Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень — червень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

21 травня Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і відправився у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюватиметься так само як і раніше. Для цього в моніторинг почергово потраплятимуть 4-годинні блоки роботи каналу в ті ж дні, у які моніторитимуться й учасники спільного телемарафону. По черзі ці блоки братиму з різних слотів (ранкового, денного, вечірнього). Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається тією ж самою.

Телеканал «Рада» (8:00-12:00 8 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: щогодини було по два випуски новин — 15-хвилинні на початках годин, 5-хвилинні «посередині», решту часу займали гостьові студії. Новини вела Світлана Усенко, гостьові студії спочатку вели Ольга Нємцева і Назар Довгий, згодом — Тетяна Гончарова і Вадим Колодійчук.

В ефірі були такі сюжети:

про роботу зенітників проти дронів на Донбасі,

про благодійний забіг у Києві,

про тренування спортсменів-олімпійців,

про групи психологічної підтримки рідних загиблих військових у Миколаєві.

Були прямі ввімкнення:

три ввімкнення про наслідки влучання ракети в «Охматдит»,

про наслідки падіння уламків збитої ракети в Харкові,

про підсумки виборів у Франції.

Гостями ефіру були:

Дмитро Соломчук, член Комітету ВР із питань аграрної політики, про прогнози щодо підвищення цін на харчі, про врожай і можливості його зберігати.

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про законопроєкт щодо розширення кола військовозобов’язаних із правом на відстрочку, про прогнози щодо саміту НАТО.

Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про стан енергосистеми, про графіки відімкнень.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про падіння уламків у Харкові.

Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ, про кількість загиблих і поранених у Києві, про аварійно-рятувальні роботи в «Охматдиті» (інтерв’ю Софії Куценко в прямому ввімкненні).

Сергій Попко, голова Київської МВА, про наслідки влучання в «Охматдит», про інші влучання по столиці в 7 районах, про кількість загиблих і поранених.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про зміни в правилах перевірки військово-облікових документів при перетині кордону, про затримання «ухилянтів» прикордонниками.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про відновлення зруйнованої інфраструктури, про ситуацію з забезпеченням людей електрикою, про підготовку до опалювального сезону.

Вадим Мисник, речник ОТУВ «Сіверськ», про ситуацію на кордонах Чернігівської та Сумської областей, про ворожі обстріли Сумщини.

Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про наслідки ракетної атаки ворога по Києву (інтерв’ю Софії Куценко в прямому ввімкненні).

Сергій Лещенко, радник керівника Офісу президента, про ракетну атаку ворога, про імовірний зв’язок ракетного удару з майбутнім самітом НАТО, про прогнози щодо рішень майбутнього саміту НАТО.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про знищення українськими дронами ворожих цілей на території Росії, про можливості та доцільність атак на Москву, про анонсований президентом розвиток флоту.

Сергій Лук’янчук, аналітик із питань енергобезпеки, про урядові кредити для громадян на сонячні панелі, про мита на енергообладнання, про питання з генераторами, про стан енергосистеми, про майбутній опалювальний сезон, про ризики подальшого погіршення ситуації з виробництвом енергії.

Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії, про наслідки візитів Орбана до Києва, Москви та Пекіна, про майбутній візит Орбана до США, про прогнози щодо майбутнього саміту НАТО.

Анатолій Храпчинський, експерт з авіації, про масовану ракетну атаку ворога по Києву та інших містах, про різні типи застосованих ракет, про сенс комбінованих атак ворога.

Сергій Федорашкін та Андрій Сазонюк, бійці 3-ї окремої штурмової бригади, про роботу екіпажу БПЛА «Вітролом», про потреби екіпажу в автівці.

Євген Єрін, представник Головного управління розвідки, про імовірну логіку ворожої масованої ракетної атаки ворога по Києву та інших містах, про пріоритети для дронів ГУР, про виробництво ворогом нових ракет.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 126 разів. Це по 31,5 порушення на годину ефіру в середньому і це «персональний» рекорд каналу за весь час роботи в телемарафоні.

З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію 11 разів. «Посилання» при цьому були максимально невизначені: «місцеві мешканці оприлюднили в соцмережах» (російські), «фото і відео з’явилися в російських пабліках», «місцеві пабліки повідомляють», «моніторингові пабліки повідомляли», «ми бачили повідомлення в пабліках» тощо.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 73, і це рекорд телемарафону саме за подібним різновидом порушення стандарту достовірності. «Посилалися» так на Офіс президента, Міноборони, Повітряні сили, Оперативне командування «Північ», Держприкордонслужбу, Міненерго, Мінекономіки, Мінфін, «Укренерго», Дніпропетровську, Харківську і Сумську ОВА, Харківську і Київську МВА, КМДА і просто на «київську владу», а ще — на Євросоюз, Держдеп США і МВС Франції. І були геть розмиті: «місцеві ЗМІ повідомляють», «місцева влада повідомляла», «виробники декларують», «пишуть наші глядачі», «розповіли сусіди».

Було 24 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «кажуть», «повідомляють», «закликають» (невідомо хто), «за даними наших джерел», «чули», «за попередніми даними», «була попередня інформація», «попередньо», «є повідомлення», «було повідомлення», «є інформація» тощо. 10 разів повідомляли факти взагалі без будь-яких посилань.

8 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «в Міноборони закликають», «на Заході розцінили», «у Франції передбачають», «кажуть зенітники», «кажуть аналітики», «вважають оглядачі».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 28 разів, це по 7 порушень на годину ефіру. 19 із цих порушень були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Переважно це було недоладне використання архівів.

Якесь непорозуміння — говорити про офіційний курс НБУ і показувати обмінний пункт, говорити про євро, а показувати долари. Наприклад, геть недоречно анонсове повідомлення про саміт НАТО «перекривати» архівним відео якогось попереднього саміту. Повідомлення про підвищення цін «перекривали» відео супермаркету, причому на відео покупці чомусь були в зимовому одязі.

Невідповідно «перекривали» пряме ввімкнення з Харкова.

5 разів не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, говорили з енергоекспертом про сонячні панелі для ОСББ, а показували лінії електропередач.

У блоці повідомлень про наслідки ракетної атаки в різних містах України ведуча казала «вибухи лунали і у Кропивницькому та Скадовську». Скадовськ перебуває на тимчасово окупованій території, тож ця інформація явно була в цьому ряду хибною. У прямому ввімкненні з Брюсселя кореспондентка «Радіо Свобода» казала: «Лідер переможців ультраправих», насправді ж переможцями виборів у Франції стали ультраліві. Звісно, обмовка, але зміст спотворено з точністю до навпаки, а виправлень в ефірі, зокрема від ведучої новин, не було.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 101 раз (більш як по 25 порушень на годину). Дві третини з цих порушень становили суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій.

Трохи було суто емоційних оцінок: «відбувається справжній жах», «ці страшні наслідки», «цієї страшної ночі», «страшні наслідки окупації», «на жаль, ми не знаємо», «не була вдома, на щастя», «приземляють російське залізяччя».

Були просто різні оцінки з різних приводів: «потужної пожежі», «масштабна пожежа», «в столиці гучно», «сильно обгорів», «величезна дитяча лікарня», «пильно спостерігають», «левова частина військовозобов’язаних», «ентузіазм у Парижі», «в Києві полегшення», «процес дуже тривалий», «відповідальними змаганнями», «неочікуваний результат», «розпорядок дня у цього хлопця щільний», «виходять наймайстерніше» тощо. Традиційно дуже багато було «заявив», «закликав», «наголосив», «зазначив» і подібних.

Цього дня ведучі гостьових студій цілих 32 рази не авторизували власних міркувань, подеколи занадто вже «експертних», часом «повчальних», лише кілька прикладів: «Дуже схоже на те, що напередодні саміту НАТО, який почнеться завтра в Вашингтоні, росіяни вирішили не обмежувати себе нічною атакою, яка була за тими стандартами, які ми раніше переживали, не такою масованою…» (Вадим Колодійчук). «Тому що Орбан вписується у цю пекельність буття». «За пів години, можливо, вони долетять, тобто це однозначно найбільша, напевно, масована атака за останні місяці». «Зараз знову хочемо вас привітати з цим понеділком. Насправді не все в цьому житті, на жаль, залежить від нас, тому хтось починає звинувачувати, понеділок не буває простим днем, а насправді ми можемо звинувачувати в усьому тільки Росію» (Тетяна Гончарова).

Було два безпідставних узагальнення: «наслідки ворожих атак на енергетику відчуває кожен українець», «на тему енергетичної безпеки, стурбований нею кожен громадянин в нашій країні».

Межі цитати міністра закордонних справ Угорщини Сіярто не було належно позначено, тож вона звучала як думка ведучої новин.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 32 рази (по 8 порушень на годину).

У псевдопосиланні «повідомляє міська влада» (київська), не зрозуміло було яка саме — КМДА чи МВА, так само і з псевдопосиланням «місцева влада повідомляла».

Геть недосить було Сергія Лук’янчука представляти просто як «аналітика», навіть без позначення того, в якій царині той є аналітиком. І не досить було Анатолія Храпчинського представляти лише як «експерта з авіації». В сюжеті про зенітників не всі синхрони були титровані.

Не позначили дату на бекграундовому відео візиту Орбана до Києва і на бекграундовому відео Орбана з Путіним.

У 24 БЗ на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 12 разів (по 3 порушення на годину).

У повідомленні називалися кількості голосів за різні політсили на виборах у Франції. Той випадок, коли на слух глядачеві скласти загальну картину дуже важко, тут обов’язковою була б інфографіка, а її не було. І так це повідомлення без рятівної інфографіки повторювали у п’яти випусках новин.

Двічі показували неадаптовану мапу «Укренерго». Прочитати назви обласних центрів тут неможливо, а далеко не всі глядачі настільки відмінно знають географію, щоб визначити області. (файл Рада_електрика)

У сюжеті про олімпійців титри виводили менш як на секунду, прочитати їх глядачі точно не встигали.

І були незагальновживані англіцизми й терміни: «чи приділяєте ви іншим скілам увагу», «чи повториться такий тренд», «зі світовими трендами». Ще в одному випадку ведуча казала: «будь ласка, не треба розкадровувати». Це суто професійний термін, невідомий широкій аудиторії.

Інші зауваження

Цього дня ведучі неодноразово ставили запитання не за компетенцією гостей. Наприклад, у речника ОТУВ «Сіверськ» запитували про ситуацію під Бахмутом або ж про збиття російського літака під Покровськом, хоча гість двічі в ефірі терпляче пояснював, що їхнє угруповання відповідає за прикордоння Чернігівської та Сумської областей. Авіаексперту Храпчинському ставили якість запитання геть не про авіацію, наприклад: «тобто за логікою росіян, чим більше вони воюють і стріляють по лікарнях, дітях, цивільних, тим вони очікують, що ми все-таки нарешті почнемо любити, здамося, підемо на переговори, ось така покручена логіка, так»? І авіаексперт виступав то як політолог, а то і як експерт із інформаційної безпеки.

Неодноразово забували про фемінітиви, які вже не перший місяць є безальтернативною мовною нормою: «Олександра, модератор» (титр у сюжеті Наталії Якобсон-Белібової), «Марін Ле Пен, лідер…» (титр на синхроні), «Олена Абрамович, кореспондент…» (титр на стендапі), «Софія Куценко, кореспондент» (титр).

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Росіських наративів у проаналізованому ефірі каналу також не було. Ефіри вели токсичні ведучі каналу Тетяна Гончарова, Назар Довгий і Ольга Нємцева, які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажні сюжети, 5 прямих ввімкнень, говорили з 6 ньюзмейкерами. Дуже якісно відпрацювала трьома прямими ввімкненнями з місця влучання ракети в «Охматдит» Софія Куценко.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 299 разів. Це майже по 75 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт достовірності інформації — 126 разів, установивши таким чином «персональний» рекорд каналу. І заодно встановили й абсолютний рекорд марафону за кількістю узагальнених псевдопосилань на джерела фактів (73 таких порушення). Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 101 раз, майже дві третини з цих порушень становили суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, ще майже третину становили неавторизовані суб’єктивні міркування ведучих у гостьових студіях. Стандарт повноти інформації порушували 32 рази, переважну більшість із цих порушень склала відсутність інтершуму на відео в БЗ. З 28 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями картинки й текстів у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях, а також в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 12 разів порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару і російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. Гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «1+1» (12:00-16:00 8 липня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була такою: ефірні години починалися випусками новин — по 30 і по 45 хвилин хронометражем, завершувалися гостьовими студіями. О 14:45 цю сітку було збито прямою трансляцією з Польщі. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Ірина Прокоф’єва і Євген Плінський.

В ефірі були такі сюжети:

про відправлення евакуаційного потяга з Харкова,

про наслідки ДТП на Рівненщині,

про тренування річкової флотилії ВМС,

про підсумки виборів у Франції,

про підготовку саміту НАТО у Вашингтоні,

Були прямі ввімкнення:

вісім про рятувальні роботи на місці влучання ворожої ракети в «Охматдит»,

три про наслідки падіння уламків ракет на півдні Києва,

три про рятувальні роботи на місці влучання в багатоповерхівку в Києві,

два про наслідки падіння уламків на багатоповерхівку в Солом’янському районі Києва,

два про наслідки ракетної атаки по Дніпру,

про наслідки падіння уламків біля метро «Лук’янівська».

