Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень — червень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

21 травня Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюватиметься так само як і раніше. Для цього в моніторинг почергово потраплятимуть 4-годинні блоки роботи каналу в ті ж дні, у які моніторитимуться й учасники спільного телемарафону. По черзі ці блоки братиму з різних слотів (ранкового, денного, вечірнього). Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається тією ж самою.

Телеканал «Інтер» (8:00—12:00 3 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була звичною для ранкового слота. До 10-ї ранку щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії, після 10-ї години починалися з 13—15-хвилинних новин, продовжувалися гостьовими. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Олександр Васильченко.

В ефірі були такі сюжети:

про бої за Торецьк,

про свято першого дзвоника в Києві,

про виставку світлин із місць ворожих влучань речниці ДСНС Запоріжжя,

про початок навчального року в ліцеї МВС у Вінниці,

про початок навчального року на Харківщині,

про заготівлю дров на Хмельниччині,

про страйки в Ізраїлі,

про можливі наслідки незатримання Путіна в Монголії,

про відновлений ліцей у Бородянці,

про бойові дії на різних ділянках фронту,

про питання збиття Польщею російських ракет над Україною,

про перебіг передвиборчої кампанії в США,

про місцеві вибори в Німеччині,

про «центр життєстійкості» в Кривому Розі,

про підземний шпиталь поблизу лінії фронту для поранених військових,

про тилові та технічні служби прикордонного загону «Сталевий кордон»,

про будні армійської авіації.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Харкова,

про наслідки обстрілу Запоріжжя,

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини,

про наслідки обстрілів на Запоріжжі,

про наслідки ворожих обстрілів на Херсонщині й Миколаївщині,

про наслідки ворожих атак по Дніпру,

Гостями ефіру були:

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Запоріжжя і про стан поранених, про приїзд до Запоріжжя президента Зеленського, про початок нового навчального року, про будівництво підземних шкіл в області.

Надія Бігун, заступниця міністра економіки, про подробиці програми «національний кешбек».

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Дмитро Чубенко, речник Харківської облпрокуратури, про наслідки останніх ворожих обстрілів і бомбувань Харківщини, про фіксацію російських воєнних злочинів, про реалістичність притягнення до відповідальності російських військових злочинців, про технологію розслідувань, про збір уламків ворожих боєзапасів.

Олена Кулідоброва, пресофіцерка 66-ї ОМБр, про ситуацію на фронті на Куп’янсько-Лиманському напрямку.

Геннадій Рябцев, експерт ринку нафтопродуктів, про прогнози підвищення цін на пальне після збільшення акцизів, про вплив підвищення цін на пальне на ціни споживчих продуктів.

Олександра Матвійчук, голова організації «Центр громадянських свобод», про візит Путіна до Монголії як удар по міжнародному правосуддю, про механізми притягнення воєнних злочинців до відповідальності, про відповідальність Монголії за відмову арештувати Путіна.

Дмитро Левусь, політолог аналітичного центру «Об’єднана Україна», про можливість збиття російських дронів і ракет Польщею в повітряному просторі України, про побоювання НАТО бути втягнутим у війну, про перебіг передвиборчої кампанії в США, про перемоги німецьких ультраправих на місцевих виборах у Німеччині.

Ігор Цвєтов, паралімпійський чемпіон із легкої атлетики, про виступи української збірної на Паралімпійських іграх у Парижі.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували рівно 100 разів (по 25 на годину ефіру в середньому).

З соцмереж і телеграм-каналів брали картинку в 15 випадках. Зокрема, користувалися сторінками в соцмережах Нацполіції, ДСНС, Харківської облпрокуратури, телеграм-каналами Херсонської ОВА, Держприкордонслужби та різних підрозділів ЗСУ. Крім того, були «посилання»«численні відео ширяться мережею» (ворожі), «місцеві пабліки писали» (ворожі), «написали місцеві моніторингові телеграм-канали», «монітори повідомили».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів було 21. Так «посилалися» на Повітряні сили, прикордонний загін «Сталевий кордон», ДСНС, ДБР, МЗС, «Укренерго», Запорізьку ОВА. І було чимало ще більш розмитих: «в Ізраїлі вже відреагували», «в польській армії підтвердили», «повідомили у міській адміністрації», «численні медіа повідомляли», «пишуть зараз віп-ЗМІ», «повідомляють західні ЗМІ», «правоохоронці зафіксували», «за попередніми даними правоохоронців», «за інформацією від комунальних служб», «повідомляють місцеві жителі», «свідки чули».

Було 11 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «як відомо», «попередньо», «за всіма прогнозами», «за деякими даними», «пишуть», «я особисто бачив повідомлення», «закликали» (невідомо хто), «називають» (невідомо хто).

22 рази наводили фактичну інформацію без жодних посилань на джерела.

Найбільше ж (31) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «наголошують у Міноборони», «в українському МЗС закликали», «закликають в правозахисній організації Human Rights Watch», «у самому МКС теж нагадали», «у США заявили», «Ізраїль пообіцяв», «західні партнери вважають», «німці обіцяють», «заявляють ультраправі», «версія пропагандистських медіа», «закликають в енергетичній компанії», «експерти ставлять під сумнів», «кажуть політологи», «учителі наголошують», «рятувальники нагадують», «кажуть лікарі», «за словами місцевих жителів», «кияни скаржилися» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 24 рази (по 6 порушень на годину).

Традиційно невідповідно «перекривали» абиякими картинками тексти в сюжетах і БЗ (17 порушень), традиційно невідповідно «ілюстрували» прямі ввімкнення (2 порушення), розмови з гостями (4 порушення) і звісно ж хоч одного разу таки називали великі числа цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 305 разів. Це більш як по 76 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини.

Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — 296 порушень.

Траплялися суто емоційні оцінки: «з торецького пекла», «пекло і біля Покровська», «це суцільне пекло», «залишається найгарячішим», «ущент знищені», «ворог залишив суцільну руїну», «усе понівечено російськими снарядами», «понівечених будинків», «понівечено і дитячий садок неподалік», «деталі трагедії», «до місця трагедії», «Ізраїль збурений», «нову хвилю обурення спричинила страшна знахідка», «у таких екстремальних умовах», «операції, які ставали доленосними», «буде гаряче» тощо.

Чимало було різноманітних оцінок із різноманітних приводів: «важкі бої», «з усіх сил рвуться», «важкі вуличні бої», «напрямок теж важкий», «ситуація там вкрай важка», «ситуація в самому Торецьку нічим не краща», «ситуація надскладна», «російська авіація була особливо активна», «кадри вдалого полювання», «потрапити туди вкрай складно», «потужні вибухи», «великі втрати», «дуже постраждали будинки», «безліч спалених автомобілів», «масштабна пожежа», «колись жваве селище», «чимало місцевих жителів», «масштабний проєкт», «активно заготовляють ліс», «активно купують», «масштабного відновлення», «швидко адаптувався», «велике турне», «хоча візит може створити небезпечний прецедент», «чекають з відкритими обіймами», «зробила широкий жест», «дійсно хороша ідея», «найголовнішої політичної події», «багато помічників», «чимало вакансій», «працюють швидко», «комфортне укриття», «величезний букет», «справжнє свято», «теж став сенсацією» і багато подібних.

Було кілька міркувань журналістів — «експертні» думки, припущення і навіть якісь політичні промови: «Підтримка з повітря. Без неї складно проводити масштабні операції на полі бою» (ведуча Лілія Налягака). «І в умовах постійних обстрілів важливо забезпечити життєстійкість регіонів» (ведучий Олександр Васильченко). «Коли російська армія програє на полі бою і змушена відступати, вона починає воювати з житловими будинками, лікарнями та школами». «Зусиллями багатьох людей цей ліцей став не лише комфортним місцем для здобуття знань, а й прикладом того, що в Україні вже можна реалізовувати програми відбудови соціальної інфраструктури» (сюжет Юрія Куцого). «Навряд чи така демонстративна непокора минеться безкарно». «Причина непокори Монголії дуже проста, вона надто залежна від російських енергоресурсів» (сюжет Світлани Чернецької). «Адже кожен кадр, зроблений на фотоапарат, — уже частина історії, яку ми маємо завжди пам’ятати» (сюжет Інни Гогой). «Результати виборів у Тюрингії та Саксонії не вплинуть на підтримку України з боку Німеччини» (сюжет Тетяни Логунової).

Були й маркери привернення уваги: «постійно вам розповідаю», «важливо також не забувати», «до слова», «тут варто розуміти».

Ведучі гостьових студій 6 разів не авторизували власних міркувань.

Тричі були безпідставні узагальнення: «багато ізраїльтян упевнені», «на те, що дітям доведеться якнайрідше чути сигнали повітряних тривог, сподіваються і батьки».

Стандарт повноти інформації

Було 7 порушень стандарту (менш як 2 на годину).

У повідомленні про погіршення якості повітря в Києві псевдопосилання «повідомили у міській адміністрації» не дає змоги зрозуміти, чи йдеться про КМДА, чи про міську військову адміністрацію.

Не досить було представляти Геннадія Рябцева лише як «експерта ринку нафтопродуктів та енергетичних питань». Не були титровані синхрони у двох матеріалах.

І не титрували датами бекграундове відео в 3 випадках.

Стандарт доступності подачі інформації

У представленні гості ведучий казав: «пресофіцер 66-ї ОМБр». Так само було і в титрі. А не всі глядачі знають військові абревіатури.

Ведучий у запитанні казав про «ресентимент», відтак і експерт у відповіді теж вживав це слово. А не всій аудиторії воно відомо. Ще ведучий казав: «один з основних планів “Б”». Не вся аудиторія розуміє, що цей жаргонізм означає. І були в ефірі ще слова, які не всій аудиторії телемарафону доступні: «багато помічників — і тьютори», «фрагменти якихось девайсів, перепрошую», «в своєму меседжі», «більшість меседжів», «так пишуть зараз віп-ЗМІ», «у топ-10».

Стандарт оперативності

3 вересня давали як сьогоднішню новину репортаж про свято першого дзвоника в школі, що відбувалося добу тому, 2 вересня.

Інші зауваження

На каналі продовжують нехтувати фемінітивами, які, нагадаю, вже давно є нормативними для української мови: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео на каналі), «Тетяна Васильченко, практичний психолог» (титр у сюжеті Світлани Шекери), «країна-терорист» (ведучий Олексій Фадєєв), «Олена Кулідоброва, пресофіцер» (ведучий Олександр Васильченко і в титрі на гості), «виконувачка обов’язків директора пані Світлана» (сюжет Юрія Куцого), «працювала монтажером та режисером» (сюжет Інни Гогой), «Олена Кулідоброва, пресофіцер…» (ведуча Лілія Налягака), «Ольга Чиканова, спікер…» (титр на синхроні).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети, 6 прямих ввімкнень. У гостях побувало двоє ньюзмейкерів. З сюжетів кращим був репортаж Станіслава Кухарчука про бої за Торецьк (оператори В’ячеслав Ромодан, Віталій Кирепко).

Стандарти журналісти каналу порушували 449 разів. Це більш ніж 112 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по два порушення щохвилини. Найчастіше порушували, звісно ж, стандарт відокремлення фактів від думок — 305 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували рівно 100 разів. Найбільше ж було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Майже всі 24 порушення стандарту точності були повною невідповідністю картинки й того, що звучало за кадром БЗ і сюжетів або ж «ілюстрацій» до прямих ввімкнень чи розмов із гостями. Крім того, 12 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 7 разів — стандарт повноти інформації та одного разу порушили стандарт оперативності.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Рада» (14:00—18:00 3 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефіру була традиційною: ефірні години починалися з випусків новин (зазвичай 15-хвилинних, хоча один із них був чомусь 23-хвилинним). Новини вів Андрій Сініцин, гостьові студії вів Максим Зборовський спочатку з Тетяною Гончаровою, згодом — із Ганною Гомонай, виїзну студію в Дніпрі вів Назар Довгий. В ефірі каналу цілком хаотично часом з’являється, а потім зникає якась дивна опція «коротких новин», коли ведучі гостьової студії під музичку тривожними голосами начитують якісь усняки, які були до того в штатних випусках новин, вибірково, причому принцип цієї вибірковості мені зрозуміти жодного разу не вдавалося. Цього дня подібна дивовижа виникла в ефірі чомусь о 16:40. В інших ефірних годинах такого не було.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожого обстрілу Дніпра,

про підготовку Дніпра до зимового сезону,

про безхатченків з інвалідністю з Дніпра, яких прийме і лікуватиме Естонія,

про загиблого бійця спецпідрозділу ГУР «Артан» Дмитра Савіна,

про австралійця, який збирав гроші для України велопробігом із Лондона до Києва,

про снайперів бригади «Рубіж» на Лимано-Куп’янському напрямку.

Були два прямі ввімкнення про пожежу торфовищ на Київщині.

Гостями ефіру були:

Ігор Безкаравайний, заступник міністра економіки, про постанову уряду щодо відшкодування державою робіт із розмінування сільськогосподарських земель, про вартість робіт із розмінування.

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про наслідки ракетної атаки по Запоріжжю напередодні, про візит президента Зеленського до Запоріжжя, про ситуацію в енергетиці в області, про підготовку до зимового сезону.

Андрій Кульбач, перший заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки нічної атаки ворога по Дніпру, про стан поранених і роботи з відновлення, про ситуацію в прифронтових районах області, про програму «єВідновлення», про відновлення водопостачання в громади, що залишилися без води після підриву Каховської ГЕС.

Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади, про реакцію депутатів на удар ворога по Полтаві, про Фонд захисних споруд.

Ірина Констанкевич, перша заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, про будівництво укриттів у школах і вишах, про питання повернення українських дітей-біженців.

Дмитро Лазуткін, речник Міноборони, про ворожий удар ракетами по Інституту зв’язку у Полтаві.

Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС, про наслідки ракетного удару по Інституту зв’язку в Полтаві, про перебіг рятувально-аварійних робіт.

Володимир Фесенко, політолог, про можливі наслідки для Монголії за відмову від арешту Путіна, про необхідні реакції Заходу на ракетний удар ворога по Інституту зв’язку в Полтаві.

Геннадій Дубов, кандидат юридичних наук, про відмову Монголії арештувати Путіна, про можливі міжнародні наслідки для Монголії, про обмеженість міжнародного права.

Михайло Колісник, професор Київської школи економіки, про підвищення акцизів на пальне, про можливе підвищення цін по різних продуктах і товарах.

Сергій Цехоцький, офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади, про реакцію військових-фронтовиків на ракетний удар ворога по Полтаві, про збір на потреби бригади, про ситуацію на Покровському напрямку фронту.

Володимир Єгоров, перший заступник начштабу батальйону 31-ї бригади НГУ, про бої бригади на Донеччині та Луганщині, про ворожу тактику «випаленої землі».

Антон Баєв, начальник відділення планування 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія», про ситуацію на фронті на Харківщині, про ворожих полонених.

Ольга Лозова, директорка департаменту освіти й науки Дніпропетровської ОВА, про початок нового навчального року, про формати навчання в області, про роботу дитсадків в області, про новий предмет «захист України».

Микита Жалнін, співзасновник центру «Шлях до здоров’я», про реабілітацію поранених військових і про роботу центру, про тренажер для реабілітації у віртуальній реальності.

Крім того, в ефірі були:

Відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Опитування народних депутатів «про виклики, які стоять перед освітою».

Програма «Не міг інакше» про бійця «Азова» Анатолія Леоненка на позивний «Буйвол».

Програма «4.5.0. Все спокійно» про майстерню ветеранів «Батард».

Щоденник «Культурного десанту».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 64 рази (по 16 порушень на годину ефіру в середньому).

З інтернету брали відео й інформацію 8 разів. Скористалися телеграм-каналами Міноборони, Херсонської ОВА та підрозділу «Хартія», сторінкою ДСНС Запоріжжя в соцмережі.

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше — 30 порушень. У такий спосіб «посилалися» на Міноборони, ДБР, Дніпропетровську і Херсонську ОВА, Міндовкілля, Мінекономіки, Мінфін. Були й ще більш розмиті «розповідають очевидці», «за даними слідчих», «рятувальники кажуть».

Було 9 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «стало відомо», «як стало відомо», «раніше повідомлялося», «за останніми даними», «закликають» (невідомо хто), «кажуть».

Було одне повідомлення без будь-яких посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 16: «пояснювали в уряді», «місцева влада попереджає», «освітяни зазначають», «кажуть бійці», «спецпризначенці кажуть», «переконують митці “Культурного десанту”», «за прогнозами експертів паливного ринку», «рятувальники рекомендують», «тепловики запевняють» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 23 рази (це майже по 6 порушень на годину). Більшістю з цих порушень (14) були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, не до ладу «ілюстрували» картинками 3 розмови з гостями.

Решта порушень були фактичними помилками різного штибу.

Двічі ведучі казали: «щонайменше 41 загиблий та близько 200 поранених». Кількість загиблих і поранених не округлюють, завжди слід називати точні числа. Якщо ж це було з чиїхось слів, то слід було посилатися на джерело, а не казати це від себе.

Раз ось так переплутали титри:

А ось ще «краще»:

Це ніякий не Лисак, це його перший заступник Андрій Кульбач. Випусковій групі не завадило так помилитися навіть те, що перед цим же ведучий представляв свого гостя.

Кореспондентка в прямому ввімкненні казала, що «на дворі літо». А це ж 3 вересня, наче вже осінь. Ведуча число 600 тисяч називала цифрою.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — загалом 130 разів (це по 32,5 порушення на годину в середньому).

Найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — 108.

Переважно це були різноманітні оцінки: «гучні вибухи», «кілька потужних вибухів», «наніс варварський удар», «вигоріли вщент», «понівечені вікна», «оговтуватимуться вдома», «а перехопити їх доволі важко», «безліч одиниць знищеної ворожої техніки», «був у найгарячіших точках», «рядки, що пронизані болем та гірким життєвим досвідом», «у жінки біда», «школярі завзято роблять своє», «поширюється вона досить швидко», «територія ураження пожежі досить велика», «тут насправді досить важко дихати», «це досить специфічний запах», «тут знаходитись досить небезпечно», «і хоча така поїздка була не з легких, є що згадати» тощо.

Було припущення: «Це означатиме, що тривога через балістику буде по всій Україні та майже щодня» (ведучий Андрій Сініцин).

І кілька маркерів авторизації: «ви знаєте», «я можу тільки уявити», «я сама на власні очі бачила».

Натомість ведучі гостьових студій навпаки не авторизували власних суджень у 19 випадках. Наприклад, таких: «Ця трагедія — це чергове свідчення підступності ворога, який не зупиняється перед жодними злочинами, намагаючись залякати українців» (Тетяна Гончарова). «Головне, що є бажання, так би мовити, професійно зростати і є можливості, а командування і керівництво країни, військове керівництво для цього робить все можливе» (Назар Довгий). «Тут варто додати, що не тільки в спеціалізованих військових навчальних закладах, але і на полі битви зараз виховується нова генерація командирів, бойових, які власне приймають рішення, не бояться цього робити і власне через дії яких ми впевнені» (Максим Зборовський).

Двічі було узагальнення: «такі енерголайфхаки не всім по кишені, і люди сподіваються, що у міста вистачить потужностей пережити цю зиму».

Ведучий новин цитував агентство Reuters і при цьому некоректно позначав межі цитати, відтак цілих два «експертних» речення звучали як думка самого ведучого.

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 26 разів. Це по 6,5 порушення на годину.

Ведучий у підводці до розмови з гостем-військовим не казав, де саме воює його бригада. Тож далі була розповідь військового про ситуацію на якійсь невідомій ділянці фронту.

Не досить було представляти Володимира Фесенка лише як «політолога». У блоці «коротких новин» не титрували синхрон речниці ДБР.

А решта 23 порушення були відсутністю інтершуму на відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 11 порушень: «люди закуповують девайси», «та з таким девайсом», «такі енерголайфхаки», «цікавий кейс», «в різних ноухау», «паракорд — на браслети», «візіонерськи підходити до цього питання».

Інші зауваження

Тричі забували про фемінітиви: «Ольга Чиканова, спікер…» (титр на синхроні), «Ольга Лозова, директор департаменту…» (титр на гості), «послухаємо полковника ДСНС Вікторію Рубан» (у ввімкненні Марини Герасименко).

Елементи політичного піару

Було 4 прояви. Тричі був класичний «паркет» із засідання уряду і з синхроном прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про реформу ЖКГ. Ще один «паркет» зі Шмигалем — про те, як Кабмін протягом року переймався шкільними укриттями.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу — Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий, які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і 2 прямі ввімкнення. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів. З сюжетів я би виділив нарис Карини Подленко про загиблого бійця спецпідрозділу ГУР «Артан» Дмитра Савіна (оператор Валерій Ситюк).

Стандарти порушували 254 рази. Це по 63,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 130 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 64 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Майже всі з 26 порушень стандарту повноти інформації були відсутністю інтершуму на відео. Стандарт точності порушили 23 рази, більше половини з цих порушень були невідповідності картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 11 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.

У проаналізованому ефірі каналу було 4 прояви політичного піару — всі вони були «паркетними» повідомленнями з засідання уряду і з синхронами прем’єра Дениса Шмигаля.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00—24:00 3 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була традиційною для вечірнього слота. Ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Новини вели по черзі Людмила Добровольська й Олег Панюта, підсумковий випуск вони вели вдвох, гостьові студії вели Олена Чабак і Микита Міхальов.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки влучання ворожої ракети в готель в Запоріжжі,

про наслідки обстрілу Херсона,

про наслідки ракетного удару ворога по Дніпру,

про село на Харківщині, яке повністю згоріло через лісову пожежу,

про прибуття евакуаційного потяга з Донеччини до Олександрії,

про гарячку Західного Нілу,

про резерви ворожої армії,

про ситуацію на різних ділянках фронту,

про постачання західних снарядів для ЗСУ,

про відмову Монголії арештувати Путіна,

про можливий вплив справ проти Трампа на вибори в США,

про поведінку росіян на Заході,

про курси домедичної допомоги пораненим у Харкові,

про аварійний підрозділ «Енергоатома»,

про бійця «Азову», який втратив обидві ноги.

Були три прямі ввімкнення з Полтави про рятувальні роботи на місці зруйнованого ракетами Інституту зв’язку.

Гостями ефіру були:

Філіп Пронін, голова Полтавської ОВА, про перебіг рятувальних робіт і розбір завалів, про стан поранених після влучання ракет в Інститут зв’язку у Полтаві.

Микола Колісник, заступник міністра енергетики, про ліквідацію наслідків останньої ворожої атаки по енергосистемі, про ризики від пошкодження лінії електропередач до ЗАЕС.

Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС, про кількість загиблих і поранених, про перебіг рятувально-аварійних робіт у зруйнованому російськими ракетами Інституті зв’язку у Полтаві.

Андрій Полухін, представник пресслужби 24-ї окремої механізованої бригади, про ситуацію на фронті на Краматорському напрямку, про збір на потреби бригади.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про ракетну атаку ворога по Полтаві, про візит Путіна до Монголії, про психологічний портрет Путіна, про прагматичність Зеленського, про фіктивність Римського статуту та міжнародного права загалом.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про ситуацію на фронті під Покровськом, про сенс Курського наступу ЗСУ, про ймовірні подальші кроки ворога на Донеччині, про передачу Іраном ракет Росії, про можливі наслідки зайвої обережності Заходу.

Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації, про маніпуляції Кремля про нібито готовність до переговорів, про Курський наступ ЗСУ, про кремлівську пропаганду на різні аудиторії, про варіанти контрпропаганди.

Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Національного авіауніверситету, про регулярні катастрофи російських гелікоптерів, про проблеми з ремонтом і відновленням ворожої бойової авіації, про угоду про продаж Францією «Рафалів» Сербії.

Ігор Семиволос, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, про ймовірний вступ Туреччини до БРІКС.

Роман Гончаренко, оглядач Deutche Welle, про перемоги ультраправих партій на місцевих виборах у Німеччині, про позиції центральної влади країни щодо підтримки України.

Родіон Кудряшов, заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на фронті на Харківському напрямку.

Крім того, в ефірі було вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 72 рази, це по 18 порушень на годину ефіру в середньому.

Двічі використали відео з телеграм-каналу «Инсайдер UA».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше — 23. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, МЗС, Офіс генпрокурора, Херсонську облпрокуратуру, «Укренерго», «Енергоатом», Харківську ОВА, чеський і китайський МЗС. Інші псевдопосилання були ще більш розмитими: «Америка та Європа запевняють», «у США звітують», «ЄС обіцяє», «чинна влада заявила», «кремлівські ЗМІ писали» і навіть «за офіційними даними ворога». А ще було дуже «відверте» псевдопосилання: «колеги повідомляють, що близько 18 людей ще можуть залишатися під завалами, але ця інформація не є точною». Виникає велике питання: а навіщо взагалі повідомляти у всеукраїнський ефір інформацію, яка «не є точною»? Це ж усе-таки не фейсбук, де можна писати все, що завгодно, а загальнонаціональний інформаційний канал.

21 раз робили абстрактні псевдопосилання, що називається на будь-який смак: «відомо», «нам відомо», «станом на тепер відомо», «це цифри відомі станом на тепер», «ми знаємо», «також ми знаємо», «з того, що ми знаємо на цей час», «кажуть», «попередньо», «за попередніми даними», «за попередньою інформацією», «нам відомо з офіційних джерел», «за інформацією офіційною», «ми знаємо зі своїх джерел» (непозначених «джерел» у природі не існує, вони мають бути бодай якось визначені) «за останньою інформацією», «за останньою офіційною інформацією», «інформація почала поширюватися від людей до людей».

Без будь-яких посилань на джерела повідомляли фактичну інформацію 11 разів.

Ще у 15 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «Міністерство закордонних справ України вважає», «Повітряні сили ЗСУ наголошують», «військові закликають», «наші захисники розповідають», «інструктори наполягають», «рятувальники говорять», «запевняють лікарі», «працівники хваляться», «за даними експертів», «за словами військових аналітиків» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 30 разів (по 7,5 порушення на годину).

18 із цих порушень були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ.

Рештою порушень були фактичні неточності — великі й малі. Так, ведучі та кореспонденти постійно наводили розмиті дані щодо кількості поранених у Полтаві: «поранених сотні», «поранених вже понад дві сотні», «понад 200 людей отримали поранення», «поранених уже більше 270». «більш ніж 250 людей поранено», «вже майже 300 поранених» тощо. Подібні дані не округлюються, слід називати точні числа.

У сюжеті кореспондентка говорила: «за майже 3 роки війни», а війна триває вже 11-й рік насправді.

Невідповідно титрували синхрони в одному з сюжетів. Зокрема, пораненого бійця без ніг титром представили як реабілітолога.

І звісно ж усі ведучі дружно називали числа цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 302 рази, це «персональний» рекорд каналу за весь час участі в телемарафоні.

Найбільше, як заведено, було суб’єктивних думок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — 296, і це також рекорд каналу.

Були суто емоційні оцінки: «найгарячіші бої», «став найгарячішим», «ці жахливі, страшні вибухи», «цього страшного удару», «велике горе», «понівечена школа», «понівечені вікна», «потрощені будівлі», «гатять з «градів», «на місці трагедії», «обставин трагедії», «цієї жахливої трагедії», «з найпекельніших точок», «насправді пощастило», «напіврозвалене залізяччя», «ми не втрачаємо надії», «їх, на жаль, можуть виготовляти», «та дива не сталося» тощо

Різні оцінки з різних приводів: «найважча ситуація», «активні бої», «буквально за мить», «у лічених кілометрах», «критично не вистачає», «так званих «хороших росіян», «вони вперто сунуть», «складна ситуація», «знесилених людей», «тому так важливо», «має великі плани», «елітний алкоголь, що тече ледь не річками, гучні вечірки і дизайнерські вбрання захмарної вартості», «опанувати досить просто», «дуже багато людей», «багато багатоповерхівок», «тут дуже багато різних служб», «важезною бетонною плитою», «апетити війни завеликі», «ситуація досить складна», «тут злидні і розруха», «з граничною точністю», «краща ситуація», «це була головна інтрига», «неймовірно загострюється», «найрезонансніші слова», «гучна компанія», «розкішний готель» і подібні.

Було чимало різноманітних міркувань журналістів — «експертні» висновки, корисні поради, літературні «есеї» і навіть якісь «настанови»: «Поки Україна отримує військову допомогу порційно, потреби фронту ростуть». «І кожен з нас має бути готовим врятувати того, хто поруч» (ведуча Людмила Добровольська). «Тому що люди, яких ми втрачаємо, це та ціна, яку ми не будемо платити, ми будемо боротися за кожного» (пряме ввімкнення Інни Безуглої). «Підступність хвороби в тому, що з такими розповсюдженими симптомами важко встановити, що це саме гарячка Західного Нілу, відтак далеко не всі випадки потрапляють в статистику». «Аби уникнути ураження інфекцією, треба дотримуватись банальних, але простих правил..» (сюжет Дарини Лиходід). «І це тримає на плаву боєздатність російської армії під час інтенсивних бойових дій, але не сприяє нарощуванню бойового потенціалу, бо техніка рушає на фронт не лише переважно застаріла, але ще й неочікувана» (сюжет Ганни Брикової). «Вони сповна відчули на собі “русскій мір”, який за собою несе лише руїни і смерть». «Тому цього року гостро постало питання наявності РЕБів, саме їх потребує наше військо чи не найбільше» (сюжет Людмили Гаврилюк). «Причин таких затримок кілька: роззброєння (якесь слово геть нерозбірливо), диверсифікація виробництв, продаж зброї передусім третім країнам, а не на внутрішні ринки, і головне — це ринкова економіка країн ЄС, тобто там неможливо в один день гроші з соціальної сфери перекинути на оборонку, тому і запит виконати вчасно не вдалось» (сюжет Олени Чернякової). «Для диктатора цей візит — гарний привід показати немічність західної судової системи та плювок на міжнародні правила» (сюжет Олени Гончаренко).

І маркери: «хочеться зазначити», «ми сподіваємося», «ми дуже вдячні», «до речі», «і головне», «примітно».

І навпаки, ведучі гостьових студій 5 разів не авторизували власних суб’єктивних міркувань.

Ще в одному випадку ведуча новин не чітко позначала межі цитати Макрона, тож частина її звучала як суб’єктивна думка самої ведучої.

Стандарт повноти інформації

Було 24 порушення (по 6 порушень на годину в середньому).

Не досить було в сюжеті представляти Богдана Долінце лише як «експерта з авіації», а Павла Нарожного лише як «військового експерта». Не досить було Івана Ступака в іншому сюжеті представляти лише як «військового аналітика».

А у 21 матеріалі на відео не було інтершуму — це вже «фірмовий стиль» каналу.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень.

Розповідати покроково, як зареєструватися в онлайн-сервісі для передачі показників газових лічильників, по телевізору, — погана ідея. Бо нічого не видно і нічого не зрозуміло. Або ж можна подумати, що глядач телемарафону вже встиг відкрити свій комп’ютер і буде виконувати ці кроки.

Не було сенсу показувати скриншот зі сторінки Рафаеля Гроссі в мережі Х.

А ще були: «які вивчають осінтери», «дедлайн провалили», «виглядають як публічна біполярність».

Інші зауваження

На початках повідомлень у новинах звукорежисери часто «під’їдали» звук, часом так, що втрачався сенс перших речень. А у випуску о 19-й взагалі «з’їли» якийсь доволі великий спіч ведучого у відводці від прямого ввімкнення з Полтави. Виглядало геть кепсько — ведучий довго щось говорив, але беззвучно.

От який сенс у прямому ввімкненні з місця влучання ракет у Полтаві розповідати про те, як «відреагував» на атаку і кому «подякував» президент Зеленський? Він що — зробив це в Полтаві?

Ведучі двічі забували про фемінітиви: «стала першою державою-членом Міжнародного кримінального суду», «країни-агресора».

Елементи політичного піару

Комфортні питання ведучих, явна «домашня заготовка» в розмові з радником керівника ОП Михайлом Подоляком, який із такої зручної «подачі» хвалив в ефірі каналу президента Зеленського.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 5 репортажних сюжетів, 3 прямі ввімкнення, проте лише 2 гості-ньюзмейкери. З сюжетів я би виділив репортаж Ірини Антонюк про село на Харківщині, яке повністю згоріло через лісову пожежу (оператор Олексій Жучков).

Стандарти журналісти каналу порушували 433 рази. Це більш як по 108 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по 2 порушення щохвилини. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 302, це по 75,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. І це стало «персональним» рекордом каналу за весь час роботи в телемарафону. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 72 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. Більшістю з 30 порушень стандарту точності були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. А майже всі 24 порушення стандарту повноти були повною відсутністю інтершуму на відео. Крім того, ще 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.

Був один прояв політичного піару — з комфортних запитань ведучих радник керівника ОП Михайло Подоляк усіляко вихваляв президента Володимира Зеленського.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший телеканал Суспільного (19:00—23:00 3 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу в ці дні була нетиповою через трансляції з Паралімпіади. Тож у вечірньому слоті після трансляції з 19:30 була гостьова студія, о 20-й годині був 40-хвилинний підсумковий випуск новин, далі була гостьова студія, о 22-й були 15-хвилинні новини й далі була гостьова. Новини вів В’ячеслав Афутін, гостьові студії вели Інна Москвіна й Анатолій Єрема.

В ефірі були такі сюжети:

про ракетний удар ворога по Полтаві,

про наслідки ворожої ракетної атаки по Дніпру,

про наслідки ракетного удару по Запоріжжю,

про наслідки ворожих обстрілів Херсонщини,

про ухвалу парламентом збільшення видатків держбюджету і провалення законопроєкту про підвищення податків,

про роботу мобільної бригади ППО на Чернігівщині,

про життя прифронтового Покровська,

про звільнення керівника «Укренерго» і відставку незалежних членів наглядової ради компанії,

про 14-річного українського шахіста-чемпіона Європи.

Були прямі ввімкнення:

двічі — з Полтави про перебіг рятувальних робіт на місці влучання ракет,

про наслідки ракетного удару по Дніпру,

про наслідки ворожого ракетного удару по Запоріжжю,

про підсумки дня на Паралімпіаді в Парижі.

Гостями ефіру були:

Ніна Южаніна, народна депутатка, фракція «Європейська солідарність», про провалене Радою голосування про збільшення податків, про затвердження незабезпечених змін до держбюджету, про шляхи реального наповнення бюджету.

Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка, фракція «Слуга народу», про провалене Радою голосування про збільшення податків, про затвердження незабезпечених змін до держбюджету.

Олександр Федієнко, народний депутат, фракція «Слуга народу», про доцільність і можливі моделі економічного бронювання, про законопроєкт про звільнення обмежено придатних до 25 років.

Михайло Цимбалюк, народний депутат, фракція «Батьківщина», про доцільність і можливі моделі економічного бронювання, про законопроєкт про звільнення обмежено придатних до 25 років.

Ігор Процай, депутат Полтавської облради, про наслідки ракетного удару по Інституту зв’язку у Полтаві, про перебіг рятувальних робіт, про стан поранених, про збір донорської крові в місті.

Олександр Хорунжий, речник ДСНС, про загиблих і поранених, про перебіг рятувальної операції в Полтаві, про перешкоду рятувальним роботам повітряними тривогами.

Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку, про заяви ряду міністрів про відставку, про «перезавантаження» Кабміну, давно анонсоване президентом, про загальну логіку цього «перезавантаження», про звільнення Шурми з Офісу президента, про звільнення Кудрицького і відставку незалежних членів наглядової ради «Укренерго».

Сергій Фурса, інвестиційний банкір, про підвищення податків, варіанти залучення грошей у бюджет продажем ОВДП й інші можливі способи наповнення держбюджету, про податок на розкіш, про сенс ОВДП, про звільнення Кудрицького з посади голови «Укренерго».

Андрій Длігач, доктор економічних наук, про підвищення податків, варіанти залучення грошей у бюджет продажем ОВДП й інші можливі способи наповнення держбюджету, про необхідність реформ митної та податкової служб, про підвищення ПДВ.

Олексій Гетьман, воєнний експерт, майор запасу, ветеран російсько-української війни, про ситуацію на Покровському напрямку фронту, про активізацію ворога на Курахівському напрямку, про ракетні атаки ворога по цивільних об’єктах в останні дні, про прогнози щодо подальшого перебігу Курського наступу.

Денис Казанський, блогер, про паніку російських пропагандистів через Курський наступ ЗСУ, про Z-блогерство в Росії загалом і його вплив на російську політику та на настрої росіян, про настрої росіян щодо найманства і мобілізації, про блогерство російської опозиції в екзилі, про російський наратив, що «Україна не хоче переговорів», про свою участь у «мінських» переговорах, про очікування від можливого президентства Трампа тощо (записане інтерв’ю Олени Ремовської).

Сергій Цехоцький, офіцер 59-ї окремої мотопіхотної бригади, про ситуацію на Покровському напрямку фронту.

Крім того, в ефірі були:

Вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Трансляція Паралімпіади.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушили 42 рази. Це по 10,5 порушення на годину ефіру в середньому.

З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію і картинку 21 раз. Користувалися телеграм-каналами Офісу генпрокурора, Херсонської МВА, народних депутатів Давида Арахамії і Ярослава Железняка, віцепрем’єр-міністерки Ірини Верещук, голови Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, командувача Нацгвардії Олександра Півненка, брали відео з ворожих анонімних телеграм-каналів «Baza» і «Astra». Крім того, використовували фейсбук-сторінки 46-ї аеромобільної бригади, спікера парламенту Руслана Стефанчука, ексочільника «Укренерго» Володимира Кудрицького. Були й такі «посилання» як «відео оприлюднили російські телеграм-канали», «телеграм-канал «Astra» з посиланням на місцевих жителів повідомив».

Узагальнених розмитих псевдопосилань біло 12. У такий спосіб «посилалися» на Міноборони, ДСНС, Офіс генпрокурора, «Енергоатом», Херсонську ОВА і Сумську облпрокуратуру.

8 разів робили абстрактні псевдопосилання: «стало відомо», «також відомо», «знаємо», «за останніми даними», «нині відомо нам». А ще були ось такі: «як повідомило джерело Суспільному», «наші джерела також інформують», «за даними джерел Суспільного». В природі не буває ніяких абстрактних «джерел», при посиланні на анонімні джерела, слід, по-перше, позначати їх приналежність до певної структури, а по-друге, обов’язково пояснювати причину анонімності. І все це, до речі, чітко прописано в засадах редакційної політики Суспільного.

Ще в одному випадку подавали фактичну інформацію без посилань на джерела.

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 13 разів (трохи більш як по 3 порушення на годину). У 8 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Невідповідно «ілюстрували» раніше відзнятим відео 3 прямих ввімкнення. Зокрема, вже геть нелогічно, коли кореспондентка вмикається з темної вулиці, а поряд іде відео з яскравого сонячного дня.

Ще ведучий новин обізвав голову Верховної Ради «Русланом Стефанішиним». Причому зробив це двічі, тобто це була не обмовка.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт було порушено 34 рази (це по 8,5 порушення на годину ефіру в середньому). Усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Майже половину з них становили всі оці урочисті «заявив»-«зазначив». І були ще різні оцінки: «окупанти вгатили», «оговтуються після атаки», «від гучної ночі досі не можуть оговтатися», «був настільки коротким», «звичайно ж незадоволений», «у скарбничку України поклала», «у нас потужна збірна», «хочу наголосити».

Стандарт повноти інформації

Було 7 порушень.

Не досить було представляти Євгена Малого лише як «експерта з ядерної енергетики».

Ще в 6 матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Титр у сюжеті був ось такий: «медичний директор ЗОКДЛ». Цікаво, скільки глядачів змогли розшифрувати цю абревіатуру. Скажу чесно, без гуглу я її подужати не зміг.

Ну а от для чого було ось це показувати, та ще й щось там маркером виділяти, геть не розумію.

Ще було: «українські OSINT-аналітики» і «цей меседж».

Інші зауваження

Двічі забули про фемінітиви: «секретар Полтавької міської ради Катерина Ямщикова» (у прямому ввімкненні Світлани Мостепан), «від віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної» (ведучий В’ячеслав Афутін).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була цього дня доволі потужною — 7 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 101 раз. Це трохи більш як по 25 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт достовірності — 42 рази, половину з цих порушень становили посилання на телеграм-канали та соцмережі. Стандарт відокремлення фактів від думок порушили 34 рази, все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 13 разів порушили стандарт точності, переважно невідповідностями картинки й тексту. Крім того, 7 разів порушили стандарт повноти та 5 разів — стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «1+1» (8:00—12:00 4 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового блоку. Щогодини було по два випуски новин — 15-хвилинні на початках годин, 10-хвилинні «посередині», решту часу займали гостьові студії. О 10-й ранку був 15-хвилинний випуск новин, далі гостьова студія. Об 11-й був годинний випуск новин. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Наталія Островська і Максим Сухенко.

В ефірі були такі сюжети:

про бої 24-ї механізованої бригади за Часів Яр,

про наслідки ракетного удару по Запоріжжю,

про наслідки ворожих обстрілів на Херсонщині,

про наслідки ракетно-шахедної атаки ворога по Львову,

про участь ветеранів у Тижні моди,

про бої за Часів Яр,

про ситуацію на Покровському напрямку фронту,

про використання ворогом хімічної зброї,

про намір НБУ перейменувати копійки на шаги,

про реабілітацію поранених бійців заняттями стрільби з лука на Прикарпатті,

про заяви міністрів про відставку,

про безпаспортних селян у Радянському Союзі.

Були прямі ввімкнення:

про бої за Часів Яр,

три ввімкнення про рятувально-аварійні роботи в Полтаві,

три ввімкнення про перебіг пошуково-рятувальних робіт у Львові

й увімкнення про реакції Європи на останні атаки росіян по Полтаві та Львову.

Гостями ефіру були:

Андрій Садовий, міський голова Львова, про загиблих і поранених внаслідок російської атаки на місто, про руйнування, про перебіг пошуково-рятувальних робіт.

Андрій Годик, перший заступник голови Львівської ОВА, про останню інформацію про загиблих і поранених, про перебіг пошуково-рятувальних робіт.

Олександр Вілкул, голова Ради оборони Кривого Рогу, про наслідки ворожого ракетного удару по Кривому Рогу, про стан поранених, про допомогу постраждалим.

Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики, про зміни у грошовій допомозі вимушеним переселенцям, про процедури перевірки складних життєвих обставин родин переселенців, про збільшення кількості ВПО через наступ ворога на Донеччині.

Мартін Гарріс, посол Великої Британії в Україні, про кримськотатарську кімнату, створену в посольстві Великої Британії, про зв’язки Великої Британії з Кримом, про анексію Криму як стартову точку великої війни, розв’язаної Росією, про сценарії майбутньої реінтеграції Криму, про підтримку ЗСУ Великою Британією, про підстави британської рішучості у підтримці України (записане інтерв’ю Оксани Ткаченко).

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС, про перебіг аварійно-рятувальних робіт у Полтаві, про збільшення кількості загиблих, про пошуково-рятувальні роботи у Львові, про пошуково-рятувальні роботи в Кривому Розі.

Максим Джигун, політичний експерт, про слабкі реакції світу на останні теракти росіян у Полтаві та Львові, про гальмування дозволів партнерів на застосування їхньої зброї по території Росії, про ситуацію з обережністю адміністрації Байдена, про відмову Монголії арештувати Путіна, про недоліки Римського статуту.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про системність українських ударів дронами по об’єктах у Росії, про ситуацію на Покровському напрямку фронту, про можливі наступні напрямки наступу ворога, про бої за Часів Яр, про використання ворогом хімічної зброї.

Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень «Пента», про часткове «перезавантаження» Кабміну, про заміну міністра закордонних справ, про перспективи нових призначень.

Олексій Тарасенко, заступник командира батальйону 5-ї окремої штурмової бригади, про ситуацію на фронті під Часовим Яром, про збір на РЕБи для бригади.

«Фізик», військовослужбовець 68-ї окремої єгерської бригади, про бої на Покровському напрямку, про тактику ворога на напрямку.

Валерія Абдал, співзасновниця фонду «Діти героїв», про створення і роботу фонду, про здійснення нематеріальних мрій дітей загиблих героїв.

Крім того, в ефірі була рубрика «Оперативний черговий» із Русланом Ярмолюком.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 177 разів. Це більш як по 44 порушення на годину ефіру в середньому і це новий абсолютний рекорд марафону за цим показником.

З соцмереж і телеграм-каналів брали відео й інформацію 38 разів. Зокрема, скористалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, Держприкордонслужби, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, анонімним каналом «Zahid WTF» і брали відео з ворожих анонімних телеграм-каналів «Осторожно, новости», «Astra», «Go31», «Жесть Белгород». Крім того, скористалися сторінками в соцмережах Нацполіції, Харківської облпрокуратури, Херсонської МВА і народного депутата Давида Арахамії. Користувалися також фейсбук-сторінками міністра юстиції Дениса Малюськи, спікера парламенту Руслана Стефанчука і заступника голови ОП Ростислава Шурми. Були «посилання»: «у мережі відразу з’явилася інформація», «у соціальних мережах поширюється відео» (ворожих), «місцеві мешканці публікують у соцмережах», «російські телеграм-канали повідомляють».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 47. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Офіс генпрокурора, ДСНС, Нацбанк, Верховну Раду, Львівську ОВА та Львівську міськраду, а також на Держдеп США, Білий Дім, Пентагон, норвезький уряд і командування Збройних сил Польщі. І були ще більш розмиті: «Сполучені Штати закликали», «Монголія заявила», «ЄС засуджує», «Польща пише», «Німеччина хоче», «американські ЗМІ почали писати», «за даними обласної влади», «міська влада повідомила нам», «за даними слідства», «за даними правоохоронців», «люди кажуть», «люди стверджують», «повідомляли мешканці Калузької та Орловської областей».

Було 33 абстрактних псевдопосилання, на будь-який смак: «відомо», «стає відомо», «щойно стало відомо», «станом на зараз відомо» і навіть «наскільки відомо станом на зараз», «повідомлялося», «за попередніми даними», «за попередньою інформацією», «мовляв», «з’явилась інформація», «уже пишуть» (невідомо хто), «ми побачили» (невідомо де), «бачимо інформацію», «знаємо», «ми знаємо», «зафіксовано», «це лише офіційні дані», «там говорять», «ми отримали повідомлення».

30 разів наводили фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

І було 29 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «кажуть у ДСНС», «в НБУ заспокоюють», «у Брюсселі зазначили», «у Польщі називають», «місцева влада обіцяє», «наші захисники не приховують», «радять українські військові», «констатують бійці», «українські пілоти FPV-дронів запевняють», «енергетики закликають», «медики кажуть», «за словами політологів», «погоджуються і фахівці», «місцеві експерти кажуть», «люди кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 54 рази. Це по 13,5 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше було невідповідностей картинки й тексту в сюжетах і БЗ — 40 разів.

Невідповідно «перекривали» і 4 прямі ввімкнення. Наприклад, у ввімкненні з Полтави спроби кореспондентки коментувати це відео («ви бачите») були вкрай невдалими, бо нічого з «обіцяного» в той момент на екрані не було.

Абияк «ілюстрували» розмову з речником Генштабу.

У сюжеті про Львів було таке: «кількість потерпілих майже чотири десятки». Якщо залишити без уваги геть розмите визначення «потерпілі» (бо незрозуміло, про кого саме воно), все одно залишається те, що кількість поранених людей слід завжди називати точно, а не рахувати їх на «десятки».

Ведучий гостьової студії казав: «Це головна зброя орків». А це підміна понять. Ще він казав: «Поміняли більшу половину». Половина не буває ні більшою, ні меншою. Така вже вона, ця половина.

У чотирьох прямих ввімкненнях на раніше відзнятому відео і синхронах традиційно був титр «наживо». А на черговому прямому ввімкненні з Полтави цього титру на відео не було. Втім, його не було і на стендапі кореспондентки.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 209 разів. Це більш як по 52 порушення на годину в середньому.

Переважно це були суб’єктивні думки журналістів у новинах — 198 порушень.

Чимало було суто емоційних оцінок: «запеклі бої тривають», «найзапекліші бої», «скидається на декорації до фільму жахів», «суцільна руїна», «в цьому пеклі», «у самому пеклі», «трагедія в Полтаві», «на місці трагедії», «місто оговтується», «оговтується від пережитого», «те що вони в шоці, сказати нічого», «вжахнувся від побаченого», «на жаль, не поодинокі випадки», «росіяни вгатили», «дивом вижив», «на щастя, вони вціліли», «гучні відставки», «глядачі зворушені» тощо.

Ще більше було різноманітних оцінок із яких завгодно приводів: «добряче підчистили лави агресора», «важко там наступати», «масштабних пожеж», «палали цілі вулиці», «багато вибитих вікон», «величезна вирва», «величезні згарища», «зухвало викладають відео», «дуже багато військових», «на тиху вулицю», «у тихому історичному районі міста», «епідемія «бавовни», «складна ситуація», «ситуація дуже складна», «завершився досить швидко», «увійшов в історію», «неодноразово заявляв», «рішуче засудив», «електроенергії вкрай мало», «численні процесуальні порушення», «вправно влучали», «з подивом визнають», «мешканці розгублені», «люди спантеличені», «дуже напружено спостерігали», «його шлях до бога не був простим», «величезну країну», «чітко продуманий план», «опитала безліч своїх земляків» і подібних.

Траплялися й суб’єктивні міркування журналістів: «Якщо ворогу вдасться прорватися з Калинівки, під загрозою опиниться увесь фланг Часового Яру» (сюжет Руслана Ярмолюка). «Лишилися без вікон, то найменше зло, яке могли нанести росіяни» (пряме ввімкнення Ірини Кондратчук). «Тому реакція така, що засуджують, співчувають, утім рішучих кроків, щоб Україна мала змогу відбивати росіян і попереджувати такі от удари, тут наразі на це не наважуються» (пряме ввімкнення Наталії Фібріг).

І зайві в новинах маркери суб’єктивної думки та посилення уваги: «я хочу сказати», «скажу так», «я тільки скажу», «ви самі знаєте», «вкотре сьогодні в ефірі», «до речі».

Натомість ведучі гостьових студій 10 разів не авторизували як належить власних міркувань.

І було одне безпідставне узагальнення: «за копійками опитані нами кияни та гості міста обіцяють не сумувати, мовляв, українськими шагами їм користуватися буде приємніше».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 7 разів.

Не досить було представляти Максима Джигуна лише як «політичного експерта», а Володимира Фесенка лише як «політолога». В одному з сюжетів були не титровані синхрони.

Ще в одному — не титрували датами архівне відео.

У 3 БЗ на відео не було інтершуму, що загалом невластиво каналу.

Стандарт балансу думок

Було 2 грубих порушення стандарту.

У відверто піарівському матеріалі на виправдання бізнесмена Ігоря Коломойського була представлена винятково позиція Коломойського і його захисту, натомість слова стороні обвинувачення не надали.

У сюжеті про перейменування копійок на шаги теж був порушений баланс думок. На доказ уже згаданого безпідставного узагальнення («за копійками опитані нами кияни та гості міста обіцяють не сумувати, мовляв, українськими шагами їм користуватися буде приємніше») дали аж цілих два синхрони. Поза тим, майже напевно серед українців (і серед аудиторії телемарафону) є і чимало противників такого перейменування. Я теж, відверто кажучи, цілковито теж за шаги. Але подібний момент у сюжеті був стовідсотково маніпулятивним. І на таких грубих порушеннях стандартів журналісти лише втрачають довіру аудиторії.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 10 разів або ж по 2,5 раза на годину.

Інфографіка ворожих втрат мала всі традиційні вади. Нічого не змінює редакція.

Не було жодного сенсу кілька разів давати скриншот із фейсбуку Стефанчука. Все одно ніхто не зможе нічого прочитати. Так само не було сенсу показувати скриншоти численних сторінок у соцмережах у сюжеті про «перезавантаження» уряду. І взагалі не мав сенсу динамічний скриншот якогось «сліпого» тексту з сайту норвезького уряду (імовірно).

Красиві мапи в проєкті каналу «Оперативний черговий», але неінформативні, бо прочитати на екрані назви населених пунктів неможливо.

З мапами DeepState стало якось дуже погано:

Раніше було краще, хоч якось можна було прочитати назви населених пунктів. У такому ж виконанні — це майже неможливо. А слід враховувати, що далеко не у всіх глядачів орлячий зір.

У титрах було: «24 ОМБР», «151 ОМБР». Не всі глядачі марафону знають військові абревіатури.

Інші зауваження

У частині сюжетів «Оперативного чергового» були дуже неохайно накладені титри, вони з’являлися часто вже після того, як синхрони закінчувалися.

У прямому ввімкненні зі Львова був яскравий приклад маленької журналістської маніпуляції. Кореспондентка казала: «Нам вдалося поспілкуватися з двірником, який на момент вибуху був поруч і про себе каже коротко: народився в сорочці». Далі був синхрон двірника, під час якого кореспондентка ставила ось таке «навідне» запитання: «Чи не було таких думок: Боже, народив мене реально в сорочці»? Двірник сказав: «Да, було таке». Так що двірник цих слів не говорив. Так робити не можна.

Двічі таки забули про фемінітиви: «Ольга Чиканова, спікер…» (титр на синхроні), «дівчина у 18 років пішла добровольцем на війну» (сюжет Валерії Ковалінської).

Елементи політичного піару

Був відверто піарівський матеріал на виправдання бізнесмена Ігоря Коломойського, звинуваченого у декількох злочинах. По-перше, повністю незбалансований. По-друге, з рекламою трансляції пресконференції адвокатів Коломойського на ютубі. По-третє, з категоричною стилістикою на користь Коломойського. (Чого тільки не зробиш в ефірі телемарафону заради справжнього власника каналу).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була потужною — 5 репортажних сюжетів і 8 прямих ввімкнень. У студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів кращим був репортаж Олександра Моторного про бої 24-ї механізованої бригади за Часів Яр (оператори Данило Лисенко, Олег Мостовий).

Стандарти журналісти каналу порушували 459 разів. Це майже по 115 разів на годину ефіру в середньому або ж майже по 2 порушення щохвилини. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 209 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 177 разів. І це новий абсолютний рекорд телемарафону за весь час його існування. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Переважна більшість із 54 порушень стандарту точності були невідповідності картинки й тексту за кадром у БЗ і сюжетах. Крім того, 10 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 7 разів — стандарт її повноти й 2 рази — стандарт балансу думок.

Був один прояв політичного піару — матеріал на виправдання власника каналу Ігоря Коломойського.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканали ICTV та СТБ (14:00—18:00 4 вересня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями, замість яких часом показували фрагменти тижневика, а часом — фільми. Новини вела спочатку Юлія Сеник, згодом Петро Дем’янчук, фрагменти тижневика вели Оксана Соколова і Сергій Кудімов, розмовні студії вела Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

про пошуково-рятувальну операцію у Львові на місці влучання ворога в житлові будинки,

про бої на Лимано-Куп’янському напрямку,

про наслідки ворожого удару по Кривому Рогу,

про наслідки ракетно-дронової атаки по Львову,

про вигоріле від лісової пожежі село на Харківщині,

про вишкіл у Десантно-штурмових військах,

про благодійну акцію в Києві зі збору грошей на укриття для сільських шкіл,

про навчання протирадіаційного підрозділу «Енергоатому»,

про прихисток для вимушених переселенців з Донеччини у Дніпрі,

про українське книговидавництво під час війни,

про онлайн-платформу для донорів крові,

про наслідки відмови Монголії арештувати Путіна,

про арешт Дурова у Франції та можливі наслідки для телеграму,

про російських військовополонених,

про масову загибель заручників у школі в Беслані у 2004 році,

про фермера з Херсонщини, який відновив свою ферму після окупації.

Були прямі ввімкнення:

про завершення пошуково-рятувальних робіт у Львові,

про пошуково-рятувальну операцію у Полтаві,

про відставки міністрів, проголосовані парламентом,

Гостями ефіру були:

Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про наслідки авіаційного удару по університету в Сумах, про ворожі обстріли Сумщини за добу, про евакуацію з Глухова, про обстріли ворогом колон зерновозів і елеваторів, про лісові пожежі на Сумщині, спровоковані обстрілами ворога.

Анатолій Замулко, т.в.о. голови Державної інспекції енергетичного нагляду України, про наслідки останніх ворожих атак для енергосистеми, про стан енергосистеми, про графіки відімкнень електрики.

Юлія Усенко, начальниця департаменту захисту інтересів дітей Офісу генпрокурора, про вплив війни на поведінку дітей між собою у школах, про кібербулінг як нову форму цькування, про поради для дорослих, як запобігти булінгу в дитячих групах, про поради батькам.

Олександра Устінова, голова Тимчасової слідчої комісії ВР з моніторингу отримання та використання міжнародної матеріально-технічної допомоги, про ймовірність надання США Україні ракет більшої дальності та дозволу бити ними по території Росії, про відставки міністрів.

Олександр Хорунжий, речник ДСНС, про розбір завалів у Полтаві, про завершення пошуково-рятувальної операції у Львові.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ (2014—2019), про різні можливі наслідки відмови Монголії арештувати Путіна, про перемогу ультраправих сил на місцевих виборах у Німеччині.

Інна Іваненко, очільниця Ради з відновлення «Охматдиту», про ситуацію з грошима на відновлення «Охматдиту», які не віддавав Фонд «Охматдит» — Здорове дитинство», про консервацію зруйнованих і пошкоджених корпусів на зиму.

Крім того, в ефірі були:

Фрагменти тижневика «Факти тижня».

Фільм проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду.

Фільм проєкту «Громадянська оборона» про події в Росії.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 83 рази. Це майже по 21 порушенню на годину ефіру в середньому.

З соцмереж і телеграм-каналів брали фото і відео у 22 випадках. Зокрема скористалися сторінками в соцмережах Нацполіції, ДСНС Львівщини, Харківщини, Херсонщини й Полтавщини, Дніпропетровської, Одеської та Харківської облпрокуратур, а також телеграм-каналами Херсонських МВА й ОВА, «Беларускій Гаюн» і ворожого анонімного «Shot».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів — 31. Так «посилалися» на Міноборони, ЗСУ, ДСНС, «Укренерго», Дніпропетровську, Харківську та Херсонську ОВА, поліцію Донеччини. Крім того — на Держдеп США, Європарламент, Раду Європи та польський уряд. І були ще більш розмиті «у Брюсселі заявили», «у Євросоюзі назвали», «у Берліні переконують», «каже влада Львова», «за даними міської влади», «у пресі згадували», «медіа миттєво сповіщають».

Було 10 абстрактних псевдопосилань: «на цю годину відомо», «знаю», «за уточненими даними», «за останніми даними», «за попередньою інформацією», «дані ці попередні», «з’явилися нові деталі», «подейкують».

5 разів наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

І було 15 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «визнають у Міністерстві освіти». «за даними аналітиків», «експерти кажуть», «розповідають у видавництві «Ранок», «правоохоронці переконують». «творці проєкту кажуть», «благодійники закликають», «правозахисники гадають», «зізнаються армійці», «кажуть техніки» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 35 разів, це майже по 9 порушень на годину.

Більшістю з цих порушень (29) були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, у повідомленні про Кривий Ріг ведуча за кадром розповідала про зруйнований готель, а показували житлові багатоповерхівки, далі вона розповідала про пошкоджені багатоповерхівки, а показували готель. Тобто з точністю до навпаки. Або про «шахеди», які залетіли в Білорусь, — узагалі дістали з глибокого архіву найперше відео «шахедів» ще з 2022 року.

Двічі не до ладу «перекривали» прямі ввімкнення. Наприклад, у ввімкненні про відставки міністрів наклеїли всіх «фігурантів» відставок з архіву, але коли кореспондент говорив, наприклад, про Стрільця, то показували Стефанішину, а коли говорив про Стефанішину, то показували Камишіна і так далі.

Були фактичні неточності. Ведучий і кореспонденти казали: «майже три сотні поранених», «понад 60 постраждалих», «понад шість десятків постраждалих звернулись по медичну допомогу», «доправили понад чотири десятки поранених». Кількість загиблих чи поранених не округлюється, називається точне число. І не рахують людей на десятки в подібних випадках.

У сюжеті про наслідки ворожої атаки на Львів було «епіцентр удару припав ось на цей будинок». Насправді удар припав на верхній поверх багатоповерхівки, тож називати це «епіцентром» безграмотно.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 246 разів. Це по 61,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини.

Найбільше (211) було суб’єктивних думок журналістів у новинах.

Суто емоційні оцінки: «нищівного ракетного удару», «гатили окупанти», «розгатили опівночі», «підступно гатили», «такі страшні наслідки», «від пекельної температури», «останні трагедії», «на щастя, це було вночі», «розлючений командир», «пережив страшні часи», «як раптом нове горе» тощо.

Різні оцінки з різних приводів: «складною була доба», «росіяни не вгамовуються», «після цинічної атаки», «ця цинічна атака», «пошкоджено дуже багато будинків», «руйнування дуже масштабні», «масштабної пожежі», «стихія лютувала», «вирує масштабна лісова пожежа», «численні жертви», «численні уламкові поранення», «медики роблять усе можливе», «велике перезавантаження», «справді великий кадровий день», «ляпас міжнародному правосуддю», «нечисленні протести», «одна з ключових фігур», «важливу роль відіграє», «багато супутніх проблем», «складно повірити», «знає не з чуток», «і без того спантеличений Олександр тепер геть розгублений», «прогноз погоди невтішний», «із задоволенням запрошують», «унікальний проєкт», «відомий французький фотограф», «вже стала культовою», «за покликом серця» і чимало подібних. Крім того, було надзвичайно багато всіх оцих «зазначив»-«наголосив». А також усіляких «бідкається»-«тішиться» тощо.

Різні міркування журналістів — «експертні» думки, припущення і навіть якісь «настанови»: «Опанувати страх і оволодіти навичками справжнього мисливця за ворогами — таке завдання інструкторів, які нині повинні навчати новобранців, і щоб його виконати наставник повинен і сам здобути чималий досвід на полі бою» (ведучий Петро Дем’янчук). «Монголія не наважилася на важливий крок і фактично авторитет міжнародного правосуддя був знищений коротким візитом Путіна». «Візит міжнародного вигнанця Путіна до Монголії означає, що відтепер інші держави, які ратифікували Римський статут, зможуть без серйозних наслідків запрошувати кремлівського тирана на міжнародні заходи» (сюжет Олександра Мужичука). «Імовірно це питання буде розглянуте вже на наступних засіданнях» (пряме ввімкнення Василя Саф’янюка). «У бою така ситуація може нашкодити не лише успішному проведенню операції, а й самим бійцям, тож вкрай важливо відпрацювати усі дії» (сюжет Костянтина Мельникова). «В Україні донорство крові має стати суспільною нормою, особливо зараз в умовах війни, непередбачуваних обстрілів і трагедій, коли в одному місці раптово потрібні величезні запаси крові» (сюжет Наталії Луценко).

У фрагментах тижневика, як зазвичай, було дуже багато порушень, коли ведучі й автори сюжетів не авторизували власних міркувань — загалом 32 таких порушення. Таких, наприклад: «Цього тижня розкрито секрет особливої любові Ілона Маска до Путіна і Росії». «Тож Ілон Маск має всі шанси закінчити як Павло Дуров» (ведуча Оксана Соколова). «Та всі ці гучні звинувачення можуть бути лише ширмою і насправді французи хочуть не покарати Дурова, а дещо отримати від нього, наприклад ключі шифрування до месенджера телеграм» (сюжет Сергія Вендіна). «Про це свідчить багато деталей, кожна з яких напевно може бути просто збігом, але якщо порівняти, зібрати докупи, виходить цілий ланцюжок одного плану, нитки якого тягнуться до Москви» (ведучий Сергій Кудімов). «Навколо подій у Беслані занадто багато нестиковок, співпадінь і непрямих доказів, які вказують на те, що Кремль не просто знав, що готується захоплення школи, а безпосередньо причетний до цього». «Ви не повірите, але розслідування справи досі триває, і це ще один опосередкований доказ, що за Бесланом стирчать вуха Кремля. Адже поки справа не закрита, усі зібрані матеріали – таємниця слідства, а значить справжні організатори можуть спати спокійно» (сюжет Катерини Павловської).

Було одне узагальнення: «всі намагаються допомагати один одному».

Ведучий новин двічі некоректно позначав межі цитати віцеспікерки Олени Кондратюк, тож останнє речення звучало як думка самого ведучого.

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень.

У таких псевдопосиланнях як «за даними міської влади» невідомо взагалі, про яку саме владу йдеться — цивільну чи військову, представницьку чи виконавчу.

Не досить було в сюжеті Костянтина Корсуна представляти лише як «експерта з кібербезпеки», а Дмитра Снєгірьова «воєнно-політичним експертом». Ще в одному сюжеті були нетитровані синхрони.

Ще в одному випадку не позначали датою бекграундове архівне відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт було порушено 7 разів.

Титр у сюжеті був «генеральний директор УЦТК». Непіднімна абревіатура для глядачів.

І багато слів, незрозумілих певній частині аудиторії: «головний месенджер війни», «розробленої ним крипти», «блокчейн», «у топі читачів».

Інші зауваження

Якось дивно, але ведучий новин жодного разу не лише не передавав слово гостьовій студії, а навіть не анонсував її, завершуючи випуски традиційним і беззмістовним «марафон триває».

У сюжеті в титрі було сказано, що автор сюжету Костянтин Мельников, а начитка була жіночим голосом. Узагалі-то так не робиться. Якщо вже сам автор із якихось причин не міг озвучити сюжет, то начитку міг би робити інший журналіст, але ж чоловік, а не жінка.

Ведучий новин Петро Дем’янчук одного разу таки забув про фемінітив: «країни-агресора».

Елементи політичного піару

Двічі було ось таке повідомлення: «На день масованого терористичного удару припав візит до Львова спікерки Палати депутатів Чехії Маркети Пекарової Адамової. Її зустрічала заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк». І далі вже широко цитувалася винятково Кондратюк. Ще й при першому показі синхрон був лише її. В ефірі медіагрупи чомусь саме пані Кондратюк постійно приділяють підвищену увагу. Тенденція одначе.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була потужною в репортажній частині — 8 репортажних сюжетів і 3 прямі ввімкнення. У гостях побувало 4 ньюзмейкери. З матеріалів кращими були репортажний сюжет Тетяни Доцяк про вигоріле від лісової пожежі село на Харківщині (оператор Олександр Миронюк) і пряме ввімкнення Марії Малевської про пошуково-рятувальну операцію у Полтаві.

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 376 разів. Це по 94 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 246 разів. Найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. У фрагментах тижневика журналісти традиційно не авторизували власних міркувань. Стандарт достовірності було порушено 83 рази. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. З 35 порушень стандарту точності переважною більшістю були невідповідності картинки й тексту в матеріалах. Крім того, 7 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації, 5 разів — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.

Було 2 прояви політичного піару — двічі показували «паркетний» по суті матеріал про віцеспікерку Олену Кондратюк у Львові.

Наративів російської пропаганди й токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

3 вересня

Прокуратура: Окупанти розстріляли трьох українських військовополонених на Донеччині (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

СБУ не перевіряла Гладкого перед призначенням начштабу Безпілотних сил, бо не отримувала на це запит.

Кудрицький заперечує, що його звільнили через поганий захист енергооб’єктів (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Незалежні члени наглядової ради «Укренерго» звільняються через політичний тиск (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Рада провалила голосування за збільшення податків (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

В Росії засудили до 20 років військового ГУР, якого взяли в полон під час висадки в Криму.

Forbes: Українські військові ризикують опинитися в оточенні поблизу Покровська (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Директор НАБУ звільнив свого заступника Углаву, який допустив витік інформації в кримінальній справі по «Великому будівництву» (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

4 вересня

Bloomberg: Україна готується до тиску МВФ щодо девальвації гривні та підвищення податків.

У Луцьку затримали чоловіка, який стріляв з рушниці по військових, що охороняли режимний об’єкт.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота. До 10-ї ранку щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії, після 10-ї години починалися з 13—15-хвилинних новин, продовжувалися гостьовими.

Структура ефіру каналу «Рада» була традиційною: ефірні години починалися з випусків новин (зазвичай 15-хвилинних, хоча один з них був чомусь 23-хвилинним).

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була традиційною для вечірнього слота. Ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.

Структура ефіру каналу «1+1» була звичною для ранкового блоку. Щогодини було по два випуски новин — 15-хвилинні на початках годин, 10-хвилинні «посередині», решту часу займали гостьові студії. О 10-й ранку був 15-хвилинний випуск новин, далі гостьова студія. Об 11-й був годинний випуск новин.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями, замість яких часом показували фрагменти тижневика, а часом — фільми.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного в ці дні була нетиповою через трансляції з Паралімпіади. Тож у вечірньому слоті після трансляції з 19:30 була гостьова студія, о 20-й годині був 40-хвилинний підсумковий випуск новин, далі була гостьова студія, о 22-й були 15-хвилинні новини й далі була гостьова.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 4 репортажних сюжети, 6 прямих ввімкнень. У гостях побувало двоє ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була слабкою в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і 2 прямі ввімкнення. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: 5 репортажних сюжетів, 3 прямі ввімкнення, проте лише 2 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була потужною — 5 репортажних сюжетів і 8 прямих ввімкнень. У студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була потужною в репортажній частині — 8 репортажних сюжетів і 3 прямі ввімкнення. У гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була цього дня доволі потужною — 7 репортажних сюжетів і 5 прямих ввімкнень. У гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях «Інтера» побувало 9 гостей: 2 ньюзмейкери, 3 речники, 3 експерти й один учасник подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» побувало 15 гостей: 5 ньюзмейкерів, 2 речники, 3 експерти та 5 учасників подій.

У гостях на каналі «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 людей: 2 ньюзмейкери, 2 речники, один радник, 4 експерти, журналіст і учасник подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 13 гостей: 5 ньюзмейкерів, 2 речники, 3 експерти й 3 учасники подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ побувало 7 гостей: 4 ньюзмейкери, один речник, один експерт і одна учасниця подій.

У розмовних студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 гостей: 5 ньюзмейкерів, один речник, 5 експертів і один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: була одна представниця фракції партії «Слуга народу» (Олена Шуляк на каналі «Рада») й одна представниця фракції «Голос» (Олександра Устінова в ефірі ICTV та СТБ). В ефірах каналів «Інтер», «Ми — Україна» і «1+1» у ці дні народних депутатів не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного 3—4 вересня побувало 5 представників фракції партії «Слуга народу» (Євген Петруняк, Ольга Василевська-Смаглюк, Олександр Федієнко, Володимир Крейденко і Сергій Нагорняк), по два рази запрошували депутатів від «Голосу» (Галина Васильченко й Андрій Осадчук), «Європейської солідарності» (Ніна Южаніна й Олексій Гончаренко) та «Батьківщини» (Михайло Цимбалюк і Олексій Кучеренко). Відносна перевага «Слуги народу» пояснюється тим, що в ефір каналу зазвичай депутатів кличуть по двоє одночасно — одного від монобільшості, іншого — від опозиційних фракцій, дотримуючи в такий спосіб баланс думок.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 449 разів. Це більш ніж 112 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по два порушення щохвилини. Найчастіше порушували, звісно ж, стандарт відокремлення фактів від думок — 305 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували рівно 100 разів. Найбільше ж було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Майже усі 24 порушення стандарту точності були повною невідповідністю картинки й того, що звучало за кадром БЗ і сюжетів або ж «ілюстрацій» до прямих ввімкнень чи розмов із гостями. Крім того, 12 разів порушували стандарт доступності подачі інформації, 7 разів — стандарт повноти інформації й одного разу порушили стандарт оперативності.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 254 рази. Це по 63,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 130 разів, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 64 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Майже всі з 26 порушень стандарту повноти інформації були відсутністю інтершуму на відео. Стандарт точності порушили 23 рази, більш ніж половина з цих порушень була невідповідністю картинки й тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 11 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 433 рази. Це більш як по 108 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по 2 порушення щохвилини. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 302, це по 75,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. І це стало «персональним» рекордом каналу за весь час роботи в телемарафону. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 72 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів. Більшістю з 30 порушень стандарту точності були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. А майже всі 24 порушення стандарту повноти були повною відсутністю інтершуму на відео. Крім того, ще 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 459 разів. Це майже по 115 разів на годину ефіру в середньому або ж майже по 2 порушення щохвилини. Найчастіше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 209 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 177 разів. І це новий абсолютний рекорд телемарафону за весь час його існування. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Переважна більшість із 54 порушень стандарту точності були невідповідності картинки й тексту за кадром у БЗ і сюжетах. Крім того, 10 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 7 разів – стандарт її повноти й 2 рази — стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 376 разів. Це по 94 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 246 разів. Найбільше було суб’єктивних думок журналістів у новинах. У фрагментах тижневика журналісти традиційно не авторизували власних міркувань. Стандарт достовірності було порушено 83 рази. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. З 35 порушень стандарту точності переважною більшістю були невідповідності картинки й тексту в матеріалах. Крім того, 7 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації, 5 разів — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 101 раз. Це трохи більш як по 25 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт достовірності — 42 рази, половину з цих порушень становили посилання на телеграм-канали та соцмережі. Стандарт відокремлення фактів від думок порушили 34 рази, все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 13 разів порушили стандарт точності, переважно невідповідностями картинки й тексту. Крім того, 7 разів порушили стандарт повноти та 5 разів — стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 4 прояви політичного піару — всі вони були «паркетними» повідомленнями з засідання уряду і з синхронами прем’єра Дениса Шмигаля.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — з комфортних запитань ведучих радник керівника ОП Михайло Подоляк усіляко вихваляв президента Володимира Зеленського.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» був один прояв політичного піару — матеріал на виправдання власника каналу Ігоря Коломойського.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було 2 прояви політичного піару — двічі показували «паркетний» по суті матеріал про віцеспікерку Олену Кондратюк у Львові.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» проявів політичного піару не було.

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного цього дня не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» цього дня не було, гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу.

У проаналізованих ефірах інших каналів російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів не було.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного цього дня не було.

Скриншот відео: Факти ICTV/ютуб