Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Вступ

У цьому звіті проаналізовано висвітлення основної тематики 17—19 березня. В ці дні на фронті найінтенсивнішими були бої на Покровському напрямку, високою була інтенсивність боїв також на Торецькому, Курському, Лиманському і Новопавлівському напрямках. Телемарафон зосереджував основну увагу на Харківському і Покровському напрямках, іншим приділив значно менше уваги. В ефірі Першого каналу Суспільного основну увагу зосередили на Покровському, Торецькому і Курському напрямку, менше уваги приділили Лиманському.

Основною зовнішньополітичною подією звітних днів стала телефонна розмова президента США Трампа з російським диктатором Путіним. Перший канал Суспільного давав цій події значно ширшу і кваліфікованішу за телемарафон експертизу. Кращою була експертиза Першого каналу Суспільного й у внутрішньополітичній тематиці. Репортажне висвітлення наслідків ворожих атак було приблизно однаковим.

17—19 березня в телемарафоні, як і зазвичай, найбільше було грубих порушень стандартів відокремлення фактів від думок і достовірності, траплялися порушення стандарту оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні було найбільше порушень стандарту достовірності.

Протягом тижня 17—23 березня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу» — понад 73% від усіх «депутатських» ефірів. Представників «Європейської солідарності» в телемарафон традиційно не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного представлення владної та опозиційних фракцій парламенту як завжди було збалансованим.

17—19 березня в телемарафоні прояви політичного піару були лише на каналах «Рада» й «Ми — Україна». В ефірі Першого каналу Суспільного був один прояв політичного піару.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

17—19 березня, за інформацією Генштабу, майже до третини всіх боєзіткнень щодоби (до 47) було на Покровському напрямку фронту. Понад 20 (і до 25) боєзіткнень щодоби було на Торецькому напрямку, близько 20 боєзіткнень щодоби — на Курському. З інших напрямків фронту більш активними були Лиманський (до 15 боєзіткнень на добу) і Новопавлівський (до 14).

У телемарафоні в ці дні учасники сукупно найбільше уваги приділили Харківському напрямку, де інтенсивність боїв була далеко не найвищою, — загалом звідти зробили 3 репортажі й обговорювали ситуацію там у 6 гостьових студіях. Лише друге місце за увагою марафонців посідав найактивніший Покровський напрямок (обговорювали з 7 гостями). Про Торецький напрямок говорили з 4 гостями та зробили один репортаж звідти, про Курщину говорили з 5 гостями, про Новопавлівський — із 4. Лиманський напрямок майже випав з поля уваги марафонців, про нього говорили з двома гостями лише на каналі «Ми — Україна».

Найбільше уваги фронту загалом приділяли на «1+1», де зокрема в середу була традиційна спеціалізована рубрика «Оперативний черговий», і в ефірах каналів ICTV та СТБ. Найменше уваги фронту приділила редакція телеканалу «Рада», де в новинах про фронт майже не згадували (хіба що зведенням від речника Генштабу о 8-й ранку).

Обговорювати ситуацію на фронті, в гості учасники телемарафону найчастіше кликали військових-фронтовиків (14 разів), трохи менше — речників різних підрозділів (12 разів), експертів запрошували лише 6 разів. Фронтові репортажі робили лише на ICTV з СТБ (4 сюжети й одне пряме ввімкнення) та на «1+1» (один спеціальний репортаж). В ефірах інших учасників телемарафону репортажів з фронту в ці дні не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили Покровському напрямку (10 обговорень з гостями й один фронтовий репортаж), Курському (6 обговорень і два прямих ввімкнення), Торецькому (5 обговорень і два репортажі) та Куп’янському (6 обговорень у студії). Загалом же приділяли увагу всім без винятку напрямкам фронту, замало уваги з активніших напрямків було приділено Лиманському (лише два гостьових обговорення). Загалом же в гості говорити про фронт у ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (10 разів), експертів запрошували 9 разів, військових-фронтовиків 8. Потужною була в ці дні репортажна складова — з фронту зробили 4 репортажних сюжети й 2 прямих ввімкнення.

Телемарафон:

17 березня

У ранковому блоці каналу «Рада» в новинах про фронт традиційно не згадували, крім зведення від речника Генштабу Андрія Сміяна о 8-й. У гостьових студіях говорили з речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим про Покровський, Торецький і Новопавлівський напрямки, а події на Курщині обговорили з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком. Були ще три гості-військові, але з ними про події на фронті не згадували, говорили про збори на потреби підрозділів і про рекрутинг.

У денному ефірі каналу «1+1» в новинах давали короткі фронтові зведення і був надзвичайно якісний спецрепортаж Андрія Цаплієнка, Іллі Шинкаренка й Сергія Перфілова про артилерійські бої бригади «Хартія» на Харківщині під Липцями та про бої за Торецьк. У гостьових студіях обговорювали ситуацію на Курському напрямку фронту з начальником безпілотних систем 36-ї окремої морської бригади Олександром Замшею і з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.

У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ в новинах, крім коротких повідомлень, були два якісних репортажних сюжети — Владислава Круглова про бої бригади «Рубіж» на Сіверському напрямку та Єгора Ромахла, Дмитра Матвієнка і Юрія Остапчука про бойову роботу воїнів Першого піхотного інтернаціонального легіону на Харківському напрямку. Було також пряме ввімкнення воєнкора з Донеччини де воєнкор традиційно розповідав про ситуацію на багатьох напрямках фронту. Звісно ж, інформацію було взято з інтернету. В чому цінність таких «прямих ввімкнень» — незрозуміло. В розмовних студіях говорили про Покровський напрямок з офіцером відділення комунікацій 25-ї окремої повітряно-десантної бригади ДШВ Сергієм Окішевим. З речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим говорили про Покровський, Торецький і Краматорський напрямки, з речником ОТУВ «Харків» Павлом Шамшиним і пресофіцером бригади «Форпост» Держприкордонслужби Владиславом Дячуком — про Харківський.

18 березня

У ранковому ефірі каналу «Інтер» у перших трьох випусках новин про фронт не згадували. Першою інформацією про фронт був традиційний огляд про ситуацію на різних напрямках. О 8-й у новинах було зведення від речника Генштабу Андрія Сміяна. У гостьових студіях говорили з начальником пресслужби бригади «Червона калина» Миколою Ковалем про Покровський напрямок, а з командиром розрахунку 3-ї ОШБР Ігорем Пицем — про Куп’янський.

У денному ефірі «Ради» в новинах про фронт не згадували. Про Харківський напрямок говорили з офіцером бригади Держприкордонслужби «Форпост» Артемом «Ющенком». У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах фронтові зведення давали на якісній мапі бойових дій і робили оглядовий сюжет про ситуацію на різних напрямках фронту. В гостьових студіях із речником ОТУВ «Луганськ» Дмитром Запорожцем говорили про ситуацію на Торецькому, Краматорському і Сіверському напрямках. З заступником начальника прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» Олександром Кириліним і з начальником розвідки артилерії 4-ї бригади НГУ «Рубіж» Володимиром Назаренком говорили про Лиманський напрямок, а з військовослужбовцем 57-ї ОМПБР на позивний «Дніпро» — про Харківський.

19 березня

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» з головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком говорили про ситуацію на Покровському і Курському напрямках фронту.

В ранковому ефірі каналу «1+1» у новинах робили короткі фронтові зведення, а о 8-й було добове зведення від речника Генштабу Андрія Сміяна. В лінійній гостьовій студії говорили про Харківський напрямок із командиром 429-го окремого полку безпілотних систем «Ахіллес» Юрієм Федоренком. З експертом — співзасновником і виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом говорили про ситуацію на Оріхівському, Харківському, Новопавлівському і Курському напрямках. У традиційній рубриці «Оперативний черговий» з Олександром Моторним про ситуацію на фронті говорили з військовими: з командиром батальйону 54-ї ОМБР на позивний «Оскар» — про Сіверський напрямок, із командиром взводу УБПАК 71-ї окремої єгерської бригади Костянтином Поліщуком — про Новопавлівський, із начальником оперативного відділу батальйону полку «Азов» на позивний «Лірик» — про Покровський. У студії ситуацію на Куп’янському, Покровському, Торецькому і Сіверському напрямках обговорили з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком.

У денному ефірі каналів ICTV та СТБ у новинах крім коротких зведень були фронтові репортажі про бойову роботу пілотів 151-ї ОМБР на Харківщині та якісний репортаж Луїзи Єрьоміної, Тараса Вовченка і Данила Сліжа про бойову роботу аеророзвідки 40-ї бригади берегової оборони на Придніпровському напрямку. В розмовних студіях із заступником командира батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Богданом Янушем говорили про ситуацію на Новопавлівському напрямку, а з командиром 429-го полку УБПАК «Ахіллес» Юрієм Федоренком про Куп’янський напрямок. Ще з офіцером 36-ї бригади морської піхоти Олександром Замшею говорили про ситуацію на прикордонні Сумщини.

У вечірньому слоті каналу «Рада» в новинах про фронт узагалі не згадували. В гостьовій студії поговорили з пілотом FPV-розрахунку 3-ї ОШБР Олександром Крупком про неназваний напрямок (імовірно про Куп’янський).

Перший канал Суспільного:

17 березня

У новинах, крім усних повідомлень на адаптованих мапах Deep State, було два якісних фронтових репортажі Владислава Уколова й Андрія Крамченкова про бойову роботу артилеристів бригади «Лють» на Торецькому напрямку та про бойову роботу аеророзвідників бригади «Азов» на Торецькому напрямку. В гостьових студіях про ситуацію на Покровському напрямку фронту говорили з керівником пресслужби 14-ї бригади НГУ «Червона калина» Миколою Ковалем і командиром батальйону 12-ї бригади спецпризначення «Азов» на позивний «Хорус». З речником ОСУВ «Хортиця» Віктором Трегубовим говорили про Покровський, Торецький і Краматорський напрямки. З начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим говорили про Лиманський, із головним сержантом батальйону 57-ї ОМПБР Віталієм Петриком — про Харківський, із заступником командира 429-го окремого полку безпілотних систем «Ахіллес» Олесем Маляревичем — про Куп’янський. З речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним говорили про загальну тенденцію зростання інтенсивності боїв на Оріхівському, Гуляйпільському і Придніпровському напрямках фронту. З головою Служби зовнішньої розвідки у 2005—2010 роках Миколою Маломужем обговорювали ситуацію на Покровському, Курському, Краматорському, Торецькому і Куп’янському напрямках фронту. З воєнним оглядачем Денисом Поповичем говорили про Покровський, Новопавлівський, Оріхівський і Куп’янський напрямки, також про загрози наступу ворога на Сумщині. З експертом із національної безпеки Іваном Варченком говорили про події на Курщині.

18 березня

У новинах, крім коротких повідомлень на мапі, було два якісних прямих ввімкнення Тараса Ібрагімова про відхід із Суджі на Курщині та синхрон військового, який одним з останніх виходив із Суджі. І був якісний фронтовий репортаж Яни Самко й Владислава Купреєва про бойову роботу дронарів 34-ї бригади морської піхоти на Придніпровському напрямку. В розмовних студіях говорили з командиром батальйону безпілотних систем 72-ї ОМБР Андрієм Назаренком про Покровський напрямок, із начальником групи взаємодії зі ЗМІ бригади «Гарт» Держприкордонслужби Олександром Даниленком і з офіцером відділення планування 13-ї бригади НГУ «Хартія» Олексієм Розумним — про Харківський, із командиром 429-го окремого полку УБПАК «Ахіллес» Юрієм Федоренком — про Куп’янський, із командиром підрозділу безпілотних систем «Барні» 10-ї гірсько-штурмової бригади Степаном Барною — про Сіверський напрямок. З речником ОТУВ «Луганськ» Дмитром Запорожцем говорили про Торецький, Краматорський і Сіверський напрямки. Ситуацію на фронті обговорювали й з експертами. З речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим говорили про Новопавлівський, Покровський, Курський, Торецький, Краматорський, Лиманський і Куп’янський напрямки. З воєнним оглядачем, полковником запасу Сергієм Грабським говорили про Покровський, Новопавлівський і Куп’янський. З воєнним експертом Інституту євроатлантичного співробітництва Ігорем Козієм говорили про Оріхівський напрямок і про системні проблеми на фронті.

19 березня

У новинах, крім повідомлень на мапі, був репортажний сюжет про роботу стабілізаційного пункту «Госпітальєрів» на фронті в Донецькій області (напрямок фронту не називали). В гостьових студіях говорили з речником Сил оборони півдня Владиславом Волошиним про Оріхівський, Гуляйпільський і Придніпровський напрямки, з пресофіцером 3-ї ОШБР Олександром Бородіним і з заступником командира роти 57-ї ОМПБР Олександром на позивний «Ганс» говорили про ситуацію на Харківському напрямку, з представником пресслужби 24-ї ОМБР Андрієм Полухіним говорили про Краматорський напрямок. У експертних студіях говорили з речником Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим про Курський, Торецький і Покровський напрямки. З заступником начальника Генштабу в 2006—2010 роках Ігорем Романенком говорили про загальну ситуацію на фронті, а окремо — про ситуацію на Курщині, на Покровському, Новопавлівському, Придніпровському й Оріхівському напрямках. З воєнним оглядачем Денисом Поповичем говорили про накопичення російських військ на Бєлгородщині та про ситуацію на Курщині.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ Й СВІТОВА ПОЛІТИКА:

Основною подією звітних трьох днів була телефонна розмова президента США Дональда Трампа з кремлівським диктатором Путіним, численні заяви й реакції на неї — від очікувань до оцінки ймовірних її підсумків. У понеділок Трамп анонсував цю розмову, вона відбулася увечері вівторка (за київським часом), інформація про її зміст була скупою і з’являлася з часом, а реакції продовжувалися у середу.

В телемарафоні найбільше уваги цій події приділила редакція каналу «Ми — Україна». Крім іншого, і тому, що це єдиний канал, який продукує оригінальний продукт у нічних слотах (на відміну від усіх інших, які нічні слоти перетворили на суцільні повтори). Відтак канал організував «по гарячих слідах» якісне експертне обговорення. На інших каналах основна експертиза мала би статися у середу, але майже всі учасники марафону поверталися до цієї теми доволі побіжно.

Перший канал Суспільного, як і завжди, приділив темі максимум уваги. Експертні обговорення події в гостьових студіях були не лише численними, але й різнобічними, оскільки аналізували різні аспекти (не лише геополітичні, але й суто воєнні або навіть енергетичні). Так само в ці дні Суспільний мовник приділив достатню увагу взаємопов’язаним темам посилення підтримки України Європою, зокрема рішенням Ради ЄС і німецького Бундестагу про виділення додаткових безпекових грошей, заяві прем’єра Великої Британії щодо британських миротворців в Україні.

Цим темам у телемарафоні учасники або приділили незначну увагу, або ж як рішенню Бундестагу, взагалі належної уваги не приділили. Мінімум же уваги телемарафонці приділили виходу США з групи, яка розслідує злочини Росії в Україні, й експертизі наслідків припинення США фінансування «Голосу Америки» і «Радіо Свобода». Натомість Перший канал Суспільного давав якісну експертизу цих подій.

17 березня

• Заяви з приводу «перемир’я» і майбутніх переговорів США з Росією (Трамп анонсував переговори у вівторок, Білий Дім каже про «максимальне наближення до миру в Україні», Рубіо каже про наявність «плану Б» у США)

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» в новинах давали лише синхрон спецпредставника Стіва Віткоффа. Тематику обговорювали з головою Центру аналізу і стратегій Ігорем Чаленком, політологом-міжнародником Дмитром Левусем, політологом Володимиром Фесенком і радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком (в якості експерта).

В денному ефірі каналу «1+1» у новинах робили оглядовий сюжет (щоправда, до нього скинули докупи різні теми — і заяви Трампа щодо переговорів із Путіним, і засідання дипломатів ЄС у Брюсселі, й вихід США з групи розслідування злочинів Росії, й про «Радіо Свобода» тощо). В гостьових студіях основну тематику обговорили з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком (воєнні аспекти) і з політологом-міжнародником Максимом Джигуном. У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ обмежилися лише короткими БЗ у новинах.

Перший канал Суспільного:

У новинах наводили синхрони президента Трампа, держсекретаря Марко Рубіо і спецпредставника Віткоффа. Зробили бекграундовий сюжет про попередні зриви Росією будь-яких домовленостей щодо припинення вогню. Протягом дня тематику обговорювали з різними експертами: кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським, заступником директора Аналітичного центру «Політика» Артемом Бронжуковим, експертами аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігорем Поповим і Петром Олещуком, керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім, надзвичайним і повноважним послом США в Україні в 1998—2000 роках Стівеном Пайфером і головою ГО «Центр політичних студій “Доктрина”» Ярославом Божком.

1. Прем’єр Великої Британії Стармер готовий розмістити війська в Україні безстроково

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» повідомляли про це усно. Обговорили з політологом Володимиром Фесенком. У денному ефірі «1+1» і у вечірньому ефірі ICTV та СТБ обмежилися короткими повідомленнями, в розмовних студіях тему не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Повідомляли про це усно. Обговорили цю заяву з секретарем Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки Романом Костенком.

• ЄС планує надати військову допомогу Україні на 40 млрд євро. Рада ЄС затвердила виділення Україні 3,5 млрд євро

Телемарафон:

У ранковому ефірі «Ради» анонсували це обговорення усно. У денному ефірі «1+1» згадували це в оглядовому сюжеті. В новинах ще навели синхрон високої представниці ЄС з закордонних справ Каї Каллас. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ теж наводили в новинах синхрон Каллас і зробили оглядовий сюжет. У розмовній студії обговорили тему з директором програми «Європа і світ» міжнародного фонду «Відродження» Дмитром Шульгою.

Перший канал Суспільного:

В ефірі каналу давали пряму трансляцію засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі. Наводили синхрони Каллас і міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса. Протягом дня зробили 5 прямих ввімкнень власної кореспондентки з Брюсселя, а в підсумковому випуску — її сюжет. У гостьовій студії тему обговорили з експертом аналітичного центру «Об’єднана Україна» Петром Олещуком.

• США виходять із групи, яка розслідує злочини Росії в Україні

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» про це взагалі не згадали. У денному ефірі каналу «1+1» про це згадували в оглядовому сюжеті (про який ішлося вище). У вечірньому ефірі каналів ICTV та СТБ в новинах просто повідомили про це усно. В гостьових студіях телемарафону тема не обговорювалася.

Перший канал Суспільного:

В новинах повідомляли про це усно. В розмовних студіях тему обговорили з експертами: адвокатом, який займається збором доказів воєнних злочинів Росії, Юрієм Білоусом, експертом медійної ініціативи за права людини з міжнародного гуманітарного права та прав людини Андрієм Яковлєвим і з виконавчим директором Української Гельсінської групи за права людини Олександром Павліченком.

• Наслідки припинення фінансування «Голосу Америки» й «Радіо Свобода»

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» тему не згадували. У денному ефірі «1+1» дуже побіжно про це згадав експерт Максим Джигун у гостьовій студії. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ обмежилися коротким усним повідомленням у новинах.

Перший канал Суспільного:

У гостьових студіях тему докладно обговорювали з експертами: директоркою Інституту масової інформації Оксаною Романюк, головою ГО і шеф-редакторкою «Детектора медіа» Наталією Лігачовою, журналістом і керівником української служби «Голосу Америки» у 1987—2015 роках Адріяном Кармазиним.

18 березня

• Телефонна розмова Трампа з Путіним

Сама розмова відбулася ввечері за київським часом, відтак у ранкових і денних ефірах обговорювалися прогнози й очікування.

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» робили анонсове повідомлення і наводили синхрон речниці Білого Дому Керолайн Левітт. Давали також синхрон президента Зеленського і цитували керівника його Офісу Єрмака. Власний кореспондент каналу в Вашингтоні зробив оглядовий сюжет. У гостьових студіях про очікування говорили з експертами центру «Об’єднана Україна» Ігорем Поповим і Валентином Гладких, а також із радником керівника Офісу президента Сергієм Лещенком (в якості експерта).

У денному ефірі каналу «Рада» повідомляли усно, давали синхрон президента Зеленського. Обговорювали тему з кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським, членкинею групи міжпарламентських зв’язків зі США Тамілою Ташевою і з заступником керівника Офісу президента Ігорем Брусилом.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» повідомляли усно і наводили цитату Трампа з соцмережі. В гостьовій студії подію обговорювали з головою Інституту американістики Владиславом Фарапоновим, політологом Володимиром Фесенком, кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським, політичною оглядачкою у Парижі Оксаною Мельничук і з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком (в якості експерта).

Перший канал Суспільного:

У першій половині дня робили анонсові повідомлення і цитували заяви Трампа. Обговорювали прогнози з політологом-міжнародником Максимом Несвітайловим, а з воєнним оглядачем, полковником запасу Сергієм Грабським обговорили вплив на ситуацію на фронті можливого 30-денного перемир’я. Згодом очікування від розмови обговорювали з речником Українського конгресового комітету США Андрієм Добрянським, політологом, доцентом Київського нацуніверситету Петром Олещуком, виконавчим директором Інституту трансформації Північної Євразії Володимиром Горбачем. А з директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком обговорили контроль США над ЗАЕС як одну з можливих тем домовленостей між Путіним і Трампом. З головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим говорили про ймовірне місце питання Криму в переговорах США з Росією. Згодом (із першими повідомленнями про розмову) обговорювали з експертом з питань вивчення Росії, політичним аналітиком Ігорем Тишкевичем, із кандидаткою політичних наук Марією Гелетій і з кандидатом політичних наук Богданом Ференсом.

• Заяви президента Зеленського за підсумками розмови Трампа з Путіним

Телемарафон:

Канал «Ми — Україна» робив пряму трансляцію онлайн-пресконференції президента Володимира Зеленського в Фінляндії. Згодом ключові заяви подавали в новинах синхронами.

Перший канал Суспільного:

Робили пряму трансляцію онлайн-пресконференції президента Володимира Зеленського з Фінляндії.

• Рішення Бундестагу про посилення фінансування безпеки й допомоги Україні

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «Рада» про це дуже побіжно згадали в бюлетені «Парламентський день». В ефірі каналу «Ми — Україна» про це взагалі не згадували.

Перший канал Суспільного:

Зранку робили анонсові повідомлення і цитували міністерку закордонних справ Німеччини Анналену Бербок. Увечері зробили БЗ про рішення Бундестагу і дали синхрон кандидата на посаду канцлера ФРН Фрідріха Мерца. У гостьовій студії тему обговорили з президентом Женевського центру дипломатії та рішення конфліктів Миколою Волківським.

19 березня

• Підсумки переговорів Трампа і Путіна

Телемарафон:

У нічному слоті каналу «Ми — Україна» в новинах давали синхронами заяви президента Зеленського і наводили цитату Трампа з соцмережі. В гостьовій студії обговорювали підсумки розмови з політичним експертом Богданом Бондаренком, політологом-міжнародником Дмитром Левусем, головою Інституту американістики Владиславом Фарапоновим, аналітиком і журналістом Сергієм Гармашем, політологом і міжнародним експертом Максимом Несвітайловим, політичним оглядачем Геннадієм Дубовим.

У ранковому ефірі «1+1» власна кореспондентка каналу в США зробила оглядовий сюжет. У гостьових студіях обговорювали підсумки розмови з політологом Олегом Саакяном, співзасновником і виконавчим директором Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом і з міжнародним експертом Максимом Несвітайловим.

У денному ефірі каналів ICTV та СТБ цитували Зеленського, зробили два різних оглядових сюжети (я так і не зрозумів, навіщо два). У розмовній студії говорили з директоркою програм безпекових студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганною Шелест.

У вечірньому ефірі каналу «Рада» тему обговорювали з заступником голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки Єгором Чернєвим, із керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком, а також із радниками керівника Офісу президента Сергієм Лещенком і Михайлом Подоляком (з обома — в якості експертів).

Перший канал Суспільного:

У ранковому ефірі каналу більш системно за телемарафон наводили заяви Трампа про нібито оточення українських військ на Курщині й про те, що припинення допомоги Україні з Путіним не обговорювали, і президента Зеленського зі спростуванням щодо оточення і про збройову підтримку України партнерами. Вдень давали пряму трансляцію пресконференції президента Володимира Зеленського і президента Фінляндії в Гельсінкі (де також були заяви з приводу). В гостьовій студії канал організував максимально широке і всебічне експертне обговорення. Говорили зокрема з політологом-міжнародником, оглядачем Українського радіо Романом Котом, аналітиком російських і білоруських студій аналітичного центру «Українська призма» Павлом Радем, заступником начальника Генштабу в 2006—2010 роках Ігорем Романенком (про вимоги Путіна про припинення постачання зброї Україні та про припинення мобілізації), головою правління Інституту світової політики Віктором Шлінчаком, політологом і співзасновником «Нацплатформи стійкості та згуртованості» Олегом Саакяном, політичним експертом, доктором філософських наук Андрієм Городницьким, співзасновницею ГО «Антикризовий експертний ядерний центр України» Ольгою Кошарною (про американську пропозицію щодо передачі США українських АЕС), політтехнологом, керівним партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім, головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком, заступником Держсекретаря США у 2008—2009 роках Девідом Креймером, головою секретаріату Радбезу ООН в 2009—2016 роках Олександром Мацукою і першим секретарем департаменту НАТО МЗС у 2005—2007 роках Володимиром Джиджорою. Крім того, поцікавилися думкою народних депутатів, запросивши до студії одночасно Валентина Наливайченка від «Батьківщини», Іванну Климпуш-Цинцадзе від «Європейської солідарності» та Юрія Камельчука від «Слуги народу».

• Телефонна розмова президентів Зеленського і Трампа

Телемарафон:

У денному ефірі ICTV та СТБ усно анонсували майбутню розмову. В розмовній студії не обговорювали. У вечірньому ефірі каналу «Рада» цитували Трампа з соцмережі, а Зеленського з телеграм-каналу. У гостьовій студії обговорювали підсумки розмови з народним депутатом Єгором Чернєвим, політологом Валентином Гладких і з радниками керівника Офісу президента Сергієм Лещенком і Михайлом Подоляком (в якості експертів).

Перший канал Суспільного:

Давали синхрон президента Зеленського про анонс розмови з Трампом. У гостьових студіях говорили з політологом і співзасновником «Нацплатформи стійкості та згуртованості» Олегом Саакяном, політичним експертом, доктором філософських наук Андрієм Городницьким і головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком. Зробили також пряму трансляцію брифінгу прессекретарки Білого Дому Керолайн Лівітт після розмови.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

З внутрішньополітичних подій в ефірах телемарафону дуже побіжно повідомляли про зміну головнокомандувачем Зеленським начальника Генштабу. З усіх учасників марафону лише «1+1» обговорював цю непересічну кадрову зміну з експертом. Інші обмежилися словами президента Зеленського або просто усними повідомленнями.

Перший канал Суспільного крім експертного обговорення підняв також і необхідні в такій темі бекграунди.

17 березня

• Реакції на зміну Зеленським начальника Генштабу

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Рада» давали синхрон президента Зеленського. З експертами кадрову зміну не обговорювали. В денному ефірі каналу «1+1» обговорили подію з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком. У вечірньому ефірі ICTV та СТБ повідомили усно. В розмовній студії подію не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Зробили бекграундовий сюжет про нового начальника ГШ Андрія Гнатова. В розмовних студіях призначення обговорили з головою Служби зовнішньої розвідки у 2005—2010 роках Миколою Маломужем і з військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Гнатушем. Також наводили синхроном коментар секретаря Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки Романа Костенка.

18 березня

• Акція протесту акторів Молодого театру в Києві з вимогою звільнення художнього керівника театру Білоуса

Телемарафон:

У ранковому ефірі «Інтера» про подію не згадували. У денному ефірі каналу «Рада» зробили пряме ввімкнення з акції з синхронами мітингувальників. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» про подію не згадали.

Перший канал Суспільного:

Робили пряме ввімкнення з акції та давали синхрони її учасників-акторів і очільника культурного департаменту КМДА Сергія Анжияка.

• У Києві громадському транспорту дозволили працювати під час повітряних тривог

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «Рада» зробили БЗ, а обговорили з головою Київської МВА Тимуром Ткаченком. У вечірньому ефірі «Ми — Україна» обмежилися БЗ, з гостями тему не обговорювали.

Перший канал Суспільного:

Обмежилися БЗ, з гостями тему не обговорювали.

19 березня

• В Одесі попрощалися з громадським активістом Дем’яном Ганулом

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «1+1» робили пряме ввімкнення з Одеси. У денному ефірі ICTV та СТБ зробили БЗ з синхронами друзів загиблого. У вечірньому ефірі каналу «Рада» обмежилися БЗ.

Перший канал Суспільного:

Робили два прямих ввімкнення з Одеси, а в підсумковому випуску зробили репортажний сюжет.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

У звітні дні ворожий повітряний терор не призводив до значних наслідків (тобто тих, що значно відрізняються від «звичної статистики» повсякдення або за значною кількістю загиблих і поранених людей, або ж за надзвичайними руйнуваннями інфраструктури). Поза тим у цьому огляді я виділив дві події — падіння уламків збитого безпілотника 18 березня на школу в Києві, де в той момент в укритті були діти й учителі, що і врятувало їх від поранень і смерті. І масована ворожа атака дронами й балістикою 19 березня, це вже після телефонної розмови Трампа з Путіним, де обговорювалося питання тимчасового припинення повітряних (у тім числі) ударів. Зокрема на Сумщині внаслідок цієї атаки було влучання безпілотників у дві лікарні.

Першу подію в телемарафоні репортажно якісно відпрацював лише телеканал «Рада». Про другу атаку, в тім числі й у контексті переговорів, у телемарафоні всі учасники повідомляли дуже побіжно. Натомість Перший канал Суспільного обидві події відпрацював якісно і репортажами — прямими ввімкненнями власних кореспондентів, і студійними обговореннями з гостями.

18 березня

• У Києві уламки збитого безпілотника впали на території школи, де діти й учителі перебували в укритті

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» було лише усне повідомлення. В денному ефірі каналу «Рада» робили два прямих ввімкнення з місця події з синхронами очевидиці й батьків дітей. У гостьовій студії обговорили подію з речником Київської МВА Євгеном Ієвлєвим. У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» обмежилися усним повідомленням з фото.

Перший канал Суспільного:

В ефірі каналу робили два прямих ввімкнення з місця події та згодом репортажний сюжет.

19 березня

• Масована атака дронами й балістикою по Україні. Удари дронів по двох лікарнях на Сумщині

Телемарафон:

У нічному випуску каналу «Ми — Україна» повідомляли усно, давали фото пошкодженої лікарні в Сумах і синхрон в.о. міського голови Сум Артема Кобзаря. Наводили цитату допису президента Зеленського про цей удар. У ранковому ефірі «1+1» повідомляли усно на фото. У денному ефірі ICTV та СТБ дуже побіжно згадали в оглядовому сюжеті про переговори Путіна і Трампа. Згодом робили БЗ про лікарню на Сумщині з синхроном голови Сумської ОВА Володимира Артюха. У вечірньому ефірі каналу «Рада» побіжно згадали про подію в гостьовій студії.

Перший канал Суспільного:

У ранкових випусках новин робили БЗ про лікарню в Сумах з синхроном в.о.міського голови Сум Артема Кобзаря, також давали БЗ про інші локації ударів. Наводили цитату реакції президента Зеленського на цю ворожу атаку. Вже з 9-ї ранку робили два прямих ввімкнення власної кореспондентки з Сум про удар по лікарні. Обговорювали у гостьовій студії з речником ДСНС Сумщини Олегом Стрілкою і з експертом — президентом Української авіаційної асоціації Геннадієм Хазаном.

ІНШІ ПОДІЇ І ТЕМИ:

З інших подій у звітні дні на окрему увагу заслуговував великий обмін полоненими 19 березня. Цій події в телемарафоні максимальну увагу приділила редакція телеканалу «Рада». Перший канал Суспільного також активно висвітлював цю подію репортажно.

19 березня

• Україна за обміном повернула з російського полону ще 197 військових

Телемарафон:

У денному ефірі каналів ICTV та СТБ зробили БЗ. У вечірньому ефірі каналу «Рада» робили чотири прямих ввімкнення власного кореспондента з події. У студії подію обговорили з уповноваженим ВР з прав людини Дмитром Лубінцем.

Перший канал Суспільного:

Так само робили чотири прямих ввімкнення власної кореспондентки з події. У гостьовій студії подію не обговорювали.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного:

17 березня

• Суд продовжив арешт головного психіатра ЗСУ до 21 квітня з заставою у 49 млн грн (робили пряме ввімкнення з засідання суду).
• Зеленський надав пілоту Олексію Месю звання Героя України посмертно (давали синхрон удови Юлії Месь).

18 березня

• Продовження запобіжного заходу екскомандиру 155-ї бригади (робили пряме ввімкнення з суду).

19 березня

• Опитування КМІС: 32% респондентів відчувають розчарування владою, 28% — надію (обговорювали з виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

17 березня

• Екологи створили петицію за ветування закону 12089, який «захищає незаконних власників».
• Телемарафон у 2025 році коштуватиме більш ніж 700 млн грн.
• Мінфін спростував інформацію про підвищення податків для ФОПів.
• Суд закрив справу про напад на журналістів «Схем» в «Укрексімбанку» через те, що спливли терміни.

18 березня

• Bild: Порошенко звинуватив Зеленського у спробі встановленні диктатури.
• У Черкасах суд випустив під зобов’язання митрополита Московського патріархату з п’ятьма підозрами від СБУ.
• Фігуранти справи про розкрадання земель Києва вийшли під заставу.
• Голову Окружного адмінсуду Києва Вовка звільнили.
• Центр протидії корупції: Міноборони не поставило ЗСУ зброю за передоплатою на 51 млрд грн.

19 березня

• Генерала Галушкіна лишили під арештом ще на місяць.
• Підозрюваному у справі про оборону Харківщини полковнику стало зле на засіданні суду.
• Reuters: у США через дії уряду Трампа могли знищити докази викрадення Росією 20 тисяч дітей з України.
• У Держдепі спростували видалення інформації про викрадення українських дітей Росією.

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 17—19 березня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

«1+1»

Достовірність:

Тричі робили розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «в Білому Домі підкреслили», «у Кремлі оголосили», «американські ЗМІ з посиланням на джерела писали». Тричі були суто абстрактні псевдопосилання: «ми чуємо», «з’являються чутки», «вважається» (невідомо ким). Без посилань повідомляли про наслідки атаки по Сумщині. Двічі робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «за оцінками експертів». «прикордонники запевняють».

Точність:

Традиційно всі повідомлення про ситуацію на фронті «перекривали» випадковим набором відео бойових дій. Абсурдно слова «це була аудіорозмова… Трамп і Путін одне одного не бачили» «перекривати» архівним відео колишньої зустрічі Трампа з Путіним. Як завжди на каналі, титрували «наживо» раніше відзняте відео в прямих ввімкненнях.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були суто емоційними оцінками журналістів у новинах: «на найгарячіших напрямках», «найгарячіші точки», «спекотно і на Курщині», «на щастя, минулося без потерпілих», «холоднокровно застрелили», «цинічно вбили», «понівечено приватний будинок», «передала полум’яне привітання», «ставляться куди тверезіше», «гучних заяв». У великій цитаті допису керівника Офісу президента Андрія Єрмака ведуча не позначила чітко межі цитати, відтак останні два речення сприймалися як її особиста думка.

Повнота інформації:

Не досить було Максима Джигуна представляти лише «експертом-міжнародником» і «політичним експертом», Олександра Мусієнка «військовим експертом», Олега Саакяна «політологом», Максима Несвітайлова «міжнародним експертом».

Доступність подачі інформації:

Ведучий казав, що «є бекстейдж». Слово, якого точно більшість глядачів не знає.

ICTV та СТБ

Достовірність:

Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів: «заявили в уряді», «як повідомляє місцева влада», «стверджують у Кремлі». Без посилань повідомляли про атаку «шахедом» по лікарні в Сумах. Найбільше ж було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «про це практично одноголосно пишуть сьогодні західні ЗМІ», «ЗМІ припускають», «преса вже назвала», «міжнародна преса без перебільшень визнає», «експерти ж слів не добирають», «вважають експерти», «зазначають бійці», «нацгвардійці кажуть».

Точність:

Традиційно невідповідно «перекривали» архівним відео різні БЗ і оглядові сюжети. Повідомлення про ситуацію на фронті «перекривали» випадковим набором відео бойових дій. Випадковим відео було «перекрито» і пряме ввімкнення воєнкора.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «запеклі бої», «нещадні обстріли», «на гарячому Покровському напрямку», «найгарячіше зараз», «безкінечні штурми», «стали жахом для окупантів», «нічного жаху рашистів», «чергова запальна ніч», «величезними втратами», «градус напруги залишається на найвищому рівні», «але є одне “але”».

Чимало було в новинах і різного штибу суб’єктивних міркувань ведучих і авторів сюжетів: «Отже, маємо черговий сигнал, що покладатися маємо самі на себе». «Американський президент чи то вдавано, чи то направду тріумфує». «Він наспівує одну і ту ж саму мелодію, що нібито Москва має якісь козирі». «Але поки виходить рух не до миру, а до поступок Кремлю». «Такий до болю передбачуваний урок адміністрація американського Дональда Трампа отримала від першої реальної спроби дипломатії з Кремлем щодо війни» (це була цитата з CNN, але авторка сюжету сказала її без посилання, відтак це стало суб’єктивною думкою журналістки).

Ведуча новин робила якесь абсолютно дивне безпідставне узагальнення, яке, до того ж, геть не відповідає дійсності: «Західні країни схвально відгукуються про проміжний результат переговорів Трампа і Путіна, але всі наголошують — це тільки перші кроки». Було в новинах і ще таке узагальнення: «Українців така поведінка агресора не дивує». І маркер посилення уваги «до речі».

Повнота інформації:

У підводці до прямого ввімкнення воєнкора ведуча говорила просто, що він «розповість про ситуацію на передовій». Це такою була відповідь на класичне запитання «де?». Сам кореспондент трошки «звузив» інформацію про місце свого перебування «на Донеччині». Яка також велика і містить відразу ж кілька напрямків фронту.

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували скриншоти з інтернет-сторінки Ради ЄС і зі сторінки CNN.

«Інтер»

Достовірність:

Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів: «показали прикордонники», «Білий Дім підтверджує», «заявляють у Вашингтоні».

Точність:

Випадковим архівним відео «перекривали» БЗ і сюжети. Так само випадковим архівним відео «ілюстрували» розмови з гостями.

Відокремлення фактів від думок:

Стандарт грубо порушували найбільше суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «точно і безжально нищать ворожу техніку», «впевнено знищують популяцію російських окупантів», «наші воїни непохитні проти орди московитів», «наздожене неминуча помста», «вправні хлопці», «карають російських убивць», «росіяни вже бояться української «баби яги» більше, ніж танків», «понівечених кварталів», «потужну фінансову підтримку». Було «експертне» міркування: «Станом на зараз вимальовується проста логіка, тобто все поступово». Ще були маркери авторизації та посилення уваги: «я поки не кажу», «а я перевірив це», «і погодьтеся», «тут цікава цитата», «і тут важливо провести «червону лінію», одразу це зробити», «ми з вами розуміємо», «що цікаво».

«Рада»

Достовірність:

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації: «у Кремлі повідомили», «західні ЗМІ пишуть», «зазначили мешканці», «кажуть місцеві», «за інформацією батьків». Тричі робили суто абстрактні псевдопосилання: «лунали повідомлення», «за попередньою інформацією», «як відомо».

Точність:

Невідповідно «перекривали» різні БЗ. Наприклад показували архівні трамваї і автобуси в повідомленні про режим руху громадського транспорту в Києві під час повітряних тривог. Або ж розповідали про Кіра Стармера, а показували Еманюеля Макрона. Випадковим відео «ілюстрували» розмови з військовими й експертами. Ведуча новин казала: «подякував очільниці Єврокомісії Каї Каллас». Усе ж Єврокомісію очолює фон дер Ляєн.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше було суто емоційних оцінок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «гатили росіяни», «вони обурені», «на жаль, не можуть забрати дітей», «на жаль, одна жіночка не змогла дочекатися свого сина», «вони дуже щасливі», «це було просто неймовірно», «ці емоції неможливо передати», «емоції переповнюють», «це був просто неймовірний сплеск емоцій», «щемливі кадри». Були зайві в новинах маркери авторизації та посилення уваги: «одразу також вибачаюсь», «зазначу», «також хочу повідомити». Ведучі гостьових студій часто не авторизували власних суб’єктивних міркувань.

Повнота інформації:

Говорив ведучий з військовим 3-ї ОШБР про «зону вашої відповідальності». Гість географію теж не згадував. Так і поговорили про ситуацію невідомо де. Не досить було Дмитра Левуся називати лише «політологом-міжнародником», Володимира Фесенка і Валентина Гладких «політологами». Не досить і недоречно було Олександра Мусієнка представляти як «військовослужбовця сил ТРО ЗСУ». Бо це геть не про його компетентність як воєнного експерта. В усіх БЗ на відео не було інтершуму.

Доступність подачі інформації:

У повідомленні про гроші на «реалізацію третьої фази програми U-Lead з Європою» навряд чи більшість глядачів зрозуміла, про що взагалі йдеться. Бо пояснювалося це, що «гроші використають на реформу місцевого самоврядування», а ще «мета програми — створити багаторівневі системи управління, які будуть прозорими, підзвітними та відповідатимуть потребам громадян України». Як хочете, так і розумійте. Навіщось показували скриншот указу президента про зміну начальника Генштабу. Ведучий казав: «який буде фідбек».

Оперативність:

17 березня повідомляти як новину, що Верховна Рада ухвалила знижку на штрафи за порушення військового обліку (це сталося ще 13 березня) було вже геть неоперативно. Як і обговорювати це з народним депутатом. 18 березня повідомляли як новину про заяву Стармера щодо британських миротворців в Україні, яку Стармер зробив ще 15 березня. 18 березня двічі показували репортаж про відкриття інтерактивного музею математики в Києві, який насправді відбувався 17 березня, тобто за добу до ефіру.

«Ми — Україна»

Достовірність:

Найбільше було суто абстрактних псевдопосилань: «ми знаємо», «за попередніми даними», «попередньо», «стало відомо». Без посилань повідомляли про падіння уламків дрона на школу в Києві. Двічі робили узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «кажуть люди», «написали любителі статистики».

Точність:

Випадковим відео «перекривали» фронтові зведення. Абичим архівним «перекривали» і різні БЗ. 18 березня ведуча новин казала в підводці, що «сьогодні у Києві відкрився п’ятий у світі інтерактивний музей математики». А відкрився він насправді не «сьогодні», а напередодні, 17 березня.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше було емоційних оцінок журналістів у новинах: «запеклі бої», «на одному з найгарячіших напрямків», «найгарячіше знову було», «залишається найгарячішим», «колись сповнене життя місто перетворюється на руїни», «ситуація там загострюється», «ситуація залишається надзвичайно складною». Траплялися і міркування ведучої новин: «Попри всі виклики війни, Україна іде вперед». Або ось така «настанова»: «Тобто кожному з нас треба бути особливо пильними, бо ця війна перш за все за наші з вами мізки. Не дозволяйте ворогу використовувати вас “у темну”, не поширюйте інформацію з сумнівних джерел, надто якщо вона дуже емоційна». Ведучі гостьових студій часом не авторизували власних суб’єктивних міркувань.

Повнота інформації:

Говорили з офіцером комендатури «Шквал» про «зону вашої відповідальності». Невідомо яку. Лише згодом з «географії» ведуча згадала Серебрянський ліс. Не досить було Дмитра Левуся представляти лише «політологом-міжнародником», Максима Несвітайлова «політологом і міжнародним експертом», Геннадія Дубова «політичним оглядачем», Володимира Фесенка «політологом», Сергія Гармаша «аналітиком та журналістом», Івана Тимочка «військовим експертом». Геть не в тему було воєнного експерта Олександра Мусієнка представляти як «військовослужбовця Сил територіальної оборони». Не титрували як архівне відео колишньої зустрічі Трампа і Путіна, яким «перекривали» повідомлення про нинішню їхню телефонну розмову. Всі БЗ без інтершуму.

Доступність подачі інформації:

Мені навіть цікаво, а що хотіла сказати редакція отаким от скриншотом?

Або ось таким:

Оперативність:

18 березня ввечері показували як новину репортаж про відкриття в Києві інтерактивного музею математики. А сталося це більш як за добу до ефіру, 17 березня.

Перший канал Суспільного

Достовірність:

Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «повідомили рятувальники», «кажуть медики», «за словами правоохоронців», «військові розповідали», «військовослужбовці сказали». А найбільше було суто абстрактних псевдопосилань: «знаємо», «ми знаємо», «відомо», «за нашими джерелами», «за моєю інформацією» (дуже багато разів казала кореспондентка у прямих ввімкненнях), «за інформацією джерел Суспільного», «за попередньою інформацією», «стало відомо», «була інформація», «нам розповіли», «нам повідомили» (невідомо хто).

Точність:

Незрозуміло, навіщо було повідомлення про режим роботи транспорту в Києві під час тривог «перекривати» архівним відео трамваїв, та ще й літньої пори? Щоби що?

Випадковим відео «ілюстрували» розмови з військовими та з експертами.

В одному з випусків новин ведучий казав про «170 звільнених бранців». Анонсовано ж було президентом, що повернуть 175 полонених і ще 22 важкопоранених, тобто 197.

Відокремлення фактів від думок:

Були емоційні оцінки журналістів у новинах: «найгарячіше на Покровському напрямку», «на щастя, також обійшлося без загиблих і травмованих». Найбільше ж у прямих ввімкненнях було зайвих для новин маркерів авторизації та посилення уваги: «також хочу сказати», «як я вже сказала», «маю зазначити», «треба зазначити», «слід зазначити», «до речі», «до слова».

Повнота інформації:

Ні у підводці, ні в репортажі про роботу стабілізаційного пункту не було чітко зрозуміло хоча би про який напрямок фронту йдеться. З географії був лише геотитр «Донецька область» — це занадто загально. Не досить було Максима Несвітайлова представляти лише «політологом-міжнародником», а Дениса Поповича «воєнним оглядачем».

Доступність подачі інформації:

Навіщось показували скриншоти з телеграм-каналу Єрмака та з Офіційного порталу Києва. У прямому ввімкненні кореспондентка казала: «будемо більше давати якісь синхрони». Це суто професійний термін, незрозумілий глядачам. Кореспондент у ввімкненні казав: «є певна сенситивна інформація». Слово, яким частина аудиторії не послуговується. У титрі було: «експерт МІПЛ…». Стовідсотково ніхто з глядачів не знає, що ця абревіатура означає «медійну ініціативу за права людини».

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 17—23 березня

Депутати у телемарафоні:

Цього тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 15 разів (попереднього тижня було 18 запрошень). Як і завжди, домінували представники владної фракції партії «Слуга народу» — вони отримали 11 запрошень, це понад 73% від усіх «депутатських» студій тижня. Крім «слуг» в ефірі телемарафону двічі були представники «Батьківщини» (традиційно це були Михайло Цимбалюк і Сергій Євтушок), одна позафракційна депутатка (традиційно Оксана Савчук). Їх усіх запрошували в ефіри каналу «Рада». Туди ж уперше за багато місяців запросили й представницю фракції «Голосу» Тамілу Ташеву радше як членкиню групи міжпарламентських зв’язків зі США в темі переговорів Трампа з Путіним (і я би тут нагадав, що до входу в парламент Ташева багато років була представницею президента в АР Крим). Усі інші учасники телемарафону запрошували лише представників «Слуги народу», канал «Інтер» депутатів цього тижня до студії не кликав. Представників «Європейської солідарності» у телемарафоні протягом цього тижня традиційно не було.

За персоналіями картина виглядала так:

Двічі в ефірі телемарафону цього тижня побувала лише представниця «Слуги народу» Олена Шуляк, утім на двох різних каналах. Усі інші нардепи були гостями телемарафону по одному разу.

Офіс президента в телемарафоні протягом звітного тижня цілих п’ять разів представляв радник керівника ОП Сергій Лещенко (тричі в ефірах «Ради» і два рази на «Інтері», сумарно ж мав 51 хвилину ефіру), двічі (дивно, але факт) у марафоні гостював його колега Михайло Подоляк (на «Раді» та на «Ми — Україні», сумарно мав при цьому 45 хвилин ефіру). Крім того, в ефірі телемарафону побували заступники керівника ОП Ірина Мудра (на «1+1»), Віктор Микита й Ігор Брусило (в ефірах «Ради»).

Депутати на Першому каналі Суспільного:

Народних депутатів протягом звітного тижня Суспільний мовник запрошував 24 рази (попереднього тижня їх запрошували 22 рази). Найчастіше в ефірі каналу були представники владної фракції партії «Слуга народу» (10 разів), ще одного разу ведучі казали, що «представники “Слуги народу” не змогли долучитися» (21 березня для обговорення теми про законопроєкт щодо застосування НГУ зброї проти мітингувальників). З опозиційних фракцій найчастіше в ефір кликали представників «Європейської солідарності» (6 разів), представників «Батьківщини» запрошували 4 рази, представників «Голосу» — 3 рази. Одного разу запросили позафракційну Вікторію Гриб (як на мене, трохи дивний вибір для обговорення в дискусійній студії теми передачі АЕС США).

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

Двічі в ефірі каналу побували депутати Володимир Крейденко зі «Слуги народу», Олексій Кучеренко з «Батьківщини» і народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе з «Європейської солідарності». Всі інші нардепи були в гостях по одному разу.

4. Прояви політичного піару в телемарафоні 17—19 березня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 22 прояви політичного піару. По каналах картина була такою:

Фігуранти позитивного політичного піару:

Фігуранти негативного політичного піару:

Опис проявів на каналах:

«1+1» (проявів не було)

ICTV та СТБ (проявів не було)

«Інтер» (проявів не було)

«Рада» (18 проявів):

18 березня

• П’ять разів показували «паркет» про покладання президентом Зеленським квітів загиблим воїнам у Львові.
• Чотири рази був традиційний «паркет» з засідання уряду з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля.
• Тричі показували «паркет» про те, що «Україна отримає 62 млн євро на реалізацію третьої фази програми U-Lead з Європою». Загалом для того, щоб надати слово синхроном заступниці голови ВР Олені Кондратюк.
• У бюлетені «Парламентський день» був «паркет» про виступ першого заступника голови ВР Олександра Корнієнка на конференції у Брюсселі.
• Там же був класичний «паркет» про виїзне засідання парламентської ТСК з питань захисту прав ВПО. Про те, як успішно вирішуються питання. З синхронами двох депутатів від «Слуги народу» Павла Фролова і Максима Ткаченка.
• І там же був цілий «бенефіс» народного депутата від «Слуг народу» Данила Гетманцева про успіхи у співробітництві з МВФ і з невеличким доповненням від депутата теж від «слуг» Олексія Мовчана.
• Щось масштаби звитяг Бюро економічної безпеки, про які повідомляють час від часу в телемарафоні, «дрібнішають». Ціле БЗ+СХ зробили, щоб повідомити, що суд виніс вирок підприємцю, який продавав контрафактні автозапчастини на 3 млн грн.
• Дуже докладно, ще й з інфографікою, розповідали про «рейтинг» «Подробиць.UA» тих експертів, хто прогнозував найбільші відімкнення електрики взимку. Тож свою частку негативного піару в ефірі «Ради» отримали: директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, незалежна експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна, директорка з адвокації Міжнародного центру української перемоги Вікторія Войціцька, колишня радниця голови правління «Нафтогазу України» Лана Зеркаль, народна депутатка Інна Совсун, журналіст Юрій Ніколов і голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Про двох останніх ведуча ще й уточнила: «які самі відстежують зашквари депутатів. Проте маючи дуже віддалене відношення до енергетики, вони пророкували…». Цікавий такий «рейтинг». Де у списку є й експерти, і політики, і журналісти, і громадські активісти. Без урахування будь-якого контексту тих чи інших прогнозів, зорема й збудованих свого часу завдяки суто гіпотетичним запитанням самих же журналістів («що буде, якщо»).

Детальніше про цей «рейтинг» у вигляді статті на сайті «Подробиць» читайте тут.

19 березня

• Був типовий «паркет» про відвідини першою леді Оленою Зеленською з першою леді Фінляндії місцевої школи.

«Ми — Україна» (4 прояви)

18 березня

• «Паркет» про президента у Львові — вже і про покладання квітів, і про відвідини військового ліцею.
• І, даруйте, ось така «новина» була в підсумковому випуску новин: «власне кілька хвилин тому в ефірі телемарафону радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив: припинення вогню має бути без жодних “але”». Радник керівника ОП жодним чином не уповноважений щось таке «заявляти». Це була просто його суб’єктивна думка, що не є ніякою новиною.
• І теж як «новину» подавали ще одну подібну «заяву» радника Подоляка.
• Був «паркет» про захід Мінсоцполітики з синхроном міністерки Оксани Жолнович.

В ефірі Першого каналу Суспільного 18 березня навіщось зробили класичний «паркет» із засідання уряду з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля. Заради суто статистичної «новини», що «за останні два роки бюджет на освіту і науку зріс на 35%» (це, до слова, без урахування інфляції). Якщо вже редакція вирішила, що це важлива інформація, то слід було робити якісний матеріал про те, що в реаліях ці 35% означають для науки й освіти, а так у підсумку вийшов просто піар уряду та Шмигаля.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 17—19 березня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів не було.

Як і завжди, ефіри каналу «Рада» вели токсичні ведучі: Тетяна Гончарова (17, 18 і 19 березня), Максим Зборовський (17 березня) і Назар Довгий (18 і 19 березня), які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

РЕЗЮМЕ

17—19 березня майже до третини всіх боєзіткнень щодоби було на Покровському напрямку фронту. Активними також були бойові дії на Торецькому, Курському, Лиманському і Новопавлівському напрямках.

У телемарафоні в ці дні учасники сукупно найбільше уваги приділили Харківському напрямку, лише на другому місці був найактивніший Покровський. Іншим напрямкам приділяли менше уваги, а Лиманський майже не згадували. Фронтові репортажі в ці дні були лише в ефірах ICTV та СТБ і «1+1». Обговорювати ситуацію на фронті в гості найчастіше кликали військових-фронтовиків, трохи менше — речників, експертів запрошували рідко.

В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили Покровському напрямку, Курському, Торецькому і Куп’янському напрямкам.У гості найчастіше кликали речників різних підрозділів і експертів, трохи менше запрошували військових-фронтовиків. Фронтових репортажів у ці дні робили більше, ніж зазвичай.

Головною зовнішньополітичною темою звітних днів були телефонна розмова президента США Трампа і кремлівського диктатора Путіна, і наступна телефонна розмова Зеленського з Трампом. Ретельно до висвітлення цієї тематики серед учасників телемарафону підійшла лише редакція каналу «Ми — Україна», інші учасники телемарафону висвітлювали цю тематику цілком побіжно. Перший канал Суспільного організував у цих темах максимально ретельне і всебічне експертне обговорення. Крім експертів залучав до обговорення і представників різних політичних сил з парламенту.

Найбільш важливою з внутрішньополітичних у ці дні була зміна головнокомандувачем начальника Генштабу. В ефірах телемарафону частина учасників обмежилася констатацією. Лише «1+1» обговорював цю подію з експертом. Перший канал Суспільного крім експертного обговорення підняв також і необхідні в такій темі бекграунди.

У звітні дні з ворожих повітряних атак дві були важливими не так масштабами наслідків, як контекстами: падіння уламків збитого безпілотника 18 березня на школу в Києві, де в той момент в укритті були діти й учителі. І масована ворожа атака дронами й балістикою 19 березня, це вже після телефонної розмови Трампа з Путіним. Обидві події більш системно і повно висвітлив Перший канал Суспільного, в телемарафоні першу подію якісно відпрацював канал «Рада».

Серед тем, які телемарафон у ці дні не згадував взагалі, але про них говорили на Суспільному, були зокрема такі:

• Суд продовжив арешт головного психіатра ЗСУ до 21 квітня з заставою у 49 млн грн (17 березня).
• Продовження запобіжного заходу екскомандиру 155-ї бригади (18 березня).
• Опитування КМІСу: 32% респондентів відчувають розчарування владою, 28% — надію (19 березня).

Серед тем, які не висвітлювалися ні телемарафоном, ні Першим каналом Суспільного, були зокрема такі:

• Суд закрив справу про напад на журналістів «Схем» в «Укрексімбанку» через те, що спливли терміни (17 березня).
• Фігуранти справи про розкрадання земель Києва вийшли під заставу (18 березня).
• Центр протидії корупції: Міноборони не поставило ЗСУ зброю за передоплатою на 51 млрд грн (18 березня).
• Генерала Галушкіна лишили під арештом ще на місяць (19 березня).

17—19 березня в телемарафоні, як і зазвичай, найбільше було грубих порушень стандартів відокремлення фактів від думок і достовірності, траплялися і порушення стандарту оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше було порушень стандарту достовірності.

Протягом тижня 17—23 березня у гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу» — понад 73% від усіх «депутатських» ефірів. Представників «Європейської солідарності» в телемарафон традиційно не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного представлення владної та опозиційних фракцій парламенту як завжди було збалансованим.

17—19 березня в телемарафоні прояви політичного піару були лише на каналах «Рада» й «Ми — Україна». В ефірі Першого каналу Суспільного був один прояв політичного піару.

Наративів російської пропаганди в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного у звітні дні не було. Ефіри «Ради» вели токсичні ведучі каналу.