Президент говорить

14 Квітня 2011
1626

Президент говорить

1626
Послання Януковича до Верховної Ради України телеканали подавали обережно. Лише констатація – від хвалебної (ICTV) до жорсткої (5-й канал). Огляд підсумкових телетижневиків 10 квітня
Президент говорить

ICTV, «Факти тижня» (18:45)

 

Послання Президента України до Верховної Ради України.

До 50-ї річниці польоту Юрія Гагаріна в космос.

Не стало Станіслава Конюхова – вченого і ракетобудівника.

Очна ставка між Мельниченком та Кучмою відбулася.

Масові отруєння дітей в Україні.

Новий Податковий кодекс не спростив, а ускладнив життя.

Київ як ринок праці.

Затримано голову фракції Блоку Черновецького Дениса Комарницького.

Як Грузія успішно долає корупцію.

Новий футбольний оракул у Криму.

 

«1+1», «ТСН. Тиждень» (19:30)

 

Послання Президента України до Верховної Ради України.

Загроза дефіциту пшениці.

Епідемія інфарктів.

Гість студії – Юрій Соколов, член-кореспондент АМН.

Алькантара – космічна надія України.

Плівки майора Мельниченка офіційно визнано правдивими.

Україну штормило.

Про енергозбереження.

Аварійне виселення.

 

«Інтер», «Подробиці тижня» (20:00)

 

Послання Президента України до Верховної Ради України.

Кадрові перестановки в АП та РНБО.

«Молоду команду» Черновецького кличуть до права.

Річниця загибелі Качинського.

Повернення «Костянтина Ольшанського».

Події в Японії.

Українці зарано припинили боятися радіації.

В Україну можуть повернутися поміщики.

Яким може бути українське село майбутнього.

 

ТВі, «Сьогодні. Підсумки» (20:30)

 

Послання Президента України до Верховної Ради України.

Аби побороти корупцію, влада повинна почати з себе.

Україна може вступити у Митний союз, що загрожує Зоні вільної торгівлі із ЄС.

«РосУкрЕнерго» продовжує вганяти в борги «Нафтогаз».

Нікчемність парламентської опозиції.

Японці протестують проти атомної енергетики.

Річниця загибелі Качинського.

 

Перший національний, «Підсумки» (21:00)

 

Послання Президента України до Верховної Ради України.

Арешт Дениса Комарницького.

«Грінпіс» оприлюднила результати радіологічних досліджень.

Гість студії Валерій Кашпаров – директор Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології.

У Макіївці люди використовують лише 40% води, за яку платять.

Річниця загибелі Качинського.

Купити лікарняний в Україні не проблема.

Ситуація з лікарняними у Нідерландах – включення.

Про вітчизняне аудіовідеопіратство.

 

5 канал, «Час. Підсумки» (21:00)

 

Послання Президента України до Верховної Ради України.

277 депутатів підтримали антикорупційний закон Януковича.

Очна ставка Леоніда Кучми і Миколи Мельниченка.

Ситуація в Україні із дотриманням прав людини «украй критична».

Загострення ситуації у Кот д'Івуарі.

Спроба покращити імідж України (символи «Євро-2012»).

 

Темою №1 для всіх телетижневиків стало щорічне послання президента Віктора Януковича до Верховної Ради України.

 

У «Фактах тижня» ICTV головними було виокремлено такі тези: внутрішня ситуація; рішучість реформ; багатовекторність (Зона вільної торгівлі із Євросоюзом + Митний союз); нова форма співпраці з Митним союзом «3+1» і намагання Росії відмовити Київ від ЗВТ на користь МС.

 

Пафос ведучої Оксани Соколової: «Як жити далі? Тільки модернізуючи країну! Це головна теза, закладена в першому програмному посланні Президента Януковича. Цього тижня він виступив з ним у парламенті. В залі був повний аншлаг Заповнена і ложа уряду. Усім розданий документ обсягом у понад 400 сторінок. В ньому головні напрямки та шляхи, якими Україна рухатиметься ближчим часом» – слабо корелювався із наступною тезою, що Януковичу «вдалося зробити лише третину від запланованого» (мислевірус про «невдалу третину»присутній у всіх тижневиках). Тут очевидне порушення логіки викладу.

 

Не страждала на логіку і відповідна інформація «ТСН. Тижня». Алла Мазур, починаючи підводку, як і її колега на ICTV, із запитання (щоправда, «куди ідемо?»), продемонструвала «товстелезну книжку» із посланням глядачам. Напевне, це був сигнал, що ведуча її читала. Втім, подальший аналіз свідчить, що сама пані Мазур виступ Януковича навряд чи бачила. Оскільки далі, із посиланням на президента, подала зовсім інше ранжування його тез: чорноземи; прискорення приватизації; енергозбереження; боротьба з корупцією; військова доктрина; «орієнтири міжнародно-економічні». Довільне жонглювання інформацією врешті призвело до новоутворення «вільна економічна зона із Євросоюзом».

 

Сюжет Станіслава Ясинського ілюстрував послання Януковича до ВРУ і мовив про шпагат «між двома союзами» – Європейським та Митним. Кореспондент справедливо згадав, що Україна через такі принади вже проходила за часів Леоніда Кучми, і вказав на причини імперської поведінки Путіна (пропіарити себе перед президентськими виборами і страх втратити Україну). В сюжеті графічно демонструється різниця між ЄС та МС за грошообігом та кількістю населення. Ситуацію намагаються коментувати «експерт з економічних питань» та вітчизняний підприємець, який продає продукцію в РФ. Завершується репортаж тезою Януковича про співпрацю з МС у форматі «3+1» і питанням кореспондента: «Що це значить?».

 

Зауваги. Порівнюючи цифри потуг ЄС та МС, кореспондент не згадав про стандарти життя, адже мільярдні цифри навряд чи «читаються» глядачем. Ставлячи коментаторами «експерта» та «підприємця», автор сюжету незбалансовано представив сторони: економіст, який каже про загальні тренди, та підприємець, що може бути винятком, а не типовим прикладом. Врешті, Станіслав Ясинський про майбутній візит прем’єра РФ в Україну («Майбутній візит Володимира Путіна лише підніме градус напруги») згадав дещо несподівано, бо до цього в програмі жодного разу не повідомляли — що за візит, коли він буде і в якому вигляді.

 

Телеканал «Інтер» найбільш скупо подав інформацію про послання Януковича: усно — ВМЗ+СНХ президента. Втім, відмінність від усіх інших телеканалів – у викладі Олега Панюти, що «Україна не збирається в НАТО».

 

Ведучий Володимир Павлюк, на відміну від попередніх випусків своїх підсумків на ТВi, цього разу був невелемовний. Звернув увагу на відірваність виступу президента від реального стану речей (промова у стилі «борця з діючим режимом») і теж досить вільно переказав Януковича: «Українцям дісталося за те, що не були готові до його реформ. Це вперше керманич країни товсто так натякнув: з народом йому не поталанило». Ведучий програми «Сьогодні. Підсумки» фактично запрограмував наступний сюжет: «І рік тому Янукович обіцяв практично те ж саме: боротися з бідністю, корупцією. Вочевидь, у цих питаннях ніяких зрушень».

 

Тему підхопив кореспондент Роман Недзельський, який порівняв послання до ВРУ із виступом Януковича майже річної давнини (03.06.2010) за пунктами: «глибокі реформи та модернізація країни»; «верховенство права і справедливість закону»; «боротьба проти корупції»; «реформа медицини»; «реформа в аграрному секторі», яку модифікували до «продажу землі»; «ЗВТ із ЄС», що мутувало до паралельної «співпраці з Митним союзом».

 

ТВі, виходячи зі своєї фактичної опозиційності, міг би кожен згаданий пункт Романа Недзельського перетворити на повноцінний сюжет, ілюстрований статистикою, оцінками експертів та міжнародних інституцій. Втім, телеканал пішов простішим шляхом (окрім «багатовекторності», про що далі), коли звернув увагу на повну відповідальність Януковича за ситуацію в країні та показав його неспроможність. «Мазки» сюжету вийшли загальні, а їхнє накопичення в одному короткому відрізкові часу перевантажило суть. Окремо до зауваг слід віднести припущення Романа Недзельського, що «схоже, і автор тексту для Януковича не змінився, бо глава держави у проаналізованих нами виступах дуже схоже апелює до свідомості українців». Ця тема має теж свою історію, позаяк авторство всіх речей, які виголошував Янукович за час свого президентства, як відомо, належить Національному інституту стратегічних досліджень, який повністю залежить від глави АП Сергія Льовочкіна.

 

ТВі із послання президента найбільше зацікавив новий вияв багатовекторності – співпраця з Митним союзом (Росія, Білорусь, Казахстан) у форматі «3+1». Ігор Андрющенко намагався розібратися в перипетіях, чого ж хоче влада – в Європу, чи в «постсовок». Схематично кореспондент веде сюжет так: Янукович (Україна може приєднатися до Митного союзу) – гадання експерта, що таке «3+1» – аргумент РФ (8 млрд газової знижки щороку) – солодкі запевнення міністра закордонних справ РФ – опозиція (Володимир Огризко), що це лише частина експансії – сумнів експерта (Андрій Новак), що РФ може свідомо йти на збитки – реакція європейської сторони (депутат Європарламенту) щодо неможливості поєднати ЗВТ із ЄС та «3+1» із МС – аргументація експертів і самого кореспондента за МС чи проти – завершення чергового раунду переговорів про ЗВТ із ЄС – і стурбованість Кремля, що найближчим часом виллється у візит прем’єра РФ Путіна до Києва.

 

Кореспондент, занадто занурюючись у зовнішньоекономічні перипетії, зробив досить важкий сюжет. Політична складова, наприклад, лише додала сюжету хронометражу, який невідомо хто здатен витримати. Дивно виглядав незрозумілий, а отже зайвий синхрон Ярослава Жаліла. В другій частині сюжету в аргументації експертів не було дотримано балансу: аргументи за Митний союз лунали частіше, аніж проти (3/2). Більше того, за Митний союз (без посилань та обґрунтувань) агітував і сам кореспондент: «Митний союз – далеко не кращий варіант для України, але він дозволяє вести переговори про створення зони вільної торгівлі з ЄС на рівних».

 

Загалом сюжетна лінія матеріалу була неструктурована. Економічні показники, що свідчили на користь одного чи іншого вектору, було розкидано по сюжету, хоча насправді порівняння вимагало групування цифр із обов’язковим графічним ілюструванням.

 

Андрій Сміян, ведучий «Підсумків тижня» на Першому національному, теж оформив послання Януковича до ВРУ у пафос: «Цього четверга у Верховній Раді зібрався увесь політичний бомонд країни». З-поміж уже стандартних за вечір реляцій (виконано третину, модернізація, реформи, корупція, ЗВТ і «3+1»), маємо особливість від Першого національного: «Президент вважає: в Україні треба запроваджувати електронний документообіг і ввести практику надання держпослуг в електронному форматі». Також Януковича цитували і щодо «модернізації виборчої системи». Не виключено, що такі акценти мали продемонструвати, як уважно прочитали том Януковича на державному телеканалі, оскільки цих тез у скороченому варіанті на сайті президента України немає.

 

5-й канал хоч і побіжно, але без довільності, відповідно до джерела, перерахував ключові сигнали та ресурси «зростання» із послання Януковича. Головний акцент ведучої Тетяни Даниленко – зовнішня політика, де ЗВТ із ЄС доповнили «політичним реверансом» («3+1») у бік Москви. Ведуча максимально чітко структурувала тенденції навколо зовнішньоекономічного вектору України: Янукович про «3+1» – спроби РФ зірвати переговори про ЗВТ із ЄС – обіцянки і погрози Кремля (енергопільги або торгові обмеження) – сентенції Путіна про невигідність СОТ для України – і зауваження ведучої, що сама РФ туди прагне.

 

Єдина заувага – 5-й канал, на жаль, не наголосив, що слова Путіна є прямим втручанням у справи України і що на це мала би бути щонайменше реакція МЗС.

 

Загалом телеканали (за винятком ТВі) досить обережно поставилися до послання президента до Верховної Ради України. Всі згадали тезу Януковича, що «із задумів та планів на 2010 рік ми спромоглися реалізувати щонайбільше третину», але ця згадка була радше як плюс президенту – мовляв, вміє визнавати помилки.

 

Висвітлюючи тему послання, телеканали надали перевагу формату «усно+ВМЗ» (крім ТВі та «1+1»). Не виключено, що власники телеканалів перестраховувалися і, таким чином, цю «епохальну подію» доручили лише перевіреним людям, тобто ведучим. Тож не дивно, що аналізу тексту та обставин послання президента не було, лише констатація – від компліментарної (ICTV) до жорсткої, спрямованої назовні (5-й канал). Хоча на тижні були цікаві приклади для наслідування.

 

 

І ще раз Кучма

 

Напевне, намагаючись відбілити свого тестя, ICTV, як головний медіаресурс Віктора Пінчука, всіляко супроводжує справу. Не став винятком і останній тижневик. Очна ставка між Кучмою та Мельниченком, звинувачення Мельниченка у фільмуванні ставки та всілякі натяки на неадекватності екс-майора, його продажності та участі в змові з ГПУ під час слідства – ось головні інструменти впливу на свідомість від кореспондента Олександра Візгіна. Звісно, про жодні професійні стандарти тут не йдеться.

 

Зрозуміло, що телеканал бере участь у кампанії з реабілітації екс-президента, але примітивність, із якою це робиться, після потужних інформаційних атак та дещо інакшого тлумачення «справи Кучми» іншими телеканалами викликає подив.

 

«1+1» обмежився короткою констатацією факту, що плівки Мельниченка вперше визнано доказами.

 

 

Село і люди

 

Теми землі, аграрників і «наболілого» були присутня майже в усіх тижневиках.

 

У «Фактах тижня» (ICTV) зроблено зріз підприємницьких поневірянь після вступу в дію нововведень Податкового кодексу. Володимир Соколов показує руйнівні наслідки чиновницьких нововведень: згортання дрібного бізнесу, знелюднення базарів, здирництво перевіряльників, нормативна безпорадність податківців. Вражаючі дані щодо посилення тиску кореспондент робить емоційними, додаючи синхрони підприємців. Втім, таке підвищення градусу в сюжеті не дозволяє холодно препарувати тему, тому в матеріалі проскакують дрібні огріхи («…а все через відсутність у Податковому кодексі розділу, який регулює єдиний податок. Розробити його чиновники обіцяли ще в першому кварталі» – хто конкретно? коли? чому не знайти їх тепер?). Автор через конкретні приклади ілюструє сюжет синхронами активістів, політиків та чиновників. Але таке враження, що тези представників влади взято з інших інформаційних приводів. Сюжету забракло гостроти, коли кореспонденти міг би поставити жорсткі питання насамперед представникам влади та вимагати від них відповіді.

 

Сюжет Мирослава Ганущака про заробітчан у Києві вийшов яскравим і насиченим життєвими історіями. Кореспондент відстежує різні ситуації поневірянь людей, які прагнуть прогодувати родини та погоджуються на будь-які умови роботи і життя. Життєві історії та два синхрони соціолога, можливо, й не передбачали якоїсь реакції влади, але, як і в попередній темі, тицьнути цю владу носом та вимагати відповіді було би варто.

 

Дещо здивував останній абзац сюжету: «2012-й рік для Києва має стати ще одним важким випробовуванням. На час проведення футбольного чемпіонату сюди очікується просто небувале паломництво заробітчан, а це реальні, живі гроші для бюджету столиці. От тільки чи справиться місто, яке вже зараз стоїть у заторах, з таким навантаженням?». По-перше, якщо в сюжеті йшлося про заробітчан, які прагнуть заробити грошей у столиці, то як у світлі «Євро-2012» їхнє паломництво принесе столиці гроші? По-друге, в сюжеті йшлося фактично про бідаків, які або ночують на вокзалах, або щодня їздять електричками в столицю – тож як паломництво «безколісних» заробітчан вплине на «затори», важко зрозуміти.

 

«1+1» забив на сполох щодо дефіциту пшениці через нинішні надвисокі витрати в аграрному секторі. Журналіст Сергій Швець дослідив шлях хліба від посівної на фермерському господарстві до хлібозаводу. Сюжет демонструє, що в Україні аграрні пірати в отримуванні зиску тотожні чиновникам – ціною знищення сільського господарства і «відсутності їжі навіть для себе». Сюжет «ТСН. Тижня» «Безхлібні посіви» не містить коментарів влади, окрім одного цитування міністра АПК, таким чином, принципу об’єктивності не дотримано.

 

Кореспондентка Світлана Усенко на «шпальтах» «ТСН. Тижня» актуалізувала одну з тем здоров’я – «епідемію інфарктів». Як виявилося ще з підводки Алли Мазур – ані туберкульоз, ані СНІД не зрівняються з серцевими нападами. Власне, сюжет мовить про збільшення серцевих недуг серед молоді. Як ці хвороби виявляють лікарі, як з ними борються. Процедури відзнято та розтлумачено Світланою Усенко детально і дохідливо. Окремо – реверанси українським кардіологам від європейських колег. Навздогін сюжету – гість у студії кардіолог Інституту кардіології.

 

Кардіосюжет і риторика ведучої з гостем велася винятково з позицій кардіологів: коронографію робити, кардіограму робити, операцію робити… і жодного слова про причини молодшання серцевих нападів, а отже, і їх попередження.

 

«Інтер» та Перший національний звернули увагу на звіт «Грінпісу», що українці масово споживають забруднену радіацією їжу. «Подробиці тижня» дослідили на конкретному прикладі матері й дитини з Рівненщини, як відлунює Чорнобиль досі. Максим Урлапов подав шокуючу інформацію вітчизняних лікарів щодо впливу спадкового передавання радіації. Попри запевнення санепідеміологів, міжнародна організація б’є на сполох. А тим часом забруднені землі поблизу Чорнобильської зони вже готують для аграрного бізнесу, незважаючи на наведені застереження експертів, що Чорнобиль ще досі викидає радіаційний пил.

 

Перший національний розвинув тему, запросивши гостя. Але перед цим кореспондент Маркіян Перетятко особисто провів дослідження, закуповуючи продукти та перевіряючи їх на забруднення. Проте на відміну від «Інтера», державний канал радше заспокоює й подає рецепти, як знизити рівень радіонуклідів у продуктах: «Звичайне варіння чи замочування допомагає суттєво знизити…».

 

Також «Інтер» і Перший національний значну увагу приділили розкраданню землі в столиці на 70 мільярдів гривень. Телеканали розповідали про схеми незаконної реалізації земель. Кореспондент «Подробиць тижня» Геннадій Вівденко конкретними резонансними прикладами (книгарня «Сяйво», парки, сквери) ілюструє обсяги розкрадань. Щоправда, згадуючи Генпрокуратуру, її позицію так і не зазначили. Також кореспондент, говорячи про минулі розкрадання, чомусь оминув нинішні резонансні афери. Копіювання Геннадієм Вівденком Леоніда Парфьонова було б доречнішим в окремих тематичних програмах, а не в «Подробицях»: «Примерно в это время на советские экраны выходит очередной кинофильм о приключениях Тарапуньки и Штепселя. Одна из задач ленты – демонстрация эффективного возрождения Киева после разрушений Великой Отечественной войны. Заявляется визитная карточка города – красота зданий и огромные площади зелёной зоны. В фильме звучит песня о граде Киеве в исполнении Юлии Пашковской. Стиль – советский шейк. Содержание – три брата-основателя Кий, Щек и Хорив спорят – что сотворить на этой днепровской круче – сад или город. Сходятся во мнении, что надо и то, и другое одновременно».

 

Перший національний також розбирає столичні тонкощі розкрадання земель, але не так механізмів їх повернення, як причину боротьби за владу.

 

Тема агросектору була присутня в ефірі «Інтера». В руслі послання президента до Верховної Ради України кореспондент Артем Альошин цікавиться, що відбувається із земельними паями. Говорячи про низьку ефективність нинішнього землекористування, автор сюжету наголосив і на значному інтересі до українських чорноземів з боку іноземців. Щоправда, в матеріалі так і не постає питання – чи можна підвищити продуктивність агросектору власними силами. Тим більше, що таких прикладів в Україні достатньо (іноземці чомусь же ж сюди прагнуть).

 

А кореспондент Веніамін Трубачов, оповідаючи про руйнування вітчизняних сіл, наводить приклад передового села в російській глибинці, куди влаштовують конкурсний відбір, де «все это напоминает такую популярную в социальных сетях игру "ферма", только в реальных масштабах» (?!). Щоправда, на відео чітко видно порожні будинки й асфальт, покладений на землю. Кореспондент підводить, що українське село теж потребує таких змін, і натякає, що інвестори під проекти вже є.

 

 

Чого не побачив глядач?

 

Верховна Рада не підтримала ідеї впровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості.

Телеканали не розвинули теми про відновлення стаціонарних постів ДАІ.

Не йшлося в телетижневиках про скасування щомісячного декларування доходів фізичних осіб та повернення до щоквартального декларування таких доходів.

Не говорили і про підготовку законопроекту Міністерства соціальної політики про легалізацію зарплати і робочих місць.

 

P.S. Якісне ноу-хау Першого національного – включення через Skype із Нідерландів зі співбесідником щодо практики видачі лікарняних. Досить якісна картинка дає цікаві можливості телеканалу. Варто ще звернути увагу на нововведення YouTube влаштовувати прямі трансляції. 

 

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».Засади моніторингу дивіться тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1626
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду