Попов із лопатою як символ прийдешніх виборів

31 Березня 2012
1614

Попов із лопатою як символ прийдешніх виборів

1614
Чорнуха про Оксану Макар, брудний піар Королевської, некоректні означення Порошенка та відбілювання обухівських виборів. Огляд телевізійних тижневиків за 25 березня 2012 року.
Попов із лопатою як символ прийдешніх виборів

Сусідство у стрічках новин заголовків «Киянина можуть посадити на сім років за купівлю брелока в інтернеті» і «Депутату дали два роки умовно за вбивство» визначає головний інформаційний тренд тижня: підвищену увагу до соціальної несправедливості, неправедного правосуддя та недоторканності «еліти» у зіставленні з упослідженістю простих смертних громадян. Цікавість аудиторії (а отже й медіа) до кримінальних новин, особливо тих, у яких фігурують можновладці або їхні родичі, відчутно зросла. До історії Оксани Макар, у висвітленні якої подекуди зашкалює натуралізм та цинічна скандалізація, додались інші, які охоче висвітлюють провладні телеканали, не забуваючи засвідчити активність або, принаймні, словесну готовність влади карати винних.

Серед головних політичних подій тижня – призначення Петра Порошенка міністром економічного розвитку та торгівлі; ухвалення кошторису Верховної Ради на 2012 рік; саміт ЄврАзЕС, із нагоди якого Віктор Янукович злітав до Росії та зустрівся із Володимиром Путіним; прийняття до відома звіту тимчасової слідчої комісії із розслідування підписання угод між «Нафтогазом» і «Газпромом» 2009 року; з’їзд Української соціал-демократичної партії, на якому вона змінила назву на «Партія Наталії Королевської “Україна – Вперед!”». Якщо минулої неділі не всі телеканали встигли оперативно отримати інформацію з виборів в Обухові, то розголос та розвиток історії про напад регіонала Петра Мельника на Ірину Геращенко з НУНС, без сумніву, мав привернути їхню увагу цього разу. До того ж, результати цих виборів також вельми показові – представник Партії регіонів Олександр Левченко переміг, обігнавши кандидатів від партії «УДАР» та «Батьківщини», чий сукупний результат був вищим за показник лідера.

5 канал, «Час. Підсумки»

Розпочнімо з найцікавішого: як відреагував тижневик 5-го каналу на призначення Петра Порошенка міністром?

Відреагував стримано, включивши у дайджест «інших» (себто не вартих окремого висвітлення) політичних подій тижня повідомлення: «Петро Порошенко таки став міністром економічного розвитку та торгівлі. Указ з’явився через місяць після публічної пропозиції Президента. Порошенко пообіцяв допомогти Кабміну із, як він висловився: демократичними пріоритетами” і запропонував план із 12 пунктів». Максимально коректно. У матеріалі це повідомлення (навмисно чи ні – знають лише автори) стоїть поруч із «німим докором» власникові каналу: інформацією про те, що Юлія Тимошенко (ув’язнена роботодавцями Петра Порошенка) серйозно хвора, із посиланням на «Українську правду»: «Юлія Тимошенко має цілий букет хвороб хребта, її мучать нестерпні болі і неможливість самостійно пересуватися, операцію варто було робити ще восени. Про це свідчать висновки німецьких медиків, оприлюднені інтернет-виданням Українська правда”. У пенітенціарній службі та в МОЗ запевняють, що створили їй всі умови для лікування у в’язниці, та сама вона лікуватися там відмовляється».

Випуск розпочали з критичного сюжету Азада Сафарова про ухвалений кошторис Верховної Ради. Цікавий експеримент – автор опитав депутатів, скільки грошей потрібно їм на місяць для прожиття. І сильний фінал: «Скільки ж насправді депутату потрібно для того, щоб почуватися на роботі адекватно? Парламентарії тепер можуть вголос не казати. Цього тижня Конституційний Суд дозволив їм ще півроку не декларувати свої видатки, а ховати їм є що. У декого на руках час відраховують годинники вартістю сільського бюджету».

Чимало уваги приділили темі прийдешніх виборів, якої інші канали ніби й не помічають: зокрема, в сюжеті Ірини Герасимової висвітлено конфліктні вибори в Обухові й дано певні прогнози, серед них цінні коментарі Ірини Бекешкіної. Олександр Аргат розслідував випадок із притягненням до відповідальності людини, яка придбала брелок в інтернет-магазині. Узявши за інформаційний привід активізацію боротьби з епідемією туберкульозу, Людмила Голодник дослідила, як це робиться в Грузії. Теми проблемні й злободенні.

Поки що можемо констатувати: зуби в однієї з останніх «зубатих» щотижневих інформаційно-аналітичних програм нашого телебачення із приходом Порошенка в Кабмін не випали. Втім, висновки робити зарано – подивимось, як реагуватиме «Час. Підсумки», коли проштрафиться безпосередньо Азаров або інші міністри, не кажучи вже про самого Порошенка.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Орієнтуючись на соціалку й «позитивчик», тижневик державного каналу дійшов до стану цілковитої деполітизованості. Антибілоруська хвиля, розпочата позаминулої й продовжена минулої неділі, нарешті припинилась, і єдиним матеріалом із неявним політичним підтекстом у випуску став перший сюжет авторства Тетяни Мельниченко, присвячений «мовному питанню». Інформаційним приводом стала публікація опитування Київського міжнародного інституту соціології. Опис ситуації в підводці ведучого Андрія Сміяна дивує схематичністю та голослівними (власне, недостовірними) твердженнями: «Мовне питання останнім часом якось відійшло на другий план. І політики, і прості українці більше зосередилися на економічних аспектах життя. Однак мовна дилема в країні від цього не зникла. Як і раніше, одні наполягають, що російськомовних утискають. Інші – що захищати в Україні треба саме українську». Де логіка? Якщо тема відійшла на другий план, чому взагалі їй треба приділяти увагу? Сюжет, утім, збалансований, побудовано його переважно на коментарях компетентних спікерів. Чого бракує, то це очевидної думки про те, що саме роздмухування мовної проблеми є передвиборною маніпуляцією.

Також звертає на себе увагу повідомлення, покликане продемонструвати, як влада бореться за справедливий суд над «мажорами» (народний гнів, спрямований на цю умовну категорію після наруги над Оксаною Макар, представники влади вже не перший тиждень прагнуть осідлати): «Прокуратура оскаржуватиме вирок, який цього тижня суд виніс екс-депутату Софіївського району Дніпропетровської області Олександру Тарану. Два роки тому посадовець, відпочиваючи біля ставка, посварився з 25-тирічним чоловіком, який дозволив собі купатися поряд. Таран взяв автомат і розстріляв хлопця впритул на очах у дружини й маленького сина. А потім утік. Суддя визнав такі дії самообороною й дав екс-депутату два роки умовно. Убивцю звільнили просто в залі суду. І це при тому, що звинувачення просило 14 років за ґратами. Що змусило суддю повірити в невинуватість стрілка, можна лише здогадуватись». Можна було не здогадуватись, а поцікавитися матеріалами справи, адже вирок мав бути якось обґрунтований.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Розпочинають із теми, яка справді стосується кожного, хоча актуальність її висвітлення на початку випуску сумнівна: причин, обставин та перспектив переходу на літній час. Далі – розвиток подій у справі Оксани Макар. До матеріалів, підготовлених «ТСН. Тижнем», можна висловити чимало претензій, деякі з яких збігаються з експертними зауваженнями в тексті «За межею добра і зла». Надмір натуралістичних подробиць, наведення «фактів» вельми сумнівного походження («Проникла інформація, що це встановили після дослідження презервативів із квартири, де знущалися над дівчиною»), численні недостовірні посилання і, нарешті, роздмухування історії про якихось «хедхантерів», якими начебто могли бути підозрювані (фахівцям із пошуку персоналу, яких в Україні традиційно називають хедхантерами, напевно, не дуже приємно було це чути). При цьому Алла Мазур називає цю деталь, розписану в матеріалі Сергія Швеця, «неймовірною». Якщо неймовірна, навіщо взагалі про неї говорити? Скандалізація теми миколаївського злочину в цьому випуску програми прикро контрастує із щирим та проникливим матеріалом Ольги Кашпор, показаним у попередньому.

