Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» і Першого каналу Суспільного за 19‒21 травня 2024 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» і Першого каналу Суспільного за 19‒21 травня 2024 року

28 Травня 2024
3214

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» і Першого каналу Суспільного за 19‒21 травня 2024 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
3214
Порушення стандартів в ефірних блоках «Інтера», «Ради», ICTV з СТБ, «1+1», «Ми — Україна», Першого каналу Суспільного.
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» і Першого каналу Суспільного за 19‒21 травня 2024 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» і Першого каналу Суспільного за 19‒21 травня 2024 року

Передмова 1. Про моніторинг Першого каналу Суспільного після його виходу зі спільного телемарафону

Цього тижня сталася тектонічна зміна складу учасників телемарафону «Єдині новини» — Перший канал Суспільного вийшов з телемарафону і вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюватиметься так само, як і раніше. Для цього в моніторинг почергово потраплятимуть 4-годинні блоки роботи каналу в ті ж дні, у які моніторитимуться й учасники спільного телемарафону. По черзі ці блоки братиму з різних слотів (ранкового, денного, вечірнього). Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається тією ж самою.

Але ось що характерно. 21 травня Суспільний мовник вийшов із телемарафону, в якому ділив ефір з іншими учасниками протягом більш як двох років. Утім інші учасники спільномарафону цього «не помітили» і про вихід Суспільного з марафону так глядачам і не повідомили. Цього не зробив навіть канал «Ми — Україна», який цього дня зайняв «вакантний» слот Суспільного. Не повідомили, попри те, що це насправді важлива суспільно-політична подія, про яку мали дізнатися глядачі. А це, на мій погляд, непрофесійно або ж (на вибір) тенденційно. Не повідомили хоча би з елементарних міркувань професійної солідарності, ба навіть просто ґречності і порядності щодо колег. А залишки спільномарафонців просто тишком-нишком розділили між собою звільнені Суспільним слоти.

Передмова 2. Про збір донатів і про місію журналістики 

Я вже якось писав про це, але набагато краще за мене в ефірі телемарафону 21 травня сказав комбат 3-ї окремої штурмової бригади Дмитро Кухарчук: «На відміну від нас, FPV-дрони, наприклад, у них (тобто у ворогів) — на державному постачанні, у них дрони зі спостереження — на державному постачанні. Переді мною виступав хлопчина, і це дуже гарна ініціатива, що ви вставили кюар-код зі збором на дрони для його підрозділу, але насправді мені здається, що на одинадцятому році війни, на третьому році повномасштабної війни — це нонсенс, коли от доводиться через всеукраїнське телебачення збирати на дрони, а не відбувається державного забезпечення цими дронами. Це насправді нонсенс, погодьтесь. В армії противника такого немає».

Відтак дуже серйозне питання до телемарафонців: ви витрачаєте дедалі більшу частину ефірного часу на збір донатів на дрони, тепловізори, автівки та інші необхідні бійцям на фронті речі. І ви водночас бездарно витрачаєте дорогоцінний ефірний час всієї країни, де могли б натомість розповідати суспільству про те, чому армію досі не постачають тими ж дронами, тепловізорами та іншим необхідним на державному рівні. Якби це звучало з «єдиного ефіру» на всю країну, можливо, влада (ВР, ОП, Кабмін та інші) починали би бодай щось змінювати на краще, принаймні у постачанні армії, на якій сьогодні тримається все. Хіба не в цьому місія журналістики, яку саме за виконання цієї місії називають «четвертою владою»? Але, звісно ж, набагато комфортніше не дратувати зайвий раз владу, отримувати від неї гроші, розповідати в телемарафоні про «мільйон дронів», про успішність вітчизняного ВПК, про гіперактивне будівництво фортифікацій etc etc, а всі проблеми фронту і тилу замовчувати. Натомість прикриватися фіговим листком звитяжних зборів локальних пожертв глядачів на потреби окремих підрозділів ЗСУ. Ця хвороба в телемарафоні дійшла вже свого логічного довершення, якщо про неї вам в очі говорять ваші ж гості з фронту. 

Телеканал «Рада» (8:00-12:00 20 травня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слоту: щогодини було по два випуски новин, на початку години 10–15-хвилинні, «посередині» — 5-хвилинні. Решту часу займали гостьові студії. Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії вели Тетяна Гончарова і Вадим Колодійчук, згодом — Ольга Нємцева і Максим Зборовський.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу бійців 81-ї аеромобільної бригади на Сіверському напрямку,

про виставку до 80-ї річниці депортації кримських татар,

про мюзикл гурту «Мур» про будинок «Слово»,

про розмінування Миколаївщини за допомогою собак,

про безкоштовний спортзал для поранених військових у Києві,

про вишколи цивільних військових навичок, організовних громадською організацією.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення про наслідки ворожих атак по Харківщині,

про програму електронного замовлення шкільних обідів на Полтавщині,

про те, як львів’яни адаптуються до відключень електрики.

Гостями ефіру були:

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР з питань зовнішньої політики, про проєкт безпекової угоди з Євросоюзом, про перспективи створення спільної європейської системи ППО.

Микола Колісник, заступник міністра енергетики, про стан енергосистеми, про графіки відімкнення електрики, про принципи заощадження електроенергії населенням, про аварійну допомогу європейських країн, про плани на відновлення енергооб’єктів до нового опалювального сезону, про допомогу західних партнерів.

Роман Семенуха, заступник голови Харківської ОВА, про ситуацію на фронті під Вовчанськом, про бомбардуванні і обстріли цивільних міст і сіл області, про ситуацію на фронті під Куп’янськом, про евакуацію людей з прифронтових населених пунктів.

Іван Чайківський, член Комітету ВР з питань аграрної і земельної політики, про хід посівної в Україні.

Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр, про підсумки дворічної роботи ініціативи United 24, про популярні напрямки роботи ініціативи.

Ірина Борзова, членкиня Комітету ВР з питань молоді і спорту, про питання повернення депортованих українців і обмінів полоненими на Саміті миру в Швейцарії, про повернення викрадених Росією українських дітей.

Дмитро Лиховій, речник Генштабу, про зміни ситуації на фронті протягом тижня, про втрати ворога за тиждень.

Дмитро Плетенчук, речник Сил оборони Півдня, про імовірність знищення російського носія ракет у Криму, про ситуацію під Роботиним, про ситуацію на фронті в Запорізькій області, про перевагу ЗСУ в точності влучань з дронів.

Ілля Євлаш, речник командування Повітряних сил, про відбиття нічних атак «шахедами», про переміщення ворогом стратегічних бомбардувальників у Оленью, про готовність ПС до прийняття F-16.

Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони, про результати перших двох днів дії закону про мобілізацію, про роботу застосунку «Резерв+», про недоліки роботи застосунку, про пілотний проєкт електронної черги до ТЦК.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань, про арешт прикордонника, який застрелив порушника кордону, про підозру російському директору ФСБ Бортнікову.

Петро Черник, воєнний експерт, полковник запасу, про продовження нищення Чорноморського флоту ворога, про створення українського військового флоту в майбутньому.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про можливі впливи загибелі президента і міністра закордонних справ Ірану на їхнє військове співробітництво з Росією, про імовірне знищення російського ракетного корабля, про українські удари по портовій інфраструктурі Новоросійська, про дозволи країн-партнерів бити їхньою зброєю по території Росії.

«Мальборо», інструктор БПЛА 92-ї окремої штурмової бригади, про збір на дрони для, про свою історію війни.

Сергій Поємчук, заступник командира батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, про збір на розвідувальний дрон для бригади, про ситуацію з дронами і артснарядами на фронті.

Віталій Литвин, офіцер відділення розвідки бригади НГУ «Рубіж», про збір на прилади нічного бачення для бригади, про ситуацію на Харківському напрямку, про вплив заборони використання західного озброєння по території Росії, про наявність цивільних у зоні бойових дій на Харківщині.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 104 рази (це по 51 порушенню на годину ефіру в середньому). Із соцмереж і телеграмів брали інформацію і картинку в 12 випадках. Користувалися сторінкою Харківської облпрокуратури в соцмережі. Брали відео зі сторінки у фейсбуці родички полонених «азовців» Анастасії Дмитрук. І брали інформацію з телеграм-каналу «Кримський вітер».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилання — аж 55. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Держприкордонслужбу, ДБР, Офіс генпрокурора, Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську і Львівську ОВА, Харківську облпрокуратуру. Були ще розмитіші: «за даними російських джерел», «бійці з різних ділянок фронту говорять», «кажуть українські армійці», «розповідають бійці», «енергетики закликають», «ЗМІ повідомили», «один з іранських посадовців заявив». І ще було ось таке «кучеряве» псевдопосилання: «за тими відкритими даними, які є у засобів масової інформації, є в засобах масової інформації, зокрема у німецьких журналістів».

23 рази робили абстрактні псевдопосилання: «за останніми даними», «інформація, яка з’явилася», «писали», «ми бачили всі відео», «я чув таке твердження», «бачив», «відомо», «було встановлено» (невідомо ким), «є припущення» (невідомо чиє), «говорять», «висловлюються», «обіцяють» і «сказали нам» (невідомо хто), «за даними на неділю» і «за прогнозами» (невідомо чиїми). 6 разів наводили факти без посилань на будь-які джерела.

Ще 8 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «засновники кажуть», «організатори кажуть», «фахівці кажуть», «хлопці кажуть», «мурівці» кажуть», «сапери кажуть», «кінологи запевняють» і «говорять львів’яни».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 53 рази (це більш як по 13 порушень на годину в середньому). 43 з цих порушень були невідповідністю картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Переважно це були «перекривання» текстів абиякими, часом взагалі недоречними, архівами. От наприклад, незрозуміло навіщо анонсове повідомлення про «Рамштайн» «перекривати» архівом якогось з попередніх. Тим більше, що анонсують віртуальне засідання, а показують очне. І зрозуміло ведуча каже про одних політиків, а показують геть інших. І в такому вигляді це було в семи випусках новин.

Невідповідно «перекривали» всі чотири прямих ввімкнення. І невідповідно «ілюстрували» розмови з чотирма гостями.

У сюжеті про спортзал для поранених військових, якусь жінку в синхроні титрували «Сергій Конюшок».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували менше, ніж зазвичай, було 76 порушень (це по 19 на годину ефіру в середньому). Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій, наприклад: «мають велику перевагу», «досить активно користуються додатком», «це літо стане справжнім викликом», «постійно закликають», «минула доба була неспокійна», «окупанти гатили», «приходять багато людей», «по улюбленому місцю відпочинку», «на щастя, з безпекових умов вона не працювала» «цієї страшної трагедії» «ще одна страшна трагедія» «назва обросла додатковими сенсами» «ідея з’явилася досить несподівано» «зробити замовлення нескладно» «легше тепер і з аналітикою» «ажіотаж ще не з’явився» «які були в найгарячіших точках» тощо. Значну частину цих порушень становили всі оті «зазначив»-«наголосив».

Булі і зайві в новинах маркери авторизації: «власне і почну», «слід зауважити», «хочу сказати», «хочу додати».

І навпаки, ведучі гостьових студій у 12 випадках не авторизували власних міркувань. Як приклад, Максим Зборовський казав гостю: «Така дивна якась лінійка, ланцюжок смертей або ж нападів, замахів на життя проросійських політиків можна спостерігати, але давайте без конспірології» (сам же суто коспірологічно пов’язав напад на Фіцо і загибель Раїсі, і сам же закликав експерта конспірологічних висновків не робити).

Було два безпідставні узагальнення і обидва в одному й тому ж прямому ввімкненні: «львів’яни починають більш-менш звикати до відключень світла», «що говорять львів’яни, вони не скаржаться на відсутність електроенергії».

Стандарт повноти інформації

За кількістю порушень цього стандарту канал встановив абсолютний «рекорд» телемарафону — було 60 порушень (по 15 на годину в середньому).

Говорили з військовим про ситуацію «на тій ділянці фронту, на якій ви знаходитесь», не називаючи ділянку, ба навіть область не називаючи. І сам військовий у відповідях про «географію» жодного слова не сказав.

Ні в підводці до сюжету, ні в самому сюжеті про вишколи цивільних військових навичок, організованих громадською організацією «Один більше десяти», не було жодного слова про те, де саме відбуваються ці вишколи. А це, даруйте, перший клас перша чверть журналістики — чітко казати, де саме відбувається подія.

Ведучі представляли Петра Черника, як «полковника», але забули додати, що він є полковником запасу. А від цього залежить статус гостя — експерт він чи учасник подій.

У сюжеті про спортзал для поранених військових один синхрон не титрували. А ще один синхрон титрували менше секунди, встигнути прочитати титр було для глядача неможливо.

8 разів не позначали датами бекґраундове архівне відео.

І встановили ще один «рекорд» марафону — у 47 матеріалах на відео не було інтершуму. Зокрема, дуже показовим, як на мене, був епізод у сюжеті про спортклуб для поранених військових. Там був синхрон англійською, але оскільки сам синхрон був, як і інтершум у сюжеті, повністю відімкнений, то начитаний його переклад звісно ж не співпадав з артикуляцією спікера. Це виглядало щонайменше дивно.

Стандарт доступності подачі інформації

5 разів показували інфографіку ворожих втрат, яка продовжує залишатися вкрай складною для сприйняття. Ще й ведуча наводила за кадром дані не в тому порядку, в якому вони були на самій інфографіці.

Інші зауваження

Цього дня були постійні лажі зі звуком на початках випусків новин. З ким не буває, звісно, але ж у таких випадках слід вибачатися перед глядачами, а не робити вигляд, наче «нічого не було».

Двічі забули про фемінітиви: «Наталія Окутіна, шеф-кухар…» (титр у прямому ввімкненні Ганни Ружін), «Віра, кризовий психолог» (титр у сюжеті Артема Деркачова).

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, натомість гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу: Тетяна Гончарова, Ольга Нємцева і Максим Зборовський.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажні сюжети і 2 прямі ввімкнення (ще два ввімкнення були неподієвими). У гостьовій студії побувало 6 ньюзмейкерів. Якісним було перше пряме ввімкнення Катерини Кусмарової про наслідки ворожих атак по Харківщині.

Стандарти журналісти каналу порушували 298 разів. Це по 74,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше цього разу порушували стандарт достовірності — 104 рази, більш як половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок цього дня порушували відчутно менше ніж зазвичай, було «лише» 76 таких порушень. Більшістю з них були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. З 53 порушень стандарту точності переважною більшістю були невідповідності картинки і тексту за кадром у БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. З «рекордних» для телемарафону 60 порушень стандарту повноти інформації також «рекордною» була кількість маитеріалів, де на відео не було інтершуму. Крім того 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару і російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було. Гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу. 

Телеканал «1+1» (14:00–18:00 20 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для денного слоту: ефірні години починалися випусками новин (різного хронометражу — по 15, 30 і 45 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями або записаними інтерв’ю. Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Наталія Островська і Євген Плінський.

В ефірі були такі сюжети:

про бої 57-ї мотопіхотної бригади під Вовчанськом,

про бої за Вовчанськ,

про наслідки ракетної атаки по Черкаській Лозовій,

про участь українців у щорічному карнавалі у Берліні,

про ювілейний концерт ансамблю Вірського до 85-річчя його керівника,

про загибель президента і міністра закордонних справ Ірану,

про ціни на шоколадну продукцію в світі та Україні,

про добровольчий загін «Степові вовки» на Запоріжжі,

про порятунок тяжко пораненого воїна у шпиталі в Дніпрі,

про важкопораненого вибухотехніка з Рівненщини.

Були прямі ввімкнення:

два — про наслідки ракетної атаки по Черкаській Лозовій на Харківщині,

про засідання у форматі «Рамштайн».

Гостями ефіру були:

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони, про перші підсумки дії закону про мобілізацію, про перші дні роботи застосунку «Резерв+», переваги і недоліки, про захист даних від ворожого доступу, про рекомендації для тих, кого застосунок показує, що вони в розшуку, про цифровізацію повісток на проходження ВЛК, про застосунок «Армія+».

Василь Фурман, член Ради Нацбанку України, про те, завдяки чому вдалося утримати стабільною фінансову і банківську систему під час повномасштабної війни, про прогнози щодо валютного курсу, про марність побоювань щодо блокування рахунків українців, про проєкт електронної гривні.

Олена Комар, засновниця ютуб-каналу про здоров’я, про попередження і виявлення меланоми, про небезпеку спекотного сонця для шкіри, про проєкт безоплатної перевірки здоров’я шкіри.

Ганна Покровська, дитяча психологиня, про проблеми виховання дітей без батьків, які воюють на фронті, про необхідність підтримки жінок і дітей.

Максим Джигун, політичний експерт, про можливі наслідки загибелі іранського президента Раїсі для російсько-української війни, про конспірологію щодо збігу замаху на Фіцо і загибелі Раїсі, про підтвердження Індією участі прем’єр-міністра в Саміті миру, про підсумки візиту Путіна до Китаю.

Андрій Рукас, кандидат історичних наук, доцент Київського нацуніверситету, про концепцію багатьох поколінь боротьби за незалежність України, про Мазепу, Петлюру і Бандеру і страхи Росії перед цими історичними постатями, про історичне значення Петлюри для України.

Чайка, боєць-штурмовик 93-ї окремої мотострілецької бригади «Холодний Яр», про свою історію на війні, про страх на війні, про те, як убивати ворога, про підготовленість різних підрозділів ворога, про різні бойові епізоди 93-ї ОМБР, про відмінність війни до 22-го року і після, яким бачить кінець війни (записане інтерв’ю Юлії Кирієнко).

Крім того, в ефірі був документальний фільм Наталії Ярмоли проєкту «Імперія міфів» про спотворення Росією історії. 

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 86 разів (це по 21,5 порушенню на годину ефіру в середньому). Зтелеграмів і соцмереж брали картинку у 16 випадках. Скористалися телеграм-каналами Херсонської ОВА, «Русского добровольческого корпуса» і різних підрозділів ЗСУ. Брали картинку зі сторінок Нацполіції, Харківської облпрокуратури і ДСНС Харківщини в соцмережах.

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації було найбільше — 24. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Міноборони, «Укренерго», Харківську ОВА. Були й більш розмиті: «кажуть наші спецпризначенці», «за даними медиків», (бійці) «кажуть».

14 разів робили абстрактні псевдопосилання: «відомо», «щойно стало відомо», «сьогодні стало відомо», «як з’ясувала ТСН», «ми чули», «щойно прочитав новину», «ми читаємо», «деякі пов’язують», «тут кажуть», «за останніми даними». 15 разів наводили фактичну інформацію без посилань на будь-які джерела.

17 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Прикордонній службі називають», «кажуть у слідчій комісії», «столична влада натомість каже», «визнають депутати», «медики називають», «багато істориків відзначають», «переконують фахівці», «пророкують оглядачі», «експерти зазначають», «організатори кажуть», «лікарі називають» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 34 рази (по 8,5 порушень на годину). Більшістю були невідповідності картинки і тексту в сюжетах і БЗ (26 таких порушень). Традиційно невідповідно «перекривали» зведення з фронту і повідомлення про наслідки ворожих обстрілів міст і сіл. Традиційно ж чимало текстів «перекривали» невідповідно архівним відео. Наприклад, анонсували онлайн-зустріч у форматі «Рамштайн» і «перекривали» це архівним відео якоїсь попередньої очної зустрічі, що якось геть неправильно.

Невідповідно «перекривали» і всі три прямі ввімкнення. І одну розмову з гостем.

Були і фактичні неточності. Наприклад, на початку сюжету про ракетну атаку ворога на Черкаську Лозову кореспондентка казала: «тут було повно відпочивальників та співробітників». А в синхроні на запитання «багато людей вчора відпочивало», якийсь чоловік (не титрований) казав: «та ні, більшість співробітників постраждало».

У всіх трьох прямих ввімкненнях на раніше відзнятому або навіть і на архівному відео традиційно був титр «наживо».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — 178 разів (це по 44,5 порушення на годину ефіру в середньому). 170 з цих порушень були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах.

Суто емоційні оцінки: «гаряче і на Сіверському відтинку», «окупанти вгатили», «гатять по окупантах», «понівечено майже півсотні цивільних об’єктів», «наводять справжній жах на окупантів», «на жаль, водолази знайшли його у водоймі», «всипану смертоносними мінами», «минуле чоловіка має криваві сторінки», «найвідоміші артисти, яскраве танцювальне шоу та зворушливі привітання», «зворушливим виконанням пісні», «помітно хвилюються», «зі сльозами на очах» тощо.

Просто оцінки з будь-яких приводів: «ситуація залишається складною», «отримує жорстку відсіч», «тривала довгі 80 днів», «потужним авіаударом», «поранення у вогнеборця незначні», «тривала реабілітація», «солідарність розбрату», «у складний момент», «чітко і впевнено» «потужні міжнародні санкції», «спалахнула дискусія», «перша серйозна криза», «в зоні особливої уваги», «суперечлива інформація», «безпрецедентний кредит довіри», «стає очевидно», «критично важливий час», «велика українська громада», «найвисокотехнологічніша техніка», «візуально конструкції в посередньому стані», «в найтемніші часи», «причина проста», «промислові гіганти», «величезним колективом», «масштабному карнавалі», «велике шоу», «відомим артистам», «відома іспанська скрипалька», «легендарного ансамблю», «на грандіозному параді», «легендарний бойовий гопак» і подібні.

Траплялися маркери посилення уваги: «що важливо», «до речі».

Ведучі гостьових студій 6 разів не авторизували власних міркувань.

І було 2 безпідставних узагальнення: «фраза з промови, що закарбувалася багатьом», «всі, хто зараз воює у Вовчанську, розуміють, що розпочався новий етап війни».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 9 разів.

Не досить було представляти Максима Джигуна лише як «політичного експерта». На синхроні чоловіка у двох ввімкненнях і в сюжеті з Черкаської Лозової не було титру, відтак його дотичність до події та компетентність залишилася під питанням для глядача. Не було титрів і на синхронах у БЗ про роботу ТЦК.

Не титрували датою бекґраундове відео інавгурації президента Зеленського в 2019 році і не титрували датою бекґраундове відео з оборони Маріуполя і здачі бійців у полон. Лише своїм оцим «досьє».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення: «фінансує проксі-угруповання» і «головне цифрове ноухау»

Елементи політичного піару

Був один прояв. «Новина» була сформульована ось таким чином: «Вінегрет від першої леді. Олена Зеленська взяла участь у фіналі соціального кулінарного проєкту за назвою «ГраЇмо». Це класика піару — коли новиною стає не сама подія, в якій бере участь багато людей, а участь у цій події певної першої особи.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Резюме

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу була такою: 5 репортажних сюжетів і 3 прямі ввімкнення. У гостях побувало 2 ньюзмейкери. З сюжетів кращими були обидва фронтових репортажі — Олександра Моторного про бої 57-ї мотопіхотної бригади під Вовчанськом (оператори Данило Лисенко, Сергій Шпортило) і Андрія Цаплієнка про бої за Вовчанськ (оператор Ілля Шинкаренко).

Стандарти журналісти каналу порушували 310 разів. Це по 77,5 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 178 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 86 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 34 рази порушили стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Крім того 9 разів порушили стандарт повноти інформації і 3 рази — стандарт доступності.

Був один прояв політичного піару, де в якості «новини» подали участь першої леді Олени Зеленської в фіналі соціального кулінарного проєкту для дітей. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

 Телеканали ICTV та СТБ (20:00–21:00 19 травня і 18:00–21:00 20 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру медіагрупи 20 травня була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск. Крім того, в цьому моніторингу оцінювався випуск тижневика «Факти тижня» за 19 травня. Тижневик вели Оксана Соколова і Сергій Кудімов, короткі новини вела Олена Фроляк, підсумковий випуск — Оксана Гутцайт, гостьові студії вела Яна Брензей.

В ефірі були такі сюжети:

про бої 67-ї окремої мехбригади під Іванівським на Донеччині,

про бої полку «Дніпро-1» бригади «Лють» під Часовим Яром,

про наслідки ракетної атаки ворога по Черкаській Лозовій на Харківщині,

про лотерею задля збору на дрони фонду «Повернись живим» і ІТ-спільноти,

про навчання новобранців десантно-штурмових військ,

про день роботи київських аварійників газової служби,

про стан фортифікацій на Харківщині,

про перші дні дії закону про мобілізацію,

про мобілізацію засуджених,

про масовану атаку українських дронів по Севастополю, Туапсе і Новоросійську,

про імовірні сценарії подальших наступів ворога на Харківщині і Сумщині,

про допомогу внутрішнім вимушеним переселенцям,

про політику Китаю щодо російсько-української війни після візиту Путіна до Пекіну,

про російський слід у замаху на прем’єра Фіцо,

про відімкнення електрики і підвищення тарифів,

про міграційну політику окупантів у Маріуполі,

про центр Recovery у Вінниці,

про російських військовополонених,

про загибель президента Ірану,

про стан енергосистеми,

про тероборонівця з Нікополя, який працює на фронті оператором БПЛА.

Були прямі ввімкнення:

про ситуацію на фронті на Донеччині,

про ситуацію на Харківщині,

Гостями ефіру були:

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, про роботу застосунку «Резерв+», про недоліки в роботі застосунку і скарги, про роботу застосунку за кордоном, про електронні черги до ТЦК.

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про стан поранених внаслідок удару по Черкаській Лозовій, про ситуацію на фронті на півночі області.

Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з реінтеграції ТОТ, про евакуацію людей із прифронтових населених пунктів на Харківщині і їхнє розміщення, про евакуацію людей на Сумщині, про виплати для переселенців.

Назар Волошин, речник ОСУВ «Хортиця», про ситуацію на фронті на півночі Харківщини, про ситуацію на фронті під Часовим Яром.

Ткач, головний сержант взводу, командир відділення 3-ї окремої штурмової бригади, про бої на півночі Харківщини, про збір на розвідувальний безпілотний комплекс для бригади, про можливості ворога в аеророзвідці.

Спайдер, начальник групи гуманітарного забезпеченння бригади «Азов», про свою історію у полоні і повернення до лав «Азову», про полонених азовців, яких ворог не повертає за обмінами. 

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 124 рази. Це по 31 порушенню на годину ефіру в середньому, і це був «песональний рекорд» медіагрупи. З соцмереж і телеграмів брали картинку і відео у 22 випадках. Зокрема користувалися телеграм-каналами Херсонської ОВА, 3-ї ОШБ і інших підрозділів ЗСУ, анонімним телеграм-каналом «Кримський вітер» і ворожим анонімного телеграм-каналом «Astra». Брали відео і фото зі сторінок Нацполіції, Херсонської ОВА, Харківської облпрокуратури у соцмережах. Цитували з фейсбуку допис військовослужбовця Дениса Ярославського. І були «посилання» «в мережі опублікували відео», «в місцевих пабліках люди написали», «днями мережі облетіли фото».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було 31. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Кабмін, Міноборони, Міненерго, Мін'юст, «Укренерго», Сумську і Донецьку ОВА. Були більш розмиті псевдо «ЗМІ повідомляли», «іранські ЗМІ повідомили», «у фонді планують», «за даними рятувальників», «за статистикою газмереж».

11 разів робили абстрактні псевдопосилання: «я знаю», «кажуть», «з’ясувалось» (невідомо ким і звідки), «з’явилося повідомлення» «поповзли чутки» (!). І чимало було всіх оцих безособових конструкцій: «вважали» (невідомо хто), «радять» (невідомо хто), «повідомили» (невідомо хто), «закликають» (невідомо хто) і «неодноразово було сказано» (невідомо ким). 16 разів наводили факти без посилань на джерела взагалі. Наприклад, прикметний момент, у прямому ввімкненні кореспондентка казала, що до Покровського напрямку фронту доступу журналістів нема, а при цьому без посилань на джерела розповідала, що там відбувається.

За кількістю узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок цього рпазу медіагрупа встановила абсолютний «рекорд» телемарафону — їх було 44 (по 11 на годину в середньому)! З «адресних» псевдо «посилалися» на думку невідомо кого в «Укренерго», Харківській ОВА, а ще «у Вашингтоні переконані» і «у Вашингтоні запевняють». Все інше було геть розмите: «кажуть наші армійці», «діляться мінометники», «західні журналісти відзначають», «у ЗМІ почали лунати припущення», «твердять обласні чиновники», «підтверджують і підрядники», «антикорупціонери закликають» «OSINT-дослідники припускають» «стверджують економісти» «росіяни твердять» «пояснюють енергетики» «бізнес готовий, але каже» тощо. Було забагато псевдопосилань на міфічних «експертів», «аналітиків» та «фахівців». Вишенькою на цьому торті було ось таке узагальнене «і військові, і експерти, і законотворці також наголошують». От просто танцюють (себто «наголошують») геть усі!

Стандарт точності інформації

Цей стандарт порушували 28 разів (по 7 порушень на годину в середньому). 25 з них були невідповідністю картинки і тексту в сюжетах і БЗ, Традиційно невідповідно «перекривали» більшість повідомлень про події на фронті і про наслідки ворожих обстрілів. Традиційно не до ладу використовували архівне відео аби хоч як «перекривати» будь-які тексти. Наприклад, повідомлення про смерть Раїсі «перекривали» абичим аби лиш «іранським». А про представництво різних країн на майбутньому Саміті миру — архівними планами краєвидів Швейцарії. Звісно ж, дуже красиво, але до чого це? Як і колеги, повідомлення про віртуальний «Рамштайн» «перекривали» навіщось якимось архівом колишнього очного засідання тощо.

Як заведено, невідповідно «перекривали» і обидва прямі ввімкнення.

Ведуча Олена Фроляк знову ж таки починала перший випуск новин з того, що «сьогодні 817-й день війни». Що не відповідає дійсності.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 333 рази. Це більш як по 83 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по 1,5 порушення щохвилини. 214 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах.

Суто емоційні оцінки: «смертоносні снаряди», «окупанти вмили руки у крові тринадцятьох людей», «це виглядає жахливо», «там завжди гаряче», «у зв’язку з трагедією», «відчайдушно боролись», «дивом вижила», «на щастя, без жертв», «на жаль, останніх більшає», «що вкрай тривожно», «хвилювання зростає», «захопливі номери» тощо.

Оцінки з будь-яких приводів: «ситуація на фронті загострена», «найскладніша ситуація», «важко і на фронті», «мужньо б’ється», «неспокійно в районі», «найактивнішим ворог був», «віднедавна завзято атакують», «авіабомбами, яких здається в них безліміт», «успішно нищить загарбників», «відправив «на концерт Кобзона», «в незламному місті», «гучно було», «важлива транспортна артерія», «категорично заперечував», «навіть образився», «потужні системи», «нарікань на застосунок дуже багато», «навантаження на систему величезне», «їхню непросту варту», «там було чимало людей», «активно обговорюють», «занадто старий», «особливий день», «довгоочікувана команда», «вшанованого статусу», «прийняв швидке, утім зважене рішення», «відомий філософ і релігієзнавець», «видатних митців», «у залі людно», «незвичайні магічні номери» і подібні.

Міркування журналістів — «експертні» висновки, припущення тощо: «До того ж рішення ставить Нетаньягу в один ряд з Путіним, на арешт якого МКС видав ордер на арешт у зв’язку з війною проти України». «Вочевидь найманці з африканських країн» (ведуча Олена Фроляк). «Однак смерть 63-річного Раїсі може мати серйозні наслідки у подальшій перспективі, зокрема стосовно спадкоємця чинного верховного правителя». «Але однозначно позитивно те, що попри російські ІПСО, українські чоловіки не ховаються, а навпаки штурмують і додатки, і ЦНАПи, і ТЦК» (ведуча Оксана Гутцайт). «І тільки додаткові установки ППО і достатня кількість ракет до них не дадуть сценарію блекаутів повторитися» (сюжет Наталії Кулик). «І саме місто безумовно має важливе значення для оборони» (пряме ввімкнення Тетяни Наконечної). «Імовірно окупанти бісяться через втрати на фронті» (пряме ввімкнення Тетяни Доцяк). «Утім щойно з’являється усвідомлення, що той непростий досвід, який тут доведеться отримати, може врятувати твоє життя згодом, уже під час виконання бойових завдань, голови новобранців «кипіти» припиняють» (сюжет Костянтина Мельникова). «Бо не допустити лихо краще, ніж потім ліквідовувати його наслідки» (сюжет Олексія Савіцького).

Ще одним «рекордом» стала неймовірна кількість неавторизованих суб’єктивних міркувань журналістів у тижневику «Факти тижня». Протягом години ефіру їх було аж 112, це майже по 2 таких порушення щохвилини! Наскільки я розумію, це такий «стиль». По-перше, якась істерична хайповість, використання всієї наявної суто емоційної лексики: «приголомшлива дронна атака», «легендарні безпілотники», «потужний сигнал підтримки», «два по-справжньому сенсаційних послання», «несподівана відвертість», «приголомшливий замах», «шокуючий замах», «вельми пафосної церемонії», «космічні черги», «несподівані конфузи», «несподівані подробиці», «видатної перемоги», «у фантастичному поєдинку», «тримався максимально зухвало», «зробив неможливе» тощо. Що завгодно у них «безпрецедентне»: «безпрецедентну, найбільшу атаку», «безпрецедентний удар», «безпрецедентно велика кількість російських чиновників» тощо.

А другою складовою «Фактів тижня» є те, що і ведучі, і автори сюжетів чомусь вважають себе висококваліфікованими експертами у будь-якій темі, за яку беруться. І добре би хоча б при цьому чесно говорили глядачам, що це їхні особисті думки, так ні — говорять усе це впевненим тоном, неначе істину в останній інстанції: «Дипломатія — це ж мистецтво знаків, і Блінкен прагнув показати, що Україна стала безпечнішою, хоча не всі оцінили бринькання на гітарі на тлі Вовчанська» (ведучий Сергій Кудімов). «Суто теоретично такий маневр можливий, хоча і виглядає на перший погляд малоймовірним, враховуючи, що на календарі зовсім не лютий 22-го» (сюжет Павла Васильєва). «Таким чином ми довели, що російську ППО можна обходити і за наявності дозволу вражати цілі на території РФ західною зброєю війна може закінчитися ще цього року» (сюжет Валерії Черненко). «Сі диктує умови своєму молодшому партнеру, він визначає, що робити Федерації і коли, а Путін іде на поводу, наче віслюк, якщо говорити словами міністра закордонних справ РФ Лаврова» (сюжет Алли Чиж). «Так чи інакше, але замах на Фіцо Росія може використати як аргумент для інших проросійських політиків, мовляв, дивіться, що може статися, якщо відійдете від кремлівського курсу» (сюжет Артема Кулі). «Після ударів ЗСУ по Керченському мосту в Кремлі зрозуміли, що їм потрібен новий логістичний центр, а руїни тисяч будинків — погана реклама «руського міра» (сюжет Костянтина Павлова).

Ще у проаналізованому ефірі медіагрупи було 5 безпідставних узагальнень: «ми всі розуміємо, що альтернативи мобілізації немає», «курс базової підготовки військовослужбовця, він лякає багатьох цивільних чоловіків», «і на цьому тижні це відчули, напевно, всі», «хоча українці платити більше морально готові», «росіяни прекрасно розуміють, що резерви ЗСУ зовсім не безкінечні».

Крім того, двічі в новинах невірно були позначені межі довгої цитати Ллойда Остіна, тож частина думок звучала як думки самих ведучих новин.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 14 разів (по 3,5 порушення на годину).

Ведуча тижневика говорила про дрони «Сич»: «коштують вони 25 мільйонів гривень». Незрозуміло, це за один дрон, чи за якусь більшу кількість дронів (яку?).

Ведуча новин у підводці до прямого ввімкнення кореспондентки позначала «географію» так: «ти працюєш на Донбасі». Ну занадто вже загальне визначення, це навіть більше, ніж якась одна область.

У різних сюжетах не досить було Олексія Гетьмана і Павла Нарожного представляти лише як «воєнних експертів» (хоча деякий прогрес у визначеннях уже є, принаймні уже не «військових експертів»). Не досить було Сергія Грабського представляти лише як «військового експерта», а Ігоря Рейтеровича лише як «політолога».

Так і не титрували в синхроні в сюжеті Давида Арахамію (бо помилково вивели титр Лазуткіна). Не був титрований синхрон чоловіка в повідомленні про обстріл Херсона. У сюжеті про енергосистему не був титрований один з синхронів, а експертку титрували як «президентку DIXI Group». Навряд чи більшості аудиторії це щось каже про її компетентність в енергетиці.

У сюжеті про енергосистему не було титроване датами бекґраундове відео ракетних атак по енергосистемі.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 10 порушень (по 2,5 на годину).

Ну от і навіщо робити такі от скріни англійського дрібного тексту, ще й щось там виділяти жовтим маркером? 

Титр у сюжеті був: «провідний науковий співробітник НАУ». Це не загальновживана абревіатура. Той випадок, коли на титрах не слід «економити».

Крім того, в різних матеріалах були: «за призначеннями топчиновників», «були цікаві меседжі», «OSINT-дослідники припускають», «лайфгак часів блекаутів», «свій слот в марафоні починають»

Елементи політичного піару

Був черговий сюжет про реабілітаційний центр «Recovery», заснований Фондом Віктора і Олени Пінчуків. Зі словами великої подяки Пінчукам.

Абсолютно невиправданою контекстом була згадка про фракційну приналежність нардепа Романа Костенка до фракції «Голос» в сюжеті про мобілізацію засуджених. Зрозуміло, це був несвідомий, але ж піар політсили. 

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів традиційно в ефірі медіагрупи не було. 

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 6 репортажних сюжетів, 2 прямі ввімкнення. У розмовних студіях побувало 3 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів кращими були репортажі Тетяни Наконечної про бої 67-ї окремої мехбригади під Іванівським на Донеччині (оператор Захар Комах), Олега Корнієнка про бої полку «Дніпро-1» бригади «Лють» під Часовим Яром (оператори Олександр Бринза, Ігор Серебріян) і Тетяни Доцяк про наслідки ракетної атаки ворога по Черкаській Лозовій на Харківщині (оператор Олександр Миронюк).

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 509 разів, це більш як по 127 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по 2 порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 333 рази. І хоч більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах, але в тижневику була рекордна для телемарафону кількість не авторизованих суб’єктивних міркувань ведучих і авторів сюжетів. Стандарт достовірності було порушено 124 рази. При цьому рекордно багато як для телемарафону було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 28 разів порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Крім того 14 разів порушували стандарт повноти інформації і 10 разів — стандарт доступності її подачі.

Було два прояви піару. Був традиційний сюжет про про реабілітаційний центр «Recovery» з великими подяками засновникам центру і власникам медіахолдингу Вікторові та Олені Пінчукам. Крім того, в сюжеті недоречно до контексту розмови згадували фракційну приналежність нардепа Романа Костенка до фракції «Голос».

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналів не було. 

Телеканал «Інтер» (8:00–12:00 21 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для ранкового слоту: щогодини було по два 10-хвилинні випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решту еффіру займали гостьові студії. З 10-ї ранку години починалися з 13-хвилинних новин, продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Анастасія Даугуле, гостьові студії вели по черзі Ірина Баглай і Олександр Васильченко.

В ефірі були такі сюжети:

про обстріли і евакуацію на Харківщині,

про виготовлення бойових дронів на лінії фронту,

про захід бійців 3-ї окремої штурмової бригади зі спілкування з цивільними,

про заморожене будівництво житлового будинку для військових у Хмельницькій області,

про посилення військової допомоги Німеччини Україні,

про сортування сміття в Черкаській області для збору грошей для ЗСУ,

про протести в Грузії проти проросійського законопроєкту про «іноагентів»,

про можливі наслідки на курс Ірану після загибелі президента Раїсі,

про розмінування з допомогою розмінувальних спецмашин на Миколаївщині,

про іпотерапію для дітей, хворих на ДЦП,

про важкопоранених бійців на реабілітації в Дніпрі,

про волонтерський центр на Нікопольщині,

про зооволонтерів з Черкас, які вивозять полишених тварин з прифронтових територій.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки ворожих обстрілів Запоріжжя,

про наслідки ворожих обстрілів Сумщини,

про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини,

про обговорення радою ЄС питання заморожених російських активів,

про пункт пропуску Краківець-Корчова на кордоні на Львівщині.

Гостями ефіру були:

Юрій Зарко, міський голова Білопілля на Сумщині, про ситуацію в місті, про ворожі обстріли міста і передмість, про гуманітарну ситуацію в місті, про хід евакуації людей.

Олександр Порхун, в.о. міністра у справах ветеранів, про проєкт міністерства зі створення ветеранських бізнесів.

Микола Колісник, заступник міністра енергетики, про стан енергосистеми, про графіки відімкнень, про підтримку урядом власних зусиль бізнесу в самозабезпеченні електрикою власних потреб, про відновлення енергосистеми, про допомогу західних партнерів, про підвищення тарифів на електрику.

Іван Сокол, директор департаменту цивільного захисту Харківської ОВА, про наслідки нічної і ранкової атак ворога безпілотниками по Харкову, про евакуацію людей з фронтових населених пунктів області.

Олена Висоцька, заступниця міністра юстиції, про мобілізацію засуджених, про подробиці дії нового закону.

Андрій Костін, генеральний прокурор, про прогнози щодо майбутнього Саміту миру в Швейцарії, про переваги української «Формули миру», про майбутнє покарання військово-політичного керівництва Росії, про хід процесу утворення міжнародного трибуналу.

Дмитро Лиховій, речник Генерального штабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Назар Волошин, речник ОСУВ «Хортиця», про стабілізацію ситуації на фронті на півночі Харківщини, про ситуацію на фронті на Куп’янсько-Лиманському напрямку, на Покровському напрямку, про бої за Часів Яр, про тактику ворога на різних ділянках фронту.

Ганна Гопко, голова громадської організації ANTS, про інавгурацію новообраного президента Тайваню, про політику Тайваню щодо російсько-української війни і щодо підтримки Таванем України.

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник, про питання використання заморожених російських активів у ЄС для України, про змагання між Францією і Німеччиною за лідерство у допомозі Україні, про очікуванні від майбутнього Саміту миру і його дієвість, про події в Грузії, про можливі наслідки загибелі президента Ірану, про можливі причини замаху на прем’єра Словаччини.

Юлія Самсон, директорка з маркетингових комунікацій (невідомої організації), про участь невідомої організації у відновленні зруйнованих мостів, про інші проєкти невідомої організації. 

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 64 рази (це по 16 порушень на годину ефіру в середньому).

З соцмереж і телеграмів брали відео і фото в 13 випадках. Користувалися телеграм-каналами 3-ї окремої штурмової бригади, спецпідрозділу ГУР «Кraken» та різних підрозділів ЗСУ. Сторінками в соцмережах Нацполіції, Держприкордонслужби і ДСНС Харківщини.

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань — 22. Так «посилалися» на Повітряні сили, Мінененрго і «Укренерго», Комітет ВР з питань нацбезпеки, МЗС і Міноборони Німеччини, Конгрес США. Були і більш розмиті: «повідомляють іранські ЗМІ», «сповістили німецькі ЗМІ», «ті самі ЗМІ повідомляють», «спецслужби повідомляли», «Сполучені Штати заявили».

Було 4 абстрактні псевдопосилання: «була інформація», «озвучували» (невідомо хто), «очікується» (невідомо ким) і «називають» (невідомо хто). 7 разів подавали факти без посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 18: «кажуть бійці», «енергетики закликають», «харківські правоохоронці переконані», «прикордонники радять», «організатори наголошують», «жінки розповідають», «зізнаються волонтерки», «у цьому ОСББ сподіваються», «іранські посадовці вже встигли звинуватити», «в опозиції натомість упевнені», «за прогнозами експертів», «одностайні міжнародні оглядачі» (невже всі міжнародні оглядачі на світі?) тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 31 раз (майже по 8 разів у середньому на годину ефіру). У 18 випадках це були невідповідності картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Зокрема, традиційно невідповідно «перекривали» повідомлення про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів. І традиційно не до ладу «перекривали» будь-які повідомлення архівним відео. Наприклад, у «гібридному» БЗ про слова Зеленського і слова Остіна виходило так, що Остін «виглядав» як Зеленський. І ще мені навіть цікаво, в чому логіка повідомлення про погодинні відімкнення електрики «перекривати» відео якихось автівок на міських дорогах? Тут же навіть суто символічно одне не має жодного стосунку до другого!

Невідповідно «перекривали» фотографіями пряме ввімкнення з Сум про обстріли області (невідомо які громади показували, бо перераховувала кореспондентка дуже багато різних). На відео в «ілюстрації» прямого ввімкнення «домашнім улюбленцем» виявилася бабуся. Також невідповідно «ілюстрували» ще три прямих ввімкнення.

І традиційно невідповідно «ілюстрували» розмови з 8 гостями.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Як і завжди, найбільше було порушень цього стандарту — 188. Це по 47 порушень на годину ефіру в середньому. І, як завжди, переважну більшість з цих порушень становили суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки: «найгарячіший напрямок», «росіяни вкотре вгатили», «понівечені багатоповерхові офісні будівлі», «небезпечного залізяччя», «це жахливі кадри», «попри шалені ризики», «поблизу палаючого Вовчанська», «зі смоленською трагедією», «сповнена болю та жаху», «людей обурює», «результати такої реабілітації вражають» тощо.

Різні оцінки з різних приводів: «успішно штурмують», «ворог активний», «найактивніша фаза», «найскладніша ситуація», «неспокійною була ніч», «засилля дронів», «місцева влада активно працює з населенням», «і побачив магію», «потужний волонтерський центр», «почуваються ошуканими», «у проблемному будинку», «виконує із задоволенням», «молодий, але досвідчений», «досягають значних успіхів», «непримітне ззовні приміщення», «незвичне тату», «показав непоганий результат», «черг великих охочих потрапити до Європи немає», «політична сага», «це лише перші активності перед головним дійством», «невимушеним спілкуванням», «невтомно щодня допомагає бійцям», «ця потужна конструкція», «прихильників цієї ідеї було небагато», «назбиралося чимало претензій», «і проблема в тому», «котики виявилися лагідними» і подібні. Як і зазвичай, дуже багато було урочистих і оцінних дієслів. Наприклад, у одному тільки невеликому БЗ було і «заявив», і «закликав», і «наголосив», і «водночас запевнив» та ще й «підкреслив».

Були і різні міркування, переважно псевдоекспертні: «Дрони — наша зброя перемоги, тим більше коли на полі бою є певний дефіцит боєприпасів» (по черзі Олександр Васильченко і Ірина Баглай в одній і тій самій підводці до сюжету). «Кожна маленька перемога — важливий крок до найважливішої і більш масштабної» (сюжет Марічки Золотої). «Урядовець згадав про загиблих українців унаслідок розпочатою Росією війни, спробувавши так залякати активістів» (сюжет Владислава Політа). «А от зближення з Росією може дещо пригальмувати, адже цим напрямком займався міністр закордонних, який загинув в авіатрощі разом з президентом» (сюжет Катерини Кравець і Ольги Жидецької).

У розмовах з гостями ведучі двічі не авторизували власних міркувань. Наприклад, Ірина Баглай казала: «Перш за все, чи є сьогодні потреба у відключеннях енергопстачання, адже температура, зниження якої було одним із чинників для введення графіків відключень, підвищилася. Тож які ще причини для застосування графіків?» (принагідно скажу, що це типова ситуація, коли ведучі самі не знають, про що ж запитати ньюзмейкера, який у марафоні на цю тему вже багаторазово пояснював одне й те саме, відтак запитують щось от таке з цілком передбачуваною відповіддю, яку вже було говорено-переговорено безліч разів).

Було два безпідставних узагальнення, обидва в одному й тому ж сюжеті: «іранці не стримують радості», «жителі Тегерана вихваляють загиблого політика і бояться невизначеності».

Стандарт повноти інформації

Було 13 порушень стандарту (більш як по 3 на годину).

Ведуча робила «посилання» «повідомили в Комітеті з питань нацбезпеки, оборони і розвідки», забувши згадати, що йдеться про парламентський комітет.

Як би дивно не звучало це для журналістів, але термін «іпотерапія» необхідно відразу ж пояснювати, бо не всі глядачі його знають.

У сюжеті про загибель президента Ірану було сказано: «Президент Польщі Анджей Дуда, який порівняв авіакатастрофу зі смоленською трагедією». Велика частина аудиторії марафону гарантовано не пам’ятає, що таке «смоленська трагедія», тож тут бекґраундове пояснення було обов’язковим.

У сюжеті про бійців 3-ї ОШБ на синхронах при першому показі не було титрів. І це було критично, бо незрозуміло, це говорили самі бійці чи гості влаштованого бійцями заходу.

У представленні Ганни Гопко як «голови громадської організації ANTS» слід би було пояснити спеціалізацію цієї ГО, бо її назва геть нічого не каже глядачам про компетенцію експертки.

А в анонсованій розмові про відновлення мостів, зруйнованих в ході бойових дій, гостю Юлію Самсон ведуча представила лише як «директорку з маркетингових комунікацій». І так само її представили і в титрі. Так і залишалося для глядача невідомим, директоркою з комунікацій якої саме організації є гостя і яке вона має відношення до будівництва мостів.

Не титрували датами беграундове відео з президентом Раїсі навіть і титром «архів».

І, хоч як дивно для «Інтера», цього разу було цілих 6 БЗ без інтершуму на відео.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 4 порушення. У перекладі синхрону Шольца в сюжеті було: «наш головний меседж такий». Ще журналісти казали «топпосадовці» і «топкерівництва». Плюс уже згадана «іпотерапія» без бекґраунду. 

Інші зауваження

У телемарафоні часом права рука не знає, що робить ліва. Цього разу наостанок ведуча анонсувала «колег з «Ми — України», а насправді далі в ефірі з’явилися колеги з «Ради».

Часто забували про фемінітиви, попри те, що тепер це вже елементарна безграмотність і атавізм русифікації мови: «відео Росії, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео на каналі), «повідомила міністр оборони Нідерландів Кайса Оландгрен», «повідомила міністр оборони країни Маргарита Роблес» (ведуча Анастасія Даугуле), «раніше дипломат наголошувала» (ведуча Ірина Баглай про Аналену Бербок), «міністра закордонних справ» (ведуча Анастасія Даугуле про Аналену Бербок), «його ветувала президент країни Саломе Зурабішвілі» (сюжет Владислава Політа), «Юлія Самсон, директор…» (титр на гості і фінальне представлення ведучою Іриною Баглай, стартове представлення було таки з фемінітивом), «Олена Висоцька, заступник міністра…» (титр на гості і фінальне представлення ведучої Ірини Баглай, і знову ж таки в стартовому представленні ведуча таки використовувала фемінітив). 

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. 

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, новини вела токсична ведуча каналу Анастасія Даугуле. 

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажних сюжети і 4 прямих ввімкнення (ще одне ввімкнення було не подієвим). У гостях побувало 6 ньюзмейкерів. З сюжетів кращими були репортажі Станіслава Кухарчука про обстріли і евакуацію на півночі Харківщини (оператор Олександр Яновський) і Руслана Смещука про виготовлення бойових дронів на лінії фронту (оператори Василь Дендін, Володимир Гуменюк).

Стандарти журналісти каналу порушували рівно 300 разів, це по 75 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 188 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 64 рази, майже дві третини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 31 раз, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки і тексту за кадром у БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. Крім того, 13 разів порушили стандарт повноти інформації і 4 рази — стандарт доступності подачі інформації.

Проявів політичного піару і російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було, новини вела токсична ведуча каналу. 

Телеканал «Ми — Україна» (18:00–22:00 21 травня)

Зміст ефіру

Структура ефіру каналу була звичною для вечірнього слоту: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск. Наступна година була повністю гостьовою. Новини вели Людмила Добровольська і Олег Панюта по черзі, підсумковий випук вони вели вдвох, гостьові студії вели Олена Цинтила і Микита Міхальов.

В ефірі були такі сюжети:

про початок роботи підземної школи в Харкові,

про ситуацію з чергами в ТЦК і в ЦНАПах,

про життя під обстрілами в прикордонних селах Харківщини,

про покарання за невиконання вимог закону про мобілізацію,

про конфіскацію російських активів у США,

про використання російських активів у ЄС на користь України,

про відбудову села Посад-Покровське на Херсонщині,

про розміщення в Сумах евакуйованих із прикордоння області,

про заборони бити західною зброєю по території РФ,

про прогнози щодо можливих змін у політиці Ірану щодо війни в Україні,

про підсумки останнього «Рамштайну».

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про наслідки нічної атаки «шахедами» по місту, про заходи безпеки у місті на тлі наступу росіян на півночі області, про настрої харків’ян, про ситуацію в місті з електрикою, про роботу підприємств у місті.

Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, про перші дні роботи застосунку «Резерв+», про усунення недоліків застосунку, про кібербезпеку застосунку, про електронні черги до ТЦК, про плани розширення функціоналу застосунку «Резерв+».

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про медичну допомогу травмованих, про психологічну реабілітацію евакуйованих, про Платформу відновлення області, про ситуацію на окупованих територіях області.

Руслан Слободян, голова Держенергонагляду, про ситуацію в енергосистемі, про планові та аварійні відімкнення електрики, про підтримку західних партнерів у відновленні української енергосистеми, про чинники заощадження електрики.

Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики, про «Формулу миру» і про принцип «справедливості».

Назар Волошин, речник ОСУВ «Хортиця», про ситуацію на фронті на півночі Харківщини, про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку, про переміщення ворога на цивільних автівках.

Дмитро Плетенчук, речник командування Сил оборони Півдня, про знищення російського ракетоносія «Циклон», про тактику застосування ракетоносіїв, про російські кораблі в Новоросійську, про дії ворожої авіації на півдні, про будівництво окупантами залізниці до Криму.

Анатолій Храпчинський, заступник директора українського виробника засобів РЕБ, про інфраструктуру для літаків F-16 в Україні, про значення наявності тренажера літака F-16 в Україні, про іноземні деталі в північнокорейських ракетах, якими РФ атакує Україну, про проблематику виробництва РЕБів.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про питання дозволу на застосування західної зброї по території Росії, про посилення протиповітряної оборони України, про питання з надходженням F-16, про ситуацію з фронтом на півночі Харківщини, про можливі плани ворога з розширення фронту і на Сумщину, про ситуацію на Покровському напрямку, про ситуацію на півдні, про очікування від Саміту миру.

Ігор Семиволос, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, про можливі зміни в політиці Ірану після загибелі президента Раїсі.

Андрій Отченаш, командир екіпажу БПЛА «Кара небесна» бригади «Рубіж», про збір на прилади нічного бачення для бригади, про ситуацію на фронті під Бахмутом.

Дмитро Кухарчук, командир батальйону 3-ї окремої штурмової бригади, про силу і навченість російської армії, про новації ЗСУ на ентузіазмі,

Крім того, в ефірі були:

відеозвернення президента Володимира Зеленського;

бюлетень «Парламентський день» каналу «Рада» (з якогось дива у блоці «Ми — Україна»). 

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 61 раз (більш як по 15 разів на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграмів брали картинку в 7 випадках. Користувалися анонімними ворожими телеграм-каналами «Белгород Best», «Mash» та іншими. Брали відео зі сторінок Харківської облпрокуратури і ДСНС Одещини в соцмережах. Робили «посилання» «свідки зафільмували та виклали в мережу», «бачив сьогодні відео».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 22. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Військовозморські сили, Держприкордонслужбу, Міносвіти, Міненерго, «Укренерго», Харківську ОВА, а також на Держдеп США, Міноборони Нідерландів. І робили ще більш розмиті псевдо: «повідомляє місцева влада», «підпілля повідомляло», «міжнародна преса публікує», «запевняють у владі».

Було 4 абстрактних псевдопосилання: «офіційна версія», «за відкритими даними», «кажуть», «називають» (невідомо хто). 19 разів наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

Ще в 9 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «кажуть в Повітряних силах», «розробники додатку обіцяють», «партнери обіцяють», «партнери кажуть», «у Пентагоні підкреслили», «старшокласники кажуть».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 26 разів (по 6,5 порушень на годину). 20 з них були невідповідністю картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, у БЗ про обстріли Херсонщини навіть спроба так би мовити «прив’язати» текст до картинки була геть невдалою. «отакий вигляд після ранкових атак мають будинки у середмісті», казала ведуча, а показували зруйновані приватні оселі, якими перед цим «перекривали» і повідомлення про наслідки обстрілу села Антонівка. І так у трьох випусках новин. Геть неправильно було й розповідати про останнє засідання у форматі «Рамштайн», яке відбувалося в онлайні, і Україну там представляв міністр оборони Умєров, архівним відео одного з попередніх засідань — очного, та ще й з президентом Зеленським поруч з Остіном. І звісно ж це навіть не було марковане як архів. Повідомлення про те, що в Польщі заарештували дев’ятьох диверсантів, «перекривали» відео якоїсь зустрічі прем’єра Туска з Сунаком і Столтенбергом. Якась взагалі неймовірна «логіка». Теж цікаво: розповідали про те, що в Нідерландах підготували українських техніків з обслуговування F-16, а показували польоти літаків і льотчиків з архіву. Або у повідомленні про Іран ведучий казав «вертоліт врізався у гірську вершину», а показували, як несуть труну з Раїсі.

Невідповідно «ілюстрували» розмову з міським головою Харкова Тереховим.

Були і суто фактичні неточності. Ведуча у двох випусках новин казала: «знищення «Циклона» - останнього російського носія «калібрів» у Чорному морі», що не відповідало дійсності, бо Росія має й інші носії «калібрів», які нині в Новоросійську, а це теж Чорне море. А ведуча гостьової студії стабільно називала різні числа цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найчастіше — загалом 177 разів (більш як по 44 порушення на годину ефіру в середньому). 156 з цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки: «найбільш гарячого регіону», «досі гаряче», «ворог гатив», «москалеві збрехати — це як водички у спеку попити», «скандальну ініціативу», «тож, на жаль, не покажемо», «соцмережі рясніють лякачками», «перетворили на палаюче залізо», «яку істерику це вже спричинило в Москві», «інформаційне тло саміту тривожне», «їдуть засмучені», «старшокласники дуже раді», «запускає радісні салюти» тощо.

Оцінки з різних приводів: «напруженою залишається ситуація», «є головною мішенню для ворога», «це те, що зв’язує руки нашим військовим», «у далекій Башкирії», «чималу пожежу», «для московитів мобілізація в Україні кісткою в горлі», «дуже важливо», «це важливе оновлення», «тепер важливо», «відігравав важливу роль», «ще одна надважлива тема», «ця посада насправді і не є визначальною», «активно відновлюють», «активно підтримує», «найголовніше питання», «і це здавалося б очевидно», «наших поміркованих західних партнерів», «путінських посіпак», «вона особливо наголошує», «багатостраждального закону», «став вирішенням проблем», «окрім вже традиційних запевнень», «поспіхом виїжджають», «виживати стало зовсім важко», «людей у коридорах чимало», «черга тут чимала», «потужностей ТЦК для цього замало», «через велике навантаження на систему були невеликі затримки», «головна проблема», «проблем теж не буде», «палкий прибічник», «стурбовані але помірковані», «та це вже чималий поступ», «ця відповідь вселяє оптимізм», «процедура оновлення даних і тут швидка», «але далі слів справа поки не йшла», «безпрецедентне рішення», «що важливо», «найперспективніший з усіх», «ще одна хороша новина» і подібні.

Міркування журналістів: «Пілоти фактично віддають своє життя у руки техніків, від яких залежить і справність самого літака, і великою мірою виживання пілота після аварійної посадки». «У країні, яка протистоїть темряві, у країні, яка визначає завтрашній день Європи» (ведуча Людмила Добровольська). «І це дуже важливо із точки зору геополітики, бо Індія поки що єдина країна Глобального Півдня, яка підтвердила свою участь у цьому заході» (обидва ведучі новин по черзі). «Ланцюгову реакцію могли б запустити саме Штати, але там вибори» (сюжет Олени Чернякової). «Тож кардинальних змін у зовнішній чи внутрішній політиці Ірану очікувати не варто, бо режим незмінний». «Відтак очікувати зміни курсу не варто, хто б не очолив Іран країна залишиться союзницею Росії» (сюжет Лесі Головіної).

Ведучі гостьової студії цілих 20 разів не авторизували своїх, подеколи розлогих і заплутаних, міркувань. Було і одне безпідставне узагальнення: «до теми гарячої, говорять про неї на кожній кухні, в кожному автобусі».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 34 рази (по 8,5 порушень на годину).

Обговорювали з заступницею міністра оборони питання DdoS-атак ворога на мобільний застосунок «Резерв+». Однозначно термін «DdoS-атака» потребував бекґраунду, бо точно не всі глядачі знають, що це означає. Ведуча згадувала «акуботравми» (маючи, певно, на увазі «акубаротравми», якщо грамотно, звісно, казати). Але термін у будь-якому разі потребував бекґраунду.

Не досить було Івана Ступака представляти в сюжеті лише як «військового експерта». Не досить було і титрувати якогось Джозефа Краусса в сюжеті лише як «журналіста, сходознавця».

Беуграндове відео атак українських дронів по РФ не титрували датами.

А в 28 матеріалах на відео традиційно для каналу не було інтершуму. В сюжетах його подеколи підміняли музичкою.

Стандарт доступності подачі інформації

Стандарт порушували 9 разів.

Красиво намальована мапа лінії фронту, але занадто вже загальний план, от наприклад роздивитися північ Харківщини, коли саме про нього розповідає ведуча, тут дуже важко. Так само й інші ділянки фронту. І назви населених пунктів набрані настільки дрібним шрифтом, що прочитати це на екрані телевізора точно зможуть не всі глядачі. В ефірі ця красива, але неінформативна мапа була тричі.

Інша мапа була трохи кращою, бо збільшували окремі фрагменти, але назви населених пунктів були тим же бісерним шрифтом.

Трохи перемалювали інфографіку ворожих втрат. Стало трохи краще з контрастом і з іконками (хоча з останніми — не надто вже краще, просто раніше було геть зле). Але залишилися ті ж самі вади, які надзвичайно ускладнюють сприйняття. Зокрема, це всі дані на одному слайді (охопити все неможливо), дуже дрібні шрифти підписів і головних даних (втрат за останню добу). Неправильне вирівнювання числових даних, яке ламає логіку сприйняття (вимкнення вліво, а не вправо, як це мало би бути). І дані за добу білим на червоному тлі дуже погано читаються. Зрештою вийшло, що найголовнішу інформацію сприймати глядачу найважче. 

Показували на екрані набраний титрами фрагмент рішення Ради ЄС щодо російських активів, текст ведучої за кадром був іншим. Правило: текст на екрані повинен дублюватися текстом за кадром і не інакше.

Ведучий казав: «нетворкінгу». І вже згадані «акуботравми» (себто «акубаротравми») без бекґраунду і «DdoS-атака» без бекґраунду. 

Інші зауваження

Одного разу таки забули про фемінітив: «Індія готова бути учасником» (ведуча Олена Цинтила). 

Елементи політичного піару

От обов’язково ж треба було сказати, що «прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив зробити графіки відключень раціональними і рівномірними». Певно, що без такого от «доручення» фахівці Міненерго та фахових організацій до цього ні за що не здогадалися б. Це піар в чистому вигляді. І далі був синхрон Шмигаля з даними по втратам потужності і можливостям імпорту, про що в телемарафоні вже говорили неодноразово протягом попередніх днів і навіть тижнів. 

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. 

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було, в гостях побувало 5 ньюзмейкерів. З сюжетів якісними були репортаж Влади Цимбаленко про ситуацію з чергами в ТЦК і в ЦНАПах (оператор Євген Олінський) і спецрепортаж Ірини Антонюк про життя під обстрілами в прикордонних селах Харківщини і евакуацію людей звідти (оператор Олексій Жучков).

Стандарти журналісти каналу порушували 307 разів. Це майже по 77 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 177 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 61 раз, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 26 разів порушували стандарт точності, головно — невідповідностями між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Стандарт повноти інформації порушували 34 рази, переважною більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах, втім це традиція для каналу. Ще 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації.

Був один прояв політичного піару — класичний «паркет» про «доручення» прем’єра Дениса Шмигаля енергетикам «зробити графіки відключень раціональними і рівномірними».

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. 

Перший канал Суспільного (18:00–22:00 21 травня)

Зміст ефіру

Це був перший день окремого від телемарафону, самостійного мовлення каналу. Структура вечірнього ефіру при цьому залишилася майже незмінною. Ефірні години починалися випусками новин (по 15 і по 30 хвилин хронометражем), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий 40-хвилинний випуск і 20-хвилинні новини спорту (які раніше Суспільний мовник показував лише в нічних слотах). Наступна година була гостьовою. Короткі новини вів Дмитро Грінченко, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, спортивні новини — Олексій Мандзій, гостьові студії вели Ганна Чередниченко і Андрій Діхтяренко.

В ефірі були такі сюжети:

про бойову роботу артилеристів Української добровольчої армії на півночі Харківщини,

про наслідки атаки дронами по Харкову,

про блокування трибуни парламенту опозицією,

про черги до ТЦК у Черкасах,

про відкриття відновленого після ворожого влучання басейн «Акваарена» у Харкові,

про наміри щодо початку переговорів з Україною про вступ до ЄС,

про політику Ірану після загибелі президента країни,

про наслідки українських атак по нафтових об’єктах РФ,

про депутатський законопроєкт щодо податку на бездітність,

про поліцейського, який захищав «Азовсталь» і пройшов полон,

про військового з пересадженим донорським серцем,

про військового медика.

Були прямі ввімкнення:

про рішення Ради ЄС щодо використання прибутків від російських активів на користь України,

два ввімкнення про оголошення переможців журналістської премії імені Георгія Гонгадзе.

Гостями ефіру були:

Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго», про ситуацію в енергосистемі, про графіки відімкнень електрики, про питання відновлення зруйнованого ворогом, про прогнози на майбутній опалювальний сезон.

Олег Синютка, народний депутат, фракція «Європейська солідарність», про неефективність роботи парламенту, про блокування трибуни через невинесення на розгляд парламент заборони московської церкви.

Євгенія Кравчук, народна депутатка, фракція «Слуга народу», про неефективність роботи парламенту, про законопроєкт щодо заборони московської церкви, про законопроєкт «слуги народу» щодо податку на бездітність.

Олександр Мережко, народний депутат, фракція «Слуга народу», про легітимність чинного президента Зеленського, про доцільність звернення народних депутатів до Конституційного Суду в цьому питанні.

Андрій Осадчук, народний депутат, фракція «Голос», про легітимність чинного президента Зеленського, про доцільність звернення народних депутатів до Конституційного Суду в цьому питанні, про відсутність коаліції в парламенті.

Олексій Гончаренко, народний депутат, фракція «Європейська солідарність», про легітимність чинного президента Зеленського, про доцільність звернення народних депутатів до Конституційного Суду в цьому питанні, про необхідність створення уряду національної єдності.

Богдан Ткачук, депутат Харківської міської ради, про ситуацію на півночі Харківщини, про ситуацію в Харкові зі зв’язком і електрикою.

Богдана Півень, керівниця служби голови Нацкомісії з держрегулювання зв’язку, про проблеми підтримання телефонного зв’язку і інтернету в умовах тривалих відімкнень електрики.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про ситуацію з роботою лікарень в області.

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, про перспективи щодо відімкнень електрики, про перспективи на опалювальний сезон.

Валерій Рябих, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express», про зосередження ворогом стратегічних бомбардувальників на авіабазі «Оленья», про можливості України робити атаки на далекі об’єкти ворога.

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки, про ідеологічну обробку ворогом українських дітей у школах на окупованих територіях.

Андрій Магера, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ, про доцільність звернення до Конституційного Суду з питання легітимності чинного президента, про легітимність президента Зеленського з точки зору Конституції і законодавства.

Юрій Танасійчук, юрист, гендиректор правничої компанії, про правову сторону визнання військовозобов’язаних лише «придатними» чи «непридатними».

Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегій, про блокування «Європейською солідарністю» трибуни парламенту, про створення ТСК по фортифікаціях, про візит міністерки закордонних справ Німеччини Бербок, про питання дозволу Україні бити західною зброєю по цілях в Росії, про ордери МКС на керівників Ізраїлю.

Владислав Селезньов, речник Генштабу в 2014–2017 роках, про накопичення ворожих сил на кордоні з Харківщиною і Сумщиною, про імовірність ворожого наступу на Сумщині.

Сергій Андрушко, журналіст-розслідувач «Радіо Свобода», про розслідування щодо елітної нерухомості українських високопосадовців у Об’єднаних Арабських Еміратах.

Юрій Федоренко, командир батальйону ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї ОШБ, про ситуацію на фронті на півночі Харківщини, про підтягнення ворогом резервів, про підготованість регулярних військ ворога.

Євген Ієвлєв, військовослужбовець ЗСУ, про ситуацію на фронті на Горлівському напрямку.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського. 

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 19 разів (менш як по 5 порушень на годину ефіру в середньому). З них 10 разів брали інформацію і картинку з телеграм-каналів і соцмереж. Зокрема, скористалися телеграм-каналами Херсонської ОВА, голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, голови Херсонської МВА Романа Мрочка, телегра-каналом «Оперативний ЗСУ», брали відео з анонімних ворожих телеграм-каналів «Baza», «ВЧК-ОГПУ», «Astra» та інших. Цитували допис з фейсбук-сторінки народного депутата Сергія Гривка, брали фото зі сторінки керівника Золочівської селищної ВА Віктора Коваленка.

9 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання: «у компанії "Водафон" пояснили», «нардепи заявили», «за словами дипломатів», «Суспільному підтвердили джерела в правоохоронних органах», «за даними наших джерел в спецслужбах» (два останніх псевдо мали би право на життя, якби при цьому було пояснено, що ці джерела побажали залишитися неназваними).

Натомість взагалі не було ні абстрактних псевдопосилань, ні узагальнених на авторство суб’єктивної думки, ні фактичної інформації без посилань на джерела.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 25 разів (більш як по 6 порушень на годину). 16 з них були невідповідностями картинки і тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, геть невідповідно «перекривали» БЗ про події в парламенті. Ведучий говорив про блокування трибуни опозицією, а показували, як з трибуни спокійно собі виступає якийсь депутат. в інших випадках не до ладу «перекривали» тексти архівним відео. Так само недоладно «ілюстрували» пряме ввімкнення з Брюсселя і розмови з 5 гостями.

Були фактичні неточності. У гостьовій студії помилково представили депутата Харківської міськради Богдана Ткачука як депутата Харківської районної ради. Він сам виправив цю помилку ведучого в ефірі. Але це не завадило випусковій групі дати згодом титр гостя з тією ж помилкою. У сюжеті про законопроєкт нардепа Гривка авторка казала «написав про те, що відкликав закон». Хоча навіть на скріншоті з фейсбук-сторінки Грива було написано «законопроєкт відкликано». І традиційно ведучий новин називав число цифрою.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 40 порушень (по 10 на годину в середньому).

Майже всі вони були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Переважно це були різні оцінки: «нардепи більш жваво обговорювали», «неодноразово нарікали», «найбільш суперечлива сторінка у біографії», «стала б великим відкриттям», «передбачити важко», «поки що це складне питання», «це дійсно такий тривалий процес», «на нього добряче натисли», «тобто попереду ще довгий шлях», «одна з головних відзнак», «традиційно медальний вид» тощо.

Траплялися і маркери зайвої авторизації і посилення уваги: «я відзначу», «додам», «до слова».

Ще в аналітичному сюжеті про Іран після загибелі президента Раїсі авторка наводила велику (з трьох речень) цитату експерта Володимира Джиджори і не маркувала її як слід, тож значна частина цитати сприймалася як суб’єктивна думка самої журналістки.

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень стандарту і всі вони були відсутністю інтершуму на відео в БЗ.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 7 порушень.

Двічі давали на екран неадаптовану мапу DeepState. Назви населених пунктів занадто дрібні, щоб глядач міг їх прочитати на екрані, а відтак втрачається весь сенс показу цієї мапи. Якщо вже не малюєте власну мапу, то хоча би на мапі DeepState підписуйте розбірливо ключові населені пункти.

От навіщо показувати такі от скріни, та ще й виділяти там щось маркером, невже в редакції вважають, що хтось з глядачів зуміє там щось прочитати з екрану?

Або оце навіщо? Тим більше литовською.

Ще було: «у топ-8». А ведучий гостьової казав: «пише Ай-Ес-Дабл Ю». Навряд чи велика частина аудиторії з такого позначення зрозуміла, що мається на увазі Інститут вивчення війни. 

Інші зауваження

Тричі забували про фемінітиви (які, нагадаю, вже є однозначною мовною нормою, тож нехтування ними є грубою мовною помилкою): «за ініціативи тодішньої прем’єр-міністра Юлії Тимошенко» (у сюжеті Ганни Сергієць), «вона є продюсером» (пряме ввімкнення Лілії Гончарук), «країною-агресором» (ведучий Андрій Діхтяренко). 

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. 

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Російських наративів і токсичних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня теж не було.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 5 репортажних сюжетів, 3 прямі ввімкнення. У гостях побувало 8 ньюзмейкерів. З сюжетів я би відзначив репортажі Тараса Ібрагімова про бойову роботу артилеристів Української добровольчої армії на півночі Харківщини (оператора не було названо, можливо, Ібрагімов знімав відео сам) і Дмитра Гребінника про наслідки атаки дронами по Харкову (оператор Юрій Лавріненко).

Стандарти журналісти каналу порушували 96 разів (це по 24 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 40 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт точності порушували 25 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки і тексту в БЗ, союжетах, прямих ввімкненнях і в розмовах з гостями. Стандарт достовірності порушували 19 разів, найбільше було інформації і відео з телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. Крім того, 7 разів порушили стандарт доступності подачі інформації і 5 разів — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було. 

Важливі події/теми, які не були озвучені в спільному телемарафоні

20 травня

Остін: Очікуємо, що Україна використовуватиме надану зброю на своїй території.

У США не планують відправляти своїх військових інструкторіві в Україну.

МОН: У мережі поширюють фейковий лист про збір даних школярів для реєстру призовників.

У Мінстратегпромі розширили можливості бронювання працівників ОПК.

21 травня

Росіяни дроном атакували авто поліцейського, який евакуював людей з Вовчанська.

Тетяна Трощинська стала лавреаткою премії імені Георгія Гонгадзе.

За даними ОВА, у Вовчанську залишилося 100 людей, яких вороги не випускають на евакуацію.

Кабмін затвердив додаткові відпустки для військових за знищену техніку ворога.

Медикині та фармацевтка мають стати на облік у ТЦК, без чого їх не братимуть на роботу.

Єрмак у лютому 2022 року переконав Зеленського в тому, що Росія не нападатиме на Україну — ВВС.

Росія завдала ракетного удару по виробничій інфраструктурі Конотопа.

На порталі «Дія» тепер можна подати заяву про пошкоджене агресією РФ майно.

The Economist: Зеленський звинувачує генералів у приховуванні від нього реальної інформації.

АЗС зменшили ціни на автогаз.

Політв’язень Кремля Рустем Сейтмеметов переніс інфаркт через погані умови у в’язниці — Лубінець.

Суспільний мовник виходить з телемарафону.

ISW: Російські війська концентрують сили на сумському напрямку, щоб розтягнути фронт. 

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння) 

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною для ранкового слоту: щогодини було по два випуски новин, на початку години 10–15-хвилинні, «посередині» — 5-хвилинні. Решту часу займали гостьові студії.

Структура ефіру каналу «1+1» була звичною для денного слоту: ефірні години починалися випусками новин (різного хронометражу — по 15, 30 і 45 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями або записаними інтерв’ю.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ 20 травня була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск. Крім того, в цьому моніторингу оцінювався випуск тижневика «Факти тижня» за 19 травня.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для ранкового слоту: щогодини було по два 10-хвилинні випуски новин (на початку годин і на 30-х хвилинах), решту еффіру займали гостьові студії. З 10-ї ранку години починалися з 13-хвилинних новин, продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слоту: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск. Наступна година була повністю гостьовою.

Це був перший день окремого від телемарафону, самостійного мовлення Першого каналу Суспільного. Структура вечірнього ефіру при цьому залишилася майже незмінною. Ефірні години починалися випусками новин (по 15 і по 30 хвилин хронометражем), продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був підсумковий 40-хвилинний випуск і 20-хвилинні новини спорту (які раніше Суспільний мовник показував лише в нічних слотах). Наступна година була гостьовою. 

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: 2 репортажні сюжети і 2 прямі ввімкнення (ще два ввімкнення були неподієвими). У гостьовій студії побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова проаналізованого ефіру каналу «1+1» була такою: 5 репортажних сюжетів і 3 прямі ввімкнення. У гостях побувало 2 ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 6 репортажних сюжетів, 2 прямі ввімкнення. У розмовних студіях побувало 3 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 3 репортажних сюжети і 4 прямих ввімкнення (ще одне ввімкнення було не подієвим). У гостях побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: 3 репортажні сюжети, прямих ввімкнень не було, в гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 5 репортажних сюжетів, 3 прямі ввімкнення. У гостях побувало 8 ньюзмейкерів. 

Гостьові студії

У гостьових студіях телеканалу «Рада» протягом чотирьох проаналізованих годин ефіру побувало 16 гостей: 6 ньюзмейкерів, 4 речники, одна радниця, 2 експерти і 3 учасники подій.

У гостях на каналі «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побувало 7 людей: 2 ньюзмейкери, 4 експерти і один учасник подій.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 6 гостей: 3 ньюзмейкери, один речник і 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 гостей: 6 ньюзмейкерів, 2 речники, 2 експерти і одна учасниця подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин побувало 12 гостей: 5 ньюзмейкерів, 2 речники, 3 експерти і 2 учасники подій.

У гостьових студіяї Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 19 гостей: 8 ньюзмейкерів, один речник, 7 експертів, журналіст і 2 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях спільного марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: Представників «Слуги народу» запрошували 6 разів (Арсеній Пушкаренко і Ірина Борзова на «Раді», Юлія Гришина на «1+1», Марія Мезенцева на ICTV та СТБ, Денис Маслов і Віталій Безгін на «Ми — Україна»). Одне запрошення мала депутатська група «За майбутнє» (Іван Чайківський на «Раді»). Депутатів інших фракцій і груп не кликали. На «Інтері» цього разу депутатів в ефірі не було.

Натомість в ефірі Першого каналу Суспільного, як і раніше, представництво різних політсил було збалансованим: двоє гостей були від «Слуги народу» (Євгенія Кравчук і Олександр Мережко), два гостя — від «Європейської солідарності» (Олег Синютка і Олексій Гончаренко) і один гість від «Голосу» (Андрій Осадчук). При цьому обговорювалися контраверсійні теми внутрішньої політики (законопроєкт про заборону УПЦ (МП), створення ТСК щодо перевірки будівництва фортифікацій, питання звернення до Конституційного Суду щодо легітимності чинного президента, неефективність роботи парламенту і порушена в ефірі самими опозиційними депутатами тема необхідності створення уряду народної довіри).

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 298 разів. Це по 74,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше цього разу порушували стандарт достовірності — 104 рази, більш як половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок цього дня порушували відчутно менше ніж зазвичай, було «лише» 76 таких порушень. Більшістю з них були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. З 53 порушень стандарту точності переважною більшістю були невідповідності картинки і тексту за кадром у БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. З «рекордних» для телемарафону 60 порушень стандарту повноти інформації також «рекордною» була кількість маитеріалів, де на відео не було інтершуму. Крім того 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 310 разів. Це по 77,5 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 178 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 86 разів. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 34 рази порушили стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Крім того 9 разів порушили стандарт повноти інформації і 3 рази — стандарт доступності.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 509 разів, це більш як по 127 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по 2 порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 333 рази. І хоч більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах, але в тижневику була рекордна для телемарафону кількість не авторизованих суб’єктивних міркувань ведучих і авторів сюжетів. Стандарт достовірності було порушено 124 рази. При цьому рекордно багато як для телемарафону було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 28 разів порушували стандарт точності, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Крім того 14 разів порушували стандарт повноти інформації і 10 разів — стандарт доступності її подачі.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували рівно 300 разів, це по 75 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 188 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 64 рази, майже дві третини з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності було порушено 31 раз, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки і тексту за кадром у БЗ, сюжетах і прямих ввімкненнях. Крім того, 13 разів порушили стандарт повноти інформації і 4 рази — стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 307 разів. Це майже по 77 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 177 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 61 раз, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 26 разів порушували стандарт точності, головно — невідповідностями між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Стандарт повноти інформації порушували 34 рази, переважною більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах, втім це традиція для каналу. Ще 9 разів порушували стандарт доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 96 разів (це по 24 порушення на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 40 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт точності порушували 25 разів, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки і тексту в БЗ, союжетах, прямих ввімкненнях і в розмовах з гостями. Стандарт достовірності порушували 19 разів, найбільше було інформації і відео з телеграм-каналів і сторінок у соцмережах. Крім того, 7 разів порушили стандарт доступності подачі інформації і 5 разів — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували. 

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» був один прояв політичного піару, де в якості «новини» подали участь першої леді Олени Зеленської в фіналі соціального кулінарного проєкту для дітей. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було два прояви піару. Був традиційний сюжет про про реабілітаційний центр «Recovery» з великими подяками засновникам центру і власникам медіахолдингу Вікторові та Олені Пінчукам. Крім того, в сюжеті недоречно до контексту розмови згадували фракційну приналежність нардепа Романа Костенка до фракції «Голос».

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — класичний «паркет» про «доручення» прем’єра Дениса Шмигаля енергетикам «зробити графіки відключень раціональними і рівномірними».

Проявів політичного піару у проаналізованих ефірах каналів «Рада» і «Інтер» не було.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару не було. 

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було, натомість гостьові студії вели троє токсичних ведучих каналу.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Інтер» не було, новини вела токсична ведуча каналу.

У проаналізованих ефірах інших каналів російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів не було.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3214
Читайте також
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Bes
206 дн. тому
Кожен раз, я чую з приводу державних дронів.. Ви розумієте, що на зараз не вистачить навіть 1 млн дронів, які виробить держава? А дрони потрібні на фронті ще вчора!! Тому дякую вам за підтримку крокуйте далі і не звертайте увагу на «не дуже розумних» людей!! ????
Mavka
206 дн. тому
Шановні друзі! Під час випробовувань, що відбуваються сьогодні, потрібно обʼєднатись заради того, аби вижила країна! Не просто країна, а Країна Непереможних людей та Вільної землі! Кожен на своєму місці допомагає у силу своїх можливостей! Кожен стоїть за Своє! У цьому вирі - інформаційний фронт як і донисить великому загалу правдиву та перевірену інформацію, так і допомагає в інформування та обʼєднанні людей навколо розуміння сенсу допомоги! Канали «Ми-Украіна», ICTV - завжди підтримують усіх, зокрема, що є надважливим сьогодні, військових!! Вони доносять перевірену інформацію щодо потреб і напряму спілкуються з військовими! Колективи цих, та інших каналів сьогодні, як в всі українці, працюють в надлюдських умовах, оскільки журналісти ризикують життям, знімаючи сюжети із лінії фронту! Дякуємо ЗМІ за щиру допомогу, за донесення правди, за те, що дотримуєтесь золотих стандартів сталої журналістики!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду