Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Вступ

У цьому звіті проаналізовано висвітлення основної тематики 31 березня, 1 і 4 квітня. В перші два дні на фронті близько третини всіх боєзіткнень були на Покровському напрямку, а 4 квітня майже такою була й інтенсивність боїв на Лиманському. Активними були також Курський і Торецький напрямки фронту.

Телемарафон зосереджував основну увагу на Покровському, Лиманському і Торецькому напрямках, про Курський узагалі з гостями не говорили. В ефірі Першого каналу Суспільного основну увагу приділили Покровському і Харківському напрямкам, менше уваги було іншим активним напрямкам.

З масштабних за наслідками ворожих атак по цивільних у ці дні був ракетний удар по житловому масиву в Кривому Розі 4 квітня. Перший канал Суспільного був оперативнішим за телемарафон у висвітленні цієї події.

У зовнішньополітичній тематиці важливими були запровадження США імпортних мит, зустріч міністрів закордонних справ НАТО і чергові заяви Трампа щодо російсько-української війни. Репортажне висвітлення цих подій було однаковим, а експертиза Першого каналу Суспільного була відчутно якіснішою і глибшою за таку в телемарафоні.

У звітні дні в телемарафоні, як і зазвичай, найбільше було грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні було найбільше порушень стандарту повноти інформації.

Протягом тижня 31 березня — 6 квітня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» й «Голосу» в телемарафон традиційно не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного представлення владної та опозиційних фракцій парламенту як завжди було збалансованим.

У третьому розділі цього звіту є НОВИНКА — статистика представлення різних парламентських фракцій і різних народних депутатів за весь перший квартал поточного року. Довга дистанція більш наочно показує загальні тенденції, які є доволі промовистими, як на мій погляд.

31 березня, 1 і 4 квітня в телемарафоні прояви політичного піару були в ефірах усіх учасників марафону, найбільше ж їх було в ефірі каналу «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного теж були прояви політичного піару.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні дні, за інформацією Генштабу, загальна інтенсивність бойових дій була дуже високою 31 березня (216 боєзіткнень на добу) і 1 квітня (176), до 4 квітня інтенсивність знизилася до 145 боєзіткнень. Щоразу найбільшою була кількість боєзіткнень на Покровському напрямку, в перші два дні — понад третина від усіх боєзіткнень по фронту (відповідно 79 і 64). 4 квітня інтенсивність боїв на Лиманському напрямку була майже однаковою з Покровським (відповідно 39 і 40 боєзіткнень). Іншими активними напрямками фронту залишалися Курський (до 27 боєзіткнень на добу) і Торецький (до 20). 1 квітня відчутно зросла активність ворога на Сіверському напрямку (15 боєзіткнень на добу).

У телемарафоні в ці дні редакції сукупно найбільшу увагу приділяли Покровському напрямку (було 6 обговорень з гостями й одне пряме ввімкнення), Лиманському (7 обговорень), Торецькому (5 обговорень і пряме ввімкнення). Ситуацію на Сіверському напрямку обговорювали лише з одним гостем, а про Курщину забули взагалі. Натомість підвищену увагу приділили Харківському і Куп’янському напрямкам (по 5 обговорень у студіях).

Найбільше уваги фронту в ці дні приділяли канали «Ми — Україна» та ICTV з СТБ. Інші учасники марафону були значно менш активними у висвітленні подій на фронті, а на каналі «Рада» вже традиційно про фронт узагалі не згадували у випусках новин (крім зведення від речника Генштабу).

Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали речників різних підрозділів Сил оборони (16 разів), рідше — військових-фронтовиків (13), експертів запрошували лише 5 разів.

Найбільше фронтових репортажів у ці дні зробила об’єднана редакція ICTV з СТБ (3 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення), на «1+1» було одне пряме ввімкнення, на каналі «Ми — Україна» — один репортажний сюжет. В ефірах інших учасників телемарафону репортажів із фронту в ці дні не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили Покровському напрямку (ситуацію там обговорювали з 10 гостями та зробили звідти один фронтовий репортаж) і чомусь Харківському (10 обговорень із гостями), менше уваги було Лиманському й Торецькому напрямкам (по 6 обговорень з гостями). І лише з двома гостями обговорили ситуацію на Курщині. Загалом же в гості говорити про фронт у ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (11 разів), військових-фронтовиків запрошували 8 разів, експертів — 7. Зробили два фронтових репортажних сюжети.

Телемарафон:

31 березня

У ранковому ефірі каналу «Рада», як і завжди, в новинах про фронт не було нічого, крім зведення від речника Генштабу Андрія Сміяна о 8-й. У гостьових студіях говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим про Покровський напрямок, зі старшим сержантом розвідроти 42-ї ОМБР на позивний «Рон» — про Торецький, із речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним про Гуляйпільський. З головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком обговорювали ситуацію на Харківському, Куп’янському і Покровському напрямках.

У денному ефірі каналу «1+1» у новинах були лише короткі повідомлення. У гостьовій студії говорили про Лиманський напрямок із головним сержантом батальйону безпілотних систем 3-ї ОШБР Миколою Волоховим.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах було пряме ввімкнення про ситуацію на Торецькому і Новопавлівських напрямках. Було два фронтових репортажі: про бої десантників 79-ї бригади на Новопавлівському напрямку і про бойову роботу дронарів 34-го окремого батальйону НГУ на Придніпровському. У розмовних студіях говорили про Покровський напрямок з начальником пресслужби 14-ї бригади оперативного призначення НГУ Миколою Ковалем, про Харківський і Куп’янський — з речником ОТУВ «Харків» Павлом Шамшиним, про Куп’янський — зі штаб-сержантом відділення комунікацій 77-ї окремої аеромобільної бригади Віктором Петровим.

1 квітня

У ранкових новинах каналу «Інтер» про фронт не згадували, натомість у гостьовій студії показували традиційний огляд ситуації на різних ділянках фронту. О 8-й було зведення від речника Генштабу Андрія Сміяна. У гостьовій студії говорили з пресофіцером бригади «Форпост» Краматорського прикордонного загону Владиславом із позивним «Чорнило» про Харківський напрямок, а з командиром взводу 109-ї бригади Єгором Фірсовим — про Торецький.

У денному випуску каналу «Рада» в новинах про фронт не згадували. У гостьовій студії з військовими говорили про збори й про спогади подій 2022 року (до роковин звільнення Київщини), а про фронт не говорили.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах крім коротких повідомлень на мапі був якісний фронтовий репортаж Ірини Антонюк і Олексія Жучкова про бойову роботу мінометників 57-ї бригади на Харківському напрямку. У гостьових студіях говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим про Покровський, Торецький, Лиманський і Новопавлівський напрямки, з речником Сил оборони Півдня Владиславом Волошиним — про Оріхівський, Гуляйпільський і Придніпровський. З офіцером секції планування бригади НГУ «Рубіж» Дмитром Кожубенком і з заступником начальника прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» Олександром Кириліним говорили про ситуацію на Лиманському напрямку. З офіцером 57-ї ОМПБР на позивний «Історик» говорили про Харківський. З воєнним оглядачем Денисом Поповичем говорили про загальну ситуацію на фронті, а з головою Українського центру безпеки та співпраці Сергієм Кузаном обговорювали Покровський напрямок.

4 квітня

У ранковому ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах крім коротких повідомлень і зведення від речника Генштабу Андрія Ковальова о 8-й, був якісний фронтовий репортаж Олега Корнієнка, Олексія Євченка і Захара Комаха про бої дронарів 24-ї бригади під Часовим Яром. У розмовних студіях говорили з командиром батальйону 66-ї ОМБР Юрієм Горобцем про Лиманський напрямок, а з головним сержантом роти вогневої підтримки 6-ї ОШБР Юрієм Сиротюком — про Краматорський.

У денному ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах були лише усні повідомлення про фронт на мапі. У гостьових студіях говорили з заступником командира батальйону 42-ї ОМБР Святославом Лесюком про Торецький напрямок, із сержантом комендатури швидкого реагування бригади «Помста» на позивний «Святий Патрік» — про Лиманський, із речником ОТУВ «Харків» Павлом Шамшиним — про Харківський, із командиром групи «Terra» 3-ї ОШБР Миколою Волоховим і з офіцером бригади НГУ «Рубіж» Володимиром Черняком говорили про Куп’янський напрямок. З речником ОТУВ «Луганськ» Дмитром Запорожцем обговорили ситуацію на Торецькому, Краматорському і загострення на Сіверському напрямку.

