«Ляльководи»?
Верстки підсумкових випусків неділі, 27 березня, мали такий вигляд:
ICTV, «Факти тижня», 18:45
Україною прокотилися протести.
В Чернівецькій області жінка продала трирічного малюка за 60 тисяч гривень.
Генеральна прокуратура обвинувачує Леоніда Кучму у перевищені службових повноважень і зловживанні владою, що призвели до вбивства Георгія Ґонґадзе.
В Києві вбили суддю.
Чергова нахабна спецоперація ізраїльської спецслужби «Моссад».
З Японії продовжують надходити тривожні новини.
Всі українці, які побоювалися далі залишатися в Японії, мали можливість повернутися додому.
Україна надіслала військовий корабель за українцями в Лівії.
У Києві обвалилася частина стіни готелю «Козацький».
Фонд Олени Пінчук «АнтиСНІД» проводить акцію, яка допоможе придбати необхідний апарат для очищення донорської крові.
У працівників акторського цеху сьогодні свято – День театру.
«1+1», «ТСН. Тиждень», 19:30
Генпрокуратура України звинуватила Леоніда Кучму в перевищенні службових повноважень та зловживанні владою.
Гість студії – Мирослава Ґонґадзе, удова Георгія Ґонґадзе.
«Крутий перелом» у Лівії.
Великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» вирушив рятувати українців у Лівії.
Гальмування пенсійних новацій може залишити уряд без віце-прем’єра-реформатора.
Українські контррозвідники осоромилися на весь світ.
Слідчі Генпрокуратури дозволили колишньому прем’єр-міністру відвідати Брюссель.
Світ попрощався з легендою світового кінематографа – акторкою Елізабет Тейлор.
Мішеля Платіні переобрали президентом УЄФА.
Автопротест у Києві.
Протест учителів у Києві.
В Україні – дорога вода.
Гість студії – Олександр Сергієнко, директор Інституту міста.
В УГКЦ – новий глава.
На «1+1» виходить шоу «Велика різниця по-українськи».
«Інтер», «Подробности недели», 20:00
Предприниматели ушли на «автомобильный фронт».
Президент потребовал реформировать налоговую и таможню.
Проблемные вклады «Родовид Банка» будут выплачивать в государственном «Ощадбанке».
Иностранные граждане покупают детей в Украине.
Туберкулез пока побеждает украинских врачей.
Кучма под следствием.
Уголовное дело по незаконной растаможке 11 миллиардов кубов газа направлено в суд.
В Ливии повстанцы перешли в наступление.
Уровень радиации на втором энергоблоке АЕС «Фукусима» превысил установленную норму в 10 миллионов раз.
Украинские греко-католики обрели нового предстоятеля церкви.
Украинский театр модернизируется.
TВi, «Сьогодні. Підсумки», 20:30
Леонід Кучма, другий Президент України, обвинувачується у причетності до смерті Георгія Ґонґадзе.
Кому вигідне порушення справи проти Леоніда Кучми.
Гість студії – Юрій Василенко, адвокат.
У кабінетах Мін’юсту у чергове змінюють правила виборчих перегонів.
Підприємці вимагають від влади знизити комунальні тарифи та переглянути Податковий та Житловий кодекси.
Війна у Лівії вийшла далеко за кордон регіону.
Японська влада вже фактично визнала, що ситуація на «Фукусімі» майже тотожна до Чорнобильської.
У Києві відбулася інтронізація новообраного глави Української греко-католицької церкви Святослава Шевчука.
Перший національний, «Підсумки тижня», 21:00
Вперше за останні 400 років у Києві зійшов на престол новий патріарх українських греко-католиків.
Проти Леоніда Кучми порушили кримінальну справу.
Що робити з Лівією – розмірковує Північно-Атлантичний Альянс.
Так само довго триватиме і ядерна криза у постраждалій у постраждалій від землетрусів Японії.
Цього тижня Міністерство внутрішніх справ звільнило зі служби державтоінспектора харківського ДАІ.
У країні цього тижня вчергове говорили про землю.
Цього року у традиції змінювати час ювілею.
5 канал, «Час. Підсумки», 21:00
Проти Леоніда Кучми порушено карну справу.
У 12-річчя від смерті В’ячеслава Чорновола в МВС повідомили про нове розслідування.
Юлія Тимошенко злітала у Брюссель.
Близький схід може стати зовнішньополітичною проблемою України.
Протести освітян у Києві.
Керувати операцією у Лівії буде НАТО.
В УГКЦ – новий глава.
Отже, міжнародні події на кшталт війни в Лівії та наслідків землетрусу з цунамі в Японії відійшли на другий план на тлі гучної внутрішньої новини. Пальму першості на тижні очікувано зайняли звинувачення, висунуті Генеральною прокуратурою України проти колишнього президента України Леоніда Кучми.
Кучма
Кримінальну справу проти екс-президента обговорювали всі без винятку телеканали. ICTV, яким володіє зять екс-президента, акцентував увагу на ролі плівок Миколи Мельниченка. Потім синхрон Кучми про принизливість необхідності очної ставки з Мельниченком і заява про фальсифікацію справи. Затим розмова екс-майора з охоронцем Кучми і роздумування політологів щодо мети дійства, де врешті все зводиться до версії щодо бажання нинішньої влади продемонструвати Заходу підсудність чиновників, незважаючи на регалії. Зрештою, синхрон Кучми про бажання довести власну невинуватість.
ICTVтему кримінальної справи проти Кучми не виводив сюжетом, обмежившись тезами ведучої, помережаними синхронами. Висвітлення ситуації мало в основному подієвий характер і жодних синхронів Мельниченка, вдови Ґонґадзе або інших учасників подій не містило. Таким чином, не було продемонстровано повноту інформації та не було дотримано баланс думок.
«1+1», який має свою довгу історію висвітлення теми Ґонґадзе, надав темі драматизму, подаючи фото- та відеовставки з минулого. Ірина Павленок нагадує про інкриміновані статті Кучмі й також подає синхрон про неготовність екс-президента до «приниження» очною ставкою з Мельниченком. «ТСН. Тиждень» подає реакцію Мельниченка на небажання Кучми з ним спілкуватися: «Наручники, фейсом об тейбл. Що значить “не хоче бачитися”? Є процесуальні кроки», – а також акцентує увагу на плівках екс-майора. Ілюструючи перебіг справи синхронами екс-генпрокурора Святослава Піскуна, кореспондентка першої версією виводить зацікавленість самого Кучми виправдатися нинішньою справою «раз і назавжди». Друга версія кореспондентки – спроба справою проти Кучми натиснути на його зятя «мільярдера та медіавласника Віктора Пінчука». Третя версія – справу ініційовано, щоби дістатися до одного з її фігурантів – Володимира Литвина. Ірина Павленок зауважує, що «серед всіх версій мало говорили про ту, яка б мала бути головною – пошук справедливості. Чи насправді слідство зважиться дійти до вищих ешелонів влади?». Крапка в матеріалі багатообіцяюче натякає, що справа без політичної волі навряд чи з’явилась би.
Тему кримінальної справи проти екс-президента завершило пряме включення із вдовою Георгія Ґонґадзе Мирославою (очевидно, що вона мовила зі Сполучених Штатів Америки).
Варто зазначити низьку якість відео з включення «1+1» і, забігаючи наперед, на цьому тлі приємно здивував Перший національний. Державні новини також брали інтерв’ю в Мирослави Ґонґадзе, але за допомогою скайпа. Щоправда, «Підсумки тижня» знімали відео з монітора відеокамерою, тоді як в інтернеті є безкоштовні програми, що дозволяють записувати відеорозмови безпосередньо на комп’ютер.
Загалом, Ірина Павленок подала безсторонній погляд на справу проти Кучми. Сам телеканал «1+1», як було згадано, додав темі емоцій та гостроти. Зокрема, це проглядалося в перших же словах підводки ведучої Алли Мазур: «Президент Кучма винен — сказала цього тижня Генпрокуратура». Не зайве буде нагадати, що провину в Україні встановлює винятково суд, тож слова ведучої як мінімум неетичні.
Привернула увагу реперна точка в сюжеті (про це йшлося й на інших телеканалах), що справу Кучми не могли порушити без дозволу згори. Та коли про позитивну роль президента Віктора Януковича намагалася сказати Мирослава Ґонґадзе, Алла Мазур не дала їй завершити цю фразу.
«Інтер» обмежився усно+ВМЗ/синхрони заступника Генпрокурора Рената Кузьміна та екс-президента Леоніда Кучми. Ведучий Олег Панюта сухо констатував факт, у контексті чого вкотре за недільний вечір пролунала теза Кучми, що він готовий пройти всі кола пекла, аби виправдатися.
ТВі порушення кримінальної справи проти екс-президента України зробив центральною кількаходовою темою випуску. Спочатку ведучий Володимир Павлюк нагадав, що справа проти Кучми — це урок і нинішній владі: «Керувати потрібно так, щоби потім не “загриміти”». Потім кореспондент Осман Пашаєв нагадав історію питання та перебіг подій більш ніж десятирічної давнини. Загалом спокійне нагадування хронології подій порушив один оціночний абзац, де посилання на плівки майора Мельниченка радше вгадувалися: «На записах обговорювали не лише Ґонґадзе. Українці з вуст перших осіб держави почули, що таке насправді система Кучми. Викрадання, залякування політичних опонентів, вирішення бізнес-справ – то були буденні розмови на Банковій. Із записів майора Миколи Мельниченка виходило, що викраданнями займалися "орли" Кравченка, тодішнього міністра внутрішніх справ».
Далі Володимир Павлюк згадує про нинішні слідчі «пекельні кола» для Кучми та подає варіанти – що ж стоїть за цією справою: спроба Кучму покарати чи відбілити? Інших варіантів ведучий не передбачає. Відтак у «Сьогодні. Підсумки» розглянуто мереживо теорій: вигідність справи Кучми, щоб відбілитися нинішній владі; помста Януковича Кучмі за 2004 рік, де ведучий впевнено торує, що «тоді Кучма практично зрадив Януковича»; пресинг на зятя екс-президента Віктора Пінчука, щоб поділився бізнесом, і самостійна гра Рената Кузьміна, під яким хиталося крісло. Роман Недзельський далі фактично заповнює змальоване ведучим лекало відео та коментарями, а також вустами юристів, причетних до справи, намагається дати юридичну оцінку тому, що відбувається. Власне саме в цьому матеріалі програми ТВi, нарешті, вперше за недільний вечір у глядача з’являється більше розуміння різниці в нюансах обвинувачення: «перевищення повноважень» замість «замовлення вбивства».
«Підсумки тижня» Першого національного, попри те, що теж згадують про «кола пекла» для екс-президента, вийшли за межі упередженості. Кореспондентка Ксенія Поважна, коментуючи перші заяви Кучми та Мельниченка щодо справи, єдина з-поміж усіх журналістів інших телеканалів запропонувала альтернативну точку зору — а чи автентичні записи екс-майора, на яких і побудовано звинувачення? Перший національний зібрав максимально відповідне справі коло коментаторів: і слідчих, і фігурантів справи, і членів родини Георгія Ґонґадзе.
Кореспондентка 5-го каналу Ольга Сніцарчук початок сюжету обмежує двома цілями справи: або відбілення нинішньої влади, або відбілення Кучми. Далі в сюжеті йдеться про залучення плівок у якості доказів та юридичний спір коментаторів щодо ефективності/ неефективності такого доказу. Затим Ольга Сніцарчук розширює версії справи: помста Януковича Кучмі за минулі приниження; помста голові Верховної Ради Литвину і, врешті, визнання кореспонденткою та коментаторами, що фігуранти справи не мають жодного впливу на її перебіг.
Загалом, від начитки кореспондентки відволікала музична доріжка, а початковий стендап, де Ольга Сніцарчук виходила з-поза ґрат огорожі ГПУ, був малозрозумілим.
У підсумку зазначимо, що телеканалам, можливо, варто було б розбити тему на «серії», вклавши кожну «частину» в якусь універсальну форму. Це уможливило би дотримання об’єктивності (наприклад: фігурант №1 — фігурант №2 — коментар «за» – коментар «проти» – юрист №1 — юрист №2).
Загалом, вітчизняні телеканали намагалися продемонструвати, що деякі скелети в шафах вітчизняних політиків не псуються. Очевидно, що справа зникнення журналіста Георгія Ґонґадзе не має строку давнини, оскільки будь-яка влада вважає справою честі поставити крапку в розслідуванні цього питання. Але наскільки ця тема цікавить суспільство і глядачів? Зрештою, що думає про це саме суспільство, політологи і аналітики? На жаль, про це телеканали майже не розказали.
Чому немає критичного погляду на те, що відбулося навколо Кучми протягом тижня? Адже, якщо виходити практично з усіх повідомлень (окрім зазначеного моменту в сюжеті Ксенії Поважної), напрошується однозначний висновок: екс-президент України Леонід Кучма винен. Але ж принципу безсторонності, неупередженості ще ніхто не скасовував! Зрештою, зважаючи на резонансність теми, варто було згадати про закордонну реакцію на ситуацію, що зробив лише «1+1» під час включення з Мирославою Ґонґадзе.
Другою темою за кількістю згадок та приділеною увагою стали в тижневиках 27 березня акції протесту підприємців та вчителів у Києві. Тему оминув лише державний Перший національний.
Протести
Ведуча «Фактів тижня» Оксана Соколова,розповідаючи про протести, обмежилася короткою констатацією подій. За ілюстрацію правили фото з місць протестів на екрані монітора в студії. Можливо, телеканал не мав відео з місця подій, та все одно «екран в екрані» зі статичними картинками був малоінформативний.
«1+1»зосередив увагу лише на протестах учителів. Кореспондентка Ольга Мальчевська розповіла про вимоги освітян щодо збільшення зарплатні і конкретними прикладами продемонструвала низький рівень їхніх зарплат: «Парадокс, але з усіма надбавками завуч гімназії, методист найвищої категорії отримує менше, ніж няня, яка доглядає за її онуком». «ТСН. Тиждень» подає реакцію прем’єра Азарова на протести і наголошує на попередженні міністру освіти Табачнику, плюс дає реакцію самого Табачника. Далі кореспондентка розвиває тему, говорячи про «оптимізацію» недофінансування освіти через скорочення шкіл у регіонах. Утім, друга частина хоча й стосується вчителів, але за текстом сюжету не має протестної складової — такий розвиток теми був би доречним у вигляді окремого сюжету.
«Інтер» тему протестів зробив головною у випуску «Подробиць тижня». Кореспондент Руслан Ярмолюк висвітлив тему досить широко. Без емоцій та упереджень показав виїзди колон підприємців-протестувальників з Луганська і Львова та їх затримування працівниками ДАІ. Апогеєм такої картинки став синхрон міністра внутрішніх справ України Анатолія Могильова: «Я, когда читаю в интернете, что ГАИ задерживает колонну автомобилей... Если пять автомобилей, которые едут, пускай скажут конкретный факт – будем разбираться». Далі дія сюжету відбувається вже в Києві, де вчителі вимагають підвищення зарплат. Учителі протестують, міліція їх «пресує». Влада чує освітян, але тільки на наступний день, коли прем’єр Азаров висловлює «крайнє невдоволення» діями Табачника (до слова, синхрону самого Табачника не було, тож кореспондент не дотримався об’єктивності). Вимоги вчителів, за словами кореспондента, все ж задовольнили, і пікетувальники-вчителі поступилися місцем пікетувальникам-підприємцям. Врешті, останні повернулися по домівках ні з чим, та пообіцяли повернутися. Ілюстративно Руслан Ярмолюк спрацював якісно, але в цілому цей матеріал підсумкової програми не містив жодного аналізу. Говорячи про вимоги підприємців, жодної реакції влади кореспондент не подав.
ТВів одному сюжеті також поєднує протести і вчителів, і підприємців. Кореспондент Роман Недзельський досить побіжно торкається вимог учителів та перебігу переговорів освітян із чиновниками. В сюжеті присутні синхрони вчителя та освітянського профспілкаря, позиції урядовців немає, чим порушено баланс. Трохи більше уваги кореспондент приділяє протесту підприємців. До їхніх вимог уже подано точку зору урядовця, але завершує репортаж підприємницький ультиматум без жодної реакції влади. Упродовж висвітлення акції підприємців постійно миготять народні депутати від БЮТ.
Напевне, зважаючи на партійне забарвлення акцій, 5-й канал підприємців увагою оминув, зосередившись винятково на вчителях. Анна Мірошниченко докладно змалювала досить повну картину, розповідаючи про: вимоги вчителів — реакцію влади — будні працівників освіти. Також згадала про рівень заробітків викладачів у Німеччині і подала оцінку сфери освіти колишнім профільним міністром та голови профільного парламентського комітету. В останньому пункті сюжету не було дотримано балансу, позаяк на чотири недружніх синхрони до міністра освіти позиції самого відомства кореспондентка не подала.
Загалом, розповідаючи про акції протесту підприємців та вчителів, максимум, на що спромоглися телеканали — це розширені репортажі. Попередження прем’єр-міністра міністру освіти подали практично всі телевізійні тижневики. Утім, ретранслюючи крайнє невдоволенням прем’єра Азарова діями міністра освіти, чомусь ніхто не звернув увагу, що такої форми дисциплінарного стягнення, як «демонстрація крайнього невдоволення», немає. До того ж, кореспонденти тижневиків не повністю розкрили причини різких висловлювань Азарова на адресу Табачника (адже критика з вуст прем’єра лунала двічі) — така реакція була викликана страхом, адже масовий протест освітян, на відміну від підприємців, — це протест на соціальному ґрунті.
Третьою темою за згадуваністю і важливістю в телевізійних тижневиках цього дня стала інтронізація нового глави Української греко-католицької церкви.
Святослав Шевчук
Хоча «Інтер», ТВі та 5-й канал обмежилися невеликими усними+ВМЗ повідомленнями, але акценти, що зробили «1+1» та Перший національний, варті уваги.
«1+1»розповів про інтронізацію нового глави УГКЦ в самому кінці випуску. Напевне, телеканал хотів завершити висвітлення подій важкого тижня світлою нотою. В сюжеті Омелян Ощудляк детально розповів про церемонію інтронізації і звернув особливу увагу, що найдостойнішим обрано наймолодшого єпископа – постать вельми освічену та прогресивну. Окремо кореспондент звернув увагу, що перед новим Главою УГКЦ стоятиме завдання перетворити церкву на Патріархат – рівний серед усіх католицьких церков.
Та найцікавіші – акценти Першого національного. Інтронізація Святослава стала чільною темою «Підсумків тижня». Ведучий Андрій Сміян звертає увагу на присутність Глави УПЦ КП Філарета під час інтронізації Святослава (про це більше ніхто не сказав), і наголосив, що «рішення інтронізувати нового главу саме у Києві було принциповим. Так церква повертає історичну справедливість». Завершуючи тему інтронізації нового Глави УГКЦ, ведучий зауважив, що «за твердженням релігієзнавців, нині українська греко-католицька церква – це міцна інституція, не скомпрометована скандалами і внутрішніми чварами». Навряд чи пієтет державного телеканалу до інтронізації був зумовлений присутністю на церемонії заступниці глави Адміністрації президента Ганни Герман. Проте тема молодого і перспективного глави УГКЦ засвідчила ще одну інформаційну лінію. Адже постать Святослава Шевчука недаремно порівнюють із Митрополитом Андреєм Шептицьким не лише за молодістю, а й за духом спротиву тоталітарним системам ХХ сторіччя. Оновлення крові УГКЦ, де був присутній Глава УПЦ КП Філарет, може з новою молодечою силою розпочати процес створення єдиної Помісної церкви в Україні, що матиме вирішальне значення для майбутнього України.
Схематично оглядаючи подальші теми, ICTV та «1+1» синхронно говорили про викрадення палестинця Дірара Абу Сісі з України та його вивезення до Ізраїлю. Головний настрій сюжетів – неспроможність України захистити громадян на своїй території від іноземних спецслужб. Нарікаючи на безпорадність СБУ та МЗС, кореспонденти оминули бодай два моменти:
- Критичне ставлення до того, що відбулося. Фактично, сюжетом керували емоції дружини палестинця. Жоден телеканал не поставив питання – чи не може цей випадок бути провокацією проти України? Чомусь ніхто не запитав – чому палестинець із такою високою посадою (технічний директор ГЕС), а отже, й зі стабільним заробітком, вирішив полишити батьківщину та виїхати в Україну, де його навряд чи чекатимуть на вітчизняних гідроелектростанціях?
- Говорячи про всесильність ізраїльського «Моссаду» та згадуючи викрадення людей цією спецслужбою в інших країнах, вітчизняні телеканали не порушили питання про діяльність інших спецслужб на території України. Адже на поверхні лежить питання функціонування іноземної контррозвідки на території України (ЧФ РФ), про що вже неодноразово говорили.
Ті ж ICTV та «1+1», згадуючи про відправлення українського десантного корабля «Костянтин Ольшанський» на евакуацію українців із Лівії, так і не спромоглися надати інформацію, про яку кількість українців в Лівії йдеться.
Також досить неоднозначно сприймається використання музичної доріжки до деяких сюжетів. Наприклад, улюблений Гітлером «Політ валькірій» Ріхарда Вагнера накладено на відео бомбардування Лівії союзницькою коаліцією (ТВі, сюжет Катерини Раци).
Чого не побачив глядач?
Телеканали оминули увагою схвалення Верховною Радою України нового порядку виплат держдопомоги при народженні дітей.
Також промовчали про рішення Верховної Ради вилучити з числа документів, що підтверджують право на керування автомобілем, талон.
Ніхто не згадав про визнання Генеральною прокуратурою України незаконним використання лазерних радарів Державтоінспекцією.
Телевізійні тижневики (окрім 5-го каналу – усно+ВМЗ) не звернули увагу на поїздку лідера БЮТ Юлії Тимошенко до Брюсселя та її участь у саміті ЄНП, де вона мала зустрічі з провідними політиками країн Євросоюзу.
Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».Засади моніторингу дивіться тут.
