними цілями масованої ворожої атаки стали Київ і Одеса. Перший канал Суспільного був оперативнішим за телемарафон у репортажному висвітленні перебігу подій у Києві, натомість телемарафон був оперативнішим по Одесі. У зовнішньополітичній тематиці в ці дні основними подіями були війна між Ізраїлем і Іраном, а також саміт «Великої сімки» в Канаді. Обидві тематики отримали на Першому каналі Суспільного набагато більш ґрунтовну і всебічну експертизу, ніж у телемарафоні.

Основну внутрішньополітичну тему — голосування ВР за кандидатуру генпрокурора — телемарафон подавав однобічно і майже без експертних оцінок. Перший канал Суспільного — подавав збалансовано і з експертними оцінками.

У звітні дні в телемарафоні традиційно найбільше було грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок, були грубі порушення стандарту балансу думок, порушували також стандарт оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні було забагато порушень стандарту достовірності.

Протягом тижня 16—22 червня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Голосу» та «Європейської солідарності» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного представництво владної та опозиційних фракцій було загалом збалансованим.

У звітні дні червня майже всі прояви політичного піару в телемарафоні були в ефірах каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару у звітні дні не було.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні дні, за інформацією Генштабу, найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку (від 48 до 57 боєзіткнень на добу). Другим за інтенсивністю був Північно-Слобожанський напрямок (Курщина і Сумщина), тут у ці дні відбувалося від 28 до 38 боєзіткнень на добу. На Новопавлівському напрямку було від 20 до 28 боєзіткнень. Понад 10 боєзіткнень на добу було також на Торецькому, Краматорському і Лиманському напрямках фронту. На всіх інших кількість боєзіткнень не перевищувала 8 на добу.

У телемарафоні в ці дні редакції сукупно найбільшу увагу приділили ситуації двом найінтенсивнішим напрямкам фронту — Покровському (був один репортаж і 12 обговорень із гостями студій) і Північно-Слобожанському (12 обговорень). Наступними за увагою були Новопавлівський напрямок (репортаж і 6 обговорень) і Південно-Слобожанський (колишній Харківський, було 7 обговорень із гостями). Іншим активним напрямкам приділили значно менше уваги: ситуацію на Лиманському напрямку обговорювали з 3 гостями, на Торецькому і Краматорському — з 2 гостями кожен.

Фронту в ці дні достатньо уваги приділяли всі канали, крім «Інтера». По напрямках найбільш системними були «1+1» і ICTV з СТБ. Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (14 разів), цього разу в ефірі марафону було незвично багато запрошених воєнних експертів (цілих 8 гостьових студій), речників різних підрозділів запросили 6 разів. Фронтові репортажі в ці дні робили лише на «1+1» (один сюжет) і на ICTV та СТБ (пряме ввімкнення і три сюжети).

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні найбільше уваги приділили трьом найактивнішим напрямкам фронту: Покровському (пряме ввімкнення й обговорення з 13 гостями), Північно-Слобожанському (9 обговорень) і Новопавлівському (два прямих ввімкнення, репортажний сюжет і 6 обговорень з гостями). Значно менше уваги приділили Лиманському (3 обговорення), Торецькому (2) і Краматорському (одне обговорення) напрямкам. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (9 разів), експертів запрошували 7 разів, військових-фронтовиків — 6 разів. З фронту зробили два прямих ввімкнення і два репортажних сюжети.

В понеділок 16 червня Генштаб змінив позначення двох напрямків фронту. В телемарафоні не всі учасники про це повідомляли глядачам і не всі пояснювали значення нових назв напрямків, згадуючи їх. На Першому каналі Суспільного щоразу давали необхідне пояснення.

Телемарафон:

16 червня

У ранковому ефірі каналу «Рада» в перших шести випусках новин про фронт не згадували взагалі, згодом давали усні зведення на мапі бойових дій. У гостьових студіях говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим про Покровський, Новопавлівський, Лиманський і Південно-Слобожанський напрямки. З фельдшеркою медпункту 122 бригади ТРО Лідією Мудраченко говорили про Північно-Слобожанський, із заступником командира батальйону 3-ї ОШБР на позивний «Друг Фріц» — про Південно-Слобожанський. З головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком аналізували ситуацію на Південно-Слобожанському і Північно-Слобожанському напрямках.

У денному ефірі каналу «1+1» в новинах про ситуацію на фронті повідомляли лише усно на мапах Генштабу. В розмовній студії говорили про Покровський напрямок із командиром 91-го окремого протитанкового батальйону Назарієм Кішаком. А з воєнним експертом Олександром Мусієнком обговорили зміни у позначенні Генштабом напрямків фронту, і говорили про ситуацію на Північно-Слобожанському і Покровському напрямках.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ в новинах, крім коротких фронтових зведень, було пряме ввімкнення воєнкора Олега Корнієнка з Покровського напрямку і його репортаж про бойову роботу бригади «Рубіж» на цьому напрямку фронту. В розмовній студії про фронт говорили переважно з речниками: з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим — про Покровський і Новопавлівський напрямок, з офіцером відділення комунікацій 77-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ Віктором Петровичем — про Куп’янський, з речником 117-ї окремої бригади ТРО Дмитром Лантушенком — про Північно-Слобожанський. З воєнним експертом Олександром Мусієнком обговорювали ситуацію на Північно-Слобожанському, Куп’янському, Покровському і Новопавлівському напрямках фронту.

17 червня

У ранковому ефірі каналу «Інтер» у перших шести ранкових випусках новин про фронт взагалі не згадували, згодом давали короткі зведення. У гостьовій студії показували традиційний огляд окремих подій на фронті. Про ситуацію на Північно-Слобожанському і Південно-Слобожанському напрямках поговорили з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком.

У денному ефірі каналу «Рада» також про фронт у новинах згадали аж у випуску о 15-й і далі давали зведення усно на мапі бойових дій. У гостьовій студії говорили про Покровський напрямок із командиром дивізіону артрозвідки окремої артбригади НГУ Віталієм Литвиним, про Куп’янський — з офіцером групи управління штабу першої прикордонної комендатури бригади «Помста» Владиславом Золотарьовим, а про Південно-Слобожанський (імовірно, бо чітко напрямок у розмові не було названо) — з солдатом роти безпілотних систем 3-ї ОШБР Олександром Волошенком. Ситуацію на Північно-Слобожанському напрямку обговорили з воєнним оглядачем Денисом Поповичем.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» у першому в слоті випуску новин про фронт не згадували, далі обмежилися короткими повідомленнями. В гостьовій студії говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим про Краматорський, Торецький, Покровський і Південно-Слобожанський напрямки, з офіцером Центру спеціального призначення «Омега» на позивний «Мажор» — про Покровський, з командиром розвідвідділення на позивний «Техас» — про Торецький, а з командиром підрозділу «Теrra» у складі 3-го армійського корпусу Миколою Волоховим — про Південно-Слобожанський напрямок.

18 червня

У нічному слоті каналу «Ми — Україна» обговорили ситуацію на Новопавлівському і Покровському напрямках з головою Українського центру безпеки та співпраці Сергієм Кузаном, а з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком говорили про Покровський, Новопавлівський і Північно-Слобожанський.

У ранковому ефірі «1+1» у новинах крім коротких БЗ був якісний фронтовий репортаж Юлії Кирієнко, Володимира Парахонського й Олега Мостового про бойову роботу 72-ї ОМБР на Новопавлівському напрямку. В гостьовій студії говорили з офіцером ЗСУ, політологом і волонтером (так представили його, статус незрозумілий — чи то учасник подій, чи то експерт) Андрієм Ткачуком про Північно-Слобожанський, Покровський і Краматорський напрямки. У традиційній по середах рубриці «Оперативний черговий» воєнкор і ведучий каналу Олександр Моторний глибоко розбирав із воєнним оглядачем Денисом Поповичем ситуацію на Північно-Слобожанському, Куп’янському і Лиманському напрямку. З останнього вмикали в програму командира артдивізіону 115-ї ОМБР на позивний «Вегас».

У денному ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах, крім коротких фронтових зведень, були два репортажі з фронту: Єгора Ромахла про роботу дронарів бригади «Рубіж» на Сіверському напрямку і про ремонтну майстерню дронарів 79-ї десантно-штурмової бригади. У розмовній студії говорили про Новопавлівський напрямок з заступником командира дивізіону 148-ї окремої артбригади ДШВ Іваном на позивний «Варан», а про Північно-Слобожанський — з військовослужбовцем 158-го окремого батальйону ТРО Володимиром на позивний «Сід».

У вечірньому ефірі каналу «Рада» в новинах були лише короткі зведення на мапі бойових дій. У гостьовій студії говорили з командиром відділення повітряної розвідки Харківського прикордонного загону Олексієм на позивний «Мілан» про Куп’янський напрямок, а з офіцером 210-го окремого штурмового полку Максимом Прудеусом — про Покровський і Північно-Слобожанський.

