Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій/депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Телеканал «1+1» (14:00–18:00 2 грудня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: ефірні години починалися з випусків новин різного хронометражу (від 15 до 40 хвилин), продовжувалися або гостьовими студіями або документальними проєктами. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії вели Марічка Падалко і Руслан Шаріпов.

В ефірі були такі сюжети:

• про бойову роботу операторів дронів 65-ї ОМБР на Оріхівському напрямку фронту,
• про наслідки ракетної атаки ворога по Царичанці на Дніпропетровщині,
• про наслідки влучання дрона в багатоповерхівку в Тернополі,
• про фотосесію для поранених, організовану Фондом «Врятуй красу»,
• про протести в Грузії,
• про тисячу гривень допомоги від держави,
• про підвищення цін на яйця,
• про недоліки Подільсько-Воскресенського мосту в Києві,
• про реакції ЄС на події в Грузії,
• про інклюзивні будиночки замість палат для поранених військових у шпиталі на Рівненщині,
• про новорічну ялинку у Львові.

Було пряме ввімкнення про наслідки ракетної атаки ворога по Царичанці на Дніпропетровщині.

Гостями ефіру були:

Денис Шмигаль, прем’єр-міністр, про тисячу гривень підтримки від держави, про те, на які фонди можна буде донатити цю тисячу гривень.

Максим Джигун, політичний експерт, про приїзд Олафа Шольца до Києва, про ризики кадрових призначень Трампа, про події в Грузії та про заяви влади країни щодо «українського сценарію».

Олена Комар, авторка ідеї та засновниця ютуб-каналу «Здоров’я Live», про профілактику хвороб взимку.

Олександр Чаморсов, ветеран, психолог, керівник «гарячої лінії» Українського ветеранського фонду, про розлучення під час війни в родинах військових, про ментальну підтримку ветеранів.

«Сомалі», командир роти ударних безпілотників 65-ї ОМБР, про потреби підрозділу, про переваги важких дронів.

Ілля Кабачинський, журналіст, який спеціалізується на ІТ-оглядах, про комп’ютерну гру «Stalker 2».

Крім того, в ефірі були:

Спецпроєкт Мирослава Ганущака «Глобус України» про Любомира Хабурського, телевізійного ведучого українських програм у Канаді.

Документальний фільм про історію анестезіолога, який у 2014 тікав з окупованої Горлівки, а у 2022-му — з Маріуполя.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 84 рази — це по 21 порушенню на годину ефіру в середньому. З соцмереж і телеграм-каналів брали фото, відео чи інформацію 19 разів, зокрема зі сторінок Нацполіції й обласних ДСНС Херсонщини, Дніпропетровщини й Буковини у соцмережах. Використовували відео з анонімного телеграм-каналу «ХДніпро». Були «посилання» «в мережі шириться відео» і «у мережі активно нарікають».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів було 17. Так «посилалися» на невідомо кого в Генштабі, ГУР, Кабміні, Тернопільській ОВА та в МЗС Франції. І були ще більш розмиті: «в поліції розповіли», «у поліції повідомили», «у поліції кажуть», «заявляють адвокати», «розповідають люди».

Було 7 суто абстрактних псевдопосилань: «про це команді ТСН вдалося довідатись з власних джерел», «стало відомо», «лунає така думка» (невідомо чия), «кажуть», «підрахунки показали» (невідомо чиї).

Найбільше ж порушень стандарту (28) були поданням фактів без будь-яких посилань на джерела.

Крім того, було 13 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «кажуть організатори», «продавчині зізналися», «кажуть свідки», «пілоти зізнаються», «за твердженням волонтерів», «аналітики Клубу аграрного бізнесу не виключають», «прогноз аналітиків ринку», «кажуть медики», «додають лікарі», «у шпиталі кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували небагато — 9 разів (трохи більш як по 2 порушення на годину). 8 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ, зокрема, традиційно «перекривали» зведення Генштабу випадковим архівним відео бойових дій.

Традиційно титрували «наживо» раніше відзняте відео і синхрони в прямому ввімкненні.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 166 разів (по 41,5 порушення на годину ефіру в середньому).

Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Зокрема суто емоційні оцінки: «найгарячішими напрямками», «окупанти гатили», «російська армія гатила», «відчайдушна спроба», «нещадно б’ють», «трагедія у Гвінеї», «перетворився на кривавий хаос», «БМВ» на шаленій швидкості увігнався в «форд», «став частим фігурантом скандалів» і подібні.

Різні оцінки з різних приводів: «залишається напруженою ситуація», «доволі гостро і предметно пояснила», «потужний вибух», «масштабна пожежа», «масштабні антиурядові протести», «небачені досі цінники», «активні роботи поновилися», «здається найвідомішого канадського українця», «резонансної аварії», «вже легендарної марки», «позаду чимало операцій, а попереду ще більше», «важкий шлях до відновлення», «відомого українського бренду», «трафік незначний», «перше враження насправді хороше», «все ніби добре», «активно нарікають», «як би це фантастично не звучало», «загадкове падіння найбільшого плавучого крана», «колосального мостового переходу», «велетенську ялинку», «зелену красуню» тощо.

Траплялися і міркування журналістів — «експертні» думки, припущення, порівняння: «імовірно, саме він став прототипом відомого в українському ютьюбі Майкла Щура» (ведучий Святослав Гринчук). «Все — як робили в Росії, доки там ще протестували. Все як у Росії та Білорусі, коли там ще виходили на протести» (сюжет Яни Слісарчук). «Якщо покупці братимуть продукт до свят, з такою ж активністю, як і в листопаді, ціна може зрости на кілька відсотків, але вже з весни імовірно піде у типовий для себе спад» (сюжет Ірини Кондратчук). «Тож зрозуміло і без експертної оцінки, пропускна здатність мосту досить обмежена, на жаль» (сюжет Сергія Моргуна).

Ведучі гостьових студій і рубрик 13 разів не авторизували належно власних міркувань.

Було одне узагальнення: «це та царина, де українські воїни знають, як вправно й ефективно знищувати ворога».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 7 разів. Не досить було представляти Максима Джигуна лише як «політичного експерта». Ще в 6 випадках у сюжетах не титрували синхрони.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення — в сюжеті: «той жорстокий тролінг».

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару не було.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів не було.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостях побував один ньюзмейкер. З сюжетів кращим був фронтовий репортаж Олександра Моторного (оператори Олександр Шиян, Сергій Шпортило) про бойову роботу операторів дронів 65-ї ОМБР на Оріхівському напрямку фронту.

Стандарти журналісти каналу порушували загалом 267 разів. Це майже по 67 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 166 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 84 рази, найчастіше подавали фактичну інформацію без жодних посилань на її джерела. Стандарт точності було порушено 9 разів, стандарт повноти інформації — 7 разів, одного разу порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00–22:00 2 грудня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин. Короткі новини вела Олена Фроляк, підсумковий випуск — Оксана Гутцайт, розмовні студії — Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

• про наслідки влучання «шахеда» в багатоповерхівку в Тернополі,
• про бої 81-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ на Лиманському напрямку фронту,
• про роботу евакуаційної групи медиків на Оріхівському напрямку,
• про візит Шольца до Києва,
• про знищення морпіхами ворожих дронів українськими на Покровському напрямку,
• про культурологічний благодійний проєкт «КОД — Культура, освіта, духовність»,
• про виробництво біометану в Україні,
• про презентацію Фондом Олени Пінчук дослідження по ВІЛ-СНІД,
• про конференцію за програмою «Колиски надії» Фонду Віктора Пінчука,
• про відбудову багатоповерхівки волонтерами на Миколаївщині,
• про відновлення громад за проєктом «Громада на всі сто»,
• про сексуальні злочини окупантів,
• про ставлення росіян до війни,
• про протести в Грузії,
• про різні спроби «ухилянтів» перетнути кордон України,
• про енергомодернізацію житлових будинків у Чехії та в Україні,
• про піхотинця, який мріє стати ресторатором,
• про хірургів Харківського військового шпиталю,
• про реабілітацію ветеранів за допомогою дайвінгу на Київщині.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки влучання ворожого дрона в тернопільську 5-поверхівку,

про ситуацію на східному фронті.

