Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень — червень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

21 травня Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюватиметься так само як і раніше. Для цього в моніторинг почергово потраплятимуть 4-годинні блоки роботи каналу в ті ж дні, у які моніторитимуться й учасники спільного телемарафону. По черзі ці блоки братиму з різних слотів (ранкового, денного, вечірнього). Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається тією ж самою.

Телеканали ICTV та СТБ (8:00–12:00 9 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями, часом замість них були фільми. Новини вів спочатку Андрій Ковальський, згодом — Петро Дем’янчук, розмовні студії вів Вадим Карп’як.

В ефірі були такі сюжети:

про роботу медиків стабілізаційного пункту на фронті на Донеччині,

про наступ ЗСУ на Курщині,

про коментарі в пресі з приводу бойових дій на Курщині,

про реакції Заходу на бої в Курській області,

про тренування пілотів БПЛА на смузі перешкод,

про новий додаток для військових «Армія+»,

про відшкодування за придбані генераторні і когенераційні установки в Черкасах,

про правову проблематику примусової евакуації,

про психологічну підтримку дружин військових,

про російських полонених,

про волонтерів, які допомагають обладнанням Миколаївській стоматологічній клініці,

про послугу одруження онлайн у «Дії»,

про реабілітаційний центр «Next Step» для поранених військових у Львові,

про волонтера з Черкас, який возить гуманітарку на фронт,

про пораненого бійця, який уже двічі змушений був змінювати протези,

про операторів дронів, які воюють на Донеччині.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про ситуацію в прикордонних населених пунктах області, про бомбардування ворожими КАБами, про хід евакуації в області, про закриття прикордонного пункту пропуску.

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони, про новий мобільний застосунок для військових «Армія+» та його безпеку.

Олексій Соболєв, перший заступник міністра економіки, про хід великої приватизації та перші п'ять об’єктів приватизації.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту і добові втрати ворога.

Віктор Петрович, військовослужбовець 77-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ, про ситуацію на фронті на Харківщині на Борівському напрямку, про збір на потреби бригади в дронах і рекрутинг для бригади.

Богдан Януш, заступник командира батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, про відбиття масованого бронетанкового штурму українських позицій на Костянтинівському напрямку, про збір на РЛС для підрозділу.

Тетяна Кагановська, ректорка Каразінського університету Харкова, про вступну кампанію 2024 року, про популярні та непопулярні серед абітурієнтів спеціальності.

«Апостол», військовослужбовець Сил спеціальних операцій, про збір на дрони для підрозділу, тенденції розвитку дронів зі штучним інтелектом і рекрутингові потреби ССО.

Святослав Вакарчук, співак і музикант, про прем’єру кліпу нової версії пісні «Той день», про розвиток сучасної української музики і 30-річчя «Океану Ельзи».

Крім того, в ефірі були:

фільм проєкту «Громадянська оборона» про події в Росії;

фільм проєкту «Анизомбі» про російську пропаганду.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 140 разів — по 35 порушень на годину ефіру в середньому.

З месенджерів і соцмереж брали інформацію, заяви й відео 52 рази.  Наприклад, брали відео з анонімного телеграм-каналу «Кримський вітер». Але найбільше було неверифікованого відео з ворожих анонімних телеграм-каналів: «Родная Суджа», «Осторожно, новости», «ВЧК-ОГПУ», «Soloviev Live», «Readovka», «Блэтгород» «tactical_13», «Lipetsk24», а також російських ресурсів «Astra» і «Агентство».

Псевдопосилання на ворожі соцмережі були на будь-який смак: «місцеві канали пишуть», «російські телеграм-канали повідомляють», «місцеві жителі в соцмережах пишуть», «російські пабліки повідомляють», «російські телеграм-канали повідомляють», «у мережі з’явилося ще більше кадрів», «згідно з заявами російських військових телеграм-каналів», «тікток-війська Кадирова заявили», «телеграм-канали стверджували» тощо.

Найбільше ж порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації — 64. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Сумську ОВА, Донецьку облпрокуратуру. А також на Держдеп США, Пентагон, Єврокомісію, Міноборони Франції, а ще оці всі «геополітичні» псевдо: «у Брюсселі наголошують», «у Берліні не бачать» або «відреагували наші союзники». Надзвичайно багато «посилалися» на ворожі (апріорі брехливі) «джерела»: «влада заявила» (Липецька), «самопроголошена влада заявила» (окупованого Криму), «підтверджує влада області» (ворожої), «місцеві медіа кажуть» (ворожі), «ворожий Генштаб повідомляв», «Міноборони країни-агресорки стверджує», «в Росії знову заявляють», «Кремль звітував», «пропагандисти із сумом підтверджують», «росіяни стверджують», «рашистські канали повідомляють», «визнають російські та іноземні медіа», «кремлівські ЗМІ звітували», «російські ЗМІ повідомляють». Були інші геть розмиті посилання: «західні видання скромніші у своїх оцінках», «кажуть лікарі», «кажуть медики стабілізаційних пунктів», «останні опитування показали» (невідомо чиї), «як повідомляє місцева влада» (невідомо яка). А ще посилання на анонімні джерела, але без належних застережень: «як повідомляють наші джерела в правоохоронних органах», «наші джерела у Службі безпеки підтверджують». Це звучить дуже «солідно», але що це за «джерела» — не знає ніхто.

Було  також сім абстрактних псевдопосилань: «попередньо», «різні джерела кажуть», «відомо», «надходять повідомлення», «за інформацією наших джерел» (невідомо де), «зафіксовано» (невідомо ким), «пояснив український чиновник» (невідомо який). Шість разів наводили факти без посилань узагалі.

Ще 11 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «в Євросоюзі заявили», «в американському оборонному відомстві уточнили», «визнають юристи», «урядовці обіцяють», «кажуть досвідчені пілоти», «військові наполягають», «на думку правників».

Стандарт точності інформації

Було 28 порушень стандарту (по 7 на годину). Усі вони були невідповідністю картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Переважно це було бездумне «перекривання» різних текстів абиякими архівами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 233 рази. Це більш як по 58 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по порушенню щохвилини. Усе це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Траплялися суто емоційні оцінки: «запеклі бої точаться», «найгарячішим залишається Покровський напрямок», «шалені втрати», «моторошні звички», «відверто неспокійно», «істеричні звернення» тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «вся увага до Курщини», «після недовгого опору», «успішні удари», «спалахнула сильна пожежа», «серйозно пошкодили», «чимало енергетиків», «вкотре закликав», «“бавовна” на Росії», «серед цивільних паніка», «скромніші у своїх оцінках», «розсадник вільнодумства», «самопроголошена влада заявила», «війна випробовує усіх на витривалість і стійкість», «сумнівного заробітку», «масово записують», «масштабного опитування», «швидко та зручно», «потужними генераторами», «найсучасніше обладнання», «надсучасні тренажери», «неабияк важливо», «довелося добряче переконувати», «простою постановою в такому складному питанні не обійтися», «красиві плани на грандіозний шлюб», «звели за рекордно короткі терміни» тощо.

Стандарт повноти інформації

Було зафіксовано 5 порушень стандарту.

У «посиланнях» «як повідомляє місцева влада», «за повідомленням місцевої влади» неможливо зрозуміти, яка саме влада мається на увазі.

Також, розповідаючи про реабілітаційний центр «Next Step», ні в підводці, ні в сюжеті не спромоглися перекласти назву центру українською для глядачів, які не володіють англійською.

У двох сюжетах були нетитровані синхрони, тож компетентність спікерів залишилася глядачам невідомою.

Стандарт доступності подачі інформації

Теж 5 порушень.

В ефірі показали скриншоти з різних закордонних видань — занадто дрібно, ще й англійською, тож не було сенсу їх узагалі  показувати.

Також ведучий казав: «сповільнила на ютубі швидкість відтворення відео до 128 кілобіт на секунду». Без пояснення для значної частини аудиторії ці дані ні про що не говорять.

І вже згадана назва «Next Step» без перекладу.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була дуже слабкою: лише один репортажний сюжет, жодного прямого ввімкнення, в гостях побувало лише три ньюзмейкери. З сюжетів найкращим був саме єдиний репортаж — журналіста Олега Корнієнка  та оператора Юрія Остапчука про роботу медиків стабілізаційного пункту на фронті на Донеччині.

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 411 разів. Це майже по 103 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 233 рази. Все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 140 разів порушували стандарт достовірності. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. А ще надзвичайно багато було цього дня «посилань» на завідомо брехливі ворожі джерела. Усі 28 порушень стандарту точності цього разу були невідповідностями між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 5 разів порушили стандарт повноти інформації і 5 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

У проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було ні проявів політичного піару, ні російських пропагандистських наративів, ні токсичних медійних персонажів.

Телеканал «Ми — Україна» (12:00–16:00 9 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефіру була звичною: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Ольга Грицик, гостьові студії спочатку вели Олена Цинтила і Олег Білецький, згодом — Олена Чабак і Богдан Машай.

В ефірі були такі сюжети:

про бої на Бахмутському напрямку,

про сонячні панелі, встановлені на будівлі Мінфіну,

про ПТСР у військових,

про заворушення у Великій Британії,

про облаштування жителів Сміли, які втратили домівки через ракетний обстріл,

про двох братів, які вирощують кавуни на Львівщині.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про рятувально-пошукові роботи в Костянтинівці в зруйнованому ракетним ударом супермаркеті,

про відкриття офісу підтримки малого бізнесу в Черкасах.

Гостями ефіру були:

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про довготривалу тривогу і вибухи, про необхідність диференційованої системи повітряних тривог, про закриття неба над Харковом та роботу інфраструктури міста.

Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Херсона та області, про розмінування замінованих земель в області, про рух людей в області, гуманітарну ситуацію в прифронтових населених пунктах і  підготовку до зимового сезону.

Вадим Філашкін, голова Донецької ОВА, про наслідки ракетного влучання в супермаркет у Костянтинівці, про загиблих і поранених унаслідок влучання та про хід рятувальних робіт.

Микола Колісник, заступник міністра енергетики, про стан енергетичної системи, про відсутність планових відімкнень електрики та про відновлення пошкоджених ворогом енергооб’єктів.

Павло Дяченко, начальник відділу комунікацій Нацполіції Донеччини, про хід аварійно-рятувальних робіт у Костянтинівці, про загиблих і поранених, про ракетну атаку, про роботу слідчо-оперативних груп.

Дмитро Жмайло, співзасновник і виконавчий директор Українського центру безпеки і співпраці, про стратегію атак ЗСУ по Криму, про можливості деокупації Криму, про операцію розвідників на Тендрівській косі, про шляхи до ураження Керченського мосту.

Костянтин Криволап, авіаційний експерт, про останні атаки по ворожих аеродромах, зокрема по Липецькому, про шведські літаки СААБ-340,

Богдан Устименко, керівник Інституту національної безпеки, юрист-міжнародник, про стратегічне значення Керченського мосту для окупантів, про витіснення Чорноморського флоту, про майбутнє розмінування Чорного моря, про морський коридор, який підтримує Україна.

В’ячеслав Ліхачов, сходознавець, експерт Центру громадянських свобод, про ситуацію довкола можливого нападу на Ізраїль.

Олег Лісний, політолог, про майбутні дебати між Трампом і Гарріс, про незалежного кандидата Кеннеді-молодшого, про політику Лукашенка, про політику Вірменії, про роль України в майбутньому пострадянських країн, про санкції та F-16.

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, про атаку ворога на супермаркет у Костянтинівці, про імовірність присутності представників Росії на другому Саміті миру, про позиції України і різних світових геополітичних гравців, про відмову Мексики арештувати Путіна в разі його приїзду.

Дмитро Кожубенко, офіцер секції планування бригади НГУ «Рубіж», про ситуацію на фронті на Харківському напрямку, про збір на потреби бригади в засобах РЕБ проти дронів.

Валерія Ткач, заступниця директора Директорату розвитку електронних послуг Мінцифри, про економічне бронювання та апеляції на відмови на бронювання.

Олексій Бежевець, уповноважений представник Міноборони з питань рекрутингу, про відкриття нових рекрутингових центрів по Україні, про результати роботи мережі рекрутингових центрів.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 105 разів — більш як по 26 порушень на годину ефіру в середньому. З месенджерів і соцмереж брали відео чи інформацію в 30 випадках. Користувалися сторінкою ДСНС Харківщини в соцмережі. І брали багато всього з ворожих анонімних телеграм-каналів «NewStream», «Astra», «tactical_13». «Посилалися» так: «ворожі пропагандистські пабліки повідомляють», «пишуть пропагандистські пабліки», «опозиційні російські пабліки пишуть», «про це у соцмережах повідомив мер міста» (мер ворожого міста Курчатова), «місцеві публікують відео», «місцеві пишуть».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ДСНС, МОЗ, Міненерго, Офіс генпрокурора, Сумську, Херсонську, Кіровоградську і Дніпропетровську ОВА, адміністрацію «Нової пошти» і на російське Міноборони. Ще були такі «посилання»: «повідомляє так звана місцева окупаційна влада», «медіа повідомляють», «британські медіа з’ясували» і «це інформація від наших джерел в СБУ».

20 разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «станом на зараз відомо», «буквально щойно стало відомо», «попередньо відомо», «знаємо», «говорять», «маємо оновлену інформацію», «з’явилося відео», «кадри, які надходять звідти», «повідомляють» (невідомо хто), «нарахували» (невідомо хто), «згідно з останніми опитуваннями» (невідомо чиїми), «побачила одне опитування», «прийшло нове оновлення» тощо.

Три рази подавали факти взагалі без посилань на джерела.

9 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «поліція Харківської області закликала», «воїни 30-ки кажуть», «західні союзники наголошують», «в німецькому Бундестазі заявили», «такої ж думки притримуються і в Пентагоні», «кажуть експерти», «твердять експерти», «психологи не радять».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 25 разів — більш як по 6 порушень на годину. 15 з них були невідповідністю картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Традиційно не до ладу «перекривали» фронтові зведення і повідомлення про обстріли різних населених пунктів. Традиційно не до ладу «перекривали» абиякі тексти абиякими архівами. Часом до абсурду: казали про Трампа — показували Гарріс, казали про Гарріс — показували Трампа. Класика жанру, я би це назвав.

Ще невідповідно «ілюстрували» одне з прямих ввімкнень і одну розмову з гостем.

І були фактичні неточності. Ведуча чомусь спочатку стверджувала, що по супермаркету в Костянтинівці «стріляли зі ствольної артилерії». Звісно ж, без жодних посилань на джерело. Далі в ефірі очільник Донецької ОВА Вадим Філашкін обмовився: «керованою авіабомбою Х-38 цинічно обстріляв місто Костянтинівка». Х-38 – це ракета класу «повітря-земля», але редакція в тематичному титрі тут же написала: «ворог скинув КАБ на Костянтинівку». І вже значно згодом, коли вже в ефірі йшлося про ракету, гостьова ведуча все одно казала про удар по супермаркету в Костянтинівці: «наскільки швидко працювала ворожа артилерія». Я так і не зрозумів, звідки цю «артилерію» редакція взагалі взяла.

Ще була дрібниця, але ж… Ведуча новин вороже місто Курчатов називала «Курчатове». Треба хоч на мапу глянути, щоб не перебріхувати на український лад російську назву.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 145 порушень стандарту — більш як по 36 порушень на годину в середньому.

125 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Були суто емоційні оцінки: «ще один жахливий військовий злочин росіян», «найгарячіше на Покровському напрямку», «також усе ще гаряче», «росіяни вгатили», «влупили росіяни», «також спали неспокійно», «понівечена інфраструктура», «на жаль, ця невтішна інформація», «кадри, які надходять звідти, вражають», «лише дивом минулося без постраждалих».

Були оцінки з будь-яких приводів: «черговий зухвалий військовий злочин», «там було багато людей», «людне місце», «велике жиле місто», «потужний прильот», «активніше обстрілюють», «масштабні пожежі», «багато мертвих російських солдатів», «агресивні антиіммігрантські вигуки», «чималі групи людей», «проблема пішла далеко», «фейків там виявилось чимало», «активно поширювали», «можна непогано заощадити», «сильно пошкоджена школа», «буквально щойно», «викрили ділка», «обирали ретельно», «ретельно оглядають», «відвідувачів нині небагато» тощо.

Траплялися міркування — «експертні» думки, припущення тощо: «В умовах ракетного терору і пов’язаних з цим відключень світла альтернативні джерела енергії стають чи не єдиним ефективним рішенням». «Очевидно, що в такий час у магазині могло бути чимало покупців» (ведуча Ольга Грицик). «Але все ж найважливіше, аби впоратися з пережитим допомагали не тільки спеціалісти» (сюжет Анастасії Терещук). «Тож швидше за все це також є елементом гібридної війни Росії проти Європи, адже і випадок це не унікальний»; «І використати Росія може будь-яку суспільну напругу, роздмухавши і перекрутивши інформацію у тих же соцмережах, які часто не контролюються і залишаються анонімними, тож цивілізованому світу варто готуватися до подібних випадків і надалі» (сюжет Ганни Брикової).

Ведучі гостьових студій 19 разів не авторизували власних суб’єктивних міркувань.

І було одне узагальнення: «вони близько третьої розбудили все місто».

Стандарт повноти інформації

Було 32 порушення стандарту — по 8 порушень на годину ефіру в середньому.

Показували відео полювання українського дрона на ворожий гелікоптер, але обірвали відео ще до моменту влучання, тобто найголовнішого глядачам не показали. Причому зробили так це у трьох випусках новин.

Не досить було в сюжеті представляти Дмитра Левуся лише як «експерта-міжнародника», а гостей Костянтина Криволапа  і Олега Лісного лише як «авіаційного експерта та аналітика» і «політолога».

І традиційно для каналу, в 26 випадках на відео не було інтершуму. Зокрема, багато разів показували відео з місця влучання ворожої ракети в гіпермаркет у Костянтинівці, що не дало глядачам ефекту присутності. Одного разу гостьова ведуча «виправдала» це словами: «ми будемо дивитися ці кадри без звуку, бо вони можуть травмувати». Хоча ніщо не заважає в монтованому відео такі травматичні звуки зняти, а всі решту залишити.

А ще взяли і хороший фронтовий репортаж геть зіпсували якоюсь музичкою. Попутно майже втративши такий важливий інтершум.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 10 порушень стандарту (по 2,5 на годину).

Чотири рази показували неадаптовану мапу. В такому вигляді вона була геть неінформативною.

Теж дуже складно для сприйняття, написи прочитати з телевізора дуже важко. А за ті півтори секунди, які ця мапа була на екрані, взагалі неможливо.

А спробуйте-но оце все встигнути прочитати і зрозуміти за ті 4 секунди, поки це було на екрані.

Складна для сприйняття інфографіка ворожих втрат як була, так і залишається.

Не було жодного сенсу показувати скриншот фейсбук-сторінки Генштабу. Все одно прочитати на екрані це неможливо.

Елементи політичного піару

Не є новиною те, що «наголосив» керівник Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв’ю «Європейській правді». По-перше, «сказав», а не «наголосив». А по-друге, Єрмак не є посадовцем, уповноваженим коментувати зовнішню політику. «Наголошувати» щось на тему зовнішньої політики держави Конституцією вповноважені або президент, або міністр закордонних справ, або народні депутати. Пан Єрмак не є ні першим, ні другим, ні третім. Тому не слід створювати штучну новину, яка насправді є просто піаром пана Єрмака в телемарафоні. Втім, Єрмак у цій «новині» таки додав піару і панові президенту.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була такою: один репортажний сюжет, три прямі ввімкнення. У гостях побувало чотири ньюзмейкери. З сюжетів кращим був фронтовий репортаж Марини Асмолової про бої на Бахмутському напрямку (оператор Михайло Головненко). Але цей якісний репортаж значною мірою зіпсували, підклавши музику.

Стандарти журналісти каналу порушували 317 разів. Це більш як по 79 порушень на годину ефіру в середньому або ж більше порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 145 разів. Більшість із цих порушень —  суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 105 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. З 32 порушень стандарту повноти інформації переважною більшістю були матеріали, де на відео не було інтершуму. З 25 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у БЗ і сюжетах. Крім того, 10 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.

У проаналізованому ефірі каналу був один прояв політичного піару — цитування зовнішньополітичних міркувань керівника Офісу президента Андрія Єрмака з інтерв’ю «Європейській правді», що не були реальною новиною.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканал «1+1» (18:00–22:00 9 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися випусками новин (по 30 і по 15 хвилин) і продовжувалися гостьовими студіями. О 20:00 був підсумковий випуск новин, який тривав 1 годину 25 хвилин, далі була гостьова студія. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Наталія Мосейчук і Руслан Шаріпов.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ворожих бомбувань на півночі Сумщини,

про наслідки ракетного удару по супермаркету в Костянтинівці,

про бої в Курській області,

про вербування ФСБ українців для диверсій і підпалів,

про зруйнований російською ракетою Центр дитячої кардіохірургії в Києві,

про засуджених українок, які мобілізувалися до війська,

про бої на Курщині і реакції на них,

про пошкоджену ракетною атакою багатоповерхівку на столичному Сирці,

про Хмельницьку АЕС,

про газове обладнання в оселях,

про російські фірми, які маскуються під європейські,

про виступ української збірної на Олімпіаді в Парижі,

про наслідки для України російського нападу на Грузію в 2008 році,

про роботу «Охматдиту»,

про ветерана, який заснував власну ферму на Запоріжжі.

Були прямі ввімкнення:

про обов’язкову евакуацію з прикордонних населених пунктів Сумщини,

про роботу «Охматдиту».

Гостями ефіру були:

Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про ситуацію в прикордонних громадах області з ворожими бомбуваннями і обстрілами, про евакуацію людей з найнебезпечніших місць.

Вадим Філашкін, голова Донецької ОВА, про хід рятувальної операції в Костянтинівці, про загиблих і поранених, про евакуацію людей з небезпечних населених пунктів.

Жан Беленюк, народний депутат, бронзовий призер Олімпіади-2024, про виступи українських спортсменів на Олімпіаді в Парижі, підтримку українських спортсменів у Франції та свій спортивний шлях.

Михайло Самусь, воєнний експерт, про реакції західних партнерів на бойові дії на Курщині, можливі стратегічні цілі наступу на Курщині, про імовірність захоплення Курської АЕС, можливий подальший розвиток цього наступу та про ситуацію на Покровському напрямку.

Олександр Алфьоров, військовослужбовець та історик, про історію козацької Курщини і палац гетьмана Мазепи на Курщині.

Катерина Булавінова, медична експертка дитячого фонду ЮНІСЕФ, про поширення нового штаму ковіду, про заходи убезпечення від захворювання, імунітет від вірусу ковіду, про вакцинацію бійців на фронті, про вакцинацію від дифтерії і правця.

Владислав Фарапонов, аналітик «Інтерньюз-Україна», про позитивні ефекти українського наступу на Курщині, імовірну війну на Близькому Сході і дії України, про помірковану реакцію США на наступ ЗСУ на Курщину.

Олександр Хара, дипломат, експерт Центру оборонних стратегій, про позитивні ефекти українського наступу на Курщині, про перебіг кампанії в США, про імовірну війну на Близькому Сході.

Євген Добряк, експерт-міжнародник, народний депутат 6-го скликання, про позитивні ефекти українського наступу на Курщині, про можливі реакції Китаю на наступ України на Курщину, про ситуацію на Близькому Сході.

Володимир Жовнір, генеральний директор «Охматдиту», про відновлення роботи лікарні після ракетної атаки ворога, про подальші дії з визначення відбудовників лікарні, про створення наглядової ради.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 130 разів. Це по 32,5 порушення на годину ефіру в середньому, або ж більш як по порушення кожних дві хвилини. З телеграмів і соцмереж брали картинку і інформацію в 32 випадках. Зокрема користувалися анонімними каналами «Донбас оперативний», «Киевский движ» і «Труха». Широко використовували відео з анонімних ворожих телеграм-каналів «Жесть Курск», «Родная Суджа», «ВЧК-ОГПУ», «exelinova_plus», «Жесть Липецк» та інших. І були «посилання»: «телеграм-канали почали повідомляти», «ширилися повідомлення в телеграмах», «в інтернеті з’явилося відео», «у соцмережах почали з’являтися вражаючі фото і відео».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше – 36. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Збройні сили, Нацполіцію, Офіс генпрокурора, СБУ, ДСНС, МОЗ, Мін'юст, «Укренерго», Сумську ОВА, а також на Білий Дім, ООН, ворожі Міноборони і Генштаб. І були ще більш розмиті псевдо: «Москва запевняє», «ЗМІ країни-агресорки повідомляють», «кажуть у поліції», «кажуть синоптики», «іноземна преса описує», «західна преса іронізує» тощо.

17 разів робили абстрактні псевдопосилання: «щойно стало відомо», «повідомлялося» (невідомо ким), «за повідомленнями» (невідомо чиїми), «назвали» (невідомо хто), «за попередньою інформацією», «за попередніми даними», «попередньо», «на відео (невідомо чиєму) добре видно», «за інформацією джерел ТСН» (без будь-яких уточнень щодо цих «джерел»).

12 разів наводили факти взагалі без будь-яких посилань на джерела.

33 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «в групі «Нафтогаз» закликають», «у Головному управлінні розвідки запевняють», «у Пентагоні наголосили», «Сполучені Штати наголошують», «кажуть у місцевій філії газмереж», «поліцейські закликають», «кажуть оперативники СБУ», «кажуть правоохоронці», «детективи вважають», «серед версій фахівців», «фахівці радять», «попереджають газівники», «місцеві називають», «наші військові натякають», «дитячі кардіохірурги констатують», «експерти підраховують», «пожильці називають» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 29 порушень стандарту (більш як по 7 на годину в середньому). Більшістю з них були невідповідності картинки і тексту в сюжетах і БЗ — 25. Традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення про бойові дії на фронті і про наслідки обстрілів різних населених пунктів. Інколи це було геть невідповідно. Наприклад, ведуча говорила про рейд українських військових на Кінбурнську косу, а «перекривали» це відео Курщини.

Невідповідно «перекривали» одне з прямих ввімкнень і дві розмови з гостями.

На раніше відзнятому відео, яким «перекривали» пряме ввімкнення з Сумщини, і на раніше відзнятих синхронах був брехливий титр «наживо». Що є поганою традицією редакції.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 253 рази. Це більш як по 62 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини.

Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах — 247 порушень.