Перший канал Суспільного:

16 червня

У новинах, крім усних зведень на мапі бойових дій, було два якісних прямих ввімкнення воєнкора Владислава Уколова про ситуацію на позиціях 33-ї ОМБР на Новопавлівському напрямку фронту і фронтовий репортаж про бойову роботу 118-ї бригади ТРО на неназваному напрямку на Запоріжжі. Крім того, усно повідомляли про зміни назв напрямків фронту в зведеннях Генштабу, обговорили це і з експертами в розмовній студії. Крім того, говорили про Північно-Слобожанський напрямок з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком і зі старшим офіцером відділення комунікацій 117-ї окремої бригади ТРО Дмитром Лантушенком, про Покровський — з заступником командира 68-ї окремої єгерської бригади з позивним «Італієць», про Покровський і Новопавлівський — з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим, з начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим — про Лиманський, з офіцером батальйону безпілотних систем на позивний «Адвокат» — про Південно-Слобожанський. Ситуацію на різних напрямках фронту обговорювали з експертами: з ветераном війни, майором запасу НГУ Олексієм Гетьманом — про Північно-Слобожанський, Покровський і Новопавлівський, з капітаном першого рангу запасу, заступником начальника штабу ВМСУ в 2004—2020 роках Андрієм Риженком — про Північно-Слобожанський і Покровський, з керівником Українського центру безпеки і співпраці Сергієм Кузаном — про Північно-Слобожанський.

17 червня

Цього дня у новинах були лише короткі повідомлення. В гостьовій студії говорили з речником Нацгвардії Русланом Музичуком про зміни визначення напрямків Генштабом, про Покровський, Куп’янський і Сіверський напрямки, з начальником штабу батальйону бригади «Спартан» Антоном Шестаковим — про Покровський, з в.о. пресофіцера 33-ї ОМБР Назаром Войтенковим — про Новопавлівський, з командиром роти безпілотників «Фаворит» Денисом Перчем — про Лиманський і Торецький, а з начальником групи взаємодії зі ЗМІ бригади «Гарт» Олександром Даниленком — про Південно-Слобожанський напрямок. З експертами обговорювали ситуацію на окремих напрямках: Північно-Слобожанському і Покровському — з речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Гуляйпільському й Оріхівському — зі співзасновником проєкту Deep State Русланом Микулою.

18 червня

У новинах каналу цього дня, крім коротких повідомлень на мапі Deep State, був фронтовий репортаж про успішну контратаку 72-ї ОМБР на Новопавлівському напрямку. В розмовній студії про ситуацію на Покровському напрямку говорили з військовослужбовцем батальйону безпілотних систем 68-ї окремої єгерської бригади на позивний «Гусь», з офіцером ЗСУ Сергієм Цехоцьким і з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим. З останнім також обговорили ситуацію на Новопавлівському напрямку. З речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком говорили про Північно-Слобожанський. З експертами обговорювали ситуацію на Північно-Слобожанському, Покровському, Новопавлівському, Сіверському і Лиманському — з воєнним оглядачем Денисом Поповичем, ситуацію на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Краматорському, Торецькому і Покровському — з заступником начальника Генштабу в 2006—2010 роках Ігорем Романенком.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

У звітні дні 17 червня була надзвичайно масована ворожа атака по Україні (440 безпілотників і 32 ракети). Основними цілями стали Київ (де загинуло 28 людей, а 134 були поранені, рятувально-пошукові роботи у зруйнованому ракетою будинку на Солом’янці тривали понад 39 годин) і Одеса (2 загиблих і 17 поранених). У телемарафоні в день атаки канали працювали по-різному, але були більш-менш оперативно. Експертний аналіз особливостей цієї масованої атаки був значно більш глибокий і всебічний на Першому каналі Суспільного, крім того, канал, на відміну від телемарафону, зібрав експертні оцінки реакції світу на цю атаку і політичні оцінки від народних депутатів з різних таборів.

17 червня Перший канал Суспільного був усе ж відчутно оперативнішим за телемарафон у репортажному висвітленні перебігу подій у Києві, ширшим — за висвітленням різних локацій (тут паритетно в марафоні працював лише канал «Рада»). Крім того, Суспільне набагато швидше і ретельніше за марафонців оновлювало дані про загиблих і поранених. Натомість у телемарафоні були більш оперативними у висвітленні наслідків ворожого удару по Одесі.

Наступного дня розбір завалів зруйнованої дев’ятиповерхівки в Києві продовжувався до вечора. Цього дня і телемарафон, і Перший канал Суспільного працювали однаково оперативно і повно.

17 червня

• Масована атака Росії по Україні, ППО знешкодила 428 цілей з 472, були влучання у 10 локаціях (тут загалом про атаку, далі окремо — про наслідки в Києві та в Одесі). Реакції світу на атаки

Телемарафон:

У ранковому блоці каналу «Інтер» повідомляли усно з посиланням на президента Володимира Зеленського. В гостьовій студії говорили з речником Повітряних сил Юрієм Ігнатом.

У денному ефірі каналу «Рада» цитували Зеленського, давали усно зведення Повітряних сил, цитували допис у мережі Х міністра закордонних справ Андрія Сибіги, реакції президентки Молдови Маї Санду, посла Німеччини в Україні Мартіна Єгера, президента ПАРЄ Теодоруса Русополоса, верховної представниці ЄС Каї Каллас. Загалом особливості атаки обговорили з воєнним оглядачем Денисом Поповичем і з головним редактором Defense Express Олегом Катковим.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» наводили інфографіку Повітряних сил, давали синхрон верховної представниці ЄС, цитували міністра Сибігу. Говорили про атаку з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.

Перший канал Суспільного:

Давали звіт Повітряних сил. Цитували реакції: президента Зеленського, міністра Сибіги, посла Великої Британії Мартіна Гарріса, посолки ЄС Катаріни Матернової, міністрів закордонних справ Хорватії, Нідерландів, давали синхрон представниці ООН у справах біженців в Україні Кароліни Лінхольм-Біллінг. Особливості цієї і останніх атак ворога обговорювали з експертами: шеф-редактором англомовної версії сайту Defence.ua.com Валерієм Рябих, співробітником СБУ у 2004—2015 роках Іваном Ступаком, речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим, провідним науковим співробітником Державного музею авіації Валерієм Романенком, заступником начальника Генштабу в 2006—2010 роках Ігорем Романенком. Реакції світу на атаку окремо обговорювали з експертами: заступником директора аналітичного центру «Політика» Артемом Бронжуковим, доктором філософії та політичним експертом Андрієм Городницьким, послом України в США у 2015—2019 роках Валерієм Чалим. Крім того, обговорили подію і реакції світу на неї з народними депутатами: Іриною Геращенко від «Європейської солідарності» та Ігорем Фрізом від «Слуги народу».

• 16 загиблих і 134 поранених у Києві внаслідок масованої ворожої атаки (дані на кінець доби 17 червня), тривають рятувально-пошукові роботи у зруйнованій ракетою багатоповерхівці на Солом’янці

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» в перших випусках новин повідомляли усно на фото і робили БЗ. У випуску о 8-й робили перше пряме ввімкнення кореспондента з Солом’янки, з-під зруйнованої багатоповерхівки. О 9-й робили пряме ввімкнення з іншої локації в тому ж районі столиці з синхронами місцевих жителів. О 10-й у прямому ввімкненні кореспондент брав інтерв’ю у керівника ДСНС України Андрія Даника. Об 11-й зробили пряме ввімкнення з Дарницького району, де безпілотник влучив у багатоповерхівку. В гостьових студіях говорили з головою Київської МВА Тимуром Ткаченком, речницею ДСНС Світланою Водолагою і говорили з директором Київської міської клінічної лікарні №12 Сергієм Дубровим про стан поранених.

Протягом денного ефіру каналу «Рада» робили численні прямі ввімкнення з різних локацій. Зокрема, було два ввімкнення з Солом’янки з-під зруйнованої дев’ятиповерхівки з синхронами місцевих жителів, речниці ДСНС Водолаги й голови Київської МВА Ткаченка. Два ввімкнення робили з того ж району, але з іншої локації, два ввімкнення з синхронами місцевих жителів і волонтерів робили з Дарницького району, що одне — про пошкодження споруд Київської політехніки, зробили також ввімкнення зі штабу допомоги постраждалим у Шевченківському районі. У гостьових студіях, одну з яких розгорнули в Солом’янському районі на місці влучання ракети в дев’ятиповерхівку, говорили з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком, головою Київської МВА Русланом Ткаченком, директором Київської лікарні №12 Сергієм Дубровим, речницею ДСНС Світланою Водолагою, заступником головного державного санітарного лікаря Києва Олександром Штилем (про стан повітря в Києві внаслідок ворожої атаки), керівницею психологічної служби ДСНС Анастасією Кучинською і керівником Українського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ Віталієм Крилюком.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» робили три прямих ввімкнення з Солом’янського району столиці з синхронами мешканців і речниці ДСНС. І був якісний репортажний сюжет Владислава Паливоди та Максима Хлопотова про наслідки нічної атаки для столиці.

Перший канал Суспільного:

Вже о 7-й ранку робили пряме ввімкнення з-під зруйнованої дев’ятиповерхівки в Солом’янському районі столиці. В цьому ж ввімкненні давали синхрон внутрішніх справ Ігоря Клименка. Далі протягом дня з цієї локації кореспонденти каналу робили ще 12 прямих ввімкнень (щогодини, а інколи й двічі на годину, залежно від нової інформації про загиблих). З 10-ї ранку з цієї (по суті основної) локації організували пряму трансляцію, зокрема і транслювали наживо брифінг Київського міського голови Віталія Кличка і прибуття на місце влучання послів різних держав в Україні. Паралельно робили також прямі ввімкнення з інших локацій: два ввімкнення з місця пошкодженого гуртожитку Національного авіаінституту, два ввімкнення з Дарницького району, ще одне ввімкнення з міської лікарні №12, де приймали поранених. На вечір зробили загальний репортажний сюжет. Загалом канал дуже якісно відпрацював репортажно. У прямих ввімкненнях дуже якісно відпрацювала знімальна група журналіста Микити Галки й оператора Асана Емінова, які висвітлювали перебіг рятувально-пошукових робіт на Солом’янці у першій половині дня.