Гостями ефіру були:

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, про наслідки влучання ворожої ракети в «Охматдит», про рятувальні роботи, про евакуацію хворих дітей до інших лікарень, про плани МОЗ щодо продовження лікування складних хворих (був як в інтерв’ю Наталії Нагорної в прямому ввімкненні, так згодом і у гостьовій студії).

Олексій Кулеба, заступник керівника Офісу президента, про наслідки масованої ракетної атаки ворога по Києву й інших містах, про наслідки влучання ворожої ракети в лікарню «Охматдит».

Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ, про наслідки масованої ворожої ракетної атаки по Україні, про розбір завалів «Охматдиту».

Євген Ситниченко, голова Криворізької РВА, про наслідки ракетної атаки по Кривому Рогу і про перебіг рятувальних робіт.

Олександр Мережко, голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про можливість впливу удару Росії по «Охматдиту» на світові реакції, про очікування від саміту НАТО, про перспективи наближення України до НАТО, про ймовірні реакції Китаю та Індії на атаку по «Охматдиту».

Олександр Качура, народний депутат, учасник координаційного штабу з ліквідації наслідків, про наслідки ракетного влучання в «Охматдит», про перебіг рятувальних робіт, про загиблих і поранених, про необхідність серйозних кроків із боку західних партнерів, зокрема від саміту НАТО (інтерв’ю у прямому ввімкненні Юлії Кирієнко).

Юрій Яндульський, заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки ворожої ракетної атаки по Дніпру і Кривому Рогу, про ситуацію з електрикою в області.

Євгенія Смирнова, заступниця міністра освіти, про руйнування «Школи супергероїв» у «Охматдиті».

Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про наслідки ракетної атаки по Києву, про рятувальні роботи на місцях влучань і падінь уламків.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-політичних досліджень, про масовану ворожу атаку ракетами по різних містах України, про можливий зв’язок російських терактів із майбутнім самітом НАТО, про очікування від саміту НАТО і про нагальні потреби України, про затягування з наданням Україні F-16 і питання посилення ППО.

«Мольфар», офіцер 12-ї бригади «Азов», про ситуацію на фронті (незрозуміло на якому напрямку), про збір на потреби бригади в засобах РЕБ.

Наталія Олійник, директорка «Школи супергероїв», про руйнування «Школи супергероїв» у «Охматдиті».

Крім того, в ефірі була пряма трансляція підписання безпекової угоди України з Польщею і спільного брифінгу президента України Володимира Зеленського і прем’єра Польщі Дональда Туска.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 113 разів (більш як по 28 порушень на годину ефіру в середньому. 6 разів брали відео з соцмереж і телеграм-каналів, зокрема з телеграм-каналів Херсонської ОВА, 3-ї окремої штурмової бригади й інших підрозділів ЗСУ. Брали картинку зі сторінок у соцмережах СБУ, Харківської та Дніпропетровської облпрокуратур.

22 рази робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Так «посилалися» на Генштаб, СБУ, МОЗ, «Укренерго», КМДА і Білий Дім. Інші псевдо були ще більш розмитими: «ми чули від місцевих, яким нібито сказала поліція», «місцеві бачили», «люди сказали», «відомо від поліції і від “Червоного Хреста”», «свідки кажуть», «слідчі повідомили», «у прокуратурі назвали», «кажуть медики», «поліція повідомляє».

Але найбільше було абстрактних псевдопосилань — 39, і це абсолютний рекорд телемарафону за цим показником. Ці псевдопосилання були найрізноманітнішими, «на будь-який смак»: «відомо», «щойно стало відомо», «наразі відомо», «вже відомо», «натепер відомо», «нам відомо», «згодом з’ясувалося», «кажуть», «попередньо», «попередньо є інформація», «є версії», «офіційно оголосили», «офіційно кажуть», «повідомлялося», «знаємо», «ми знаємо», «інформація є така», «була інформація», «за певною інформацією», «маємо дуже важливу інформацію» тощо. Ще у 37 випадках повідомляли факти без посилань на будь-які джерела. Більшість усіх цих абстрактних «посилань» і відсутності посилань як таких стосувалася різних фактичних даних щодо наслідків масованої ракетної атаки того дня. За час цього моніторингу маю цікаве спостереження, що на деяких каналах (чи не найбільше — саме на «1+1») завжди різко зростає кількість саме таких різновидів порушень стандарту достовірності саме в подібних ситуаціях надзвичайних воєнних злочинів росіян. І тоді й ведучі в студії, і кореспонденти у прямих ввімкненнях чомусь забувають, що за законами професії будь-який відповідальний факт (як, наприклад, кількість загиблих і поранених) обов’язково треба підтверджувати компетентним джерелом інформації.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 9: «волонтери запевняють», «аналітики заявляли», «у макронівській партії “Разом” кажуть», «у Вашингтоні образно називають», «жителі кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 44 рази (по 11 порушень на годину ефіру в середньому). Більшістю з цих порушень були невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ — 25. Традиційно невідповідно «перекривали» зведення Генштабу і повідомлення про наслідки ворожих обстрілів. Або таке: розповідали про ракетну атаку по Києву, а показували станцію метро, людей, які ховалися від неї. Суто символічний такий зв’язок тексту з картинкою. Або ж повідомлення про падіння уламків біля метро «Лук’янівська» чомусь «перекривали» відео з «Охматдиту». Цитату віцеспікерки Олени Кондратюк чомусь «перекривали» скриншотом із телеграм-каналу президента Зеленського.

Невідповідно «перекривали» обидва прямих ввімкнення з Дніпра. Наприклад, кореспондентка розповідала про стан поранених, а показували побиті автівки тощо.

Не до ладу «ілюстрували» розмову з експертом Мусієнком про реакції Заходу й очікування від саміту НАТО відео людей, які ховаються в київській підземці.

У більшості прямих ввімкнень цього дня, як і завжди на каналі, раніше записані синхрони та відео, яким ці ввімкнення «перекривали», був титр «наживо», що є неправдивим. Ну і звісно, як завжди, плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Найбільше ж, і рекордно багато для каналу за весь час його участі в телемарафоні, було порушень саме цього стандарту — 387. Це майже по 97 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини! Рекордною для каналу була і кількість суб’єктивних думок журналістів у новинах — 372.

Надзвичайно багато цього дня було суто емоційних оцінок, що можна пояснити великою кількістю прямих ввімкнень із місць влучань ворожих ракет і падінь їхніх уламків. Але все ж часом зрозумілі суто по-людськи емоції журналістів зашкалювали й ті починали оцінками підміняти фактичну основу. Отже, емоційні були такі: «окупанти гатили», «тримала в страху», «атмосфера шоку, шоку і розпачу», «люди безумовно шоковані», «найстрашніше було дивитися на людей», «просто дивом не загинули», «цю трагедію сьогоднішнього ранку», «має абсолютно страшенний, гнітючий вигляд», «згадує все як страшний сон», «шоковані батьки», «на жаль, ми на власні очі бачили», «на щастя, діти там не постраждали», «хтось народився в сорочці», «ми віримо в диво», «у трагічному рейсі», «жахливої ДТП» тощо.

Було дуже багато і просто оцінок із різних приводів: «росіяни цинічно руйнують», «успішна контрбатарейна боротьба», «у масштабній аварії», «вдало впали на землю», «було складно евакуйовувати», «одну із найжорстокіших злочинних організацій», «безпрецедентний злочин», «резонансної справи», «хоча він зовсім не добрий», «переконливих результатів», «значних пошкоджень», «на шаленому радіусі», «через велику кількість уламків», «потужного удару», «високопоставлений чиновник», «завзятості медиків», «так довго будувався», «достатньо сильно постраждав», «цей день надзвичайно складний», «охматдитський мурашник — це щось неймовірне», «відбувається просто щось неймовірне», «неймовірними людьми», «величезний периметр», «дуже пошкоджено», «дуже багато людей», «дуже багато дітей», «безліч людей», «людей вже стає навіть занадто багато», «дуже багато пилюки», «дуже багато диму», «тут багато і швидких», «працює дуже багато слідчих», «дуже багато потрощених вікон», «дуже важливу інформацію», «дуже сильно постраждало», «несподівану перемогу», «головна інтрига», «крихітний шматочок», «захопливо розповідає», «по величному Дніпру», «жвавий район», «величезна толока», «з приємного» і подібних.

І дуже великою була кількість маркерів суб’єктивної думки журналістів: «маю сказати», «мушу сказати», «хочу сказати», «можу сказати», «треба сказати», «скажу», «я розумію», «я прийшла і мені хотілося», «я постійно розчулююся», «бачила», «мені дуже хочеться», «знову скажу», «ще раз скажу», «я дуже сподіваюся», «що хочу сказати», «думаю», «я не знаю», «я би не став говорити» тощо.

Натомість ведучі гостьових студій 8 разів не авторизували власних суб’єктивних міркувань.

І ще було 7 безпідставних узагальнень: «люди вірять, що зовсім скоро повернуться додому», «це питання непокоїть багатьох», «ми всі знаємо цей новий корпус», «люди до тривог ставляться дуже уважно», «спочатку всім здалося, що це маленька дитина».

Стандарт повноти інформації

Було 22 порушення (по 5,5 порушення на годину).

У розмові з офіцером бригади «Азов» ведучий так «визначав» локацію: «на тій ділянці фронту, де знаходиться ваша бригада». І сам гість не згадував локацію бригади, так що глядачам взагалі не було зрозуміло, про яку саме ділянку фронту йдеться, ба навіть про яку область. Або ж двічі у повідомленні було: «Іще одне місце прильоту — спальний район Києва». Хоч би район назвали.

Не досить було представляти Олександра Мусієнка лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». Не титрували гостя — заступника голови Дніпропетровської ОВА. І ще в 10 випадках у прямих ввімкненнях і в сюжетах не було титрів на синхронах.

Крім того у 6 випадках не титрували датою різноманітне бекграундове архівне відео.

Чомусь в БЗ про Зеленського і Туска не було інтершуму, що загалом нехарактерно для «1+1».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень.

Тричі подавали абсолютно неадаптовану для телевізора мапу від «Укренерго».

(файл 1+1_електрика)

І використовували незагальновживані слова «паралельні треки» і «слоти».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу цього дня складалася з 3 репортажних сюжетів і 19 (!) прямих ввімкнень із місць влучань ворожих ракет і місць падіння уламків. Говорили цього дня як у студії, так і в прямих ввімкненнях із 8 ньюзмейкерами. На місцях влучань російських ракет і падіння уламків у Києві цього дня дуже якісно (якщо, зрозуміло, винести за дужки надмірно велику кількість емоційних оцінок і деякі власні рефлексії журналістів) відпрацювали всі кореспонденти каналу — Наталія Нагорна і Марічка Падалко з-під «Охматдиту», Неллі Ковальська — з Шевченківського району, Дмитро Фурдак — із Солом’янського, Мар’яна Бухан — із півдня столиці, Юлія Кирієнко — з Лук’янівки й теж з «Охматдиту». Ще б я відзначив репортажний сюжет Олени Гущик про тренування річкової флотилії ВМС.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 573 рази. Це більш як по 143 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по 2 порушення щохвилини. Обидва ці показники стали рекордними за весь час існування телемарафону. Таку велику загальну кількість порушень, на мою думку, зумовила суто емоційна складова — зокрема у дуже великій кількості прямих ввімкнень із місць рятувальних робіт після ворожої ракетної атаки журналісти вживали незвично велику кількість суто емоційної лексики, а ще повністю забували про посилання на джерела інформації, підміняючи їх абстракціями. Утім цей рекорд протримався недовго, у наступному слоті колеги його побили «з запасом». Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 387 і переважну їхню більшість становили суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 113 разів, рекордно великою була кількість суто абстрактних псевдопосилань на джерела. З 44 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у БЗ, прямих ввімкненнях і сюжетах. Стандарт повноти інформації порушували 22 рази, найбільше було нетитрованих синхронів. Крім того, 7 разів порушили стандарт доступності інформації. Інших стандартів не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00-22:00 8 липня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи була трохи незвичною. До 20-ї все було як завжди — 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Далі був півторагодинний підсумковий випуск (такого раніше медіагрупа не практикувала), а після нього відразу ж був 15-хвилинний випуск коротких новин, далі знову 15-хвилинна гостьова студія. Якоїсь логіки я в тому не побачив. Короткі новини вела Анастасія Мазур, підсумковий випуск — Оксана Гутцайт, гостьові студії незмінно вів Вадим Карп’як.

В ефірі були такі сюжети:

про евакуацію хворих дітей з «Охматдиту»,

про наслідки ракетного удару ворога по Дніпру,

про бої за Часів Яр,

про бої бригади «Рубіж» на півночі Харківщини,

про наслідки влучання ракет у різних районах Києва,

про прильоти на Лук’янівці, на Сирці, у Солом’янському, Голосіївському, Дніпровському районах,

про відновлення пошкоджених обстрілами багатоповерхівок на Миколаївщині,

про відновлення зруйнованого ворогом Університету нафти й газу в Івано-Франківську,

про російський терор на окупованій Херсонщині,

про парламентські вибори у Франції,

про викриття спецслужбами російських навідників у прифронтовому Степногірську,

про збільшення кількості абітурієнтів-чоловіків до аспірантури,

про візит президента Зеленського до Польщі,

про військового Василя Савіна, який пережив 5 років російського полону,

Були прямі ввімкнення:

три ввімкнення про рятувальні роботи в «Охматдиті»,

два ввімкнення про наслідки влучання ракети в Кривому Розі,

три ввімкнення про рятувальні роботи в зруйнованій п’ятиповерхівці на Сирці,

про бойові дії на Донеччині,

Гостями ефіру були:

Андрій Костін, генеральний прокурор, про відкриті кримінальні провадження по всіх фактах ракетного обстрілу України, про скерування доказів до Міжнародного кримінального суду, про атаку на «Охматдит», про питання визнання світом Росії державою-терористкою.

Дарина Герасимчук, уповноважена з прав дитини, про звернення до ООН щодо ракетної атаки на «Охматдит», про неадекватність численних міжнародних реакцій на російські злочини проти України, про участь Росії в правозахисних структурах ООН, про розміщення хворих дітей з «Охматдиту» по інших лікарнях.

Руслан Слободян, голова Держенергонагляду, про пошкодження трьох енергооб’єктів у столиці, про відновлення живлення «Охматдиту», про вплив спеки на енергопостачання і відімкнення, про перевірки областей на енергоощадність, про хаотичність графіків відімкнень.

Олексій Кулеба, заступник керівника Офісу президента, про наслідки масованої ракетної атаки ворога по Києву, Дніпру, Кривому Рогу та Покровську, про аварійно-рятувальні роботи, про питання відновлення «Охматдиту», про скликання Україною Радбезу ООН.

Олена Кондратюк, заступниця голови Верховної Ради, про реакцію литовських політиків на російські удари, про реакції українського парламенту на ракетну атаку Росії.

Сергій Ковтонюк, речник ДСНС Дніпропетровщини, про наслідки влучань ворожих ракет у Дніпрі та в Кривому Розі, про перебіг аварійно-рятувальних робіт.

Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про наслідки ракетної атаки по Києву, про кількість загиблих і поранених на цей час, про перебіг рятувальних робіт.

Іван Петричак, речник 24 окремої механізованої бригади, про перебіг боїв навколо Часового Яру, про потреби бригади в дронах (інтерв’ю у прямому ввімкненні Костянтина Мельникова).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 106 разів (по 26,5 раза на годину ефіру в середньому). З інтернету брали картинку у 14 випадках. Користувалися телеграм-каналом ДСНС і анонімними «Всевидящее око» і «ХДніпро». Були «посилання» «на цих кадрах, що оприлюднені в мережі».

Узагальнені розмиті псевдопосилання робили 32 рази. У такий спосіб «посилалися» на Повітряні сили, МВС, СБУ, Нацполіцію, ДСНС, МОЗ, Офіс генпрокурора, Херсонську ОВА. Інші псевдо були ще більш розмиті: «повідомили у Єлисейському палаці», «в Москві збрехали», «в Росії вже брешуть», «пише світова преса», «французька преса пророкувала», «повідомляє місцева влада», «за даними розвідки», «від мешканців будинку ми дізналися», «чоловіки кажуть».

Було 19 абстрактних псевдопосилань: «як відомо», «стає відомо», «вже відомо», «наразі відомо», «станом на зараз відомо» (яка градація!), «ми дізнались», «є інформація», «було повідомлення», «за уточненою інформацією», «попередньо», «кажуть», «є побоювання».

Найбільше порушень були поданням відповідальних фактів взагалі без будь-яких посилань — таких випадків було 36, зокрема саме так у багатьох випадках повідомляли про кількість загиблих і поранених, про кількість ворожих ракет тощо.

5 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у ГУР пояснюють», «енергетики закликають», «повідомили нам лікарі», «за підрахунками іноземних аналітиків», «багато аналітиків заговорили».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 64 рази (по 16 порушень на годину) і це є рекордом телемарафону. 28 разів це була невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Причому так було як із недоладним використанням архівів аби чим лише «перекрити» тексти, так і з актуальним відео. Наприклад, незрозуміло, навіщо було «перекривати» повідомлення про ракетну атаку якимось архівним відео роботи ППО, причому на відео були сутінки, тоді як ракетна атака відбувалася вдень. Про реакції різних політиків на російську атаку про «Охматдит» традиційно «перекривали» архівами геть не до ладу, за кадром ішлося про Матернову, а показували Брінк тощо.

Невідповідно «перекривали» повідомлення про Зеленського в Польщі. Навіщо за кадром розповідати про підписання безпекової угоди, а показувати при цьому Зеленського з Туском на якійсь зеленій галявинці, коли було відео безпосередньо підписання угоди? А в розповіді про зміст цієї угоди говорили про Туска — показували Зеленського, говорили про Зеленського — показували Туска.

Геть невідповідно «перекривали» раніше відзнятим відео 6 прямих ввімкнень. Наприклад, кореспондентка з-під «Охматдиту» говорила про те, що «там повністю очеплений той район, там працюють тільки рятувальники, тільки пожежники», а показували волонтерів, які носять питну воду. Або ж розповідала (незрозуміло навіщо) якусь давню історію про те, як редакція збирала гроші на айпод для хворого хлопчика, а показували в цей момент відео і фото руйнувань, лікаря в закривавленому халаті тощо.

І була величезна кількість фактичних неточностей — 30, і це теж рекорд телемарафону.

Ведуча новин стверджувала, що «Росія випустила понад 40 ракет різних видів», а далі казала, що «більшу частину ракет, а саме 30 збила наша ППО, 8 ракет збити не вдалося». Тут математика ніяк не складалася. Якесь із цих двох тверджень точно було хибним, причому очевидно хибним. Редакція і ведуча цього чомусь не помітили. У наступному випуску, вже з посиланням на Повітряні сили йшлося про 38 ракет загалом. у випуску новин о 19-й ведуча знову казала про те, що «Росія запустила понад 40 ракет». І у випуску новин о 21:30 ведуча продовжувала казати, що «Росія випустила 40 ракет», без посилання на джерело, звісно. І знову казала, що «більшу частину ракет, а саме 30 наша ППО збила, 8 збити не вдалось». Невже ніхто в редакції не бачив цієї очевидної дурниці, яка повторювалася у випусках?

Ведучі новин постійно казали таке: «понад 30 загиблих і понад 150 поранених», «у Кривому Розі 10 загиблих і майже 50 поранених», «поранених вже майже півтори сотні» тощо. Подібна приблизність є неприпустимою в новинах, кількості загиблих і поранених людей за стандартом слід називати точно. Бо було навіть ось таке: «понад 36 загиблих і близько 140 поранених». Тут взагалі «понад» і «близько» разом із точними числами звучить як мінімум дивно. А у прямому ввімкненні кореспондентка взагалі казала дивне: «понад 50 поранених, 40 поранених різного ступеня важкості». Це дослівно. Тут взагалі незрозуміло, якому числу вірити.

Ведучі у двох випусках новин стверджували, що «київського питання у липневому порядку денному немає, але ініціювати його розгляд може будь-який член Радбезу, що і зробила Україна». З яких це пір Україна стала членом Радбезу ООН?!

У сюжеті про окуповану Херсонщину на літньому відео був титр «грудень 2023 р.». У грудні навіть і на південній Херсонщині нема зелених дерев і трави.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цього дня медіагрупа встановила абсолютний і ганебний рекорд у телемарафоні, порушивши цей відповідальний стандарт 529 разів протягом чотирьох годин ефіру! Це, уявіть собі, більш як по 132 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по два порушення щохвилини. Майже все це (525) були суб’єктивні думки, головно оцінки, журналістів у новинах.

Прогнозовано надзвичайно багато було суто емоційних оцінок: «бої тут досі тривають запеклі», «смертоносний ракетний удар», «чи не весь свій смертельний арсенал», «страшний день», «на місці трагедії», «страшна трагедія», «кривавий підсумок терористичного удару», «страшний воєнний злочин», «страшні подробиці атак», «ворог вгатив», «ці страшні вибухи», «але ці страшні цифри, на жаль, можуть змінитися», «на жаль, жертва не одна», «на жаль, маємо трьох загиблих», «ці моторошні кадри», «будь-якій нормальній людині після таких кадрів не вистачає сліз і люті», «згорьовані люди», «люди у відчаї», «вони просто ридали», «довкола хаос», «все довкола нагадує апокаліпсис», «невтішна інформація», «вціліли дивом», «лише дивом врятувалась», «на щастя, вихователі встигли евакуювати», «на щастя, йому повезло» і багато подібних.

Великою була і кількість просто оцінок із будь-яких приводів: «цинічно стверджують», «вже традиційно збрехали», «ситуація дуже напружена», «далекі, але доволі гучні вибухи», «найбільші нелюди», «наслідки непоправні», «складні операції», «унікальні кадри», «унікальні лабораторії», «унікальних фахівців», «дороговартісне обладнання», «приділив особливу увагу», «дуже багато маленьких пацієнтів», «дуже багато машин», «дуже багато людей», «дуже багато волонтерів», «неймовірна кількість людей», «тут просто такий вулик людей», «великі автобуси і великі машини», «проходить велика нарада», «величезні брили бетону», «зараз все тут виглядає набагато охайніше», «з неймовірною швидкістю», «рішуче налаштовані відновити якомога швидше», «така допомога неоціненна», «небайдужі кияни, які прийшли сюди за покликом серця», «сьогодні напевно це такий пік єдності в Україні», «українці показують дива згуртованості і жертовності», «крихітною дівчинкою», «потужну допомогу», «проблеми з водою», «тривалого лікування», «це було нереально», «ми точно неймовірні», «тяжкі умови», «вибір продуктів обмежений», «ціни кусаються», «грошей у місцевих катма», «серйозна розмова», «з тріском програли», «роздратуванню Ле Пен немає меж» тощо і тощо.

Траплялися різні міркування журналістів — від «експертних» думок і припущень до патетики та навіть якихось «настанов»: «Тому що українці — це нація єдності, будь-яка біда нас об’єднує, головне, щоб потім ми в мирні часи про це пам’ятали». «Сьогоднішня трагедія — це жах і біль не одного дня. І навряд чи ворог перестане бити і вбивати нас, але ми повинні пам’ятати, що наша сила в єдності, ми незламні, коли ми всі разом і пам’ятаємо про це в мирні часи теж». «Франція пережила парламентські вибори, через які могла припинитися підтримка Парижем Києва у його боротьбі проти російської агресії» (ведуча Оксана Гутцайт). «За іронією долі саме Росія цього місяця головує в Радбезі ООН» (обидві ведучі новин). «У нас є таке враження, що фронт перемістився на вулицю Чорновола в Києві». «Ви знаєте, просто серце обливається кров’ю, тому що на цей корпус збирали всією Україною, всім світом» (у прямих ввімкненнях Олени Фроляк). «Бо технічна освіта в воюючій державі цінна, як ніколи» (сюжет Ірини Тимчишин). «Отже, якщо президент Макрон і призначив вибори з метою прояснити політичну ситуацію в країні, то в підсумку ситуація стала ще більш заплутаною, що в свою чергу впливає на подальше падіння рейтингу Макрона» «З іншого боку в умовах підвішеного парламенту зовнішню політику визначатиме президент і для України це найкращий варіант» (сюжет Олександра Мужичука).

І величезною була кількість абсолютно зайвих у новинах маркерів суб’єктивної думки: «зазначу», «я хочу вам сказати», «я вам чесно скажу», «чесно вам хочу сказати», «хочу наголосити», «як я вже сказала», «я хочу вам розказати», «я хочу всім зазначити», «ви знаєте», «я просто не повірила», «я нагадала», «я так думаю», «я просто абсолютно випадково згадала», «я так сподіваюсь», «я хочу всім подякувати», «я напевне буду закінчувати», «мушу сказати», «я бачив», «я відчув цю атмосферу», «як я вже сказав» тощо.

Окремо хочу сказати, що в частині прямих ввімкнень з «Охматдиту» замість реальної інформації з місця події був — даруйте, але ж правда — якийсь «потік свідомості», рефлексій і ремінісценцій журналістів. Олена Фроляк згадувала якісь давні історії, як редакція збирала гроші на айпод для хворого хлопчика, або розповідала про те, як вони добиралися до «Охматдиту», або ділилася власними враженнями від події. Апофеозом же стало пряме ввімкнення Володимира Рунця в підсумковому випуску, в якому було ось таке: «Ти знаєш, Оксано, вже десять років триває війна, а я досі не знаю, як вітатися в такі вечори, дні, та й такі, як сьогодні вже сказати “добрий вечір” просто не повертається язик. Дійсно я займався своїми справами, ми з друзями зранку зустрілися на каву, в мене сьогодні законний вихідний день і нічого не передбачало такої біди, яка сталася вже за декілька хвилин після того, як ми зустрілися… Важко сказати, на якій це було відстані, здавалось, що це дуже і дуже близько… Не залишалося жодних сумнівів, що потрібно туди їхати. Коли я прибув сюди на місце, це просто жахлива була картина». І ось цього саме в такому стилі було в ефірі на цілих 6 хвилин! У мене таке враження, що журналісти не дуже розуміють, що новини люди дивляться аж ніяк не для того, щоб довідатися про рефлексії тих, хто ці новини робить.

Ще було два безпідставних узагальнення: «вся Україна практично стала на допомогу», «партія Марін Ле Пен, якій всі після першого туру пророкували перемогу».

І двічі через неналежне позначення меж цитат частина чужих думок звучала, як думки журналістів.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 13 разів (більш як по 3 порушення на годину).

Про ракетну атаку ворога ведуча новин узагальнено говорила так: «постраждали Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Слов’янськ, Краматорськ». І забула згадати про Покровськ, який постраждав набагато більше, ніж Слов’янськ чи Краматорськ.

У псевдопосиланні «повідомляє місцева влада» взагалі незрозуміло, яка саме — районна, міська чи обласна, цивільна чи військова.

У підводці до прямого ввімкнення йшлося про зруйновану п’ятиповерхівку, але ведуча не прохопилася жодним словом, де саме. Повідомлялося також про влучання «в одній із громад» Дніпропетровщини і пошкодження 28 приватних будинків, але назву громади так і не називали. Вмикали свого воєнкора «з Донеччини». Але Донеччина занадто велика, слід називати принаймні напрямок.

У 5 матеріалах на синхронах не було титрів. Ще у двох — не титрували датами бекграундове відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 6 порушень стандарту.

Отак не має бути, а було в ефірі двічі. Коли готують будь-яку цитату титрами, слід обов’язково враховувати всі постійні елементи, які будуть на екрані, щоб вони не перекривали собою змістовні частини цитати.

І так само набирали цитату Борреля, частину тексту так само перекривав к’юар-код.

Була абсолютно неінформативна для українського глядача чужа інфографіка.

У титрі було: «24 ОМБр». Не всі глядачі знають військові абревіатури. А у титрі в сюжеті було взагалі ось таке: «ректор ІФНТУНГ». Це схоже на знущання з глядачів.

Стандарт оперативності

У стартовому випуску о 18-й ведуча після підводки про удар ракетою по «Охматдиту» казала, що «ми готуємо цей сюжет до ефіру». Атака сталася близько 10:30. Рідкісна неоперативність редакції, яка мала на підготовку сюжету понад 7 годин і так не спромоглася цей сюжет вчасно доробити!

Обіцяти у випуску о 18:30, що «більше ми розповімо про це в наступних випусках» про наслідки падіння уламків на медичний центр у Дніпровському районі та про бізнес-центр у Солом’янському — це вкрай неоперативна робота редакції. Це мали бути й прямі ввімкнення з цих місць про перебіг рятувальних робіт, і вже готові репортажні сюжети про це. Редакція мала на це більш ніж достатньо часу.

Етичні порушення

У прямому ввімкненні з місця влучання ракети в багатоповерхівку на Сирці було показано шокове відео порятунку важкопораненої жінки. Крім самої шокової картинки, вкрай шоковим був і інтершум.

Інші зауваження

У прямих ввімкненнях з-під «Охматдиту» періодично пропадав звук, тож частини того, що говорила кореспондентка, глядачі не чули. При цьому інтершум на відео, яким «перекривали» ввімкнення, залишався. Жодних реакцій ведучої на це не було, ні уточнень, ні вибачень. Зрозуміло, що в прямому ефірі буває різне, але ж слід якось реагувати на це.

Дуже погане рішення було скоромовкою в єдиному огляді розповідати про наслідки влучань і падінь уламків на Лук’янівці, на Сирці, у Солом’янському, Голосіївському і Дніпровському районах. Кожна з цих точок заслуговувала окремого докладного репортажного сюжету.

Кілька разів забували про фемінітиви: «пані Леся, це лікар-офтальмолог, онколог» (пряме ввімкнення Олени Фроляк, а в титрі на синхроні було грамотно підписано), «один із яких лікар, яка до речі рятувала» (у ввімкненні Олени Фроляк), «повідомила посол Великої Британії в ООН Барбара Вудворт» (ведуча Анастасія Мазур).

Елементи політичного піару

Було ось таке повідомлення: «За словами очільника уряду Дениса Шмигаля, наслідки атаки обговорять на найближчому засіданні Кабінету міністрів, а низка міністерств працюватимуть над виділенням грошей для відновлення медичних закладів». Це новина? Чи просто піарна згадка прем’єр-міністра?

Або таке: «Президент Зеленський доручив уряду знайти нові локації для переїзду працівників і пацієнтів “Охматдиту”». По-моєму, уряд на те і є, щоб оперативно розв’язувати подібні питання, без будь-яких «доручень» президента.

Ну як же ж в ефірі медіагрупи було не розказати двічі про те, що «Віктор та Олена Пінчуки теж допоможуть у відновленні дитячої лікарні». І «Віктор Пінчук наголосив». Взагалі-то справжньою щирою благодійністю не хизуються, а тим більше не використовують як привід для піару на такій драматичній події.

Була ось така перша версія повідомлення про допомогу бізнесів: «Відновити лікарню “Охматдит” допоможе український бізнес. Про це вже заявила низка компаній. Зокрема техніку для розбирання завалів надасть велика мережа гіпермаркетів і спрямує фінансову підтримку. По мільйону гривень допомоги виділять мережі супермаркетів, всеукраїнська компанія експрес-доставок, девелопер, ще 5 мільйонів гривень екстрено дасть компанія “Укрнафта”. Низка продовольчих мереж уже доправила постраждалим продукти та воду. Потужну допомогу “Охматдиту” надасть і Фонд Віктора Пінчука…» і так далі. Тут, як бачите, більшість бізнесів анонімні, а такий собі піарівський виняток зроблено лише для «Укрнафти» і Фонду Пінчука. У підсумковому випуску вже називали всі компанії.

Сюжет про те, що «Нафтогаз» долучився до відновлення зруйнованого ворогом у червні університету нафти й газу в Івано-Франківську. «А лідером процесу відновлення стала національна компанія “Нафтогаз України”». В дужках скажу, якій сам бог велів, бо університет саме для них і готує фахівців. Але ж як не показати, що «її очільник Олексій Чернишов приїхав особисто підтримати колег»? І зі словами подяки «Нафтогазу» й особисто пану Чернишову в синхронах ректора вишу і голови Івано-Франківської ОВА. Як на мій погляд, саме у цей день такий сюжет виглядав особливо непристойно. Чи не досить уже того, що в марафоні загалом постійно йде іміджева реклама «Нафтогазу»?

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Опосередковано в ефірі був один із головних на той день наративів російської пропаганди. Кореспондент робив пряме ввімкнення з «Охматдиту». Як я вже писав, це була більше розповідь про власні рефлексії з приводу. Але от про вибух, який кореспондент почув, він говорив таке: «Вибухнула ракета в повітрі, очевидно її збили українські сили ППО». Це було сказано в рамках розповіді про влучання в «Охматдит». І відповідно частиною глядачів цілком могло сприйматися як пов’язані між собою речі. Цього ж дня одна з версій, які вкидали російські пропагандисти, саме і була такою — що нібито по «Охматдиту» влучили уламки ракети, збитої українською ППО. Залишається лише сподіватися, що кореспондент це зробив «без злого умислу», а просто через власну непрофесійність.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 5 репортажних сюжетів, 9 прямих ввімкнень (ще одне пряме ввімкнення було не новинним, а якимось уже повними рефлексіями кореспондента). У гостях побувало 5 ньюзмейкерів. З усіх численних прямих ввімкнень справді якісними були ввімкнення Софії Богуцької про наслідки влучання ракети в Кривому Розі та Сергія Єременка про рятувальні роботи в зруйнованій п’ятиповерхівці на Сирці. Якісними були також репортажні сюжети Костянтина Мельникова про бої за Часів Яр (оператори Дмитро Матвієнко і Юрій Остапчук) і Марії Малевської про бої бригади «Рубіж» на півночі Харківщини (оператор Олександр Бринза).

Медіагрупа цього дня встановила ганебний абсолютний рекорд телемарафону за весь час його існування — протягом чотирьох годин ефіру стандарти інформаційної журналістики порушували 721 раз! Це більш як по 180 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по 3 порушення щохвилини. Звісно ж, найбільше (і теж рекордно багато) порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було 529 порушень, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах, значна частина з яких були суто емоційними. 106 разів порушували стандарт достовірності. Найбільше було повідомлень про відповідальні факти (наприклад, про кількості загиблих і поранених) без будь-яких посилань на джерела. За моїм спостереженням, під час значних надзвичайних пригод чомусь завжди різко зростає кількість подібних порушень стандарту, а ще — кількість суто абстрактних псевдопосилань. Стандарт точності журналісти медіагрупи порушували 64 рази, і це теж рекорд для телемарафону. Найбільше було, як і завжди, невідповідностей між картинкою і текстом за кадром у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. 13 разів було порушено стандарт повноти інформації, 6 разів — стандарт доступності її подачі та двічі — стандарт оперативності. Було також одне порушення етичних норм журналістики — в одному з прямих ввімкнень показували раніше відзняте шокове відео тяжкопораненої жінки.

У проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня було 6 проявів політичного піару. Два «паркетних» повідомлення без реальної новини про прем’єра Дениса Шмигаля і президента Володимира Зеленського. Тричі піарили власників медіагрупи Віктора й Олену Пінчуків. І показували суто піарівський сюжет про благочинність «Нафтогазу України» й особисто його керівника Олексія Чернишова.

В ефірі медіагрупи хай і завуальовано, але звучав один із головних наративів російської пропаганди — про те, що в «Охматдит» влучила не російська ракета, а уламки ракети, збитої українською ППО.

Перший канал Суспільного (18:00-22:00 8 липня)

Зміст ефіру

Структура ефіру вечірнього слота каналу була такою: ефірні години починалися випусками новин (30- й 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями, о 20-й був 40-хвилинний підсумковий випуск (трохи «підрізаний» спочатку трансляцією брифінгу в «Охматдиті») і 20-хвилинні спортивні новини, наступна година була суцільно гостьовою. Новини вів Роман Сухан, підсумковий випуск — Мая Підгородецька, спортивні новини — Юлія Пазенко, гостьові студії вели Ганна Чередниченко й Анатолій Єрема.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки влучання ворожої ракети у Дніпрі,

про наслідки обстрілу Покровська,

про наслідки ракетного удару по Кривому Рогу,

про наслідки влучань ракет і уламків по всіх локаціях у Києві,

про перебіг робіт із розмінування різних територій України,

про знайдені археологами на Черкащині скіфські артефакти,

про підсумки парламентських виборів у Франції,

про 14-річну переможницю міжнародного танцювального конкурсу,

про вирощування лохини на Житомирщині.

Були прямі ввімкнення:

шість ввімкнень про рятувальні роботи в «Охматдиті»,

про рятувальні роботи у місці влучання ракети в п’ятиповерхівку в Шевченківському районі Києва,

про рятувальні роботи на місці влучання ракети у Дніпрі,

про наслідки обстрілу Покровська.

Гостями ефіру були:

Володимир Бондаренко, секретар Київміськради, про кількість загиблих і поранених у Києві, про руйнування внаслідок ракетної атаки, про перебіг рятувально-аварійних робіт у різних місцях влучань, про допомогу постраждалим людям.

Олександр Вілкул, голова Ради оборони Кривого Рогу, про загиблих і поранених від російського ракетного удару, про перебіг аварійно-рятувальних робіт, про те, що вижили люди, які були в укритті.

Михайло Винницький, заступник міністра освіти й науки, про особливості цьогорічної вступної кампанії до вишів, про держзамовлення і бюджетні місця.

Тарас Висоцький, в.о.міністра агрополітики, про перебіг жнив по Україні, зокрема у прифронтових областях, про вплив сильної спеки на врожайність кукурудзи та сої.

Юрій Бєлоусов, керівник департаменту війни Офісу генпрокурора, про кримінальні провадження щодо останнього масованого ракетного обстрілу ворога.

Юрій Повх, речник ОТУВ «Харків», про ситуацію на фронті на Харківському напрямку, про переформатування ворожих сил на напрямку, про реакції фронтовиків на ворожий удар по «Охматдиту».

Павло Петров, речник ДСНС Києва, про аварійно-рятувальні роботи в «Охматдиті».

Ангеліна Карякіна, журналістка і дослідниця тактики ударів російських військових по медичній інфраструктурі, про ворожу тактику подвійних ударів по цивільних об’єктах.

Дмитро Васильєв, політконсультант, президент розвиткової агенції досліджень та аналітики «Рада», про реакції світу на удар росіян по «Охматдиту», про безпекову угоду України з Польщею.

Руслан Дейниченко, виконавчий директор «StopFake», про наративи російської пропаганди стосовно влучання в «Охматдит», про наративи щодо «готовності Росії до припинення війни».

В’ячеслав Биков, виконавчий директор Фонду «Таблеточки», про нагальні потреби «Охматдиту» після ракетного удару, про збір Фонду на потреби «Охматдиту» й інших лікарень, які прийняли евакуйованих з «Охматдиту» хворих дітей, про наявність специфічних ліків.

Крім того, в ефірі була пряма трансляція брифінгу міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка і гендиректора «Охматдиту» Володимира Жовніра щодо ліквідації наслідків ракетної атаки ворога на «Охматдит».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 65 разів (більш як по 16 порушень на годину ефіру в середньому). З інтернету брали інформацію та відео у 24 випадках. Зокрема «посилалися» на телеграм-канали київського міського голови Віталія Кличка, керівника Донецької ОВА Вадима Філашкіна, керівника Харківської ОВА Олега Синєгубова, міського голови Кривого Рогу Олександра Вілкула, командувача Повітряних сил Миколи Олещука, а також телеграм-канал «ДТЕК» і сторінки в соцмережі ДСНС. Брали відео з соцмереж різних підрозділів ЗСУ.

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 27. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Офіс генпрокурора, СБУ, МВС, ДСНС, Центр протимінної діяльності, «Укренерго», Київську ОВА, КМДА, «ДТЕК», Донецьку облпрокуратуру, Національний олімпійський комітет і Єлисейський палац. І були ще більш розмиті: «у Москві аргументували», «місцеві жителі мені повідомили».

Було 9 абстрактних псевдопосилань: «відомо», «наразі відомо», «мені сказали, що відомо», «кажуть», «говорять». Двічі наводили відповідальні факти без будь-яких посилань.

Тричі робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «лікарі прогнозують», «лікарі просять» і «на думку істориків».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 18 разів (по 4,5 на годину). У 8 матеріалах картинка не відповідала тексту. Невідповідно «ілюстрували» і «перекривали» два прямих ввімкнення. Так само невідповідно «ілюстрували» розмови з 4 гостями.

Були й фактичні неточності. У сюжеті кореспондент казав у стендапі: «За допомогою ось цих кількох валунів машина на глибині до 50 метрів розбиває землю і розміновує територію». Малося на увазі 50 сантиметрів. Обмовка, але ж яка! В 100 разів. Не варто було на монтажі ставити цей стендап у сюжет (тим більше, що в сюжеті були й інші стендапи автора).

Ведучий новин казав про «більш як 80 поранених». А у прямому ввімкненні було «поранено до півсотні людей». Кількості загиблих і поранених не закруглюють і не кажуть у новинах приблизно. Це принципово.

А ще ведучий казав: «наводить цифру в 144 тисячі». Чимала така «цифра» (мається на увазі, що цифри — це від 0 до 9, а їхні комбінації утворюють числа — «ДМ»).

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 178 разів, а це — по 44,5 порушення на годину ефіру в середньому. Це рекордна (і незвично велика) кількість порушень цього стандарту для каналу. Майже все це (177 порушень) було суб’єктивними думками журналістів у новинах. Причому 119 із цих порушень примудрився зробити у трьох прямих ввімкненнях з «Охматдиту» кореспондент каналу Ігор Кримов, який чомусь вирішив повністю нехтувати стандартами, виправдовуючи це в ефірі непересічністю події (казав «уж дозвольте мені сьогодні порушувати якісь журналістські стандарти, казати від себе», «дозвольте мені все ж таки сьогодні в цей дуже жалобний для України день піти певною мірою, відійти від журналістських стандартів»). Вважаю це повною професійною непридатністю. Так безвідповідально працювати на Суспільному категорично не можна.

Загалом же були, хоч і небагато, суто емоційні оцінки журналістів: «найкривавіша ракетна атака», «велику трагедію», «трагічними наслідками», «понівечене СТО», «понівеченій лікарні», «це, на жаль, не жарти», «на жаль, влучила», «людину, яка дивом вижила» тощо.

Були просто оцінки з різних приводів: «серію потужних вибухів», «зазнав більш масштабних руйнувань», «тут зараз як великий вулик», «люди дуже згуртувались», «неймовірна кількість людей небайдужих», «дуже багато волонтерів», «дуже багато поліцейських», «людей і без того дуже багато», «дуже багато гуманітарної допомоги», «дуже багато постраждалих будинків», «тут дуже гамірно», «тривалий час», «небайдужі містяни», «на величезних ношах», «великий яскравий корпус», «великий намет», «чималі кошти», «чітко окреслюють», «неймовірно напружена», «чимало критики», «піддають шквалу критики», «серйозної травми», «невиразну гру», «демонструють впевнений футбол», «найпрестижнішому турнірі» і подібні.

У прямих ввімкненнях уже згаданого Ігоря Кримова було чимало різних міркувань, наприклад: «І знову-таки хочу ще раз і ще раз сказати, що таку згуртованість, яку я бачу зараз тут, я вже давно не бачив». «Уся велика біда, уся велика трагедія, уся велика атака, яка прилетіла сюди, на жаль, нас вчить більшій згуртованості» «Ця трагедія особисто для мене демонструє таку злагодженість українського народу».

І надзвичайно великою була кількість зайвих у новинах маркерів авторизації думки: «я намагаюсь», «я хочу сказати», «я дуже вражений», «додам», «якщо чесно», «хочу ще раз і ще раз сказати», «ще раз і ще раз хочу сказати», «я інакше не можу назвати», «я одразу скажу», «ще раз хочу наголосити», «я нарахувала», «я хотіла би», «сподіваюсь», «я сама особисто спостерігала».

Було одне узагальнення: «всі дуже втомлені, але продовжують працювати».

Стандарт повноти інформації

Було 19 порушень стандарту (майже по 5 на годину).

У огляді повідомлялося «серед поранених є діти». Це о 18-й годині дня, коли мали вже зібрати інформацію і про точну кількість поранених дітей і дорослих, і про їхній стан. А згодом повторювали цей же сюжет ще у двох випусках новин. Так само на 18 годину вже точно було недостатньо говорити в сюжеті, що в медцентрі в Дніпровському районі Києва «є загиблі та травмовані». І теж повторювати сюжет у такому вигляді ще двічі. У прямому ввімкненні про влучання у Покровську кореспондент казав, що «є загиблі і поранені», але не казав, скільки саме загинуло і було поранено людей.

У сюжеті про розмінування кілька разів звучав термін «нетехнічне обстеження». Він точно потребував бекграунду.

У оглядовому сюжеті не титрували людей у синхронах.

А у 8 БЗ на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт було порушено 18 разів. Двічі показували п’ять цитат реакцій західних політиків на російський удар по «Охматдиту», набраних настільки бісерним шрифтом, що точно не вся аудиторія могла це прочитати з екрана.

Показували французьку інфографіку підсумків виборів до парламенту, яка без адаптації геть ні про що аудиторії не могла сказати.

У прямих ввімкненнях кореспондент згадував тричі про журналістські стандарти. Для більшості аудиторії це — невідомо що.

Де-не-де були англіцизми, незвичні для всіх глядачів: «одна з топових дитячих лікарень», «чотири топзбірні», «ті меседжі». І уже згаданий термін «нетехнічне обстеження» без бекграунду.

Інші зауваження

До відома редакції. У подібній ситуації надзвичайних пригод завжди слід починати випуски новин із найголовнішого. А найголовнішими цього дня були весь час рятувальні роботи в «Охматдиті». І починати слід було не з сюжету, де інформація за час підготовки вже є застарілою, а з прямого ввімкнення з місця події, сюжет можна показати й згодом. Натомість випуск новин о 18-й починався з узагальненого усного повідомлення про ракетну атаку, потім було зведення від Повітряних сил про кількість і види збитих ракет, потім оглядовий сюжет про всі локації в Києві, потім БЗ про Кривий Ріг, репортаж із Дніпра тощо. А більшість глядачів у цей момент найбільше цікавило, що відбувається в цю мить у «Охматдиті», чи не збільшилася кількість загиблих і поранених, чи дісталися рятувальники до підвалу, де могли бути хворі діти й медики. І все це справді оперативно можна було дізнатися лише з місця події, а вже потім наводити узагальнення і показувати репортажі, які в цій ситуації вже були по суті бекграундовими. Натомість у цьому випуску новин так і не було не лише прямого ввімкнення з «Охматдиту», а і взагалі жодного прямого ввімкнення з численних місць влучань і падінь уламків російських ракет! Жодного! Перше пряме ввімкнення з «Охматдиту» було в цій ефірній годині аж на 35-й хвилині в гостьовій студії.

Неправильно було робити оглядовий сюжет, до якого зібрали докупи й «Охматдит», і п’ятиповерхівку в Шевченківському районі, й будинок у Солом’янському районі, і Лук’янівку, і Голосіївський район, і медцентр в Дніпровському, та ще й про пошкодження трьох трансформаторних підстанцій. Більшість із цих локацій («Охматдит», п’ятиповерхівка, Солом’янка і медцентр) однозначно заслуговували окремих прямих ввімкнень і/або окремих сюжетів. А так, даруйте, поховали великі драматичні події в «братній інформаційній могилі».

Половина 30-хвилинного випуску новин в 18-й взагалі виглядала так, наче й не було того дня масованої російської ракетної атаки з надзвичайними наслідками, бо геть недоречним було цього дня, наприклад, показувати різні нариси — про вирощування лохини, про археологічні знахідки, про переможницю танцювального конкурсу тощо. Цілком можна було їх і відкласти на майбутнє, а замість них робити прямі ввімкнення з різних місць, де тривали рятувальні роботи.

Уже згаданий кореспондент каналу Ігор Кримов казав, що «я сьогодні сюди приїхав не сам, я сьогодні сюди приїхав зі своєю донею, щоб вона бачила, що таке Росія і, дивлячись на дитячу клініку, яка зруйнована, розуміла, хто наш ворог, і розуміла, що це, на жаль, не жарти, і розуміла, що дуже підступні, і розуміла, що нема поваги до таких вчинків». Навіть не знаю, як це назвати з професійного погляду, бо ніколи не думав, що комусь із журналістів може спасти на думку така схиблена ідея — тягнути свою дитину на місце такої надзвичайної події. Не кажучи вже про те, що тягнути свою дитину на місце, куди ворог цілком міг завдати й повторного удару, що він робив уже не одного разу, прицільно б’ючи по місцях попередніх прильотів, щоб нищити людей, які проводять рятувальні роботи. І не кажучи вже про те, що мала дитина (на вигляд дівчинці років 5-6) гарантовано точно бачила на місці події різні шокові речі. Цей вчинок взагалі, як на мене, крім того, що геть непрофесійний, то ще й геть безвідповідальний щодо власної ж дитини.

У репортажі про влучання ракети у Дніпрі дуже довго й докладно авторка розповідала про побиті вікна й автівки, а лише наприкінці сюжету — про поранених людей. Це геть неправильна логіка, починати завжди слід із людей, а вже потім говорити про майно.

Двічі забували про фемінітиви: «Анастасія нині старший сапер» (сюжет Нікіти Галки, цікаво, що в титрі були фемінітиви), «вона сьогодні була свідком» (ведуча Мая Підгородецька).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажних сюжети, 9 прямих ввімкнень, у студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів якісним був огляд Нікіти Галки про перебіг робіт із розмінування різних територій України (оператори Владислав Нагорний, Олександр Сова). З прямих ввімкнень найякіснішим було ввімкнення Поліни Паламарчук про рятувальні роботи на місці влучання ракети у Дніпрі.

Стандарти журналісти каналу порушували цього дня рекордно багато (рекордно — для каналу). Загалом 298 разів. Це по 74,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Такого раніше і близько не було, втім вирішальний внесок у цю ганьбу вніс уже згаданий кореспондент, який зробив мало не половину всіх цих порушень. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 178, і майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 65 разів. Найбільше було розмитих узагальнених псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Чимало було й інформації з телеграм-каналів і соцмереж. 19 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше було відео без інтершуму. З 18 порушень стандарту точності більшістю була невідповідність картинки й тексту в БЗ, сюжетах, прямих ввімкненнях і в розмовах із гостями. Крім того, 18 разів порушили й стандарт доступності подачі інформації.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (8:00-12:00 9 липня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин, решта часу — гостьові студії, з 10-ї години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Олександр Васильченко.

В ефірі були такі сюжети:

про наслідки ракетних влучань у Кривому Розі,

про наслідки ракетної атаки по Києву,

про підготовку до саміту НАТО у Вашингтоні,

про життя у Нікополі під ворожими обстрілами,

про реакції світових політиків на ракетний удар росіян по «Охматдиту»,

про те, як рятуватися від спеки,

про ситуацію на різних ділянках східного фронту.

про роботу підприємців Запоріжжя в умовах тривалих відімкнень електрики,

про наслідки влучання ракети в «Охматдит»,

про підсумки виборів у Франції,

про поїздки Орбана,

про особливості цьогорічної вступної кампанії до вишів,

про історію самітів НАТО.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Миколаївщини та Херсонщини,

про аварійно-рятувальні роботи в «Охматдиті»,

про наслідки ракетних ударів по Дніпру та Кривому Рогу напередодні,

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини й Чернігівщини,

про оперативну ситуацію на Харківщині,

про наслідки обстрілів Запорізької області,

про пресконференцію омбудсмана Дмитра Лубінця щодо обмінів полоненими.

Гостями ефіру були:

Євген Ситниченко, голова Криворізької РВА, про завершення аварійно-рятувальних робіт на місці влучання ракет у Кривому Розі, про допомогу постраждалим, про ситуацію з електрикою і з водопостачанням у Кривому Розі.

Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики, про скасування раніше анонсованих «днів без відімкнень», про стан енергосистеми.

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, про зустріч голів парламентів країн НАТО і про вплив парламентів країн-членів НАТО на подальшу підтримку Альянсом України, про очікування від саміту НАТО у Вашингтоні, про потреби України у різних видах зброї (записане інтерв’ю Дмитра Анопченка).

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про перебіг рятувально-аварійних робіт у «Охматдиті», в Шевченківському районі Києва, про розміщення евакуйованих з «Охматдиту» дітей.

Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил, про ситуацію в акваторії Чорного моря, про ракетоносії ворога.

Анастасія Магеранова, прессекретарка лікарні «Охматдит», про поточну ситуацію в лікарні, про втрачене внаслідок атаки обладнання лікарні, про евакуйованих дітей до вцілілих будівель і до інших лікарень Києва.

Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма», про очікування від саміту НАТО у Вашингтоні, про позицію Китаю щодо війни Росії проти України, про ймовірність нападу Росії на країни Балтії, про вплив результатів виборів у Франції на політику щодо України, про активність Орбана.

Юрій Федоренко, командир батальйону БПЛА «Ахіллес», про ситуацію на фронті на півночі Харківщини.

«Булат», боєць окремого загону «Крила Омеги», про ситуацію на фронті на Запоріжжі, про збір на потреби підрозділу в техніці.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 104 рази (це по 26 порушень на годину в середньому). З телеграм-каналів і соцмереж брали інформацію та картинку у 9 випадках. Користувалися телеграм-каналами голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма, Херсонської ОВА, брали відео з телеграмів різних підрозділів ЗСУ та з анонімних ворожих телеграм-каналів. Брали відео зі сторінок Нацполіції. «Посилалися» на ворожі ресурси: «мережею шириться відео», «стверджують російські пабліки».

Найбільше (43) було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Так «посилалися» на Генштаб, Оперативне командування «Північ», ДСНС, МВС, Міносвіти, Офіс омбудсмана, Харківську і Запорізьку ОВА, Нікопольську РВА, «Укренерго». Дуже багато було геть розмитих псевдо: «у Києві очікують», «у німецькому і польському МОЗ заявили», «у Макрона кажуть», «у ЗМІ з’являється інформація», «преса назвала», «пояснюють у приймальній комісії одного зі львівських вишів», «волонтери кажуть», «надзвичайники кажуть», «за даними надзвичайників», «комунальники нарахували», «за словами очевидців», «мешканці розповідають», «мешканці кажуть». Були ось такі дивні «посилання» «розповів журналістам один з європейських дипломатів» і «заявив неназваний американський посадовець». І були численні псевдопосилання на ворогів: «офіційні пропагандистські канали заявляють», «МНСники переконують» (російські), «чули жителі Бєлгорода», «місцева влада відзвітувала» (російська).

12 разів робили абстрактні псевдопосилання: «було відомо», «стало відомо», «уже достеменно відомо», «згодом стає відомо», «ми знаємо», «йдеться», «одне з джерел каже», «за попередньою інформацією», «повідомляють» (невідомо хто), «фіксують» (невідомо хто), «назвали» (невідомо хто), «називають» (невідомо хто).

17 разів наводили факти без посилань взагалі. А в сюжеті про реакції світу на ракетний удар росіян по «Охматдиту» наводили титрами чиюсь цитату, але ні підписали, ані сказали, чиї це слова. Так вийшло, бо всі цитати наводили на скриншотах з мережі Х, але не в кожному випадку було видно, чий саме цей скриншот. Крім того, не всі глядачі знають, хто такий Петр Павел, не всі можуть прочитати англійською, що то сторінка Жозепа Борреля тощо, а це вже порушення стандарту доступності подачі інформації.

23 рази робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «заявили в Молдові», «додали у Чехії», «закликали в Брюсселі та Ризі», «назвали Італія та Сполучені Штати», «Німеччина заявила», «деякі ЗМІ почали вже називати чи вже навіть називають», «в обленерго пояснюють», «кажуть політологи», «фахівці констатували», «енергетики закликають», «медики радять», «працівники розповідають», «місцеві жителі скаржаться» (росіяни), «мешканці будинку кажуть», «мешканці цієї висотки розповідають».

Стандарт точності інформації

Стандарт було порушено 27 разів (майже по 7 порушень щогодини). 14 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, ішлося про Путіна, а показували Зеленського, казали про Остіна — показували Столтенберга, казали про дрони — показували танки, говорили про «Охматдит», а показували чомусь п’ятиповерхівку на Сирці тощо.

Невідповідно «перекривали» й «ілюстрували» два прямих ввімкнення. Так само невідповідно «ілюстрували» розмови з чотирма гостями.

Були й фактичні неточності. У сюжеті про наслідки ракетної атаки по Кривому Рогу було: «ще з пів сотні дістали поранення». Кількості загиблих і поранених слід подавати точними числами, а не приблизно. У сюжеті про наслідки ракетної атаки по Кривому Рогу волонтера титрували «Євген Ситниченко, голова Криворізької районної військової адміністрації». Причому сюжет так показували у двох випусках. Можна ж було виправити цю помилку хоча би до другого показу.

Була якась повна плутанина. В БЗ розповідали про те, що рятувальники всю ніч розбирали завали житлового будинку в Шевченківському районі, а встик до цього поставили синхрон речника ДСНС, який розповідав насправді про розбір завалів «Охматдиту», але не згадував обставину місця. Так що його слова нібито стосувалися саме п’ятиповерхівки. Аж до слів «сьогодні вночі, на жаль, було знайдено тіло хлопчика за іншою локацією у Шевченківському районі в житловому будинку». Гадаю, глядачі заплуталися, де і про що йшлося. Мені довелося переглянути цей весь фрагмент двічі, а у глядачів такої можливості нема.

От цікаво. У випуску новин о 8-й ранку говорилося: «щойно під завалами будинку в Шевченківському районі Києва виявили тіло ще одного чоловіка». І так само говорилося й у випуску о 10-й. Цілком очевидно, що о 10-й це «щойно» вже було неправдивим. «Щойність» має тенденцію швидко зникати з часом від випуску до випуску.

В кінці слота каналу ведучий передавав слово колегам із каналу «Ми — Україна», а насправді за «Інтером» в ефірі був канал «Рада».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт було порушено 286 разів. Це по 71,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. 280 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Традиційно були суто емоційні оцінки журналістів: «напрямки найгарячіші», «найпекельніше залишається», «найкривавіша атака», «одного з найстрашніших злочинів», «ворог і далі гатить», «картина тут в “Охматдиті” жахлива», «про трагедію», «про трагічний для цього міста день», «такі трагедії», «світ уже вкотре шокований», «понеділок, який став для України чорним», «суцільні руїни», «шоковані люди», «у понівеченій станції», «понівечений автомобіль», «накоїв багато лиха», «на щастя, рятувальники не травмувалися», «на жаль, внаслідок атаки є жертви», «шокувала жителів республіки» тощо.

Великою була і кількість різноманітних оцінок із різноманітних приводів: «ведуть важкі бої», «значний боєкомплект», «підступний ракетний терор», «сильно пошкоджені», «пошкодження не такі вже серйозні», «руйнування дійсно масштабні», «жорстокість росіян не має меж», «прогриміли три вибухи», «гучною видалася ніч», «також було гучно», «добре чули мешканці», «пройшла відносно спокійно», «багато охочих», «велике переселення», «важливо було», «знадобляться чималі кошти», «життєво важливу процедуру», «вельми складні для Альянсу часи», «історичні рішення», «дуже серйозне рішення», «подія досить прогнозована та ретельно спланована», «несподівана перемога», «приголомшливих результатів», «не приховують розчарування», «відверто зітхнули з полегшенням», «головна цінність нашої країни», «головне завдання влади», «дійсно велика пресконференція», «багато пацієнтів», «численні перешкоди», «літо у розпалі», «справжню файр-виставу» і подібних.

Траплялися міркування, переважно «експертні»: «Чистий терор, який наочно демонструє, якою є готовність Росії до переговорів та миру» (по черзі обидва ведучих гостьових студій у підводці до сюжету). «Така політична турбулентність неодмінно позначиться на зовнішній політиці Франції, зокрема на задній план може відійти питання підтримки України, у якому досі Париж намагався бути лідером, особливо на тлі критики позицій Макрона з боку лівих» (сюжет Ольги Жидецької). «Це свідчить, що НАТО намагається взяти лідерство у питаннях військової допомоги Україні» (сюжет Ганни Басової та Наталії Косінової). «І якщо весь світ не боротиметься разом із нами, агресія не матиме меж. Цю тезу, на жаль, напередодні підтвердив ворог масованим обстрілом українських міст» (пряме ввімкнення Ніни Коломієць).

І був цілий великий сюжет «корисних порад» про те, як рятуватися від спеки. Давати поради — це взагалі-то не функція новин і журналістів, які там працюють. Можна в сюжеті збирати поради справжніх експертів, тоді це буде коректно. Втім, для всієї тієї лютої банальщини, яка була в цьому сюжеті, експерти насправді були непотрібні, бо авторка казала все те, що є очевидним для будь-якої людини. Ось лише кілька прикладів: «У таку спеку ліпше не гуляти, бо є серйозна загроза для здоров’я». «Для прогулянок вибирати місця, де є затінок від дерев». «Найкраще врятує від спеки відпочинок біля води». «Особливо слід берегтися людям із серцево-судинними захворюваннями». «Від палючого сонця рятують парасолі, вільний світлий одяг із натуральної тканини» тощо. Питання: а навіщо взагалі було робити такий сюжет?

Чимало було маркерів суб’єктивних думок: «хочу зазначити», «я, приміром, для цього використовую», «у моїй сумочці завжди є», «що тут скажеш», «я одразу хочу сказати», «які поряд зі мною», «хочу сказати», «почув я», «в мене була можливість», «мене цікавило».

Ведучі гостьових студій тричі не авторизували власні міркування. Були узагальнення: «світ уже вкотре шокований масованими ракетними ударами Росії», «хоча мами добре знають, умовити буває нелегко».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 12 разів (по 3 на годину).

Зокрема у двох випадках у матеріалах не було титрів на синхронах. Ще 9 разів не титрували датами бекграундове архівне відео. Зокрема в бекграундовому сюжеті про історію самітів НАТО не титрували датами відео подій різних років, що якраз для бекграундових сюжетів є дуже важливим, щоб глядач не плутався, які часи йому показують кожної миті.

У одному з БЗ на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 16 порушень (по 4 на годину в середньому).

Як і колеги попереднього дня, двічі показували ту ж мапу «Укренерго», яка геть неадаптована до телевізора.

Не підписані як слід цитати реакцій світових політиків у сюжеті про реакції світу на ракетний удар росіян по «Охматдиту».

Ось такий був титр на синхроні в сюжеті: «Марина Чепа-Марковці, заступниця начальника управління — начальник відділу комунікацій з громадськістю та взаємодії з засобами масової інформації Закарпатської ОДА». Навіщо було все оце писати (а глядачам це читати, відволікаючись від самого синхрону), тим більше, що це не мало жодного стосунку до теми сюжету — як рятуватися від спеки.

В одному з сюжетів жінка у синхроні казала про «хейр-напрямок» і «б’юті-напрямок». Точно не всі глядачі зрозуміли, про що йдеться. Або ж в іншому сюжеті було ось таке: «намагається зберегти покерфейс». Цей жаргонізм уже точно знає далеко не кожен глядач.

І ще велика кількість жаргонізмів і англіцизмів, якими не послуговується вся аудиторія: «лайфхаки», «меседжі», «файр-виставу» і суто професійний термін «слот».

Інші зауваження

Як мінімум дивно, коли ведучий у підводці анонсує авторкою сюжету жінку, а вона говорить за кадром чоловічим голосом.

Ось таких стендапів у новинах я ще не бачив.

Це кореспондентка у басейні пливе на оператора і щось там говорить. Можливо, це було б доречним у якійсь розважальній програмі, але ж точно не в новинах. Де журналісти повинні залишатися спостерігачами, а не учасниками подій.

Якась дивна була ідея робити пряме ввімкнення про пресконференцію омбудсмана Лубінця. По-перше, нічого такого екстранового омбудсман не сказав, хіба статистику. Так про неї досить було повідомити усно чи дати синхрон. По-друге, пресконференція аж ніяк не є подією, про яку можна робити репортаж.

Дуже часто забували про фемінітиви: «Марина Чепа-Марковці, заступниця начальника управління — начальник відділу…» (титр у сюжеті Мар’яни Мартин), «це дитячий лікар-нефролог Світлана Лук’янчук» (пряме ввімкнення Олени Логінової), «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео в ефірі каналу), «Олена Максакова, лікар УЗД…», «Катерина Кузьминська, дитячий стоматолог» (титри у сюжеті Валерії Глущенко і Ніни Коломієць), «Анастасії Магеранової, прессекретаря…» (ведучий Олександр Васильченко і в титрі на гості), «Світлана Гринчук, заступник міністра енергетики» (титр на гості, цікаво, що ведуча представляла гостю грамотно).

Елементи політичного піару

Двічі давали повідомлення про прем’єра Дениса Шмигаля, де він сказав, що уряд шукає нове місце для «Охматдиту», і що він доручив міністерствам «попрацювати над виділенням коштів». Що не кажіть, а це геть не новина, йдеться ж про невизначені абсолютно процеси («шукає»). Але ж позитивно, що прем’єр переймається і щось комусь навіть «доручає». Дарма, що «доручає» просто «попрацювати». Бо без доручення вони не працюють, вочевидь.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажні сюжети, 6 прямих ввімкнень. У гостях побувало 3 ньюзмейкери. З сюжетів кращим був спецрепортаж Олени Мендалюк про життя у Нікополі під ворожими обстрілами (оператор Ярослав Засоба).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 445 разів, це більш як по 111 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по два порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 286 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. 104 рази порушували стандарт достовірності, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 27 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 16 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та 12 разів — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Було 2 прояви політичного піару — «паркетні» без реальної новини цитування прем’єра Дениса Шмигаля. Російських наративів і токсичних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00-22:00 9 липня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слота. Ефірні години починалися випусками новин (по 10 і по 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Новини вів Олег Панюта, підсумковий випуск він вів із Людмилою Добровольською, гостьові студії вели Олена Чабак і Костянтин Лінчевський.

В ефірі були такі сюжети:

про розбір завалів «Охматдиту» й евакуацію дітей 8 липня,

про суд над військовим, який кинув у Луцьку гранату в натовп,

про реакції світу на ракетну атаку Росії 8 липня,

про посилення правих сил у Євросоюзі,

про нищення ворога в Криму і в Чорному морі,

про курорти на Азовському морі на окупованих територіях,

про повернення з російського полону Нарімана Джеляла,

про перенесення початку навчального року у Львові на 19 серпня,

про історію відносин України та НАТО,

про ветерана, який створив дитячий садок.

Були прямі ввімкнення:

про ситуацію в «Охматдиті»,

про розбір завалів п’ятиповерхівки на Сирці,

про наслідки ракетної атаки по Дніпру

та чотири ввімкнення з Вашингтона про початок саміту НАТО.

Гостями ефіру були:

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, про реакції міжнародної спільноти на російський удар по «Охматдиту», про очікування від ініційованого Україною засідання Радбезу ООН, про очікування від майбутнього Саміту НАТО, про роботу українських дипломатів із Республіканською та з Демократичною партіями США, про поїздки Орбана, про підготовку до другого Саміту миру.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про надтривалу повітряну тривогу в Харкові, про ситуацію з електрикою в Харкові, про повернення харків’ян до Харкова, про підготовку міста до опалювального сезону.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про очікування від саміту НАТО у Вашингтоні, про безпекову угоду з Польщею і про можливість збиття поляками російських ракет у повітряному просторі України.

Дмитро Шумейко, начальник Головного управління Нацполіції у Києві, про перевірку Нацполом інформації з нібито отруєною водою біля «Охматдиту», про розбір завалів у Києві, про загиблих у Києві від ракетної атаки, про потенційних коригувальників ракетного удару.

Микола Колісник, заступник міністра енергетики, про ситуацію в енергосистемі, про влучання в енергооб’єкти під час ракетної атаки 8 липня, про вплив сильної спеки на збільшення енергоспоживання, про втрати маневрових потужностей.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про очікування від саміту НАТО у Вашингтоні, про вплив ракетної атаки росіян 8 липня на майбутні рішення саміту, про готовність Польщі збивати російські ракети в повітряному просторі України, про дозвіл бити по глибині території Росії.

Олексій Леонов, народний депутат, про «підсумки візиту президента Зеленського до Одеси», про роботу морського коридору.

Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про завершення рятувальних робіт у «Охматдиті», про наслідки ракетної атаки по Києву.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про можливі підсумки засідання Радбезу ООН, скликаного Україною через атаку 8 липня, про очікування від саміту НАТО у Вашингтоні, про використання західної зброї для ударів по глибині території Росії, про «миротворчу» діяльність Орбана.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про російську атаку по «Охматдиту», про засідання Радбезу ООН, про важливість посилення ППО та про дозвіл бити західною зброєю по глибині території Росії, зокрема по авіабазах ворога, про необхідність посилення санкцій проти Росії.

Олексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень, про готовність Польщі збивати російські ракети в повітряному просторі України, про можливе надання Польщею літаків «Міг».

Дмитро Кожубенко, офіцер секції планування бригади «Рубіж», про ситуацію на Лимано-Бахмутському напрямку, про потреби бригади в авто для розвідників.

Сергій Чернишук, медичний директор «Охматдиту», про те, як діяли по повітряній тривозі, як рятували дітей уже після влучання ракети, про операції під час удару, про те, як триватиме лікування дітей на новій локації, про евакуйованих до інших лікарень дітей, про характер руйнацій і пошкоджень корпусів лікарні, про можливе лікування пацієнтів «Охматдиту» за кордоном.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 86 разів (це по 21,5 порушення на годину ефіру в середньому). З інтернету брали відео й інформацію 18 разів. Скористалися телеграм-каналами ДСНС, ГУР, різних підрозділів ЗСУ, Херсонської ОВА. Також анонімними телеграм-каналами «Кримський вітер» і «Kyiv Today», а також брали відео з ворожих анонімних телеграм-каналів. Скористалися фейсбук-сторінкою мера Львова Андрія Садового. І були «посилання»: «численні відео місцевих пабліків… підтверджують» (ворожих), «російські пабліки оприлюднюють фото», «в соцмережах з’явилася інформація», «така інформація ширилася соціальними мережами».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 25. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Кабмін, СБУ, Офіс генпрокурора, Нацполіцію, ДСНС, Міненерго і «Укренерго», «Укрзалізницю», Полтавську ОВА, Київську МВА, російське Міноборони та Російський союз туріндустрії. Були псевдо «говорять в НАТО» і «Білий Дім пообіцяв». І геть розмиті: «слідчі кажуть», «кажуть медики», «поліція розповіла», «рятувальники повторювали».

Абстрактних псевдопосилань було 13: «відомо» і «відомо наразі», «з’ясувалося», «ми чули», «знаю», «є інформація», «за неофіційною інформацією», «пов’язують» (невідомо хто), «побачив інформацію» і навіть «я бачив у новинах інформацію». У 19 випадках наводили факти без будь-яких посилань.

11 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок:«місцеві кажуть», «медики з’ясували», «говорять експерти», «експерти пов’язують», «експерти запевняють», «діти називали», «говорять в кулуарах», «у школах заспокоюють» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт точності було порушено 41 раз (більш як по 10 порушень на годину). 24 з них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, ведучий розповідав, що дітей під крапельницями вивозили з палат «Охматдиту», а показували роботу рятувальників і комунальників із завалами. А ведуча казала про «сотні киян», які «розбирали завали голіруч по цеглинці», а показували уже розібрані завали, де не видно майже жодної людини. Або ведучий казав, що в «Охматдиті» «аварійно-рятувальні роботи завершили», а показували відео з дня попереднього, де вони тривають повним ходом. Ведучий новин казав, що «посилання на рахунки ви бачите на екрані». А на екрані номерів рахунків «Охматдиту» так і не було. Геть не до ладу про Радбез ООН. Говорили про директора «Охматдиту», а показували Небензю тощо. У бекграундовому сюжеті про НАТО кореспондентка каже: «Вже у 2008-му Київ проситиме про надання спеціальної програми переліку реформ». У цей час на картинці титр «2007». Мене завжди цікавить, як подібні ляпи взагалі можливо робити в монтованому сюжеті?

Невідповідно «ілюстрували» чотири прямих ввімкнення. Наприклад, кореспондент цитував Столтенберга і говорив про «міст до НАТО», а показували, як подружжя Зеленських покладає квіти до меморіалу Голодомору тощо.

Невідповідно «ілюстрували» і 8 розмов із гостями. Наприклад, навіщо показувати кадри з «Охматдиту», коли експерт розповідає про атаки по російських авіабазах в глибині території Росії.

Було і кілька фактичних неточностей. У сюжеті й у тематичному титрі називали «зловмисником» військового, який кинув у людей гранату в Луцьку. Тим часом його статус є лише підозрюваний, судом його провина і, зокрема, злий умисел, не доведені.

Ведуча стверджувала, що в «Охматдиті» «діти були під завалами», але ж не були вони під завалами.

Ведуча новин називала НАТО «південноатлантичним альянсом». Хоча він північноатлантичний.

Казав ведучий, що показують засідання Радбезу ООН наживо, але це було очевидно монтоване відео.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було рекордно багато для каналу — 282. Це по 70,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки: «цей страшний понеділок», «на місці трагедії», «ворог вгатив», «вибухову ніч та гарячий світанок», «яскраво палала нафтобаза», «з яскравими та палаючими місцями влучань», «поїде хоч у пекло», «три роки пекла російського полону», «де попри усе горе було чути сміх», «знайшли, на жаль, і дітей», «загинуло, на жаль», «на щастя, ніхто не постраждав», «з дивом врятованою дівчинкою» тощо.

Різні оцінки з різних приводів: «цинічний ракетний удар», «активно працює російська авіація», «удар не випадковий», «дуже багато будинків», «потужної вибухової хвилі», «великі сподівання», «не найкраща ситуація», «бавовна розквітла», «стрімке падіння продажів», «головна загроза», «зухвала атака», «заходи безпеки тут без перебільшення безпрецедентні», «протистояти цьому монстру», «про який багато хто говорить», «за іронією долі», «і тут довгоочікуване», «не революція, але вже тенденція», «довгих чотири доби», «у кращих своїх традиціях», «пляжі порожні та ще й занедбані» і подібні.

Міркування журналістів, переважно «експертні»: «І хоча запрошення приєднатися до блоку ми знов, схоже, не отримаємо, але на відчутне посилання ППО після саміту Україна розраховує вже точно». «Коли нам здається, що Москва досягла піку цинізму, то нам це тільки здається, бо її цинічності немає меж». «Щоб отримати фото черг до Криму, окупанти могли спеціально перекрити туди рух». «А я мрію, коли з землею зрівняють Москву. І хай би це зробили самі московити» (ведуча Людмила Добровольська). «Цей обстріл приніс багато горя, але водночас показав нашу неймовірну згуртованість» (сюжет Тетяни Демух). «Навіть під час повномасштабної, коли Україна подасть заявку на вступ, її фактично проігнорують, тоді як Росію, схоже, почули значно швидше». «Поворотний момент у переосмисленні ролі НАТО стався не 14-го, а саме 22-го» (сюжет Олени Чернякової). «Втрати російської ППО в Криму вже є серйозними, хоча ще не досягли критичного рівня» (сюжет Ельвіни Сеітбулаєвої). «Тобто наступні п’ять років їм Європою не керувати, але рахуватися з їхньою позицією доведеться». «Тож ультраправі нашій державі глобально не зашкодять» (сюжет Ганни Грішиної). «Ми від союзників очікуємо, що це будуть не тільки перемовини, будуть не тільки заяви, а це вже будуть конкретні кроки». «Комусь ці формулювання не подобаються, але вони під собою мають деякі підгрунтя». «Це такий буде місток між Україною і НАТО, де ми маємо далі працювати й розробляти кроки до подальшого вступу і подальшого руху нашого до Альянсу» (пряме ввімкнення Юрія Гули).

Часом дивують запитання, які ставлять ведучі своїм кореспондентам у прямих ввімкненнях. Наприклад, ведуча новин запитувала у кореспондента каналу у Вашингтоні: «Чи є шанс, що ця зухвала атака на дитячу лікарню напередодні саміту змусить нарешті союзників переглянути їхні обмеження на постачання нам високоточної зброї»? Це ж очевидно питання аж ніяк не до журналіста. Про це можна запитувати у ньюзмейкерів-політиків або в крайньому разі у компетентних експертів. Зрозуміло, що відповідаючи на подібні «експертні» питання, кореспондент залюбки одягає на себе тогу політика чи як мінімум експерта.

І ще було чимало маркерів суб’єктивної думки та маркерів посилення уваги: «знаєш, що цікаво», «цікаво», «не дивуюся», «знаю», «не забуваймо», «я скажу», «зазначу», «також зазначу», «я зростом немаленький», «варто не забувати», «і тут варто згадати».

І навпаки ведучі гостьової студії в 4 випадках не авторизували власних міркувань.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 31 раз, це майже по 8 порушень на годину.

З посилання «за даними Київської військової адміністрації» невідомо, якої саме — міської чи обласної. У прямому ввімкненні з Дніпра йшлося про якусь громаду в Криворізькому районі, але не називалося, яку саме.

Нардепа Єгора Чернєва ведучі представляли як заступника голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, тоді як для контексту розмови про саміт НАТО у Вашингтоні набагато важливішою компетенцією Чернєва було те, що він є головою постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО. А про це якраз і не згадували.

Не досить було Володимира Фесенка в сюжеті представляти лише як «політолога». А Анатолія Храпчинського лише як «експерта з авіації». Ще в 4 випадках у сюжетах і БЗ не титрували синхрони. Наприклад, якогось учителя, а може директора школи, а може чиновника управління освіти. Хтозна.

У чотирьох випадках не титрували датою бекграундове архівне відео.

А у 18 матеріалах на відео не було інтершуму, або ж у сюжетах часом інтершум заміняли музикою, яка була навіть на синхронах.

Стандарт доступності подачі інформації

Інфографіка така була:

По-перше, занадто дрібний шрифт підписів, по-друге, відволікаючі, а не інформативні іконки, по-третє, лише 3 з 7 наведених чисел звучать у закадровому тексті ведучої. Плюс до того різний порядок тексту і даних на інфографіці.

Ось так не можна працювати з титровими написами.

По-перше, на монтажі слід враховувати тло — тут темний напис частково зливається з темними елементами картинки. А по-друге, слід враховувати, що на екрані будуть інші постійні елементи, як тут — плашка тематичного титру частково перекриває собою частину напису.

А навіщо показувати такий скрин, та ще й щось там маркером виділяти?

Все одно ніхто з глядачів нічого тут не прочитає з екрана телевізора. Таких скриншотів у сюжеті про НАТО було два. У сюжеті про навчальний рік у Львові такі самі скриншоти з фейсбуку з маркерами.

У титрі на синхроні було: «начальник ГУНП у м.Києві». Не всім глядачам зрозуміла ця абревіатура.

Ведуча казала: «Малеча вчиться емпатії». Точно не вся аудиторія послуговується таким словом. Слід його пояснювати.

І плюс до того: «той квест», «буде топтемою».

Стандарт оперативності

Геть неоперативно було 9 липня показувати як новину робочу поїздку президента Зеленського до Одеси ще 7 липня, більш як за дві доби до ефіру.

Інші зауваження

Редакція вже просто втомила своєю манерою підкладати на сюжети, особливо ж на псевдоекспертні, якесь музичне шумовиння, зокрема навіть на синхрони. Заважає ж дивитися. Не кажучи вже про брак інтершуму.

Кілька разів забували про фемінітиви: «Анастасія Копець, координатор…» (титр на синхроні в прямому ввімкненні Владислава Величка), «лікарка-невролог» (сюжет Тетяни Демух), «Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр…» (ведучий Костянтин Лінчевський, ведуча Олена Чабак і титр на гості).

Елементи політичного піару

Було «паркетне» БЗ з синхроном прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про спрямування Кабміном із резервного фонду 100 млн грн на відбудову «Охматдиту» і про доручення трьом міністерствам.

Було «паркетне» повідомлення з синхроном президента про спрямування 100 млн грн, і про те, що буде ще 300 млн, і про те, що «всіх обов’язково ми підтримаємо».

Суто «паркетне» БЗ з аж двома синхронами голови правління «Нафтогазу України» Олексія Чернишова про успішну роботу компанії.

Було чисто «паркетне» БЗ про робочу поїздку президента Зеленського до Одеси в День Військово-морського флоту. Яка до того ж узагалі відбулася за дві доби до ефіру.

І розмова з народним депутатом від «Слуги народу» Олексієм Леоновим була, як у першому запитанні до гостя формулювала ведуча, про те, «чи можемо вже підбивати підсумки візиту президента до Одеси і які основні тези ви особисто почули, які висновки для себе були зроблені». Дивна, як на мене, тема, але чого ж не зробиш для зайвого піару пана президента! Відтак і пан депутат починав свою промову зі слів вдячності президенту «за постійну увагу до нашого регіону». І далі у тому ж дусі.

Резюме

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу була такою: 2 репортажні сюжети, 7 прямих ввімкнень і 7 гостей-ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 452 рази протягом чотирьох годин ефіру. Це «персональний» рекорд каналу за весь час марафону і це означає 113 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по 2 порушення щохвилини. Найбільше, як і зазвичай, порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 282 рази (теж рекордний для каналу показник), майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 86 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 41 раз порушували стандарт точності, переважно невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ, а також «ілюстрацій» у прямих ввімкненнях і в розмовах із гостями. Крім того, 31 раз порушували стандарт повноти інформації, більшістю з порушень була відсутність інтершуму на відео. Стандарт доступності подачі інформації порушили 11 разів. Було й одне порушення стандарту оперативності.

У проаналізованому ефірі каналу цього дня було 5 проявів політичного піару. Чотири з них були суто «паркетними» повідомленнями про президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та голови «Нафтогазу України» Олексія Чернишова. Була компліментарна розмова про поїздку президента Зеленського до Одеси з нардепом-«слугою» Олексієм Леоновим.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

8 липня

У Празі відбулися протести проти ударів Росії по «Охматдиту».

41 бригада заявляє про кампанію з дискредитації її командування та бійців.

Енергетики скасували раніше заявлений «день без відключень» для областей України.

Байден каже демократам у Конгресі, що не зніматиметься з виборів.

Повітряні сили про особливість удару Росії 8 липня: ракети летіли на надмалих висотах.

У Києві з міркувань безпеки обмежували рух червоною лінією метро.

ЄС удвічі переоцінив свої можливості з виробництва снарядів для України та передає їх із запізненням, пишуть «Схеми» «Радіо Свобода».

9 липня

Bihus.Info: у телефоні ідеолога «Великого будівництва» знайшли листування з підрядником, який отримав 4 млрд грн.

Росіяни вдарили по Куп’янську-Вузловому, двоє загиблих і чотири поранених.

Російські ракети знищили найбільші підприємства Вільнянська Запорізької області.

У Берліні на акції протесту проти ракетного удару Росії заборонили промови українською мовою.

Кабмін упорядкував централізований друк і надсилання повісток військовозобов’язаним поштою.

Посольство Росії у Празі облили «кров’ю».

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною для ранкового слота: щогодини було по два випуски новин — 15-хвилинні на початках годин, 5-хвилинні «посередині», решту часу займали гостьові студії. Новини вела Світлана Усенко, гостьові студії спочатку вели Ольга Нємцева і Назар Довгий, згодом — Тетяна Гончарова і Вадим Колодійчук.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: ефірні години починалися випусками новин — по 30 і по 45 хвилин хронометражем, завершувалися гостьовими студіями. О 14:45 цю сітку було збито прямою трансляцією з Польщі. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Ірина Прокоф’єва і Євген Плінський.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була трохи незвичною. До 20-ї все було як завжди — 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. Далі був півторагодинний підсумковий випуск (такого раніше медіагрупа не практикувала), а після нього відразу ж був 15-хвилинний випуск коротких новин, далі знову 15-хвилинна гостьова студія.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин, решта часу — гостьові студії, з 10-ї години починалися 13-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слота. Ефірні години починалися випусками новин (по 10 і по 15 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.

Структура вечірнього слота Першого каналу Суспільного була такою: ефірні години починалися випусками новин (30- й 15-хвилинними), продовжувалися гостьовими студіями, о 20-й був 40-хвилинний підсумковий випуск (трохи «підрізаний» спочатку трансляцією брифінгу в «Охматдиті») і 20-хвилинні спортивні новини, наступна година була суцільно гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: 2 репортажні сюжети, 5 прямих ввімкнень, говорили з 6 ньюзмейкерами.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» цього дня складалася з 3 репортажних сюжетів і 19 (!) прямих ввімкнень із місць влучань ворожих ракет і місць падіння уламків. Говорили цього дня як у студії, так і в прямих ввімкненнях з 8 ньюзмейкерами.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 5 репортажних сюжетів, 9 прямих ввімкнень (ще одне пряме ввімкнення було не новинним, а якимись уже повними рефлексіями кореспондента). У гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 4 репортажні сюжети, 6 прямих ввімкнень. У гостях побувало 3 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: 2 репортажні сюжети, 7 прямих ввімкнень і 7 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 3 репортажних сюжети, 9 прямих ввімкнень, в студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох проаналізованих годин побувало 19 гостей: 6 ньюзмейкерів, 5 речників, один радник, 4 експерти та 3 учасники подій.

У гостях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало загалом 12 людей: 8 ньюзмейкерів, один речник, один експерт і двоє учасників подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ цього дня побувало 8 людей: 5 ньюзмейкерів і 3 речники.

У гостьових студіях «Інтера» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 гостей: 3 ньюзмейкери, 4 речники, один експерт і 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 13 гостей: 7 ньюзмейкерів, один речник і один радник, 2 експерти та 2 учасники подій.

У гостях на Першому каналі Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало загалом 11 людей: 5 ньюзмейкерів, 2 речники, 3 експерти й один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) цього дня майже тотально було за представниками фракції «Слуга народу» — 8 гостей (Дмитро Соломчук і Арсеній Пушкаренко на «Раді», Олександр Мережко, Олександр Качура і Дмитро Наталуха на «1+1», Марія Мезенцева на ICTV та СТБ, Єгор Чернєв і Олексій Леонов на «Ми — Україна»). Представників інших фракцій в ефірі телемарафону в ці два дні не було, були двоє формально позафракційних — спікер парламенту Руслан Стефанчук на «Інтері» і його заступниця Олена Кондратюк на ICTV та СТБ.

В ефірі Першого каналу Суспільного 8 липня побував лише один народний депутат — Єгор Чернєв із фракції «Слуги народу».

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом чотирьох годин ефіру 299 разів. Це майже по 75 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт достовірності інформації — 126 разів, встановивши таким чином «персональний» рекорд каналу. І заодно встановили й абсолютний рекорд марафону за кількістю узагальнених псевдопосилань на джерела фактів (73 таких порушення). Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 101 раз, майже дві третини з цих порушень становили суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, ще майже третину становили неавторизовані суб’єктивні міркування ведучих у гостьових студіях. Стандарт повноти інформації порушували 32 рази, переважну більшість із цих порушень склала відсутність інтершуму на відео в БЗ. З 28 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями картинки й текстів у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях, а також в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 12 разів порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували протягом чотирьох годин ефіру 573 рази. Це більш як по 143 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по 2 порушення щохвилини. Обидва ці показники стали рекордними за весь час існування телемарафону. Таку велику загальну кількість порушень, на мою думку, зумовила суто емоційна складова — зокрема у дуже великій кількості прямих ввімкнень із місць рятувальних робіт після ворожої ракетної атаки журналісти вживали незвично велику кількість суто емоційної лексики, а ще повністю забували про посилання на джерела інформації, підміняючи їх абстракціями. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 387 і переважну їхню більшість становили суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 113 разів, рекордно великою була кількість суто абстрактних псевдопосилань на джерела. З 44 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у БЗ, прямих ввімкненнях і сюжетах. Стандарт повноти інформації порушували 22 рази, найбільше було нетитрованих синхронів. Крім того, 7 разів порушили стандарт доступності інформації. Інших стандартів не порушували.

Канали ICTV та СТБ цього дня встановили ганебний абсолютний рекорд телемарафону за весь час його існування — протягом чотирьох годин ефіру стандарти інформаційної журналістики порушували 721 раз! Це більш як по 180 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по 3 порушення щохвилини. Звісно ж, найбільше (і теж рекордно багато) порушували стандарт відокремлення фактів від думок — було 529 порушень, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах, значна частина з яких були суто емоційними. 106 разів порушували стандарт достовірності. Найбільше було повідомлень про відповідальні факти (наприклад, про кількості загиблих і поранених) без будь-яких посилань на джерела. За моїм спостереженням, під час значних надзвичайних пригод чомусь завжди різко зростає кількість подібних порушень стандарту, а ще — кількість суто абстрактних псевдопосилань. Стандарт точності журналісти медіагрупи порушували 64 рази, і це теж рекорд для телемарафону. Найбільше було, як і завжди, невідповідностей між картинкою і текстом за кадром у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. 13 разів було порушено стандарт повноти інформації, 6 разів — стандарт доступності її подачі та двічі — стандарт оперативності. Було також одне порушення етичних норм журналістики — в одному з прямих ввімкнень показували раніше відзняте шокове відео тяжкопораненої жінки.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 445 разів, це більш як по 111 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по два порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 286 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. 104 рази порушували стандарт достовірності, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 27 разів, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Крім того, 16 разів порушили стандарт доступності подачі інформації та 12 разів — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 452 рази протягом чотирьох годин ефіру. Це «персональний» рекорд каналу за весь час марафону і це означає по 113 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по 2 порушення щохвилини. Найбільше, як і зазвичай, порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 282 рази (теж рекордний для каналу показник), майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 86 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 41 раз порушували стандарт точності, переважно невідповідностями картинки та тексту в сюжетах і БЗ, а також «ілюстрацій» у прямих ввімкненнях і в розмовах із гостями. Крім того, 31 раз порушували стандарт повноти інформації, більшістю з порушень була відсутність інтершуму на відео. Стандарт доступності подачі інформації порушили 11 разів. Було й одне порушення стандарту оперативності.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували цього дня рекордно багато (рекордно — для каналу). Загалом 298 разів. Це по 74,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 178, і майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 65 разів. Найбільше було розмитих узагальнених псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Чимало було й інформації з телеграм-каналів і соцмереж. 19 разів порушували стандарт повноти інформації, найбільше було відео без інтершуму. З 18 порушень стандарту точності більшістю була невідповідність картинки й тексту в БЗ, сюжетах, прямих ввімкненнях і в розмовах з гостями. Крім того, 18 разів порушили й стандарт доступності подачі інформації.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ цього дня було 6 проявів політичного піару. Два «паркетних» повідомлення без реальної новини про прем’єра Дениса Шмигаля і президента Володимира Зеленського. Тричі піарили власників медіагрупи Віктора й Олену Пінчуків. І показували суто піарівський сюжет про благочинність «Нафтогазу України» й особисто його керівника Олексія Чернишова.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» було 2 прояви політичного піару — «паркетні» без реальної новини цитування прем’єра Дениса Шмигаля.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» цього дня було 5 проявів політичного піару. Чотири з них були суто «паркетними» повідомленнями про президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і голови «Нафтогазу України» Олексія Чернишова. Була компліментарна розмова про поїздку президента Зеленського до Одеси з нардепом-«слугою» Олексієм Леоновим.

Проявів політичного піару у проаналізованих ефірах каналів «Рада» і «1+1» не було.

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» цього дня не було, гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу.

В ефірі каналів ICTV та СТБ хай і завуальовано, але звучав один із головних наративів російської пропаганди — про те, що в «Охматдит» буцімто влучила не російська ракета, а уламки ракети, збитої українською ППО.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованих ефірах каналів «1+1», «Інтер» і «Ми — Україна» не було.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного не було.