У вечірньому ефірі каналу «1+1» у новинах крім коротких повідомлень про фронт було дуже якісне пряме ввімкнення Юлії Кирієнко про ситуацію на фронті під Покровськом із синхронами десантників 25-ї бригади. У гостьових студіях про фронт цього дня говорили лише з воєнним експертом Михайлом Самусем, про Покровський, Новопавлівський і Лиманський напрямки, а також про імовірні напрямки великого наступу росіян.

Перший канал Суспільного:

31 березня

У новинах про ситуацію на різних напрямках фронту повідомляли усно на адаптованій мапі Deep State. Крім того, був фронтовий репортаж про бойову роботу військових 310-го окремого батальйону РЕБ морської піхоти на Придніпровському напрямку. В розмовних студіях говорили з командиром батальйону безпілотних систем 72-ї ОМБР Андрієм Назаренком про Покровський напрямок, зі старшим сержантом розвідроти 42-ї ОМБР на позивний «Рон» — про Харківський, із начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим — про Лиманський. Ситуацію на Придніпровському, Оріхівському і Гуляйпільському напрямках обговорили з речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним. З речником ОТУВ «Луганськ» Дмитром Запорожцем говорили про Торецький, Краматорський і Сіверський напрямки. У експертній студії ситуацію на Покровському, Новопавлівському, Куп’янському, Харківському й Оріхівському напрямках обговорили з полковником запасу Сергієм Грабським.

1 квітня

У новинах були лише усні повідомлення з синхронами. У гостьових студіях ситуацію на Покровському напрямку обговорювали з командиром батальйону безпілотних систем 72-ї ОМБР Андрієм Назаренком, ситуацію на Харківському — з начальником групи взаємодії зі ЗМІ бригади Держприкордонслужби «Гарт» Олександром Даниленком і з заступником командира 429-го полку безпілотних систем «Ахіллес» Олесем Маляревичем. З пресофіцером 28-ї ОМБР Євгеном Алхімовим говорили про Торецький напрямки. З речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим говорили про Покровський, Торецький, Куп’янський, Харківський, Краматорський, Сіверський і Лиманський напрямки. З речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним говорили про Оріхівський, Гуляйпільський і Придніпровський. У експертних студіях зі співзасновником проєкту Deep State Русланом Микулою говорили про загальні тенденції та динаміку на фронті, про Покровський, Куп’янський і Курський напрямки. З керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком зосередилися на Покровському напрямку. З воєнним оглядачем Денисом Поповичем говорили про Покровський, Куп’янський, Курський, Лиманський і Торецький напрямки, а з майором запасу Олексієм Гетьманом говорили про імовірну підготовку нового масштабного наступу Росії.

4 квітня

У новинах крім коротких повідомлень був якісний фронтовий репортаж Олесі Приходько й Олександра Шандибіна про роботу стабілізаційного пункту на Покровському напрямку. В гостьових студіях говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим про Харківський, Покровський, Торецький, Новопавлівський, Лиманський і Куп’янський напрямки. З речником ОТУВ «Луганськ» Дмитром Запорожцем говорили про Торецький, Краматорський і Сіверський. З заступником командира 424-го окремого стрілецького батальйону говорили про Куп’янський напрямок. Підвищену увагу цього дня приділили саме Харківському напрямку, говорили про ситуацію там із командиром батальйону 92-ї ОШБР на позивний «Сокіл», з офіцером відділу планування 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» Олексієм Розумним і з пресофіцером 3-ї ОШБР Олександром Бородіним. З двома експертами — заступником начальника Генштабу у 2006—2010 роках Ігорем Романенком і воєнним оглядачем Денисом Поповичем обговорювали ситуацію на Покровському і Лиманському напрямках, а також прогнози щодо підготовки росіянами великого наступу.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

Найбільшими за кількістю загиблих і поранених у звітні дні були атака балістикою по житловому кварталу Кривого Рога ввечері 4 квітня й атака «шахедами» по Харкову пізно ввечері 3 квітня. В обох випадках Перший канал Суспільного був відчутно оперативнішим за телемарафон. По якості репортажів (прямих ввімкнень і сюжетів) і гостьових студій працювали паритетно. Ще однією подією цих днів стала по суті відсутність події — коли 1 квітня ворог уперше за багато місяців уночі взагалі не атакував Україну «шахедами». Тут Перший канал Суспільного дав більш широку експертизу, ніж телемарафон.

1 квітня

• Уперше з жовтня 2024 року Росія не атакувала Україну «шахедами»

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» обговорили це з експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Валентином Гладких. У денному ефірі каналу «Рада» просто згадали про це усно. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» обговорили з авіаційним експертом Костянтином Криволапом.

Перший канал Суспільного:

Обговорювали це з різними експертами: керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком, шеф-редактором англомовної версії сайту Defence Express Валерієм Рябих, майором запасу Олексієм Гетьманом і воєнним експертом Павлом Нарожним.

4 квітня

• 18 загиблих і понад 60 поранених* унаслідок ворожого удару балістичною ракетою по житловому кварталу Кривого Рога

(* за даними на кінець доби)

Телемарафон:

У вечірньому ефірі «1+1» про це першим, до слова, згадав гість — нардеп Єгор Чернєв (о 19:39). Перше власне повідомлення було у підсумковому випуску о 20-й, там же двічі робили прямі ввімкнення власної кореспондентки з Кривого Рогу. Згодом робили ще два прямі ввімкнення. У гостьовій студії про наслідки атаки говорили з головою Дніпропетровської ОВА Сергієм Лисаком.

Перший канал Суспільного:

Це була перша новина у випуску новин о 19-й, а вже о 19:45 робили пряме ввімкнення власної кореспондентки з місця події, згодом ще одне з уточненими даними. У гостьовій студії говорили з головою Ради оборони Кривого Рогу Олександром Вілкулом.

• 5 загиблих, 34 поранених унаслідок атаки «шахедами» по Харкову

(сама атака сталася напередодні пізно ввечері)

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналів ICTV та СТБ спочатку давали коротке БЗ з синхроном речника Харківської облпрокуратури Дмитра Чубенка. У випуску новин о 8-й було перше з двох якісних прямих ввімкнень власної кореспондентки Марії Малевської з місця влучання дрона. Згодом був її та оператора Олександра Бринзи якісний репортажний сюжет. У гостьовій студії подію обговорювали з речником Харківської міськради Юрієм Сидоренком і з воєнним експертом Сергієм Грабським (про нову тактику атак ворожих дронів по мирних містах України). У денному ефірі каналу «Ми — Україна» тричі вмикали з місця події власну кореспондентку, в гостьовій студії подію не обговорювали. У вечірньому ефірі каналу «1+1» було пряме ввімкнення і репортажний сюжет власної кореспондентки каналу з Харкова. У гостьовій студії обговорювали подію з головою Харківської ОВА Олегом Синєгубовим.

Перший канал Суспільного:

У першому випуску новин о 7-й спочатку повідомляли про подію з посиланням на ексклюзив від речника Харківської облпрокуратури Дмитра Чубенка, далі давали якісний репортажний сюжет В’ячеслава Мавричева (без коментарів, на відео, інтершумі й синхронах). Починаючи з 8-ї ранку перебіг рятувально-пошукових робіт висвітлювали якісними прямими ввімкненнями власного кореспондента Микити Галки з місця влучання, загалом було 4 ввімкнення. На вечір був якісний репортажний сюжет Микити Галки й Дениса Фатьянова. У гостьовій студії обговорювали подію з речником ДСНС Харківської області Євгеном Василенком і з речником Харківської міськради Юрієм Сидоренком.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

У звітні дні було дві важливих для України зовнішньополітичних події — запровадження Трампом імпортних мит для більшості країн світу і зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО у Брюсселі. Крім того, новинами продовжували ставати суперечливі, але радикальні заяви президента США Трампа стосовно переговорів про перемир’я і загалом щодо України й Росії.

Подієву частину в телемарафоні краще висвітлювали канали, які мали власних кореспондентів у США та в Брюсселі («1+1», «Ми — Україна»). Так само якісно висвітлювали зустріч у Брюсселі й на Першому каналі Суспільного. Експертний же аналіз усіх цих подій на Першому каналі Суспільного був більш системним, глибоким і всебічним, ніж у більшості учасників телемарафону. З останніх дуже якісно тему імпортних мит Трампа відпрацювали хіба що на «1+1». Крім широкого залучення експертів, Перший канал Суспільного також активно залучав до обговорення зовнішньополітичної тематики й народних депутатів. До частини тематики в телемарафоні теж залучали народних депутатів, але ж, на відміну від Суспільного, винятково від «Слуги народу». Ще один цікавий, як на мене, момент: чомусь в ефірах каналів «Рада» і «Ми — Україна» повністю замовчували будь-які тези Трампа про його незадоволення Україною.

31 березня

• Заяви Трампа: встановив Путіну «психологічний дедлайн» для припинення вогню. США домовляються з Росією про спільні проєкти з видобутку рідкісноземельних металів. Попередив Зеленського про «великі проблеми» у разі відмови від угоди щодо копалин

Телемарафон:

У ранковому ефірі «Ради» робили пряме ввімкнення кореспондента телеканалу «Інтер» з Вашингтона. У гостьовій студії повідомляли про це в формі БЗ на архіві, але про «проблеми для України» чомусь забули сказати. Обговорювали ці заяви з політологом-міжнародником Дмитром Левусем, політологом Володимиром Фесенком і радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком (в якості політолога).

У денному ефірі «1+1» робили пряме ввімкнення власної кореспондентки каналу з Вашингтона. Обговорювали в гостьовій студії тематику з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком і директором Центру оборонних стратегій Олександром Харою.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ зробили оглядовий сюжет. У розмовній студії говорили про це з директоркою з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Веронікою Мовчан.

Перший канал Суспільного:

Давали синхрон президента Трампа. Всю цю тематику обговорювали з численними експертами: доцентом Київського авіаційного інституту, журналістом-міжнародником Єгором Брайляном, експертом із політики США, аналітиком «Детектора медіа» Артуром Колдомасовим, оглядачем видання «Мілітарний» Вадимом Кушніковим (про можливі проблеми з військовою підтримкою США), заступником директора аналітичного центру «Політика» Артемом Бронжуковим, головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком і з радником президента з економічних питань у 2019—2024 роках Олегом Устенком. Говорили також із речником Українського конгресового комітету США Андрієм Добрянським. Долучили до обговорення тематики й народних депутатів — Олега Дунду від «Слуги народу» та Ніну Южаніну від «Європейської солідарності».

• Візит в Україну особистого духовного радника Трампа

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу«Рада» й у вечірньому ефірі ICTV та СТБ про це взагалі не згадували. У денному ефірі «1+1» повідомляли усно на фото, а обговорили з директором Центру оборонних стратегій Олександром Харою.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно на фото. Обговорили з заступником директора аналітичного центру «Політика» Артемом Бронжуковим. А ще наступного дня обговорювали це з головним рабином України Моше Асманом і з Архимандритом Кирилом (Говоруном).

1 квітня

• Заяви Трампа: не виключив нових санкцій проти Росії, якщо Путін «не справиться зі своєю роботою» щодо угоди про перемир’я. Відкинув ідею про «тимчасове управління під егідою ООН» в Україні. Висловив невдоволення з приводу заяв Росії та України щодо війни

Телемарафон:

У ранковому ефірі «Інтера» давали синхрон Трампа і синхрон речниці Держдепу США Теммі Брюс. У гостьових студіях обговорювали ці заяви з аналітиком Ради зовнішньої політики «Українська призма» Євгеном Костогризовим і з експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Валентином Гладких.

У денному ефірі каналу «Рада» про ці заяви Трампа не згадували в новинах (згадували лише його заяву про «тарифний план»). У гостьовій згадали заяву щодо Росії аж у четвертій своїй ефірній годині. Про невдоволення Україною та ідею про «тимчасове перемир’я» так і не згадали. Обговорили тематику лише з уповноваженим президента з питань санкційної політики Владиславом Власюком.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» згадували про заяву Трампа усно в гостьовій студії, давали цитату речниці Держдепу (але жодного слова не було про невдоволення Трампа Україною). Обговорили тематику з колишнім послом України в США та у Франції Олегом Шамшуром, головою Українського центру безпеки та співпраці Сергієм Кузаном і з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком (в якості експерта).

Перший канал Суспільного:

Давали синхрони Трампа. Обговорювали всі ці заяви з експертами: доцентом кафедри міжнародних відносин Київського міжнародного університету Олексієм Самойловим, кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським, директором Центру стратегічної аналітики та міжнародних студій Західноукраїнського нацуніверситету Андрієм Грубінком і головою правління ГО «Інститут світової політики» Віктором Шлінчаком.

• Сибіга каже, що Росія знову порушила домовленості зі США та вдарила по українському енергооб’єкту в Херсоні. Зеленський сподівається на посилення санкцій США проти Росії за удари по енергооб’єктах

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «Рада» усно цитували Сибігу (заява Зеленського була ввечері). Говорили про ураження енергооб’єкта з речником Херсонської ОВА Олександром Толоконніковим. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» давали синхрон Сибіги. Згадували заяву в оглядовому сюжеті про зустріч Сибіги з Бербок. Показували запис брифінгу президента Зеленського з міністеркою закордонних справ ФРН Анналеною Бербок, де була зроблена заява. Обговорювали в студії з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком (в якості експерта).

Перший канал Суспільного:

Усно цитували міністра Сибігу. Про вражений енергооб’єкт говорили з директором управління комунікацій Херсонської МВА Денисом Путінцевим.

4 квітня

• Підготовка розмови Трампа з Путіним / Підсумки поїздки спецпосланця Путіна Дмітрієва до США

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналів ICTV та СТБ повідомляли про це в формі БЗ. У розмовній студії тему не обговорювали. БЗ робили й у денному ефірі каналу «Ми — Україна». Обговорили тематику з експертом-міжнародником Євгеном Добряком і з керівником Центру протидії дезінформації Андрієм Коваленком. У вечірньому ефірі каналу «1+1» теж повідомляли про це у формі БЗ, а згодом згадували в прямому ввімкненні власної кореспондентки з Вашингтона. У гостьових студіях тематику обговорювали з головою делегації України в ПА НАТО нардепом Єгором Чернєвим, з директором Центру оборонних стратегій Олександром Харою, політичним експертом Максимом Джигуном і головою Центру аналізу і стратегій Ігорем Чаленком.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли усно. В розмовних студіях тематику обговорили з експертами: керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім і політологом, експертом зі стратегічних комунікацій Юрієм Богдановим. Обговорили тему і з опозиційним російським політиком Іллею Пономарьовим.

• Перші наслідки й реакції світу на введення Трампом імпортних мит

Телемарафон:

У ранковому ефірі ICTV та СТБ зробили два різних оглядових сюжети. З гостями тему не обговорювали. У денному ефірі каналу «Ми — Україна» зробили оглядовий сюжет. У гостьових студіях тему обговорювали з народною депутаткою Євгенією Кравчук. І з експертами: доктором економічних наук Василем Фурманом, експерткою з питань Східної Азії Наталією Бутирською і політологом Максимом Джигуном. У вечірньому ефірі «1+1» робили оглядовий сюжет і пряме ввімкнення власної кореспондентки каналу з Вашингтона. У гостьовій студії з заступником міністра економіки Тарасом Качкою обговорили можливі наслідки для українського ринку і виробників.

Перший канал Суспільного:

У новинах повідомляли усно. У прямому ввімкненні з Брюсселя кореспондентка цитувала реакції міністрів закордонних справ країн НАТО на мита від США. У гостьових студіях тему обговорювали з експертами: керівником Центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеславом Потапенком, із президентом об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександром Каленковим (про наслідки для металургійної галузі України), з інвестиційним банкіром Сергієм Фурсою і з членом Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.

• Зустріч міністрів закордонних справ НАТО і засідання Ради Україна-НАТО в Брюсселі. Французько-британська делегація в Києві щодо військового контингенту

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналів ICTV та СТБ робили БЗ і давали синхрони генсека НАТО Марка Рютте і міністра Сибіги. У денному ефірі каналу «Ми — Україна» був репортажний сюжет власної кореспондентки з Брюсселя. Частково тематику обговорили з головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком. У вечірньому ефірі «1+1» були пряме ввімкнення і репортажний сюжет власної кореспондентки каналу з Брюсселя. У гостьовій студії обговорювали ці події з головою делегації України в ПА НАТО нардепом Єгором Чернєвим і з експертами: директором Центру оборонних стратегій Олександром Харою, політичним експертом Максимом Джигуном і головою Центру аналізу і стратегій Ігорем Чаленком.

Перший канал Суспільного:

Протягом дня інформацію з Брюсселя оновлювали прямими ввімкненнями звідти власної кореспондентки каналу. Робили пряму трансляцію пресконференції держсекретаря США Марко Рубіо в Брюсселі. І робили пряму трансляцію пресконференції Володимира Зеленського після зустрічі з британсько-французькою делегацією. В гостьовій студії тематику всебічно обговорили з експертами: керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком, головою правління ГО «Інститут світової політики» Віктором Шлінчаком, заступником начальника Генштабу у 2006—2010 роках Ігорем Романенком, головою української делегації в ПА НАТО у 2018—2019 роках Оксаною Юринець, головою Громадської ліги «Україна — НАТО» Сергієм Джерджем, воєнним оглядачем Денисом Поповичем, головою Центру аналізу і стратегій Ігорем Чаленком, політологом, експертом зі стратегічних комунікацій Юрієм Богдановим.

ІНШІ ПОДІЇ ТА ТЕМИ:

31 березня

• Третя річниця від дня звільнення Бучі, вшанування пам’яті загиблих

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» робили БЗ про урочисті заходи й БЗ бекграундове. Говорили з народною депутаткою Ольгою Василевською-Смаглюк, яка обиралася саме від округу, до якого входила Буча. Про звільнення Бучі говорили з начальником розвідки артилерії 4-ї бригади НГУ «Рубіж» Володимиром Назаренком. У денному ефірі «1+1» зробили виїзну студію в Ірпені, прямі ввімкнення робили з летовища в Гостомелі, з Житомирської траси. Крім того, зробили БЗ з урочистих заходів у Бучі, бекграундовий сюжет про звільнення Київщини весною 2022 року, сюжет про спогади жителів Бучі про окупацію. У гостьових студіях говорили з оборонцями Гостомеля бійцем Нацгвардії Сергієм Фалатюком і головним сержантом бригади «Рубіж» Станіславом Петряковим, удовою розстріляного росіянами в Ірпені у 2022 році волонтера Анастасією Дзінківською, жителькою Гостомеля, яка пережила окупацію, Катериною Титовою, волонтеркою з Бучі Оленою Козаковою, яка пережила окупацію. Про стратегічне значення оборони Київщини у 2022 році поговорили з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком. З керівником відділу розслідувань міжнародних злочинів Головного слідчого управління Нацполіції Дмитром Шевчуком говорили про розслідування злочинів росіян у Бучі. З представником АТ «Антонов» Володимиром Смусьом говорили про можливість відновлення «Мрії». У вечірньому ефірі ICTV та СТБ зробили БЗ про покладання квітів і бекграундове БЗ. В розмовній студії говорили з віцеспікеркою ВР Оленою Кондратюк.

Перший канал Суспільного:

Робили БЗ, а згодом репортажний сюжет про заходи з ушанування пам’яті загиблих бучанців, сюжет про історію розстріляної росіянами волонтерки з Бучі. Говорили з адвокатом Юрієм Білоусом про розслідування російських воєнних злочинів на Київщині, а з архітектором і урбаністом Станіславом Дьоміним — про будівництво меморіалу в Бучі.

4 квітня

• Вибух автівки голови Лівобережної адміністрації Дніпровської міськради і його дружини

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» про вибух автівки не повідомляли. У денному ефірі каналу «Ми — Україна» повідомляли усно на фото. У вечірньому ефірі каналу «1+1» зробили репортажний сюжет.

Перший канал Суспільного:

У перших випусках новин повідомляли усно на фото, а згодом зробили БЗ і давали синхрони очевидців вибуху. На вечір зробили репортажний сюжет.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

31 березня

• NYT: США були незадоволені знищенням крейсера «Москва» (обговорили з речником ВМСУ Дмитром Плетенчуком і з керівником безпекових програм центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком).
• Голова ЦВК: Для підготовки повоєнних виборів треба зміни в законодавстві та більше часу, ніж зазвичай (усно цитували голову ЦВК Олега Діденка, усно давали спростування від народної депутатки Євгенії Кравчук і від неназваного джерела щодо нібито проведеної в ОП наради про підготовку до виборів, зробили оглядовий сюжет на експертних синхронах, обговорювали в студії тему з заступником голови ЦВК Сергієм Дубовиком, із народними депутатами Олексієм Гончаренком від «Європейської солідарності», Ярославом Юрчишиним від «Голосу» і Віталієм Безгіним від «Слуги народу». Говорили з експертами — консультантом зі стратегічних комунікацій Юрієм Богдановим і головою Всеукраїнської ГО «Україна в НАТО» Юрієм Романюком).
• Акція в Києві на підтримку військовополонених (робили пряме ввімкнення з акції з синхронами учасників).
• У Рівному даватимуть воду по годинах (робили БЗ, в гостьовій говорили з виконавчим директором Асоціації міст України Олександром Слобожаном).

1 квітня

• У Полтаві розпочався демонтаж пам’ятника на місці відпочинку російського царя Петра І (робили пряме ввімкнення власної кореспондентки з Полтави).
• З 1 квітня почали діяти оновлені правила бронювання працівників (обговорили з головою Національної асоціації підприємців України Ростиславом Пшемінським).
• Соцопитування КМІС: 73% українців негативно оцінюють президентство Трампа, дві третини вважають, що США втомилися від України, а Європа ні (давали інфографіку й говорили з директором Центру стратегічної аналітики та міжнародних студій Західноукраїнського нацуніверситету Андрієм Грубінком).

4 квітня

• Полковника Лапіна, якого судять у справі про оборону Харківщини, суд відпустив під домашній арешт і на лікування (робили БЗ).
• Київрада своїм рішенням розширила повноваження міського голови (обговорювали тему з депутатами Київради Андрієм Вітренком і Ксенією Семеновою від фракції партії «Слуга народу», депутатом від «Європейської солідарності» Олександром Погребиським, керівником апарату КМДА Дмитром Загуменним, речником Київської МВА Євгеном Ієвлєвим, цитували письмову відповідь міського голови Віталія Кличка на запит Суспільного, цитували голову Київської МВА Тимура Ткаченка з його телеграм-каналу, обговорили тему з аналітикинею руху «Чесно» Аміною Лікар).
• Акція родичів полонених і зниклих безвісти у Хмельницькому (зробили БЗ з синхронами учасників акції).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

31 березня

• Аудит показав втрати УАФ на понад 1,7 млрд грн за часів керування Павелка.
• В Україні уповільнилося зростання в будівництві та промисловості.

1 квітня

• Оприлюднено список кандидатів на посаду голови Наглядової ради Суспільного.
• У Росії до 10 років засудили українця за пожертву грошей «Азову».
• Журі World Press Photo перепросило за поєднання світлин української дівчинки та російського окупанта.

4 квітня

• Суди повернули ексрозвіднику Червінському закордонний паспорт і зняли з нього електронний браслет.
• У Харкові відмовилися зносити пам’ятник Висоцькому, бо «він не містить символіки імперської політики».

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 31 березня, 1 і 4 квітня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів лише в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

«1+1»

Достовірність:

Показували відео з анонімних телеграм-каналів «Свої Кривий Ріг», «На часі» тощо. Було «посилання» «моніторингові канали повідомляли». Неодноразово робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «за даними місцевих ЗМІ», «за даними правоохоронців», «свідки повідомляють», «кажуть свідки», «кажуть сусіди», «розповідають люди».

Найбільше грубих порушень були суто абстрактними псевдопосиланнями: «відомо», «стало відомо», «станом на зараз відомо», «як стало відомо», «ми знаємо», «також знаємо», «дані, що маємо на цю мить», «за попередніми даними», «за офіційною інформацією», «кажуть» (невідомо хто), «повідомляють» (невідомо хто), «за прогнозами» (невідомо чиїми).

Тричі давали відповідальні факти (наприклад, про стан поранених) узагалі без посилань на джерела інформації. Чимало було й узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «влада закликає», «гармаші кажуть», «багато військових сказали», «люди кажуть», «на погляд багатьох економістів», «нарікають економісти».

Точність:

Традиційно фронтові зведення «перекривали» випадковим набором відео бойових дій. Хибна практика «перекривання» архівами будь-яких текстів у БЗ і сюжетах призводить зокрема до того, що ведуча розповідає про Трампа, а показують Путіна, говорять про Каллас, а показують фон дер Ляєн. Про спецпосланця Путіна говорили, що «він зустрівся із чиновниками Білого Дому», а показували Дмітрієва з Путіним. Відколи вже Путін став чиновником Білого Дому? Так само архівним абичим «перекривали» прямі ввімкнення з Брюсселя, Вашингтона тощо.

В усіх прямих ввімкненнях титр «наживо» був на будь-яких відео, що ними «перекривали» різні прямі ввімкнення. Наприклад, «наживо» титрували ранкове відео, яким «перекривали» вечірнє пряме ввімкнення з Харкова. Ба навіть на архівному відео, яким «перекривали» пряме ввімкнення зі США, було «наживо».

Відокремлення фактів від думок:

Цього разу у звітні дні була надзвичайно велика кількість порушень стандарту. Насамперед, звісно, суто емоційних оцінок журналістів у новинах: «один із найгарячіших», «одного з найгарячіших відтинків», «моторошні історії», «жахливий злочин», «росіяни вгатили балістикою», «смертоносні бляшанки», «кривава війна», «ті страшні події», «таку жахливу окупацію», «насправді просто невимовний біль», «цинічно та холоднокровно розстрілювали», «це такий був цинічний удар», «один із найбільш цинічних злочинів окупантів», «підступного повторного удару», «про трагедію», «переніс іще одну трагедію», «підло обстріляли», «на жаль, вочевидь ці дані не остаточні», «насправді не добрий вечір», «низка гучних заяв», «Трамп розлючений», «облетіли й шокували світ», «до нас суне якесь таке абсолютне зло», «неймовірне видовище», «гігантські мита», «тарифний шок», «економічний землетрус століття», «американське божевілля», «війну циклопічну за масштабами й настільки ж безглузду», «у час карколомного зламу світового порядку», «кому зараз не до жартів», «і це хороший знак».

Також було цього разу забагато різноманітних міркувань журналістів у новинах, переважно «експертних»: «Рішення Трампа матиме чимало наслідків, зокрема і здорожчання американської техніки з імпортними складовими». «І тут справді важливий контекст». «Шок — саме такою стала реакція більшості країн світу на розв’язану Трампом економічну війну». «Однак Україна звісно ж зазнає лиха, якщо ця трампономіка спричинить світову економічну кризу», «Але цей розрахунок “ми їм мита, а вони нам поступки у відповідь” не завжди працює». «Тобто росіяни продовжують свої спроби купити прихильність Трампа». «Марко Рубіо, перебуваючи у Брюсселі, виступив у ролі хоч трохи суворого поліцейського по відношенню до Росії». «Формат “Рада Україна-НАТО” дуже подобається як нам, так і партнерам, адже тут Україна почувається як рівна серед країн-членів Альянсу, принаймні на політичному рівні». «Здивувало ще й те, що сьогодні, приміром, НАТО святкує свій день народження, та у більшості міністрів та й у самого генсека не піднесений настрій, а навпаки, похмурий». «Утім, схвильованість генсека відчувається навіть на відстані». «Міністр закордонних справ України, здається, єдина людина у цій велетенській будівлі штаб-квартири, що перебуває в оптимістичному настрої». Траплялися і маркери авторизації й посилення уваги: «скажу», «я скажу», «хочу зазначити», «до речі».

Повнота інформації:

У сюжеті про вибух у Дніпрі не були титровані численні синхрони. Не досить було Михайла Самуся представляти лише «військовим експертом», Максима Джигуна — «політичним експертом», а Олександра Мусієнка — «військовим аналітиком». Не позначали датою бекграундове архівне відео мосту в Ірпені в березні 2022 року.

Доступність подачі інформації:

У прямому ввімкненні кореспондентка казала «такий собі психологічний дедлайн». Навіщось показували скриншот зі сторінки Юлії Свириденко у фейсбуці, ще й маркером щось там виділяли в бісерному тексті. І навіщось давали скриншот допису Трампа в соцмережі.

ICTV та СТБ

Достовірність:

Було три узагальнених розмитих псевдопосилання на джерела фактів: «влада певнить», «повідомляє місцева влада», «кажуть судмедексперти». Двічі робили суто абстрактні псевдо: «нині відомо», «за попередніми даними». Двічі наводили відповідальні факти без посилань на джерела. Тричі робили узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «люди називають», «пишуть аналітики», «економісти ж нагадують»

Точність:

Абичим архівним «перекривали» оглядові сюжети. І традиційно «перекривали» фронтові зведення випадковим відео боїв.

Відокремлення фактів від думок:

Були суто емоційні оцінки журналістів у новинах: «ворожим залізяччям», «тіла, на жаль, понівечені», «кадри яскравого знищення», «росіяни безупинно гатять», «чергову партію гучних заяв», «після гарячої суперечки», «буквально приголомшила світ», «найгострішою публічною перепалкою», «за тиждень до скандалу», «фондові ринки безпрецедентно здригнулися», «всю цю економічну драму Трамп розпочав», «фатальні рішення».

Траплялися «експертні» думки журналістів: «І тепер вони обидва кидають виклик міжнародному праву і світовому порядку». «Трамп, схоже, починає усвідомлювати справжні наміри росіян». «Америка дійсно стала “вільною” — від свободи медіа, від засад демократії, міжнародних зобов’язань» (ще й з сарказмом!). Були й зайві у новинах маркери авторизації: «я додам», «як я сказав», «знову ж таки повторюся».

Повнота інформації:

Знов у підводці до прямого ввімкнення воєнкора про місце його перебування ведуча казала лише «на східному фронті». Не досить було Сергія Грабського представляти лише «воєнним експертом».

Доступність подачі інформації:

Показували навіщось скриншот зі сторінки The Telegraph.

«Інтер»

Достовірність:

Було два суто абстрактних псевдопосилання: «говорять» (невідомо хто), «за офіційними даними».

Точність:

Випадковим відео «перекривали» фронтові зведення. І випадковим відео «ілюстрували» розмови з гостями.

Відокремлення фактів від думок:

Переважно це були суто емоційні оцінки в новинах і в новинних елементах гостьових студій: «палахкотіло дуже яскраво», «масштабна утилізація ворожої логістики», «змогли спопелити», «на відмінно спрацювали», «майстерні влучання», «росіянам там було пекельно гаряче», «цікава історія». Було й одне міркування ведучої новин: «Численні історії катувань, пограбувань та насильства стали першим свідченням того, що міжнародне право для Росії — порожні слова».

Повнота інформації:

Замість інтершуму в сюжеті про саміт у Бучі була музика.

Доступність подачі інформації:

У сюжеті було: «зробили game over ворожому танку». Ведуча гостьової студії казала: «нині в трендах».

«Рада»

Достовірність:

Тричі були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів: «повідомляють місцеві ЗМІ», «ЗМІ подейкують», «деякі військові розповідають». Було два суто абстрактних псевдопосилання: «є інформація», «просочується інформація». І одне узагальнене розмите псевдо на авторство суб’єктивної думки: «учасники зустрічі наголосили»

Точність:

Абияким архівним відео «ілюстрували» розмови з гостями.

Відокремлення фактів від думок:

Траплялися суто емоційні оцінки журналістів у новинах: «запеклий опір», «найгарячіший напрямок», «в найгарячіших локаціях», «одна з найбільш жахливих трагедій», «жахливі кадри», «викликало міжнародний резонанс». Було багато неавторизованих суб’єктивних міркувань ведучих гостьових студій.

Повнота інформації:

Не досить було Дмитра Левуся представляти лише «політологом-міжнародником», а Володимира Фесенка — лише «політологом». Не титрували датою бекграундове відео березня 2022 року з Бучі. Без інтершуму було відео в усіх БЗ.

Оперативність:

Повноцінно роковини звільнення Бучі канал згадав чомусь лише наступного за цією датою дня, коли й улаштували спецефір із виїзною студією. Даруйте, анекдотично для інформаційного каналу звучить передача слова ведучій у виїзній студії: «вона сьогодні там, де вчора президент України Володимир Зеленський зі спікером українського парламенту Русланом Стефанчуком зустрічали гостей із 17 країн». Що вона робить там сьогодні, якщо це було вчора? Так само геть неоперативно було давати синхрони президента, прем’єр-міністра та спікера парламенту з учорашнього саміту. Так само геть неоперативно було повідомляти на добу пізніше про оборонний пакет від Швеції та про візит пастора Трампа напередодні.

«Ми — Україна»

Достовірність:

Було одне абстрактне псевдопосилання: «маємо інформацію». Без посилань подавали частину фактів у прямому ввімкненні з Харкова. І було одне узагальнене розмите псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «попереджають економісти».

Точність:

Мапа, якою ілюстрували фронтові зведення, намальована красиво, але динаміка її часто не відповідала тексту за кадром: говорили про Торецьк, показували район Куп’янська тощо. Традиційно абияк «перекривали» різні БЗ. Наприклад, ведучий говорив про спецпосланця Путіна Дмитрієва, а показували Віткоффа, говорили про Рубіо, а показували знову-таки Віткоффа тощо. Абичим архівним «перекривали» всі оглядові сюжети. Невідповідно «перекривали» і всі БЗ.

Якесь було дивне твердження в новині про вибух в Дніпрі: «поліція вже кваліфікувала подію як теракт. Правоохоронці відпрацьовують три версії: злочин на замовлення російських спецслужб задля дестабілізації ситуації в державі, неприязні стосунки потерпілого з імовірним злочинцем і професійна діяльність». З трьох версій терактом насправді можна «кваліфікувати» лише першу. Поки не відкинуті слідством дві інші версії, некоректно говорити про «подію як теракт». Оскільки цю інформацію канал подавав ще й без будь-яких посилань на джерело, то ця груба неточність — повністю на совісті редакції.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше було суто емоційних оцінок журналістів у новинах: «вигоріли вщент», «масштаби руйнувань дуже великі й страшні», «на жаль, загинули люди», «на жаль, вони в такому стані», «масштаби вражаючі», «найстрашніший удар», «понівечені школа і адмінбудівля», «розлютило Трампа». Було суб’єктивне міркування ведучої новин: «Але щоб не вдарити по Україні взагалі росіяни не можуть». І один маркер посилення уваги: «важливо зазначити». Траплялися також не авторизовані суб’єктивні судження ведучих гостьових студій. І було одне безпідставне узагальнення: «запровадження мит розкритикували у всьому світі».

Повнота інформації:

Ведучий починав розмову з військовим словами про «ситуацію на вашому відтинку», не назвавши сам відтинок. Не досить було Євгена Добряка представляти лише «експертом-міжнародником», Дениса Поповича — лише «військовим аналітиком», а Костянтина Криволапа «авіаційним експертом, аналітиком». Усі без винятку БЗ були без інтершуму на відео.

Доступність подачі інформації:

Ведучий казав «топ-тема».

Перший канал Суспільного

Достовірність:

Було одне «посилання» на інтернет: «з повідомлень місцевих пабліків, телеграм-каналів». Найбільше було суто абстрактних псевдопосилань: «відомо», «також відомо», «знаємо», «попередня інформація», «з’явилась інформація», «це підтвердило Суспільному джерело в дипломатичних колах», «власні джерела Суспільного підтвердили», «таке Суспільному підтвердили власні джерела». Тричі робили узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «за словами столичних експертів», «говорять краєзнавці та історики», «за словами медиків».

Відокремлення фактів від думок:

Тричі були емоційні оцінки журналістів у новинах: «досі він найгарячіший», «гарячого напрямку фронту», «на превеликий жаль». У прямих ввімкненнях було дуже багато зайвих для новин маркерів авторизації та маркерів посилення уваги: «я хочу нагадати», «я хочу сказати», «можу сказати», «скажу», «я скажу», «також скажу», «як я сказав», «додам лише», «я так розумію», «до слова», «до речі».

Повнота інформації:

Узагалі-то ставити запитання «якою є ситуація в зоні відповідальності угруповання» речнику ОСУВ «Хортиця» є геть некоректним, оскільки у ОСУВ «зона відповідальності» насправді є на більшості напрямків фронту. Геть недосить (і це вже не вперше на каналі) було представляти Іллю Пономарьова як «депутата Держдуми Росії у 2007—2016 роках». Не згадуючи про опозиційність Пономарьова. Для якісного контексту важливо було згадати принаймні, що Пономарьов був єдиним депутатом Держдуми, який у 2014 році голосував проти «приєднання Криму до Росії». Не досить було Дениса Поповича представляти лише «воєнним оглядачем», а Павла Нарожного — «військовим експертом».

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 31 березня — 6 квітня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 19 разів (так само було 19 запрошень і попереднього тижня). Як і завжди, в ефірі телемарафону домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», вони отримали 14 запрошень, це майже 74% від усіх «депутатських» студій тижня, а з урахуванням формально позафракційного першого віцеспікера парламенту Олександра Корнієнка — майже 79%.

Крім «слуг» в ефірі телемарафону двічі були представники «Батьківщини» (традиційно це були Михайло Цимбалюк і Сергій Євтушок) і формально позафракційна, втім делегована «Батьківщиною» віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк. Одного разу в ефірі «Ради» побувала незмінна позафракційна Оксана Савчук.

«Не слуг» традиційно запрошували в ефіри каналу «Рада», а формально позафракційну «не слугу» Кондратюк — запросили канали ICTV та СТБ. Усі інші учасники телемарафону запрошували лише представників «Слуги народу». Представників опозиційних фракцій «Голосу» та «Європейської солідарності» у телемарафоні протягом звітного тижня не було.

За персоналіями картина виглядала так:

По два рази гостювали в телемарафоні представники владної фракції Євгенія Кравчук, Єгор Чернєв і Леся Забуранна, всі інші депутати побували в телемарафоні по одному разу.

Цього тижня представництво в телемарафоні Офісу президента було меншим, ніж у попередні тижні. «Лише» по два рази гостювали у телемарафоні радники керівника ОП Михайло Подоляк (на «Раді» і на «Ми — Україні») та Сергій Лещенко (двічі на «Раді»). Втім Подоляк мав сумарно 48 хвилин ефіру. Крім того, в ефірі ICTV та СТБ побувала заступниця керівника ОП Ірина Мудра, а на «Раді» — заступник керівника ОП Ігор Брусило й уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

І ще одна прикметна річ. Протягом звітного тижня в ефірі телемарафону періодично виникали «слуги народу» з Київради: Андрій Вітренко на «Інтері», Євгенія Кулеба на «Раді» та Лілія Пашинна на «Ми — Україна». Всі вони були в ефірах марафону з однобічною критикою міського голови Києва Віталія Кличка, його заступника Володимира Бондаренка, депутатської більшості Київради та загалом КМДА.

Цього тижня сталося дуже наочне порівняння того, чим справжня журналістика відрізняється від піарівського ерзацу телемарафону. 4 квітня в ефірі Першого каналу Суспільного розбиралися з дискусійним рішенням Київради, яке збільшує повноваження міського голови Кличка. То до студії одночасно запросили «штатного» критика київської міської влади Андрія Вітренка і депутата Київради від «Європейської солідарності» Олександра Погребиського. Крім того, згодом цю тему одночасно обговорювали з керівником апарату КМДА і депутаткою Київради від «Слуги народу» Ксенією Семеновою.

Народні депутати на Першому каналі Суспільного:

У ефірі Суспільного протягом звітного тижня побував 21 народний депутат (попереднього тижня було 31). Найчастіше в ефірі каналу були представники владної фракції «Слуги народу» (8 разів). З опозиційних фракцій найчастіше в ефір кликали представників «Європейської солідарності» (7 разів), представників «Батьківщини» запрошували 4 рази. представників «Голосу» — двічі. Щодо представництва владної фракції слід також згадати, що 3 квітня представника «Слуги народу» запрошували до дискусії з депутаткою від «ЄС» Іриною Фріз, але він не зміг долучитися. Дослівно ведучі казали так: «Запрошували також Олександра Федієнка зі “Слуги народу”, на жаль, не вийшло долучитися, сподіваюся, що все добре у пана Олександра. Хотіли б почути, звісно, його позицію, тим паче, що прозвучали претензії в бік “Слуги народу”. Руслан Стефанчук теж був згаданий, спікер Верховної Ради. Радо запрошуємо, можете в ефірі Суспільного озвучити свою позицію. Ми тільки за те, щоб був максимальний спектр думок».

Персонально список гостей-депутатів у ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

Представлення фракцій ВР і народних депутатів в ефірі у першому кварталі 2025 року (1 січня — 31 березня)

Телемарафон:

Протягом кварталу в ефірі телемарафону переважне представництво мали народні депутати від владної фракції партії «Слуга народу» — 159 ефірів на всіх каналах-учасниках телемарафону. Це майже 73 «класичних» відсотка від усіх «депутатських» ефірів. Утім у «командну скарбничку» владної фракції можна сміливо додавати й формально позафракційних, але делегованих «Слугою народу» спікера ВР Руслана Стефанчука (один ефір на «Раді») та віцеспікера Олександра Корнієнка (8 ефірів на «Раді», «1+1» і «Ми — Україна»). Відтак частка провладних депутатських гостьових зростає до 168 ефірів, а це майже 77%.

Друге місце в телемарафоні впевнено тримає фракція «Батьківщини» — 21 ефір або ж більш як 9,5% (а з урахуванням одного ефіру формально позафракційної, делегованої «Батьківщиною» віцеспікерки Олени Кондратюк — відповідно 22 ефіри й 10%). Свої загадкові, але цілком стабільні квоти в телемарафоні мають депутатські групи «За майбутнє» та «Довіра» (по 9 ефірів або ж по 4%). Усі 8 ефірів від реально позафракційних мала Оксана Савчук, причому всі 8 — на телеканалі «Рада». Представниць фракції «Голосу» протягом кварталу можна було побачити в телемарафоні лише 4 рази, це менш як 2%. Представників же найчисельнішої та найбільш критично налаштованої до влади фракції «Європейської солідарності» у гостьових студіях телемарафону побачити вам не вдасться, бо їх туди не запрошують.

Загальний список депутатів, які гостювали в телемарафоні у першому кварталі 2025 року, є доволі великим, тож наведу лише тих, хто побував в ефірах 5 і більше разів:

Тут, як на мій погляд, єдиним сюрпризом виявилося хіба що перше місце народного депутата Олексія Леонова від «Слуги народу», але воно має свою розгадку, про яку трохи згодом. Усі інші нардепи з «верхньої» частини списку вже дуже давно є постійними гостями «депутатських» студій.

Цікаво, як на мене, подивитися на структуру «депутатських» ефірів на різних каналах. За версією телеканалів «Інтер» і «Ми — Україна», парламент складається з однієї фракції — партії «Слуга народу». Бо нікого з інших фракцій в ефіри ці канали ніколи не кличуть. При цьому, за версією «Ми — України», сама владна фракція на 37% складається з уже згаданого нардепа Олексія Леонова (13 ефірів з 35, що і дало йому перше місце в «загальному заліку»), ще на 23% — з народної депутатки Марії Мезенцевої-Федоренко, на 14% — з Єгора Чернєва, а решту 26% складають усі інші запрошені депутати владної фракції.

Для медіагрупи ICTV з СТБ і каналу «1+1» парламент теж майже повністю складається зі «Слуги народу» (відповідно на 92% і на 77%), але вже з незначними вкрапленнями. Таки в ефірах обох цих учасників телемарафону хоча би по разу, але таки з’являлися представниці фракції «Голосу», а на «1+1» — ще представник депгрупи «Довіра». При цьому найпопулярнішими гостями-нардепами на «1+1» був формально позафракційний Олександр Корнієнко (3 запрошення), а на ICTV з СТБ — Данило Гетманцев (теж 3 запрошення).

І нарешті, нечуваним «майданчиком політичного плюралізму» в телемарафоні продовжує залишатися телеканал «Рада». Тут владна фракція (разом зі спікером і першим віцеспікером парламенту) мала «лише» 66% усіх «депутатських» ефірів. Фракція «Батьківщини» мала в першому кварталі цілих 15% ефірів, щоправда, за версією редакції, ця фракція складається майже на сто відсотків із двох депутатів — Михайла Цимбалюка і Сергія Євтушка. Депутатська група «За майбутнє» мала майже 6,5% ефірів, а депутатська група «Довіра» — більш як 5,5%. І стільки ж мала позафракційна Оксана Савчук — єдина з 20 реально позафракційних депутатів ВР, яку запрошують до телемарафону. «Плюралізм» каналу в першому кварталі закінчувався на 1,5% «депутатських» ефірів за участю представниць фракції «Голосу». На «Європейську солідарність» ефірних квот, як і завжди, забракло.

Наостанок трохи загальної статистики. В ефірах телемарафону народні депутати гостювали в першому кварталі року 220 разів. Різних депутатів побувало в телемарафоні 55, із них 39 — із фракції «Слуга народу» і по 3 народних обранці з «Батьківщини», «Голосу», «Довіри» та «За майбутнє». І Оксана Савчук, позафракційна. А більше нікого.

Перший канал Суспільного:

Протягом першого кварталу парламентські фракції та групи були представлені в ефірах каналу ось так:

Найчастіше в ефірі каналу були представники владної фракції партії «Слуга народу» — 126 разів. Утім ще 6 разів депутатів-«слуг» запрошували, але вони з різних причин не долучалися до дискусійних студій. Зокрема:

1. 2 січня «ми запрошували різних представників фракції “Слуга народу”, але вони з різних причин не долучились» (обговорювали те, що президент не підписує своєчасно ухвалені Радою закони);
2. 4 лютого «запрошували до розмови також представників фракції “Слуга народу”, але вони, посилаючись на зайнятість на робочих зустрічах, відповіли, що не зможуть долучитися до розмови» (в темі про провал затвердження порядку денного 13-ї сесії ВР, правда дивно, кожен із 231 нардепа фракції виявився одночасно дуже зайнятим);
3. 18 лютого нардеп від «Слуги народу» Сергій Нагорняк не зміг долучитися до ефіру (без зазначення причини);
4. 3 березня «ми кликали представників фракції “Слуга народу”, на жаль, поки що в ефірі їх не буде» (про те, що Україна може не отримати транш МВФ, якщо не підвищить акциз на тютюнові вироби);
5. 14 березня «представники “Слуги народу” не змогли доєднатися» (про невідповідність між інфляцією і підвищенням пенсій);
6. 21 березня «запрошували представників “Слуги народу”, вони не змогли долучитися» (в темі про законопроєкт щодо застосування зброї проти мітингувальників).

Переважна частина «депутатських» ефірів на каналі є дискусійними, де в пару до представників владної фракції запрошують представників однієї або й двох опозиційних фракцій. І тут у каналу є певний дисбаланс — більш ніж половина представників опозиції в студіях каналу є представниками «Європейської солідарності» (83), представників «Голосу» запрошували протягом кварталу 48 разів, представників «Батьківщини» — 37.

Моя версія причин цього дисбалансу така: частіше кличуть представників «ЄС» через їхню найбільш жорстку і послідовну опозицію чинній владі серед усіх трьох опозиційних фракцій. Можу ще додати, що часом (але це рідкісні винятки) дискусійні студії плануються невдало. Наприклад, в ефірі 30 січня запросили «слугу» Віталія Безгіна і позафракційну Оксану Савчук (дуже дивна, як на мене, пара для обговорення теми причин протистоянь між центральною і місцевими владами).

Часом Суспільне в дискусійну студію зводить не лише самих депутатів. Так, 28 березня опонентами були нардеп від «Слуги народу» Ігор Фріс, співавтор законопроєкту про закриття доступу до реєстру речових прав на нерухомість, і журналістка-розслідувачка Bihus.Info Світлана Стеценко.

Деяка «перевага» в ефірі каналу опозиційних фракцій над владною пояснюється тим, що народних депутатів запрошують не у дискусійні студії, виходячи з їхньої внутрішньої компетенції, часом ексклюзивної. Наприклад, Ярослава Юрчишина з «Голосу» неодноразово запрошували конкретно як голову Комітету ВР з питань свободи слова, а одного разу як заступника голови тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань підготовки проєкту основних засад державної політики України щодо взаємодії з національними рухами малих і корінних народів Росії. Його колегу по фракції Олександру Устінову запрошували як голову парламентської ТСК з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги. Представника «ЄС» Ростислава Павленка — як заступника Голови Постійної делегації у Парламентському вимірі Центральноєвропейської ініціативи.

Часом нардепів запрошують і не як нардепів. Наприклад, Ахтема Чийгоза з «ЄС» запрошували не раз як заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, а його колегу по фракції Володимира В’ятровича як історика говорити про українсько-польські відносини.

А от, наприклад, Олексій Гончаренко з «ЄС» або Ярослав Железняк із «Голосу» доволі часто виступають як ньюзмейкери, які оприлюднюють важливу фактичну інформацію, часто незручну для влади, у своїх соцмережах чи месенджерах. Одного разу Гончаренка запросили як учасника подій 2 травня 2014 року в Одесі. Ще опозиційних депутатів кличуть як авторів конкретних, знову-таки незручних для влади законопроєктів.

Представників депутатських груп (що не є політичними силами, за які голосувало суспільство) кликали винятково з конкретних приводів: Сергія Рудика з групи «За майбутнє» через заяву про фальсифікацію даних щодо його особистих голосувань у системі «Рада». Його «одногрупницю» Ірину Констанкевич — як членкиню ТСК за фактами порушень у фінансуванні ліків. Ларису Білозір із групи «Довіра» запросили одного разу як членкиню української делегації в ПАРЄ.

З загальної статистики прикметно, що Суспільний мовник запрошує народних депутатів відчутно частіше (297 гостей + 6 відхилених запрошень), ніж це сумарно роблять редакції телемарафону (220 запрошень).

Список депутатів, які були гостями Суспільного 5 і більше разів:

4. Прояви політичного піару в телемарафоні 31 березня, 1 і 4 квітня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 13 проявів політичного піару. По каналах картина була такою:

Фігурантами позитивного політичного піару були:

Негативного політичного піару у звітні дні не було.

Опис проявів на каналах:

«1+1» (2 прояви):

31 березня

• Був класичний «паркет» про виїзне засідання Кабміну про відновлення Київщини з довгим синхроном прем’єра Дениса Шмигаля.

4 квітня

• «Паркет» про робочу поїздку президента Володимира Зеленського на Чернігівщину.

ICTV та СТБ (2 прояви):

4 квітня

• Був класичний «паркетний» матеріал про робочу поїздку президента Володимира Зеленського на Сумщину і Чернігівщину.
• І «паркетний» матеріал про вручення президентом Зеленським нагород військовим.

«Інтер» (2 прояви):

1 квітня

• Двічі, ще й неоперативно, давали класичний «паркетний» репортаж про саміт у Бучі, який проходив напередодні, таке враження, що заради трьох головних героїв — президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і спікера парламенту Руслана Стефанчука. Ще й патетичну музику підклали.

«Рада» (4 прояви):

31 березня

• Був класичний «паркет» про зустріч першої леді Олени Зеленської з представниками закладів вищої освіти з синхроном Зеленської.

1 квітня

• Був «паркет» із синхроном віцепрем’єра і міністра національної єдності Олексія Чернишова.
• Був «паркет» про зустріч першої леді Олени Зеленської з освітянами й студентами.
• Цитували дописи керівника Офісу президента Андрія Єрмака в соцмережі. Якщо в одній цитаті була принаймні якась (хай мізерна) інформація про зміст розмови з духовним радником Трампа Бернсом, то в другій цитаті жодної новини як такої не було (подякував американцям за підтримку).

«Ми — Україна» (3 прояви):

4 квітня

• У марафоні вже певний час існують такі собі новини від Міненерго й «Енергоатому» — «тижневик Енерго Live». Просто це диво піару виходить у блоці каналу «Ми — Україна» по п’ятницях, тож поки що не потрапляли до цього моніторингу. Це суто піарівський витвір, головними героями й спікерами якого є президент Володимир Зеленський, міністр енергетики Герман Галущенко та керівник «Енергоатому» Петро Котін.
• Була і новинка сезону (принаймні я її раніше не бачив) — «добірка новин від Державного бюро розслідувань». Тобто ДБР стало мало того, що про їхні справи постійно однобічно повідомляють у телемарафоні, а речниця (чи то радниця з комунікацій) Бюро Тетяна Сап’ян і без того є однією з найчастіших гостей телемарафону. Тепер ще й «новини від ДБР» з’явилися з «ведучою рубрики» Сап’ян!
• І був ще «паркетний» матеріал про зустріч керівника Офісу президента Андрія Єрмака зі студентами на конкурсі студентських есеїв про штучний інтелект.

В ефірі Першого каналу Суспільного:

4 квітня

• І знову, ще й двічі, був класичний «паркет» із засідання Кабміну з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля. Даруйте, але аж ніяк не може новина звучати ось так: «Про розмінування України у міжнародний день мінної безпеки звітував на засіданні уряду його очільник».
• І так само було суто «паркетне» БЗ про вручення президентом Зеленським нагород військовим і родичам загиблих вояків. Я чесно здивований, що подібні матеріали останнім часом регулярно з’являються в ефірі Суспільного. Виходячи з нерівномірної періодичності появи такого, маю припущення, що якась із випускових груп новин геть не розуміє, що в такому вигляді все це не є новинами, а виглядає просто як традиційний для українського телебачення піар високопосадовців.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 31 березня, 1 і 4 квітня

Російських пропагандистських наративів у ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня я не зафіксував.

Як і завжди, ефіри каналу «Рада» вели токсичні ведучі: Тетяна Гончарова (31 березня та 1 квітня), Максим Зборовський (31 березня та 1 квітня) й Назар Довгий (1 квітня). Усі вони раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

РЕЗЮМЕ

31 березня й 1 квітня більш як третина всіх боєзіткнень щодоби припадало на Покровський напрямок фронту. 4 квітня найінтенсивніші бої були на Покровському та Лиманському напрямках. Активними також були бойові дії на Торецькому і Курському напрямках.

У телемарафоні в ці дні редакції сукупно найбільшу увагу приділяли Покровському напрямку, Лиманському й Торецькому. Про ситуацію на Курщині в гостьових студіях узагалі не говорили. Найбільше фронтових репортажів у ці дні було в ефірах ICTV та СТБ. Обговорювати ситуацію на фронті в гості найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони.

В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили Покровському напрямку, менше — іншим активним напрямкам. У гості також найчастіше кликали речників різних підрозділів. Фронтових репортажів було два.

У звітні дні з ворожих повітряних атак за масштабами наслідків найгіршим був ракетний удар по житлових кварталах Кривого Рогу 4 квітня. Перший канал Суспільного був відчутно оперативнішим за телемарафон у висвітленні наслідків цієї події.

Головними зовнішньополітичними темами звітних днів були введення США імпортних мит, зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО і чергові заяви президента Трампа щодо російсько-української війни. Подієву частину в телемарафоні краще висвітлювали канали, які мали власних кореспондентів у США і в Брюсселі. Так само якісно висвітлювали зустріч у Брюсселі й на Першому каналі Суспільного. Експертний же аналіз усіх цих подій на Першому каналі Суспільного був більш системним, глибоким і всебічним, ніж у більшості учасників телемарафону.

Серед тем, які телемарафон у ці дні не згадував узагалі, але про них говорили на Суспільному, були зокрема такі:

• Голова ЦВК: Для підготовки повоєнних виборів треба зміни в законодавстві та більше часу, ніж зазвичай (31 березня).
• У Полтаві розпочався демонтаж пам’ятника відпочинку російського царя Петра І (1 квітня).
• Соцопитування КМІС: 73% українців негативно оцінюють президентство Трампа, дві третини вважають, що США втомилися від України, а Європа ні (1 квітня).
• Полковника Лапіна, якого судять у справі про оборону Харківщини, суд відпустив під домашній арешт і на лікування (4 квітня).
• Київрада своїм рішенням розширила повноваження міського голови (4 квітня).

Серед тем, які не висвітлювали ні телемарафон, ні Перший канал Суспільного, були такі:

• Оприлюднено список кандидатів на посаду голови Наглядової ради Суспільного (1 квітня).
• У Росії до 10 років засудили українця за пожертву грошей «Азову» (1 квітня).
• Суди повернули ексрозвіднику Червінському закордонний паспорт і зняли з нього електронний браслет (4 квітня).
• У Харкові відмовилися зносити пам’ятник Висоцькому, бо «він не містить символіки імперської політики» (4 квітня).

У звітні дні в телемарафоні, як і зазвичай, найбільше було грубих порушень стандартів достовірності та відокремлення фактів від думок. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше було порушень стандарту повноти інформації.

Протягом тижня 31 березня — 6 квітня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу» — майже 74% від усіх «депутатських» ефірів. Представників «Голосу» та «Європейської солідарності» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного представлення владної та опозиційних фракцій парламенту як завжди було збалансованим.

У звітні дні в телемарафоні прояви політичного піару були на всіх каналах, найбільше ж їх було на каналі «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного також були прояви політичного піару.

Наративів російської пропаганди в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного у звітні дні не було. Ефіри «Ради» вели токсичні ведучі каналу.