В розмовній студії протягом дня говорили з в.о.ректорки Національного авіаційного університету Ксенією Семеновою про поранених і руйнації в гуртожитках НАУ, з головою Київської МВА Тимуром Ткаченком (двічі), з головою ГО «Добробат» Дмитром Івановим, з директором Київської міської клінічної лікарні №12 Сергієм Дубровим про стан поранених, з речницею ДСНС України Світланою Водолагою, з фахівцем з архітектурної доступності Володимиром Висоцьким про те, де безпечніше ховатися в багатоповерхівках під час тривоги.

2. 2 загиблих і 17 поранених в Одесі внаслідок атаки ворога

Телемарафон:

У ранковому блоці каналу «Інтер» в перших випусках новин повідомляли усно на фото. О 8-й ранку робили перше пряме ввімкнення кореспондента з місця події з синхроном першого заступника голови Одеської ОВА Олександра Харлова. У другому ввімкненні був синхрон директорки департаменту освіти Одеської міськради Олени Буйневич про зруйнований дитячий інклюзивний центр. У гостьовій студії говорили з заступником голови Одеської ОВА Олександром Харловим і з речницею ДСНС Світланою Водолагою.

В денному ефірі каналу «Рада» робили три прямих ввімкнення кореспондентки з Одеси з синхронами місцевих жителів, речниці ДСНС Одещини Марини Аверіної та в.о. завідувачки Інклюзивного дитячого центру Світлани Нагорної. В гостьовій студії говорили з першим заступником голови Одеської ОВА Олександром Харловим.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» робили два прямих ввімкнення з місця влучання з синхронами речниці Аверіної, місцевих жителів і директорки департаменту освіти Одеської міськради Олени Буйневич. У основному випуску давали репортажний сюжет. У гостьовій студії наслідки атаки по Одесі не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

О 7-й ранку повідомляли усно на фото, о 8-й — БЗ з синхронами місцевих жителів. Перше пряме ввімкнення з Одеси було о 10-й ранку, давали також синхрони мешканців зруйнованого будинку. Вдень робили з місця влучання ще одне пряме ввімкнення з синхроном першого заступника голови Одеської ОВА Олександра Харлова. Далі зробили два різних репортажних сюжети. У гостьовій студії вже о 7-й ранку говорили з речницею ДСНС Одещини Мариною Аверіною. Крім того, про ситуацію з аварійними роботами в Одесі говорили з речницею ДСНС України Світланою Водолагою. У гостьовій студії говорили також з в.о. голови Одеської організації Українського червоного хреста Іриною Лупашко, начальницею відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Одеської облпрокуратури Наталією Котенко, першим заступником голови Одеської ОВА Олександром Харловим і координатором «Добробату» Одещини Володимиром Осиповим.

18 червня

• Розбір завалів зруйнованої ракетним ударом дев’ятиповерхівки на Солом’янці у Києві завершили, загалом дістали тіла 23 загиблих

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «1+1» починаючи з 7-ї ранку щогодини, а часом і частіше, робили прямі ввімкнення з місця розбору завалів, загалом зробили 8 прямих ввімкнень. Зробили також репортаж про стан поранених у лікарні. В гостьовій студії говорили про стан поранених із директором Київської міської клінічної лікарні №12 Сергієм Дубровим, крім того, говорили про наслідки атаки по столиці з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком.

У денному ефірі ICTV та СТБ зробили два прямих ввімкнення з місця рятувально-пошукових робіт, із синхронами місцевих жителів і речниці ДСНС Водолаги. Зробили також репортажний сюжет. У розмовній студії говорили з головою Київської МВА Тимуром Ткаченком і з речником ДСНС Олександром Хорунжим.

У вечірньому ефірі каналу «Рада» робили з місця розбору завалів два прямих ввімкнення з синхронами місцевих жителів, волонтерів і речниці ДСНС. У підсумковому випуску новин зробили репортажний сюжет. У гостьовій студії говорили з директоркою департаменту комунікацій МВС Мар’яною Ревою.

Перший канал Суспільного:

З 7-ї ранку в ефірі каналу була пряма трансляція з місця розбору завалів. З 8-ї ранку робили звідти прямі ввімкнення з синхронами мешканців зруйнованого будинку, речниці ДСНС Водолаги. Загалом протягом дня зробили 10 прямих ввімкнень. У розмовній студії говорили з заступницею командира загону швидкого реагування Українського червоного хреста Оленою Сахаровою з місця розбору завалів, із координаторкою волонтерів на місцях влучань у Києві Софією-Катериною Колісник, з т.в.о. начальниці відділу зв’язків зі ЗМІ ДСНС Києва Мариною Коцупей, із головою Солом’янської РДА Києва Сергієм Мовенком і з речницею ДСНС Світланою Водолагою.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

У звітні дні в зовнішньополітичній і світовій політиці домінували дві теми: продовжувалася війна між Ізраїлем і Іраном, дві країни обмінювалися ракетними ударами, а в Канаді відбувся саміт «Великої сімки», чи не єдиним значущим результатом якого став достроковий від’їзд американського президента Дональда Трампа, а для України — скасування раніше погодженої зустрічі президента Зеленського з Трампом на полях форуму.

Зі зрозумілих причин, канали не сильно могли висвітлювати війну на Близькому Сході репортажно, натомість різновекторні наслідки цієї війни для України точно заслуговували уваги та, як мінімум, потребували серйозної експертизи. У телемарафоні до такої експертизи відповідально поставилися на ICTV та СТБ, а також на каналі «Ми — Україна». Інші учасники телемарафону в кращому разі звертались у гостьових студіях до цієї теми дуже побіжно. Натомість Перший канал Суспільного репортажну складову надолужив великою кількістю свідчень різних жителів Ізраїлю, запрошуючи їх у гостьову студію. Крім того, у гостьовій студії каналу обговорювали прогнози й наслідки для України з численними експертами, компетентними в різних царинах.

Для висвітлення саміту «Великої сімки» в Канаді з усіх учасників телемарафону лише «Інтер» делегував на подію власного кореспондента у США, щоправда, інші канали користувалися його прямими ввімкненнями. Щодо експертного обговорення різноманітної тематики, пов’язаної з самітом, канали працювали по-різному. Докладними в експертизі були лише на каналі «Ми — Україна», канал «Рада» теж активно обговорював тему, але мало не більшістю експертів були радники керівника Офісу президента (які за визначенням експертами не є), а ще долучав до обговорення народних депутатів, але чомусь винятково з владної фракції «Слуга народу». Перший канал Суспільного забезпечив якісне репортажне висвітлення події, відрядивши на саміт до Канади власну кореспондентку. І був надзвичайно ґрунтовним в експертизі, залучивши до обговорення різних аспектів події численних експертів різної фаховості.

16 червня

• Війна Ізраїля з Іраном: Через ракетну атаку Ірану в Ізраїлі загинули 24 людини, понад 500 поранені. Макрон виступив проти посередництва Путіна між Ізраїлем і Іраном

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» обмежилися коротким БЗ. З гостями тему не обговорювали. В денному ефірі каналу «1+1» зробили оглядовий сюжет. З гостями тему не обговорювали. У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ зробили оглядовий сюжет. У розмовній студії обговорювали тему з головою Центру геополітичних досліджень «Konstanta R&D Group Вірою Константиновою і з міністром закордонних справ у 2014—2019 роках Павлом Клімкіним про вплив війни між Ізраїлем і Іраном на підтримку України.

Перший канал Суспільного:

У новинах робили БЗ і цитували Макрона, давали синхрон прессекретаря Армії оборони Ізраїля Еффрі Дефріна та міністра закордонних справ Ірану Ісмаїла Багаї. Давали також синхрон голови МАГАТЕ Рафаеля Гроссі про відсутність радіологічної загрози після ударів Ізраїля по ядерних об’єктах Ірану. Давали фрагменти трансляції розбору завалів у ізраїльському місті Бней-Брак. У гостьовій студії про ситуацію в Ізраїлі говорили з жителькою ізраїльського міста Ашкелон Оленою Власенко, журналісткою з Ізраїлю Світланою Глаз, жителькою міста Хайфа Іриною Магдич, жителем Тель-Авіва Олексієм Желєзновим.

Про можливий розвиток подій і про різноманітні можливі наслідки цієї війни для України говорили з численними експертами: речником Українського конгресового комітету США Андрієм Добрянським, співзасновницею Антикризового експертного ядерного центру Ольгою Кошарною про загрози ядерній безпеці під час цієї війни, оглядачем порталу «Мілітарний» Вадимом Кушніковим про можливі впливи війни на військову допомогу Україні, експертом ГО «Інститут американістики» Олегом Преловським про ідею Трампа про посередництво Путіна, заступником директора Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даниловим, істориком і журналістом, експертом із двосторонніх відносин Ізраїлю й України Шімоном Бріманом з міста Хайфа, заступником голови СБУ в 2014-2015 роках Віктором Ягуном про ядерну програму Ірану, волонтером, стажером відділу вивчення Росії в Центрі дослідження нацбезпеки Ізраїлю Міхаелем Голдштейном про безпекову ситуацію і про ідею Трампа щодо посередництва Путіна, міністром закордонних справ у 2007—2009 роках Володимиром Огризком.

• Саміт «Великої сімки» в Канаді: Заява Трампа, що якби Росію не вигнали з G7, то в Україні не було б війни

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» зробили БЗ. Обговорювали тему з політологом Олегом Лісним, політологом-міжнародником Дмитром Левусем, заступницею голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенією Кравчук і з радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком у якості експерта.

У денному ефірі каналу «1+1» був оглядовий сюжет кореспондентки каналу в США Ольги Кошеленко. Говорили з керівником Центру громадської аналітики «Вежа» Валерієм Клочком.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ обмежилися БЗ і синхроном президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. У розмовній студії тему не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Ранковий ефір на каналі починали репортажним сюжетом власної кореспондентки Роксолани Лісовської з Канади. Згодом давали синхрон президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Протягом дня транслювали з Відня спільну пресконференцію президентів України й Австрії, де Володимир Зеленський зокрема казав, про що говоритиме з Трампом на полях саміту G7, транслювали також офіційне відкриття саміту. Ввечері давали синхрон президента США Трампа і робили два прямих ввімкнення з саміту власної кореспондентки.

У розмовній студії протягом дня обговорювали тему з численними експертами: речником Українського конгресового комітету США Андрієм Добрянським, кандидатом політичних наук, експертом-міжнародником Богданом Ференсом, аналітиком з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріаном Прокіпом про можливі домовленості G7 щодо енергетичних санкцій проти Росії, експертом ГО «Інститут американістики» Олегом Преловським, кандидатом політичних наук, політичним аналітиком в Університеті Альберта в Канаді Ярославом Телешуном, старшим аналітиком проєкту «Trap Agressor» Центру «Statewatch» Романом Стеблівським про тему посилення санкцій проти Росії на саміті G7, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою, політологом, експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Петром Олещуком і міністром закордонних справ у 2007—2009 роках Володимиром Огризком.

17 червня

• Війна Ізраїля з Іраном: Іран завдавав по містах Ізраїлю ракетних ударів, Ізраїль атакував десятки ракетних установок Ірану

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» зробили оглядовий сюжет. У гостьовій студії поговорили з ізраїльським військовим експертом, підполковником резерву ЦАХАЛу Віктором Верцнером. У денному ефірі каналу «Рада» зробили БЗ, поговорили з політичним оглядачем з Ізраїля Вадимом Поліщуком. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» робили два оглядових сюжети — як про перебіг подій на Близькому Сході, так і про впливи цієї війни на українську ситуацію. В гостьовій студії різні можливі наслідки цієї війни для України обговорювали з експертами: політологом Володимиром Фесенком, експертом-міжнародником, народним депутатом VI скликання Євгеном Добряком, співзасновником ГО «Ізраїльські друзі України» В’ячеславом Фельдманом і з експертом нафторинку Олександром Сіренком про вплив ізраїльсько-іранської війни на світові ціни нафти.

Перший канал Суспільного:

У новинах робили БЗ. У розмовній студії про оперативну ситуацію в Ізраїлі говорили з жителькою міста Нетанія Ганною Янтовською і зі співзасновницею організації «Ізраїльські друзі України» Ганною Жаровою. Говорили також з ізраїльськими експертами: професором політичних наук Університету Бар-Ілан (Ізраїль) Зеєвом Ханіним про ситуацію з ракетними обстрілами та про позицію ізраїльського уряду і з офіцером запасу Армії оборони Ізраїлю Григорієм Тамаром про перспективи подальшої війни.

• Саміт «Великої сімки»: Трамп відкладає санкції проти Росії, достроково покидає саміт, критикує Макрона. Британія та її союзники по G7 анонсують нові санкції проти Росії. Зеленський прибув на саміт.

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» з саміту робив репортажний сюжет власний кореспондент каналу в США Дмитро Анопченко. У гостьовій студії тему обговорювали з експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Валентином Гладких і з радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком в якості експерта.

У денному ефірі каналу «Рада» робили БЗ і цитували Трампа. Давали синхрон президента Франції Емануеля Макрона. Робили спочатку пряме ввімкнення кореспондентки «Радіо Свобода» з Брюсселя (це дивне рішення: ведуча казала «за зустріччю стежить», а зустріч-то у Канаді, з таким же успіхом можна за нею стежити і з Києва). Втім, згодом робили й пряме ввімкнення з саміту кореспондента каналу «Інтер». У гостьовій студії обговорювали тематику з політологом Володимиром Фесенком і з кандидатом політичних наук Олексієм Буряченком.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» робили БЗ про прибуття і графік на саміті президента Зеленського. Двічі вмикали з Канади кореспондента «Інтера». Цитували слова Трампа про Макрона. І в підсумковому випуску новин зробили оглядовий сюжет. У гостьовій студії обговорювали тематику з політологом Володимиром Фесенком, народним депутатом Єгором Чернєвим і докторкою політичних наук Ганною Малкіною.

Перший канал Суспільного:

Починали ефір з БЗ про від’їзд Трампа і давали його синхрон. Цитували допис Трампа в соцмережі та допис речниці Білого Дому Керолайн Лівітт. Давали пряму трансляцію прибуття президента Зеленського на саміт. Увечері (коли в Канаді відбувалися заходи саміту) робили три прямих ввімкнення власної кореспондентки. А в розмовній студії влаштували глибоке і всебічне обговорення тематики, пов’язаної з самітом. Зокрема, говорили з виконавчим директором і ведучим радіо «UA Chicago» Дмитром Галаном, із головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком, із політологом Сергієм Тараном, із народним депутатом IV-VI скликань Андрієм Шкілем, із заступником директора аналітичного центру «Політика» Артемом Бронжуковим, із професором Нью-Йоркського університету Ігорем Айзенбергом, із кандидаткою політичних наук Марією Гелетій і з послом України в США у 2015—2019 роках Валерієм Чалим.

18 червня

• Війна Ізраїля з Іраном: Лідер Ірану пригрозив США «непоправною шкодою» в разі участі у війні. Трамп порадив Путіну спершу «посередничати» щодо війни самої Росії проти України

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «1+1» робили БЗ. Обговорили тему з політичним експертом Максимом Джигуном і зі співзасновником Фонду енергетичних стратегій Юрієм Корольчуком про вплив війни на Близькому Сході на ціни на нафту. У денному ефірі ICTV та СТБ зробили оглядовий сюжет. Обговорювали тему з директором Центру близькосхідних досліджень Ігорем Семиволосом. У вечірньому ефірі каналу «Рада» теж зробили оглядовий сюжет. Побіжно згадали тему в розмові з воєнним експертом Олександром Мусієнком.

Перший канал Суспільного:

У новинах робили БЗ. У гостьовій студії про безпекову і гуманітарну ситуацію в Ізраїлі говорили з тамтешніми журналістами Світланою Глаз і Леонідом Барацем. Говорили про військову ситуацію з підполковником Генштабу Армії оборони Ізраїлю Марком Баботом. З експертом із питань зовнішньої безпеки та російсько-українських відносин Василем Лаптійчуком говорили зокрема про загрози від «миротворства» Росії у війні Ізраїля з Іраном.

• Саміт «Великої сімки»: Мерц і Макрон закликали до посилення тиску на Росію. G7 не опублікує спільну заяву щодо України через опір США. Зеленський скоротив візит до Канади через масовану атаку по Україні

Телемарафон:

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» тематику саміту обговорювали з експертами: кандидатом політичних наук Юрієм Олійником, послом України в Хорватії у 2010—2017 роках Олександром Левченком, політологом-міжнародником Дмитром Левусем і головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком.

У ранковому ефірі каналу «1+1» робили оглядовий сюжет кореспондентки каналу в США. Говорили з політичним експертом Максимом Джигуном.

У денному ефірі ICTV та СТБ обмежилися БЗ і оглядовим сюжетом. З гостями тематику не обговорювали.

У вечірньому ефірі каналу «Рада» давали репортаж кореспондента «Інтера». обговорювали тематику з двома депутатами зі «Слуги народу» Єгором Чернєвим і Олексієм Леоновим, з воєнним експертом Олександром Мусієнком і з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком в якості експерта.

Перший канал Суспільного:

Давали БЗ і синхрон прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Кореспондентка каналу зробила репортажний сюжет. У підсумковому випуску новин давали оглядовий сюжет про підсумки саміту. В розмовній студії говорили з численними експертами: директором Інституту соціально-політичного проєктування Андрієм Миселюком, політологом, експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігорем Поповим, воєнним оглядачем Денисом Поповичем про оголошену на саміті військову підтримку України, доктором політичних наук Петром Олещуком, виконавчим директором Інституту трансформації Північної Євразії Володимиром Горбачем, аналітиком Ради зовнішньої політики «Українська призма» Євгеном Костогризовим і кандидатом політичних наук Богданом Ференсом.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

У внутрішній політиці у звітні дні було кілька суспільно важливих подій різної значущості. По-перше, Верховна Рада дала згоду на призначення Руслана Кравченка генпрокурором. Цю тему протягом двох днів (день подання кандидатури президентом і день голосування за кандидата) телемарафон висвітлював дуже куцо, більшість учасників марафону обмежувалися лише констатацією, короткими повідомленнями. Та ще й «забували» згадати «незручні» деталі в бекграунді кандидата. Обговорювали тему з гостями лише на каналі «Рада», і то — лише з народною депутаткою від владної фракції. Перший канал Суспільного приділив події значно більше уваги, і обговорював тему не лише з народними депутатами з різних політичних сил, але й з якісними експертами.

Другою важливою подією було ухвалення парламентом закону про множинне громадянство. Тут так само більшість учасників телемарафону обмежувалися констатацією і ніякої експертизи глядачам не запропонували. Сяке-таке обговорення було в ефірах знову-таки «Ради», але знову-таки говорили лише з представником владної фракції, а в якості експерта покликали радника керівника Офісу президента.

Третьою суспільно важливою подією цих днів були заворушення, вчинені вірянами УПЦ в Чернівцях, які силою намагалися захопити храм, ввірений релігійною громадою Православній церкві України. Цю подію якісно висвітлював Перший канал Суспільного, а от у телемарафоні у звітні дні про неї взагалі не згадували.

16 червня

• Зеленський вніс до Ради кандидатуру генпрокурора

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «1+1» повідомляли про це в формі БЗ на архівному відео і навели бекграунд про Руслана Кравченка. У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ теж робили БЗ на архівах. З гостями тему не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Робили БЗ з якісним бекграундом про Руслана Кравченка. У розмовній студії обговорили цю кандидатуру з експертами — політологом Володимиром Фесенком і керівником Центру стратегічних комунікацій «Форум» Валерієм Димовим. І з політиками — в студії одночасно були народні депутати Ярослав Железняк від фракції «Голосу» й Олег Дунда від фракції «Слуги народу».

17 червня

• Рада погодила призначення Кравченка на посаду генпрокурора

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «Рада» повідомляли про це усно на фото. У дуже докладному бекграунді Кравченка звісно ж не згадували його невдалі походи в НАБУ і САП. А це насправді критично важливий бекграунд у такій новині. В гостьовій студії обговорили подію лише з народною депутаткою від «Слуги народу» Ольгою Василевською-Смаглюк. Я так і не зрозумів, чому саме з нею, бо ж її парламентський профіль — Комітет з питань фінансів. Ну і, крім того, зрозуміло, що в такому обговоренні не було балансу думок.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» обмежилися усним повідомленням. У бекграунді теж про НАБУ і САП не казали (у марафоні взагалі про цю важливу деталь бекграунду згадали, хай і побіжно, лише на каналі «1+1»).

Перший канал Суспільного:

Повідомляли спочатку усно, згодом робили пряме ввімкнення парламентського кореспондента каналу з синхронами голови Комітету ВР з правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса, самого Руслана Кравченка і нардепа від «Голосу» Ярослава Железняка. Давали важливий бекграунд, що раніше Кравченко не пройшов співбесіду на доброчесність на очільника НАБУ і на посаду в САП. У підсумковому випуску робили репортажний сюжет. Рішення Ради обговорювали з народними депутатами з різних політсил: Олександрою Устиновою від фракції «Голосу», Іриною Геращенко від «Європейської солідарності» й Ігорем Фрізом від «Слуги народу». Обговорили тему також і з експертами: головою правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергієм Миткаликом, кандидатом політичних наук Олексієм Буряченком і кандидатом юридичних наук Андрієм Смолієм.

18 червня

• Рада підтримала в цілому закон про множинне громадянство в Україні

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» обмежилися БЗ. З експертами чи з політиками тему не обговорювали. У денному ефірі каналу ICTV та СТБ робили БЗ і згадали подію в оглядовому сюжеті про сесію ВР. У розмовній студії тему не обговорювали. У вечірньому ефірі каналу «Рада» зробили БЗ, а говорили з народним депутатом Єгором Чернєвим із владної фракції та з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком в якості експерта.

Перший канал Суспільного:

Подавали якісну інфографіку новел ухваленого закону. І зробили повноцінний сюжет. У розмовній студії обговорювали тему з народними депутатами. Щоправда, запросили одночасно двох представників фракції «Слуги народу» — Олександра Копиленка і Василя Мокана. Хоча баланс думок тут було дотримано (Василь Мокан є представником міжфракційного об’єднання «Розумна політика», яке виступало проти ухвалення закону), але я, чесно кажучи, не зовсім зрозумів таке рішення редакції. Набагато логічніше було запросити представників опозиційної фракції «Батьківщини», яка аргументовано виступала проти ухвали цього закону. Крім того, обговорили ризики ухваленого закону і з експерткою — адвокаційною директоркою Центру прав людини Zmina Оленою Луньовою.

• Ексголові Тернопільської облради Головку суд дав дев’ять років ув’язнення за хабар

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «1+1» і в вечірньому ефірі каналу «Рада» про це не згадували. У денному ефірі каналів ICTV та СТБ про це повідомили усно.

Перший канал Суспільного:

Канал робив з судового засідання репортажний сюжет.

ІНШІ ПОДІЇ ТА ТЕМИ:

16 червня

• В Україну повернули тіла ще 1245 українських військових, разом з ними передали й мертвих росіян

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» про подію не повідомляли. У денному ефірі «1+1» і у вечірньому ICTV та СТБ повідомляли усно на фото.

Перший канал Суспільного:

Про подію повідомляли у формі БЗ. У розмовній студії обговорювали з керівником Центру «Української асоціації міжнародного права» Аркадієм Дабагяном.

18 червня

• Суд залишив під вартою обвинуваченого у вбивстві підлітка у Київському фунікулері

Телемарафон:

У денному ефірі ICTV та СТБ про подію не повідомляли. У вечірньому ефірі каналу «Рада» зробили БЗ і дали синхрон адвоката потерпілих.

Перший канал Суспільного:

Робили БЗ і дали синхрони прокурорки Олени Васильєвої та самого обвинуваченого Артема Косова.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

16 червня

• Соцопитування КМІС: Рівень довіри до Зеленського у травні знизився (давали 17 червня, говорили з директором КМІСу Володимиром Паніотто).

17 червня

• Reuters: У Трампа згорнули робочу групу, яка мала розробити стратегії тиску на Росію (робили БЗ і обговорили з професором Нью-Йоркського університету Ігорем Айзенбергом).
• У Чернівцях сталися сутички між вірянами УПЦ і ПЦУ (робили три прямих ввімкнення з місця події з синхронами вірян і заступника начальника облполіції Святослава Кішларя).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

16 червня

• Зауваження отримав комбат 47-ї бригади, який звинуватив командування в «дебільних завданнях».

17 червня

• Українська делегація пішла із заходу в Європарламенті через виступ росіянки Дар’ї Навальної

18 червня

• До Ради викликали двох міністрів, від Умєрова чекають звіт про фортифікації.

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 16—18 червня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів лише в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

«1+1»

Достовірність:

Було «посилання» на інтернет «в мережі з’явилися фотографії». Тричі робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів: «у Силах оборони кажуть», «зазначають в Силах оборони», «повідомляє низка ЗМІ». Були суто абстрактні псевдопосилання: «нам стало відомо», «щойно стало відомо», «вже відомо», «повідомляють» (невідомо хто), «за непідтвердженими повідомленнями» (який високий рівень «достовірності» одначе!).

А найбільше грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок: «у кулуарах циркулюють сумніви», «за словами українських воїнів», «кажуть воїни», «кажуть армійці», «кажуть тутешні оборонці», «кажуть наші воїни», «кажуть наші бійці», «кажуть військові», «рятувальники кажуть».

Точність:

Традиційно «перекривали» фронтові зведення випадковим відео боїв. Абичим архівним «перекривали» оглядові сюжети. Традиційно титрували «наживо» раніше відзняте відео, яким «перекривали» прямі ввімкнення, і синхрони, які показували під час прямих ввімкнень. У сюжеті кореспондентка казала про влучання в будинок на Солом’янці, що «це була балістика». Повітряні сили стверджували, що це була Х-101, тобто крилата ракета, а не балістична. Ведуча гостьової студії раз казала про «саміт «Великої вісімки». Невже Росію повернули до цього клубу? Цю фактичну помилку не виправили. У титрі на синхроні прем’єра Канади Марка Карні назвали «Марком Арні».

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше стандарт грубо порушували суто емоційними оцінками журналістів у новинах: «найгарячіші напрямки», «найзапекліших протистоянь», «запускали смертоносне залізо», «гаряча ситуація», «наслідки буремної ночі», «таку страшну ніч», «трагедія в Києві», «їм теж дісталося добряче», «в очікуванні дива», «неприємні сюрпризи», «мальовничий канадський курорт». Були й «експертні» міркування і припущення в новинах: «Але справжнім джокером, як очікується, стане Дональд Трамп». «З останніх слів американського президента перед самітом «Великої сімки» зрозуміло одне: Вашингтон ситуацію не контролює». «Найпевніше, вже завтра відбудеться голосування».

Повнота інформації:

Не досить було представляти Олександра Мусієнка «військовим експертом», Дениса Поповича — «військовим оглядачем», Максима Джигуна — «політичним експертом». 18 червня у випусках новин не позначали датою бекграундове відео наслідків ворожої атаки по Києву за 17 червня.

Доступність подачі інформації:

Показували геть неадаптовані до телепоказу мапи бойових дій, узяті зі сторінки Генштабу в фейсбуці. Навіщось показували скриншот із фейсбук-сторінки спікера Руслана Стефанчука та скриншот із телеграм-каналу міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, ще й у мікроскопічному тексті щось виділяли маркером. Трансляція пресконференції президентів України й Австрії у Відні була з синхронним німецьким перекладом того, що українською говорив президент Зеленський. Тож Зеленського зрозуміли лише ті глядачі, які знають німецьку. Ведучий казав «у вигляді підводки». Це суто професійний термін.

