У травні «Детектор медіа» публікував першу хвилю моніторингу інформаційних телеканалів — за 23 березня. Використовуючи ту саму методологію моніторингу (детально про неї тут), ми замінили один із раніше аналізованих телеканалів — 5-й — на телеканал News One. Дотримання стандартів у новинах 5-го каналу аналізується в межах моніторингу щоденних теленовин. До того ж, мовлення 5-го відповідає канонам формату інформаційного телеканалу меншою мірою, ніж News One.

Для дослідження було взято розшифровки ефірів телеканалів «112», «24» і News One із 8-ї до 24-ї години за 19 липня цього року (розшифровки зроблено «Центром контент-аналізу»). В моніторингу аналізуються всі програми, які є інформаційними (випуски новин, гостьові студії, інформаційні рубрики тощо). Не аналізуються елементи ефіру, не пов’язані з поточними суспільно-політичними подіями (тобто різного роду пізнавальні програми, які є в ефірах інформаційних каналів), а також суто розважальні елементи ефіру. Аналіз здійснено у порівнянні: як канали дотримуються кожного стандарту інформаційної журналістики і як канали висвітлювали ту чи іншу тематику, важливу для висвітлення інформаційної картини дня.

Дотримання стандартів у новинних випусках

У таблиці зазначено (у відсотках від загальної кількості матеріалів, включаючи всі їхні повтори від випуску до випуску) кількість матеріалів, у яких хоча би раз було порушено той чи інший стандарт інформаційної журналістики.

Усі цифри в таблицях тут і далі — відсотки.

Аналізуючи ці цифри, слід також зауважити, що загальна кількість новинних сюжетів і повідомлень на трьох телеканалах є різною. Протягом дня в ефір News One вийшов 141 матеріал, телеканалу новин «24» — 187 матеріалів, телеканалу «112» — 175 матеріалів. Також слід урахувати, що значна частина матеріалів телеканалу «24» мають розважальний або пізнавальний характер та належать до спеціальних тематичних програм-рубрик, тому їх важко оцінювати за класичними стандартами новинної журналістики.

Оперативність подачі інформації в новинних випусках

При визначенні оперативності подачі інформації враховувалися не лише випадки подачі застарілої інформації чи явне відставання в подачі новини порівняно з конкурентами, але й повні повтори інформації від випуску до випуску без розвитку і доповнень. Саме ці повні повтори і становлять левову частку неоперативної подачі. Інформаційні канали не завжди працюють протягом дня над розвитком тем і доповненням нової інформації за заявленими темами від випуску до випуску. Краща ситуація з цим на каналі «112», найгірша на телеканалі «24», де частина повідомлень взагалі не прив’язана до інформаційних приводів. На каналі News One розвиток подій часто висвітлюється в форматі гостьових студій або прямих включень; водночас новини у випусках часто відстають від подій.

До прикладу, такий матеріал про викрадення чиновника «Укрзалізниці» з'явився в новинах телеканалу News One о 8.00:

«Алла Тулінська, ведуча: Невідомі викрали голову Департаменту електропостачання "Укрзалізниці" Валерія Людмирського. Інформацію про це підтвердив міністр інфраструктури України Володимир Омелян. Напали на Людмирського близько 22-ї години вечора, коли він вигулював собаку. Злочинці застрелили пса, а самого Людмирського посадили в автівку і вивезли у невідомому напрямку. Дружина вже написала до поліції заяву про викрадення. В "Укрзалізниці" зазначили, що злочин може бути пов’язаний з професійною діяльністю Людмирського. Адже електропостачання це багатомільйонні контракти, в яких часто зацікавлені компанії, які мають зв’язки в кримінальних колах. Наразі у столиці оголошено план перехоплення, працює слідчо-оперативна група. На місці події знайдено п’ять гільз». Це повідомлення транслювалось у кожному випуску новин без змін до 15.00, коли було оновлене:

«Вадим Ярошенко, ведучий: У Києві оголосили план перехоплення. Шукають голову департаменту електропостачання “Укрзалізниці” Валерія Людмирського. Його викрали невідомі. Напали на Людмирського близько 22-ї години, коли він вигулював собаку. Злочинці застрелили пса, а самого ж Людмирського двоє невідомих у масках силоміць посадили в автівку та зникли. Дружина написала до поліції заяву про викрадення. В «Укрзалізниці» припускають, що воно може бути пов’язане з професійною діяльністю Людмирського, адже електропостачання — це, ви самі розумієте, багатомільйонні контракти, в яких часто зацікавлені компанії, що мають зв’язки в кримінальних колах. Слідчі вивчають усі версії злочину, зокрема і професійну діяльність викраденого. А його родичі за інформацією про чоловіка обіцяють винагороду.

Ярослав Тракало, директор департаменту комунікацій національної поліції України: У Києві було введено план перехоплення, який, утім, результатів не дав. Слідчим відділом Солом’янського управління поліції міста Києва відомства за даним фактом внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою кваліфікацією за частиною 2-ї статті 146 Кримінального кодексу України “Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”. Наразі триває досудове розслідування, а також проводяться невідкладні першочергові слідчо-оперативні заходи». Ця версія повідомлення виходила в новинах до 18.00, після чого цієї новини вже не давали.

Натомість на телеканалі «112» о 8.00 повідомлення з синхроном: «Ірина Костроба, ведуча: Отже, посадовця "Укрзалізниці" викрали напередодні в вечорі в столиці. Це начальник електропостачання Валелерій Людмирський, повідомили у відомстві. Невідомі схопили чоловіка близько 22-ї, коли той вигулював свою собаку, вони застрелили пса. Попередньо правоохоронці, що зловмисники відкрили вогонь з автомата Калашникова, на місті виявлено 5 гільз, в місті оголошено план перехоплення.

Олексій Дзюмак, інспектор патрульної поліції: Невідомі люди під’їхали на автомобілі, відкрили з вогнепальної зброї, орієнтовно, це автомат Калашникова, забрали людину з собою і на місті... застрелили собаку і забрали людину. *нрзб* в активному пошуку.

Ведучий: Викрадення Валерія Людмирського прокоментував міністр інфраструктури Володимир Омелян, на своїй сторінці в соцмережі, висловив сподівання, що правоохоронці швидко знайдуть чоловіка і той буде не ушкоджений. Водночас, Омелян зазначив, що сьогодні планує поговорити з керівником "Укрзалізниці" Войцехом Байчуром, що до стану справ і кадрової політики компанії». Далі інформація оновлюється щогодини; о 9.00 — пряме включення кореспондентки, присутньої на місці події. Об 11.00 — інтерв’ю з керівником прес-служби «Укрзалізниці» Данилом Ваховським. До 20.00 найважливішу інформацію зібрали в повноцінний авторський сюжет Ольги Паращук, який був знову доповнений до випуску о 23.00.

Точність подачі інформації в новинних випусках

У таблиці подано кількість матеріалів із порушеннями стандарту точності з урахуванням не лише першого виходу матеріалу з порушеннями, але й усіх його повторів із тим же невиправленим порушенням стандарту.

Прикладом порушення стандарту точності є матеріал телеканалу «24» про викрадення одного з менеджерів «Укрзалізниці». Спочатку (з недостовірним посиланням) журналіст повідомляє, що поліція розглядає різні версії, а потім — так само з недостовірним посиланням — каже про єдину версію «Укрзалізниці»:

«Дарія Кудімова, ведуча: У Києві викрали одного з начальників "Укрзалізниці". Зі стріляниною, посеред житлового кварталу жертвою зловмисників став Валерій Людмирський. Він у компанії відповідає за енергозабезпечення. Усі подробиці резонансної події далі у сюжеті.

Роман Пагулич, кореспондент: Валерія Людмирського викрали ось на цьому місці. Він якраз вигулював свого собаку. В останнього зловмисники випустили п’ять куль, а ось чиновника "Укрзалізниці" силоміць запхали до автівки.

Ймовірне авто викрадачів зафіксувала камера спостереження. Усе сталося близько 9-ї вечора. Почувши звуки пострілів свідки викликали поліцію.

Ярослав Тракало, директор департаменту комунікації національної поліції України: У Києві було введено план-перехоплення, який утім результатів не дав.

Кор.: Поліція поки розглядає різні версії події. А ось в "Укрзалізниці" упевнені це все через професійну діяльність. Пояснюють, підприємство для власних потреб купує 10 відсотківвиробленої в Україні електроенергії, це мільйонні тендери, за останні відповідав зниклий Валерій Людмирський.

Данило Ваховський, начальник департаменту інформаційної політики ПАТ "Укрзалізниці": Це фактично, якесь повернення в 90-ті. На "Укрзалізниці" за останні 15 років не було нічого подібного. Основна версія, це пов'язана з його професійною діяльністю.

Кор.: Залізничники до пошуків залучили власну службу безпеки та створили оперативний штаб. Максимально співпрацюють з правоохоронцями для пошуків заручника. А рідні та друзі вже готові віддати викрадачам 100 тисяч доларів, якщо залізничник повернеться до дому живим. Роман Пагулич, Віталія Колот, "24-й канал"».

Із процитованих слів Данила Ваховського випливає, що професійна діяльність — це не єдина, а «остання» версія, до того ж, не зрозумілими є джерела узагальнення, що в «Укрзалізниці» «упевнені, що це все через професійну діяльність». Для повноти картини необхідно було назвати версії, які розглядає поліція, натомість автор обмежився неінформативним твердженням, що вони є «різними».

Зауважмо, що на телеканалі News One цю історію розповідають геть стисло, з недостовірним посиланням та, відтак, ще дужчим порушенням стандартів точності й повноти: «Вадим Ярошенко, ведучий: У Києві оголосили план "Перехоплення". Шукають голову департаменту електропостачання "Укрзалізниці" Валерія Людмирського. Його викрали невідомі, напали на Людмирського близько 22-ї години, коли він вигулював собаку. Злочинці застрелили пса, а самого Людмирського посадили в автівку і вивезли. Дружина написала до поліції заяву про викрадення. В "Укрзалізниці" припускають, що воно може бути пов'язане з професійною діяльністю Людмирського, адже електропостачання — це багатомільойнні контракти, в яких часто зацікавлені компанії, що мають зв'язки в кримінальних колах».

Достовірність подачі інформації в новинних випусках

У новинах усіх трьох телеканалів поширені недостовірні посилання: «повідомили у відомстві; повідомили у штабі АТО; повідомляють у держприкордон службі; ДСНС повідомляють; повідомило головне управління розвідки; за свідченнями очевидців». В більшості випадків інформація подається взагалі без посилання на джерело. Є проблеми з посиланнями на онлайн-видання і особливо соціальні мережі, матеріали яких використовуються без перевірки.

Так, на телеканалі News One трапляються матеріали з посиланням на соціальні мережі, що містять вільний переказ написаного з використанням сумнівної термінології. До прикладу: «Бойовики відмовилися обмінювати полонених, хоча Україна готова була за 25 наших віддати 50 їхніх.

Про це у Facebook повідомила представник України в гуманітарній підгрупі Ірина Геращенко. Каже, ватажки так званих ДНР і ЛНР вимагають обміняти "всіх" на "всіх". Передали список із 600 людей, про половину з яких в Україні нічого не відомо.

Усі заклики до логіки й гуманізму вони відкидають. Ірина Геращенко назвала це тероризмом.

Додам, що у полоні бойовиків досі ще більше сотні українців». Написане Іриною Геращенко потребує уточнення: хто становить «відому» Україні половину списку, переданого бойовиками? Озвучена Геращенко цифра (половина від 600) є важливою новиною. Замість уточнення важливих фактів новинарі News One цитують емоційні оцінки Ірини Геращенко, які мають невелику цінність у цьому випадку.

Дещо зрозумілішим є матеріал каналу «112», в якому подано синхрон радника голови Служби безпеки України Юрія Тандіта щодо списку з 600 затриманих за сепаратизм.

Новину про те, що сепаратисти начебто збиралися зірвати позачергові вибори на Луганщині, телеканал «24» подає із абстрактним посиланням на «соцмережу»:

«На Луганщині у 114 окрузі відбулися проміжні вибори до Парламенту. Як заявив сьогодні на своїй сторінці у Фейсбуку кандидат в депутати від “БПП — Солідарність” Денис Денищенко, сепаратисти намагалися зірвати вибори у 114-му окрузі.

Цитата з соцмережі: До дня голосування ми бачили серію порушень і фальсифікацій, тепер стало зрозуміло, хто стояв за цим всім. Після вчорашнього “замінування” окружкому з території “ЛНР” все стало остаточно ясно.

Диктор: Головне, — зазначив Денис Денищенко, — що вибори відбулися, залишилось тільки дочекатися остаточного підбиття підсумків. За словами спостерігачів, ці вибори у 114-му окрузі виявилися одними з найскладніших, проте підстав оскаржувати результати волевиявлення немає, — про це заявив журналістам генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель. За його словами, сама виборча кампанія і день голосування в окрузі принципово не відрізнялися від інших округів.

Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України: Вибори завершилися і зараз немає жодних юридичних моментів для того, щоб визнати результати недійсними, більше того — немає підстав, тобто фактів, які б свідчили про порушення, передбачені законом.

Дактор: Тож за словами гендиректора Комітету виборців, можливі судові позови не матимуть позитивної перспективи. За даними сайту ЦВК, на довиборах у 114-му луганському окрузі лідирує представник “Нашого краю” Сергій Шахов, він набирає близько 40 % голосів».

Заява одного з кандидатів, зроблена в соцмережі, за стандартами інформаційної журналістики потребує перевірки. Особливо інформація про причетність сепаратистів до спроб зриву виборів: її мали б підтвердити або спростувати правоохоронці, а не лише представник КВУ.

Відокремлення фактів від думок  у новинних випусках

На телеканалі «112» бачимо численні випадки використання оцінних суджень: «зловмисники відкрили вогонь; від високої температури ще й вибухали міни у полях; Єврокомісії очікують; тривають масові арешти; серйозна спека; на традиційно прохолоднішій півночі; Така погода триматиметься, щонайменше, весь найближчий тиждень».

Є подібні приклади і в новинах News One, й тут вони мають форму звинувачень на адресу влади: «електропостачання це багатомільйонні контракти, в яких часто зацікавлені компанії, які мають зв’язки в кримінальних колах; депутати за весь час сесії спромоглися підтримати».

Прикладом оцінних суджень, недоречних у новинах, є коментарі кореспондента Володимира Рунця в матеріалі про Лук’янівський слідчий ізолятор (телеканал «24»): «Навіть на дворі слідчого ізолятора стає зрозуміло: європейських стандартів проживання ми не побачимо. Смітники, які знаходяться на подвір'ї позаду мене, вивозять один раз на дві доби. Навіть тут на відкритому повітрі запах просто жахливий, а всередині все ще набагато гірше. Для показу журналістам заздалегідь заготовили дві камери для утримання арештантів. Приміщення пусті, розмовляти з в'язнями заборонено законом. У першій кімнаті на столі розкладена картонна гра та дошка для шахів. Інтер'єр іншої більш розкішний: стіни оздоблені пазлами та іконами, а на віконних гратах жовто-синя стрічка. Такі ж самі розвішані по всьому коридору, напис "Слава Україні" гордо прикрашає двері у коридорі разом із плямами плісняви та грибка». Завершує матеріал пан Рунець із ще відвертішими оцінками: «Можновладці кажуть: переселення СІЗО з центру Києва буде на користь і арештантам, і людям, які мешкають у цьому районі. Мовляв, перші житимуть у кращих умовах, а другі відчуватимуть себе у більшій безпеці. Та український досвід показує: рідко маніпуляції з коштовною столичною землею і багатомільйонними тендерами відбуваються аж так прозоро як обіцяють представники влади» (тут бачимо також порушення стандарту достовірності).

Сюжет News One про пограбування на дорозі за концентрацією оцінної лексики радше являє собою інфотейнмент, аніж новину:

«Уляна Пчолкіна, ведуча: Двоколісні зловмисники на столичних автошляхах. У Києві загострилася криміногенна ситуація. Злочинці викрадають автівки та особисті речі водіїв. Найвигадливіші роблять це під час руху. Докладніше про це у сюжеті Оксани Шупик.

Оксана Шупик, кореспондент: Розбите переднє бокове скло, пошкоджена рука і відвойована у боротьбі зі зловмисниками дамська сумка — такий результат вранішньої дорожньої пригоди киянки Наталі. Об 11-й годині ранку у власному позашляховику жінка рухалася Червонозоряним проспектом. На перехресті вулиць Лобановського і Кайцарова помітила двох мотоциклістів.

Наталя, потерпіла: Они несколько раз подъезжали к автомобилю, приглядывались, смотрели кто находится в автомобиле. Передние стёкла автомобиля у меня были незатонированные, задние затонированные. И я так понимаю, что он объезжал и внимательно приглядываясь, есть ли кто-то ещё в салоне.

Кор.: Все трапилося буквально за лічені хвилини. Зловмисник помітивши на передньому сидінні легку здобич вибили скло сокирою. Однак здійснити крадіжку злодіям не вдалося. Наталя вчасно схаменулася, і хоча довелося протистояти кремезному мотоциклісту, але сумка залишилася в руках жінки.

Наталя: Первое желание было сразу же поехать за ними, но во время видно вот этой драки я видно зацепила коробку передач. Когда я уже хотела за ними рвануть, условно говоря, я не смогла этого сделать, потому что автомобиль стал что-то гудеть и он просто не ехал.

Кор.: Мотоциклісти швидко зникли з місця пригоди, тим паче рухалися смугою передбачену для громадського транспорту. Ніхто із ймовірних свідків теж не спромігся. В стані шоку Наталя навіть не змогла згадати номера поліції. На щастя вдалося спинити патрульних, які й відвезли жінку до відділку.

Юлія Квітко, речник Солом'янського управління поліції: Наразі на місце прибула слідчо-оперативна група, оглядає сам автомобіль, ушкодження, які було завдано. Відомості на даний час зареєстровані в журналі єдиного обліку та розглядається питання про внесення їх до єдиного реєстру досудових розслідувань. Ми зараз працюємо над тим, щоб встановити осіб, які можуть бути причетними до вчинення даного кримінального правопорушення.

Кор.: Жодної детальної інформації правоохоронці не надали, посилаючись на таємницю слідства. Однак в приватній розмові дізналися, це вже не перший випадок крадіжки на колесах. Деякі складнощі виникають із тим, що потерпілі не встигають запам'ятати номерні знаки, та взагалі звернути увагу на їх наявність чи відсутність. А Наталя, уже навчена гірким досвідом, закликає водіїв до пильності.

Наталя: Водители должны быть бдительны. Ни в коем случае нельзя оставлять сумки вообще нигде на видном месте в автомобиле.

Кор.: Дорожня пригода влетить жінці в копієчку, адже вибите скло доведеться міняти за власний кошт. Але від отриманого стресу так швидко не оговтаєшся, тим паче поки столичними автошляхами орудують двоколісні зловмисники». Брак фактів (авторові не вдалося отримати конкретної інформації від правоохоронців) компенсується емоційними судженнями кореспондента. Зауважмо, що тут також порушені стандарти точності й достовірності.

Баланс думок у новинних випусках

Традиційно найпроблемніший стандарт новинної журналістики є проблемним і для інформаційних каналів: від двох третин до трьох чвертей матеріалів не містять необхідного балансу думок. Водночас слід урахувати, що високий показник порушення цього стандарту на телеканалі «24» почасти зумовлений специфікою формату й тематики частини матеріалів. Хоча є приклади, коли рамки формату ні до чого:

«Леся Вакулюк, ведуча: Що найменше 13 мільярдів гривень пролетіли повз бюджет. Найбільша приватизація цього року, продаж Одеського припортового заводу провалилась. Бо не має охочих його купити хоча зацікавлені були. Чого злякалися інвестори і чи залишилися шанси продати ОПЗ? Розповість Вікторія Лісецька.

Вікторія Лісецька, кореспондент: Найпотужніша приватизація року зірвалася. Борг у 200 мільйонів перед Дмитром Фірташем. Судова тяганина з Ігорем Коломойським, відсутність державних преференцій та завищена початкова ціна. Саме це не влаштувало інвесторів, кажуть чиновники. Стартова ціна була у 13 мільярдів гривень або півмільярда доларів і це при оціночній вартості на 200 мільйонів доларів більше, а тепер доведеться трохи скинути і від цього.

Ігор Білоус, голова ФДМУ: Раніше в нас була норма в 30 % дисконту, так. Я говорю про це досить відкрито можливо ми вдамося до тої норми. Зараз якраз ідуть консультації, от. Насправді, зниження ціни, то найлегше з того всього, що ми можемо зробити, так з урядом. Тому що ми розуміємо, що ми повинні піти на цей крок. Знов ж таки, ми говоримо про початкову ціну на аукціон.

Кор.: На ОПЗ поклали око компанії зі Сполучених Штатів, Туреччини, Оману. Ціна об'єкта не головна причина чому інвестори передумали, їх більше турбують судова тяганина та корупційні скандали в яких фігурує завод.

Віталій Кравчук, провідний науковий співробітник інституту економічних досліджень: Я так розумію, шо Фонд держмайна сподівався на те що, як би, судові ці всі справи буде вирішувати вже новий власник. Ну, в принципі, якщо якраз залагодити судові позиви які зараз подаються проти ОПЗ, то можливо це буде простіше.

Кор.: Сім років тому ОПЗ купив Ігор Коломойський за п'ять мільярдів гривень. Тоді цю ціну уряд назвав заниженою і повернув завод у державну власність. Досі олігарх добивається компенсації у суді. А тиждень тому керівництво заводу арештували за корупційні оборудки з грошима підприємства. У обох вправах роботи не початий край. Така затримка вигідна владі, кажуть експерти».

Недостовірні посилання на «чиновників» і «експертів» (хоча в сюжеті є синхрони лише одного чиновника — голови ФДМУ — та одного експерта, Віталія Кравчука) не компенсують відсутності позиції згадуваного в матеріалі Ігоря Коломойського та «влади», яку неназвані експерти непрямо звинувачують у навмисному зриві приватизації. До того ж незрозумілими є джерела впевненості кореспондентки й експерта, якого вона цитує, в тому, що іноземні інвестори злякалися саме «судової тяганини і корупційних скандалів», а припущення Віталія Кравчука щодо ФДМУ дає Ігорю Білоусу право на відповідь — яким той або не зміг, або не схотів скористатися.

Для порівняння, в ефірі телеканалу News One пролунала пряма мова Білоуса, який озвучує причини відмови інвесторів від участі в конкурсі, а канал «112» подавав цю тему в розвитку.

Повнота інформації в новинних випусках

Порушення стандарту повноти в новинах інформаційних телеканалів є типовою проблемою, частково зумовленою форматом: новинні сюжети й повідомлення часто мають обмежений хронометраж, що не дозволяє вмістити всі необхідні факти та коментарі. Що, втім, не є виправданням для замовчування важливих фактів або порушення балансу, або ж подання інформації без конкретики, як, наприклад, у цьому повідомленні телеканалу News One:

«Вадим Ярошенко, ведучий: Жителі п'яти областей України через негоду залишилися без світла. Внаслідок сильних дощів знеструмлено понад 120 населених пунктів. На разі місцеві бригади Обленерго працюють над відновленням електропостачання. На зміни аномальній спеці прийшли дощі з поривами вітру. За прогнозами синоптиків, температура повітря знизиться в середньому на 10 градусів. Прохолода, що прийшла з циклоном протримається в Україні щонайменше три дні».

Із повідомлення неможливо зрозуміти, які саме області спіткала халепа і — хоча б приблизно — яка кількість людей залишилася без світла (цифра 120 населених пунктів не дає необхідного уявлення про масштаби лиха).

Також на News Onе із порушенням стандарту повноти подана новина про важливу заяву секретаря РНБОУ: «…в Україні можуть ввести воєнний стан. Про це сказав секретар РНБО Олександр Турчинов. Мовляв, РНБО може внести до порядку денного це питання, адже активна терористична агресія призводить до погіршення ситуації на Донбасі. Турчинов повідомив, Україна проінформувала своїх західних партнерів про порушення російськими окупаційними військами Мінських домовленостей. Таким чином, у випадку продовження таких тенденцій, Україна вживатиме всіх необхідних заходів задля захисту цілісності країни та безпеки громадян». Повідомленню бракує конкретики (які західні партнери? за яких обставин Турчинов зробив цю заяву?).

Так само надмірно стисло телеканал «24» висвітлює ситуацію з Ігорем Насаликом, якого підозрюють у нелегальних зносинах із самопроголошеною владою окупованих територій Донбасу: «Водночас прем'єр просить СБУ перевірити інформацію про поїздку міністра енергетики Ігоря Насалика до окупованого Донецька. Напередодні в мережі з'явилося відео, на якому урядовець спілкується з одним із ватажків бойовиків так званої ДНР. Обговорюють нібито поставки вугілля. Міністр підтвердив достовірність відео, однак зазначив, цьому запису вже півтора роки. Окупований Донбас він відвідував ще коли був депутатом Верховної Ради. Про жодні поставки вугілля не йшлося, адже на той час він іще не був міністром, а метою візиту було звільнення з полону калуського військового». Надмірна лаконічність тут тягне за собою порушення низки стандартів: достовірності (посилання на «мережу»), точності («один із ватажків», «калуський військовий») і повноти.

У повідомленні каналу «112» про вшанування загиблих військових у Маріуполі критично бракує бекґраунду: «Володимир Андрієвський, ведучий: Загиблих напередодні у зоні АТО військових, сьогодні вшанували у Маріуполі. На центральну площу люди прийшли з квітами, державними стягами і свічками. Вшанувати пам'ять прибули і солдати, які служать неподалік Маріуполя. Священники різних конфесій відправили молеби.

Галина Однорог, співорганізаторка акції: Тому ми вирішили, організувати такий молебень, за всіх хто в нас загинув і за всіх хто в нас сьогодні поранений. Вже відгукнулася Одеса, вони так само виходять, Херсон виходе, Чернівці виходять, зі Львова дзонили, в Києві».

Розповідаючи про церемонію вшанування, ведучий нічого не каже про те, як звали загиблих, де вони служили і за яких обставин загинули.

Матеріали, в яких грубі порушення стандартів можуть свідчити про замовний характер

Кількість матеріалів, що мають виразні ознаки замовності, в ефірі інформаційних телеканалів відносно невелика. Один із них — матеріал каналу «112» про успіхи Північного гірничо-збагачувального комбінату, що належить компанії Ріната Ахметова «Метінвест»:

«Кор.: На “Північному гірничо-збагачувальному комбінаті” запустили першу лінію циклічно-потокової технології. Це система конвеєрів, якими руда з Первомайського кар’єру, де і було введено в експлуатацію комплекс, доправляється на дробильну фабрику для виробництва концентрату. Із запуском лінії час та ресурси на видобуток руди суттєво скорочуються.

Юрій Риженков, генеральний директор групи “Метінвест”: Один из крупнейших проектов нашей компании, более 200 миллионов долларов было инвестировано в этот объект. Это один из крупнейших объектов в нашей стране. И это тот объект, который создает будущее для “Северного горно-обогатительного комбината”.

Кор.: Економічний ефект від впровадження лише першої лінії сягне 840 мільйонів гривень на рік, зазначили на підприємстві. Крім цього, запуск проекту дозволить зменшити викиди в атмосферу та сприятиме збільшенню робочих місць на комбінаті.

Павло Тимошенко, генеральний директор ПАТ “ПІВНГЗК”: Это очень серьезно позволит снизить себестоимость выпускаемой продукции. Начнут выбывать из эксплуатации большегрузные автомобили. Порядка на полтора километра снижается плечо отправки, а это — экологические вопросы. А это снижение себестоимости и улучшение условий труда для наших горняков.

Кор.: В цілому проект передбачає будівництво двох ліній циклічно-потокової технології загальною продуктивністю 40 мільйонів тон руди в рік. Другий комплекс планується ввести в експлуатацію на початку наступного року. У компанії зазначили, інвестувати у гірничо-металургійний комплекс продовжать і надалі. Однак сподіваються і на підтримку держави».

Матеріал, що відкриває інформаційну годину, разюче відрізняється за стилістикою від решти новин телеканалу «112». Другий матеріал цього каналу, що викликає підозри щодо замовності, — про роздержавлення компанії «Сумихімпром» — має ознаки чорного піару:

«Кор.: Екстрена приватизація — ключове підприємство вітчизняної хімічної галузі "Сумихімпром" можуть роздержавити найближчим часом.

Позачергові збори акціонерів заплановані на 5 серпня, там мають обрати нову Наглядову раду, змінити ревізійну комісію та внести зміни до статуту — ідеться на офіційному сайті підприємства.

Ціни поки не називають, але вона найімовірніше буде суттєво заниженою, оскільки "Сумихімпром" перебуває на межі банкрутства.

Андрій Крамченков, екс-заступник голови Сумської ОДА з питань економіки: Фокус полягає в тому, що зараз підприємство виставляють на приватизацію під час здійснення процедури санації. Якби ви були покупцем, тоді б ви сказали: "А, окей, тоді я купую з 30 %-м дисконтом це підприємство". Розумієте? Хоча в принципі зараз є всі підстави закінчити санацію і продати його вже більш вигідно.

Кор.: Акціонерне товариство посідає третє місце за відрахуваннями до місцевого бюджету, забезпечує роботою понад 4500 людей, виробляє 50 видів продукції, в основному хімдобрива. Проте, "Сумихімпром" заборгувало кредиторам майже півтора мільярда гривень. Експерти стверджують, Захід навряд чи зацікавиться підприємством.

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру: Ці потужності, які там були, вони розраховані виключно на те, що є постачання сировини з Росії, постачання виробленої продукції на територію СНД. Він дійсно може працювати тільки в контексті з Росією, більше ніяк взагалі.

Кор.: Ще у лютому депутати ухвалили закон, який забороняє представникам країни-агресора брати участь у приватизації. Проте росіяни можуть зробити це через офшорні компанії, не виключає економіст. В уряді переконують — приватизація необхідна, бо більшість вітчизняних держпідприємств корумповані і збиткові. У парламенті кивають на антикорупційні органи, та на ефективну роботу самого уряду.

Олександр Вілкул, народний депутат України: Я думаю, что правительство должно обеспечить эффективную прибыльную работу государственных предприятий и не приватизировать их в тот момент, когда их цена минимальная. Это больше похожее на разворовывание.

Кор.: За планами уряду — 2016-й повинен стати роком масштабної приватизації, від продажу державних підприємств до бюджету має надійти 17 мільярдів гривень. За прогнозами експертів — ця сума буде удесятеро нижчою».

У цьому матеріалі порушено всі можливі стандарти інформаційної журналістики (не дотримано балансу, тенденційно дібрано коментаторів, використано низку оцінкових суджень), а також із незрозумілих причин використано синхрон одного з лідерів «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула, який не має стосунку ні до Сум, ні до хімпрому, ні до приватизації (є членом Комітету з євроінтеграції). Зауважмо, що жодних офіційних підтверджень намірів приватизувати підприємство анонімному журналістові телеканалу «112» так і не вдалося добути.

У новинах телеканалу News One був зафіксований один відверто замовний матеріал — про міського голову Одеси Геннадія Труханова, який «ощасливив» багатодітну родину ключами від квартири:

«Уляна Пчолкіна, ведуча: В Одесі, вручили ключі від квартири Оксані Кобелецькій. Мамі, яка народила п'ятьох малюків. Це перший в Україні випадок, коли жінка одночасно народила трьох хлопчиків і двох дівчаток. Як почувають себе дітлахи? Про це більше у сюжеті.

Кор.: За три тижні з моменту народження, малюки впевнено набирають вагу. Їх із нетерпінням чекають вдома. Проте, лікарі не квапляться виписувати дітлахів. Так, як вони повинні досягнути ваги 2,5 кілограм. І хоч хлопчики та дівчатка ще лише на шляху до бажаних результатів, проте, поводять себе активно. Мама Оксана ділиться, дітлахів один від одного розрізняє і радіє, що тепер, вони матимуть своє житло.

Оксана Кобелецька, мама п'ятірні: Это был приятный сюрприз, что город не остался равнодушен, что такой огромный подарок сделали.

Кор.: Ощасливив родину міський голова Геннадій Труханов. Він вручив сім'ї сертифікат на п'ятикімнатну квартиру. Ремонт у ній проведуть за кошти місцевого бюджету. Окрім цього, в перші роки життя влада міста і надалі буде підтримувати багатодітних батьків.

Геннадій Труханов, міський голова Одеси: Мы приняли решение, городская, в городе о том, что ежегодно будем выделять семье порядка 300 тысяч гривен на эту семью. Сейчас, по программе материальной помощи также выделяем до 100 тысяч гривен вот на первое время. Это будут выделены деньги из бюджета.

Кор.: Всі діти наразі почувають себе добре. А допомагатимуть родині всією Одесою.

Геннадій Труханов: Сестры, медсестры, нянечки, уже обратились волонтеры, которые хотели бы участвовать, помогать семье. Потому что, мама одна не справится. И сегодня, первая такая волна внимания — это обустроить быт. И прежде всего, вселить уверенность в семью, что они не одни.

Кор.: Щасливі батьки також отримали сертифікат багатодітної сім'ї та свідоцтва про народження усіх малюків і вже готуються заселитися в нову квартиру».

Відвертий піарсюжет приписує благодіяння, вчинене коштом міського бюджету (фактично — за гроші мешканців міста), особисто мерові Одеси. Цей самий матеріал вийшов в ефірі News One дещо згодом (уже поза випуском новин). Окрім матеріалів із виразними ознаками замовності, в новинах News One трапляються «паркетні» повідомлення про урядові заходи, зокрема візит Володимира Гройсмана до Брюсселя та зустрічі з європейськими політиками.

Говорячи про гіпотетичну замовність матеріалів телеканалу новин «24», слід зауважити, що поза власне випусками новин, які виходять в ефір щопівгодини й тривають менше десяти хвилин, контент цього каналу важко класифікувати. Більшість програм і рубрик є, безперечно, інформаційними; водночас за змістом і формою багато з них відрізняються від класичних новин і є де-факто спонсорованими. Ми визначали як гадану джинсу матеріали, що мають ознаки прихованої реклами і не мали необхідних, відповідно до вимог закону, позначок про рекламний характер.

Один із них — матеріал про Північний ГЗК, який, як і на каналі «112», має відверто рекламний характер і стилізований під новинний сюжет:

«Кор.: Наймасштабніший проект українських металургів. На північному гірничо-збагачувальному комбінаті Кривого Рогу запрацював перший комплекс рудної циклічно — поточної технології. Це система конвеєрів, завдяки яким руда з кар'єру доставляється до дробильної фабрики для виробництва концентрату. Початкові інвестиції склали майже 2 мільярда гривень.

Юрій Риженков, генеральний директор групи "Метінвест": 150 миллионов тонн руды, которые находятся под старым ЦПТ, становятся доступными для выемки на Северном ГОКе. Это то, что даст работу на ближайшие минимум 5 лет. Мы сможем в значительной мере сократить использование большегрузных самосвалов БелАЗов для доставки руды на дробильную фабрику. Но, наверное, еще более важно то, что это снизит техногенную нагрузку в целом на Кривой Рог с точки зрения выбросов, с точки зрения экологии.

Кор.: За 16 хвилин гірська маса конвеєром долає шлях довжиною понад два кілометри. Згодом доправляється залізницею на виробництво.

Павло Тимошенко, генеральний директор ПАО "ЦГОК": Это стратегический инвестиционный проект Северного горно — обогатительного комбината. Направлен он, прежде всего, на поддержание мощности Первомайского карьера и на снижение себестоимости. Позволит карьеру углубиться на глубину 500 и более метров, что даст второе дыхание нашем карьеру.

Кор.: Проект передбачає будівництво двох ліній потужністю 40 млн тонн рудного концентрату. Другий комплекс може запрацювати вже з наступного року. Загалом, в нові потужності "Метінвест" залучить майже три мільярди гривень. У компанії кажуть, що інвестуватимуть у виробництво і надалі.

Юрій Риженков: Если мы верим в будущее предприятия, если мы верим в будущее нашей компании, то мы должны инвестировать, что и мы делаем. С точки зрения проблем внутри Украины — это проблемы с тарифами естественных монополий, которые не всегда адекватны экономическим реалиям.

Кор.: Нові потужності найбільшого ГОКа України дозволять зберегти обсяги виробництва на рівні 15 мільйонів тонн концентрату. Водночас знизити собівартість продукції. Не менш важливим у "Метівесті" називають суттєве зменшення шкідливих викидів у навколишнє середовище». У сюжеті використані синхрони тих самих посадових осіб корпорації Ріната Ахметова «Метінвест», що й на каналі «112».

Другий матеріал і за формою, і за змістом є рекламним, проте не маркованим як реклама відповідно до вимог закону «Про рекламу»: «Найбагатші, найдорожчі, найоригінальніші і просто неймовірні люди, явища, країни. Унікальний рейтинг про найкращих і найкращих дивись щодня. Створено за підтримки оздоровчого комплексу "Терми Уніїв" — термальна вода,я ка відновлює.

Польський курорт "Уніїв" запрошує на відпочинок. Солона гіпертермальна вода Унієва має унікальний вплив на організм, лікує суглоби, шікру, ортопедичні травми, а ще заспокоює та відновлює. "Терми Уніїв" — здоров'я та релакс».

До класичної прихованої реклами слід віднести сюжет про Одеський кінофестиваль із прихованою рекламою WOG-кафе:

«Ведуча: З 15 по 23 липня Одеса місце паломництва кіноманів. Упродовж дев'яти днів народного кінофестивалю тут покажуть понад сотню картин відомих режисерів з 36 країн світу. Частину з них можна подивитися на Потьомкінських сходах, які під час фестивалю перетворили на великий кінотеатр біля моря.

Юлія Сенькевич генеральний продюсер одеського міжнародного кінофестивалю: В этом году фестиваль стал, еще больше, больше партнёров которые нас поддерживают, в том числе, например, компания "Вог ритеил" которая уже второй год подряд нас поддерживает. Я в приподнятом таком настроении ожидания, ожидании чуда, ожидании фильмов, ожидании самой церемонии, встречи с режиссерами, творческими людьми.

Ведуча: У конкурсній програмі кінофестивалю 77 повнометражних стрічок і 36 короткометражок. Є також три експериментальні картини. На кращого режисера чекає нагорода у 12 тисяч євро та статуетка золотий дюк. Переможців обере журі, на чолі з оскароносним сценаристом та режисером Крістофером Хемптоном. Організатори подбали і про спеціальну дитячу програму на ній юні кіномани можуть побачити фільми зі Швеції, Норвегії, Франції та Великобританії, а також підкріпитися у "Вог кафе".

Олена Осипчук піар-менеджер ТОВ "Вог рітейл": Для нашої компанії дуже важливо бути соціально-активними та підтримувати будь-які культурні події, пропустити найяскравішу подію літа, звичайно, ми не могли, тому другий рік поспіль підтримуємо пальним, гарним настроєм, тому цього року буде найкавовіша кава, смачні хотдоги та бургери.

Світлана Карпенко відвідувачка кінофестивалю: Пожалуй, что это наше любимое место, едим и пьем. Мне нравится эстетика, не могу сказать, что я не обращаю на это внимание, покупаем там чипсы, напитки, покупаю я кофе.

Ведуча: Окрім фільмів відвідувачі фестивалю можуть насолодитися образотворчим мистецтвом. Тематичні виставки звісно пов'язані з кіно».

Позначений фрагмент ніяк не стосується теми Одеського кінофестивалю та вочевидь є рекламою кафе, а коментар піар-менеджера є ще одним свідченням рекламного характеру сюжету, стилізованого під новинний.

Як замовний також виглядає сюжет про Road Show в Одесі, в якому спортивну новину коментує керівник компанії-спонсора: «…Road Show — спільний проект спонсорів Суперкубку компанії UDP и City One Development, за підтримки Прем’єр-ліги.

Сергій Перчак, директор компанії City One Development, співорганізатор RoadShow: Єднання вболівальників, команд, гравців, бізнесу для досягнення найбільших успіхів українського футболу. Головним елементом єднання — це є Лобановський. Ця особистість є зразком для наслідування, незалежно від належності до певної команди чи вболівання за певну команду».

Викликає підозри щодо можливої замовності також матеріал про кінний туризм у селі Прилука на Закарпатті. Загалом можемо порекомендувати телеканалу «24» ретельніше дбати про відокремлення комерційних матеріалів від інформаційних.

Гостьові студії

19 липня в ефірі телеканалу новин «24» не було ток-шоу та гостьових студій. Винятком є трансляція телепрограми «Настоящее время» виробництва «Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа». Ведучі-журналісти Ігор Тихоненко й Тимур Олевський інформували й аналізували міжнародні події: наслідки спроби військового перевороту в Туреччині (включення спецкора зі Стамбула), реакцію на турецькі події світових лідерів, річницю катастрофи пасажирського літака, збитого над Донбасом, заворушення у Вірменії (включення кореспондента вірменської служби «Радіо Свобода»), затримку причетних до терористичного акту в Ніцці, напад на поліцейських у Казахстані, відкриття всесвітньої конференції з ВІЛ-СНІДу в Південноафриканській республіці та можливе відсторонення російських спортсменів від участі в олімпійських іграх.

Таким чином, зіставлення можливе лише гостьових студій каналу «112» та News One.

В ефірі телеканалу News One (який, нагадаємо, належить народним депутатам від «Опозиційного блоку» Євгену Мураєву та Вадиму Рабиновичу), можна почути політиків із різних політичних сил. 19 липня це були ВО «Свобода» (Олег Тягнибок), «Опозиційний блок» (Олександр Вілкул), «Батьківщина» (Олексій Рябчин), Блок Петра Порошенка (Наталія Новак, Віктор Кривенко), Радикальна партія Олега Ляшка (Ігор Мосейчук), «Самопоміч» (Семен Семенченко). Також до студії було запрошено двох урядовців — міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика та заступника міністра економічного розвитку та торгівлі Максима Нефьодова, — й голову Фонду державного майна Ігоря Білоуса. Крім того, канал транслював наживо прес-конференцію за участю прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.

Тим часом глядачі каналу «112» мали нагоду почути й побачити представників «Опозиційного блоку» (Євген Балицький), «Батьківщини» (Сергій Соболєв, Сергій Євтушок, Ігор Гузь, Олексій Рябчин), «Народного фронту» (Антон Геращенко, Ігор Лапін, Вадим Денисенко, Андрій Помазанов), Блоку Петра Порошенка (Костянтин Усов, Олег Барна, Олег Петренко, Володимир Мельниченко), Радикальної партії Олега Ляшка (Дмитро Линько), «Самопомочі» (Семен Семенченко), з групи «Воля народу» (Володимир Литвин), позафракційних (Володимир Парасюк, Олег Осуховський). В ефірі з актуальними коментарями були голови обласних адміністрацій Михеїл Саакашвілі та Павло Жебрівський. Таким чином, арифметично виразну перевагу в ефірі мають представники фракцій і політичних сил, які підтримують чинну владу. Також в ефір «112» каналу включався прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Обидва канали запрошують до студії чимало експертів у різних галузях. Особливістю каналу «112» в порівнянні з News One є те, що часто ці експерти є не респондентами, а радше співведучими, самостійно ведучи розмову та аналізуючи актуальні події. Водночас, запрошуючи до розмови гіпотетично заангажованих експертів (наприклад, політтехнологів, що працюють або працювали на певну політичну силу, або тих, що послідовно висловлюються за чи проти влади), інформаційні телеканали не дбають про дотримання балансу думок. До прикладу, на каналі News One політкоментатор Руслан Бортник закидає керівникові Войцеху Бальчуну те, що той є «ширмою» для старого корумпованого керівництва:

«Руслан Бортник: Ну перед усім потрібно зрозуміти, що якщо людину викрадають, значить хочуть досягнути від неї прийняття певних рішень. Тобто щоб вона прийняла певні рішення, які знаходяться в зоні її компетенції. В іншому разі цю людину залякували б або, не дай Боже, вбили б одразу. Це говорить про що? Про те, що процеси в "Укрзалізниці" протікають підкилимно, що якісь непрозорі процеси власності, непрозорі процеси управління цим об'єктом, на які впливає конкретна людина, конкретна викрадена особа і від якої хочуть досягнути конкретне рішення. На мою думку, Бальчун сьогодні і цей новий польський менеджмент, він сьогодні виконує інформаційне прикриття. Реально залізницею він не керує. Реально керують ті люди, які керували нею раніше. І з цієї точки зору викрадена особа набагато важливіша,ніж формальний польський менеджмент залізниці. її компетенції є більше рішень і вона є більш поінформованішою про реальні процеси "Укрзалізниці". Окрім пошуку цієї особи мені здається зараз мають порушені бути порушене антикорупційне розслідування стосовно тих рішень, які приймала або може прийняти ця особа в мотивації її викрадення.

Ведучий: Володимир Гройсман здійснює робочий візит до Брюсселя. Ви бачити кадри, які ми транслюємо. Це зустріч з Дональдом Туском. Ну от власне ці кадри були отримані перед зустріччю і ми очікуємо на те, що Володимир Гройсман буде виходити після розмови за зачиненими дверима. Триматимемо вас в курсі подій. А повертаючись до пана Бальчуна, він сьогодні заявив про те в нього є спротив в реформі всередині "Укрзалізниці" і зокрема це середня ланка. Він каже про те, що дуже важко робити реформи, коли трьохтисячна армія не йде в одному пориві за керівником. Як ви думаєте чому оця трьохтисячна армія не хоче йти за Бальчуном?

Руслан Бортник: Можливо, тому що немає довіри, можливо, тому що не знаю, куди йти. Я поки що не бачив плану реформи Бальчуна реального плану, яким чином він збирається досягнути позитивних рішень в "Укрзалізниці" і покращити її соціально-економічні показники. Можливо, тому що немає цього плану, немає довіри й тому мені здається, ця заява від Бальчуна вже є спробою виправдати певну свою неефективність, тому що скоро до нього суспільство почне ставити ті самі питання, які воно ставило до Абромавичуса, які воно ставило до інших іноземців, які були в складі українського уряду. І цей вже спробував виправдатися так наперед. Хочеться бачити конкретний план, конкретні цілі, які мають досягнуті бути, і тоді ми зможемо оцінити, наскільки ж ці слова розходяться з його роботою». Представників залізниці не було запрошено до коментарів ані під час ефіру, ані після нього цього дня.

Інший приклад із цього ж телеканалу — закиди одного з лідерів «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула на адресу новообраної депутатки-мажоритарниці Тетяни Ричкової, а заразом і місцевої виконавчої влади та правоохоронців:

«Александр Вилкул: Значит, более пятидесяти, более 50 заявлений в милицию, сотни вызовов милиции. От просто палатки стояли перед избирательными участками, брендированные слоганом кампании Татьяны Рычковой — "Борись за Днепр!", в которых просто выдавались деньги, просто. Я еще в 10:00 утра в день голосования написал пост на Фейсбуке, который все видели, можно сейчас зайти на мой Фейсбук посмотреть, в котором написал, из каких машин, с номерами машин, выдаются деньги. Пароли расписал, у кого пароль, у какого *нрзб*. Там надо было зайти, дать паспорт, любой номер телефона, последняя цифра 777 и любому человеку выдавали бюллетень. То есть, расписал пароли, как деньги выдают. Наша полиция гоняла толькогде-то в отдаленных местах людей за не правильную парковку. Никто этим не занимался. Это тупая и безидейная скупка. Могу больше рассказать.

Ведущий: Многие, кстати, указывают на то, что скупка происходит. Почему невозможно поймать за руку, отвести?

Александр Вилкул: Как невозможно?

Ведущий: В милицию и осудить этого человека.

Александр Вилкул: Да потому что, потому что полиция получила команду не обращать на это внимание. Это админресурс. То есть, скупка... Оппозиция не может скупать, потому что власть работает. Скупать может только власть, потому что эта технология работает вместе с админресурсом. Надо, чтоб на это закрывали глаза».

Ані Ричковій, ані силовикам, ані місцевій владі можливості для відповіді ні під час ефіру, ні після нього цього дня надано не було. Така сама ситуація в ефірі каналу «112» зі звинуваченнями позафракційного депутата Олега Осуховського на адресу голови Центральної виборчої комісії:

«Олег Осуховський: Тому що ви даєте йому ордени, тому що Охендовського не тільки треба зняти з посади, а й посадити в тюрму, він фальсифікував для Партії регіонів, а тепер фальсифікує для вас!

Олег Осуховський: І це була конкретна змова і ті фальсифікації, які зробив Охендовський, зокрема щодо "Свободи", він буде відповідати, згідно чинного законодавства і він має не тільки бути звільнений з посади голови ЦВК, а посаджений в тюрму за свої злочини, які він робив з Партією регіонів і Януковичем і теперішньою владою в тому числі».

Прізвища деяких експертів, що є запрошеними до студії, знаходимо в базі «псевдосоціологів», зібраному сайтом Texty.org.ua (це люди, які, як стверджують автори проекту, бодай раз озвучували фальшиві соціологічні дані). На телеканалі «112» це директор Агенції соціальних комунікацій Сергій Бєлашко, відомий політкоментатор Володимир Фесенко і політтехнолог Дмитро Фіщенко; на News One — співголова Центру енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Втім, не можна сказати, що заангажованість експертів є тенденцією на цих каналах.

Маніпуляції простежуються в формулюванні запитань для інтерактивних опитувань, які оголошують у News One. Наприклад, «чого очікувати на Донбасі: замороження чи ескалації?» (штучне звуження можливих варіантів до двох), «що переможе світовий тероризм — сила дипломатії чи сила зброї ?» (скандалізоване неконкретне формулювання) і навіть «чи підтримуєте ви приватизацію в Україні?» (загальне запитання, що не має сенсу без уточнення, що саме пропонують приватизувати, але озвучене в контексті розмови про приватизацію Одеського припортового заводу).

Висновки

На противагу жорсткому формату новин каналів загального інтересу, інформаційні телеканали мають величезний інструментарій для оперативного та всебічного висвітлення й аналізу актуальних подій (новини, прямі включення, трансляції та стріми, гостьові студії, запрошені експерти й «телеблогери» тощо). Водночас у поєднанні з недбалим ставленням до стандартів інформаційної журналістики цей гнучкий формат створює простір для маніпуляцій. Більшість цих маніпуляцій відбувається на мікрорівні — меседжі, що озвучуються політиками та експертами у студіях без належного балансу, незбалансовані новини, недостовірні посилання та оцінна лексика тощо. І хоча результати моніторингу не дають підстави говорити про цілісні маніпулятивні тенденції в ефірі трьох інформаційних телеканалів, стає очевидним, що в разі потреби вони можуть перетворитися на потужну пропагандистську зброю або майданчик для передвиборчої агітації.

Моніторинг здійснюється громадською організацією «Детектор медіа» за підтримки «Інтерньюз Нетворк».