Обмежений хронометраж. Обмежені формати. Обмежене поле зору. Вітчизняні телеканали наче мушлі під час шторму згорнулися в очікуванні чогось. І нехай життя зачекає...

Головні теми підсумкових програм 20 лютого 2011 року:

ICTV, «Факти тижня»(18:45)

Тиждень вразив кількістю надзвичайних пригод

Як банки садять на кредити громадян без їхнього відома

Що відбуватиметься з водійськими правами?

Нові правила встановлює Крим для забудовників

Новий Податковий кодекс для багатьох підприємців непосильний

Війни брендів (до вступу України в ЗВТ із Євросоюзом)

Едгар Дега прикрасив великий скульптурний салон у Києві

«Багатоженство» зірок

«1+1», «ТСН. Тиждень»(19:30)

У Києві знайшли тіло зниклого 8-річного хлопчика

ДТП неподалік від столиці

Правоохоронці знайшли винних у вибухах в Макіївці

Юрій Луценко змушений буде сидіти за ґратами до 26 квітня

Керченською протокою можуть таки поділитися з Росією

Богдан Данилишин нарешті поспілкувався з журналістами

Арабські протести

Берлусконі та судові позови

Отруйні дитячі харчі

Жодна хвора тварина в Україні не зможе отримати медичної допомоги

Українська армія шукає таланти

«Інтер», «Подробиці тижня»(20:00)

Урядові реформи викликали зауваження депутатів

Янукович: Максимальна пенсія повинна бути не більше, аніж 8,5 тисяч гривень

Азаров – про поетапне підвищення пенсійного віку і тарифів ЖКГ

Глобальні проекти США та України (Грищенко в США)

Нетрадиційний газовий потенціал України

Кіпр – інвестор №1 для України

Підтримка онкохворих дітей

Рятування недоношених дітей

Бойки-переселенці мріють повернутися на батьківщину

До 105-ї річниці від дня народження Агнії Барто

TВі, «Сьогодні. Підсумки»(20:30)

Борошно зникає з полиць магазинів

Віктор Янукович замахнувся на космос

Запровадження пенсійної реформи знову актуальне

У Вашингтоні засідання україно-американської комісії зі стратегічного партнерства

Парламентська комісія не знайшла винних у побитті Михайла Волинця

У Раді досі не розібралися в ситуації голосування карткою Володимира Ар’єва

На вітчизняних дорогах посилюється протистояння водіїв з інспекторами ДАІ

В річницю свого президентства Янукович відповість на запитання українців

Перший національний, «Підсумки тижня»(21:00)

В Україні почалася «борошняна лихоманка»

Парламентська слідча комісія з’ясовувала обставини кривавої депутатської бійки

Африканські протести

Ветеринарні лікарі оголосили всеукраїнських страйк

Скандал навколо Берлусконі

Старість – радість

5 канал, «Час»(21:00)

На Україну чекає підвищення пенсійного віку

Про легалізацією неособистого голосування депутатів

Теракт у Макіївці

Зятя Онопенка Корнійчука випустили на волю

Непевною залишається ситуація з українськими організаціями в Росії

Кількісно в підсумкових телеефірах найбільше говорили про реформи влади (ICTV,«Інтер»,ТВі,5 канал).

Реформи влади

ICTVакцентував увагу на Податковому кодексі, який для більшості підприємців виявився непосильним бар’єром. Кореспондентка Христина Коціра насамперед зосередилася на процедурі закриття приватних підприємців та їхніх поневіряннях у стінах податкової. Люди не знають, до яких кабінетів стукати, хоча «за процедурою, потрібно написати заяву, розмістити оголошення в газеті про припинення діяльності, далі зібрати довідки з податкової, пенсійного та фондів соціального страхування, що в тебе немає боргів, і пройти податкову перевірку. У книжкових крамницях свої черги. Підприємці, бухгалтери, юристи та податківці полюють ось за цією книжкою. Новий Податковий кодекс України став бестселером за січень-лютий. Право на спрощену систему вони відстояли, але зашморг зі своєї шиї не зняли, – кажуть підприємці». На цьому тлі справедливо вказано на розквіт «адвокатських контор», справи яких пішли вгору у зв’язку зі зверненнями по допомогу в закритті бізнесу. За словами кореспондентки, масову ліквідацію спрощенців пророкують на квітень, оскільки для них старі правила діють до 1 квітня. (Повідомлення про те, що прийняття закону про спрощену систему оподаткування до 15 березня, як це планувалося раніше, малоймовірне, а отже, й після 1 квітня діятимуть старі норми президентського указу №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року – з’явилося в ЗМІ лише 23 лютого. Щоправда, кореспондентка каналу мала би теж замислитися над цим питанням, а не «пророкувати».)

Також сюжет актуалізує проблему первинних документів, коли товар, закуплений людьми торік, цьогоріч переходить у категорію нелегального товару. Окрім закриття бізнесу та звільнення працівників, логічно постає питання про законність підприємницької діяльності. Опонентом наявності таких незручностей для людей виступає податкова, яка не вважає конкретні приклади показовими. А Михайло Бродський обіцяє врегулювати питання через Верховну Раду. Та підприємці реляціям чиновників віри не ймуть.

Загалом у сюжеті хоч і схематично, але досить показово зображено проблеми спрощенців. А ось позицію влади варто було б дослідити детальніше. Якщо формально підприємницьким активістам опонували вище податкове та урядове чиновництво, то для коментарів щодо конкретного розгардіяшу в коридорах податкової не вистачало самих податківців.

«Інтер» зосередив увагу на пенсійній реформі. Ведучий «Подробиць тижня» Олег Панюта лише побіжно згадав про повернення Трудового і Житлового кодесів на доопрацювання в Кабмін, натомість зосередившись на пенсійній реформі. «Чорну» роботу з аргументування підвищення трудового стажу і пенсійного віку канал віддав Сергію Тігіпку, протиставивши йому в підводці абстрактну «опозицію» і Федерацію профспілок України: «Оппозиция критикует предложенный документ. Категоричны и профсоюзы: начинать реформу нужно не с повышения пенсионного возраста, а с выведения из тени зарплат и доходов». На противагу цьому безальтернативну увагу отримали президент і голова уряду України. Віктор Янукович висловився за обмеження найвищих пенсій 8,5 тисячами гривень, а Миколу Азарова виставили фактично захисником громадян, подаючи його заяви про необхідність поетапного підвищення пенсійного віку і вартості комунальних послуг.

Дісталося на пенсійні горіхи Сергію Тігіпку і від ТВі. Ведучий Володимир Павлюк нагадав тези віце-прем’єра про необхідність підвищення пенсійного віку та пов’язав це зі статистичним співвідношенням працівників та пенсіонерів: «Щоби такого вантажу не класти на робочі плечі, необхідно підняти пенсійний вік. Серед інших заходів – впровадження білих зарплат. Про те, що за нинішньої податкової системи біла зарплата для багатьох підприємств буде фактично означати закриття, Тігіпко промовчав. Так само він не згадував своєї обіцянки щодо скасування угоди з Кіпром». Плюс ще пару закидів: і про кошти на рекапіталізацію комерційних банків (замість латання дірок у Пенсійному фонді), і про ще одне стягнення із зарплати (у вигляді обов’язкового державного накопичувального пенсійного страхування). Можливо, ТВі натякнув Тігіпку, що свого часу, продаючи офшорно свій банк, нинішній віце-прем’єр добряче нашкодив пенсіонерам. Якщо так, то цей натяк залишився зрозумілим лише відправникам і адресатам.

Найповніше про Пенсійну реформу розповів 5 канал. Ведуча Тетяна Даниленко на відміну від інших пояснила, що від зростання пенсійного віку залежить надання третього траншу кредиту Міжнародного валютного фонду. Тижневик «Час» також головним речником пенсійних змін зробив Сергія Тігіпка. Кореспондентка 5-го каналу Ірина Герасимова сплела низку сюжетних ліній: а) люди починають масово виходити на пенсію за вислугою років, не чекаючи підвищення віку; б) абсолютна вразливість людей передпенсійного віку перед безробіттям і в) питання обмежень максимальних пенсій на тлі зубожілості більшості пенсіонерів.

Водночас констатації відомого стану речей не вистачало відповіді – а що крім діагнозу? Чи є рецепт опріч політики влади? Адже загальні тези опозиції, озвучені Михайлом Волинцем (законопроект відкликати й доопрацювати), теж не дали відповіді на жодну з ліній сюжету.

Найоригінальніше пролобіював підвищення пенсійного віку Перший національний. Держканал наприкінці випуску розповів про надможливості стареньких, коли жоден вік, навітьі 70–80 років, не перешкода для повноцінного життя.

В контексті пенсійної реформи журналісти всіх названих програм дружно оминули увагою вимогу профспілок припинити співпрацю України з МВФ у разі збільшення пенсійного віку для жінок. Також проігнорували і профспілкові обіцянки влаштувати масові протести, попри те, що на тижні з’явилися соціологічні дослідження щодо рівня несприйняття пенсійних новацій.

Рівень аналітичності навколопенсійних перипетій залишає бажати кращого, адже пенсійна тема свого часу була вкрай болючою для багатьох країн, досвід яких міг би бути цікавим.

Тижневикам також забракло наснаги порушити питання про роль Міжнародного валютного фонду в українських пенсійних новаціях, адже транші МВФ також впливають на збільшення фіскального і тарифного навантажень.

Верховна Рада України

Верховна Рада Україниі все, що відбувалося навколо неї, була наступною за кількістю згадувань темою.

Перший національнийвустами ведучого Андрія Сміяна розповів про висновок парламентської слідчої комісії щодо побиття опозиційних депутатів Михайла Волинця і Василя Кравчука 16 грудня 2010 року. «Підсумки тижня» на кадрах побиття іронізували, що депутати отримали травми «внаслідок нещасного випадку від невстановленої особи». А наприкінці усно + ВМЗ ведучий нагадав, що «що відразу після інциденту Президент засудив такі методи законотворчості, а генеральний прокурор пообіцяв об’єктивне розслідування». Зважаючи на попередні «Підсумки тижня», схоже, що Перший національний обрав своєрідну тактику легкого батьківського картання депутатів без наслідків. Тим більше, що до четвергової новини в неділю, на жаль, не додалося жодної аналітичної чи ексклюзивної складової.

Так само не додав нічого нового й ТВі. На відміну від державного каналу, Володимир Павлюк (усно + ВМЗ) нагадав, що опозиціонерів побили фактично за захист своєї лідерки. А ось роль гаранта і Генпрокурора було подано інакше: «Події засудив навіть Президент. Генеральна прокуратура взялася шукати правди. По її слідах – і спеціальна депутатська комісія. Вона і постановила: це був нещасний випадок». Як і Перший національний, ТВі фактично повторив новину за четвер. Утім, якщо державний рупор тему Верховної Ради і опозиції таким чином закрив, то комерційний канал, навпаки, підвів до детективної історії про голосуваннякартки депутата Володимира Ар’єва за зміни до Конституції. «Якщо у Раді не можуть знайти, хто бив депутата, то чи варто чекати, що знайдуть того, хто голосував замість Володимира Ар’єва? Нагадаю, голос Ар’єва був зарахований у голосуванні за зміни до Конституції, але Ар’єв у той час перебував у США і картка була з ним. Ця історія залишила позаду звичайне українське кнопкодавство, адже відкрила нові горизонти. Навіщо купувати "тушки", якщо можна активувати картку?» – поставив риторичне запитання Володимир Павлюк.

Тему продовжив сюжет Романа Недзельського, в якому кореспондент намагається з’ясовувати: 1) що відбулося насправді; 2) чому фальсифікацію голосування не розслідують; 3) як працює система «Рада» і, як висновок, – технічно в Україні є всі передумови позбавитися кнопкодавства, але проти... голова ВРУ. За всім цим спостерігають іноземці і, м’яко кажучи, дивуються.

Сюжет Романа Недзельського досить динамічний, структурований і крім намагання розібратися в ситуації несе елементи прямого впливу, коли на камеру передано заяву про зловживання від Ар’єва голові регламентного комітету Макєєнку, а також обіцянка кореспондента стежити за розвитком ситуації. Але... цей сюжет ТВі дуже нагадує сюжет Тетяни Кухоцької (від 13 лютого 2011 року) із такими самими інгредієнтами, але в менш структурованому виконанні. До речі, реакція поляків,яку так активно підхопили українські ЗМІ, вперше пролунала на Першому національному того ж 13 лютого.

Також починаючи з реакції наших західних сусідів, підхопив тему неособистого голосування у ВРУ 5 канал. Ольга Сніцарчук досить розмаїто висвітлила тему: і цинізм, із яким депутати порушують норму Конституції, і абсолютна однаковість як провладних кнопкодавів, так і опозиціонерів... Та попри відчутну журналістську іронію, бракувало voxpopuli. За Конституцією, саме народ України є єдиним джерелом влади, але досі ще ніхто не запитав це джерело влади – чи делегував хтось депутатам право голосувати в піанінному режимі.

Наступна за кількістю висвітлень тема була присвячена опозиції. Про це йшлося на «1+1» і 5-му каналі.

Опозиція

Алла Мазур, ведуча програми «ТСН. Тиждень», стисло згадала про перебіг подій навколо утримування під вартою Юрія Луценка, а також про вимогу фракції БЮТ звільнити з-під варти всіх опозиціонерів. Така підводка до теми могла би стосуватися й політичного вигнанця Богдана Данилишина, але з якихось дивних міркувань між усним повідомленням про Луценка та сюжетом про Данилишина поставили... сюжет про розмежування Керченської протоки.

Сюжет про екс-міністра Данилишина був унікальною темою недільного вечора, і логічно мав би стати першим у випуску. Адже окрім того, що кореспондентка Ольга Василевська, в межах дозволеного самим героєм, показала життя екс-міністра, сюжет містив сенсацію про замовлення його справи екс-керівниками Тендерної палати, причетними до партії «Батьківщина». Ще один натяк на сенсацію – компромат, який Данилишин пообіцяв найближчим часом видавати на-гора. Також цікаві тези героя сюжету про постійне спілкування з Тимошенко, про початок громадської діяльності в Чехії та про відмову говорити, яким коштом живе: «У декларації за 2009 рік Данилишин заробив як міністр 243 тисячі гривень, а як науковець – 232 тисячі. До слова, вартість машини, у якій Данилишин роз’їжджає по Празі, дещо перевищує сукупний річний прибуток екс-міністра. Так чи інакше, політичний біженець не дозволив "ТСН" знімати ані свою квартиру, ані машину, ані обличчя персонального водія».

Репортаж Ольги Василевської виявився сплетінням натяків та сенсаційних обіцянок. Саме це мало би стати поштовхом для аналітичного доповнення до сюжету: на що конкретно натякалося? який може бути розвиток подій? зважаючи на логіку повідомлень, чи не йдеться про своєрідний аналог Березовського?... На жаль, такого продовження теми в програмі не було.

Продовжуючи тему опозиції, 5 канал,єдиний з-поміж інших, звернув увагу на дивне звільнення з-під варти Євгена Корнійчука, щойно його тесть, голова Верховного Суду України Василь Онопенко зустрівся з президентом України. Кореспондент Роман Сухан звертає увагу що «Василь Онопенко, який раніше різко критикував судову реформу нової влади, почав нахвалювати президентські ініціативи. Результат не забарився. Наступного дня Генпрокуратура зняла усі звинувачення з його доньки Ірини Онопенко. Жінку притягали до кримінальної відповідальності за борг у 300 тисяч доларів США. Ще за день із СІЗО випустили зятя Онопенка – Євгена Корнійчука, колишнього заступника міністра юстиції. Тому приписують збитки державі на 6 мільйонів гривень». Продовжуючи тему, 5 канал дав широкий погляд на опозиціонерів та колишніх чиновників, які перебувають під слідством або переховуються за кордоном. Однак загальна спрямованість сюжету – тенденційна: більшість синхронів експертів та опозиціонерів вказують на полювання на опозицію (чотири синхрони), в них ідеться і про Корнійчука, і про Луценка, і про Тимошенко (плюс у титрах фігурує прізвище Данилишина). Натомість протиставлений цьому лише один синхрон Віктора Януковича про невдоволення надмірною увагою до Юлії Тимошенко з боку Генпрокуратури та цитування письмової відповіді ГПУ про відмову Тимошенко виїхати за кордон.

На свої три згадування в телетижневиках сподобилися й теми, що так чи інакше стосуються доріг (ICTV, «1+1», ТВі).

Авто і ДАІ

Ведуча «Фактів тижня» Оксана Соколова вкотре намагалася розібратися в терміні дій водійських прав і вкотре повірила запевненням міністра Анатолія Могильова, що «в правах, які видаватимуть після 29 березня цього року, обов’язково буде рядок про термін їхньої дії. Рішення про це повинен ухвалити Кабмін відповідно до Віденської конвенції, інакше людина не зможе користуватися такими правами за кордоном. Усі ж права, які видавалися до 29 березня, діятимуть за старими правилами, бо в них термін дії теж вказаний, і він безстроковий».

Цікаво, що критичне осмислення заяв головного міліціонера у «Фактів тижня» відсутнє взагалі. Адже якщо проаналізувати відповідну інформацію, стане очевидно, що тема посвідчень постала за відсутності будь-яких реформ у правоохоронній сфері – як певне квазізаміщення діяльності.

«1+1»тему дороги порушив «гарячою» інформацією про зіткнення маршрутки і вантажівки під Києвом. Висновок ведучої Алли Мазур у стилі синхронів водіїв – учасників ДТП: «Снігопади і ожеледицю синоптики прогнозують і на завтра. Тому порада стара як світ – будьте особливо обережними в дорозі». Натомість телеканал навіть не порушив питання про безпеку доріг і тих, хто мусить за цим стежити – від працівників ДАІ (щодо швидкісних режимів) до комунальних служб (щодо якості покриття), адже очевидно, що ДТП – це лише наслідок.

Не чіпати Могильова, а, навпаки, начебто виконувати його прохання – скаржитися на даішників – узявся й ТВі. Сюжет Олексія Сімакова про протистояння водіїв із державтоінспекторами майже повністю побудовано на останніх резонансних відеороликах з інтернету. Напевне, таким чином ТВі виконує припис свого гендиректора більш тісно інтегруватися з інтернет-спільнотою, щоби «створити канал для мислячих українців». Але Олексій Сімаков, слідуючи за трендами мережі, зробив абсолютно однобокий та незбалансований сюжет, у якому виставив ДАІ у гіршому світлі.

Розкриття справи про вибухи в Макіївці не стало пріоритетом для більшості телетижневиків (лише «1+1», 5 канал).

Вибухи в Макіївці

Попри резонанс і ажіотаж, спричинений свого часу макіївським вибухом, завершення теми чомусь не викликало широкого інтересу. «1+1» подав досить розширений погляд на перебіг розслідування справи і, до честі каналу, ексклюзивно повідомив про подробиці виявлення підозрюваних. Світлана Федчун докладно розповіла і графічно зобразила порядок діяльності правоохоронців, зачіпкою до чого стали дзвінки з мобільного: «Правоохоронці відсканували номери, за якими зв’язувалися злочинці в той день, а потім запеленгували їх місцезнаходження. Обох затримали без особливих зусиль. Виявилося, що відбитки пальців одного з них співпали з дактилоскопічною картою, що була складена за відбитками на записці терористів». Окрім того, кореспондентка змалювала, як інтернет допоміг новоспеченим терористам і за якими параметрами злочинці вирахували суму викупу. Загалом робота журналіста – як лікнеп для наступних шукачів пригод.

Коротко про розкриття теракту повідомила й ведуча «Часу» Тетяна Даниленко. На відміну від колег, 5 канал обмежився лише усним повідомленням + ВМЗ та синхроном Могильова.

Два телеканали розповідали в неділю про борошняну лихоманку (ТВі, Перший національний).

Борошняна лихоманка

В обох випусках тема посіла першість. Володимир Павлюк в ефірі ТВі дохідливо пояснює, в чому суть ажіотажу: «Насправді борошно у виробників є, але мірошникам невигідно його продавати. На тлі підвищення цін на енергоносії та росту інфляції мірошники воліли би також підняти ціни на борошно. Але для влади борошно – стратегічний продукт, адже якщо на нього виростуть ціни, то і на нього почнуть, і всі заговорять про падіння рівня життя. Тому Кабмін придумав схему: на борошні можна заробляти лише певний відсоток, а якщо хочеш підняти ціну бодай на копійку – аргументуй. Виробники збирають теки документів зі своїми аргументами, подають до Держінспекції з контролю за цінами, а там можуть розглядати їхні аргументи як-завгодно довго. Тобто якщо уряд не хоче, щоби ціни на борошно зросли, інспекція буде думати дуже довго. Так і відбулося. Але у мірошників скінчилося терпіння. Більшість із них припинили постачання продукції до магазинів».

Юлія Банкова з ТВіілюструє схему, збираючи відповідні коментарі. Якщо чиновники переконували, що борошна вистачить (МінАПК, Київмлин, прем’єр-міністр, МінАПК, Аграрний фонд), то опоненти (Українська аграрна конфедерація, експерт консалтингової компанії, директор аграрного проекту) закидали державі надмірне втручання в ринок, що лише погіршує справи (співвідношення «влада – опоненти» – 5:3). Два головні сигнали сюжету Юлії, про що мовчали практично всі: зізнання міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка про відпускання борошна за заявками виробників хліба та урядова політика адміністрування цін, що, власне, й призводить до здорожчання й ажіотажу. Втім, останній тезі варто було би присвятити більше уваги – в сюжеті борошняну лихоманку порівняно з гречаною лише пунктирно.

Натомість із матеріалу Першого національного зрозуміло, що завдання ведучого і кореспондентки Тетяни Кухоцької є радше продемонструвати, що борошно є, його достатньо, а все інше – простий психоз. До борошняної теми підвів ведучий «Підсумків тижня» Андрій Сміян, здивувавши точкою відліку:«Ще з радянських часів хліб є продуктом №1».

Схема сюжету: базар (борошно є) – люди (про «надуманий» ажіотаж) – магазин (борошно є) – урядовці (борошно є) – млин (борошно мелють) – експерти (борошно є). Висновок Тетяни Кухоцької: весь цей ажіотаж – наслідок боротьби торговців із урядовцями. Хоча з деяких тез важко здогадатися, про що йдеться: «В Україні внутрішню ціну на борошно стримує уряд, встановивши межу прибутків підприємств, що його виробляють. Більше того, є обмеження на вивіз та продаж збіжжя за кордон. Цього року Україна стала однією з не багатьох держав, яким попри посухи, вдалося виростити добрий врожай. Ціни на світовому ринку стрибнули, і аграрний бізнес вперше за багато років в країні вийшов на третє місце за прибутковістю».

Не оминули телетижневики увагою й ветеринарні страйки («1+1», Перший національний). Хоча про цю тему говорили ще 13 лютого, вона мала ще більший розголос протягом тижня.

Ветеринарні страйки

Сергій Швець в ефірі програми «ТСН. Тиждень» максимально просто і водночас широко пояснив, чому жодна тварина в Україні більше не зможе отримати хірургічну допомогу. Причина – заборона кетаміну, знеболювального для тварин, оскільки його нібито вподобали наркомани. Ілюструючи сюжет домашніми улюбленцями, яких урятували від смертей і каліцтв, кореспондент показує всю безвихідь, перед якою опинилися ветеринари та власники домашніх тварин. Кореспондент «1+1» переконує, що наркоманську любов до кетаміну перебільшено. Та попри це нові правила поводження з кетаміном вимагають купи дозволів. Винуватці безвиході – чиновники. Вони збій визнають, але між собою домовитися не можуть.

Сюжет емоційний, і в цьому його перевага. Однозначний плюс Сергію Швецю за акцентування на шкоді від заборони кетаміну для сільського господарства. Втім, кажучи про очну ставку між чиновниками, кореспондент міг би сам запропонувати їм таку зустріч та чесно повідомити про це глядачів незалежно від результату. З іншого боку, кажучи про необхідність упровадження всіляких дозволів та ліцензій на користування кетаміном, добре було б пошукати відповідь – кому це вигідно. Адже не виключено, що це може стати ще одним корупційним коритом.

Натомість «Підсумки тижня» більшу увагу приділяють саме наркоманській складовій використання кетаміну (т. зв. собачатині). Кореспондентка Ірина Симоніна справедливо зауважує, що за відсутності «собачатини» наркомани не страждатимуть, гірше буде лише тваринам. Проте намір влади чітко встановити ліцензування кетаміну в сюжеті озвучено. На жаль, «Підсумки тижня» зовсім не звернули уваги на наслідки від заборони кетаміну для сільського господарства.

І «1+1», і Перший національний спробували розібратися із замінниками забороненої «собачатини». Якщо Сергій Швець дослідив, що кетамін забороняють не всі, то Ірина Симоніна звернула увагу на російський досвід заборони кетаміну і його заміну аналогами, що, втім, для України не є панацеєю.

Досить несподівано дуплетом вистрілили «1+1» та Перший національний, коли майже ідентично подали інформацію про розвиток арабських революцій і потому – про судові позови проти прем’єра Італії Сільвіо Берлусконі.

Арабські революції таБерлусконі

Тему революцій, як завжди, висвітлював на «Плюсах» Григорій Жигалов. Кореспондент акцентував на виході революцій за межі арабського світу, на роль соцмереж у протестах та зближення країн в епоху інтернету. «1+1» чи не першим у неділю подав відео протестів у Лівії та розстріли неозброєних протестувальників.

Досить добротний матеріал можна було би вдосконалити. Адже якщо, за різними даними, в Україні від третини до чверті користувачів інтернету, то очевидно, що більша частина населення не має жодного поняття, що таке соціальні мережі. Тому бодай коротеньке графічне зображальне пояснення, як діють соцмережі, було би незайвим.

Натомість Михайло Прудник в ефірі «Підсумків тижня» дав розлогіший огляд революційних подій. Не торкаючись технологій, кореспондент наприкінці сюжету посилається на анонімних аналітиків, які передбачають подібні сценарії у пострадянських азійських республіках. Вперше такі прогнози оприлюднило американське аналітичне агентство Stratforще 7 лютого, тому чітке посилання було би також незайвим.

Несподівано і комерційний «1+1», і державний Перший національний згадали про судові переслідування Сільвіо Берлусконі за сексуальні походеньки. Втім, якщо у викладі Алли Мазур його одразу тенденційно означено як «прем’єр Казанова» (привіт жіночій солідарності), то Андрій Сміян поблажливо іронізує щодо секс-походеньок італійця: «Чи багато чоловіків у 75 років можуть таким похвалитися?» (привіт чоловічій заздрості).

Решта тем

Загалом «Факти тижня» (ICTV) почалися з невиправданим присмаком надзвичайності. Глядач так і не отримав відповіді – для чого був потрібен ще один переказ гарячих тем, про які вже повідомлялося? Натомість тема кореспондента Мирослава Ганущака про навішування банками громадянам загадкових кредитів досить актуальна, позаяк може стосуватися будь-кого.

Цікавий погляд «Факти тижня» зробили на тему війни за бренди у Європі та їхнього впливу на український харчопром. Якщо йтиметься про зону вільної торгівлі із ЄС, то українські виробники будуть змушені перейменовувати свою продукцію. На жаль, кореспондент Руслан Тарасов практично не приділив уваги зворотному процесу – а що, коли українські виробники почнуть боротися за бренди? Окрім того, щодо зони вільної торгівлі протягом тижня з’являлася низка заяв, які теж заслуговували на увагу. Шкода, що «Факти тижня» не завершилися репортажем про експонування Едгара Дега у Києві. Після цієї ліричної теми Сергій Смальчук брутально всунув глядачу дивний сюжет про багатоженство, де основними героями виступали сусідні зірки.

«ТСН. Тиждень» також здебільшого акцентував на тривожних нотках. Як уже згадувалося, досить дивно сюжет про розмежування Керченської протоки розділив повідомлення про опозиціонера Луценка та вигнанця Данилишина. Втім, і сама інформаційна цінність сюжету Юрія Сидоренка сумнівна. Кореспондент лише загальними штрихами змальовує економічні інтереси України в регіоні замість конкретики, а також намагається збудити в глядача патріотизм, згадуючи інцидент навколо Тузли за часів Кучми. Вічнозелена тема неякісних дитячих харчів у виконанні Юліани Саух вкотре нагадала про нечесність українських харчовиробників. Але не називаючи конкретних торгових марок, під якими випускаються неякісні продукти, «Плюси» фактично підштовхують глядачів до однозначного висновку: замість будь-якого (!) вітчизняного треба купувати лише імпортне.

«Подробиці тижня» окрім доведення сигналів від президента і прем’єр-міністра детально відпрацювали візит міністра закордонних справ Костянтина Грищенка та міністра ПЕК Юрія Бойка до США. Жодної критики – лише лояльність. Така ж лояльність Артема Альошина у теміпро дозвіл американській Exxon Mobil видобувати газ в Україні. Шкода, що кореспондент жодного разу не згадав про екологічну складову видобутку такого газу. Досить несподівано «Інтер» зробив розширений сюжет про «інвестора №1» для України, про офшорний рай – Кіпр – та легкість ведення там бізнесу. Загальну мету сюжету Олени Гнесь важко зрозуміти, окрім того, що на Кіпрі легко відмивати гроші, для пострадянських нуворишів створено всі умови. Якщо Перший національний розповідав про людей похилого віку, то два вічнозелені сюжети Світлани Чернецької й Ірини Юсупової було присвячено онкохворим та недоношеним дітям і людському милосердю. Теплим та цікавим був сюжет Лесі Вакулюк про маловідоме примусове переселення бойків на початку 50-х на південні терени України.

Про випуски ТВі, Першого національного і 5-го каналу написано вже достатньо. Єдине, що незвично – анонс спілкування Віктора Януковича в день річниці президентства від ТВі і повне мовчання з боку лояльних каналів. Хоча Володимир Павлюк і припустив, що питання президенту відфільтрують, але ТВі усе одно пустив в ефір записані запитання від опозиційних журналістів.

Загалом, якби можна було скомпонувати одинпідсумковий телевипуск, до нього за актуальністю і розкриттям варто було би взяти такі сюжети:

Данилишин («1+1»)

Борошно (ТВі)

Пенсійна реформа (5 канал)

Афери банків (ICTV)

Заборона кетаміну («1+1»)

Переселення бойків («Інтер»)

Чого глядач не побачив?

Новину про те, що «Репортери без кордонів» позначили Україну червоним на карті свободи слова у світі.

Робота місії МВФ в Україні протягом тижня могла би заслужити на окремий детальний огляд, адже попри збільшення пенсійного віку, йшлося і про підвищення тарифів ЖКГ (про останнє телеканали не згадали жодним словом). Ця аналітика була би доброю ілюстрацією до свіжих економічних даних щодо заборгованості за спожиту електроенергію. Чому суспільство не може отримати адекватної відповіді – куди діваються гроші за послуги? Чи крадуть? Чи їх спалюють неефективні технології? Чому замість того, щоб виправляти ситуацію, уряд позичає гроші, навішуючи на людей нові тарифи?..

Оминули увагою телеканали і протести проти закриття україномовних шкіл на сході України, коли батьки змушені були вдаватися до голодування та погрожували самоспаленнями. До цієї теми також цікаво пролунала б інформація про посилення мовлення російських телеканалів на українському прикордонні.

Жодного слова не було про низку соціальних протестів на Донеччині, Миколаївщині та Чернігівщині.

Також на згадали про антикорупційний законопроект імені Януковича, поданий на розгляд ВРУ, та його оцінку опозиціонерами й іноземними інституціями.

Аж просилася у формат сюжету тема зняття Швецією грифу «Таємно» з дипматеріалів про розпад СРСР.

Врешті, жодним словом не було сказано про аверсний режим роботи нафтогону «Одеса – Броди».

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».Засади моніторингу дивіться тут.