ICTV та СТБ

Достовірність:

Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «заявили канадські ЗМІ», «за даними ЗМІ», «ЗМІ повідомили», «правозахисні організації пишуть», «ізраїльтяни кажуть», «Іран каже». Суто абстрактні псевдопосилання: «за попередніми даними», «за моїми джерелами», «тим часом стало відомо», «також відомо», «припускають» (невідомо хто), «прийшла новина», «є таке припущення» (невідомо чиє). Найбільше ж грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок: «військові кажуть», «більшість бійців говорять», «бійці кажуть», «бійці не приховують», «переконані бійці», «кажуть десантники», «чиновники визнають», «в Євросоюзі сподіваються», «у дипломатичних колах побоюються».

Точність:

Традиційно фронтові зведення «перекривали» випадковим відео бойових дій. Абичим архівним «перекривали» оглядові сюжети й різні БЗ. Кореспондентка казала з Солом’янки: «на місці влучання балістичної ракети». При цьому Повітряні сили казали про крилату ракету Х-101.

Відокремлення фактів від думок:

Традиційно дуже багато було суто емоційних оцінок журналістів у новинах: «тривають найзапекліші бої», «гарячого протистояння», «на жаль, лінія фронту постійно динамічна», «масштабні та смертоносні», «смертоносніших і масштабніших», «смертоносного залізяччя», «наслідки просто катастрофічні», «найкривавіша ніч», «на місці трагедії», «на жаль, останнім часом все більш і більш по мирному люду», «на жаль, ця кількість жертв може бути не остаточною», «на жаль, живих не знаходять»,«їхній біль зрозумілий», «не може досі оговтатися», «на диво вчасно встиг», «ми яскраво бачимо», «на щастя, інформації про жертв не маємо», «на щастя, в багатоповерхівці немає загрози обвалу», «доволі дивно відреагував». Часто в новинах зустрічалися і маркери авторизації, і маркери посилення уваги: «можу сказати», «як я вже сказала», «я погоджуюся», «я ще раз хочу наголосити», «ще хотів би продовжити», «повірте», «щоб ви розуміли», «до речі». Було ще ось таке міркування: «Після таких нагнітань складалося враження, що цього разу буде справжній кінець світу».

Повнота інформації:

16 червня з першого ж випуску новин медіагрупи ведуча казала у фронтових зведеннях про Північно-Слобожанський напрямок фронту, без необхідних пояснень появи нового визначення у зведеннях Генштабу. Це порушення одночасно стандартів і повноти (критичний брак бекграунду), і доступності. У підводці до прямого ввімкнення воєнкора ведуча казала, що він «приєднується з Донеччини», хоча б напрямок фронту сказала. Не досить було Олександра Мусієнка представляти лише «воєнним експертом». 18 червня не титрували датою відео розбору завалів на Солом’янці у попередній день.

Баланс думок:

У сюжеті про ухвалу Верховною Радою закону про множинне громадянство було подано винятково позицію прихильників цього закону, аргументів опонентів не згадували та слова їм не надавали.

Доступність подачі інформації:

Показували навіщось скриншот зі сторінки президента Зеленського, ще й маркером виділяли щось у мікроскопічному тексті. Так само скриншот сторінки Вищого антикорупційного суду.

«Інтер»

Достовірність:

Було дуже багато узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації: «ЗМІ повідомляли», «за даними інших каналів», «за інформацією від поліції», «люди кажуть», «почув від американських журналістів», «переказали канадські дипломати», «канадці говорять». Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «відомо», «вже відомо», «на цей момент відомо», «як щойно стало відомо», «є версія неофіційна», «попередньо», «те, що я чую», «за непідтвердженими даними», «чую». Без посилань на джерела наводили більшість фактичної інформації про наслідки ворожої атаки по Києву й Одесі 17 червня. Було одне узагальнене псевдо на авторство суб’єктивної думки «журналісти зробили висновок».

Точність:

Невідповідно «перекривали» численні БЗ. Зокрема геть невідповідно «перекривали» БЗ про наслідки ворожої атаки по Києву 17 червня: розповідали про Дарницький, Дніпровський і Святошинський райони, а показували багатоповерхівку на Солом’янці тощо.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «як і раніше найпекельніше», «на гарячих напрямках», «блискавичних штурмів», «продовжують перетворювати на попіл транспортний мотлох», «лупить по ворогу», «гучно сьогодні у столиці», «на щастя, тут в цьому районі людських жертв вдалося уникнути», «затьмарило все», «це класний формат насправді», «це хороший формат», «на міжнародній арені теж неспокійно».

Були в новинах маркери авторизації і маркери посилення уваги: «можу сказати», «маю вас завірити», «я за правилами не маю права розголошувати», «я не маю права розголошувати програму, що можу сказати», «можу абсолютно відповідально говорити», «я не знаю», «але повірте».

Чимало було і різноманітних міркувань журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — образних порівнянь, «експертних» висновків і оцінок, безпідставних узагальнень тощо: «Шлях до цієї перемоги пролягає через дим і полум’я». «Про те, що Сполучені Штати можуть долучитись до війни свідчить низка інших фактів». «Його відсутність не означає, що тут в Канаді ні з ким говорити». «Тому сьогодні цей український день у Кананаскісі, з Трампом чи без нього, є важливим». «Весь світ напружено стежить за цим військовим протистоянням». «Такого повороту уявити ніхто не міг». Одного разу ведучий цитував допис міністра закордонних справ Сибіги, але нечітко позначав межі цитати, тож частина думки міністра звучала як думка самого ведучого.

Доступність подачі інформації:

Наводити цитату ось так — це повна неповага до своїх глядачів, на мій погляд.

(файл Інтер_цитата)

І хто зрозуміє такий титр: «директор Rafael Advanced Defense Systems»? І різні англіцизми: «меседжі», «паралельними треками», «будемо зараз ньюзмейкерами».

«Рада»

Достовірність:

Були два узагальнених розмитих псевдопосилання на джерела фактів: «світові ЗМІ повідомили», «за даними ЗМІ». Надзвичайно багато було суто абстрактних псевдопосилань: «відомо», «стало відомо», «наразі відомо», «відомо на даний момент», «також відомо», «попередньо відомо», «попередньо знаємо», «за попередніми даними», «за попередніми підрахунками (невідомо чиїми) відомо», «згідно з відкритих джерел відомо», «за останньою інформацією», «щойно повідомили» (невідомо хто), «нам розповіли» (невідомо хто). Багато фактичної інформації в прямих ввімкненнях із різних місць влучань було без посилань на джерела. Були й узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «за словами мешканців», «кажуть місцеві», «мешканці кажуть», «волонтери кажуть», «мешканці оселі розповідають».

Точність:

Невідповідно «перекривали» деякі БЗ. Випадковим відео «ілюстрували» розмови з гостями-військовими. Ведучий казав про «сотні постраждалих» унаслідок атаки 17 червня. В підсумку поранених у Києві було 134. Тобто не «сотні». Ведуча новин помилково казала, що «завтра в країні оголошено день жалоби». День жалоби оголосили в Києві, а не в країні. Визначення на кшталт «майже 140 поранених» є критично неточними, бо слід називати точну кількість, коли йдеться про людські життя.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «цю криваву ніч», «цю жахливу ніч», «варварський обстріл», «Одеса оговтується», «сподіваються на диво», «всі сподіваються на диво», «на жаль, він пішов з життя», «на жаль, вони пішли з життя», «на місці трагедії», «сталася ця трагедія», «сумнозвісної будівлі».

Були зайві в новинах маркери авторизації та посилення уваги: «ще раз хочу наголосити», «зазначу», «хочу зазначити», «до речі». Було безпідставне узагальнення: «Ці кадри облетіли весь світ». І було дуже багато неавторизованих міркувань ведучих гостьових студій. Наприклад таке: «Цитували Трампа, сумнозвісна ця його теза, що якби він був раніше президентом, то і війни такої великої цієї не почалося б в Україні. То пан президент Дональд Трамп — нині президент, то завершіть її! Всі карти, так би мовити, у вас в руках». Це прямо політична промова якась.

Повнота інформації:

Стартова новина в денному слоті каналу 17 червня була ось така (цитую повністю): «Атака на Київ. З-під уламків житлового будинку, зруйнованого внаслідок ракетного удару, рятувальники дістали ще одну людину. Кількість постраждалих зростає, щонайменше 5 вважаються зниклими безвісти». Якась феєрична «повнота» інформації. На цей момент за даними ДСНС на 10 ранку, було відомо про 14 загиблих і 114 поранених. Незрозуміло з тексту, дістали живу людину чи загиблу. І геть не сказано, де це все сталося. У підводці до прямого ввімкнення кореспондента з місця аварійно-рятувальних робіт у Києві ведуча ніяк не позначила хоча би район, це при тому, що пошкодження і руйнування були на 27 різних локаціях у 8 різних районах міста.

Не досить було Олега Лісного і Володимира Фесенка представляти лише «політологами», Дениса Поповича — «воєнним оглядачем», Дмитра Левуся — «політологом-міжнародником». Геть не досить і геть недоречно було представляти експерта Олександра Мусієнка лише як «військовослужбовця Сил ТРО».

Більшість БЗ в ефірах каналу були без інтершуму.

Баланс думок:

Обговорювати призначення Кравченка генпрокурором кликали в ефір народну депутатку від «Слуги народу» (Ольгу Василевську-Смаглюк). Тут точно для балансу мало би бути й запрошення когось з представників опозиційних фракцій, як це роблять на Суспільному. Але звісно ж в телемарафоні такого не буває за визначенням. У повідомленні про призначення Кравченка генпрокурором у бюлетені «Парламентський день» слово синхронами надали лише самому Кравченку і представникам «Слуги народу» і групи «Довіра». Думок опозиції в повідомленні не було.

Доступність подачі інформації:

Давали геть неадаптовані для телепоказу мапи бойових дій зі сторінки Генштабу у фейсбуці. Навіщось показували сторінку в Х міністра Сибіги — дрібно та ще й англійською. А також скриншоти зі сторінок у соцмережах президентки Молдови, посла Німеччини в Україні, речниці Білого Дому. Ведучі постійно вживали слово-покруч: «перемовних треків», «на дипломатичному треку» тощо.

Оперативність:

17 червня майже о 18-й давали як новину БЗ про Зеленського в Австрії. А це було вже більш як за добу до ефіру.

«Ми — Україна»

Достовірність:

Було «посилання» «російські пабліки і телеграм-канали говорили». Тричі робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів: «розповіли рятувальники», «розповіли працівники ДСНС», «повідомили західні ЗМІ». Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «знаємо», «ми знаємо», «повідомили» (невідомо хто), «за попередніми даними», «відомо», «різні джерела дають різну інформацію», «просять» (невідомо хто). Були кілька узагальнених розмитих псевдо на авторство суб’єктивних думок: «мешканці кажуть», «в Ізраїлі заявляють», «експерти поки не прогнозують».

Точність:

Традиційно випадковим відео «перекривали» фронтові зведення. Абичим архівним — оглядові сюжети. У першому випуску новин у слоті каналу 17 червня ведуча дослівно казала ось таке: «Більше 10 киян, бо різні джерела дають різну інформацію, не дожили до цього ранку». Так само: «більше сотні поранених». Кількість загиблих і поранених слід подавати точними числами, а не рахувати на сотні. Ведуча в основному випуску новин казала, що «поранених киян уже більш як півтори сотні». Станом на 20 годину, за інформацією ДСНС, було 114 поранених киян — це аж ніяк не «більш як півтори сотні». В наступних вечірніх випусках новин так і казали — про 114 поранених, але грубу фактичну помилку ведучої так і не виправили та за неї не перепросили.

Відокремлення фактів від думок:

Цього разу в ефірах каналу було дуже багато суто емоційних оцінок журналістів у новинах: «найгарячішим напрямком», «на Близькому Сході гаряче», «так гучно, як цієї ночі, ще не було ніколи», «смертельна зброя», «гуло, ревіло і здригалося все навколо», «наслідки жахають», «картина просто жахає», «пронизливе виття сирен», «вона, на жаль, у критичному стані», «на превеликий жаль, є жертви», «загинула, на жаль», «на жаль, зруйнований», «оговтується після нападу», «оговтується Одеса», «чекають на диво», «з ось таким трепетом чекають», «у повітрі відчувалися водночас і напруга і сподівання», «це щастя, що всі залишилися живі», «на щастя, всередині був лише охоронець», «на щастя, тут минулося без поранених», «перетворювалися на хаос», «про незламність наших українців», «чудова п’ятірка», «цієї шаленої ідеї».

Були маркери авторизації та посилення уваги: «додам також», «також додам», «хочу ще додати», «я можу це засвідчити», «сподіваюсь», «варто зазначити», «до речі». Чимало було і різного штибу міркувань журналістів у новинах, переважно «експертних»: «Найближчим часом Ірану буде точно не до постачань озброєнь Москві». «Імовірна блокада Ормузької протоки, якою щодня транспортують п’яту частину світового споживання нафти, є ключовим ризиком цієї війни. І якщо Іран зупинить експорт, це може дестабілізувати весь нафтовий ланцюг постачання». «І тут економіка іде пліч-о-пліч із політикою, бо Путін хоче використати ситуацію собі в плюс». «Утім, тут Путін може сам себе переграти». «Без Трампа “Сімці” не вдасться продемонструвати єдність, але Європа може її проявити під час голосування за 18-й санкційний пакет». «До будинку на Солом’янці з’їхалися представники більш як 60 іноземних дипломатичних місій, щоб на власні очі побачити, як Путін хоче миру».

Повнота інформації:

У перші дні після зміни визначення напрямків Генштабом слід було би пояснювати глядачам, що таке Північно-Слобожанський і Південно-Слобожанський напрямки. В ефірі каналу цього хронічно не робили. Не досить було представляти Володимира Фесенка «політологом», Олександра Сіренка — «експертом нафторинку», Дмитра Левуся — «політологом-міжнародником». Павла Лакійчука представляли як «капітана першого рангу», але не сказали що у відставці. Не титрували ні датою, ні як архівне бекграундове відео саміту G7 у 2018 році. Всі БЗ були без інтершуму.

Доступність подачі інформації:

Показували навіщось скриншоти сторінок послів Німеччини та Великої Британії в соцмережах.

Титр на синхроні був: «директорка управління житлового сервісу КАІ». При цьому насправді «КАІ» мало позначати «Національний авіаційний університет». Аж ніяк не виходить. І ніхто з глядачів не здогадається, що означає така абревіатура. Казали «запланована адженда» і «іранські проксі».

Перший канал Суспільного

Достовірність:

Показували відео з анонімних телеграм-каналів, зокрема ворожих. Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «очевидці розказали», «за словами очевидців», «очевидці кажуть». Найчастіше стандарт грубо порушували, застосовуючи суто абстрактні псевдопосилання: «за останніми даними», «відомо», «стало відомо», «як нам відомо», «вже відомо», «попередньо», «ми знаємо», «знаємо також», «нам розповіли». Тричі робили узагальнені розмиті псевдо на авторство суб’єктивної думки: «за словами нардепів», «хлопці кажуть», «як писали раніше експерти».

Точність:

Геть невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, ну як можна говорити з в.о.ректорки НАУ про наслідки пошкоджень гуртожитку університету, а показувати зруйнований будинок у Солом’янському районі Києва?

Відокремлення фактів від думок:

Було кілька емоційних оцінок у новинах: «найгарячіші напрямки», «були не їхнім сином, на щастя», «на жаль, на світанні російська армія обстріляла». І надзвичайно багато було зайвих у новинах маркерів авторизації та маркерів посилення уваги: «хочу відзначити», «хочу зазначити», «я так розумію», «буду акцентувати увагу», «хочу сказати», «зазначу», «як я кажу», «як я вже сказала», «скажу», «скажу також», «також скажу», «також наостанок скажу», «також хочу розповісти», «як я вже сказала», «додам», «до слова», «до речі».

Повнота інформації:

Ведучий підсумкового випуску новин повідомляв: «…загиблими внаслідок російського удару проти вівторка. За останніми даними, їх уже 28. Троє загинули у Дарницькому районі, 23 знайшли під завалами будинку на Солом’янці». А де ще двоє?

У підводці та репортажі про дронарів 118-ї бригади ТРО геотитром згадали лише «Запорізька обл.». Напрямок фронту не називали. Не досить було представляти Сергія Тарана і Володимира Фесенка лише «політологами».

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували скриншоти сторінок у соцмережах, які не читаються з екрана: посла США в Ізраїлі, посла Великої Британії та посолки ЄС в Україні, міністра Сибіги. Кореспондентка казала: «ми спілкувалися офрек». Це суто професійний термін, незрозумілий глядачам.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 16—22 червня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 17 разів (попереднього тижня було 18 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», цього разу вони отримали 12 запрошень, що склало майже 71% від усіх «депутатських» студій тижня.

Крім «слуг» двічі запрошували представників «Батьківщини» (традиційно це були Михайло Цимбалюк і Сергій Євтушок і традиційно — в ефірі «Ради»), а ще в ефірі ІCTV з СТБ побувала формально позафракційна (але делегована тією ж «Батьківщиною») віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк. Ще в ефіри «Ради» по разу запрошували представників маргінальних депутатських груп «Довіра» і «За майбутнє». Представників опозиційних фракцій «Голосу» та «Європейської солідарності» цього тижня у марафон не кликали. «Плюралізм» думок був лише в ефірах каналу «Рада» і частково ІCTV з СТБ (уже згадана Кондратюк), всі інші учасники телемарафону цього тижня запрошували винятково представників владної фракції.

За персоналіями картина виглядала так:

По три рази в телемарафоні побували нардепи від «Слуги народу» Єгор Чернєв і Олексій Леонов (обидва на трьох різних каналах), двічі їхня колега по фракції Олена Шуляк (в ефірах двох каналів, а говорили з нею, звісно ж, про «єВідновлення» без жодного реального інформаційного приводу). Всі інші нардепи гостювали в телемарафоні по одному разу.

Офіс президента цього тижня, порівняно з більшістю попередніх, був представлений доволі «скромно»: тричі в якості експерта з будь-яких питань запрошували радника керівника ОП Сергія Лещенка (двічі на «Інтер» і раз на «Раду», сумарно 34 хвилин ефіру), двічі запрошували Михайла Подоляка (на «Раду» і на «Ми — Україна», сумарно він мав в ефірі 53 хвилини), ще одного разу в ефірі каналу «Ми — Україна» був заступник Єрмака Віктор Микита (9 хвилин). Сумарно протягом тижня Офіс президента мав в ефірі телемарафону 1 годину 36 хвилин.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного протягом звітного тижня побували 21 народний депутат (попереднього тижня їх було 12). Цього разу по представництву владної та опозиційних фракцій баланс було збережено: 10 представників «Слуги народу» і 11 представників парламентської опозиції (6 представників «Європейської солідарності», 3 представники «Батьківщини» та 2 представники «Голосу»).

Хоча й були певні нюанси. Це уже згадана вище пара нардепів від «Слуги» в дискусійній студії (Копиленко і Мокан). З другого боку, 17 червня запрошували лише Олександру Устинову з «Голосу», а представника «Слуги народу» не покликали, хоча тема явно була дискусійна (згода ВР на призначення генпрокурором Кравченка). 21 червня в дискусійній студії про дефіцит газу до опалювального сезону був лише Сергій Нагорняк зі «Слуги народу», бо, як сказала ведуча, «ми запрошували й опозиційних депутатів долучитися до розмови, однак вони не змогли долучитися, чекаємо їх наступного разу» (чесно кажучи, доволі рідкісний випадок, частіше до дискусійних студій «не доходять» нардепи від владної фракції).

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

Двічі в ефірі каналу побував лише Сергій Нагорняк зі «Слуги народу», всі решта нардепів гостювали на каналі по одному разу.

4. Прояви політичного і бізнесового піару 16—18 червня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 17 проявів політичного піару. По каналах картина була такою:

Фігурантами позитивного піару були:

Проявів негативного політичного піару у звітні дні не було.

Опис проявів на каналах:

«1+1» (проявів не було)

ICTV та СТБ (один прояв)

18 червня

Був абсолютно однобічний сюжет про ухвалу ВР закону про множинне громадянство з позитивними оцінками журналіста на кшталт «довгоочікуваний закон про множинне громадянство нарешті ухвалено». Зі схвальними коментарями нардепів від фракцій, які голосували за закон (тут навіть дали синхрон представникові «Європейської солідарності», яка підтримала цей закон) і без надання слова опонентам закону. Але чомусь із синхроном міністра національної єдності Олексія Чернишова, взятого зовсім з іншого контексту.

«Інтер» (проявів не було)

«Рада» (16 проявів)

16 червня

П’ять разів був «паркет» про форум щодо адаптивного спорту для ветеранів із синхроном міністра молоді та спорту Матвія Бідного про велику роботу міністерства в цьому напрямку. І не було в тому «паркеті» самих ветеранів, для яких ця велика робота нібито й робиться.

Цікаво було сформульовано повідомлення: «В Канаді стартував 51-й саміт країн “Групи семи”. Однією з основних тем є Україна і російська агресія. На саміт запрошений і президент України Володимир Зеленський. Він визначив головні напрямки роботи: перемовини щодо справедливого миру, санкції проти Москви, подальша підтримка та відновлення України. Зеленський також планує поговорити з американським колегою Дональдом Трампом». І так далі. Тут, як видно, не хтось там, а президент Зеленський визначає порядок денний саміту G7. І є його головним героєм. І тема України — на чільному місці (що не відповідало дійсності). Таке повідомлення саме в цій інтерпретації було в ефірі двічі.

17 червня

Двічі давали цілу окрему «новину» про те, що «наслідки обстрілу 9-поверхівки, в яку вночі поцілила російська крилата ракета, оглянув прем’єр-міністр Денис Шмигаль. На місці побував разом із віцепрем’єром Олексієм Кулебою, очільником МВС Ігорем Клименком і головою КМВА Тимуром Ткаченком. Побачив, як працюють рятувальники, поліцейські та комунальні служби, заслухав оперативну інформацію». От уже новина так новина! «Побував, побачив, заслухав». І що?! «Паркет» із зони лиха.

І «новина» про виступ міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби на конференції на шляху розробки стратегії державної житлової політики. З синхроном Кулеби.

У бюлетені «Парламентський день» як окрему «новину» цитували й дали синхрон першого заступника голови ВР Олександра Корнієнка, який сказав, що «російські війська свідомо обирають за мішені жилі будинки, лікарні, школи, пам’ятки культурної спадщини, об’єкти критичної та цивільної інфраструктури. Ці злочини не мають строку давності. Усі винні обов’язково понесуть відповідальність». Даруйте, але жодної новини тут нема. В ефірі було двічі.

У бюлетені «Парламентський день» геть незбалансовано давали повідомлення про надання згоди ВР на призначення Руслана Кравченка генпрокурором. Позитивно про Кравченка.

Був «паркет» про візит президента Володимира Зеленського до Австрії. Ще й вкрай неоперативний.

18 червня

Наступного дня вставляти в сюжет про наслідки ворожої атаки по Києву те, що «також місце обстрілу оглянув прем’єр-міністр Денис Шмигаль». Ото вже важлива інформація, ще й з запізненням більш як на добу. (Це, до речі, підтвердження невипадковості згадки про Шмигаля напередодні).

Було повідомлення про презентацію першою леді Оленою Зеленською чергового аудіогіда в музеї в Австрії.

«Ми — Україна» (проявів не було)

В ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару в звітні дні не було.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 16—18 червня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня я не зафіксував.

Як і завжди, ефіри вели токсичні ведучі каналів:

• Анастасія Даугуле на «Інтері» (17 червня), яка раніше вела концерти до 9 травня;
• Тетяна Гончарова (16 червня і 17 червня), Максим Зборовський (16 червня і 17 червня) і Назар Довгий (17 червня і 18 червня) на «Раді», які раніше працювали на каналах Медведчука.

РЕЗЮМЕ

16—18 червня інтенсивність боїв була найвищою на Покровському, Північно-Слобожанському (Курщина і Сумщина) і Новопавлівському напрямку, активними були також Торецький, Краматорський і Лиманський. У телемарафоні в ці дні редакції сукупно найбільшу увагу приділили Покровському, Північно-Слобожанському і Новопавлівському напрямкам. Іншим активним напрямкам уваги приділили мало. Про ситуацію на фронті найчастіше говорили з військовими-фронтовиками, втім у ці дні доволі часто запрошували й експертів. З фронту зробили одне пряме ввімкнення і 4 репортажних сюжети.

В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили трьом найактивнішим напрямкам фронту: Покровському, Північно-Слобожанському і Новопавлівському. Іншим активним напрямкам приділили відчутно менше уваги. Про ситуацію на фронті найчастіше говорили з речниками різних підрозділів Сил оборони. З фронту зробили два прямих ввімкнення і два репортажних сюжети.

У звітні дні 17 червня була надзвичайно масована ворожа атака по Україні, основними цілями якої стали Київ і Одеса. У телемарафоні в день атаки канали працювали по-різному, але були більш-менш оперативними. Експертний аналіз особливостей цієї масованої атаки був значно більш глибокий і всебічний на Першому каналі Суспільного. Канал був відчутно оперативнішим за телемарафон у репортажному висвітленні перебігу подій у Києві, який прийняв на себе основний удар, натомість у телемарафоні були більш оперативними у висвітленні наслідків ворожого удару по Одесі. Висвітлення розбору завалів зруйнованої дев’ятиповерхівки в Києві наступного дня і телемарафон, і Перший канал Суспільного висвітлювали однаково оперативно і повно.

У звітні дні в зовнішньополітичній і світовій політиці домінували дві теми: війна між Ізраїлем і Іраном, і саміт «Великої сімки» в Канаді. Обидві теми потребували серйозних експертних оцінок. У телемарафоні до експертизи відповідально поставилися на ICTV та СТБ, а також на каналі «Ми — Україна». Перший канал Суспільного обговорював прогнози та наслідки для України обох подій із численними експертами, компетентними в різних царинах. Репортажне висвітлення саміту «Великої сімки» в телемарафоні забезпечував якісно канал «Інтер», інші в кращому разі користувалися прямими ввімкненнями власкора цього каналу. На Першому каналі Суспільного репортажно подію висвітлювала власна кореспондентка каналу з Канади.

У внутрішній політиці у звітні дві суспільно важливих теми (голосування ВР за кандидатуру генпрокурора й ухвалення закону про множинне громадянство) в телемарафоні більшість учасників висвітлювали куцо і з тенденційно неповними бекграундами кандидата, а канал «Рада» висвітлював обидві події ще й однобічно, з порушенням стандарту балансу думок. Перший канал Суспільного подавав обидві теми збалансовано, повно і з якісними експертними оцінками.

Ще одну важливу внутрішньополітичну тему цих днів — сутички, влаштовані вірянами УПЦ проти ПЦУ в Чернівцях — в телемарафоні взагалі не згадували, Перший канал Суспільного якісно висвітлював подію репортажно.

Тем, які телемарафон у ці дні не згадував взагалі, але про них говорили на Суспільному, було небагато:

• Соцопитування КМІС: Рівень довіри до Зеленського у травні знизився (16 червня).
• Reuters: У Трампа згорнули робочу групу, яка мала розробити стратегії тиску на Росію (17 червня).
• У Чернівцях сталися сутички між вірянами УПЦ і ПЦУ (17 червня).

Так само небагато було в ці дні й тем, що не висвітлювалися ні телемарафоном, ні Першим каналом Суспільного:

• Зауваження отримав комбат 47-ї бригади, який звинуватив командування в «дебільних завданнях» (16 червня).
• Українська делегація пішла із заходу в Європарламенті через виступ росіянки Дар’ї Навальної (17 червня).
• До Ради викликали двох міністрів, від Умєрова чекають звіт про фортифікації (18 червня).

У звітні дні в телемарафоні традиційно найбільше було грубих порушень стандартів достовірності та відокремлення фактів від думок, були також грубі порушення стандарту балансу думок і стандарту оперативності.. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні було забагато порушень стандарту достовірності.

Протягом тижня 16—22 червня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу» (майже 71% від усіх депутатських студій). Представників «Голосу» та «Європейської солідарності» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного представлення владної та опозиційних фракцій було загалом збалансованим.

16—18 червня в телемарафоні майже всі прояви політичного піару були в ефірах каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці дні проявів політичного піару не було.

Наративів російської пропаганди в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного у звітні дні не було. Ефіри «Інтера» й «Ради» вели токсичні ведучі цих каналів.