Гостями ефіру були:

В’ячеслав Негода, голова Тернопільської ОВА, про наслідки влучання ворожого «шахеда» у п’ятиповерхівку в Тернополі.

Віталій Кіндратів, заступник міністра економіки, про нові правила бронювання.

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, про роботу додатка «Армія+» щодо рапортів військових щодо зміни місця служби, про цифровізацію в реформі системи ВЛК.

Анастасія Бондар, заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій, про сесію ЮНЕСКО щодо внесення до світової нематеріальної спадщини українські традиції писанкарства.

Анастасія Бобовнікова, речниця ОТУВ «Луганськ», про бої на Сіверському, Краматорському і Торецькому напрямках фронті.

Юлія Гірдвіліс, речниця Нацполіції України, про ДТП в Дніпрі, в якому загинула 10-річна дівчинка.

Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації, про російську дезінформацію щодо можливих нових ударів «Орєшніком».

«Історик», військовослужбовець 57-ї ОМПБР, про збір на зимові потреби бригади, про бої на Харківському напрямку.

Сергій Окішев, штаб-сержант відділення комунікацій 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, про бої на Покровському напрямку фронту.

Андрій Бублик, директор із корпоративних зв’язків «Кока-Кола Україна», про мобільні котельні, які компанія надає громадам України.

Крім того в ефірі були:

Відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Фільми проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 63 рази, це майже по 17 порушень на годину ефіру в середньому. Тричі брали відео з соцмереж, зокрема зі сторінки Тернопільської ДСНС і було «посилання» «соцмережі також облетіли кадри».

Найбільше (27) було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ГУР, МЗС, Офіс генпрокурора, міську раду Тернополя, МВС Грузії, Міноборони ворожої Росії. Були й більш розмиті: «місцева влада повідомляє», «німецькі медіа пишуть», «російські ЗМІ навіть встигли повідомити», «про це пишуть російські видання, в тому числі пропагандистські» (якесь вкрай дивне псевдопосилання! А що, в Росії є не пропагандистські?), «за даними лікарів», «розповідають українські захисники», «за словами прикордонників», «діти розповіли» тощо.

Було два абстрактних псевдопосилання: «прогнозують» (невідомо хто), «кажуть».

14 разів наводили факти без посилань взагалі.

Ще було 17 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «у Центрі стратегічних комунікацій наголошують», «у Фонді прагнули», «кажуть армійці», «вважають організатори», «десантники закликають», «прикордонники певнять», «лікарі пояснюють», «ексзеки зізнаються», «певні фахівці», «за розрахунками експертів» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 18 разів, по 4,5 на годину в середньому.

13 з цих порушень були невідповідностями картинки й текстів у сюжетах і БЗ. Невідповідно також «перекривали» і пряме ввімкнення з Донеччини.

Ведуча новин казала: «сьогодні 1013-й день війни». Війна триває насправді з 2014 року. І традиційно журналісти називали числа цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 262 рази, це по 65,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини.

Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Суто емоційні оцінки журналістів: «жахливих випадків», «страшних злочинів», «страшний березень 2022-го», «той пекельний рік», «натерпілися комунального пекла», «жахливі історії», «росіяни розгатили», «на місці трагедії», «понівечено майже 40 квартир», «на жаль, загинув голова сім’ї», «пройшли крізь пекло війни», «страшний досвід», «ті, що виборюють людей у смерті», «дуже налякалися», «на щастя, без жертв», «але на щастя, все обійшлось», «на щастя, тоді й пацієнти, і медики вціліли», «дивом вціліло лише фортепіано», «їхня відвага вражає», «тема дуже чутлива» тощо.

Різні оцінки з будь-яких приводів: «стрімкий наступ», «ворог також активний», «найскладніша ситуація», «у надскладних умовах», «ніч виявилася важкою», «цинічно викрали», «утримували в нелюдських умовах», «збочені методи», «проблема існує, вона неймовірно масштабна», «масштабне дослідження», «масштабні роботи», «масштабна рекрутингова кампанія», «справжній виклик», «безцінний досвід», «провідних фахівців», «унікальну стратегію», «особлива увага», «великий пакет допомоги», «такі потрібні нам системи ППО», «чималі гроші», «несподіваний візит», «президент не втрачає надії», «поки німці непохитні», «скромного хірурга», «роблять неможливе», «в нього був випадок, гідний літературної оповіді», «вона на ньому не один пуд борошна з’їла», «елегантними кам’яницями», «невеличкий самобутній фестиваль» і багато подібних.

Міркування журналістів, переважно «експертного» змісту: «Росія — ключовий союзник диктатора Асада — зіткнулася з труднощами, через війну в Україні її можливості підтримувати сирійський режим нині дуже обмежені» (ведуча Олена Фроляк). «Поєднавши ж традиційний видобуток і виробництво біометану, Україна згодом має всі шанси стати експортером палива і потужним гравцем на сучасному енергетичному ринку. Саме тут в нагоді мають стати і доступ до аграрної сировини, і розгалужена газова інфраструктура. Виграють від цього і вітчизняні споживачі, і іноземні, а Україна по праву займе свою нішу в світовій галузі енергетики» (сюжет Василя Саф’янюка). «В майбутньому ці норми сприятимуть людям у доведенні, що вони дійсно постраждали від сексуального насилля, бо нині це надто довгий і травматичний процес» (сюжет Олени Ровенчук). «Ці відповіді далекі від ідеальних, але прослідковується чіткий тренд, нині популярний в російському суспільстві — говорити про мирні переговори й про завершення війни. Попереду в Росії улюблена гра, якою бавилися всі кремлівські очільники, і яка дуже нагадує «русскую рулєтку». «Це створює ілюзію вибору таких росіян, але це відчуття небезпечно оманливе, бо рано чи пізно Кремль змусить усіх висловитися про підтримку свого фюрера, і страшно уявити, що буде з тими, хто цього не зробить» (сюжет Сергія Єременка).

І були зайві в новинах маркери авторизації та посилення уваги: «почну не з найприємніших новин», «хочу пояснити», «я йду», «я ставлю одне питання», «до слова».

Тричі робили безпідставні узагальнення: «мешканці будинку дуже налякалися», «та вояки не мають жодних ілюзій», «нині росіяни перед тим як відкрити холодильник, уже тішаться тому, що він бодай не стоїть десь у Суджі».

Стандарт повноти інформації

Було лише 2 порушення.

Робили пряме ввімкнення кореспондента зі «східного фронту». Занадто вже розмита відповідь на запитання «де?».

Не досить було в сюжеті представляти експерта Олександра Нойнеця лише «політтехнологом».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення.

Пряме ввімкнення зі східного фронту «перекривали» неадаптованими мапами Deep State.

У текстах сюжетів було: «прослідковується чіткий тренд», «стімпанк-витвір».

Елементи політичного піару

У проаналізованому ефірі було 4 прояви піару.

Був сюжет про конференцію неонатологів за програмою Фонду Віктора Пінчука. У підводці й сюжеті було мінімум 5 позитивних згадувань про Фонд.

І двічі показали цілий сюжет про презентацію Фондом Олени Пінчук (і самою Оленою Пінчук з двома самопіарівськими синхронами) якогось дослідження по ВІЛ-СНІД. «Фонд робить усе можливе, аби наші захисники отримали найсучасніше лікування і підтримку держави й світу». І все в такому ж штибі.

Ну і як було обійтися без голови «Нафтогазу України» Олексія Чернишова? Обов’язково ж треба було навести цілих два його традиційних самопіарівських синхрони про «величезний потенціал». Цього разу в сюжеті про біометан.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи не було.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 6 репортажних сюжетів, 2 прямі ввімкнення. У розмовних студіях побувало 4 ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращим був нарис Марії Малевської про хірургів Харківського військового шпиталю (оператор Олександр Бринза).

Стандарти порушували 348 разів. Це по 87 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 262 рази. Більшістю з цих порушень були журналістські оцінки в новинах. Стандарт достовірності порушували 63 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 18 разів порушували стандарт точності, в більшості випадків невідповідностями між відео і текстом за кадром. Крім того, було 2 порушення стандарту повноти інформації та 3 порушення стандарту доступності її подачі.

У проаналізованому ефірі медіагрупи було 4 прояви політичного піару. Тричі показували позитивні сюжети про заходи Фондів власників медіагрупи Віктора й Олени Пінчуків і один раз позитивно згадали голову правління «Нафтогазу України» Олексія Чернишова.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи не було.

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 3 грудня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щопівгодини були короткі 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ефірні години починалися 13-хвилинними новинами й продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії по черзі вели Ірина Баглай і Олександр Васильченко.

В ефірі були такі сюжети:

• про бої морпіхів на Покровському напрямку,
• про візит канцлера Шольца до Києва,
• про спецпогашення нової марки «Укрпошти», присвяченої волонтерам,
• про розширення пункту перетину кордону з Угорщиною,
• про нову машину для розмінування, розроблену харківськими інженерами,
• про пільгові кредити на житло для молоді за програмою «єОселя»,
• про роботу американських протезистів у протезувальному центрі на Черкащині,
• про передвиборчу кампанію в Німеччині,
• про новий мобільний застосунок сповіщення щодо стану енергосистеми,
• про долучення людей із ментальними порушеннями до вистав у Одесі,
• про можливі деталі «мирного плану» Доналда Трампа,
• про протести в Грузії,
• про українську крамничку на різдвяному ярмарку в Брюсселі,
• про підвищення цін на яйця,
• про військового колишнього патрульного поліцейського з Маріуполя,
• про ветерана-морпіха, який після важкого поранення вчиться ходити за допомогою екзоскелета,
• про гранатометника рівненського підрозділу Нацгвардії,
• про українське писанкарство та кобзарство.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Запорізької області,

про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини,

про ворожі обстріли на Сумщині,

про наслідки ворожих обстрілів Харківщини,

про наслідки ворожих обстрілів Херсонщини та Миколаївщини,

про очікування від засідання міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі.

Гостями ефіру були:

Михайло Линецький, голова Херсонської РВА, про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів Херсонщини, про розширення мережі укриттів.

Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів населених пунктів області.

В’ячеслав Савченко, начальник управління контролю за обігом зброї Нацполіції, про програму декларування вогнепальної зброї.

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, про роботу застосунку «Армія+», про «польове» тестування нових функцій додатків.

Надія Бігун, заступниця міністра економіки, про перебіг програми «єПідтримка».

Микола Колісник, заступник міністра енергетики, про стан енергосистеми, про відновлення зруйнованих і пошкоджених ворогом енергооб’єктів.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, добове зведення щодо боїв на фронті, про добові втрати ворога.

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник, про підсумки візиту канцлера Шольца до Києва, про ймовірний «план миру» команди Трампа, про розвиток ситуації в Грузії.

Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії, про причини підвищення цін на яйця і прогноз щодо подальших цін.

Андрій Отченаш, командир екіпажу БПЛА «Кара небесна» бригади НГУ «Рубіж», про ситуацію на фронті біля Часового Яру.

В’ячеслав Запорожець, засновник і керівник центру «Титанові», про реабілітацію поранених бійців.

Олександр Толоченко, ветеран, про реабілітацію після поранень.

Федір Самборзький, ветеран, про реабілітацію після поранень.

Валерія Коваль, заступниця директора директорату розвитку електронних послуг Мінцифри, про умови економічного бронювання підприємствами своїх працівників через «Дію».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 50 разів, це по 12,5 порушення на годину ефіру в середньому.

Двічі брали картинку з інтернету — зі сторінки ДСНС Тернопільщини та з анонімного телеграм-каналу «На часі».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів було 13. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Мінсоцполітики, Сумську й Харківську ОВА, Дніпропетровську ОВА й облполіцію, Харківську мерію і «Укрпошту». Були більш розмиті псевдо «за даними слідства» та «грузинські ЗМІ фіксують».

Було 7 абстрактних псевдопосилань: «за попередньою інформацією», «за попередніми даними», «зафіксовано» (невідомо ким), «було чимало повідомлень».

Без посилань на джерела наводили факти 14 разів.

І 14 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «переконані у Мінкульті», «посадовці наголошують», «керівництво птахофабрики жартує», «виробники прогнозують», «у компанії кажуть», «морпіхи впевнені», «харківські інженери заявляють», «лікарі сказали», «хранителі цих видів мистецтва наголошують», «педагоги кажуть», «соціологи не дають жодних шансів», «експерти називають», «політичні експерти кажуть» і навіть «експерти приголомшують».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 10 разів (по 2,5 порушення на годину).

Тричі невідповідно «перекривали» картинками тексти в БЗ.

Чотири рази невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

У повідомленні про затримання підозрюваних в організації вибуху біля відділку поліції на Київщині ведуча називала підозрюваних «терористами», «малолітніми терористами» і «зловмисниками», хоча їхня провина не доведена судом.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 159 разів (це по 37,5 порушення на годину ефіру в середньому).

Найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — 150 порушень.

Траплялися емоційні оцінки: «гатили росіяни», «окупанти вгатили», «понівечені лінії електропередач», «понівечений і мікроавтобус», «наслідки російських обстрілів морпіха шокують», «звільнена від залізяччя земля», «героїчна 38-ма бригада», «на жаль, є постраждалі», «на щастя, постраждалих там немає».

Найбільше було просто різних оцінок із різних приводів: «важких боїв», «найбільш напружені бої», «цей вогневий шторм», «найскладніша ситуація», «ситуація загострилася», «ніч на Сумщині минула неспокійно», «ранок на Херсонщині минув спокійно», «минула доба пройшла спокійно», «складна гуманітарна ситуація», «потужним міксером», «масштаби замінування регіону чималі», «особливий акцент», «відповів доволі жорстко», «відповідь виявилася набагато прозаїчнішою», «втім, проблем і досі багато», «чимало повідомлень», «одна з найважливіших тем», «тож і вибору в українців небагато», «заощадити на популярному продукті», «після неймовірного стрибка цін», «такого різкого стрибка цін», «тут справжній курорт», «дух українського Різдва оселився в Брюсселі», «занурюється у святкову атмосферу» і подібних. Чимало було всіх оцих оцінкових «запевнив», «наголосив», «переконаний» тощо.

Траплялися і міркування журналістів — «експертні» думки, припущення тощо: «Утім уже всі знають, яким буде результат» (сюжет Тетяни Логунової). «Такі заняття мають ще й терапевтичний ефект» (сюжет Андрій Анастасова). «Тому дійсно кінець січня може стати моментом, коли український план Трампа може бути повністю сформованим» (сюжет Дмитра Анопченка). «Цієї осені в українців може скластися враження, що наші вітчизняні кури несуть золоті яйця, адже ціни на цей популярний продукт вже буквально б’ють всі рекорди й дозволити собі не те що лоток, а хоча б десяток — уже, вважайте, розкіш» (сюжет Єлизавети Яковлевої).

І були маркери авторизації та маркери привернення уваги: «я чую», «як я вже зазначила», «до слова», «хотілося б ще зазначити», «варто звернути увагу», «з важливого», «і ще з важливого», «але тут важливо», «і тут найважливіше».

І навпаки ведучі гостьових студій у 8 випадках не авторизували власних міркувань і оцінок.

Було одне узагальнення: «попри таку скруту люди не квапляться покидати свої домівки».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено лише одного разу — були не титровані синхрони в одному з сюжетів.

Стандарт балансу думок

Було одне порушення стандарту: в повідомленні про затримання підозрюваних в організації вибуху біля відділку поліції на Київщині все було подано винятково за версією поліції, слова підозрюваним чи їхньому захисту не було надано. Це при тому, що сама ведуча новин називала цих підозрюваних «терористами» і «зловмисниками».

Стандарт доступності подачі інформації

Було два порушення.

У титрі на синхроні було: «речниця ДВБ НП України». Ще можна сподіватися, що хтось із глядачів зможе розшифрувати абревіатуру «НП», хоча теж не факт. А от що таке «ДВБ» — то вже навряд. І навіщо така «економія» в титрі?

Ще було «чинних топ-чиновників».

Інші зауваження

Двічі забули про фемінітив: «заявила президент Грузії» (сюжет Юрія Куцого — цікаво, а язик не ламається такий покруч говорити? — «президент» було і в титрі на синхроні).

Елементи політичного піару

Навіщось подавали в якості «новини» великий синхрон керівника Офісу президента Андрія Єрмака на форумі «Сила спортивної дипломатії». З відповідною підводкою про «зазначив» і «заявив». По суті — це були зовнішньополітичні заяви, на які пан Єрмак жодним чином не уповноважений українським суспільством.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди в проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажні сюжети та 6 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращим був фронтовий репортаж Станіслава Кухарчука (оператори В’ячеслав Ромодан, Володимир Гуменюк) про бої морпіхів на Покровському напрямку.

Стандарти журналісти каналу порушували 223 рази. Це майже по 56 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 159 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 50 разів. Найбільше було подачі фактів без посилань на джерела й узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 10 разів порушили стандарт точності, переважно некоректною роботою з картинкою. Крім того, тричі було порушено стандарт балансу думок, двічі — стандарт доступності подачі інформації, і один раз — стандарт повноти інформації.

Був один прояв політичного піару — давали неновинний синхрон керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Телеканал «Рада» (14:00–18:00 3 грудня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для денного слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Світлана Усенко, гостьові студії вела Ганна Гомонай, спочатку з Назаром Довгим, згодом — із Максимом Зборовським.

В ефірі були такі сюжети:

• про обрання запобіжного заходу 19-річному водієві, який скоїв у Дніпрі смертельне ДТП,
• про снайперів, які повернулись на ротацію з Лимано-Куп’янського напрямку фронту,
• про історію тяжко пораненого на Покровському напрямку бійця.

Було пряме ввімкнення про зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО у Брюсселі.

Гостями ефіру були:

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів і бомбувань населених пунктів області, про ситуацію на фронті, про перебіг евакуації в області, про роботу над створенням безпечних освітніх закладів, про долучення області до виконання Плану стійкості президента Зеленського.

Юрій Яндульський, заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки ворожого обстрілу Нікополя й інших населених пунктів області, про долучення області до виконання Плану стійкості президента Зеленського.

Ірина Констанкевич, перша заступниця голови Комітету ВР із питань гуманітарної та інформаційної політики, про законопроєкт щодо змін до закону про медіа.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади, про закон щодо створення бази даних житлових об’єктів для внутрішніх переселенців, про програму «єОселя».

Дмитро Соломчук, член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, про здорожчання харчів, про вплив на ціни підвищення податків.

Тарас Батенко, член Комітету ВР з питань бюджету, секретар ТСК моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги, про рішення ВР для умовного кредиту ЄС з погашенням з російських заморожених активів.

Анастасія Бобовнікова, речниця ОТУВ «Луганськ», про ситуацію на фронті на Торецькому, Краматорському і Сіверському напрямках.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про подробиці кримінальної справи проти ексзаступника голови Вищого господарського суду Ємельянова.

Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, керівник Міжнародної асоціації малих громад, про значення заяви МЗС щодо безальтернативності членства України в НАТО як безпекової гарантії.

Максим Несвітайлов, політолог-міжнародник Центру масштабування технологічних рішень, про розвитки ситуації в Сирії та можливий їхній вплив на ситуацію на фронті в Україні.

Андрій Длігач, доктор економічних наук, про негативи від підвищення податків, про прогнозовані доходи від заморожених країнами Заходу російських активів, про інвестиційний клімат в Україні.

Олександр Коваленко, воєнно-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», про підсумки візиту Шольца в Україну, про зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі, про ситуацію в Сирії та можливий вплив на війну в Україні.

Вадим Ларін, колишній митник, нині військовий, про свою воєнну історію (записане інтерв’ю Тетяни Гончарової).

Юрій Вашуленко, головний сержант взводу технічного забезпечення 2-го мехбатальйону 3-ї ОШБ, про збір на запчастини для автівок батальйону.

Крім того в ефірі були:

Промова міністра молоді та спорту Матвія Бідного на конференції «Сила спортивної дипломатії».

Фільм «Армії ТВ» про бойову роботу снайперів.

Фільм Назара Довгого проєкту «4.5.0» про профільні навчальні військові центри.

Фільм Назара Довгого проєкту «4.5.0» про навчання тактичної медицини в бригаді НГУ «Лють».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 57 разів (більш як по 14 порушень на годину в середньому).

З соцмереж і телеграм-каналів брали картинки й інформацію 20 разів. Зокрема скористалися телеграм-каналом голови Рівненської ОВА Олександра Коваля, сторінками у фейсбуці голови Київської ОВА Руслана Кравченка, міського голови Тернополя Сергія Надала і поліції Молдови. Брали картинки зі сторінок Нацполіції, ДСНС Тернопільщини та Рівненщини в соцмережах.

Було 23 узагальнених розмитих псевдопосилання на джерела фактів. Зокрема так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ГУР, Нацполіцію, Херсонську, Дніпропетровську ОВА. І були ще більш розмиті: «повідомляють грузинські ЗМІ», «пишуть ЗМІ», «про це повідомили самі народні депутати», «за даними прокуратури», «очевидці розповідають».

9 разів робили абстрактні псевдопосилання: «за останніми даними», «за попередніми даними», «відомо».

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 5: «чуємо від експертів», «бійці очікують», «кажуть дипломати», «пояснили народні депутати».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 21 раз (більш як по 5 порушень на годину).

13 разів картинка не відповідала тексту в БЗ. Часом до абсурду, наприклад, повідомлення про набуття чинності нових податків «перекривали» з якогось дива краєвидами Хрещатика, якимось відео базару тощо. Або таке: в БЗ про подорожчання продуктів говорили про хліб — показували картоплю, казали про овочі з борщового набору — показували свиняче м’ясо тощо.

Абияк «ілюстрували» розмови з чотирма гостями.

І були фактичні неточності. У повідомленні про затримання підлітків, підозрюваних у вчиненні вибуху біля відділку поліції на Київщині, ведуча називала їх «малолітніми агентами спецслужб Російської Федерації» і «зрадниками». Втім, їхня провина ще не доведена судом, а є лише версією, тож правдиво і точно їх слід називати підозрюваними. І не більше.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 67 раз (це майже по 17 порушень на годину).

Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «гатили росіяни», «понівечені лінії електропередач», «про трагедію тут нагадують», «організатор так званого бізнесу», «злетіла в ціні», «приділяють чимало уваги» тощо. І багато було оцих оцінкових «зазначив», «наголосив», «зауважив», «зізнається» і подібних.

Траплялися зайві в новинах маркери: «я повторюся», «до речі».

Ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань у 4 випадках.

Ще ведуча двічі некоректно позначала межі цитати з заяви МЗС щодо безальтернативності вступу України до НАТО.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 14 разів (по 3,5 порушення на годину в середньому). Не досить було представляти Олександра Коваленка лише як «військово-політичного оглядача».

Усі інші 13 порушень були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ. Відтак «безшумними» виявилися і протести в Грузії, й робота рятувальників на пожежі, і бої в Сирії тощо.

Стандарт балансу думок

Стандарт було порушено 5 разів.

Говорили з радницею ДБР Тетяною Сап’ян про подробиці кримінальної справи проти ексзаступника голови Вищого господарського суду Ємельянова. Позицію самого Ємельянова чи його захисту не згадували. Так само двічі не було позиції Ємельянова в повідомленнях у новинах.

Двічі у повідомленні про затримання підлітків, підозрюваних у вчиненні вибуху біля відділку поліції на Київщині, все було подано винятково з позиції слідства. Позиції підозрюваних чи їх захисту не було.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення.

Так само як і колеги з «Інтера», двічі титрували в синхроні «речниця ДВБ НП».

Не було жодного сенсу двічі показувати скриншот зі сторінки МЗС із дрібним «сліпим» текстом.

Інші зауваження

Одного разу забули-таки про фемінітив: «Маісурадзе — вже п’ятий посол Грузії» (ведуча Світлана Усенко).

Елементи політичного піару

Було 5 проявів.

Цитування зовнішньополітичних заяв керівника Офісу президента Андрія Єрмака на форумі «Сила спортивної дипломатії» в якості новини викликає серйозні питання. Адже пан Єрмак жодним чином не є вповноваженим суспільством робити будь-які заяви від імені держави. Втім, ні — і «заявив», і «зазначив» та ще й «наголосив». Це показували двічі.

І так само викликає великі питання цитування «зовнішньополітичних заяв» заступника керівника ОП Ігоря Жовкви в якості якоїсь там новини.

У студійних розмовах із чиновниками обласних військових адміністрацій ведучі постійно ставили питання «про долучення областей до виконання Плану стійкості президента Зеленського». Зайвий привід чиновникам згадати добрим словом і План президента, і самого президента. Було дві такі розмови.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналу не було. Гостьові студії та інтерв’ю вели троє токсичних ведучих каналу: Назар Довгий, Тетяна Гончарова і Максим Зборовський, які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була дуже слабкою в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і одне пряме ввімкнення (та й те — кореспондентки «Радіо Свобода»). Та й загалом 3 сюжети виглядало жалюгідно для такого тривалого ефіру. В гостьовій студії, щоправда, побували 6 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 168 разів. Це по 42 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 67, найбільше було суб’єктивних оцінок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 57 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 21 раз. Найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у БЗ. Більшість із 14 порушень стандарту повноти інформації були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ. Крім того, 5 разів порушили стандарт балансу думок і 4 рази — стандарт доступності подачі інформації.

У проаналізованому ефірі каналу було 5 проявів політичного піару. Двічі за «новину» видавали промову керівника Офісу президента Андрія Єрмака, а один раз його заступника Ігоря Жовкви на спортивному форумі. У двох розмовах із чиновниками обласних військових адміністрацій із питань ведучих говорили позитивно про План стійкості президента Зеленського і про самого президента.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00–22:00 3 грудня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для вечірнього слота. Ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Новини вели Людмила Добровольська й Олег Панюта, гостьові студії — Марія Скиба й Максим Сікора.

В ефірі були такі сюжети:

• про наслідки атаки «шахедом»  по багатоповерхівці в Тернополі,
• про інтенсивний вишкіл для цивільних, влаштований 46-ю аеромобільною бригадою ДШВ,
• про зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО у Брюсселі,
• про прифронтовий Оріхів,
• про «пункти незламності» в Києві,
• про шанси України бути запрошеною до НАТО,
• про події в Сирії,
• про роботу партизанського руху «Атеш» в окупованому Криму,
• про сонячні електростанції для забезпечення електрикою лікарень Харківщини,
• про український дубляж закордонних стрічок,
• про подружжя військових, які боронять Харківщину,
• про важкопораненого бійця, якому зробили остеоінтеграцію,
• про новорічну ялинку для Львова,
• про гусака, який живе в багатоповерхівці в Дніпрі.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

В’ячеслав Негода, голова Тернопільської ОВА, про наслідки дронової атаки по Тернополю, про відновлення інфраструктури міста й області, про стан поранених, про розселення людей із пошкодженого будинку.

Марія Мезенцева, заступниця голови Комітету ВР з питань євроінтеграції, про підсумки візиту Канцлера Шольца в Україну, про зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, про майбутні формати західної збройової допомоги Україні.

Владислав Волошин, речник Сил оборони Півдня, про ситуацію на Времівському напрямку фронту й можливу підготовку ворога до наступу на Запоріжжя, про накопичення сил ворога на Кінбурнській косі.

Дарина Зарівна, радниця керівника Офісу президента, про дослідження Єльським університетом депортації Росією українських дітей, про злочини росіян проти українських викрадених дітей.

Олександр Мусієнко, директор Центру військово-правових досліджень, про «занепокоєння» чиновників Білого Дому надто великими обсягами збройної допомоги Україні, про останні заяви щодо членства України в НАТО, про посилення української ППО.

Юрій Мацик, директор директорату з розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до інтернету, про роботу інтернету в умовах масових відімкнень електрики.

Анатолій Храпчинський, колишній офіцер Повітряних сил, заступник директора компанії-виробника засобів РЕБ, про новітні українські дрони зі штучним інтелектом для донаведення на цілі, про співробітництво України з західними компаніями у виробництві військової техніки, про можливості виробництва крилатих і балістичних ракет в Україні.

Богдан Ференс, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник, про останню заяву Блінкена щодо російського терору України.

Олександр Булін, «експерт з Близького Сходу», про можливі впливи подій у Сирії на російсько-українську війну.

Роман Гончаренко, оглядач Deutche Welle, ведучий подкасту «Was ist das», про «передвиборчу» інтерпретацію в Німеччині візиту Шольца до України, про настрої німецького суспільства щодо російсько-української війни та щодо надання Україні ракет «Taurus».

Дмитро Волобуєв, начальник штабу батальйону оперативного призначення бригади «Хартія», про ситуацію на фронті на Харківському напрямку, про збір на потреби бригади в дронах і РЕБах.

Іван Ковальов, начальник відділу прикордонної служби бригади «Гарт», про ситуацію на Харківському напрямку, про збір на потреби бригади в системаз РЕБ і безпілотниках.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 37 разів (це більш як по 9 порушень на годину ефіру в середньому).

З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію тричі — зі сторінки МЗС у фейсбуці, з телеграм-каналу керівника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка та зі сторінки Нацполіції в соцмережі.

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів було найбільше — 14. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ГУР, МЗС, «Укренерго». І були «як писало багато видань», «співробітники цього закладу сказали», «жінки, які працюють у цьому дитсадку, кажуть».

Було 5 абстрактних псевдопосилань: «говорили», «стало відомо», «ми знаємо», «є інформація».

Без посилань на джерела наводили факти 7 разів.

Ще було 8 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «у Вашингтоні заговорили», «в Альянсі впевнені», «кажуть у мерії», «міська влада просить», «у бригаді пояснюють», «кажуть люди».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 26 разів (по 6,5 порушення на годину в середньому).

Більшістю з цих порушень були невідповідності між картинками й текстами в БЗ (23 порушення). Переважно абияк невідповідними архівами «перекривали» будь-які тексти повідомлень.

Кореспондент у сюжеті про влучання «шахеда» в тернопільську багатоповерхівку казав: «в епіцентрі удару» про квартиру на 5-му поверсі. Епіцентр — завжди на рівні земної поверхні, бо це (дослівно) проєкція центру на земну поверхню.

І традиційно називали числа цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 155 разів (це майже по 39 порушень на годину в середньому).

Найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій (146).

Більшістю з них були різноманітні оцінки журналістів: «окупанти нещадно обстрілюють», «зазнають нищівних втрат», «активно суне ворог», «найбільш активно діє», «вибратися з вогняної пастки», «у паніці вони тікають», «розкішний палац», «в “кращих” традиціях», «на потужну військову базу», «має свій чималий уже фан-клуб», «історія неймовірного українського подружжя», «це треба знати», «ми добре знаємо», «активно посилюють», «дозволять суттєво заощаджувати», «ну і про ще одну суперкруту штуку», «це безкінечно нудно», «українською вони не до порівняння дотепніші», «це надзвичайно високий рівень», «власне все повторюється, на жаль», «категоричного Шольца», «довгоочікуване запрошення», «довгі дві з половиною години», «вийшли до журналістів у гарному гуморі», «з Україною все складніше», «пішли на ризикований крок», «дуже дивні новини сьогодні надходять», «одразу маємо неприємну знахідку», «гордовито прогулюються», «програма насичена», «поставилися скептично», «невеликий пункт», «важлива дата», «ніжно називає», «розкішне зелене дерево», «господарі тішилися», «легендарного серіалу», «мовна конкуренція в кіно була сувора», «тримає зіркову марку», «на драматичній ноті» тощо.

Траплялися міркування: «Очевидно, вони не надто високої думки про бойову ефективність свого війська і на його захист не дуже сподіваються» (ведуча Людмила Добровольська). «Запрошення поставило б крапку у політичній невизначеності, у якій Україна перебувала усю історію, а для президента Байдена це додало б ваги його політичній спадщині після відходу з Білого Дому» (сюжет Олени Чернякової).

І були маркери авторизації та привернення уваги: «власне я, не знаю, як ти, а мені таки довелося…», «була послухала», «не витримала», «незабутній для мене досвід», «до речі», «йдемо подивимося».

Ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань 6 разів.

Було одне узагальнення: «пацієнти лікарень зраділи, що тепер не будуть страждати без світла».

Двічі ведуча новин некоректно позначала межі цитати з заяви МЗС, відтак переважна частина цієї цитати звучала як суб’єктивна думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 34 рази (це по 8,5 порушення на годину).

Гостя представляли як «директора директорату з розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до інтернету». Не назвали, якої саме структури цей директорат. Імовірно, Мінцифри? Не досить було представляти Олександра Буліна лише як «експерта з Близького Сходу».

Не титрували датою архівне бекграундове відео підписування заявки щодо вступу до НАТО у 2022 році та інших конкретних подій в минулому.

Решта ж грубих порушень стандарту (31) була повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ і в сюжетах.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 11 порушень стандарту.

Тричі показували красиву мапу бойових дій, але цього разу на ній назви населених пунктів набрали занадто дрібним кеглем, щоб це могли вільно прочитати з екрана всі глядачі.

Незрозуміло, навіщо показувати таке, та ще й виділяти там щось маркером? Це що, можливо прочитати з екрана?

Так само двічі показували й скриншот зі сторінки МЗС у фейсбуці, й скрин зі сторінки ГУР.

Гостя й ведучі згадували неодноразово про ініціативу «Bring kids back UA». То хоч би раз переклали цю назву українською, бо ж далеко не всі глядачі володіють англійською. Або ж представляли гостя як ведучого подкасту «Was ist das» і цю назву з німецької не переклали. Та, за великим рахунком, слід було й пояснити, що таке «Deutche Welle».

Показували динамічні скрини німецьких газет, де «читаються» з екрана лише заголовки, але вже точно більшість аудиторії не знають німецької.

Ще в сюжеті було: «зарядити свої гаджети».

Інші зауваження

Одного разу таки забули про фемінітив: «вона — старший кухар» (сюжет Ірини Антонюк).

Елементи політичного піару

Був один прояв — «паркет» про виступ першої леді Олени Зеленської на Національному форумі прав людей з інвалідністю. Бо ж вибачайте, «Україна має гарантувати всім своїм громадянам рівні можливості — це обов’язкова умова вступу до євроспільноти» — це ніяка не новина, а це був лід повідомлення.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було. У гостьовій студії побувало лише двоє ньюзмейкерів.

Стандарти порушували 263 рази, це майже по 66 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 155 разів. Більшістю з цих порушень були журналістські оцінки в новинах і в новинних елементах гостьових студій. 37 разів порушували стандарт достовірності, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Переважною більшістю з 34 порушень стандарту повноти інформації була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Стандарт точності було порушено 26 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ. Крім того, 11 разів було порушено стандарт доступності інформації. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — класичне «паркетне» повідомлення без реальної новини про участь першої леді Олени Зеленської в Національному форумі прав людей з інвалідністю.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Перший канал Суспільного (18:00–22:00 3 грудня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був 40-хвилинний підсумковий випуск і 20-хвилинні спортивні новини. Наступна година була гостьовою. Короткі новини вів Дмитро Грінченко, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, спортивні новини — Юлія Пазенко. Гостьові студії вели Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко.

В ефірі були такі сюжети:

• про роботу артилеристів на САУ «Дана» на Донеччині,
• про наслідки влучання ворожого дрона в інфраструктурний об’єкт на Тернопільщині,
• про день роботи парламенту,
• про роботу військових медиків з евакуації поранених бійців на Курщині,
• про браковані 120-міліметрові міни,
• про повернення військових із самовільного залишення частини,
• про протести в Грузії,
• про реформу системи МСЕК і новий порядок отримання інвалідності,
• про імовірні функції Міністерства єдності,
• про роботу модульного поштового відділення у прифронтовій Олексієво-Дружківці на Донеччині,
• про підготовку збірної баскетболістів на колісних кріслах до «Ігор нескорених».

Були прямі ввімкнення:

про зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі,

про обрання запобіжного заходу ексзаступнику голови Вищого госпсуду Ємельянову,

про змагання з біатлону в Фінляндії.

Гостями ефіру були:

Юрій Камельчук, народний депутат від «Слуги народу», про сенс реорганізації Мінреінтеграції в Міністерство єдності та про призначення міністром Олексія Чернишова, про «тисячу Зеленського» як спосіб нового обліку населення і виявлення «ухилянтів»,

Олексій Гончаренко, народний депутат від «Європейської солідарності», про сенс реорганізації Мінреінтеграції в Міністерство єдності й про призначення міністром Олексія Чернишова, про «тисячу Зеленського» як спосіб нового обліку населення і виявлення «ухилянтів»,

Хатія Деканоїдзе, опозиційна депутатка парламенту Грузії, про антиросійську природу народного протесту в Грузії, про настрої опозиції та протестувальників.

Олег Серга, прессекретар «Приватбанку», про те, як отримати «зимову єПідтримку» не через «Дію», а через банк.

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, про стан енергосистеми й пошкодження від останніх атак ворога, про загрози для роботи об’єктів атомної енергетики.

Євген Магда, виконавчий директор Інституту світової політики, про політичне значення окупації Україною Курщини для імовірних переговорів в майбутньому, про заяву МЗС щодо безальтернативності членства України в НАТО як гарантії безпеки, про імовірний «мирний план» Трампа.

Олександр Левченко, посол у Хорватії у 2011–2017 роках, про заяву МЗС щодо безальтернативності членства України в НАТО, про засідання міністерського саміту НАТО в Брюсселі.

Іван Щеглаков, юрист, про зміни в системі ВЛК, про ймовірний вплив цих змін на корупційну складову.

Микола Бучин, доктор політичних наук, про сенси й ризики майбутньої роботи Міністерства єдності з повернення українців з-за кордону.

Ігор Попов, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна», про новостворене Міністерство єдності та про призначення міністром Чернишова, про «тисячу Зеленського», про «мирний план» Келлога, про заяву МЗС щодо безальтернативності членства України в НАТО.

Катерина Одарченко, політтехнологиня, керівниця Інституту демократії та розвитку «Політа», про намір Трампа після обрання його президентом першою відвідати Францію.

Роман Головенко, медіаюрист Інституту масової інформації, про законопроєкт про відповідальність за публікування даних із реєстрів, який ставить під загрозу кримінальної відповідальності журналістів-розслідувачів.

Денис Попович, воєнний оглядач видання «Апостроф», про події на фронті на Харківщині на березі річки Оскіл, про ситуацію на фронті на Курщині та про політичне значення утримання ворожих територій, про імовірність ворожого наступу на Запоріжжя.

Євген Ієвлєв, військовослужбовець ЗСУ, про ситуацію на Торецькому напрямку фронту.

Георгій Іналішвілі, учасник акції протесту в Грузії, про події на проспекті Руставелі в Тбілісі.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт було порушено 20 разів (по 5 порушень на годину в середньому).

З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію 5 разів. Зокрема скористалися телеграм-каналами пресслужби МЗС і голови Рівненської ОВА Олександра Коваля, фейсбук-сторінками ДСНС і директорки з адвокації Центру прав людини Олени Луньової.

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів із повторами було 6: «за даними поліції», «в МВС Грузії заявили», «військові розповіли», «кажуть співробітники».

Було 4 абстрактних псевдопосилання: «за даними джерела», «за даними джерел Суспільного», «кажуть тут», «стало відомо».

І було 5 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «офіцери погоджуються», «кажуть тут дипломати», «на переконання опозиції», «кажуть самі спортсмени».

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 9 разів. У 5 випадках картинка не відповідала тексту за кадром у БЗ і в сюжеті. Ще в 4 випадках невідповідно «ілюстрували» розмови з гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень стандарту було найбільше — 71 (це майже по 18 порушень на годину ефіру в середньому). Усе це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Різні оцінки з різних приводів: «непогано спеціалізуються», «історичну для українського футболу путівку», «теж зберігає оптимізм», «так багато українців», «справді це такий пам’ятний день», «дуже класний перфоманс показав», «справді був задоволений», «таке високе четверте  місце», «ідеально провів цю гонку», «з супервлучною, суперхорошою стрільбою», «під жорстким контролем» тощо.

Зайві в новинах маркери авторизації: «розкажу», «скажу», «і навіть скажу більше», «на останок додам», «якщо мені не зраджує пам’ять», «буду сподіватися», «я так рахую», «я, знаєте, ще не встиг», «я не пригадую», «мені здається», «як я вже говорив», «мені не говорили»,

Принагідно скажу, що майже дві третини всіх порушень стандарту були в одному короткому випуску спортивних новин. Це просто якась невиліковна хвороба — оцей «спортивний стиль» новин із суцільними емоціями й оцінками.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 15 разів (майже по 4 щогодини).

У підводці до сюжету говорилося, що артилеристи 56-ї ОМПБР «нищать ворога на Донеччині». Донеччина занадто велика як відповідь на класичне запитання «де?», слід було принаймні називати напрямок фронту.

У представленні Хатії Деканоїдзе не досить було сказати, що вона є депутаткою парламенту Грузії. Принципово важливим було згадати, що це опозиційна депутатка, а цього ведучі не зробили.

Не досить і неточно було представляти Дениса Поповича як «військового оглядача». І це вже який десяток разів!

Але найбільше порушень було пов’язано з повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах — 10 разів. І ця вада вже стала на каналі системною.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 12 порушень стандарту.

Навіщо оце було показувати й ще й виділяти маркером?

Так само жодного сенсу не було показувати скриншот заяви МЗС на сайті відомства. Не було сенсу також показувати «сліпий» дрібний текст Стратегії демографічного розвитку. Так само як скриншот зі сторінки правозахисниці Олени Луньової, ще й виділяти щось у бісерному тексті маркером. Не було сенсу так само давати динамічний скрин із порталу «Детектор медіа».

В усному повідомленні в новинах було отаке: «документ створює нормативно-правову базу для покращення стійкості енергетичної системи України, зокрема відновлення її критичної інфраструктури, запровадження розподіленої генерації, реформування енергетичного сектору та сприяння післявоєнному переходу до низьковуглецевої, конкурентоспроможної та інтегрованої до Європи економіки». Коротше кажучи, взяли десь із відомчого телеграму цей весь жахливий канцелярит і вивалили на голови глядачам. Навіть сам ведучий новин прочитав це в ефірі з великими труднощами.

Крім того були: «топ-15», «перформенс» і «ґаджети».

Інші зауваження

В одному з матеріалів у титрах на синхронах не було фемінітивів: «Аннабелла Моріна, краєзнавиця, член мистецького об’єднання “12”», «Ганна Керман, ілюстраторка, член мистецького об’єднання “12”» (цікаво, що в обох спочатку таки фемінітив, а далі чомусь ні. Якась дивна логіка, як на мене).

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів також не було.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети, 3 прямі ввімкнення. У гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 127 разів, а це майже по 32 порушення на годину ефіру в середньому або ж по порушенню щодвіхвилини. Якось забагато як для суспільного мовника, вважаю. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 71. Більшістю з них були журналістські оцінки в новинах і в новинних елементах гостьових студій, а ще дуже багато було зайвих у новинах маркерів авторизації. Стандарт достовірності порушували 20 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Дві третини з порушень стандарту повноти інформації були відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Крім того 12 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 9 разів — стандарт точності. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

2 грудня

Медіарух закликав Верховну Раду відхилити законопроєкт, який ставить під загрозу кримінальної відповідальності журналістів-розслідувачів (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

У Польщі підтвердили випадки дезертирства серед українських військових, які проходять там вишкіл.

The Times: Довіра до президента Зеленського падає.

ГУР: Росія вже випустила по Україні приблизно 60 балістичних північнокорейських ракет.

3 грудня

Суд відправив під арешт колишнього заступника Вищого госпсуду Ємельянова (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Депутати викликали Умєрова до Ради через закупівлю Міноборони неякісних мін (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Медійники закликали ВР не голосувати за законопроєкт про відповідальність за публікування даних із реєстрів (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Псевдоактивіст Стахів вийшов із СІЗО під майже мільйонну заставу.

«Наші гроші» і «Цензор.net»: Міноборони передало 23 млрд грн фірмі-прокладці.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «1+1»  була такою: ефірні години починалися з випусків новин різного хронометражу (від 15 до 40 хвилин), продовжувалися або гостьовими студіями або документальними проєктами.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щопівгодини були короткі 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії. З 10-ї ефірні години починалися 13-хвилинними новинами й продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною для денного слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слота. Ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.

Структура ефірного блоку Першого каналу Суспільного була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був 40-хвилинний підсумковий випуск і 20-хвилинні спортивні новини. Наступна година була гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 4 репортажних сюжети й одне пряме ввімкнення. У гостях побував один ньюзмейкер.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 6 репортажних сюжетів, 2 прямі ввімкнення. У розмовних студіях побувало 4 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 3 репортажні сюжети та 6 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була дуже слабкою в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і одне пряме ввімкнення. В гостьовій студії побували 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: 4 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було. У гостьовій студії побувало лише двоє ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 4 репортажні сюжети, 3 прямі ввімкнення. У гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 6 людей: один ньюзмейкер, 3 експерти, один журналіст і один учасник подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ загалом протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 гостей. З них 4 були ньюзмейкерами, 2 — речниками, ще 4 — учасниками подій.

У гостях на каналі «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 людей: 6 ньюзмейкерів, один речник, 2 експерти й 5 учасників подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 гостей: 6 ньюзмейкерів, одна речниця, одна радниця, 4 експерти й 2 учасники подій.

У гостях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 людей: 2 ньюзмейкери, один речник, одна радниця, 5 експертів, журналіст і 2 учасники подій.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 15 людей: 3 ньюзмейкери, один речник, 8 експертів, журналіст і 2 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях 2-8 грудня

У телемарафоні:

Загалом в ефірі телемарафону протягом тижня було 19 гостьових студій із народними депутатами. З них 11 — в гостях були представники владної фракції «Слуга народу» (це 58% всіх «депутатських» студій, щоправда, до них цілком можна ще додати формально позафракційного Олександра Корнієнка від тієї ж «Слуги народу»). Телеканал «Рада» цього тижня продемонстрував «надзвичайний плюралізм», покликавши в ефір і традиційного Михайла Цимбалюка з «Батьківщини», і традиційну позафракційну Оксану Савчук, і сповна «відпрацювали» цього тижня «квоту» маргінальних депутатських груп «За майбутнє» і «Довіра». Втім, цього тижня в телемарафоні сталося вже давно небачене — в ефірі побувала представниця опозиційної фракції «Голосу» (на каналі «Ми — Україна»). Але, як і завжди, «марафонці» жодного разу не кликали в гості найрадикальніших опозиціонерів із «Європейської солідарності».

За персоналіями картина виглядала так:

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк цього тижня був лише в ефірі «Ради», зате цілих 26 хвилин. Його бос Андрій Єрмак цілих 14 хвилин був в ефірі каналу «Ми — Україна», а «забезпечила» його там із Парижа кореспондентка «1+1». До цих двох постійних гостей телемарафону від ОП додався цього тижня і ще один радник Єрмака Сергій Лещенко — в ефірі каналу «Інтер», та ще й у програмі з назвою «Ньюзмейкер» (хоча він як радник «ньюзмейкером» не є). Ще й цю програму канал показував в ефірі тричі.

На Першому каналі Суспільного:

Загалом було 28 «депутатських студій». 14 разів у них були представники владної фракції «Слуги народу». 14 разів — представників опозиційних фракцій. Найчастіше опозиція була представлена депутатами фракції «Європейської солідарності» (10 разів).

Одного разу було й таке, як казав ведучий гостю від опозиції (Михайлу Цимбалюку): «Запрошували також ваших колег з фракції “Слуга народу”, але вони не знайшли можливості» (це в питанні щодо неякісних мін, закуплених для фронту Міноборони).

Персонально список гостей-депутатів у ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували загалом 267 разів. Це майже по 67 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 166 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 84 рази, найчастіше подавали фактичну інформацію без жодних посилань на її джерела. Стандарт точності було порушено 9 разів, стандарт повноти інформації — 7 разів, одного разу порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Журналісти каналів ICTV та СТБ порушували стандарти 348 разів. Це по 87 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 262 рази. Більшістю з цих порушень були журналістські оцінки в новинах. Стандарт достовірності порушували 63 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 18 разів порушували стандарт точності, в більшості випадків невідповідностями між відео і текстом за кадром. Крім того, було 2 порушення стандарту повноти інформації та 3 порушення стандарту доступності її подачі.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 223 рази. Це майже по 56 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 159 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 50 разів. Найбільше було подачі фактів без посилань на джерела й узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 10 разів порушили стандарт точності, переважно некоректною роботою з картинкою. Крім того, тричі було порушено стандарт балансу думок, двічі — стандарт доступності подачі інформації, і один раз — стандарт повноти інформації.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 168 разів. Це по 42 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 67, найбільше було суб’єктивних оцінок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 57 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 21 раз. Найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у БЗ. Більшість з 14 порушень стандарту повноти інформації були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ. Крім того, 5 разів порушили стандарт балансу думок і 4 рази — стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 263 рази, це майже по 66 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 155 разів. Більшістю з цих порушень були журналістські оцінки в новинах і в новинних елементах гостьових студій. 37 разів порушували стандарт достовірності, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Переважною більшістю з 34 порушень стандарту повноти інформації була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Стандарт точності було порушено 26 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ. Крім того, 11 разів було порушено стандарт доступності інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 127 разів, а це майже по 32 порушення на годину ефіру в середньому або ж по порушенню щодвіхвилини. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 71. Більшістю з них були журналістські оцінки в новинах і в новинних елементах гостьових студій, а ще дуже багато було зайвих у новинах маркерів авторизації. Стандарт достовірності порушували 20 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Дві третини з порушень стандарту повноти інформації були відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Крім того, 12 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 9 разів — стандарт точності. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було 4 прояви політичного піару. Тричі показували позитивні сюжети про заходи Фондів власників медіагрупи Віктора й Олени Пінчуків і один раз позитивно згадали голову правління «Нафтогазу України» Олексія Чернишова.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» був один прояв політичного піару — давали неновинний синхрон керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 5 проявів політичного піару. Двічі за «новину» видавали промову керівника Офісу президента Андрія Єрмака, а один раз його заступника Ігоря Жовкви на спортивному форумі. У двох розмовах із чиновниками обласних військових адміністрацій із питань ведучих говорили позитивно про План стійкості президента Зеленського і про самого президента.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — класичне «паркетне» повідомлення без реальної новини про участь першої леді Олени Зеленської в Національному форумі прав людей з інвалідністю.

У проаналізованих ефірах каналу «1+1» проявів політичного піару не було.

У проаналізованих ефірах Першого каналу Суспільного проявів політичного піару не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» наративів російської не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було, гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу.

У проаналізованих ефірах каналів «1+1», ICTV та СТБ, «Ми — Україна» російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів не було.

У проаналізованих ефірах Першого каналу Суспільного російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів не було.

Скриншот відео: «ТСН» / ютуб