Напівправда від міністра ПЕК Юрія Бойка про обставини газових переговорів із Росією та маніпуляції Банкової щодо можливого рішення президента Віктора Януковича про декриміналізацію економічних злочинів переслідують єдину мету – налаштувати громадську думку проти Тимошенко на випадок втілення сценарію зі звільненням її з-під варти.

Стрес, пережитий владою через консолідований тиск Заходу (США і ЄС) у справі Тимошенко, призвів до часткового перегляду акцентів пропагандистської кампанії. Низка попередніх меседжів (про спільну позицію ЄС і України у світлі газових суперечок Києва й Москви, про не надто високу роль справи Тимошенко у визначенні рівня відносин між Києвом і Брюсселем) дуже скоро втратить актуальність через жорсткі вимоги ЄС, по-перше, звільнити екс-прем’єрку із СІЗО і, по-друге, гарантувати її право участі у парламентських виборах.

Банкова опинилася в складній ситуації: зробити поступки Заходу необхідно, щоб не опинитися сам на сам із Кремлем. Проте виконання політичних вимог ЄС автоматично означатиме визнання політичної мотивації у переслідуванні Тимошенко. І це стане катастрофічним ударом по рейтингу й довірі до влади, в першу чергу, серед її нинішніх прихильників та нейтральних громадян. І це все на тлі вибухонебезпечних рішень про пенсійну реформу та скасування пільг для афганців і чорнобильців.

Страх втратити владу підштовхує Адміністрацію президента до пошуку креативних і нестандартних ходів. Одним із нових напрямків пропагандистської стратегії, на думку експертів ТК, є формування громадського сприйняття звільнення Тимошенко як прикладу «несправедливості» порівняно зі становищем простих українців. Тобто, лідерка БЮТ в результаті свого звільнення має отримати не тріумф, а осуд якомога більшої частини громадян, особливо прихильників Януковича та альтернативних опозиційних лідерів (Яценюка, Кличка, Гриценка).

Формування такого сприйняття, з огляду на контент суспільно-політичних ток-шоу, відбуватиметься такими шляхами:

1)      звільнення Тимошенко є несправедливим за суттю, оскільки її дії завдали значних збитків держави і призвели до погіршення як добробуту громадян, так і відносин між Україною та Росією;

2)      звільнення Тимошенко є несправедливим за формою, оскільки неприпустимо під конкретного політика декриміналізувати статті Кримінального кодексу чи оголошувати спеціальну амністію;

3)      справа Тимошенко стосується виключно її зловживань владою і не буде використовуватися проти Росії.

Пункти 1 і 3 можна простежити у відповідях міністра палива та енергетики України Юрія Бойка в інтерв’ю в ефірі «Великої політики» від 16 вересня. При цьому Бойко з притаманною йому безапеляційністю «професіонала» жонглює цифрами та приховує й перекручує важливі факти.

По-перше, ствердження про найвищу ціну на газ для України, як визнав сам Бойко, є витвором рук самої української влади. Міністр визнає, що прямих даних про ціну газу для країн ЄС у нього немає. Його спеціалісти «просто» поділили загальний прибуток від продажу газу «Газпромом» на весь обсяг газу, проданий у Європі. Однак не є великим секретом, що «Газпром» продає різні обсяги газу, різним країнам та компаніям. І достатньо зайти на сайт Єврокомісії, присвячений актуальним роздрібним цінам на енергоносії, в тому числі на газ, щоби зрозуміти: міністр вдався до примітивної арифметичної маніпуляції, яка не має нічого спільного з реальністю. Проте «напівправда» Бойка для глядачів, вочевидь, виглядала переконливо.

По-друге, Бойко, коли слідом за Януковичем повторив тезу про «продовження справи Ющенка від 2009 року» і згадав про рішення РНБОУ, яке зобов’язувало розслідувати дії Тимошенко, жодним словом не обмовився ані про участь у тому засіданні наближеної до нього Інни Богословської, ані про жорстку дискусію, що розгорнулася між Ющенком і Тимошенко стосовно газу «РосУкрЕнерго».

Ба більше, Бойко свідомо перекрутив зміст рішення РНБОУ, оскільки в ньому не було жодного слова про «фальсифікацію» чи «підробку» рішення уряду про директиви на переговори. РНБОУ засуджувало «одноосібні Директиви прем’єр-міністра».

Звісно, в тій ситуації провина лежала на обох сторонах: на Ющенку і на Тимошенко. Однак нині Кисельов дав можливість Бойку без опонентів з боку БЮТ нав’язувати глядачам свою версію подій і свою аргументацію. Порушення збалансованості в подачі інформації з боку ведучого в даному разі є таким же очевидним, як і брехня міністра.

На цьому «фокуси» у виконанні Кисельова не закінчилися. Після кількох запитань від присутніх журналістів ведучий ставить «навідне» запитання Бойку, відштовхуючись від інтерв’ю Януковича. Тоді президент стверджував, що ціна для України має рахуватися як ціна для Німеччини мінус витрати на поставку газу до східного кордону України. Кисельов із невідомої причини «вдосконалив» формулу Януковича своїм власним винаходом: від отриманої цифри відняв «знижку», отриману за харківськими угодами.

«Професіонал» Бойко підтвердив правоту Кисельова, хоча чудово знав, що «знижка» прив’язана в міждержавній угоді напряму до «кабальних» контрактів Тимошенко. І невідомо, чи погодиться Росія зберегти її, якщо ці контракти внаслідок певних подій втратять чинність. Але ні Кисельова, ні Бойка така суперечність не лякала, оскільки в студії не було ані гідних опонентів, ані незалежних експертів, які могли б їм заперечити.

Причина такої маніпуляції, на нашу думку, полягає в тому, що Бойку необхідно було легітимізувати в публічному просторі ціну в 230 доларів, яка вперше з’явилася в 2006 році в контракті між «РосУкрЕнерго», «Газпромом» та «Нафтогазом України».

«Велика політика», 16 вересня 2011 року:

«Євгеній Кисельов, ведучий. В ходе постоянной ведущейся полемики между украинскими и российскими официальными лицами прозвучала такая мысль: у некоторых стран другая цена на газ, потому что мы там владеем совместно транспортными компаниями, занимающимися транспортировкой газа. Но третий энергетический пакет подразумевает то, что не должны производители газа является одновременно собственниками этих компаний.

Юрій Бойко, міністр палива та енергетики України: Ну давайте разделим вопрос на две части. Во первых, конечно то, что касается цен, здесь правда на нашей стороне. То есть контракт изначально был кабальный, подписанный 19 января 2009 года, и по этому контракту наша страна действительно получает самые высокие цены. Мы проанализировали тот же отчет Газпрома, публичный отчет за 2010 год. Европа вся вместе, Восточная и Западная, купила 140 млрд кубов газа. Средняя цена, мы посчитали от выручки Газпрома, составила 316 долларов за тысячу кубов. Это касается и Восточной Европы, начиная от Чехии, Польши, Словакии. И заканчивая Западной – Францией, Италией, Германией. Наша страна купила 37 млрд кубов, средняя цена составила 336 долларов. То есть у нас изначально цена была выше, чем в европейских странах. А с учетом транзита вообще… Потому что весь этот газ, 80%, идет через нашу территорию. Условия еще хуже. И когда мы проанализировали протокол заседания Совета национальной безопасности от 11 февраля 2009 года, через три недели после подписания контракта, то практически там все было прописано. И о подделке решения правительства на подписание контрактов. И отсутствие гарантий по транзиту с одной стороны, жестких штрафных санкций по закупкам газа с другой стороны, со стороны Российской Федерации. И вообще запредельная цена, которой нет нигде – 450 долларов…

Євгеній Кисельов, ведучий: Постановили… мы сегодня об этом уже говорили, обратиться в прокуратуру, что бы она провела расследование. Прокуратура тянула два года. Фактически.

Юрій Бойко, міністр палива та енергетики України: Ну это уже остается на совести той власти. Я не хочу сейчас комментировать судебные процессы, которые проходят. Факт, который известен профессионалам, и который мы, в общем-то, знаем из документов, это то, что оба руководителя, которые подписывали эти контракты они на первом этапе отказались их подписывать. И председатель правления “Нефтегаза”, и первый заместитель. Когда бывший Премьер-министр дала им фальсифицированное решение правительства, то это решение правительства и заставило их подписать. Поэтому здесь можно много рассуждать. Правда на нашей стороне. Мы считаем, что контракт кабальный, и он должен быть пересмотрен. Причем у нас переговоры, с нашими российскими партнерами, они отчасти признают действительно, что ценообразование ассиметрично гарантии транзита, который мы не получили. Но и тем не менее они отстаивают свои интересы, мы отстаиваем свои…

…Валерій Калниш, «Коммерсант-Украина»: Юрий Анатольевич. Я хотел бы вопрос все-таки вернуть к нынешнему противостоянию с Россией. И Президент, и Премьер-министр, и вы сейчас сказали, что Украина готова к тому, что бы расторгнуть, во всяком случае, попытаться, контракт с Россией в суде. Я хотел бы узнать, на каком основании мы будем требовать этого расторжения. То, что правда на нашей стороне, это конечно, хорошо. Но это не является доводом. Должны быть какие-то четкие доказательства того, что было допущено нарушение при заключении этого контракта. Насколько я понимаю, этим доказательством может стать обвинительное решение в отношении Юлии Тимошенко. Правильно ли я понимаю, что решение готово. Тимошенко будет осуждена. И это является… станет главным козырем для того, что бы требовать расторжения с Россией?

Юрій Бойко, міністр палива та енергетики України: Я хочу просто процитировать, что наш Президент оставил судебное решение как последний фактор. В основном мы рассчитываем, конечно, на решение путем переговоров, поскольку уровень стратегического партнерства между нашими странами и уровень ответственности за принятие решений достаточно высок, поэтому я остаюсь сторонником переговоров. И я убежден, что мы, в конечном счете, компромисс найдем. Более того, я считаю, что мы уже прошли наиболее резкий этап. В том числе, публичной риторики. И пришло осмысление к тому, что надо договариваться…

…Євгеній Кисельов, ведучий: Понятно. А скажите, пожалуйста. Мы тут пытались посчитать. Может бать это делали крайне не профессионально неделю назад. Все-таки, какова должна бать справедливая цена, по формуле, предложенной Президентом. Когда он давал интервью газете “Коммерсант”, он сказал, что должна бать европейская цена. Скажем, столько, сколько стоит газ в Германии. Минус стоимость транзита от российско-германской границы – 70 долларов. И уже из получившейся цены вот эта вот, харьковская скидка в 100 долларов. Мы посмотрели по данным Федерального министерства экономики Германии. Российский газ, вроде бы, обходится, в среднем, сейчас в 373 доллара за кубометр. Значит, минус 70 – 303. И еще скидочка в сто долларов за тысячу кубов. Получается 200 с небольшим.

Юрій Бойко, міністр палива та енергетики України: Ну, во-первых. Почему мы взяли Германию за основу. Потому что…

Євгеній Кисельов, ведучий: Это реально 200 с небольшим?

Юрій Бойко, міністр палива та енергетики України: Ну, конечно. Такая цена и должна у нас быть. Если «Газпром» и российские партнеры на нас хотят зарабатывать столько, сколько на Германии, то цена такая и должна быть. Цена на границе Германии. Значит, объем закупок, примерно, соответствует нашему. 34 миллиарда закупает Германия. 40 миллиардов купили мы.

Євгеній Кисельов, ведучий: Все слышали? 200 с небольшим собираются получить цену.

Юрій Бойко, міністр палива та енергетики України: Мы оттуда и взяли цену в 230 долларов. Вот откуда взялась цена наша переговорная в 230 долларов. Как раз из этих расчетов. Поэтому, эта цена действительно такая должна быть».

Якщо у «Великій політиці» стороні Тимошенко не було надано слова, то у Савіка Шустера було застосовано технології дроблення та повторення інформації, в потоці якої «справа Тимошенко» мусила загубитися. Цьому посприяв і підбір учасників шоу, серед яких домінували представники Партії регіонів, АП і лояльної опозиції (Карасьов, Наливайченко).

Спроби Шустера притлумити будь-які згадки про Тимошенко добре видно на прикладі інтерв’ю з екс-президентом Польщі Александром Кваснєвським. Після запитання Соболєва про справу Тимошенко і ствердну відповідь Кваснєвського, Шустер вдався до маніпулятивного оціночного судження висловлювання екс-президента, намагаючись «занизити» актуальність самої теми «справи Тимошенко».

«Шустер live», 16 вересня 2011 року:

«Сергій Соболєв, народний депутат, "БЮТ-Батьківщина": "Дуже вдячний вам, пане Президент, за постійну підтримку з польського боку європейського вектору інтеграції України, а питання у мене власне такого плану – чи відповідають європейським стандартам сьогоднішні реалії України, коли два лідери опозиції – Тимошенко і Луценко – знаходяться у в’язниці? І, фактично, все робиться для того, щоб позбавити їх можливості прийняти участь в наступних парламентських виборах?"

Александр Кваснєвський, екс-президент Польщі: "Я вам скажу, конечно, Украина имеет еще очень много перед собой, что касается всех стандартов, которые есть стандартами демократии западной. Я вам скажу, что и мы в Польше уже много сделали, но все-таки еще нам надо работать. И, конечно, это тоже понятно. Нельзя сравнивать опыт немецкой или великобританской демократии после нескольких сот лет с демократией 20 лет в Польше или Украине, во время независимости. Это первое. Так нам надо много делать, это домашняя работа, что касается демократических стандартов, еще перед нами. Второе – я думаю, что все, что теперь происходит в Украине, что касается госпожи Тимошенко, это усложняет процесс. Нет здесь другого ответа. Политически это очень усложняет все разговоры, конечно, мы не можем влиять на процедуру независимого суда, это тоже один из европейских или мировых стандартов, но, конечно, объяснить, в чем дело, и говорить об этом откровенно надо, потому что абсолютно политически все, что произошло в последние недели и месяцы в Украине, не помогает в этом процессе. Я говорю об этом серьезно и откровенно. Вам надо тоже знать, конечно, Украине, что большинство лидеров, правительств европейских – они связаны с группой консервативных христианских партий в Европейском парламенте, а в этой политической семье тоже находится ваша партия, БЮТ, и находилась Юлия Тимошенко. И многие ее политические коллеги, они, конечно, ожидают объяснения этого положения. И, конечно, я думаю, что будут смотреть на все, что происходит, и будет происходить в Украине. Что для всего, что теперь находится в разговорах между Украиной и Европейским Союзом, этот момент и эта процедура, и все, что связано с Юлией Тимошенко, влияет. Это имеет значение. И говорю еще раз, усложняет процесс"...

...Савік Шустер, ведучий: Прямой эфир. Первый национальный, телекомпания "Эра". Сергей Соболев, пожалуйста. Президент Квасневский на ваш вопрос ответил очень четко, но без эксцессов».

Більше того, коли ще один закордонний експерт, Андерс Аслунд, згадав про справу Тимошенко, Шустер поспішив змінити тему:

«Савік Шустер, ведучий: Андерс Аслунд, добрый вечер. Одна из ваших работ, которая касалась Украины, называлась "Как Украина стала рыночной экономикой и демократией". Сейчас я ощущаю, что вы разочарованы.

Андерс Аслунд, Інститут міжнародної економіки імені Петерсона (США): "Немножко сейчас разочарован, вы правы. Я думаю, что главная проблема сейчас – это судебное дело. Европейцы здесь в Ялте сегодня много говорили, особенно Штефан Фюле, который сказал, что это не вопрос, на котором можно делать компромисс, когда Украина хочет соглашении об ассоциации с ЕС".

Савік Шустер, ведучий: Вадим Карасев.

Вадим Карасьов, політолог: "Господин Аслунд, вы много писали о феномене постсоветского капитализма друзей, дружков, олигархического капитализма. Как вы думаете, вот за это время, полтора-два года, капитализм в Украине стал более монополистическим, то есть он развивается в направлении крони-капитализма, несмотря на реформы, либо все-таки капитализм приобретает более цивилизованные, рыночно-конкурентные черты. В этом же суть реформ. Я думаю, что суть реформ в том, чтобы капитализм в Украине был свободно-рыночным".

Андерс Аслунд: "Я бы сказал, что не вижу изменений в экономической системе. Есть некие улучшения, некие ухудшения. Улучшение в том, что, в конце концов, приняли Налоговый кодекс. Ухудшение в том, что худшие условия для мелких предпринимателей. Я за пенсионную реформу, которую приняли. Рынок зерна – это была главная проблема в прошлом году. В богатой на зерно стране, как Украина, нельзя контролировать экспорт зерна. Сельское хозяйство должно больше всего развиваться в Украине. Это случается, но государство там не помогает. Государство должно помогать через те, что государство дает свободы. К сожалению, это не всегда случается сейчас. Земельная реформа очень важна. Сейчас это планируется. Я думаю, что это хорошо. Но вопрос, как это делается, чтобы это не было перераспределение земли, о котором люди очень сейчас беспокоятся".

Савік Шустер, ведучий: Спасибо».

Наступною в рейтингу маніпуляцій з боку ведучих ток-шоу йде постановка питання Андрієм Куликовим у випуску від 19 вересня. Так, ведучий протиставив два законопроекти: один від президента про декриміналізацію економічних злочинів, інший, як сказав сам Куликов, від «опозиції» про вилучення з Кримінального кодексу статей про відповідальність за зловживання владою заради Тимошенко і Луценка.

Після цього ведучий ставить на голосування студії ставлення людей лише до ініціативи «опозиції». Проте Куликов мав заради об’єктивності поставити на голосування і ставлення людей до ініціативи президента. Однак очікуваним був би такий самий негативний результат. Чи цього боявся Куликов?

Маніпуляції Куликова полягають у тому, що він мав чесно повідомити, що авторами проектів від опозиції були і Геннадій Москаль, і Арсеній Яценюк (обидва НУНС), тоді як БЮТ ухвалив рішення не підтримувати подібних законопроектів. Таким чином, приховавши цю інформацію від глядачів, Куликов створив враження, що цей проект закону підтримується Тимошенко. Звісно, це не могло не зіграти на руку представнику президента в Раді Юрію Мірошниченку, який рішуче засудив «компроміси з суспільними інтересами».

Таким чином, представники влади (Мірошниченко, Герман) отримали змогу розвивати тезу про те, що звільнення Тимошенко за наполяганням і після прямого втручання президента було би порушенням прав інших громадян.

«Андрій Куликов: Доброго вечора. У прямому ефірі «Свобода слова». Я Андрій Куликов. Цього тижня президент внесе до Верховної ради законопроект, за яким передбачається скасування позбавлення волі за економічні злочини. Але, цей законопроект не має поширюватися на державних службовців. Опозиція подала законопроекти, за якими пропонує виучити з Кримінального кодексу статті за перевищення влади та службових повноважень, за якими судять Юлію Тимошенко та Юрія Луценко. Експертів у студії «Свободи слова» запитуємо, чи не стануть політичні компроміси поштовхом не до економічного, а до корупційного пожвавлення…

…Андрій Куликов: Володимир Фесенко.

Володимир Фесенко: Я думаю, що це гарна ініціатива. І вона може сприяти, дійсно, більш нормальним, конструктивним стосункам між владою і бізнесом. Але, є конкретно ситуація. Тут йдеться про економічні злочини. Опозиція ж пропонує декриміналізувати статті, які стосуються перевищення влади.

Юрій Мірошниченко: Це йдеться про корупційні дії.

Володимир Фесенко: Так. Але, там не йдеться про корупцію. Там йдеться про перевищення влади. Але, це таке поняття, яке можна трактувати дуже суб’єктивно. Що ми і бачили. От, я конкретний приклад наведу. І ви, можливо, пам’ятаєте. 2005 рік. Кушнарьова заарештовували теж саме, за перевищення влади. Я не пам’ятаю, яка стаття.

Юрій Мірошниченко: Йшлося тоді про будівництво метро.

Володимир Фесенко: Метрополітену. Коли перекидали гроші з однієї статті на іншу. Типове порушення між іншим. А можна застосовувати цю статтю різними владами, але суто суб’єктивно. І от, у мене таке питання. Ми ту про компроміси починали говорити. Чи можливий компроміс саме по статті про перевищення влади?

Юрій Мірошниченко: Ви знаєте, я не є суб’єктом компромісів. Я, взагалі, говорив би не про компроміси. Тому що є компроміси і компроміси. На якій базі? Якщо торгуватися заради корпоративних інтересів, ви знаєте, будь яка політична команда має свої корпоративні, а інколи особисті інтереси окремих її учасників. А є інтереси суспільства. І вони не можуть бути компромісами. Я би говорив про консенсус. І є питання. І їх дуже багато. Пов’язані вони з європейським вектором нашого розвитку. Які можуть бути не предметом компромісу, а консенсусу. От це питання, навіть ви, людина, яка досить критично ставиться до рішень влади, але почали свій виступ з чого? Це хороша ідея. Я впевнений, що опозиція не буде заперечувати проти декриміналізації нашого кримінального законодавства. Оскільки. Ті інструменти, які спонукають вивільнення ініціативи громадян, які дозволяють захистити права громадянина,є не предметом компромісу, а є предметом консенсусу…

… Ганна Герман: Дорогий друже, ви як ніхто інший знаєте, що в Україні тих, хто крадуть мільйони, майже не судять. Але, тих, хто крадуть копійки багато, а може і не крадуть. Сотні тисяч людей сидить безневинно. Серед тих, хто сидить немає таких, хто може дати велику заставу. Це, переважно, люди з дуже бідних родин. Що ми їм запропонуємо? Невже, в нашій країні гроші, багатство будуть домінувати над мораллю, коли ми приймемо цей закон. Я прошу вас, як людину, яка має сумління, яка працює над цим законопроектом, врахувати і цю деталь. Бо, треба думати, насамперед, про тих, кого справді судять в нашій країні, а не тих, хто потенційно може там відкупитися мільйонами».

Проект «Моніторинг політичної пропаганди та маніпулятивних технологій у випусках щотижневих підсумкових інформаційно-політичних програм та політичних ток-шоу» здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.