Консорціум або металобрухт
Майже для всіх підсумкових тижневиків головні події минулого тижня відбувалися за межами України: збройне протистояння в Казахстані, смерть Вацлава Гавела, аварія російської бурової платформи, теракт у Бельгії. На їхньому тлі українська політика відійшла на другий план.
Так, «Підсумки тижня» Першого національного взагалі обійшлися без вітчизняних політичних подій. Натомість розповіли про боротьбу українських сексуальних меншин за їхні права в контексті запланованого на весну 2012 року гей-параду в Києві та заяв американської адміністрації про необхідність захисту ЛГБТ в інших країнах, про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, а також про те, як правильно обирати ялинкові прикраси. Невже менеджери державного каналу справді вірять у те, що подібна підміна актуальних подій вічними «соціальними» темами спрацює?
Тим часом у підсумкових програмах інших каналів говорили про євроінтеграцію, газотранспортний консорціум і виправдання Кучми.
Казахстан
Перші дві доби інформація про конфлікт у казахстанському Жанаозені була дуже суперечливою. Повідомлення від влади та від опозиційних політичних сил, які підтримують страйкарів, про кількість жертв, постраждалих і затриманих різнилися кардинально, а журналістів незалежних ЗМІ на місце подій не пускали. Одначе до кінця дня 18 грудня інформагенції розповсюдили відео, з’явилась якась усереднена інформація щодо жертв. Перший національний розпочав випуск «Підсумків тижня» з цієї теми; повідомили про заворушення в Казахстані підсумкові програми всіх інших каналів, крім ТВі.
У найбільш пікантній ситуації опинився «Інтер». Змовчати про заворушення в Жанаозені було вже не можна, одначе до ефіру був готовий сюжет Геннадія Вівденка з нагоди казахстанської незалежності. Казахстан у цьому єлейному матеріалі змальовано мало не раєм земним, а Нурсултана Назарбаєва – мудрим та ефективним керівником (не знаю, чи малося це на увазі, але я явно відчув паралель із Януковичем). В кінці сюжету звучить твердження, що Казахстан – мирна країна, де ніколи не проливалася кров (ось вони, переваги середньоазійського авторитаризму). І треба ж було такому трапитися в Жанаозені!
Довелося Олегові Панюті виправдовуватися – мовляв, матеріал було підготовлено за кілька годин до жанаозенських подій. До честі «Інтера», канал оперативно зорієнтувався і встиг заслати до нової гарячої точки свого кореспондента Руслана Ярмолюка. Тож спершу в ефір пішов панегірик мирному й благополучному Казахстану, а після нього – реальна картина: люди стояли на площі півроку, вимагаючи виплатити їм їхні гроші, а потім влада почала стріляти по них бойовими набоями. Руслан Ярмолюк спрацював професійно, зумівши, попри всі режимні обмеження надзвичайного стану, зняти гнів і горе простих казахстанців. Тим різкішим був контраст між живим матеріалом із Жанаозена та хвалебним сюжетом Геннадія Вівденка.
А Олегові Панюті варто стежити за руками. Під час підводки, говорячи про поранених і вбитих на станції Шетле, він розвів руками на словах про те, що «силы правопорядка» вбили одного з протестувальників. Жест був, звісно, мимовільним, але виглядав як «ми це не навмисно зробили, так вийшло».
«1+1» також показав сюжет власного кореспондента Олександра Моторного, що їздив до Актау та Жанаозена. У матеріалі подано офіційну позицію казахстанської влади, одначе перевага і за часом (синхроном), і за переконливістю – у протестувальників.
Звісно, не всі канали могли дозволити собі заслати власного кореспондента до охопленої збройним протистоянням казахстанської глибинки, але підхід телевізійників до висвітлення цієї теми приємно здивував. Після публікації історії про наслідки репортажу з Сирії, який не сподобався посольству цієї держави, були всі підстави сподіватися від провладних українських ЗМІ підміни інформації про Жанаозень офіційною казахстанською пропагандою. Можливо, Банковій нині просто не до захисту інформаційних інтересів стратегічного середньоазійського партнера, адже на носі багато важливіших проблем.
ГТС
«Українська газотранспортна система стане купою металобрухту». Ця фраза, яку часто доводиться чути від політиків, цієї неділі лунала як аксіома з уст телевізійників. Адже постала необхідність підготувати народ до того, що український газогін може опинитись у російських руках.
«Украинская газовая труба может превратиться в металлолом. В обход страны прокладывают новые газопроводы, по которым в Европу качают российское топливо. Европейцы говорят, что таким образом они повышают свою энергобезопасность. Хотя два года назад обещали обеспечить нашей газотранспортной системе безоблачное будущее. А теперь, чтобы не остаться у разбитого корыта, Украине приходится срочно искать деньги для развития ГТС», – розповів Олег Панюта у «Подробицях тижня». Не зрозуміли про металобрухт із першого разу? Тезу повторює у сюжеті Артем Альошин: «Вот эти трубы – лишь крохотная часть украинской газотранспортной системы. Она одна из самых мощных в Европе. От стабильности ее работы зависит – замерзнет зимой Евросоюз или нет. Но ситуация меняется, причем стремительно. Предмет национальной гордости может превратиться в груду металлолома».
Загалом думка про «металобрухт» – далеко не єдина: з нею багато хто відкрито сперечається, є й експерти, які наголошують на тому, що, можливо, втрати України від продажу труби Росії будуть такими великими, що краще вже на металобрухт. Одначе «Інтер» пропонує своїм глядачам лише один, простий і безальтернативний, логічний ланцюжок: 1) ГТС перетвориться на металобрухт, якщо не знайти грошей і газу; 2) Європа обіцяла гроші і зрадила; 3) експерти кажуть, що без газу каюк, а газ є лише в Росії. Матеріал майже повністю побудовано з синхронів чиновників та експертів, і всі вони підводять глядача лише до однієї думки – тієї, яку так зворушливо формулює в кінці журналіст:
«Создавать газовый треугольник нужно уже сейчас. В Кабмине подумывают даже о более простых геометрических формах. Например, о совместном украинско-российском предприятии. Главное, чтобы Украину при этом не обидели, отмечают эксперты. Премьер Азаров поспешил заверить: национальный интерес – превыше всего». «Подумывают»! «Даже»! «Например»!
Гаразд, «Інтер» перебуває у власності газово-зацікавлених осіб. Але ICTV говорить тими ж словами! Тут, щоправда, не вдають, як на «Інтері», що газотранспортний консорціум – це одна з рятівних ідей, яка щойно спала на думку мудрому Азарову під час роздумів про національні інтереси. В матеріалі Володимира Соколова висвітлюються газові переговори між Україною й Росією – настільки, наскільки про них, у силу їхньої закритості, взагалі можна щось казати. Прагнення Росії заволодіти українською ГТС автор пояснює, зокрема, політичними мотивами – необхідністю «маленької переможної війни». Він залучив до коментування кількох незалежних експертів, і не лише тих, чия думка збігається з позицією «Нафтогазу» «консорціум або металобрухт».
Але й тут чуємо те саме: «Європі зараз теж не до української ГТС. Хоча два роки тому обіцяли 2,5 мільярди доларів на модернізацію. У "Нафтогазі" вже б’ють у набат. Без підтримки ЄС та гарантованих обсягів транзиту Росії, перспективи нашої труби дуже туманні». Згадано про те, що опозиція не поділяє думки влади: «Але опозиція в добрі наміри влади не вірить, вважаючи, що трубу обміняють на дешевий газ». Але синхрон чомусь подано не когось із опозиції, а лідера фракції Партії регіонів Олександра Єфремова: «Через какой-то промежуток времени у нас газотранспортной системой будут заниматься не газовики, а металлоломщики». І на завершення – знову металобрухт: «Втім, ідеї газового консорціуму вже 9 років. Коли вона з’явилася вперше, обхідних газогонів Росії ще й у проектах не було. Однак сьогодні ці потоки ризикують перетворити нашу стратегічну дружбу на металобрухт».
Якби ці самі страшилки не лунали щороку в кінці грудня – коли постає питання про переукладення газових угод із Росією – протягом останніх декількох років, їх можна було б сприймати всерйоз. Але в журналістів, напевно, коротка пам’ять, тому металобрухт із заяв політиків подано як щось нове. А ось замовчування інших думок і варіантів перспективи, окрім консорціуму та металобрухту, короткою пам’яттю та навіть бажанням знову нагадати про українські газові проблеми з Росією європейцям – пояснити вже не можна.
Кучма
14 грудня – треба думати, з нагоди визнання незаконним порушення кримінальної справи проти Леоніда Кучми, – ICTV показав другу частину документального фільму «Змова», в якому обґрунтовується непричетність тестя Віктора Пінчука до приписуваних йому лиходійств. А 18 грудня естафету перебрали «Факти тижня». Щоправда, можна було чекати гіршого – слова «антиукраїнська провокація» і «змити пляму з репутації країни» пролунали з уст ведучої як непряма цитата Кучми. Зате погане, несмачне слово «вбивство» Оксана Соколова замінила м’якшим – «не знайшов підстав, які би вказували на перевищення другим президентом країни службових повноважень або його причетність до зникнення журналіста Георгія Ґонґадзе».
Не приховали й намірів оскаржити дії Печерського суду, які мають як прокуратура, так і вдова Георгія Ґонґадзе. Знайшовся час і для прямої мови адвоката останньої, Валентини Теличенко, але не про несправедливість рішення суду щодо Кучми, а про те, що треба розібратися з Миколою Мельниченком:
«Втім, Валентина Теличенко наполягає на тому, щоб довести до кінця справу проти самого майора Мельниченка, аби все-таки з’ясувати, хто за ним стоїть. Валентина Теличенко, адвокат Мирослави Гонгадзе: "Саме ще є один шматок діяльності – це справа за обвинуваченням Мельниченка, яку розслідує Служба безпеки України. Оскільки Мельниченко втік за межі України, то звичайно особливого оптимізму щодо справи за обвинуваченням Мельниченка в мене немає"».
Так Валентина Теличенко стала мимовільним союзником Пінчукового телеканалу в його боротьбі за доведення громадськості, що «за всім цим хтось стоїть» (хтось, але не Кучма).
Колег Оксани Соколової з інших каналів, не мотивованих родинними справами, ця тема не зацікавила. Винятком стали «1+1» із дуже стислим повідомленням, а також 5 канал – Азад Сафаров підготував повноцінний сюжет, у якому Теличенко також каже про Мельниченка, але зовсім з іншої позиції: наполягає на тому, що немає підґрунтя для визнання записів екс-майора незаконними. Сюжет загалом відображає стан речей; є в ньому й «народне» пояснення поспішних дій суду, озвучене Олексієм Подольським, який на знак протесту вийшов із зали суду: «Значить, вона так уже поспішає до дня народження Віктора Пінчука, що їй обов'язково треба винести рішення прямо до ювілейного столу».
Тимошенко
«1+1» згадував Юлію Тимошенко в контексті євроінтеграційних перспектив. Щоправда, з матеріалу Галини Шамбуровської можна дійти помилкового висновку, що українська влада пообіцяла піти Європі назустріч і залагодити справу Тимошенко:
«Жозе Мануель Баррозу, голова Єврокомісії: "Ми глибоко розчаровані вироком Юлії Тимошенко. Ми сподіваємося, що під час апеляційного слухання буде дотримано усіх норм демократії, незалежності суду, верховенства права та прав людини".
Галина Шамбуровська, кореспондент: Слова європейських очільників у Києві почули. Принаймні так запевняли представники керівної партії. Майже місяць тому до запланованого на 19-те грудня саміту обіцяли врахувати критику і знайти компроміс.
Олексій Плотников, фракція Партії регіонів: "Що стосується ризиків, ми готові ці ризики мінімізувати, ми готові їх обговорювати – ці ризики"».
Плотников каже про якісь «ризики», і з його слів не випливає, що влада згодна на компроміс щодо переслідування Тимошенко (що, власне, підтвердив подальший розвиток подій).
«ТСН. Тиждень» також повідомив про відеозапис із Тимошенко, відзнятий без її згоди в Лук’янівському СІЗО: «Натомість з'явилося відео камери, у якій перебувала Юлія Тимошенко. Вона, щоправда, відрізняється від тієї, якою була до ремонту, і на яку скаржилися захисники Тимошенко. Тож, мотиви демонстрації цих відео і фото зрозумілі – показати, що лідера опозиції утримують у пристойних умовах. Ну, а хто виклав у мережу відео із лазарету, де в кадрі Леді Ю сама щось обурено говорить, буде з'ясовувати Генпрокуратура, – пообіцяв її очільник Віктор Пшонка. Він назвав нарешті замовника цієї зйомки – перший заступник головного санлікаря Кравчук. У відповідь на протести адвокатів, що такі знімання – аморальні, тюремні керівники запевнили, що попередили лежачу Тимошенко про запис на камеру».
«Інтер» повернувся до сухого й офіційного стилю висвітлення справи Тимошенко: «Заседание Апелляционного суда Киева, который рассматривает жалобу Юлии Тимошенко на приговор в газовом деле, состоится 20 декабря. Его должны провести уже в присутствии обвиняемой. До этого суду должны предоставить новое заключение о состоянии здоровья Тимошенко. Меру пресечения для бывшего премьера, тем временем, не изменили. Тимошенко остаётся под арестом».
ICTV поєднав теми Тимошенко та євроінтеграції в матеріалі Олександра Візгіна, в якому також ідеться про відеозапис із СІЗО. Підводка Оксани Соколової сповнена не зовсім виправданого оптимізму: «Приємна новина з Німеччини. Україна виборола право проводити ще один єврочемпіонат – баскетбольний у 2015 році. Рішення ухвалено буквально годину тому у німецькому Мюнхені на засіданні Європейської баскетбольної Асоціації. Отже в спортивній сфері євроінтеграція України проходить успішно. Ну, а про успіхи в площині політичній дізнаємося завтра. На саміт Україна – ЄС покладають великі сподівання. Угода Про Асоціацію має стати початком процесу реального входження до Європейської родини. Напередодні в Києві тривали останні приготування і розставлялися останні акценти». Хто саме покладає великі сподівання? З якої радості проведення баскетбольного чемпіонату (м’яко кажучи, на кілька порядків менш престижного заходу за Євро-2012) – свідчення успішної «євроінтеграції у спортивній сфері»? Тоді треба було говорити й про відмову більшості футбольних команд базуватися в Україні (про це йшлося в матеріалі тижневика ТВі). Увесь цей позитивчик від ICTV особливо смішно виглядає на тлі вже відомих нам реальних результатів саміту.
Вже традиційно докладний і якісний матеріал про перебіг навколотимошенківських справ підготувала Ольга Сніцарчук для програми «Час. Підсумки» 5-го каналу. Щоправда, значну його частину присвячено історії суперечливого з морального погляду відеозапису, зокрема дано розлогий і не дуже інформативний синхрон адвоката й нардепа Сергія Власенка: «Ребята! Есть нормы морали. Когда больной человек лежит, не может встать и говорит: "Не снимайте меня!", а его снимают, это, наверное, ненормально. При этом я могу заметить, что в этой съемке есть элементы монтажа. Человек незаконно сидит в тюрьме 4 месяца, а вас интересует комната! Вы животное или вы человек?! Ответьте мне, оператор! Вы животное или вы человек?! А завтра они будут устраивать лайф-шоу из камеры Тимошенко?! О чем вы говорите?! Покрашенные стены… Так они бы еще и персидские ковры из приемной Хорошковского туда положили перед съемкой!». Так само й сцена полювання на потенційних операторів біля ізолятору – потішна, але не значуща для суспільства кадри.
ТВі сповістив про дві новини, на яких не акцентували інші – перспективи розгляду позову Тимошенко в Європейському суді з прав людини та її номінування на здобуття Нобелівської премії миру.
Євроінтеграція
Поєднуючи, як і колеги з ICTV, теми Тимошенко та євроінтеграції, ведучий «Подій тижня» на каналі «Україна» Андрій Данилевич вибухнув черговою сатиричною підводкою, з якої розпочався випуск програми. Спроби розібратися або прочитати між рядків, що ж хотів сказати Андрій у своїх сумбурних і барвистих слововиливах, уже стали для вашого автора своєрідним хобі. Одначе цього разу, що характерно, головний прогноз ведучого «Подій тижня» виявився абсолютно точним:
«Этот день мы отдаляли как могли. Но он пришел, уже завтра саммит Украина – ЕС, а Украина до сих пор не знает, что с этим счастьем делать. Вроде как в Европу стремимся, соглашение об Ассоциации хотим, и дипломаты наши, и Президент наш так говорят. Но как-то не четко. С оглядкой на Россию. Давайте посмотрим в корень этого вопроса. Европа требует освободить Юлию Тимошенко и допустить ее к выборам. И вот вам, украинцы, европерспектива. Такой сценарий крайне вероятен сейчас в Украине. Тимошенко никто освобождать не собирается, максимум женский корпус в СИЗО под Новый год откроют, а так, официально не правовых оснований. Есть приговор. И для европейцев создается лишь иллюзия каких-то правовых подвижек в этом вопросе, это и декриминализация, и разработка нового уголовного кодекса, и шанс на апелляцию приговора. Время затягивалось последний месяцы, чтобы припугнуть Россию европейским стремлением перед саммитом Украина – ЕС и получить скидку на газ. Все. Но в Кремле, во-первых, парни не из пугливых, во-вторых, тоже сильно сомневаются что Тимошенко вдруг на радость Европе выпустят на свободу перед парламентскими выборами в Украине. И вот теперь пришло время вскрывать карты. Основное требование Европы не выполнено, оппозиционеры продолжают праздновать день рождения за решеткой. Газ остается по цене 400 долларов и выше, новогодних подарков не будет, сказали в Москве. А завтра снова прозвучат лишь красивые слова о неизменных европейских стремлениях Украины».
Хоча, щиро кажучи, те саме міг би спрогнозувати перший-ліпший студент-політолог або журналіст, все ж таки для того, щоби сказати це прямим текстом у загальноукраїнському ефірі, потрібна сміливість і розв’язані власником та менеджментом руки. До того ж, сюжет Бориса Іванова, якому передувала підводка, виявився напрочуд притомним: кореспондент спробував пояснити на конкретних прикладах, що дасть Україні угода про асоціацію і чого чекають від неї представники бізнесу та промисловості, а не лише політики. На цьому, щоправда, український політичний елемент у програмі скінчився – пішла соціалка та інфотейнмент.
Не відстає від колеги з «України» й Віталій Гайдукевич із ТВі, який, на противагу сумбурові Данилевича, висловив усі свої сумніви щодо можливостей парафування угоди чітко, послідовно й промовисто, змалювавши еволюцію очікувань від саміту. Продовжила тему розмова в студії з керівником управління з питань євроінтеграції Адміністрації президента Євгеном Перелигіним. Розмова ця вийшла доволі жорсткою – ведучий нападав, чиновник оборонявся, особливо ж позиції гостя похитнулися після «блог-поста» Павла Бальковського.
Відвертий скепсис щодо перспективи парафування угоди чуємо й у підводці Алли Мазур («ТСН. Тиждень»): «Україна напередодні вирішального саміту. Угода десятиліття – те, чого не довелося досягти всім попереднім нашим лідерам могла стати реальністю уже цього понеділка. Асоціація із Євросоюзом і одночасно договір про Зону вільної торгівлі із ЄС – ці два ключові документи є фактично останнім кроком перед членством у Євросоюзі. Їх мали парафувати на саміті Україна – ЄС, запланованому на завтра, однак, найпевніше, цього не станеться, – кажуть експерти. Якщо і парафують, то тільки зону вільної торгівлі. Політичну частину – угоду про асоціацію – залишать на доопрацювання». Прогноз не голослівний – ведуча посилається на заяву президента Ради ЄС Германа ван Ромпея, який попередив, що від понеділкового саміту не варто чекати парафування угоди.
«Інтер» залишився вірний своїм традиціям: стислий офіціоз, жодних експертів і прогнозів: «19 декабря на самит Украина – ЕС в Киев приедет и президент ЕС, и глава Еврокомиссии. Виктор Янукович на встрече с дипломатами выразил надежду, что саммит будет успешным. Доминирующий для Украины – европейский вектор, а с Москвой у Киева стабильные, дружественные отношения, сказал Президент. Подписания соглашения об Ассоциации украинцам стоит ждать уже в следующем году.
Виктор Янукович, Президент Украины: "Наступний рік, як і цей, для України буде передусім роком європейським. Ми налаштовані на підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, визнання за Україною права стати повноправним членом європейської спільноти"».
Нестандартні теми
Лише «1+1» приділив дещицю уваги іншому важливому персонажеві, якого опозиція вважає політичним в’язнем – Юрію Луценку, показавши плакат, приготовлений для нього друзями на День народження.
ТВі ґрунтовно дослідив перебіг конфлікту навколо державних замовлень консорціуму ЄДАПС, одним із публічних вимірів якого стало звинувачення міністра юстиції Олександра Лавриновича у використанні краденої автівки. Автор сюжету Олег Криштопа сумлінно дав слово патронові ЄДАПСу – народному депутату Василеві Грицаку.
5 канал відреагував на хвилю пародій і жартів із приводу нестандартної київської ялинки, або «йолки», для контрасту показавши українську ялинку у Ватикані. На відкритті ватиканської ялинки побував і кореспондент «ТСН. Тижня», але український конус «1+1» не критикував.
«Інтер», продовжуючи тему «справжніх і несправжніх ліквідаторів», присвятив матеріал перевірці підстав для отримання чорнобильських пільг. Попри маніпулятивне зміщення акцентів – мовляв, держава не хоче платити пенсії не через те, що витратила гроші на інше, а через те, що не всі мають на них законне право, – тема справді важлива і розкрито її досить професійно. Можна припустити, що матеріал є свого роду відповіддю «Подробиць тижня» на нашу критику.
P.S. ICTV й натуралістичний донецький бандитизм
Доволі неоднозначно повелися творці «Фактів тижня», відкривши випуск розлогим сюжетом про пограбування банку в Донецьку. Подія важлива, і те, що про неї промовчали всі інші підсумкові, звернувши натомість увагу на події значно меншого масштабу, також вельми показово. Можливо, констатувати розквіт зухвалого бандитизму на вотчині чинної влади і безпорадність міліції просто бояться. Добре, що не боїться ICTV.
Одначе сюжет Мирослава Ганущака в тому вигляді, в якому він пішов в ефір, був би доречним у програмі «Максимум в Україні» або в «Надзвичайних новинах», але не в «Фактах тижня». Загалом цій темі (анонс+підводка+сюжет) присвячено майже сім хвилин ефірного часу. Відеозапис камер спостереження, на якому зафіксовано процес пограбування із стріляниною з автоматів, займає понад третину цього часу – близько десяти уривків, одні й ті самі кадри повторюються мало не рефреном, зокрема й ті, на яких на підлогу падають поранені кулями люди. (До речі, цікаво, чи давали ті з них, хто вижив, згоду на демонстрацію кадрів, на яких вони фігурують? А близькі чоловіка, який загинув?) Приблизно в половині випадків цей запис ніяк не перегукується з авторським текстом. Перебір навіть для «чоловічого» каналу ICTV. Забули, певно, що це не серіал «Бригада», і «в ролях» на плівці морально й фізично травмовані люди, які мають рідних і близьких.
Верстка випусків підсумкових тижневиків 11 грудня 2011 року
Перший національний, «Підсумки тижня»
Останніми днями хвиля народних протестів і заворушень сколихнула Казахстан
Трагедія цього тижня сталася у спокійній Бельгії
Як міські жителі можуть керувати землею біля їхніх будинків?
Битву за свої права ведуть українські секс-меншини
Як вибрати ялинкові прикраси, які не шкодять здоров’ю?
Після футбольного чемпіонату-2012 Україна прийматиме ще й євро з баскетболу
«1+1», «ТСН. Тиждень»
Трагедія у морі
Степовий бунт
Незгодна Росія
Україна напередодні вирішального саміту
Україна – ЄС
Розгляд скарги адвокатів Тимошенко перенесли на 20-те грудня
Тиждень за одну хвилину
Сьогодні стало відомо про дивовижне продовження історії із затриманими співробітниками міліції
Міністерство екології України вирушає у космос
Експеримент у нашій журналістській лабораторії
Скандалів через дитячі діагнози в Україні все більше
Утрачений спокій
Утрата
Найяскравіші кадри тижня
Головна ялинка країни набуде нового обличчя
«Інтер», «Подробиці тижня»
Поблизу Сахаліну затонула бурова платформа
Національне свято в Казахстані потьмарено заворушеннями
Правду про події в Казахстані журналісти здобувають важко
Європа намагається зрозуміти, звідки беруться терористи
Помер перший президент Чехії
Тимошенко прийде в Апеляційний суд у вівторок
Янукович вірить у європейський шлях України
Українська газова труба може перетворитися на металобрухт
В Україні активізувалися пошуки липових чорнобильців
Лікар швидкої допомоги – небезпечна професія
Українці все активніше залишають свою країну
Сьогодні Нікуліну було б 90
Україна проведе Євробаскет
ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»
Зухвале пограбування банку в Донецьку
Ефективність системи правосуддя цього тижня обговорюють і в Бельгії
Хто стоїть за погромами в Казахстані?
На порозі історичного саміту
З наближенням новорічних свят, європейців все більше тривожить практичне питання – чи не буде збоїв з постачанням газу
Кримінальну справу проти Леоніда Кучми Генеральна прокуратура порушила безпідставно
На 75-му році життя помер Вацлав Гавал
Проект «На рівних»
На площі Святого Петра за присутності 10 тисяч людей запалили новорічну ялинку привезену із Закарпаття
На головній площі Києва встановили новорічну ялинку
Приготування до новорічних свят поступово захоплює країну
Супершоу «Останній герой»
5 канал, «Час. Підсумки»
Це не Армагедон
Глава Мінвуглепрому проводить у Москві напружені газові переговори
Леонід Кучма цього тижня мав привід святкувати
Безвладдя поширюється Казахстаном
Росія між виборами
Персона року від журналу «Тайм»
Сьогодні помер Вацлав Гавел
Втрата кращих
Незрозумілий креатив
У Ватикані українська ялинка пішла на ура
«Україна», «Події тижня»
Сьогодні не стало Вацлава Гавела
Цей день ми віддаляли, як могли
За останніми даними, офіційними, під час масових заворушень у Казахстані загинуло вже 13 осіб, правозахисники кажуть про 70 жертв
Ви все ще думаєте, що чужих не буває? А уявіть, що для деяких батьків і власні діти чужі
Вас чують, бачать і читають
Про ялинки, яких просто так не купиш
ТВі, «Підсумки з Віталієм Гайдукевичем»
Сьогодні помер Вацлав Гавел
У Києві таки відбудеться 15 саміт Україна – ЄС
Гість студії – Євген Перелигін, керівник управління з питань євроінтеграції Адміністрації президента України
Віденська прописка українських капіталістів
2013 року в Україні запрацює ринок землі
Європейці гратимуть в футбол в Україні, але житимуть у Польщі
Гість студії – Артем Франков, головний редактор видання «Футбол»
Тимошенко судитиметься проти держави Україна та здобуватиме премію миру
Внутрішня армія міліцейської держави Україна
Розбірки довкола концерну ЄДАПС розпочалися зі з’ясування нюансів біометричних паспортів.
Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.