Недостовірне посилання («у БЮТ») бачимо й у короткому повідомленні про звіт тимчасової слідчої комісії, очолюваної Інною Богословською: «У державній зраді фактично звинуватила Верховна Рада Юлію Тимошенко. Підписуючи газові угоди 2009 року, ідеться у звіті парламентської слідчої комісії, Тимошенко приховала, що причетні до неї приватні компанії мають борг і перед Росією. Цей звіт рада вирішила передати в СБУ і Генпрокуратуру, а також в Раду Європи, Європарламент, ООН та ОБСЄ. В БЮТ звинувачення проти їхньої лідери назвали цинічною брехнею». В цьому повідомленні не зазначено, що Верховна Рада прийняла звіт до відома.

Ще одна політична новина, що потрапила до випуску – входження Петра Порошенка до уряду. Її висвітлено побіжно, без доречних у цьому випадку експертних коментарів. А ще цікаво, чи свідомо лукавить Алла Мазур, кажучи, що «Порошенко таки погодився увійти в уряд свого колишнього політичного суперника»? Адже добрі стосунки між Порошенком та Азаровим є загальновідомим фактом, як і те, що Петро Олексійович разом із Миколою Яновичем були співзасновниками Партії регіонів й разом стояли на Майдані. Суперниками ж у прямому сенсі слова вони ніколи не були, хоча якийсь час належали до протиборчих таборів.

На межі політики і лайфу перебуває якісний і дотепний сюжет Ольги Василевської про перспективи впровадження податку на розкіш, який наочно демонструє глибину знахабнілості українських політиків. На цій самій хвилі – повідомлення про будівництво приватного інтернату для сиріт мешканців Кончі-Заспи. І, очевидно, в цьому самому руслі має сприйматися повідомлення про напад регіонала Петра Мельника на опозиційну депутатку Ірину Геращенко, хоча цю подію варто було б подавати в контексті порушень на виборах в Обухові. Цього, на жаль, не сталося: ситуацію змальовано як «депутатську бійку» на порожньому місці.

«Інтер», «Подробиці тижня»

Починають із соціалки: матеріал про те, що в Україні збираються заборонити сурогатне материнство для іноземців, далі – тема зґвалтувань (Олег Панюта вживає щодо групового зґвалтування дикуватий термін «груповуха»).

Рубрику «паркет» присвячено цього разу ювілею Служби безпеки України – звісно ж, із звичним беззмістовним синхроном Януковича, та й зміст самого повідомлення дивує екстремальною неінформативністю : «Борьба с коррупцией и преступностью – ключевые задачи, которые стоят перед СБУ. Служба безопасности Украины сегодня отмечает 20 лет со времени своего создания. И все эти годы в ведении службы – защита государственного суверенитета, борьба с терроризмом, информационная безопасность. Виктор Янукович поздравил силовиков с юбилеем, рассказал о реформах в стране, которые затронут и людей в погонах.

Віктор Янукович, Президент України: “Реформи, розпочаті в державі, не можуть оминути і Службу безпеки України. При цьому здійснюються ці реформи в дуже складних економічних умовах.. Тому екстенсивний шлях розвитку Служби є неприйнятним. Служба безпеки має увібрати в себе увесь позитивний досвід побудови спецслужб у країнах Європейського Союзу”». У такому ж стилі повідомляють про зустріч Януковича з Путіним у Москві.

Далі – те, за що має бути соромно Олегу Панюті й кожному співробітникові каналу «Інтер», причетному до створення «Подробиць тижня». Про вибори в Обухові:

«Власть обеспечит демократический и прозрачный парламентский избирательный процесс, об этом заявил премьер-министр на сессии Обуховского горсовета в Киевской области. Николай Азаров представил нового мэра Александра Левченко. Выдвиженец Партии регионов победил на внеочередных выборах в прошлое воскресенье, почти на 20% опередив своего ближайшего конкурента. Николай Азаров уверен: выборы прошли прозрачно и теперь его однопартиец обязан оправдать доверие, оказанное ему жителями города.

Микола Азаров, прем’єр-міністр України: “В обществе, стране навязывается миф, что предстоящие выборы в Верховный Совет будут фальсифицированы. Вот поэтому мы постарались сделать всё, чтобы выборы прошли абсолютно честно, прозрачно”».

Це не лише «паркет», пропагандистський синхрон і відсутність балансу, але й замовчування важливих обставин, за яких відбулися згадувані вибори – зокрема, конфліктів на виборчих дільницях та рукоприкладства, до якого вдався соратник Миколи Азарова Петро Мельник, напавши на народного депутата Ірину Геращенко. До цього ще й хвалебний сюжет про те, як Кабінет Міністрів збирається подбати про людей, які вклали в гроші в так і не збудоване житло.

«Україна», «Події тижня»

Починають із несподіваним пафосом на несподівану тему – підготовку до парафування угоди про асоціацію з ЄС: «Украина собирается подписать исторические документы. Про уникальное геополитическое положение страны пишут во всех учебниках и говорят все политики. Теперь страна впервые в своей истории пытается использовать это преимущество с максимальной для себя выгодой, став крупнейшим торговым партнером одновременно и для запада и для востока. Уже через пять дней, 30 марта в Брюсселе Украина и Европейский Союз парафируют, то есть утвердят окончательный текст соглашения об ассоциации. Оно предполагает и создание зоны свободной торговли с Европой. Свободная торговля – это торговля без пошлин и ограничений и не только торговля». На якийсь момент це видається мало не пропагандою євроінтеграції. Втім, далі Андрій Данилевич балансує проєвропейський крен: «Но страны СНГ – тоже важный рынок. Только с Россией товарооборот более 50 миллиардов долларов в год. Терять таких партнеров нельзя и свободно торговать тоже нужно. И вот на следующей пленарной неделе, вполне возможно Верховная Рада проголосует и за зону свободной торговли с СНГ. В двух зонах одновременно – случай не уникальный. Европейцы не возражают, просят только не вступать в Таможенный союз. Россияне тоже не против, только вот отчего они регулярно начинают торговые войны? То украинский сыры, то вагоны на рынок свой не пускают. Да и цену на газ российские друзья снижать не хотят, мол, вступайте в Таможенный союз, и будет вам хорошо. Как дружить и торговать со всеми сразу и ни с кем не поссорится?».

Тему розкрито в добротному сюжеті Бориса Іванова з наскрізною метафорою сідання на шпагат. У ній, зокрема, автор торкнувся й табуйованої більшістю провладних українських ЗМІ теми – заяви Януковича «для Росії» про те, що в Україні російській мові начебто дадуть статус другої державної. На додачу до оцінкових суджень та іронічних висновків автора сюжету глядачам запропоновано коментарі аж двох експертів – Віктора Небоженка та Володимира Фесенка.

Далі – повідомлення про ухвалення кошторису Верховної Ради, з якого ведучий несподівано перестрибнув на тему метаморфоз політичних сил, увінчану незмістовним і дуже підозрілим синхроном Наталії Королевської: «Кстати о внефракционных. Накануне парламентских выборов мы все можем стать свидетелями еще не одного исчезновения или появления новых политических сил. На прошлой неделе мы говорили как Партия регионов, по сути, поглотила “Сильную Украину”, детище Сергея Тигипко исчезло с политической карты, а вот на этой неделе новая политсила появилась, точнее переродилась. И пока не понятно, к кому примкнет в будущем. Недавно изгнанная из блока Юлии Тимошенко, Наталия Королевская решила переименовать свою Украинскую социал-демократическую партию в партию “Украина – вперед!”.

Наталія Королевська, народний депутат України, лідер партії “Україна – Вперед!”:Наша задача – построить новую, сильную политическую силу. Новую силу с новыми лидерами"».

Саму подію, з огляду на тематичне безриб’я, цілком можна було висвітлити. Дивує некритичність подання інформації (певний іронічний відтінок має лише слово «изгнанная») та наведений синхрон, який нічого не ілюструє, а є суто агітаційним. З огляду на загальновідомі обставини появи у ЗМІ всього, що стосується Наталії Королевської, якщо це не джинса, то творцям «Подій тижня» варто було попрацювати над матеріалом ретельніше.

Останній сюжет випуску докладно і глибоко (хоча дещо небезсторонньо, з явною симпатією до «сил добра») висвітлює тему чергової спроби збудувати багатоповерхівку на Пейзажній алеї та організованого опору цій спробі – як справжнього, так і суто піарного. Більшість ЗМІ або взагалі проігнорували цю тему, або висвітлили її в піарно-міфологічному ключі, квінтесенцію якого можна бачити на рекламних моніторах у Києві: мовляв, голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов разом із киянами не дав забудувати сквер. У матеріалі «Подій тижня» Попов фігурує, одначе з відведеної йому ролі глядачі можуть здогадатися про піарну природу його появи в цій історії: «На переднем крае с лопатой председатель Киевской горадминистрации Александр Попов. Здесь будет городской сквер, и никаких стройплощадок. А землю МИД под застройку выделили предшественники, это они напартачили». Виправдання ж речника Міністерства внутрішніх справ, яке прагне забудувати Пейзажну алею, говорить саме за себе.

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Розпочинають із двох кримінальних історій – нападу на військову частину в Харкові, що закінчився вбивством одного з нападників, та замаху на голову правління банку «Союз» Сергія Дядечка. Далі – коротко про Оксану Макар:

«Увесь тиждень країна продовжувала стежити за справою Оксани Макар. Дівчина, над якою жорстоко познущалися троє молодиків, у вкрай важкому стані. Керівник Донецького опікового центру Еміль Фісталь каже, каже що вона спалена дотла. Оксані зробили вже кілька операцій по видаленню мертвих тканин, втім, чи виживе вона – досі питання відкрите. Міліція оприлюднила інформацію про минуле дівчини. Виявляється, вона неодноразово притягувалася за проституцію, грабежі та вимагання. З хлопцями пішла на квартиру добровільно. Втім, їх вчинок від того не стає менш жахливим. Правоохоронці нині запевняють, що жоден з ґвалтівників не уникне відповідальності. Після провалу розслідування на першому етапі у правоохоронних колах полетіли перші голови. Звільнено прокурора Центрального району Миколаєва та його заступника, а також трьох працівників міліцейських слідчих підрозділів». Очевидно, що «міліція оприлюднила» – посилання недостовірне, та й сама ця інформація, поширювана про дівчину, яка доживає останні дні з несумісними з життям травмами, виглядає в сюжеті як блюзнірство. Якщо «їх вчинок від того не стає менш жахливим» (а насправді поширення інформації, що дискредитує Оксану Макар, нічим іншим, аніж прагненням подати вчинок ґвалтівників-убивць як не такий уже й жахливий, пояснити неможливо), тоді навіщо взагалі про це говорити?

Із Москви Володимир Соколов привіз розлогий переважно «паркетний» сюжет про саміт ЄврАзЕС. У ньому є навіть кілька коментарів експертів та представників опозиції (Юрія Кармазина, Володимира Огризка та Володимира Бондаренка), одначе в місці, де йдеться про зустріч Януковича з Путіним, у журналіста прориваються нотки прес-служби Банкової:

«Саміт ЄВРАЗЕС був не головним від час відрядження українського Президента в Росію. Запланована зустріч Віктора Януковича з Володимиром Путіним була куди важливішою, вперше після обрання останнього президентом Росії.

Володимир Путін, прем’єр-міністр Росії: “Я очень рад, что у нас есть возможность отдельно встретиться и поговорить о том, что сделано”.

Віктор Янукович, Президент України: “Прежде всего, хотел, Владимир Владимирович, поздравить вас с победой, которую мы связываем со стабильностью”».

У схожому міфологічно-хвалебному дусі висвітлюють і призначення Порошенка: «Перейматися економікою країни відтепер буде Петро Порошенко. Колишнього учасника помаранчевого Майдану таки призначили міністром економічного розвитку і торгівлі в уряді Азарова. Указ з’явився на сайті президента цієї п’ятниці, рівно за місяць після того, як Порошенко запропонували посаду. На своїй сторінці у Facebook політик написав, що це було непросте рішення, але поставивши на одну чашу терезів особисті амбіції, а на іншу – ситуацію в економіці, рішення було прийняте. За словами Порошенко, головними якостями нової економічної політики України мають стати європейські цінності і стандарти. І саме для європейців, на думку експертів, призначення Порошенка має стати добрим знаком. Наділ Петру Олексійовичу дістався вкрай непростий. Чого варті лише ціни на бензин, які останнім часом знову б’ють рекорди, і це напередодні посівної». Порошенко – не просто «учасник помаранчевого майдану», він був секретарем РНБОУ й міністром за президентства Ющенка, другом і кумом самого Ющенка, одним із лідерів «Нашої України». Що ж до експертної думки, то глядачі заслужили тільки недостовірного посилання на «думку експертів».

Далі витягають на світло ще одну вже призабуту мажорсько-корупційну історію: заарештованого за звинуваченням у корупції Володимира Галицького, колишнього голови Державної служби зайнятості, на чиїх закордонних рахунках знайшлося багато грошей. І ще одну історію, на яку інші канали уваги не звернули – про начебто конфлікт у лавах БЮТ, і не лише навколо Королевської:

«За тиждень до першого з’їзду без Тимошенко не вщухають розбірки в стані БЮТ – Батьківщини”. Євген Суслов та Наталя Королевська, яка цього тижня встигла перейменувати УСДП у партію “Україна – вперед” і провести з’їзд новоствореної політсили, заявили, що їхні виключення з БЮТ не легітимне і Тимошенко про нього нічого не знала.

Наталія Королевська, лідер партії “Україна – вперед!”: “Они подменили свои ценности на кулуарные договоренности, на то, что бы захватить власть в блоке. На то, что бы делить списки”.

Тим часом у полку нардепів, які отримали від нового керівництва фракції червоні картки може прибути. В пресу просочилася інформація, що два десятки відомих бютівців не отримали мандати для участі у березневому з’їзді партії. Їх проігнорували на обласних партійних конференціях. Серед не обраних на з’їзд такі відомі соратники Тимошенко, як Сергій Міщенко, Олександр Гудима, колишній лідер фракції Олег Білорус. Депутати Уляна Мостипан та Віктор Таран підтвердили нам, що поки не мають мандатів. Але пояснюють це не чисткою лав, а суто технічними проблемами. Спростував інформацію про новий розкол в партії і народний депутат Андрій Павловський.

Андрій Павловський, народний депутат України, фракція БЮТ – “Батьківщина”:Технічні проблеми і просто на ті квоти, які виділяються на області не вистачило місць на всіх там депутатів. Зараз політрада партії, згідно із статутом, дала доручення розширити представництво від областей, щоб всі народні депутати, хто має бажання були делегатами з’їзду”.

За неофіційними даними, Юлія Тимошенко передала лідеру фракції Андрію Кожемякіну вимогу, щоб на з’їзд делегували таки усіх нардепів».

Історія всуціль недостовірна: нам не відомо, звідки у автора сюжету Максима Кропивного «неофіційні дані», і до якої «преси» і звідки «просочилась інформація». Можливо, це й параноїчне припущення, але вся ця базована на непідтвердженій (та ще й спростованій депутатом Павловським, як стверджує автор сюжету) інформації новина була покликана засвітити Королевську в позитивному іміджі борця за правду на тлі підкилимних інтриг у БЮТ, однією з яких, відтак, виглядає й виключення «соціал-демократів» із фракції. Отже, маніпуляція.

Розповідають про напад Петра Мельника на Ірину Геращенко, одначе змальовують ситуацію в жовтувато-скандальних тонах і не наводять інформації про порушення на виборах в Обухові, яка – хоча б зі слів опозиції – могла би пояснити, що на дільниці робила Геращенко. Виглядає так, ніби двоє депутатів знічев’я побились у чистому полі. На завершення дайджесту подій від Максима Крапивного – черговий піар Бориса Колесникова на тему легендарних поїздів, що їздитимуть із Києва до Львова за чотири з половиною години. Підлеглі Оксани Соколової, певно, забули, що на цю легенду від міністерства інфраструктури у їхній програмі нещодавно кинув заслужену тінь сумніву їхній колега Мирослав Ганущак.

ТВі, «Підсумки з Віталієм Гайдукевичем»

Один із найпритомніших випусків програми за останні місяці. Для початку Віталій Гайдукевич змалював безрезультатність поїздки Януковича до Москви та зустрічі з Путіним (стає смішно, коли порівнюєш версії ТВі та ICTV – подія ніби одна, а картинки кардинально протилежні), а також передвиборну активність глави держави. Від цієї теми перейшов до Юлії Тимошенко – поточну ситуацію у справі екс-прем’єра змалював у сюжеті Роман Недзельський. Він докладно зупинився на звітові комісії Інни Богословської, який провладні канали сором’язливо оминали або висвітлювали побіжно. Матеріал збалансований, містить експертні коментарі й загалом логічно пояснює, навіщо українській владі доводити державну зраду Тимошенко. До розмови в студії на цю тему запросили нардепа-регіонала Олексія Плотникова.

Представляючи наступний сюжет – про те, як влада планує просунути на посаду міського голови Києва чинного голову КМДА Олександра Попова – Віталій Гайдукевич робить доволі ризиковані твердження, наприклад, що Партія регіонів візьме гроші на агіткампанію свого кандидата з бюджету, а показову участь Попова в захисті Пейзажної алеї називає політичним фарсом. У висвітленні цієї теми авторка сюжету Юлія Куценко значно ближча до дотримання професійних стандартів, та й фактаж та ілюстративний матеріал, який вона дібрала, зазвичай не потребує підкріплення оцінковими судженнями – він достатньо показовий. Потішили також спокійний тон сюжету та симпатичний прикінцевий стендап на тлі «Києва в мініатюрі». Цю тему продовжили обговоренням у студії з київським бютівцем Олександром Бригинцем, який, зокрема, «пожартував», що «Попов помер. Бо про Попова або добре, або ніяк». Заключна велика тема випуску – зловживання у правоохоронних органах.

Верстка підсумкових телетижневиків 25 березня 2012 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

Як вирішити мовну дилему в Україні?

Прокуратура оскаржуватиме вирок екс-депутату Софіївського району Дніпропетровської області

5-річному Єгору Жосану, хворому на лейкоз та гепатит, потрібне термінове лікування

Рух childfree останнім часом стає все популярнішим і в Україні

В Україні щороку росте попит на конярів

Як побачити світ, коли в гаманці небагато грошей?

«1+1», «ТСН. Тиждень із Аллою Мазур»

За літнім часом

Врятувати Оксану

Пік насильства

Щогодини четверо українців помирають через туберкульоз

У державні зраді фактично звинуватила Верховна Рада Юлію Тимошенко

Два роки умовно отримав колишній голова Верховної ради Криму Анатолій Гриценко

Петро Порошенко таки погодився увійти в уряд

На 80-му році життя померла вдова В’ячеслав Чорновола Атена Пашко

Не витримав випробування вболівальниками новозведений НСК «Олімпійський»

Депутати Верховної Ради цього тижня ухвали собі новий бюджет

Тут збудують школу-інтернат для сиріт заможних жителів Конча-Заспи

Україні замах на депутатську недоторканість

Перший в Україні двоповерховий потяг прибув до Харкова

Голлівуд у лісах Вологодщини

Максим Дмитренко цього тижня вийшов на волю

Прорив українського любительського боксу

Український Тиждень моди – один із найвідоміших фешн-проектів Східної Європи

«Інтер», «Подробиці тижня»

Українкам майже заборонили народжувати дітей для іноземців

В Україні епідемія зґвалтувань

Служба безпеки України сьогодні відзначає ювілей

Янукович поспілкувався в Москві з Путіним

Азаров похвалив вибори в Обухові

Кабмін приготував новий план допомоги ошуканим інвесторам житла

«Людей Сонця» не можна тримати в тіні

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Напад на військову частину в Харкові цього тижня вразив своєю зухвалістю

Дивом лишився живий банкір Сергій Дядечко

Увесь тиждень країна продовжувала стежити за справою Оксани Макар

Цього тижня у Москві відбувся черговий саміт ЄВРАЗЕС

Перейматися економікою країни від тепер буде Петро Порошенко

Рейтинг тижня Максима Крапівного

ЄВРО-чемпіонат з футболу захопив навіть світ моди

5 канал, «Час. Підсумки з Тетяною Даниленко»

Викорінювати корупцію коленим залізом не вийде

Нинішня парламентська каденція допрацьовує останні півроку

Час підсумки тижня далі в короткому огляді

В Україні почали масово судити власників записувальних приладів

За боротьбу із епідемією туберкульозу взялася українська влада

«Україна, «Події тижня»

Україна збирається підписати історичні документи

Верховна Рада затвердила кошторис витрат на 2012 рік

В Україні може стати одним пам’ятником світового значення більше

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».Засади моніторингу дивіться тут.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
kmv.gov.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1614
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду