Бійці АТО

Цю тему ЗМІ висвітлюють найактивніше. Здебільшого це оперативні зведення та репортажі з фронту. Рідко трапляються історії військових поза межами території бойових дій. Найтиповішими порушеннями кореспондентів щодо цієї цільової групи є заангажованість журналістів, які називають українських військових «нашими бійцями». Це виглядає логічним для більшості українських громадян, проте як такий сюжет сприйматимуть ті, хто під впливом пропаганди чи з інших міркувань не вважає цих бійців «своїми»? Також військовослужбовців узагальнено називають «українцями». Таким чином постає питання: а на окупованих територіях живуть не українці? А серед так званих ДНР / ЛНР немає українських громадян? Питання радше риторичне, але така риторика ЗМІ здатна посилити в патріотично налаштованих громадян розділ суспільства за лінією «свої — чужі» (причому під категорію «чужі» потраплять і українські громадяни). Ба більше, українці з «протилежного» боку дедалі більше відмовлятимуться від своєї української ідентичності, вважаючи «українців» своїми ворогами.

Також центральним телеканалам притаманна надмірна героїзація й вигороджування солдатів: «Мета обстрілу очевидна — спровокувати наших військових і налякати мирних громадян» («ТСН»). Після тижневого перегляду випусків новин центральних телеканалів складається враження, що українські військові не випустили жодного патрона, лише чистили зброю, стежили за обстрілами бойовиків і розповідали журналістам життєві історії. Ще однією цікавою тенденцією є те, що люди в кадрі практично не порушували правила конфліктної чутливості по відношенню до бійців АТО (максимум 1-2 % від усіх сюжетів про війну на сході), на відміну від самих журналістів. Однак і тут порушення незначне — воно траплялося не частіше, ніж у кожному десятому матеріалі про схід України.

«1+1» присвятив учасникам АТО 14 % своїх сюжетів. Щодня один матеріал канал виділяв зведенням із фронту, як і інші канали. В кожному такому сюжеті журналісти «ТСН» порушили принцип достовірності, оскільки просто називали факти обстрілів населених пунктів без жодного посилання на джерело інформації. Також один раз кореспондент назвав бійця героєм: «Він був справді героєм, захищав українську державність». Джерелом конфліктності в сюжетах виступав сам журналіст, який порушив правила конфліктної чутливості в кожному четвертому матеріалі про АТО.

5 канал у висвітленні тем військових виявився найактивнішим. Протягом моніторингового періоду канал приділив 20 % ефірних сюжетів бійцям АТО, з них у кожному четвертому ми зафіксували потенційно конфліктні моменти. Однак на 5-му ми спостерігали відмінну від інших ЗМІ тенденцію — після перегляду матеріалів про солдатів склалося враження, що в них усього достатньо, немає потреби ні в чому, держава про них неймовірно дбає. Також канал двічі назвав українських військових «захисниками», ще раз — «нашими». Що стосується зведень із зони АТО, то тут 5-й також активно порушував принцип достовірності, не даючи посилання на джерела.

ICTV розповів про солдатів на сході у 16 % своїх матеріалів. Найбільше порушення «Фактів» — називання українських військових «нашими». Лише кожен десятий сюжет мав порушення журналіста щодо військових, і лише один за весь моніторинговий період зафіксував порушення з боку людини в кадрі. Однак половина сюжетів «Фактів» про АТО містила інші порушення.

СТБ, який належить до тієї ж медіагрупи, що й ICTV, присвятив бійцям трохи менше — 13 % матеріалів. Загалом ми зафіксували порушення конфліктної чутливості в третині матеріалів каналу про АТО. Тут теж традиційне порушення — ідентифікація журналіста з військовими («наші бійці»).

«Інтер» розповідав про солдатів удвічі менше за «1+1» — лише у 8 % матеріалів журналісти звертали увагу на ці теми. Канал також злегка хибував на традиційне порушення українських кореспондентів, називаючи бійців української армії «нашими». Ми зафіксували це в 40 % повідомлень про війну на сході.

«UA: Перший» згадував про бійців АТО ще менше — вони з’являлися лише у 6 % сюжетів. Здебільшого, це були не особисті історії, а зведення з фронту. Однак тут канал посилався на джерело інформації. Порушень правил конфліктної чутливості в цих сюжетах ми не помітили. Єдине, чого бракувало каналу? — повноти інформації, але це вже питання журналістських стандартів.

«Україна» ж присвятила бійцям АТО десяту частину своїх сюжетів. Порушень з боку журналіста чи людини в кадрі в матеріалах каналу не було. Лише одне застереження викликав матеріал про мобілізованого, який не прокинувся під час ранкового підйому. Після сюжету залишилося враження, що українські військові поголовно вживають алкоголь — негативний і доволі небезпечний стереотип. Ведуча у студії ніби ненароком сказала про те, що причиною смерті більшості військових у цій частині є алкоголь. Цим самим вона кинула тінь на смерть бійця.

Інша сторона конфлікту

Варто найперше сказати, що іншу сторону конфлікту кореспонденти згадують майже в кожному матеріалі про АТО. Й отут у них найбільше проблем. Журналісти відверто стають на бік української армії, називаючи так звані ДНР та ЛНР терористами, ворогами, противниками та російськими найманцями. Це є абсолютно некоректним, тому що не всі бойовики «республік» є найманцями. Є серед них і такі, які пішли воювати за так звані ДНР / ЛНР добровільно. Терористи — також неправильне формулювання, оскільки тероризм має кардинально інше значення порівняно з тим, що ми бачимо на сході країни. Кажучи «ворог» чи «противник», журналісти порушують конфліктну чутливість щодо мешканців окупованих територій, які підсвідомо можуть асоціювати такі обвинувачення з собою. До того ж, це порушує фахові стандарти професії, особливо принцип незаангажованості.

«1+1». 11 % від усіх матеріалів згадують про бойовиків, у третині з них кореспонденти порушують конфліктну чутливість, називаючи так звані ЛНР та ДНР найманцями, ворогами, противниками, терористами, тощо. У жодному матеріалі немає і згадки про інформацію, яку дають вони. Звісно, збалансовувати коментарі українських військових словами «посадовців» «республік» не можна, оскільки це автоматично призведе до офіційного визнання цих квазідержавних утворень. Але для повноти інформації варто хоча б одним реченням вказувати, що повідомляють про той чи інший обстріл бойовики. В кожному четвертому сюжеті на цю тему є порушення правил конфліктної чутливості з боку журналіста, в кожному шостому — з боку людини в кадрі.

Аналогічна ситуація на «UA: Першому». Тут три сюжети, в яких згадується інша сторона конфлікту, мають раніше названі порушення: некоректна термінологія — російсько-терористичні найманці. Також один раз канал сказав ДНР, а не «так звана ДНР», що також є порушенням.

Найагресивніше проти іншої сторони конфлікту налаштований 5 канал. У кожному п’ятому матеріалі її згадують. Тут аж 76 % від усіх згадок про бойовиків мають серйозні порушення: терористи, путінські наймити, вороги, ворожі диверсійні групи, російські бандформування. В усіх цих сюжетах є порушення журналіста, в третині з них — порушення з боку людини в кадрі.

ICTV теж постійно вживає таку термінологію. Новин про АТО тут значно менше, аніж на 5-му каналі (так звані ДНР / ЛНР «Факти» згадують у кожному шостому сюжеті), але у відсотковому відношенні журналісти порушили конфлікту чутливість у 91 % таких матеріалів, із них 82 % — порушення кореспондента, ще 27 % — людини в кадрі.

Оскільки «Інтер» мало розповідає про АТО, то й агресії щодо іншої сторони конфлікту там, відповідно, менше. Лише в 6 % сюжетів згадують так звані ДНР / ЛНР, три чверті таких матеріалів мають порушення з боку журналіста і чверть — із боку людини в кадрі. Помилки кореспондентів тут нічим не відрізняються від інших — некоректна термінологія.

Те саме стосується й СТБ. 11 % від усіх матеріалів каналу стосувалися бойовиків. У 88 % таких сюжетів ми фіксували некоректну термінологію журналіста: терористи, російські спецпідрозділи, агресор, ворог.

Найменше агресії стосовно іншої сторони конфлікту — в каналу «Україна». Тут також 11 % від загальної кількості матеріалів каналу стосувалися бойовиків, однак кореспонденти порушували конфліктну чутливість лише в 40 % таких сюжетів. 33 % порушував журналіст, 27 % — людина в кадрі. Найчастіше «Україна» вживала щодо бойовиків характеристику «противник».

Переселенці

Переселенців для українських ЗМІ практично не існує. Впродовж моніторингового періоду ми зафіксували лише 1 % матеріалів, які бодай якось зачіпали тему переселенців.

«1+1». 2 % ефірних сюжетів переселенцям присвятила «ТСН». Загалом три матеріали. В одному дитина-переселенець з’явилася волею випадку — в сюжеті про посилену охорону Києва. Другий матеріал, пов'язаний із ВПО, показав людей, які виїхали з окупованих територій, у дуже непривабливому світлі. У сюжеті йшлося про те, як старенький дідусь вигнав свою сусідку з хати й почав відстрілюватися від правоохоронців. «ТСН» недоцільно наголошує, що дідусь був переселенцем. І третій матеріал каналу про ВПО — позитивна історія сім’ї з Криму, яка переїхала на Львівщину. Однак у цьому матеріалі бракує балансу думок, оскільки журналіст критикує владу за відсутність підтримки таких сімей, де чоловік ще й був добровольцем на сході України, а тепер вимушений їхати на заробітки закордон. Слова посадовцям, які змогли б відповісти на закиди, кореспондент Степан Грицюк не надав.

ICTV присвятив цій темі 3 % від кількості сюжетів в ефірі — два матеріали. Один розповів зворушливу історію про немовля-переселенця, якого прооперували в Києві. Сюжет вийшов дуже хорошим, оскільки тут чітко показано, що українські лікарі приймають пацієнтів навіть з окупованих територій, і жодного негативного ставлення до таких хворих немає. Ще одна згадка про ВПО була в коментарях політологів, які казали, що їм варто було дати можливість проголосувати на виборах. Порушень у цих сюжетах не було.

5 канал натомість розповів про ВПО лише в одному сюжеті (1 % від усіх матеріалів), та й то з порушеннями. Назвав переселенців «біженцями», хоча це зовсім інший юридичний статус.

«Україна» теж віддала переселенцям лише 1 % від усіх матеріалів. В одному сюжеті розповіли про переселенця, якого врятував Рінат Ахметов (піар його Гумштабу), в іншому йшлося про напад на сім’ю переселенців, однак тут було дотримано всіх стандартів професії й не порушено конфліктної чутливості.

Для «UA: Першого», «Інтера» та СТБ переселенців узагалі не існує. Впродовж тижня в ефір не вийшло жодного матеріалу про ВПО.

Мешканці окупованих територій

Враховуючи об’єктивні причини, а саме неможливість працювати українським журналістам на окупованих територіях через пряму загрозу життю, таких сюжетів в ефірі каналів майже немає. Цієї категорії журналісти торкнулися лише в 4 % своїх матеріалів, при цьому варто врахувати, що в цю групу ввійшли й мешканці так званої сірої зони. Власне, найбільше сюжетів стосується саме цієї території.

Порушень із боку журналістів чи людини в кадрі майже немає. Лише в кожному 5-му матеріалі є помилка кореспондента, і лише одне порушення з боку коментатора.

«1+1». Лише 5 % від загальної кількості сюжетів стосуються мешканців прифронтових та окупованих територій. У кожному третьому такому матеріалі — порушення журналіста, який намагається бути вчителем: «Така позиція держави, яка б мала битися в цій війні не лише з ворогом, а і за серця людей», «Разом із поляками та литовцями за допомогою канадських інструкторів військові вчилися, як виявляти сепаратистів та спілкуватися із зомбованим населенням».

«UA: Перший», ICTV та 5 канал присвятили мешканцям прифронтових та окупованих територій по два матеріали. В жодному з них ми жодних порушень не виявили. СТБ видав в ефір три такі сюжети, також без жодних порушень. Рекордсменом за кількістю матеріалів з окупованих та прифронтових територій стала «Україна» — аж 11 повідомлень на цю тему (8 % від загальної кількості сюжетів каналу). Однак є одне «але»: аж п'ять із них піарять Гуманітарний штаб Ріната Ахметова.

Волонтери

Окремих сюжетів про волонтерів на центральних телеканалах майже не було. Здебільшого це випадкові згадки. Лише один окремий матеріал на 5-му каналі вийшов про волонтерів, які вручили звання «Народний герой України» активістам на Чонгарі. Ще один ми зафіксували на ICTV — про те, як волонтери відкрили стоматологічний кабінет в зоні АТО. «Україна» згадує про волонтерів здебільшого у контексті піару Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.

Як бачимо, лише два окремі матеріали за весь тиждень журналісти центральних телеканалів присвятили волонтерам. Для «Інтера» їх не існує взагалі.

«1+1», «UA: Перший» та «Україна» згадали про волонтерів у 3 % повідомлень, 5 канал — 2 %, СТБ — 1 %, побив рекорд ICTV — 4 %. Порушень у цих сюжетах немає.

Родини військових

«UA: Перший» згадав про родин військовослужбовців лише раз, розповідаючи про базу даних зниклих військових, яку планують спільно створити СБУ та волонтери. На 5-му каналі з’явилося лише дві згадки, а не окремі сюжети. «Україна» взяла в родини бійця лише один коментар під час річниці Революції гідності. ICTV, СТБ, «Інтер» про родини солдатів взагалі забули. Впродовж усього тижня там не вийшло жодного матеріалу про цю групу. Лише в «1+1» впродовж моніторингового періоду ми зафіксували один проблемний якісний матеріал, повністю присвячений родинам військовослужбовців: «Родичі та друзі багатьох загиблих військових добиваються нагород для героїв». У жодному з цих сюжетів ми не зафіксували будь-яких порушень конфліктної чутливості.

Діти

Цю категорію журналісти центральних телеканалів також викинули зі свого списку пріоритетів. «1+1» лише один раз дав коментар хлопчика-переселенця в сюжеті про посилену охорону столиці у зв’язку з терактами. Ще один сюжет про дитину вийшов на ICTV, який також розповів про хлопчика з окупованої території, якого прооперували в столиці. Побіжно згадує дітей журналіст 5-го каналу в матеріалі про життя в Авдіївці. «UA: Перший», «Інтер» та СТБ про цю категорію взагалі не згадали. Найбільше матеріалів, які стосувалися дітей-переселенців, видала в ефір «Україна», однак усі три матеріали каналу піарили Гуманітарний штаб Ріната Ахметова. Порушень чутливості щодо цієї категорії ми не зафіксували на жодному телеканалі. Про дітей військовослужбовців не згадав ніхто.

ВИСНОВКИ

На центральних телеканалах відчувається втома від війни на сході країни. Сюжети матеріалів повторюються як кліше, звіти з передової не перевіряють на достовірність і навіть не дають посилань на джерела. Репортажі з передової більше нагадують стрічку з якогось екшну, ніж об’єктивні новини: оціночні судження, некоректна термінологія, емоційно забарвлена лексика, щоби тримати напругу. Найчастіше переймається конфліктно-чутливими темами «1+1». На «ТСН» вийшло найбільше матеріалів із цього приводу. Однак канал чітко зайняв свою позицію, героїзуючи українських армійців, називаючи їх «нашими», а щодо бойовиків використовував некоректну термінологію: терористи, найманці, вороги тощо. При цьому кореспонденти не гребували власними оціночними судженнями і виставляли себе експертами у військових діях. Найменше армії присвятив сюжетів СТБ, ICTVта «UA: Перший». Однак майже в кожному їхньому матеріалі на цю тему ми знаходили порушення термінології. Найменш конфліктними виявились «Інтер» та «Україна». Порушень чутливості в них найменше, однак лише в їхніх сюжетах ми бачили піар «Опоблоку» й Гуманітарного штабу Ахметова. Найагресивніше налаштованим проти іншої сторони конфлікту виявився 5 канал. Тут по декілька разів за сюжет кореспонденти порушували конфліктну чутливість.

Про переселенців центральним телеканалам сказати нічого. Це при тому, що в країні лише офіційно їх більше мільйона. Те саме стосується волонтерів, родин військовослужбовців і дітей. Ці теми взагалі не висвітлені на центральних телеканалах.

Моніторинг конфліктно-чутливого висвітлення проблем соціальних груп, дотичних до конфлікту, в українських телевізійних ЗМІ проведений ГО «Телекритика» в рамках проекту, який виконує Координатор проектів ОБСЄ в Україні за фінансової підтримки Посольства Британії в Україні. Методологія моніторингу тут.