Суто емоційні оцінки журналістів: «того кривавого понеділка», «розгатила російська ракета», «того трагічного понеділка», «понівеченого будинку», «українці платять страшну ціну», «страшними звуками», «потроху оговтується», «не можуть знайти собі місця», «щемливо попрощався», «вражаючі фото і відео», «перелякано фіксує», «щиро радіють», «з жалем констатують», «тут все ніби прошите болем і тишею», «і стіни у рваних ранах», «і мріяти не міг», «не менш сенсаційне влучання», «дедалі частіше висловлює захоплення», «була найбільшим розчаруванням», «нещодавно був скандал», «щодо цього скандалу», «у яскравому двобої», «полоскотав нерви» тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «масштабна пожежа», «сильна пожежа», «руйнування масштабні», «нещадно крити КАБами», «демонстративно цілять», «підступно ударили», «вперто по-імперськи називають», «ще одну унікальну операцію», «активно використовують», «сакральні слова», «звичайні наслідки», «постраждало багато дітей», «де завжди багатолюдно», «блакитне паливо постачають стабільно», «його важливо вчасно чистити», «свято спорту добігає кінця», «новенький ремонт», «його історія не унікальна», «дуже обережних оцінок», «ніби все добре», «лагідно називають», «рогаті красуні», «чисто і затишно було», «легендарна фехтувальниця», «у наддраматичній боротьбі», «заслужене срібло», «фірмовий гопак» і подібні.

Чимало було різних міркувань — «експертних» висновків, припущень, «корисних порад» та й просто, даруйте, «потоку свідомості»: «Символізм був завжди притаманний для господарів Кремля» (ведуча Соломія Вітвіцька). «Не факт, що фільмувати військову техніку та її рух було корисно для її подальшого існування»; «Навряд чи кремлівського пропагандиста заарештували»; «Це дозволило би українським силам утримувати частину території на Курщині протягом деякого часу і дало би важелі впливу, необхідні для переговорів з Москвою» (сюжет Яни Слісарчук). «У Грузії по суті була репетиція того, що нині відбувається у нас» (сюжет Валентини Доброти). «Вона все ще нагадує таку велику рану, вона вже не кровить, але насправді дуже болить, і боляче дивитися на ці всі руїни» (пряме ввімкнення Олени Лоскун). «Однак ця сума — ваша впевненість у справності техніки в оселі»; «Якщо вашому котлу більше 15 років, подумайте про заміну, що старішою є техніка, то більше газу споживає і частіше потребує заміни деталей» (сюжет анонімної авторки).

Ведуча гостьової студії двічі не авторизувала власні міркування.

Ще 4 рази були узагальнення: «тут ніхто не збирається опускати руки, незважаючи на нові щоденні обстріли», «фінал фехтування на шаблях у командній першості полоскотав нерви кожному українцеві», «на це звернули увагу усі світові медіа».

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень стандарту.

Не досить було Михайла Самуся представляти лише як «військового експерта».

Не був титрований синхрон імовірно чиновника в прямому ввімкненні з Сумщини. Так само і синхрони евакуйованих людей. Не був титрований синхрон імовірно поліцейського в сюжеті про Костянтинівку.

Не титрували датами бекграундове відео війни в Грузії 2008 року. І не титрували датою бекграундове відео запуску енергоблоку на Хмельницькій АЕС у 2004 році.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 15 порушень (майже по 4 на годину).

Не було сенсу показувати скриншот з телеграм-каналу «Нової пошти», ще й щось там у тексті виділяти маркером. Далеко не кожен глядач зможе такий дрібний текст на екрані телевізора прочитати. І вже тим більше не було сенсу показувати скриншот статті в газеті Washington Post. Не було сенсу в сюжеті наводити скриншоти різних західних видань з великими текстами дрібним шрифтом англійською. Та ще й щось там виділяти маркером.

І без того складну для сприйняття мапу споживання електрики тепер у ТСН показують ось так. Певно, для ще «кращого» сприйняття.

Ведуча новин казала: «у межах спецоперації БЕБ». Цю абревіатуру не всі глядачі знають, тож при першій згадці слід було називати установу повністю.

Крім того були: «топкорупціонерам», «українські ритейлери», «мають російську франшизу», «проксі Китаю».

Елементи політичного піару

Зробили цілий рекламний сюжет про те, що слід перевіряти газове обладнання в оселях, але лише для того, щоб сказати ось таке: «Очільник газової компанії “Нафтогаз України” Олексій Чернишов наголошує: національна компанія робить усе, аби навіть в умовах війни забезпечити українців стабільним газовим постачанням». І аж два синхрони пана Чернишова, який у них усіляко вболіває за споживачів. Зворушливо, аж сил нема. І «в “Нафтогазі” запевняють: блакитного палива вистачить усім споживачам». (Принагідно питання до журналістів: а що це за «блакитне паливо»? Газ же ніякого кольору не має насправді). І ще одна ознака класичної «джинси» — сюжет не був «підписаний», авторка залишилася анонімною.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу цього дня була надзвичайно слабкою — лише один репортажний сюжет і одне пряме ввімкнення (ще одне було не подієвим). Це дивно, як на мене, адже канал має багато потужних репортерів. У гостях за ці чотири години ефіру побувало 3 ньюзмейкери. З сюжетів кращими були репортаж Ігоря Бондаренка про наслідки ворожих бомбувань на півночі Сумщини (оператор Олександр Шиян) і оглядовий сюжет Інни Боднар про зруйнований російської ракетою Центр дитячої кардіохірургії в Києві (оператор Володимир Парахонський).

Стандарти журналісти каналу порушували 433 рази. Це більш як по 108 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по два порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 253 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. 130 разів порушували стандарт достовірності. Було дуже багато узагальнених розмитих псевдопосилань, як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. І багато було взято без перевірки з телеграм-каналів і соцмереж. З 29 порушень стандарту точності переважна більшість була невідповідністю картинки і тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 15 разів порушили стандарт доступності подачі інформації і 6 разів — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — відверто рекламний сюжет з «трибуною» для голови правління «Нафтогазу України» Олексія Чернишова.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (14:00–18:00 9 серпня) 

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися випусками новин (по 30 і по 15 хвилин хронометражем), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вели спочатку Євген Агарков, потім — Тетяна Шевченко, згодом — Роман Сухан, гостьові студії вели спочатку двоє ніяк не представлених ведучих, згодом — Ольга Герич і Юлія Девда.

В ефірі були такі сюжети:

два сюжети про корінні народи Криму,

про загрозу дистанційному навчанню через проєкт наказу Міносвіти,

про анімовану програму психологічної підтримки дітей,

про бої в Курській області,

про колишніх ув’язнених, які нині воюють у ЗСУ,

про підготовку черкаських атлетів до Паралімпіади,

про військового з Херсона, який нині працює в ТЦК.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про наслідки удару по супермаркету в Костянтинівці і про рятувальні роботи там,

про останні успіхи українських спортсменів на Олімпіаді в Парижі.

Гостями ефіру були:

Тетяна Брянцева, заступниця голови Селидівської міськради, про наслідки вчорашніх обстрілів Селидового, про гуманітарну ситуацію в місті та евакуацію людей.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів і авіабомбувань Херсона та області, про підготовку до опалювального сезону, про ситуацію на окупованих землях області.

Максим Віхров, експерт Центру стратегічних комунікацій, про те, як російські пропагандистські ресурси висвітлюють події в Курській області, про невдоволення населення фронтової області діями російської влади, про реакцію західних медіа на події на Курщині.

Павло Лакійчук, керівник безпекових програм центру глобалістики «Стратегія-ХХІ», про полювання українських дронів на ворожі гелікоптери на Курщині, про удари по окупованому Криму.

Андрій Закревський, голова правління Асоціації «Нафта і газ України», про значення захоплення ЗСУ газовимірювальної станції в російському місті Суджа, про корупційну складову російського експорту газу до Угорщини, Словаччини і Австрії через Суджу, про перспективи припинення газового транзиту з РФ.

Іван Варченко, експерт з нацбезпеки, військовослужбовець ЗСУ, про значення наступу ЗСУ на Курщині, про реакцію західних партнерів на цей наступ.

Павло Нарожний, воєнний експерт, про результати українського удару по аеродрому в Липецьку, про розвиток українських дронів і ракет, про можливості розвитку спільних із західними партнерами підприємств з виробництва зброї.

Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу, про важливість захисту інтересів корінних народів Криму під час війни, про утиски корінних народів Криму окупантами, про активізацію співпраці з корінними народами на території Росії.

Юрій Федоренко, командир батальйону УБПАК «Ахіллес» 92-ї ОШБ, про ситуацію на фронті на півночі Харківщини.

Вадим Мисник, речник ОТУВ «Сіверськ», про ворожі обстріли прикордоння Сумщини і Чернігівщини, про активність ворожих ДРГ, про пересування ворога по той бік кордону, про будівництво фортифікаційних споруд.

Крім того, в ефірі була трансляція змагань на байдарках на Олімпіаді.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цього дня канал встановив «персональний» рекорд за кількістю порушень ключового стандарту — 125 порушень! Це більш як по 31 порушенню на годину ефіру в середньому або ж по порушенню що дві хвилини. Ще один рекорд — у 68 випадках брали і подавали неперевірену інформацію та відео з телеграм-каналів і соцмереж. Менеджерам давно вже слід замислитися, щоб якось виправляти цю ганебну ситуацію. Користувалися телеграм-каналами «Спільнота Стерненка», «Кримський вітер», а також посилалися на низку каналів місцевих та державних органів.  І дуже активно користувалися цього дня ворожими телеграм-каналами: губернаторів Курщини Олексія Смирнова, Липецької області Ігоря Артамонова, Бєлгородської області В’ячеслава Гладкова, ворожого Міноборони і різноманітними анонімними ворожими телеграмами: «ВЧК-ОГПУ», «Блэтгород», «Readovka», «Просто Михаил», «Lipetsk24», «Mash», «Astra» тощо. І ще були псевдопосилання: «мережею почала ширитися інформація», «на деяких відео, які також ширилися в мережі».

Попри таку велику кількість «посилань» на інтернет, все одно було забагато (цілих 22) узагальнених розмитих псевдопосилань. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ДСНС Харківщини, «Нову пошту», Сумську ОВА, Офіс генпрокурора. І чимало було узагальнених псевдопосилань на ворогів — російське Міноборони, російське МНС, якесь російське «профільне міністерство». А ще: «російські пропагандистські ЗМІ з посиланням на посольство РФ писали», «повідомили Суспільному місцеві жителі», «росіяни повідомляли».

Було також незвично багато абстрактних псевдопосилань: «за попередніми даними», «попередньо відомо», «за даними джерел», «знаємо», «стала відома інформація», «з’явилася інформація», «повідомили джерела Суспільного» («джерела» слід визначати, анонімність джерел слід пояснювати глядачам, а в такому вигляді — це чиста абстракція, а це раз по раз повторювали всі три ведучих новин).

5 разів наводили відповідальні факти без будь-яких посилань на джерела.

І ще було 9 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «військові кажуть», «аналітики наголошують», «експерти припускають» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 17 порушень (більш як по 4 на годину). З них 11 були невідповідністю картинки і тексту в сюжетах і БЗ.

Невідповідно «ілюстрували» ввімкнення з Парижа. Кореспондент казав про боротьбу — показували гімнасток тощо.

Ще невідповідно «перекривали» розмови з двома гостями.

Ведуча новин двічі без посилань стверджувала, що по супермаркету в Костянтинівці «окупанти вдарили зі ствольної артилерії». Цікаво, що другий раз вона говорила це відразу ж після прямого ввімкнення кореспондента з Костянтинівки, де той казав, що це була ракета Х-38. І навіть у випуску новин о 15:00 ведучий уперто продовжував казати, що Костянтинівку «росіяни обстріляли зі ствольної артилерії». Хоча уже в двох прямих ввімкненнях — у випуску новин о 14:00 і в наступній гостьовій студії — два різні кореспонденти казали з місця події про те, що це була ракета Х-38.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 38 порушень. Це по 9,5 на годину ефіру в середньому. Усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Найбільше було всіх оцих «зазначив»-«наголосив».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 14 разів.

Не досить було представляти Івана Варченка лише як «експерта з національної безпеки». Не досить було представляти Павла Нарожного лише як «військового (себто воєнного, звісно ж) експерта». Хоча би згадали, що він очолює «Реактивну пошту» з поясненням, що це за фонд. У сюжеті про корінні народи не були титровані синхрони.

А ще в 10 матеріалах на відео не було інтершуму.

Стандарт балансу думок

Двічі показували сюжет з критикою проєкту наказу Міносвіти щодо дистанційного навчання школярів-переселенців. У сюжеті мав би обов’язково бути коментар представників Міносвіти, але його не було.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт було порушено у 8 випадках.

Дуже вже дрібний шрифт часто на титрах, якими позначають компетентність гостей, наприклад:

Шрифт має бути таким, щоб легко читався на телевізорі з відстані п’яти діагоналей.

І тут якась незрозуміла «економія» на розмірі шрифту.

А це точно не всі глядачі з екрану зможуть прочитати.

Показували неадаптовану до телевізора мапу DeepState.

І навіщо було показувати на екрані ось таке?

А ще були: «піднялася у топ 15», «в ефірі денного слоту».

Інші зауваження

Ведучі новин наостанок не анонсують наступну гостьову студію. Не представляють ведучих, які вестимуть цю студію. Ведучі гостьової студії на початках не представляються самі, нема і представлення титрами. І наостанок — на сайті компанії нічого не можна довідатись про обличчя каналу. Якась тотальна анонімність. На мій погляд, це просто неприпустимо для Суспільного мовника.

Геть незрозуміло, навіщо в новинах було повідомляти, по-перше, про якесь ДТП в Туреччині (яке жодним чином не стосується України). Невже українських новин так мало?

У тексті і в титрах у сюжеті Ганни Самари забули про фемінітиви: «розповідає психолог програми» «Анна Негрій, педагог-психолог».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була дуже слабкою. Жодного репортажного сюжету не було, було 3 прямі ввімкнення, два з яких робили не кореспонденти Суспільного, а їхні колеги з «Радіо Свобода». У гостьових студіях побувала лише одна ньюзмейкерка.

Стандарти журналісти каналу порушували 204 рази (це по 51 порушенню на годину ефіру в середньому). Цього дня встановили два «персональних» рекорди — за кількістю порушень стандарту достовірності — аж 125, з яких більше половини (68 порушень) були неверифікованими відео чи інформаціями, взятими з телеграм-каналів та соцмереж. Усі 38 порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах. З 17 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ та сюжетах. Крім того, 14 разів порушили стандарт повноти інформації, 8 разів — стандарт доступності її подачі, двічі порушили стандарт балансу думок.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Рада» (18:00–22:00 10 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефіру була такою: ефірні години починалися з випусків новин (15–20-хвилинних), продовжувалися гостьовими студіями. О 20:00 був годинний підсумковий випуск. Наступна година була гостьовою. Новини вела Ольга Бутко, підсумковий випуск — Світлана Усенко, гостьові студії вела Тетяна Гончарова спочатку з Вадимом Колодійчуком, згодом — з Максимом Зборовським.

В ефірі були такі сюжети:

про завершення розбору завалів супермаркету в Костянтинівці,

про військовий вишкіл, який проводять бійці-спецпризначенці для підлітків,

про евакуаційно-операційні автомобілі, які виготовляють для фронту волонтери,

про плани з будівництва енергоблоків на Хмельницькій АЕС,

про влаштовану бійцями виставку бойових трофеїв на Кіровоградщині,

про першу школу кермування будівельною технікою для жінок,

про ціни на оренду житла,

про 84-річну жительку міста Оріхів на Запоріжжі,

про зоозахисницю, яка рятувала собак в окупації,

про історії трьох ветеранів війни.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Єгор Чернєв, голова делегації в Парламентській асамблеї НАТО, про політичне і воєнне значення операції на Курщині, про відсутність реакції Глобального Півдня і загалом союзників Росії на ці події, про реакції союзників на дії України, про готовність партнерів розширювати номенклатуру зброї для України, про значення вступу України в НАТО.

Матвій Бідний, т. в. о. міністра молоді та спорту, про підсумки виступів української збірної на Олімпіаді в Парижі, про участь російських спортсменів на Олімпіаді, подальший розвиток українського спорту, про роботу Українського простору під час Олімпіади.

Анатолій Храпчинський, експерт з авіації, про ракету Х-38, якою вороги влучили в супермаркет у Костянтинівці, про спроможності ворога атакувати ракетами Україну, про збиття українськими дронами російських гелікоптерів, про спроби Росії захистити Керченський міст, про питання обмежень по західній зброї.

Василь Фурман, доктор економічних наук, про послаблення курсу гривні, про вплив відімкнень електрики на стабільність економіки і грошової системи, про значне перевищення імпорту над експортом.

Валентин Гладких, політолог, про заяви Лукашенка про розміщення «іскандерів» на кордоні з Україною, про імовірність заколотів у Росії, про російську опозицію, про можливі політичні цілі Курського наступу, про реакції західних партнерів на Курську операцію.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про військові і політичні здобутки Курського наступу, про Курську АЕС як про імовірну ціль, про заяви Лукашенка щодо перекидання «іскандерів» до кордону з Україною, про посилення окупантами ППО Керченського мосту.

Богдан Ференс, експерт-міжнародник, про реакції західних партнерів на Курський наступ ЗСУ, про підштовхування Росії до діалогу, про можливості залучення до української Формули миру гравців Глобального Півдня, про перебільшення можливостей впливу Китаю на Росію, про перебіг президентської кампанії в США.

Іван Ус, експерт з міжнародної економіки, про стан російської економіки, про підвищення виплат як чинник зростання інфляції в Росії, про сигнали російських олігархів Путіну і про руйнування економіки від війни.

Євген Вольнов, волонтер, очільник 3D-друкарні, яка готує деталі для бойових дронів, про збір на пластик для друку деталей і роботу друкарні.

Іван Фарафонов, ветеран 28-ї ОМБР, про збір на дрони для бригади, про різні випадки на фронті, про своїх загиблих побратимів, свою фронтову історію за два роки війни, про демобілізацію по інвалідності.

Крім того, в ефірі були:

відеозвернення президента Володимира Зеленського;

опитування народних депутатів щодо перспектив ухвалення законопроєкту, який спростить оформлення компенсацій за зруйноване житло на окупованих територіях.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 58 разів (це по 14,5 порушень на годину ефіру в середньому). 6 разів брали картинку й інформацію в телеграмах і соцмережах. Зокрема, використовували відео ворожих телеграм-каналів. І «посилалися» таким чином: «у соцмережах з’являється відео», «мережами несеться інформація», «в соцмережах забили на сполох».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації — 28. Так «посилалися» на Генштаб, Міноборони, МВС, Херсонську і Донецьку ОВА, Харківську облпрокуратуру, Міноборони Литви і концерн «Рейнметал». І були ще більш розмиті «місцева влада повідомляла», «їхні (російські) ЗМІ повідомляють», «дані української розвідки», «пишуть білоруські ЗМІ», «пишуть російські засоби масової інформації так звані», «у поліції зазначили».

Було 4 абстрактні псевдопосилання: «стало відомо», «попередньо говорять», «пролунала цікава заява» (невідомо чия).

Тричі наводили факти взагалі без посилань.

Ще 17 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «в ОВА закликали» (в Херсонській), «там наголосили» (у Пентагоні), «в адміністрації не припиняють закликати», «багато хто говорив», «кажуть діти», «погоджуються з цим і батьки», «кажуть військові», «захисники кажуть», «розповідають бійці», «кажуть столичні експерти з нерухомості», «експерти зазначають» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 22 рази (по 5,5 порушень на годину).

14 з них були невідповідністю картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Невідповідно ж «ілюстрували» 5 розмов з гостями.

Ведуча казала про знищені «десяток бойових броньованих машин», а на інфографіці було 9.

Ведучий гостьової студії казав: «маємо імпортованих в Україну товарів на тридцять дев’ять і один мільярд, експортувала Україна товарів на двадцять два і шість мільярдів». Це про 39,1 і про 22,6. І коли вже журналісти навчаться правильно називати десяткові дроби?

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 84 порушення стандарту (це по 21 порушенню на годину в середньому).

Більшістю з них (74) були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Переважно оцінки: «в найгарячіших точках фронту», «понівеченого бетону і металу», «суттєво обгоріли», «у пастці вогню», «бабусі пощастило», «вибори будуть найбільш напруженими», «миттєво проводити операції», «забили на сполох», «цікавий гість», «важливі та цікаві історії», «лікує зранену війною душу», «унікальна мобільна операційна», «важливі теми», «впливає чимало факторів», «нове слово в тактиці», «довгоочікуваної поїздки», «відбудеться найближчим часом», «креативний рекрутинг», «цінник немаленький» тощо. І дуже багато було всіх оцих «закликав»-«наголосив».

10 разів ведучі гостьових студій не авторизували, як це належить, власних суб’єктивних міркувань. Як, наприклад: «Терористи за це відповідатимуть обов’язково». «Перехоплення ворожих гелікоптерів дронами — це нове слово у тактиці застосування безпілотних ударних систем» (ведучий Максим Зборовський).

Стандарт повноти інформації

Було 25 порушень стандарту. Це більш як по 6 порушень на годину ефіру.

У репортажі з Костянтинівки було таке: «в обласній військовій адміністрації офіційно озвучили дані про 14 загиблих та майже пів сотні поранених». Кількість поранених людей не округлюється, а подається повно і точно.

Кажучи, що в Росії збільшили виплати за підписання контракту з Міноборони до 400 тисяч рублів чи до 2 мільйонів рублів, слід переводити ворожі рублі в доступну аудиторії валюту або хоча б нагадати, яким є курс рубля до гривні.

Не досить було Анатолія Храпчинського представляти лише як «експерта з авіації», Валентина Гладких лише як «політолога», Богдана Ференса лише як «експерта з міжнародних питань», а Івана Уса лише як «експерта з міжнародної економіки».

У сюжеті про виставку бойових трофеїв не всі синхрони були титровані.

У сюжеті не титрували датою бекграундове відео перших хвилин після влучання ракети в супермаркет у Костянтинівці за 9 серпня, і ще більш давній ворожий обстріл ринку в Костянтинівці. Не титрували датою бекграундове відео запуску енергоблоку на Хмельницькій АЕС.

А ще в 11 БЗ на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 9 порушень стандарту.

Ведучий гостьової студії в довгому і складному запитанні «насипав» глядачам велику кількість десяткових дробових чисел, згадавши обсяг експорту і імпорту цьогорічний і чотирирічної давнини. На слух усе це сприймати (та ще й подумки порівнювати) жодним чином неможливо. Якщо вже було таке бажання щось порівнювати, слід було, як мінімум, дублювати ці слова якісною інфографікою.

Зробили нову інфографіку ворожих втрат.

Можна, звісно, по-різному оцінювати творчий задум і креативність. Але коли на телебаченні малюють будь-яку інфографіку, слід обов’язково враховувати постійні елементи ефірної картинки, зокрема логотипи, щоб вони не перекривали собою інформативні частини інфографіки, як воно і вийшло на «Раді». Логотипи колег (у цьому прикладі «1+1», але є й інші канали, які також транслюють марафон), враховувати у «марафонців» традиційно не прийнято -(яке кому діло до глядачів, що дивляться твій продукт не на твоєму каналі!). Але ж хоча би «генеральне» лого марафону слід би було врахувати.

Ну і «щоб двічі не вставати». Традиційно ж за кадром ведуча наводила дані ворожих втрат не в тому порядку, в якому вони з’являлися на екрані. Та й з’являлися окремі позиції на екрані на якісь частки секунди, тож було зроблено все, аби максимально ускладнити глядачу сприйняття складної числової інформації.

Частина аудиторії може не знає суто військових абревіатур, наприклад у титрі: «ветеран 28 ОМБР».

Незрозуміло, навіщо взагалі було ось це показувати, та ще й англійською.

Або ще мені цікаво, а в чому був «творчий задум» показувати ось це? Невже це хтось здатний прочитати з екрану?

У сюжеті про оренду житла на одному з синхронів титр тримали менш як півсекунди. Прочитати неможливо.

А ще було таке: «унеможливлення будь-яких реваншів, ресентименту», хоча значення цього слова більшість аудиторії не знає.

Інші зауваження

Якийсь повний розсинхрон відбувся під час підсумкового випуску. Ведуча анонсувала відеозвернення президента, потім була невеличка пауза і без жодних пояснень ведуча почала читати підводку до нарису про 84-річну жительку Оріхова. А в цей момент вивели тематичний титр до зовсім іншого сюжету – про зооволонтерку. І далі пішов-таки сюжет про зооволонтерку. І при цьому – жодних виправлень чи вибачень. Типу: їжте, що дають.

Одного разу знова забули про фемінітиви: «сама за освітою агроном, але працювала оператором та заправником» (сюжет Софії Куценко).

Елементи політичного піару

Як здавна заведено на каналі, давали недолугий (бо традиційно незбалансований) набір синхронів нардепів щодо перспектив ухвалення законопроєкту, який має спростити оформлення компенсацій за зруйноване житло на окупованих територіях. Зокрема був і синхрон народного депутата від «Слуги народу» Олексія Леонова, де він казав таке: «до складу обох груп входить Олена Шуляк, яка є натхненником і проовідним куратором вдосконалення програми «єВідновлення», тому є всі підстави вважати, що ці законопроєкти мають гарні перспективи та будуть прийняті у Верховній Раді». Дуже якісне піарівське просування лідерки своєї партії. Симптоматично, що нікого з реальних опозиціонерів у цьому опитуванні представлено не було.

Навіщось в якості «новини» наводили думку керівника Офісу президента Андрія Єрмака про прискорення наступного Саміту миру. Нічого принципово нового в цій «думці» не було, щоби її цитувати в марафоні. І тим більше видавати за новину. Але президента пан Єрмак традиційно похвалив.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу Тетяна Гончарова і Максим Зборовський.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була відверто слабкою: лише один репортажний сюжет, жодного прямого ввімкнення, в гостях побувало 2 ньюзмейкери.

Стандарти журналісти каналу порушували 198 разів. Це по 49,5 порушень на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок – 84 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 58 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 25 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше було відео без інтершуму. З 22 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності картинки і тексту за кадром у БЗ і сюжетах. Крім того, 9 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.

У проаналізованому ефірі каналу було 2 прояви політичного піару: синхрон нардепа-«слуги» Олексія Леонова, в якому він безпідставно вихваляв лідерку своєї партії Олену Шуляк. І цитування в якості «новини» порожньої (з новинної точки зору) думки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, де той принагідно ще й вихваляв президента.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «Інтер» (15:00-19:00 11 серпня)

Зміст ефіру

Структура ефіру була звичною для денного слоту: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії почергово вели Ірина Баглай і Олександр Просяник.

В ефірі були такі сюжети:

про службу капелана ПЦУ на фронті в Донецькій області,

про рекрутингову акцію на Кіровоградщині,

про день меда і хліба у Вінниці,

про розмінування на Миколаївщині,

про хід евакуації на Запоріжжі,

про останні події в Курській області РФ,

про бої на різних ділянках фронту,

про роботу пересувного пункту донорства крові на Запоріжжі,

про оцінки західною пресою наступу ЗСУ на Курщині,

про українських біженців як робочої сили в Польщі,

про знищення чернігівських лісів гусінню,

про заклики до скорочення допомоги Україні в Німеччині,

про суперечки щодо місця розташування Військового меморіального цвинтаря,

про евакуаційно-операційні для фронту, передані ЗСУ українськими і французькими волонтерами,

про реабілітацію військового Івана Голика,

про пансіонат для пенсіонерів-переселенців на Київщині, відкритий американськими благодійниками.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про наслідки падіння уламків збитої ракети на Київщині,

про спортивний благодійний фестиваль у Хмельницькому на честь загиблого майора ССО,

про автопробіг «Поверніть героїв додому» у Хмельницькому,

про зустріч в Києві золотої призерки Олімпіади Юлії Бакастової,

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини та Чернігівщини,

про наслідки ворожих обстрілів Запоріжжя.

Гостями ефіру були:

Марія Мезенцева, заступниця голови Комітету ВР з питань інтеграції з ЄС, про виконання Україною всіх умов для отримання допомоги від ЄС, про готовність парламенту ухвалювати євроінтеграційні закони.

Анастасія Блищик, пресофіцерка 47-ї окремої механізованої бригади, про бої на Покровському напрямку, про допомогу військових цивільному населенню в зоні бойових дій, про тактику і ресурси ворога.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки останніх ворожих обстрілів Херсона і області, про розширення зони обов’язкової евакуації в області, про ситуацію з електрикою, газом і водою в області, про підготовку до навчального року.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, про працевлаштування українських біженців у різних країнах Заходу, про демографічну кризу в Європі.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, про стан енергетичної системи, про перспективи повернення відімкнень електрики через підвищення температури повітря, про прогнози щодо зимового періоду.

В’ячеслав Запорожець, засновник та керівник благодійного фонду з протезування, про принципи остеоінтеграції, про виділені урядом гроші на біонічне протезування і про проблеми з освоєнням цих грошей, про те, як працюють біонічні протези, про розширення їх виробництва в Україні, про економіку виробництва протезів і підготовку протезистів.

Олександр Зозуляк, перший в Україні ветеран з остеоінтегрованим протезом, про переваги біонічного протезу над звичайними, про можливості людини з біонічним протезом, про відчуття від остеоінтегрованого протезу, про заняття спортом з протезом.

«Армані», командир роти УБПАК 58-ї ОМПБР, про ситуацію на фронті на Донеччині під Водяним.

Павло Дяченко, інспектор відділу комунікацій Донецької облполіції, про хід евакуації з фронтових населених пунктів Донеччини, про застосування ворогом КАБів проти мирних людей.

Крім того, в ефірі був документальний фільм з серії «Один день» про головного ветеринарного лікаря Першого військового шпиталю ветеринарної медицини.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 116 разів. Це по 29 порушень на годину ефіру в середньому або ж по порушенню кожних дві хвилини.

З інтернету без верифікації брали відео 28 разів. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ (зокрема, 62-ї бригади, 3-ї ОШБ тощо),  телеграм-каналом «Гострі картузи». Використовували анонімні телеграм-канали «Офіцер+», «Khorne Group». І брали відео з телеграма ворожого МЧС і з ворожих анонімних телеграм-каналів «Жесть Курск», «Просто Михаил», «Sho_Shebekino», «Мой родной Воронеж» тощо.

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше – 38. У такий спосіб «посилалися» на Міноборони, Генштаб, Військово-морські сили, Донецьку і Київську ОВА, Херсонську, Харківську і Донецьку облпрокуратури, а також на Міноборони Білорусі, ЦАХАЛ, Держдеп США, турецьке Міністерство транспорту, якусь «тамтешню владу» Курська чи області. А ще були «у ЗМІ поширилася інформація», «люди кажуть», «сусіди кажуть», «кажуть фахівці».

Було 8 абстрактних псевдопосилань, ось таких: «на тепер відомо», «попередньо», «за попередніми даними», «дають таку інформацію» (невідомо хто), «зафіксовано» (невідомо ким) тощо.

7 разів наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

35 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Міністерстві оборони зацікавлені», «в уряді закликають», «Єврокомісія заявила», «тамтешні користувачі скаржаться» (російські), «ті, хто виїхали з покинутих селищ, бідкаються» (росіяни), «медики і бійці наголошують», «місцеві жителі просять», «лісівники кажуть», «фахівці лісового господарства не відкидають», «називають це науковці», «військові аналітики вважають», «в західній пресі наголошують», «підсумовують в західних виданнях», «усі західні журналісти кажуть», «експерти відзначають», «реабілітологи кажуть», «поліцейські зазначають», «за словами бійців», «волонтери запевняють», «кажуть пасічники», «жителі села кажуть», «наголошують місцеві», «посадовці наголошують» тощо.

Стандарт точності інформації

Було 30 порушень стандарту (по 7,5 на годину). 22 з них були невідповідністю картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Тут усе було традиційно – зведення Генштабу «перекривали» випадковим архівним відео якихось боїв, повідомлення про обстріли різних населених пунктів – абиякими фото і відео, взятими з інтернету, без прив’язки до «географії» і з повною невідповідністю за змістом. І звичайно ж «перекривання» абиякими архівами будь-яких повідомлень про міжнародну. Особливо «тішать» краєвиди.

Невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення з Сум. І невідповідно «ілюстрували» розмови з 5 гостями.

Були і фактичні неточності .У прямому ввімкненні кореспондентка казала: «спортивний фестиваль організували на пам’ять, на честь загиблого майора Сил спеціальних операцій Сергія Палівця. Він, до речі, теж брав участь у цьому фестивалі і показав найкращий результат на дистанції 10 кілометрів». Імовірно, йшлося все ж таки не про «цей» фестиваль, а про якийсь фестиваль з минулого. Але сформульовано було хибно.

У сюжеті було: «приїхала до Варшави на початку війни» про лютий 2022 року. А війна триває з 2014-го.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 271 раз. Це майже по 68 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини.

Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, переважно оцінки.

Суто емоційні: «цей трагічний момент», «на цю трагедію», «понівечені дев’ять автівок», «гучно та неспокійно», «та найстрашніше», «люди оговтуються», «двічі вгатив», «людям пощастило», «пощастило вижити», «кому щастить більше», «такі сцени, вони не можуть залишити байдужими нікого» тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «лишається одним з найтяжчих», «складно на Краматорському відтинку», «отримали там жорстку відсіч», «невтомної праці бійців», «непереливки ворогу», «відповідь з неба не забарилася», «найнебезпечніша ситуація», «самопроголошений президент», «активно штурмують», «історія незламності», «виникли проблеми», «росіяни хизуються», «нетоварного вигляду надав техніці «хаймарс», «слів не добирають», «поспіхом зводять намети», «населений пункт з немилозвучною назвою», «багато руйнувань», «чималий котлован», «купа руїн», «у скрутних умовах», «швидко прибули на місце», «у цей непростий час», «і що важливо», «кожна хвилина на вагу золота», «збитки чималі», «атмосфера дійсно була неймовірна», «був справжній ажіотаж», «звісно, головною зіркою сьогодні стала», «раптово перетворюється», «завітне «золото», «чотирилапа улюблениця», «авторитетне видання», «реакція містян була неймовірною», «успішно зібрали», «до такої бажаної перемоги», «досить пристойну суму», «справи йдуть не так добре», «знайшла омріяну роботу», «плани амбітні», «навперебій хваляться смакотою», «дбайливо збережені», «автентичну красу», «так само неперевершені», «унікальні дерев’яні ікони» і багато подібних.

Було й чимало міркувань – припущень, «експертних» розумувань тощо: «Це може свідчити про відсутність можливості у росіян ремонтувати субмарини у Чорному морі» (ведуча Анастасія Даугуле). «І здається однією Курською областю справа не обмежиться» (сюжет Ганни Басової). «Вочевидь бойова частина ракети здетонувала, коли вже впала» (пряме ввімкнення Ігоря Левенка). «А отже дискусії щодо прозорості будівництва та вибору місця для кладовища вочевидь триватимуть надалі» (сюжет Анатолія Журавльова).

Чимало було й маркерів суб’єктивної думки і посилення уваги: «зазначимо», «не можу не поділитися», «одразу скажу», «я хочу сказати», «найбільше мене вразило», «я думаю», «до слова», «до речі» тощо.

Крім того, одного разу ведуча гостьової студії не авторизувала власне міркування. І було одне безпідставне узагальнення: про те, що вторгнення застало оборону окупантів зненацька, говорить вся західна преса».

Стандарт повноти інформації

Було лише одне порушення стандарту: не титрували датою бекграундове відео ракетного удару по Костянтинівці 9 серпня.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушили 6 разів.

Показали такий скріншот, ще й турецькою.

А в сюжеті про працевлаштування українців у Польщі показали щось взагалі незрозуміле:

У сюжеті на синхроні був титр: «засновниця БФ «To Ukraine with love». По-перше, навряд чи всі глядачі розшифрують абревіатуру «БФ». По-друге, значна частина аудиторії не знає англійської, тож промовисту англомовну назву слід обов’язково перекладати.

А в текстах було: «оздоблений фірмовим мерчем» і «гаджети».

Інші зауваження

Забували про фемінітиви: «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео на каналі), «послухаємо співорганізатора» (про Сніжану Кріль у прямому ввімкненні Тетяни Сивоконь), «каже організатор акції» (про Лесю Стебло в прямому ввімкненні Тетяни Сивоконь), «пані Анастасіє, ви як досвідчений журналіст», «українські спортсмени здобували нагороди в жіночій вільній боротьбі» (ведуча Ірина Баглай), «Христина Цап, асистент фізичного терапевта» (титр у сюжеті Романа Гавриліва), «Юлія … невдовзі стала бригадиром» (сюжет Владислава Політа).

Елементи політичного піару

Була не виправдана контекстом розмови згадка фракційної приналежності народної депутатки Марії Мезенцевої до «Слуги народу».

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була дуже істотною в репортажній частині – 5 репортажних сюжетів і 7 прямих ввімкнень. І слабкою в ньюзмейкерській – лише одна ньюзмейкерка побувала в гостьових студіях каналу. З сюжетів були доволі якісними репортаж Руслана Смещука про службу капелана ПЦУ на фронті в Донецькій області (оператори Василь Дендін, Ігор Щепет), оглядовий сюжет Романа Барашева про знищення чернігівських лісів гусінню (оператор Володимир Дєдов) і нарис Олени Логінової і Станіслава Кухарчука про операційні для фронту, передані ЗСУ українськими і французькими волонтерами (оператор Олександр Кругліков). І дуже якісне пряме ввімкнення зробив Ігор Левенок про наслідки падіння уламків збитої ракети на Київщині.

Стандарти журналісти каналу порушували 424 рази. Це по 106 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по два порушення щохвилини. Найчастіше (271 раз) порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 116 разів. найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. З 30 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності картинки і тексту за кадром у БЗ і сюжетах. Крім того, було 6 порушень стандарту доступності подачі інформації і одне порушення стандарту повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару – недоречна згадка фракційної приналежності до «Слуги народу» гості Марії Мезенцевої.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, новини вела токсична ведуча каналу.

Важливі події/теми, які не були озвучені в телемарафоні

9 серпня

Бюро економічної безпеки додало Коломойському ще одну статтю у кримінальній справі.

Росіяни вдруге за день обстріляли Костянтинівку, цього разу зі «смерчів» (було повідомлено на Першому каналі Суспільного).

Держстат: інфляція в Україні в липні впала до нуля відсотків.

10 серпня

На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію, зокрема з двох мікрорайонів Херсона.

Росіяни атакували один з районів Херсона, п’ятеро поранених.

Росіяни атакували інфраструктурний об’єкт в Краматорську, є загиблий і поранені.

11 серпня

Росіяни артилерією атакувати Очаків: троє поранених.

На Харківщині ворог влучив ракетою у Будинок дитячої творчості.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями, часом замість них були фільми.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: ефірні години починалися випусками новин (по 30 і по 15 хвилин) і продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був пудсумковий випуск новин, який тривав 1 годину 25 хвилин, далі була гостьова студія.

Структура ефіру каналу «Рада» була такою: ефірні години починалися з випусків новин (15-20-хвилинних), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск. Наступна година була гостьовою.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для денного слоту: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була такою: ефірні години починалися випусками новин (по 30 і по 15 хвилин хронометражем), продовжувалися гостьовими студіями.

Новинна складова

Новинна складова чотирьохгодиного блоку каналів ICTV та СТБ в телемарафоні була дуже слабкою: лише один репортажний сюжет, жодного прямого ввімкнення, в гостях побувало лише 3 ньюзмейкери.

Новинна складова проаналізованого блоку каналу «Ми — Україна» в телемарафоні була такою: один репортажний сюжет, 3 прямі ввімкнення. У гостях побувало 4 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин каналу «1+1» цього дня була надзвичайно слабкою – лише один репортажний сюжет і одне пряме ввімкнення (ще одне було не подієвим). У гостях за ці чотири години побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьохгодиного блоку каналу «Рада» була відверто слабкою: лише один репортажний сюжет, жодного прямого ввімкнення, в гостях побувало 2 ньюзмейкери.

Новинна складова чоитирьох годин каналу «Інтер» в телемарафоні була дуже істотною в репортажній частині – 5 репортажних сюжетів і 7 прямих ввімкнень. І слабкою в ньюзмейкерській – лише одна ньюзмейкерка побувала в гостьових студіях каналу.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була дуже слабкою. Жодного репортажного сюжету не було, було 3 прямі ввімкнення, два з яких робили не кореспонденти Суспільного, а їхні колеги з «Радіо Свобода». У гостьових студіях побувала лише одна ньюзмейкерка.

Гостьові студії

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин побувало 9 гостей: 3 ньюзмейкери, один речник і 5 учасників подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» побувало 14 людей: 4 ньюзмейкери, один речник, 6 експертів і 3 учасники подій.

У гостях на каналі «1+1» за чотири години побувало 10 людей: 3 ньюзмейкери, 6 експертів і один учасник подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» загалом за чотири години побувало 10 людей: 2 ньюзмейкери, 6 експертів і 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин побувало 9 гостей: одна ньюзмейкерка, 2 речників, 2 експертів і 4 учасники подій.

В розмовних студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин побувало 10 гостей: одна ньюзмейкерка, один речник, 5 експертів і 3 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: «Слугу народу» в телемарафоні представляли 5 гостей (Єгор Чернєв і Ірина Борзова на «Раді», Марія Мезенцева на «Інтері», Жан Беленюк побував в ефірах «1+1» і «Ради», але в якості спортсмена, а не політика). Представників інших фракцій в телемарафоні в ці дні не було. В ефірах ICTV та СТБ і «Ми – Україна» народних депутатів не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного 9 серпня побували представник «Слуги народу» Володимир Крейденко і представник «Батьківщини» Іван Крулько.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 411 разів. Це майже по 103 порушення на годину в середньому або ж більш як по півтора порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок – 233 рази. Все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. 140 разів порушували стандарт достовірності. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. А ще надзвичайно багато було цього дня «посилань» на завідомо брехливі ворожі джерела. Усі 28 порушень стандарту точності цього разу були невідповідностями між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 5 разів порушили стандарт повноти інформації і 5 разів – стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 317 разів. Це більш як по 79 порушень на годину в середньому або ж більше порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок – 145 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 105 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. З 32 порушень стандарту повноти інформації переважною більшістю були матеріали, де на відео не було інтершуму. З 25 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у БЗ і сюжетах. Крім того, 10 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 433 рази. Це більш як по 108 порушень на годину в середньому або ж майже по два порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок – 253 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. 130 разів порушували стандарт достовірності. Було дуже багато узагальнених розмитих псевдопосилань, як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. І багато було взято без перевірки з телеграм-каналів і соцмереж. З 29 порушень стандарту точності переважна більшість була невідповідністю картинки і тексту в БЗ і сюжетах. Крім того, 15 разів порушили стандарт доступності подачі інформації і 6 разів – стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 198 разів. Це по 49,5 порушень на годину в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок – 84 рази, більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 58 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 25 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше було відео без інтершуму. З 22 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності картинки і тексту за кадром у БЗ і сюжетах. Крім того, 9 разів порушили стандарт доступності подачі інформації.

Журналісти каналу «Інтер» порушували стандарти 424 рази. Це по 106 порушень на годину в середньому або ж майже по два порушення щохвилини. Найчастіше (271 раз) порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 116 разів. найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. З 30 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності картинки і тексту за кадром у БЗ і сюжетах. Крім того, було 6 порушень стандарту доступності подачі інформації і одне порушення стандарту повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 204 рази (це по 51 порушенню на годину ефіру в середньому). Цього дня встановили два «персональних» рекорди – за кількістю порушень стандарту достовірності – аж 125, з яких більше половини (68 порушень) були неверифікованими відео чи інформацією, взятою з телеграм-каналів та соцмереж. Усі 38 порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах. З 17 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ та сюжетах. Крім того, 14 разів порушили стандарт повноти інформації, 8 разів – стандарт доступності її подачі, двічі порушили стандарт балансу думок.

Прояви політичного піару

У проаналізованому блоці каналу «Ми — Україна» в телемарафоні  був один прояв політичного піару – цитування зовнішньополітичних міркувань керівника Офісу президента Андрія Єрмака з інтерв’ю «Європейській правді». Що не були реальною новиною.

У проаналізованому блоці каналу «1+1» був один прояв політичного піару – відверто рекламний сюжет з «трибуною» для голови правління «Нафтогаз України» Олексія Чернишова.

У проаналізованому блоці каналу «Рада» було два прояви політичного піару: синхрон нардепа-«слуги» Олексія Леонова, в якому він безпідставно вихваляв лідерку своєї партії Олену Шуляк. І цитування в якості «новини» порожньої (з новинної точки зору) думки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, де той принагідно ще й вихваляв президента.

У проаналізованому блоці каналу «Інтер» був один прояв політичного піару – недоречна згадка фракційної приналежності до «Слуги народу» гості Марії Мезенцевої.

У проаналізованому блоці каналів ICTV та СТБ, проявів політичного піару не було.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару не було.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому блоці каналу «Рада» цього дня не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

У проаналізованому блоці каналу «Інтер» російських наративів не було, новини вела токсична ведуча каналу.

У проаналізованих блоках каналів ICTV та СТБ, «Ми — Україна», «1+1», російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

***

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

Скриншот відео: ТСН/ютуб