Підсумки попереднього кварталу читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Ефірна сітка телемарафону

У третьому кварталі цього року загальна ефірна сітка телемарафону залишалася незмінною: добові ефіри були розбиті на 6-годинні блоки, які по черзі заповнювали 6 каналів / медіагруп. Розподіл ефірних блоків між різними учасниками марафону був за графіком, започаткованим із 17 квітня, де кожен канал має свої визначені слоти в певні дні тижня.

В ефірній сітці є такі однакові для всіх каналів позиції: у вечірніх слотах о 20-й в ефір виходить годинний підсумковий випуск дня, відтак услід за ним іде годинний гостьовий блок (без новин), у ранкових слотах з 6-ї до 10-ї години виходить по два коротких випуски новин на годину (на початку години і посередині, на 30-й хвилині), всі інші години протягом дня і вечора на всіх каналах також починаються випусками новин і продовжуються гостьовими студіями, але на різних каналах ці випуски новин мають різні хронометражі. Тобто можна нарешті (не минуло й двох років!) констатувати, що в телемарафоні запанувала єдина й логічна сітка новин інформаційного каналу, де глядач може орієнтуватися, коли йому ввімкнути телевізор, щоб дізнатися, що відбувається, а не потрапляти натомість на якусь гостьову студію, де обговорюють щось, що не має стосунку до найголовніших подій поточного дня.

З цієї логіки повністю випадають більшість нічних слотів телемарафону. Єдиним спільним для всіх каналів є випуски новин опівночі. Нагадаю, що розподіл ефірних слотів телемарафону між учасниками складено так, що нічний слот робить той же учасник, який перед цим робив найбільш інформаційно насичений вечірній слот. Відтак більшість каналів свої нічні слоти роблять за залишковим принципом. І після випуску новин опівночі просто «заповнюють» нічний ефір повторами вечірніх гостьових студій, підсумкових випусків новин, своїх тижневиків і документальними фільмами. У найкращому разі (як на Суспільному, «Інтері» і на «1+1» доповнюють ці повтори записаними інтерв’ю або студіями). Оригінальний ефір продовжують робити на каналі «Ми — Україна», де роблять і випуски новин щодвігодини. Через раз оригінальний ефір зі щогодинними випусками новин роблять і на каналі «Рада», але через раз просто показують відеозапис сесії Верховної Ради. Прикметно, що з логіки сітки інформаційного каналу не випадають («Ми — Україна» повністю, а «Рада» — частково) лише ті два учасники марафону, які насправді є найменш інформаційними (за кількістю та якістю репортажів — як сюжетами, так і прямими ввімкненнями).

Завершують загальну картину ефірної сітки телемарафону тижневики, що їх по черзі видають в ефір канали «1+1» і ICTV по неділях о 20-й годині.

Медіагрупа каналів ICTV та СТБ від самого початку роботи в телемарафоні свою сітку має незмінною: ефір поділений на півгодинні блоки, кожний із яких (за незначними винятками) складається з 15-хвилинних новин і 15-хвилинних розмовних студій.

Ефірні сітки новин на інших каналах мають свої відмінності / особливості за хронометражами різних випусків. Так, на каналі  «1+1» протягом дня і вечора випуски новин є «різнокаліберними» — по 15, 30 і 45 хвилин. Логічного пояснення, навіщо хронометражі є такими різними, я досі знайти не можу, тим більше, що зрештою триваліші випуски редакція змушена переважно наповнювати повторами одних і тих же матеріалів. Така ж ситуація і в ефірі Суспільного, де випуски протягом дня-вечора бувають по 10, 15, 20 і 30 хвилин. Так само більший хронометраж випуску означає більшу кількість повторів. На «Інтері» випуски поточних новин мають хронометражі від 13 до 15 хвилин. На телеканалі «Рада» в третьому кварталі поточні новини мали також різний хронометраж, від 10 до 20 хвилин, але оскільки канал виробляє зникомо мало репортажного продукту, повторами тут заповнені всі випуски, незалежно від хронометражу. На каналі «Ми — Україна» поточні випуски новин вдень і ввечері мають хронометраж по 15 хвилин.

Крім випусків новин і гостьових студій, в ефірі марафону були й деякі інші елементи. Більшість каналів подає в ефірі відеозвернення президента Зеленського (найчастіше це робить «Рада», жодного разу не натрапляв на них в ефірі Суспільного). «1+1», «Рада» і Суспільне показують документальні фільми, найбільше їх виробляв у третьому кварталі канал «1+1». В ефірах ICTV з СТБ була, як і раніше, велика кількість суто пропагандистських фільмів проєктів «Антизомбі» та «Громадянська оборона», які є відверто чужорідним елементом для інформаційного каналу. Як і нова сатирична рубрика «Антипропаганда», що її почав продукувати телеканал «Ми — Україна». На телеканалі «Рада» по п’ятницях виходить в ефір «Щоденник “Культурного десанту”». І щоп’ятниці виходить бюлетень «Парламентський тиждень», а в інші дні тижня тепер ще є бюлетень «Парламенський день». Крім того, «Рада» ще регулярно робить незбалансовані нарізки-опитування народних депутатів із різних питань.

Крім того, канали періодично дають в ефір трансляції або записи окремих важливих (хоча інколи й не дуже) подій. Зокрема, в проаналізованому мною ефірі показували вживу виступ президента Володимира Зеленського у Вільнюсі на мітингу (11 липня на Суспільному), підсумкову пресконференцію президента Володимира Зеленського на саміті НАТО у Вільнюсі (12 липня на «Раді»), спільну пресконференцію президента Володимира Зеленського та генсека НАТО Єнса Столтенберга (того ж дня на ICTV та СТБ), виступ міністра закордонних справ Дмитра Кулеби на Генасамблеї ООН (18 липня на «Ми — Україна»), спільну пресконференцію президента Володимира Зеленського і прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона у Стокгольмі (19 серпня на «Інтері»), спільний брифінг президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте (20 серпня на «1+1»), а канал «Рада» 6 вересня в своєму вечірньому слоті замість гостьових студій показував винятково відеозапис Саміту перших леді та джентльменів у Києві.

Незмінними ж елементами ефіру марафону є абсолютно зайві для інформаційного каналу, але невмирущі тут (бо ж «святе») витвори «Кварталу 95» — «Байрактар-ньюз» і «Бункер». Які виходять у свій час доби незалежно від того, який канал робить поточний слот телемарафону. Незалежно від того, що відбувається в цей день. І це насправді настабільніша з усіх складових телемарафону.

Новинна складова ефіру телемарафону

Новинна складова — умовний показник для оцінки того, скільки реальних новин кожний учасник марафону додає до загального ефіру власними зусиллями (тобто зйомками подій і спілкуванням з тими, хто може в ефірі озвучити реальні новини) — це сума кількості репортажних сюжетів, репортажних же прямих ввімкнень і гостей-ньюзмейкерів у студії каналу. У таблиці наведено середні показники на одну годину ефірного часу кожного каналу / медіагрупи у третьому кварталі цього року:

У третьому кварталі поточного року новинна складова знову відчутно зменшилася, порівняно з попереднім періодом. Основу цього падіння, як можна побачити з наступної таблиці, становило зменшення загальної кількості прямих ввімкнень. Показники кількості репортажних сюжетів і гостей-ньюзмейкерів змінилися хіба в межах похибки. Ось як змінювалася новинна складова загалом по марафону протягом усього часу його існування (нагадаю, всі показники є середніми на одну ефірну годину):

Якщо говорити про показники учасників телемарафону, в лідерах опинилися цього разу телеканали «Інтер» і Суспільне, при тому, що їхні показники новинної складової майже не змінилися, просто телеканал «Рада» різко зменшив свою новинну складову й опинився на третьому місці.

На «Інтері» попри майже незмінність середнього показника (було 2,98, стало 2,97) відчутно змінилася його структура: стало менше репортажних сюжетів (-0,19 на годину ефіру в середньому), натомість більше гостей-ньюзмейкерів (+0,18). Так само попри дуже незначне зростання новинної складової на Суспільному (2,81 проти 2,76 у попередньому кварталі) її структура змінилася, стало трохи більше репортажних сюжетів (+0,24) і гостей-ньюзмейкерів (+0,1), натомість було відчутно менше прямих ввімкнень (-0,29 на годину в середньому).

На всіх інших каналах новинна складова ефіру зазнала відчутного падіння. Найбільшим це падіння було на телеканалі «Рада» — на 0,55 на годину в середньому. Це при тому, що навіть трохи зросла середня кількість гостей-ньюзмейкерів (з 1,72 до 1,88), а середня кількість репортажних сюжетів була такою ж, як і в попередньому кварталі — 0,35 на годину (це ганебно низький показник як для інформаційного каналу). Натомість на каналі різко зменшилася кількість прямих ввімкнень (було 1,18 на годину ефіру в середньому, а стало 0,47).

Так само відчутно зменшили свою новинну складову і об’єднані редакції каналів ICTV та СТБ, на 0,51 в середньому на годину. Порівняно з попереднім кварталом у них стало менше всього: і репортажних сюжетів (на 0,11 у середньому на годину), і прямих ввімкнень (на 0,15) і гостей-ньюзмейкерів (на 0,25).

На каналі «1+1» загальний показник зменшився на 0,4 на годину ефіру в середньому через відчутне зменшення кількості гостей-ньюзмейкерів (було 0,79 на годину в середньому, стало 0,44) і зменшення кількості прямих ввімкнень (на 0,7 на годину в середньому), кількість сюжетів залишилася на тому ж рівні.

На каналі «Ми — Україна» падіння становило -0,48. Його склали відчутне зменшення кількості прямих ввімкнень (було 0,74 на годину ефіру в середньому, стало 0,42) і певне зменшення кількості гостей-ньюзмейкерів (з 1,33 до 1,17).

Сюжети та прямі ввімкнення в ефірі телемарафону

Про жанровий розподіл усіх сюжетів, що їх виробляли телеканали в цьому кварталі:

Середня кількість сюжетів на годину ефіру трохи зросла порівняно з попереднім кварталом — було 2,9, стало 3,2. Але при цьому частка репортажів зменшилася з 24 до 22 відсотків. Це дуже важливий показник як для інформаційного каналу, який насамперед повинен якісно інформувати своїх глядачів про поточні події, а репортаж є найголовнішим інструментом для цього. За показником частки репортажних сюжетів найкращими були справи у каналів «1+1» (31%) і Суспільного (27%), але при цьому обидва канали продукували загалом дуже мало сюжетів, у обох середній показник репортажних сюжетів на годину ефіру не дотягував навіть до одиниці. Канали ICTV та СТБ в третьому кварталі виробляли більше сюжетів загалом, із них чверть репортажних, але в підсумку саме медіагрупа виробила найбільше кількість репортажів у проаналізованому ефірі. Телеканали ж «Ми — Україна» і «Рада» у виробництві репортажів продовжують пасти задніх як у відсоткових їхніх частках, так і в абсолютних, бо, вибачайте 13 репортажних сюжетів за 36 годин ефіру на «Ми — Україна» і 12 за 34 години ефіру на «Раді» — це не про інформаційний канал взагалі. Ну і загалом кількість репортажів у телемарафоні продовжує залишатися вкрай малою.

Тематика сюжетів і прямих ввімкнень

Як і в попередніх підсумкових квартальних звітах, показники окремих каналів за різною тематикою буду порівнювати з середніми показниками телемарафону (такий умовний «колективний розум» усіх редакцій). У колонці кожного каналу — показники у відсотках від загальної кількості сюжетів і прямих ввімкнень, які канал робив у проаналізовані мною дні протягом квітня-червня цього року. В цій таблиці я залишив лише ту тематику, яка загалом у марафоні мала частку більше за 1 відсоток.

У третьому кварталі поточного року з тематики сюжетів і прямих ввімкнень на перше місце вийшла міжнародна тематика, пов’язана з Україною, і зовнішня політика. Пояснюється це великою кількістю значущих подій, починаючи з саміту НАТО у Вільнюсі, численними розвитками подій наслідків зриву Росією «зернової угоди», включно з засіданням Ради Україна-НАТО з цього приводу. Крім того відчутною була активізація української зовнішньополітичної діяльності в різних напрямах, насамперед щодо остаточного створення «літакової коаліції» та просування українського порядку денного в країни Глобального Півдня. Цій тематиці найбільше уваги, порівняно з середнім трендом телемарафону в 14,7%, приділяли в третьому кварталі канали «Ми — Україна» (+6,5%) і «1+1» (+3,8%). Натомість відчутно менше звертали увагу на ці теми канали «Рада» (-5,2%) і ICTV з СТБ (-5%).

На другому місці виявилося висвітлення наслідків ворожих атак на цивільні об’єкти (12,9% всіх сюжетів і прямих ввімкнень). Найбільш активно ці події висвітлював у новинах телеканал «Інтер» (+7,2% до загального тренду). Явно недопрацьовували тут двоє учасників телемарафону, які начебто мають доволі потужний репортерський ресурс, — «1+1» (-5,5%) і ICTV з СТБ (-5,6%). Решта каналів були близькими до середнього показника телемарафону.

Лише на третьому місці виявилася тематика бойових дій навіть попри те, що загалом у марафоні частка сюжетів і прямих ввімкнень про ці події навіть зросла порівняно з попередніми кварталами до 10,4% від усіх сюжетів і ввімкнень. Це зростання відбулося винятково завдяки телеканалам «1+1» (де бойовим діям було присячено 18,5% всіх сюжетів і ввімкнень) і ICTV з СТБ (16,4%). Всі інші канали не дотягували до тренду, особливо ж «Рада» (лише 3,8% сюжетів і ввімкнень від усіх), Суспільне (6%) і «Ми — Україна» (8%).

Далі за часткою йшла тематика підготовки до оборони (5,8%, найбільше уваги їй приділяли на каналі «Ми — Україна»), розповідей, переважно нарисами, про військових (5,7%, тут усі канали загалом трималися тренду) і про волонтерів (5,1%, найбільше уваги тематиці приділяли на каналі «Рада»), відбудова зруйнованого ворогом (4,9%).

Порівнюючи показники окремих каналів із середнім трендом телемарафону, можна звернути увагу на такі основні моменти.

Канал «1+1» цілком виправдано, і при цьому більше за всіх інших учасників телемарафону, у виробництві сюжетів і прямих ввімкнень приділяє найбільше уваги висвітленню бойових дій (18,5% від всього продукту), на що в редакції працює чимало потужних воєнних кореспондентів безпосередньо з різних ділянок фронту. В цьому канал я би назвав взірцем для телемарафону, адже саме події на фронті є визначальними в сьогоденні нашої країни, і, чесно кажучи, єдиний інформаційний телеканал країни в умовах війни мав би бути насамперед зосередженим саме на висвітленні перебігу бойових дій. Стільки ж уваги на каналі приділяли в третьому кварталі міжнародній і зовнішньополітичній тематиці. Натомість замало уваги приділяли тематиці наслідків ворожих обстрілів цивільних об’єктів, життю прифронтових населених пунктів і окупованих територій. За цими темами значно не дотягували до загального тренду марафону.

В ефірах телеканалів ICTV та СТБ теж найбільшу увагу приділяли висвітленню бойових дій (16,4% репортерської роботи). Але так само не досить було уваги до наслідків ворожих обстрілів. І міжнародний вектор у сюжетах був недопрацьований. Натомість об’єднана редакція більше за інших учасників телемарафону приділяла увагу культурній тематиці, а також питанням реабілітації та лікування поранених.

На каналі «Інтер» у третьому кварталі найбільше уваги приділяли висвітленню наслідків ворожих обстрілів цивільних (20,1% від всіх сюжетів і ввімкнень) — і це був найвищий показник серед всіх учасників телемарафону. Найвищою на каналі була частка висвітлення подій на окупованих територіях і культурної тематики. Натомість замало уваги приділяли темам лікування та реабілітації поранених, узагалі в сюжетах і ввімкненнях не зверталися до тем прифронтових населених пунктів, не було і соціальної тематики.

Телеканал «Рада» в сюжетах і прямих ввімкненнях основну увагу приділяв висвітленню наслідків ворожих обстрілів (13,3%), найбільше серед усіх учасників телемарафону фокусувався на внутрішньополітичних темах (6,7%), натомість повністю провалював основну тематику — висвітлення подій на фронті (лише 3,8% від всіх сюжетів і прямих ввімкнень). Не досить уваги також приділяли й міжнародній тематиці. Більше за інші канали мали частку сюжетів і нерепортажних ввімкнень із розповідями про військових і волонтерів, а також соціальної тематики, про поранених та евакуацію. Хоча відносні показники каналу є менш показовими, ніж в інших учасників марафону, адже редакція загалом виробляє дуже мало сюжетів і прямих ввімкнень.

На Суспільному найбільше уваги приділяли міжнародній тематиці та наслідкам обстрілів (по 14,3%). Натомість дуже малою була увага до подій на фронті (лише 6% від усіх сюжетів і прямих ввімкнень). Більше за інші канали висвітлювали життя прифронтових міст і сіл, теми освіти й евакуації. Натомість дуже мало уваги приділили тематиці, пов’язаній із переселенцями та біженцями, а також культурній тематиці (що дивно, бо зазвичай канал про неї не забував).

На каналі «Ми — Україна» в абсолютному пріоритеті була міжнародна тематика (21,2% від усіх сюжетів і прямих ввімкнень), на другому місці були наслідки ворожих обстрілів (15%). Найбільше з усіх каналів приділяли увагу тематиці підготовки до оборони, відбудові, подіям у Росії та криміналу. Мало уваги приділяли культурі, освіті, медицині та життю прифронтових територій. Узагалі не висвітлювали в сюжетах тематику, пов’язану з окупацією і з лікуванням поранених.

Порівняння з попередніми кварталами 2023 року:

Як бачимо, найбільші зміни відбулися в першій трійці тем. По-перше, змінився «лідер», на перше місце вийшла міжнародна тематика, частка якої зросла, при тому, що частка тем, пов’язаних із наслідками ворожих обстрілів, дуже різко впала. І якщо помірне зростання частки міжнародних і зовнішньополітичних тем було цілком виправдано поточними подіями третього кварталу (про що я писав вище), то настільки різке зменшення кількості сюжетів про наслідки обстрілів (із 21,1% до 12,9%), на мій погляд, не відповідало обставинам, бо хоч у третьому кварталі цього року було менше масованих ракетних і дронових обстрілів цивільних об’єктів, ніж у другому, але ж не настільки менше. А це події, які новини мають висвітлювати щодня. Як і раніше, поступово зростала частка матеріалів про події на фронті, але ця динаміка є недостатньою, щоб підняти цю тематику вище третього місця в телемарафоні.

Крім того, в третьому кварталі трохи зменшилася частка матеріалів про волонтерів і волонтерство і, навпаки, більше канали почали розповідати про підготовку до оборони та про військових. У липні — вересні канали відчутно більше уваги, ніж раніше, приділяли внутрішній політиці, економіці й освіті (остання тематика була сильно пов’язана з питаннями підготовки та початку нового навчального року, зокрема, питанням очного навчання дітей). Ще відчутно зросла частка кримінальної тематики, але це було пов’язано з резонансними злочинами на зразок справи про ДТП, вчинене суддею Тандиром.

З тих тем, які не увійшли до цього списку, бо мали частку менше 1%, я би ще звернув увагу на те, що явно недостатньо канали розповідають про українських полонених (лише 0,6% від всіх сюжетів) і розмінування (0,5%). Обидва ці тематичні напрями насправді жодним чином не втрачають актуальності для суспільства та країни.

І окрема мова ще ось про що. Є доволі велика кількість сюжетів, які не потрапляють в основну тематику телемарафону. Так би мовити «різне». Певно, тематика цих сюжетів мала би право на життя в мирний час на каналі, який орієнтується на інтерес власної специфічної аудиторії. Але в ефірі головного та єдиного на країну інформаційного каналу під час війни вони є, м’яко кажучи, необов’язковими. Так от, частка цих необов’язкових сюжетів у третьому кварталі відчутно зросла — було 4,4%, а стало аж 6,1%. Це означає, що це все «різне» в підсумку посідало би четверте місце, поступившись лише висвітленню міжнародки, наслідків обстрілів і бойових дій. Маю припущення, що цю необов’язкову тематику редакції просувають в ефір через втому від війни. Але ж чи не занадто багато її стає в телемарафоні?

А наостанок — традиційно про хороше. Про ті якісні сюжети та прямі ввімкнення, які я позначав як найкращі за повноту розповіді, цінні синхрони людей і увагу до деталей. Тут теж традиційно заздалегідь вибачаюся, якщо неправильно напишу чиїсь прізвища (бо на більшості каналів авторів не титрують, а на слух можна помилитися) або якщо помилково раптом «змінив комусь фах» (назвав репортером оператора чи оператором водія тощо, бо ж у «підписах» наприкінці сюжетів фах кожного з названих авторів не уточнюється, а я знаю особисто далеко не всіх). Отже неодноразово до найкращих у цьому моніторингу потрапляли репортери з «1+1» Юлія Кирієнко, Наталія Нагорна, Маргарита Потапова, Олександр Моторний, Андрій Цаплієнко, Антон Коцуконь та Іван Петричак. І оператори телеканалу: Олег Мостовий, Ігор Сірий, Віталій Овсянников, Іван Головач, Сергій Перфілов, Вадим Орегва, Данило Лисенко, Олександр Шиян, Олексій Осавчук, Павло Бориско та Сергій Шпортило. В ефірах ICTV та СТБ це були репортери Костянтин Мельников, Марія Малевська, Олег Корнієнко, Тетяна Наконечна, Владислав Круглов, Софія Богуцька. І оператори Дмитро Матвієнко, Захар Комах, Юрій Остапчук, Євген Тур, Євген Задоя, Олег Цимбалюк, Олександр Бринза та Ярослав Шейко. На каналі «Інтер» репортери Станіслав Кухарчук, Руслан Смещук і Дмитро Анопченко. І оператори каналу В’ячеслав Ромодан, Віталій Більський і Вадим Ревун. На інших каналах більше за одну відзнаку ніхто в третьому кварталі, на мій жаль, не дістав.

Гостьові студії телемарафону

Активність різних учасників телемарафону в гостьовій політиці у третьому кварталі цього року була такою (для порівняння динаміки змін одночасно даю і дані попереднього кварталу року). Отже, середня кількість гостей на годину ефіру:

Як бачимо, кількісні показники майже не зазнали змін, тож майже не змінилися позиції різних каналів. Єдина зміна — через незначне зменшення кількості гостей на «1+1» і одночасне певне збільшення їх кількості на «Інтері» канали нижньої частини цієї таблиці помінялися місцями.

І, до речі, нічого не змінюється в типових помилках більшості ведучих: багато закритих запитань, значна частина з яких починається з частки «чи», багато неефективних запитань, що починаються зі слова-паразиту «наскільки», багато запитань-тверджень і багато спроб одночасно ставити по два і більше запитань гостям. Тобто навіть за формою якість роботи багатьох гостьових ведучих викликає щонайменше питання.

Загалом у проаналізованих моніторингом ефірах третього кварталу року в гостьових студіях телемарафону побувало 607 гостей. За категоріями (чи то статусами) вони були розподілені так:

А ось як цей розподіл виглядав у відсотках:

І ще одна табличка порівняння з попередніми двома кварталами року, тут теж у відсотках від загальної кількості:

Зі змін тут є лише те, що в третьому кварталі частка експертів знову повернулася на перше місце, а посадовців — на друге, хоча обидві змінилися порівняно з другим кварталом не дуже сильно. Трохи більшою стала частка народних депутатів серед гостей телемарафону, хоча очевидно, що це збільшення відбулося головно зусиллями телеканалу «Рада», бо майже на всіх інших телеканалах народних депутатів у третьому кварталі запрошували в гості не дуже часто. Умовно кажучи, в третьому кварталі ефір знову став трошки менш «політизованим» і трошки більше «експертним».

По окремих каналах картина гостьових студій була такою. На «1+1», як і раніше, переважали «експертні» гостьові студії, порівняно з другим кварталом їхня частка ще більше зросла (на 5 відсоткових пунктів). Канал також найчастіше серед усіх учасників телемарафону запрошував до студії різноманітних учасників подій (27% від усіх гостей). Натомість у гостьових студіях каналу в третьому кварталі була найменшою частка посадовців і речників, тобто гостей, цінних насамперед для здобування фактичної інформації. Крім того, «1+1» у третьому кварталі єдиний серед усіх учасників телемарафону взагалі не запрошував у гості обраних представників місцевої влади.

Канали ICTV та СТБ у гості найчастіше кликали посадовців, хоча й менш активно, ніж у попередньому кварталі (тоді їхня частка становила 35%, нині — 26). Натомість редакція медіагрупи збільшила представництво експертів у своїх гостьових студіях. І доволі значну частину гостьових студій приділили речникам (19%).

Більше половини гостьових студій телеканалу «Інтер» відвідували посадовці й експерти (по 26%), хоча частка обох цих категорій гостей зменшилася порівняно з попереднім кварталом, коли обох було по 30%.

На каналі «Рада» більшість гостьових студій була з посадовцями (31%) і з народними депутатами (24%). Причому частка посадовців була схожою на їхню частку в другому кварталі, а от частка народних обранців в ефірі каналу дуже різко зросла (з 13% до 24%). Натомість у гостьових студіях каналу було дуже мало експертів, найменше серед усіх учасників телемарафону — лише 12% при загальному показнику марафону 29%.

На Суспільному майже третину гостьового ефіру говорили з експертами. Фактичну основу здобували запрошенням посадовців і учасників подій (по 18%), а також речників (15%).

У гостьових студіях телеканалу «Ми — Україна» 41% гостьових студій були «експертними», ще 30% — із посадовцями. Частка експертів у гостьових студіях каналу зросла в третьому кварталі порівняно з другим на 11 відсоткових пунктів. Натомість у гостьові студії каналу майже не запрошували учасників різних подій.

Народних депутатів запрошували до ефіру 61 раз, найчастіше — на телеканалі «Рада» (26 разів), по 9 разів народні депутати були гостями на Суспільному та на ICTV з СТБ. На інших каналах парламентарів запрошували по 5-6 разів. Представництво політичних партій у гостьових студіях телемарафону, як і в попередні місяці, продовжує залишатися вкрай нерівномірним. У третьому кварталі цього року в ефірах побували народні депутати таких фракцій і депгруп:

У відсотках це має такий вигляд:

Порівняно з попередніми кварталами 2023 року (у відсотках від усіх народних депутатів в ефірі марафону):

Як бачимо, частка ефірів депутатів від владної фракції партії «Слуга народу» в третьому кварталі досягла безпрецедентно (як полюбляють казати журналісти) великого значення. Це навіть не ті 70%, які були в перші пів року роботи телемарафону. До цього показника ще можна навіть додати формально позафракційного першого віцеспікера парламенту, делегованого тією ж «Слугою». Зусиллями двох учасників марафону («1+1» і «Рада») друге місце продовжує впевнено посідати депутатська група «За майбутнє». І одне й те саме третє місце в цьому «хіт-параді» продовжує посідати «Батьківщина» (це теж певна стабільність!). Разом із тим видно, що опозиційні фракції «Голос» і «Європейська солідарність» продовжують втрачати своє представництво в ефірі марафону. Також у третьому кварталі я не бачив у гостьових студіях жодного представника депгрупи «Довіра», які обов’язково траплялися раніше, але це, гадаю, випадковість, просто не натрапив на них.

По каналах картина була багато в чому звичною. На «1+1», як і раніше, в ефір кликали винятково депутатів зі «Слуги народу» і «За майбутнє». В гостьових студіях каналів ICTV та СТБ теж, як і раніше, переважне представництво депутатів «Слуги народу» часом розбавляли представниками «Голосу» та «Батьківщини». В ефірі «Інтера», як і раніше, парламент був представлений винятково нардепами владної фракції. В цьому кварталі так само лише «слугами» обмежувався і канал «Ми — Україна». На каналі «Рада», зрозуміло, переважна більшість «депутатських» гостьових студій була за «слугами народу». Тричі кликали представників знову-таки групи «За майбутнє», двічі (що традиційно) давали слово представникам «Батьківщини». І ще одного разу запросили позафракційну депутатку. Суспільне майже повністю вписалося в рамки основного тренду, і дві третини всіх гостей-нардепів у проаналізованому ефірі за квартал становили представники та представниці владної фракції. Єдине, що хоча би раз надали слово представнику основного опонента влади — фракції «Європейської солідарності» (бо на інших каналах представники «ЄС», схоже, перебувають під тотальною забороною).

У сенсі ж персонального представлення народних депутатів картина за останні три місяці була такою:

Найчастіше в ефірах, які я моніторив, гостював народний депутат Єгор Чернєв, причому у двох різних компетенціях — і як заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, і як голова постійної делегації в ПА НАТО. Зокрема, коментував Вільнюський саміт НАТО, призначення Умєрова міністром оборони, різні оцінки західними партнерами українського контрнаступу, питання з постачанням ракет Taurus і ATАCMS тощо. Олена Шуляк переважно коментувала тематику, яка в компетенції заступниці голови Комітету ВР з питань регіонального розвитку та містобудування, зокрема перебіг програми «єВідновлення», крім того коментувала питання відновлення електронного декларування та кадрові питання в уряді. Давид Арахамія виступав і як голова фракції «Слуги народу», зокрема коментуючи закордонні відпочинки нардепів фракції «Слуга народу» та  відновлення електронного декларування, а як член Комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки коментував, наприклад, заміну воєнкомів на фронтовиків і питання розвитку українського ВПК. Цей же Комітет ВР в ефірі каналу «Рада» аж чотири рази представляв інший його член, теж від «Слуг народу», Федір Веніславський. Нардеп, обраний в Одесі від «Слуг народу», Олексій Леонов коментував теми, пов’язані з руйнуваннями, російськими обстрілами Одещини, ситуацію з портами та налагодження українського морського експорту зерна. Народна депутатка Олена Мошенець як заступниця голови Комітету ВР із питань антикорупційної політики коментувала питання із сумнівними закупівлями Міноборони.

Тобто загалом питань щодо компетенції окремих депутатів майже не виникало, але ж очевидною є загальна тенденція до повного домінування в «депутатській» частині гостьового ефіру телемарафону представників владної фракції парламенту «Слуги народу». А це ставить серйозне питання щодо дії якогось «прихованого» тенденційного відбору гостей, адже в усіх профільних комітетах парламенту є представники всіх фракцій, а кличуть дедалі частіше саме «слуг народу». Ну, в крайньому разі — представників депгрупи «За майбутнє».

Загальний же список гостей телемарафону, які побували в ефірах у ті дні, які я моніторив, знову є дуже великим, тож я наведу лише тих людей, які побували у проаналізованих за цей період ефірах марафону по 4 рази і більше:

Розгляньмо детальніше першу десятку цього списку. Радниця з комунікацій (по суті ж — речниця) Державного бюро розслідувань Тетяна Сап’ян посіла перше місце у списку цілком прогнозовано через велику кількість обговорюваних (або ж як їх полюбляють називати журналісти «резонансних») справ ДБР, які мали розвитки у третьому кварталі року: і проти народних депутатів і ексдепутатів (справи Арістова, Дубінського та Рабіновича), і проти військових комісарів (одеського Борисова та інших), і справи про авіатрощі (в Броварах і на Житомирщині), і справи судді Тандира. На другому місці була нині вже ексзаступниця міністра оборони Ганна Маляр, яка у третьому кварталі розвинула неабияку медійну активність. Присутність на третьому місці (і загалом у першій п’ятірці списку гостей телемарафону) речника Повітряних сил Юрія Ігната пояснювати, гадаю, не треба. Крім того, в першій десятці також були речники Генштабу та Херсонської ОВА. Міський голова Мелітополя Іван Федоров (якщо не зважати на його трохи мітингову манеру відповідати на запитання) продовжує бути для марафону постачальником інформації з окупованих міст Запоріжжя, вочевидь маючи там власні інсайди. Міський голова Харкова Ігор Терехов у третьому кварталі був популярним гостем студій марафону не лише через звичну тематику постійних обстрілів і відбудови міста, а ще й через унікальний досвід організації освітнього процесу в підземці. Про народного депутата Єгора Чернєва я вже писав. І незмінним у першій десятці вже другий квартал поспіль залишається радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, про невизначений статус якого я докладно писав у попередньому квартальному звіті, а коротко — він не є ані ньюзмейкером (оскільки не відповідає за прийняття будь-яких рішень), ані експертом (оскільки і віддалено не є незалежним від структури ОП). А канали (причому цього разу всі без винятку) продовжують кликати його до своїх студій у цих двох якостях. 8 разів, і це лише в тих ефірах, які я аналізував, тобто в 1/7 ефірів усього марафону.

Загалом же вся «верхня» частина списку гостей телемарафону на третину складається з речників, притому майже всі вони представляють різні підрозділи Збройних Сил України, що цілком логічно. Ще на чверть — із різних посадових осіб, які представляли РНБО, Міноборони, Кабмін, Луганську та Харківську ОВА, НАЗК, плюс посол України в Туреччині й уповноважений із прав людини. Тобто основу гостьових студій у третьому кварталі складали гості, цінні насамперед наданням фактичної інформації. З 5 народних депутатів, які є в цій частині списку, зрозуміло, всі представляють владну фракцію «Слуги народу». Експертів тут було 5 (у минулому кварталі до першої «десятки» потрапило лише двоє), четверо з них були воєнними експертами. Як і завжди, у верхній частині було дуже небагато обраних представників місцевої влади (троє) і учасників подій (один).

Основна тематика гостьових студій, принаймні за найзагальнішими категоріями, виглядала так:

У відсотках від усіх гостьових студій:

Незмінним залишається тренд марафону, за яким 57% усіх гостьових студій були присвячені різноманітній тематиці, безпосередньо пов’язаній із війною, що логічно. Найбільше цій тематиці було присвячено студій на телеканалі «Рада» (це певно як «компенсація» явного провалу на каналі цієї ж тематики в сюжетах і прямих ввімкненнях. Найменше на ці теми говорили в студіях каналу «Україна», що вже стало традиційним (в другому кварталі цей показник на каналі становив 52%, в третьому — 51%). Як і раніше, друге місце (15% від усіх студій) впевнено залишалося за міжнародною тематикою, що зрозуміло. Тут, навпаки, канал «Ми — Україна» теж традиційно значно перевищував загальний тренд із 25% (хоча в попередньому кварталі цей показник на каналі був ще вищим — 30%). Найменше міжнародній тематиці приділяли уваги в гостьових студіях ICTV та СТБ (11%). Доволі несподівано на третє місце вийшла внутрішня політика — цілих 8% (чи не примарою неможливих під час війни виборів це продиктовано?). Найбільше внутрішньополітичній тематиці приділяли уваги на «Раді» (12% від усіх тем), найменше — на каналі «1+1» (5%).

Якщо ж порівнювати тематичні пріорітети в гостьових студіях окремих каналів і їх зміну з часом, то картина буде такою. Порівняно з другим кварталом року, на каналі «1+1» трохи зменшилася частка воєнної тематики (на 6 відсоткових пунктів), зросли частки внутрішньої політики (з 2 до 5%), економіки, освіти (обидві з 1 до 4%), з’явилася соціальна тематика, якої взагалі не було в попередньому кварталі. Частки інших тем не зазнали істотних змін.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ частка воєнної тематики різко зменшилася (з 68 до 54%), на 3 відсоткових пункти зменшилася частка культури, зникли взагалі медицина й освіта. Натомість різко зросли частки економіки (з 1 до 10%), внутрішньої політики (з 3 до 10%) і відбудови (з 1 до 5%), з’явилися соціальна та спортивна тематика.

На каналі «Інтер» стало значно менше гостьових студій на міжнародну тематику (було 21%, стало 14%), на 4 відсоткових пункти зменшилися частки тематики відбудови та медицини. Відчутно більше стало гостьових про внутрішню політику (з 2 до 8%) і економіку (з 2 до 6%), з’явилися освіта, релігія та кримінал.

Телеканал «Рада» у третьому кварталі ще бульше обговорював воєнну тематику (було 59%, стало 63%). Натомість на третину зменшив частку обговорень із міжнародної тематики. Різко збільшив кількість гостьових, де обговорювали внутрішньополітичну тематику (з 3 до 12%). Узагалі не обговорювали в цьому кварталі теми культури, медицини, релігії та спорту.

У гостьових студіях Суспільного у звітному кварталі стало неістотно менше обговорень воєнної тематики, неістотно більше — міжнародної. Значно зросла частка внутрішньої політики (з 3 до 7%), зменшилася частка тематики відбудови та релігії (з 4 до 1%). Частки інших тем істотних змін не зазнали.

Телеканал «Ми — Україна» трохи зменшив частку обговорення міжнародної тематики (з  30 до 25%), натомість збільшив частку внутрішньополітичної (з 2 до 7%). Крім того, по 3% отримали тематики відбудови та криміналу, яких на каналі не було в попередньому кварталі. Теми, пов’язані з культурою, релігією та спортом, у гостьових студіях каналу в звітному кварталі не обговорювали взагалі.

Тепер порівняймо загальну тематику гостьових студій із попередніми кварталами цього року:

Тут видно, що найвідчутніших змін зазнала частка внутрішньополітичних тем, які в попередніх кварталах займали дуже незначну частину гостьових студій. Тематика війни займала стабільні вже 57% від усіх гостьових студій, міжнародна тематика має тенденцію до поступового незначного зменшення. Збільшення освітньої тематики пояснюється підготовкою та стартом нового навчального року. Частки інших тематичних напрямків істотних змін не зазнали.

(Далі буде)

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб