Телебачення «для людей»

7 Квітня 2011
1877

Телебачення «для людей»

1877
Порядок тижневий визначають політтехнології. Огляд підсумкових телетижневиків 3 квітня 2011 року.
Телебачення «для людей»

Аварію на АЕС у Японії, справу проти Леоніда Кучми, «розкрутку» голови КМДА Олександра Попова та ювілей Михайла Горбачова найбільше висвітлювали телевізійні підсумки тижня. Нові норми Податкового кодексу отримали стільки ж уваги, як і азійське турне Віктора Януковича, чи рейд «Костянтина Ольшанського» до Лівії, чи відставка мера Чернівців силами міської фракції Партії регіонів. Порядок тижневий головно визначають політичні технології.

 

Верстки підсумкових випусків неділі, 3 квітня, мали такий вигляд:

 

ICTV, «Факти тижня», 18:45

 

30 березня перестало битися серце Людмили Гурченко

Завершився суд над футболістом, який на смерть збив жінку і двох її донечок

Невидима небезпека продовжує підступатися до нас із Японії

У політичних колах темою номер один залишається справа Кучми

Набув чинності новий Податковий кодекс

У Києві відкрили рух по Дарницькому мосту в двох напрямках

Інтерес до чемпіонату «Євро-2012» зростає.

У Лондоні цього тижня вручали горбачовські премії

Станіславу Говорухіну – 75

 

«1+1», «ТСН. Тиждень», 19:30

 

В Україні збільшується прожитковий мінімум і мінімальна зарплата, а також дорожчає електрика

Українців дурять при розрахунках за гарячу воду

Гість студії – Олександр Попов, голова КМДА

Виробляти справжнє молоко скоро буде нікому

Чи перепишуть історію німецькі судді? Справа Івана Дем’янюка

Десантний корабель «Костянтин Ольшанський» прибуде до Тріполі

Після азійського турне Віктора Януковича Україна може стати багатшою і чистішою

Свій 80-річний ювілей відзначив останній генсек КПРС і єдиний президент Радянського Союзу Михайло Горбачов

Кадровою революцією відзначилися цього тижня Чернівці

З аварійної станції «Фукусіма-1» у ґрунт потрапив радіоактивний плутоній

Вміння користуватися протигазом і знати, куди бігти в разі біди, було колись обов’язковим і для радянських людей

Не боятися бути іншою – правило Людмили Гурченко

 

«Інтер», «Подробности недели», 20:00

 

Генпрокуратура снова под прицелами телекамер

Виктор Янукович: уголовное дело против Леонида Кучмы не связано с политикой

60 миллиардов гривен потеряла столица в результате земельных махинаций Киевсовета

С 1 апреля вступили в силу очередные налоговые изменения

Количество проблемных кредитов за прошлый год возросло

Десантный корабль «Константин Ольшанский»примет на борт беженцев из Ливии

Итальянский остров Лампедуза страдает от наплыва нелегалов из северной Африки

Радиоактивная вода из реактора АЭС «Фукусима»выливается в океан

Катаклизмы в Японии покачнули бизнес-империи далеко за пределами островов

Этнические венгры Закарпатья – на чемоданах

Детскими садами на этой неделе заинтересовалась прокуратура

 

ТВі, «Сьогодні. Підсумки», 20:30

 

Справа Ґонґадзе

Бензин буде не тільки дорогим, а ще й дефіцитним

Віктор Янукович розпочав своє азійське турне відвідинами Сінгапуру

Японію продовжує трусити.

США припиняють авіаудари

Медведєв має щось проти Путіна

 

Перший національний, «Підсумки тижня», 21:00

 

Справа президента Леоніда Кучми знову в центрі уваги

В Україні зростає ціна на бензин

Недовіра Чернівецької міськради мерові

Оприлюднено звіт про зловживання столичної міськради часів Леоніда Черновецького

У Японії продовжують шукати людей, які зникли безвісти після землетрусу і цунамі

Експерти не сумніваються, що після розрухи Японію будуть відбудовувати швидкими темпами

Михайло Горбачов цього тижня продовжив святкувати 80-річчя

В Україні жорстоко і масово вбивають бездомних собак

У всьому світі відзначили День сміху

 

5 канал, «Час. Підсумки», 21:00

 

Леонід Кучма продовжує ходити на допити у Генеральну прокуратуру

Марина Ставнійчук призначена заступницею глави Адміністрації президента

Жоден українських вуз не увійшов до переліку топ-100 складеного The Times

В українських поліклініках закінчились вакцини

Японія та світ продовжують переживати наслідки катастрофи 11 березня

Пішла з життя кінодіва Людмила Гурченко

Постать нового глави УГКЦ розворушила надії українців на помісну церкву

 

 

«Мирний» атом

 

Інформація про аварію на японській АЕС «Фукусіма-1» та її наслідки пролунали в усіх без винятку телетижневиках. ICTV відкрив недільний вечір тривожною інформацією про поширення радіації світом. Ведуча Оксана Соколова побіжно приділила увагу екологічному аспекту. Володимир Соколов теж підхопив екологічну складову, але швидко перейшов до японських товарів і детальніше просувався траєкторією: харчі — авто — електроніка. Зрештою, кореспондент завершив сюжет... «пресловутою» (?! – напевне, українська мова не була улюбленим предметом пана Соколова) гранітною плиткою на Майдані Незалежності, яка «фонить»: мовляв, «що нам японська радіація? У нас тут і своєї вистачає».

 

Підсумовуючи,Оксана Соколова не узгодила свою підводку з кореспондентом, коли зазначала: «Японці запевняють, що рибний промисел в цьому районі не ведуть. А оскільки в Україні чимало суші-ресторанів, де подають рибу сиру, є над чим замислитися», – із подальшого викладу Володимира Соколова було очевидно, що загроз немає: «А загалом популярні в Україні роли та сашімі у наших ресторанах рідко готують із японських продуктів». Втім, неузгодження стосується й тез самого сюжету: спочатку кореспондент (без посилання) стверджує, що «небезпечний» йод уже виявили в Україні, а потім науковець-коментатор спростовує небезпеку.

 

Сюжет так і не пояснив глядачеві, що таке радіоактивний йод. Не було жодної думки атомника, еколога, лікаря... Натомість невиправдано багато часу приділено японським стравам, хоча шість абзаців тексту із синхронами про японські харчі можна було скоротити до двох. Розповідаючи про електроніку, Володимир Соколов, вустами коментатора, натякнув на близьке подорожчання японських товарів, але поки що не сьогодні.

 

«1+1» обмежився короткою тривожною інформацією про потрапляння радіоактивного плутонію в ґрунт із періодом «його напіврозпаду – 24 тисячі років».

 

«Інтер» розглядав наслідкиаварії на «Фукусімі-1» зі споживацької точки зору. Кореспондентка Світлана Чернецька вибудувала таку траєкторію сюжету: доля японських кредитів в Україні – дефіцит електроніки та її чистота – хисткі позиції автопрому і комплектуючих – їжа.

 

На відміну від колеги з ICTV, кореспондентка «Інтера» справедливо зазначила, що з-поміж японських товарів дефіцитними можуть стати фотоапарати, оскільки збираються винятково в Японії. Плюс сюжету – відсутність «дефіцитної істерії», замість якої – порада коментатора трішки перечекати цінову паніку та відтермінувати покупку японської техніки.

 

ТВі відійшов від примітивного споживацтваі подав професійний погляд на атомну аварію, її ліквідацію силами інших країн. Телеканал, за межами відчуженого міжнародного огляду, спробував продемонструвати, яким чином Україна може допомогти Японії. Тим більше, що в умовах ядерного зараження Київ має напрацьовані технології. Втім, кореспондентка Катерина Раца зробила сюжет неповним. Говорячи про пропозицію України допомогти Японії, вона навіть не поставила запитання – якою ж була відповідь Токіо? Чому нашу допомогу не приймають? Таку відповідь можна було б отримати, наприклад, у посольстві Японії в Україні. Також у коментарях щодо перебігу ситуації в Японії забракло посилань, наприклад, коли авторка сказала, що «ядерні паливні стрижні почалися плавитися». Досить слушно в сюжеті було перекинуто місток до чорнобильської теми, хоча тут уже авторка не втримала темпу сюжету та скотилася до егоїзму: «Для завершення будівництва саркофагу на ЧАЕС треба майже 750 мільйонів євро. Одним з інвесторів проекту виступає Японія. Цього тижня посол Японії в Україні заявив, що, незважаючи на катастрофічні наслідки землетрусу та цунамі, Країна сонця, що сходить, і далі даватиме гроші на чорнобильський саркофаг».

 

Загалом у висвітленні японської радіації впадає в око більший акцент на споживацький інтерес. Акцентуючи увагу на японських товарах та можливих дефіцитах техніки з комплектуючими, кореспонденти не порушили наріжного питання — які в Україні обсяги продажів суто японських товарів? Адже не секрет, що японські бренди, а особливо «чисті японці» — недешеві, а отже навряд чи доступні багатьом громадянам. Натомість чи не варто було головний акцент зосередити на екологічній складовій? Країні, яка прийняла головний удар Чорнобилю, таке розкриття теми було би значно кориснішим. Зрештою, серйозно обговорюючи на всю Україну маловідомі за межами кількох великих міст японські страви, кореспонденти продемонстрували обмеженість і мислення стандартними штампами, на кшталт «Японія = суші». Ніхто навіть не припустив (зрештою, не спитав екологів або ж науковців), що отруєння частини Тихого океану радіоактивними елементами може стосуватися не лише японського узбережжя, а й суміжних країн. А далекосхідні морепродукти, наприклад, російського походження в українських магазинах досить поширені.

 

Зрештою, говорячи про економічну складову, не дали прогнозу економістів щодо, наприклад, зупинки японських підприємств і зміни світової кон’юнктури на сталь. А саме ця тема є болючішою для України. Тим більше, що паралельно Японія імпортуватиме більше вуглеводнів для заміщення вибулих атомних потужностей, що ймовірно спричинить подорожчання нафти і газу.

 

Висвітлення теми японської катастрофи українськими телетижневиками (за винятком ТВі) продемонструвало егоїстичність, «містечковість» сприйняття чужого горя, коли все вимірюється мірками – як це зашкодить нам? Чомусь журналісти не згадали, як Японія допомагала (і допомагає) Україні в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Адже очевидно, що радіоактивне забруднення вимагає широкої міжнародної координації та співпраці для подолання лиха.

 

 

Знову Кучма

 

Кримінальна справа проти екс-президента Леоніда Кучми щодо вбивства Георгія Ґонґадзе другий тиждень поспіль лідирує в телетижневиках.

 

ICTV зробив найбільш розширений сюжет з-поміж інших телеканалів. Олександр Візгін починає з допитів нових свідків – Віктора Медведчука і Євгена Марчука, а також вустами політологів прогнозує ланцюгову реакцію справи, позаяк у «плівках Мельниченка» фігурують багато персонажів. Кореспондент звертає увагу, що справа проти Кучми скидається на технологію, оскільки екс-майор Микола Мельниченко досить несподівано відвідав Москву, а конфіденційний документ про порушення кримінальної справи дивним чином побачив світ. В сюжеті натякнули на неадекватність Мельниченка, який пропонував допитати президента і прем’єр-міністра Росії, а відтак і дали рекомендацію політолога Погребинського, відомого своїми тісними стосунками з Медведчуком, порушити кримінальну справу проти самого екс-майора. Також у сюжеті присутні: іноземний криміналіст з оцінкою записів Мельниченка; нинішній президент України з тезою про безпідставність політичних переслідувань; політолог Тадеуш Ольшанський, експерт Центру східних досліджень (Польща) з думкою про дискредитацію Кучми; українські політологи з припущеннями щодо справжньої суті справи (інформаційний пар, конфлікт еліт); експерти з оцінками, що ця справа проти Кучми не є «торжеством правосуддя». І над цим усім – сам Леонід Кучма, який хоч і міг би оскаржити порушену проти нього справу, але прагне «дізнатися істину». Насамкінець політолог Кость Бондаренко багатозначно ставить три масні крапки, натякаючи про «далекосяжну гру» з подальшою дестабілізацією «ситуації в Україні».

 

В першому ж абзаці сюжету Олександр Візгін припустився двох помилок. Почувши, що «Генеральна прокуратура відкрила скриньку Пандори», важко було зрозуміти, про що йдеться, оскільки згаданий фразеологізм тлумачать по-різному: здобути нещастя; осередок лиха; підступний дарунок. Очевидно, що кореспондент скопіював цю фразу зі свіжого номера тижневика «Корреспондент», але не врахував, що ТБ і друковані видання мають різну специфіку висвітлення теми. Друга помилка — фактологічна, коли кореспондент назвав Євгена Марчука «секретарем РНБО». Подаючи коментарі фігурантів та експертів, Олександр Візгін жодного разу не подав думки слідства або представника Генеральної прокуратури України. Таким чином, не було балансу до звинувачень Марчука в «переведенні стрілок» на невинних. Також не було синхрону екс-майора Мельниченка, який коментував би свою точку зору щодо мети справи, як це робив Кучма (отже, теж відсутня об’єктивна картина). Не було критичного сприйняття тези, що цифрові записи легко змінювати. Не було іноземних спостерігачів, які би говорили інакше, аніж на захист Кучми. До того ж, якщо попереднього тижня кореспонденти телеканалів узагалі ігнорували політологів, то цього разу сюжет було «засіяно» різноманітними конспірологічними теоріями.

 

Загалом, сюжет вийшов незбалансованим. Зважаючи на те, що протягом тижня, про який розповідали телевізійні підсумкові програми, у справі Кучми значних зрушень не було, сюжет ICTV в цілому виглядав як спроба змалювати екс-президента України жертвою підступів.

 

«Інтер»перебіг справи проти колишнього президента Леоніда Кучми подав досить стисло. Підводячи до сюжету, ведучий «Подробиць тижня» Олег Панюта багатообіцяюче запитав: «Что нового может появиться в деле, которое расследуют уже второй десяток лет?». Втім, сюжет Ольги Клюєвої фактично стосувався нюансів справи, що виникли протягом тижня: перенесення очної ставки між Кучмою та Мельниченком, заміна адвокатів колишнього президента, допит нових фігурантів справи (Євген Марчук). В оглядовому сюжеті кореспондентка «Інтера» оперувала фактами, а не припущеннями. Однозначний плюс сюжету – позиція Генеральної прокуратури України, бодай у вигляді коментаря речника. І, звісно, «головна кнопка країни» не обійшла увагою коментар президента України Віктора Януковича, який фактично поставив проміжну крапку в темі.

 

ТВіподав тему кримінальної справи проти Кучми здебільшого оглядово. Підводячи до сюжету, ведучий Володимир Павлюк у притаманному йому стилі колоритно-суб’єктивно коментував ситуацію, навіть в унісон з «Інтером» (Володимир Павлюк: «Генпрокуратура ніби без гальм у справі Кучми»; Ольга Клюєва: «Свидетели дают показания как на конвейере»). Кореспондент Роман Недзельський, розбираючи юридичну казуїстику (вбивство Георгія Ґонґадзе на замовлення чи за наказом), натякнув на пересмикуванні інформацією з боку Генпрокуратури. Затим злегка торкнувся мотивів злочину, не пропонуючи жодних варіантів. Як і попередньо оглянуті канали, кореспондентрозповів про допити нових фігурантів плівок Мельниченка. Напевне, таємницею залишиться красномовне підсилення відеоряду: «Шкутильгаючи, пішки, залишивши свій мерседес за квартал, до слідчий двічі приходив і колишній секретар РНБО Євген Марчук». Сюжет ТВі відрізнявся від інших прискіпливішим ставленням до фігури Мельниченка: екс-майору дали можливість відповісти на запитання про причини його поїздки в Москву, за що він живе, та хто йому давав гроші.

 

Перший національнийсправу Кучми поставив під іншим ракурсом – а чи міг Мельниченко писати Кучму? Кореспондентка Ксенія Поважна методично намагається з’ясувати, чому це неможливо: охорона не допустила би, якщо й були, то інші пристрої, а не диктофон, цифрові звукові файли легко монтуються… Жодного балансу в сюжеті не дотримано, оскільки йдеться винятково про опонування екс-майору. Лише стосовно одного синхрону Мельниченка і колишнього голови ВРУ Олександра Мороза є радше видимість об’єктивності (5 синхронів, де коментатори стоять на позиції неавтентичності записів та нереальності фіксації). На майбутнє до технічних розвідок Ксенії Поважної можна порадити ще кілька простих питань: наскільки в часи прослуховування була поширена цифрова техніка, зокрема в Україні? Скільки вона тоді коштувала? Які там були елементи живлення, що могли працювати ледь не добу і т. д. і т. п. Словом, напрямків для розслідувань справа « плівок Мельниченка» дає багато ;).

 

Кореспондентка 5-го каналу Ольга Сніцарчук в автентичності записів не сумнівається. Вкотре «крутиться» знайома інформація про перебіг справи проти Кучми, вкотре знайомі версії, вкотре повторюється знайома інформація… Станом на 21.00 недільного вечора, коли вже більшість телетижневиків «відефірили», 5-й канал нічого нового не повідомив (напевне, Євген Марчук утомився вже на себе дивитися :)).

 

Отже, тижневики, окрім ICTV, проігнорували найбільш яскраву на тижні новину з цієї теми – дані експертного опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи», де представники експертного середовища найбільш реальним мотивом порушення цієї справи вважають спробу влади спростувати закиди у вибірковості правосуддя в Україні.

 

Жоден український телеканал у контексті справи проти Кучми не висловив версії, що це намагання відволікти увагу українського суспільства від нагальних соціально-економічних проблем.

 

 

В Києві незабаром вибори?

 

Саме таке враження можна було зробити, переглядаючи телевізійні підсумки цього тижня. На тлі сенсаційної інформації про збиток на 70 млрд грн. від розпродажу київської землі «командою» мера столиці Леоніда Черновецького, телеканали загострили свою увагу на чинному голові Київмісьдержадміністрації Олександрі Попові, який озвучив цю цифру. Таким чином непрямо позиціонуючи його борцем проти корупції. Загалом телеканали змальовували постать Попова у вигідних тонах.

 

ІСТV зненацька коротко повідомив про відкриття столичного Дарницького мосту. Хоча його й відкривав прем’єр-міністр Микола Азаров, але акценти щодо заслуг Попова чіткі: «...Його будівництво почали ще 2004 року, потім заморозили і тільки недавно відновили...»; «...До початку осені тут мають добудувати ще кілька з’їздів...», «...це перший міст через Дніпро, побудований у Києві за останні 30 років...».

 

«1+1»також удався до непрямого піару. До сюжету Марини Макущенко про зростання тарифів і лічильники як засіб економії «ТСН. Тиждень» запросив голову КМДА гостем студії. Розмова велася навколо господарських якостей гостя, його готовності працювати на людей, і лише наприкінці начебто побіжно про розкрадання 70 мільярдів гривень. Адміністратор Києва, звісно ж, пообіцяв повертати вкрадене.

 

«Інтер» повідомив про зловживання зі столичною землею усно+ВМЗ+синхрон Попова. Ведучий Олег Панюта чітко розставив акценти, хоча чомусь замість 70 мільярдів гривень озвучив 60: «Попов уверен, что проданное за бесценок нужно возвратить городу, а виновные должны понести наказание. Оппозиционеры стразу же предложили проголосовать за отставку секретаря Киевсовета Олеся Довгого. Тем не менее, ему удалось удержаться в кресле. Еще одно предложение – перевыборы городского совета. Вопрос сотрудничества двух ветвей власти столицы уже на следующей неделе рассмотрят у главы государства».

 

Перший національнийтакож обмежився коротким повідомленням усно+ВМЗ, щоправда, сигнал, озвучений ведучим Андрієм Сміяном, пролунав чіткіше: «В українській столиці найближчим часом, очевидно, теж стануться серйозні владні перестановки. Робити такі висновки дають підстави події, що трапилися цього тижня – оприлюднили звіт про зловживання столичної міськради часів Леоніда Черновецького».

 

Підсумовуючи висвітлення теми, можна сказати: заява адміністратора столиці про зловживання із землею на 70 мільярдів гривень могла би стати для тижневиків темою №1. Адже очевидно, що позиція Олександра Попова щодо відставки секретаря Київради Олеся Довгого та підтримка цього питання значною частиною опозиційних фракцій свідчить не лише про відновлення «справедливості», а й про боротьбу за столичну владу.

 

 

Чого не побачив глядач

 

Попри політтехнологічну заангажованість ефірів, телеканали все ж намагаються бути ближчими до глядача, прикладом чого став останній випуск «ТСН». Тиждень минув, а все ж таки надто потрібний і справедливий «молочний» сюжет Сергія Швеця вийшов.

 

Але навіть якщо говорити лише про політику, дії влади чи опозиції, то на тижні було багато резонансних тем, здатних перевершити «справу Кучми» чи піар Попова.

 

Отже, телеканали оминули увагою заочну полеміку між лідером партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко, яка в Брюсселі виступила з жорсткою критикою чинної влади, та прем’єр-міністром Миколою Азаровим, який вважає, що їй варто вибачитися за такі висловлення.

 

Телетижневики промовчали щодо внесення Віктором Януковичем до Верховної Ради законопроекту, яким державним службовцям забороняється бути членами політичних партій. Хоча дія цього законопроекту, в разі його ухвалення, не поширюватиметься, зокрема, на президента, членів Кабміну, перших заступників та заступників міністрів, народних депутатів та деяких інших категорій держслужбовців – тобто такий собі «закон для всіх».

 

Представники Міжнародного валютного фонду заявляють, що Україна відстає від інших країн регіону через структурні слабкості і проблеми з реформами. Адже, за даними Міністерства фінансів України, державний та гарантований борг України в 2011 році зріс до 56 мільярдів доларів.

 

Окрім 5-го каналу, ніхто не сказав про призначення Марини Ставнійчук заступником глави Адміністрації президента. Зважаючи, що юристка була досить жорстким опонентом влади та представляла альтернативну владі позицію у Венеціанській комісії, це призначення породжує дуже багато питань. До того ж, призначення Ставнійчук у АП розцінюють як зростання впливу глави адміністрації Сергія Льовочкіна та подальше обмеження впливу групи «донецьких» на главу держави, а також залучення низки професіоналів із помаранчевої команди у владу з метою нейтралізації їхньої опозиційної діяльності.

 

P.S.: Говорячи про вступ у дію нового Податкового кодексу, ведуча «Фактів тижня» Оксана Соколова припустилася термінологічної помилки, коли заявила: «Тепер юридичним фірмам заборонено вносити в собівартість своєї продукції гроші, які вони віддають спрощенцям за товари і послуги». До відома ведучої «юридична фірма» – це та, що надає юридичні послуги. Правильно було би: «... юридичним особам заборонено вносити...».

 

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».Засади моніторингу дивіться тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1877
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду