Цього разу тижневики мали безсумнівну першу й головну тему – вибухи в Дніпропетровську. А також мали вибір: подати цю подію «міфологічно», відмовившись від пошуків потаємних мотивів та cui prodest, або ж урахувати підозрілі обставини. Дехто переборщив із першим, звівши розповідь до озвучення версій влади та силовиків, дехто – з другим, беззастережно зобразивши те, що відбулось, як сплановану владою акцію з відвертання уваги від знущань із опозиціонерів-політв’язнів. Чого було порівняно мало, то це журналістики – роботи в полі, ексклюзивних свідчень очевидців і постраждалих, власних розслідувань і знахідок. Хоча, звісно, більшість телеканалів послали свої знімальні групи до місця події й підготували матеріали, одначе більшість із них доволі однотипні. У деяких фігурує піар Януковича, який відвідав постраждалих у дніпропетровській лікарні.

Важливою дилемою для телевізійників стало висвітлення низки скандальних новин із Качанівської колонії: спершу заяви Юлії Тимошенко про побиття, згодом підкріпленої фотографіями з синцями на її тілі, а потім – оприлюдненого низкою інтернет-видань відеозапису, на якому «жінка, схожа на Тимошенко», ходить камерою та цілується з чоловіком. «Телекритика» вже писала про те, що більшість телеканалів продемонструвала в новинах 24 квітня ці сумнівні кадри. Не втрималися й тижневики. А телеканал «Інтер» побудував на записові піраміду маніпуляцій, яких не дозволяв собі вже давно. Характерно, що ніхто не послався на сайт УНН, який оприлюднив відео.

Ще одним вагомим інформаційним приводом стало обрання та приведення до присяги за доволі сумнівних із погляду моралі обставин омбудсмана Валерії Лутковської. Те, що регіонали діяли прагматично і практично використали вибухи в Дніпропетровську, підтверджує описана журналісткою СТБ Ольгою Черваковою розмова з Михайлом Чечетовим у парламентських кулуарах («Девочки, вы оцените красоту игры!»). Але й тут багато кому забракло стриманості для того, щоб відсіяти конспірологічні версії. Звісно, влада хоче мати «свого» омбудсмана, особливо зважаючи на те, як поводиться в останні місяці Ніна Карпачова, відверто стаючи на бік Юлії Тимошенко та Юрія Луценка; одначе цінність цієї посади не настільки велика, щоб задля прискорення присяги влаштовувати криваві провокації. Власне, не було в програмах, які почасти претендують на аналітичність, відповіді на закономірні питання: що взагалі може омбудсман? Навіщо він потрібен чинній владі? Чи є його впливовість питомою, чи залежить від дозволеного владою?

5 канал, «Час: Підсумки»

Випуск під наскрізним заголовком «Без гальм». Першу тему – вибухи в Дніпропетровську – розбирають дуже ґрунтовно: зі свідченнями очевидців, зокрема й такими, що викликають підозри в причетності влади до вибухів (БТРи в Дніпропетровську за день до інциденту – на жаль, із недостовірним посиланням «обговорюють в інтернеті», «мережею розлетілося фото»), і чітко артикульованою (устами священика УАПЦ з Дніпропетровська отця Никанора, дослідників медіакомунікацій Георгія Почепцова та Лідії Смоли) версією про «спіндокторство» – навмисне відвертання уваги суспільства від незручних для когось тем. (У критично налаштованому до влади середовищі ця версія була найбільш обговорюваною.) Про що йдеться, сказали також прямим текстом: «Конкурувати з синцями Тимошенко могла хіба що бомба – в прямому сенсі слова. Більший негатив затьмарив собою менший». Цю думку почасти збалансовано коментарями політолога Володимира Фесенка, який дуже обережно каже про припущення щодо «відвертання уваги» і зауважує, що в конспірологічні припущення не вірить, адже вибухи перед футбольним чемпіонатом створюють владі забагато проблем. Проводять пряму паралель між вибухами житлових будинків у Росії, які сприяли обранню Володимира Путіна, та дніпропетровськими подіями. Мудрим рішенням було відокремити експертні думки й пояснення від заяв політиків та вокспопу дніпропетровських перехожих, які також висловили власні версії. У другу частину сюжету майстерно вплетено кадри піар-візиту Януковича до лікарні, де він демонстрував турботу про постраждалих від вибухів перед телекамерами.

Якщо хтось і справді намагався відвернути увагу від побиття Тимошенко вибухами в Дніпропетровську, то з 5-м каналом цього не вийшло: про синці на тілі лідерки «Батьківщини» розповідають докладно, згадуючи Ніну Карпачову та її «прощальний подарунок» (із коментарями Олександра Єфремова, який пояснює: екс-омбудсмана підкупила опозиція, пообіцявши місце у списку) та критичні висловлювання іноземних лідерів і міністрів. У цьому контексті кажуть і про заклики бойкотувати Євро-2012 та відмову німецьких високопосадовців їхати на Ялтинський саміт. У сюжеті Ольги Сніцарчук надзвичайно промовистий відеоряд – синхрон Євгенії Тимошенко, яка плаче, коментуючи фото побитої матері, збалансований запереченням представника Качанівської колонії Андрія Коваленка, який «стріляє» очима і висловлюється непереконливо. Баланс у матеріалі дотримано сумлінно. Відео з камери демонструють лише невеликими уривками – на екранах планшетних комп’ютерів депутатів у Верховній Раді, що має засвідчувати потужність скандального розголосу. Посилання недостовірне – «на одному з сайтів із провладними симпатіями»» (чому не назвати УНН?). І знову зображення каже більше за слова – тюремник Сергій Сидоренко, який із хитрою усмішкою каже «…але те, що воно правдиве, то це дійсно», та Сергій Власенко, який упевнено заявляє: «Це фейк». У матеріалі Ольги Сніцарчук згадуються й дніпропетровські вибухи, які трактуються як привід для розблокування парламенту та приведення до присяги нового омбудсмана Валерії Лутковської.

Обранню Лутковської присвячено окремий сюжет (автор – Анна Мірошниченко): екскурс в історію роботи першого українського омбудсмана Ніни Карпачової (із низкою критичних та незручних моментів, таких як мимовільний образливий жест під Кабміном та зрив переговорів із сомалійськими піратами), коментарі правозахисників, обставини голосування за нового омбудсмана і – цікава деталь – схвальна оцінка кандидатури Лутковської з уст її екс-конкурента Євгена Захарова. Роботу Лутковської представником української влади в Європейському суді з прав людини порівнюють із функцією «адвоката диявола».

Інцидент між охоронцями народного депутата Сергія Клюєва та журналістом «Української правди» Сергієм Лещенком мав невеликі шанси потрапити до новин і тижневиків провладних каналів. Натомість 5 канал присвятив цій історії ґрунтовне розслідування, виконане Олександром Аргатом. Матюки охоронців в ефірі «запікано». Сергій Лещенко в сюжеті визнає, що не впевнений, чи з Андрієм (якого відразу звинуватив), чи з Сергієм Клюєвим працюють охоронці-хами; факт, що охоронці таки стосуються Сергія Клюєва, підтверджує правозахисник Віталій Шабунін. Дотепний хід – залучення карикатуриста Андрія Єрмоленка. Ось тільки слід було звернутися до Сергія Клюєва і запитати в нього або його представників, чи є ці люди його охоронцями. Ознак того, що автор сюжету, принаймні, робив таку спробу, в матеріалі немає. Ймовірно, причиною для цього стала загальновідома непублічність молодшого Клюєва. Хоча Артем Петренко, який довгі роки працював журналістом, а нині є прес-секретарем секретаря РНБО, вочевидь відомий і колегам з 5-го каналу, і номер його телефону також не є великою таємницею. Принаймні, з «Телекритикою» Артем виходив на зв’язок, стверджуючи, що ці люди не є охоронцями Андрія Клюєва й що охороняють його співробітники держохорони.

ICTV, «Факти тижня» з Оксаною Соколовою

Значення вибухів у Дніпропетровську важко перебільшити, але Оксані Соколовій це вдалося – навіть не перебільшити, а абсолютизувати: «Уся увага нинішнього тижня, звісно, прикута до Дніпропетровська. Чотири вибухи, які серед білого дня пролунали у центрі міста, шокували всю країну». В матеріалі Руслана Тарасова згадується «терорист» (хоча силовики кажуть про трьох гаданих зловмисників), а також простежується цікава логічна послідовність:

«Уже в день вибуху до Дніпропетровська виїхали керівники правоохоронних відомств країни. І вчора туди ж прибув Президент. Втім, картина не стала яснішою. В перший же день версій було заявлено шість. Експерти склали такий собі рейтинг від місцевої політики до загальнодержавної. Розглядалося все – від бізнес-розбірок у дніпропетровських груп до російського сліду».

Кидати кермо держави й вилітати (не забувши прихопити знімальні групи центральних телеканалів) на місце будь-якої надзвичайної події – досить сумнівна звичка наших можновладців, яка має більше спільного з піаром, аніж із виявами щирої турботи. Якщо приїзд до Дніпропетровська керівників правоохоронних відомств ще міг якимось чином посприяти тому, щоб картина стане яснішою, то Янукович тут до чого? До того ж бачимо нагромадження недостовірностей: версії «було заявлено», «такий собі рейтинг» склали невідомі «експерти».

Відтінок іронії щодо того, як влада й силовики імітували бурхливу діяльність, відчувається в наступному матеріалі – розслідуванні Мирослава Ганущака: «Бомбові удари змусили залишити свої кабінети головних силовиків країни… Екстрено зібралася і Верховна Рада, щоправда, не зовсім зрозуміло, що дало депутатське засідання в умовах блокади. До депутатів прийшли другі персони силових відомств, і суттєвої інформації в них ще не було». Проте це не поширюється на Януковича, чий приїзд до Дніпропетровська змальовано без жартів, зате з двома цілком піарними синхронами. Зате «опозиційна» і «владна» політичні версії організації вибухів бездоганно збалансовано: «В опозиції говорять, що вибухи вигідні владі, щоб відволікти увагу від скандалу із Тимошенко. З провладної більшості парирують, що це якраз опозиції вигідна дестабілізація в країні і зрив Євро-2012. Експерти не вірять у причетність ні перших, ні других» (останнє посилання, на жаль, не цілком достовірне – далі в сюжеті коментар лише одного експерта, Василя Стоякіна, хоча в сюжеті також використано коментарі Олексія Гараня).

Нагадаю, на початку програми Оксана Соколова стверджувала, що до подій у Дніпропетровську була прикута ВСЯ увага країни. Підводячи наступну політичну тему, вона каже: «Події у Дніпропетровську, звісно, трохи відвернули увагу від новини, яка претендувала на першу цього тижня. Юлія Тимошенко заявила, що її побили в колонії». Історію скандалів із начебто побиттям Тимошенко подано збалансовано й стримано. До того ж, «Факти тижня» ICTV – єдиний із тижневиків (якщо не враховувати аполітичної підсумкової програми Першого національного), який не вважав за потрібне посмакувати «полуничкою» сумнівного запису з «жінкою та чоловіком, схожими на». Вказують також на специфічні обставини обрання та приведення до присяги Валерії Лутковської.

У сюжеті Олександра Візгіна про підготовку провідних політичних сил до парламентських виборів також дотримано балансу й нейтрального тону. Втім, традиційні сумніви викликає поява поміж політичних сил, які претендують на подолання прохідного бар’єру, новоствореної партії «Україна – Вперед!» Наталії Королевської (із синхроном останньої). Автор сюжету посилається на результати дослідження соціологічної групи «Рейтинг», одначе результат партії Королевської – 1,2–1,4% – ближчий до статистичної похибки (1%), аніж до прохідного бар’єру (5%).

На кінець випуску – проблемний сюжет Сергія Смальчука про прем’єру фільму «Матч» та акцію протесту ВО «Свобода» проти його демонстрації в Україні. Цікаво, що по різні боки «барикади» в цьому матеріалі двоє персонажів, пов’язаних у минулому з ICTV – російський політтехнолог Дмитро Куликов, який на початку 2000-го брав участь у перезапуску каналу разом із Миколою Княжицьким і Дмитром Кисельовим, та колишній спортивний ведучий, а нині активіст ВО «Свобода» Ігор Мірошниченко. Авторові сюжету вдалося зберегти баланс.

ТВі, «Підсумки з Віталієм Гайдукевичем»

Починають із вибухів у Дніпропетровську, про підозрілість яких Віталій Гайдукевич каже прямим текстом. Наводять розлогу розповідь очевидця подій, дніпропетровського журналіста Максима Мірошниченка (телефоном). «Кому потрібен вибух?» – запитує Віталій Гайдукевич після його оповіді. Паралель із подіями 1999 року в Росії він наводить із недостовірним посиланням на «інтернет-спільноту», а про заяву Чечетова щодо необхідності посилити позиції силовиків – із посиланням на «ефір одного з українських телеканалів». Якщо 5 канал переконливо, але стримано озвучує версію «відвертання уваги», то для ТВі вона конкурує хіба що з версією «вибух як привід обмежити громадянські свободи». В тому, що вибухівку в урни заклала влада, тут не сумніваються. Усе, що для інших припущення, для ТВі – доконані факти. Ситуацію міг би виправити лише ретельний баланс. Одначе в усій історії про вибухи та їхні наслідки владу та умовно провладних політиків чи експертів не представлено взагалі.

Від вибухів переходять до обрання Лутковської. Роман Недзельський заглибився в подробиці гаданого порушення процедури обрання омбудсмана. Недостовірне посилання: «Лутковську опозиція називає наближеною до Олександра Лавриновича». Проте загалом матеріал тішить виваженістю – тут є коментарі самої Лутковської і немає безпідставних звинувачень.

У матеріалі про побиття та відеозапис Тимошенко Мирослав Откович не лише викладає подробиці скандалів, але й намагається довести, що відео є підробкою, посилаючись на те, що яскраве сонце у вікні не відповідає погоді, зафіксованій метеорологічним сайтом у день, коли запис начебто було зроблено, а також особливості освітлення. По коментарі щодо освітлення автор звернувся до фахівця-телевізійника. Та, на жаль, на кінець сюжету зривається: кажучи про небажання чи неспроможність пенітенціарної служби надати відеозаписи, що свідчили б на її користь у різних сумнівних ситуаціях, пов’язаних із Тимошенко, він прямим текстом звинувачує тюремників у поширенні фальшивки. Мовляв, можливо, потім запис з’явиться, тільки спершу треба орендувати павільйон, техніку, найняти акторів… Тим часом Мирослав не враховує, що, якщо дата на скандальному записові правдива, то знімався він ще у Лук’янівському СІЗО, тоді як епізоди, відеозаписи яких пенітенціарна служба відмовилася надати, відбулись уже в Качанівській колонії. До речі, зафіксований на плівці поцілунок, на якому акцентував 5 канал, у сюжеті ТВі не згадується. У студії ТВі ситуацію з Тимошенко та вибухи в Дніпропетровську коментував народний депутат від БЮТ Сергій Пашинський. А так цікаво було б почути виправдання представника влади… Розмова з Пашинським тривала значно довше, ніж зазвичай відводиться на гостьові студії в «Підсумках».

Насамкінець – розслідування Олега Криштопи про відмивання грошей на швидкісних поїздах, які так і не готові їздити українськими коліями. Головним спікером сюжету – звісно ж, критичним до влади, – є колишній міністр транспорту Йосип Вінський; також задіяно громадського діяча Володимира Ларцева, чия компетенція в питаннях транспорту не є ані очевидною, ані роз’ясненою автором; їхні коментарі збалансовано поясненнями нинішнього міністра інфраструктури Бориса Колесникова.

На цьому проект «Підсумки з Віталієм Гайдукевичем» попрощався зі своїми глядачами.

«Інтер», «Подробиці тижня»

Віце-прем’єрському каналові вдалося почати випуск НЕ з вибухів у Дніпропетровську: в цьому «допоміг» гарячий інформаційний привід – аварія в Криму з п’ятьма жертвами. Розпочавши говорити про вибухи, демонструють фотороботи підозрюваних, закликаючи глядачів телефонувати, якщо вони знають або зустрічали цих людей. Те саме цього дня зробили й інші провладні телеканали.

Тональність оповіді про події в Дніпропетровську разюче контрастує з тим, що можна було почути цього дня на ТВі і 5-му. Можливо, шукати в усьому маніпуляцій і не слід, одначе деякі нюанси не могли не насторожити: наприклад, теза про те, що «поступали требования от террористов или нет, об этом в силовых структурах не говорят». По-перше, звідки така впевненість у тому, що є «терористи» (далі також – «теракт», хоча в СБУ досить ясно висловилися щодо передчасності такого трактування; також ненав’язливе порівняння з «бойовиком»), по-друге, чи слід це розуміти як припущення, що вимоги могли надходити, одначе силові структури їх замовчують? Теза «в город съехались лучшие следователи» також сумнівна, адже навряд чи Олег Панюта має достатню кваліфікацію в кримінальній сфері для того, щоб зробити таку оцінку. У спробах відповісти (точніше, не відповісти) на запитання «хто стоїть за терактом?» лунає смішне у своїй недостовірності посилання «много версий гуляет по интернету» (оце так цінна ремарка для телеглядачів!). Низку цих версій озвучує залучений «Інтером» соціальний психолог Василь Усенко. Одна з них – «умышленные действия, связанные с расшатыванием и дестабилизацией обстановки», в чому зацікавлені «политические силы» (приблизно тими самими словами говорив Янукович, перебуваючи в Дніпропетровську). Версія «відвертання уваги від Тимошенко» залишилася «гуляти в інтернеті»: її згадано в матеріалі не було.

До Тимошенко переходять, закінчивши з вибухами. Олег Панюта стисло переказує фабулу історії з гаданим побиттям і синцями. Й ось – уперше за місяці – у «Подробицях тижня» виходить не коротке повідомлення, а повноцінний сюжет, присвячений Юлії Тимошенко. Матеріал Анни Панової нашпиговано кричущими маніпуляціями: авторка ставить під сумнів побиття Тимошенко, потім – її голодування (відразу кілька офіційних осіб наполягають, що ув’язнена насправді їсть, має в «кімнаті» холодильник і «хорошо выглядит»). Синхрони дочки Тимошенко і бютівців у матеріалі є, одначе назвати його збалансованим язик не повертається, адже закиди про те, що голодування несправжнє, залишаються без відповіді.

Далі – ще краще. Описавши блокування ВР та (дуже стисло) реакцію Європи, авторка каже: «Вряд ли европейцы видели эти кадры, но они точно прибавили истории пикантной остроты. Видео, снятое в СИЗО еще в декабре, просочилось в прессу лишь на этой неделе. Женщина и мужчина, похожие на Тимошенко и Власенко. И поцелуи, которые сложно назвать просто дружескими…».

Окрім того, що подавати цю історію в такий спосіб просто по-людськи неетично й непристойно, це ще й ціле ґроно порушень професійних стандартів:

1. Звідки припущення, що «європейці» (хто?) не бачили цих кадрів? Адже кадри були скрізь, зокрема й у новинах «Інтера».

2. «Точно прибавили истории пикантной остроты» – звідки така впевненість у правильності власної оцінки?

3. Те, що відео було знято в СІЗО, не доведено, одначе авторка каже про це як про доконаний факт.

4. «Просочилось в прессу» – недостовірне посилання, «лишь» – оцінка.

5. «Похожие на Тимошенко и Власенко» – оцінка, і то доволі сумнівна – «схожість» цих людей, чиї обличчя неможливо розгледіти, на Тимошенко і Власенка вже було належним чином висміяно.

6. Оцінка соціально-емоційного навантаження зображених на відео поцілунків – мало того що нетактовна, так ще й безглузда, позаяк глядачі самі могли б оцінити, чи є зображена на відео взаємодія між людьми «дружньою».

Аж після поцілунків переходять до синців Тимошенко, проводячи абсолютно недоречну паралель: «правдивость фотоотчета тюремщики тоже не оспаривают». Авторка двічі наголошує на тому, що висновок щодо синців для Власенка зробили колишні судмедексперти (таким чином ставиться під сумнів їхня компетентність, хоча те, що люди вже не працюють судмедекспертами, без додаткової інформації про причини звільнення не може свідчити про відсутність кваліфікації). Докладність, із якою Анна Панова подає заперечення тюремників та медиків та їхні пояснення щодо синців, які з’являються самі собою, контрастує з надзвичайною лаконічністю викладу версії сторони Тимошенко. «В любом случае, информационно-синяковая атака сделала свое дело: экс-премьера по причине нездоровья в субботу не повезли на заседание суда по делу ЕЭСУ» – ще одна відверта маніпуляція, яка підносить припущення авторки до статусу факту.

Далі – «паркетне» піар-повідомлення про заяви Януковича на засіданні комітету з економічних реформ. «По словам главы государства, только современное производство, справедливая зарплата и стабильные рабочие места обеспечат эффективность национальной экономики». Ще одну порцію піару присвячено особисто власникові «Інтера» Валерію Хорошковському, який їздив на переговори до Брюсселя.

«Україна», «Події тижня»

Андрій Данилевич розпочав випуск незвично серйозним тоном. Ще б пак, адже перша тема – вибухи в Дніпропетровську: іронія тут навряд чи доречна. Демонструють фотороботи гаданих терористів, описують їхні прикмети; згодом це роблять ще раз – наприкінці випуску. (Чи не занадто серйозне ставлення?). Далі – пряме включення Бориса Іванова з місця вибухів у Дніпропетровську. Кореспондент стверджує: «Нельзя сказать, что днепропетровцы чувствуют себя в безопасности». Борис також підготував якісний і видовищний репортаж із використанням кадрів, знятих відразу після вибухів. Але – сюрприз: у сюжеті лунає версія про організацію вибухів із метою «дестабілізації» (з уст експерта і Януковича), одначе симетрично протилежної версії «відвертання уваги» – немає. «Пропустити» цю версію було неможливо – вона була в усіх на слуху. Очевидно, «Україні» таки не все можна.

Далі – огляд публікацій західної преси про останні події в Україні (підготовка до Євро-2012, справа Тимошенко і вибухи). Переходячи до теми Тимошенко, Андрій Данилевич каже, що «дело Тимошенко перешло в интимную плоскость». Формулювання замашне, та чи коректне? Про скандальне відео кажуть іронічно-критично: «В это самое время в интернете появилось вот это. Черно-белое видео, 3,5 минуты без единой реплики. Не "оскароносный" фильм, конечно, но интрига в сюжете присутствует. И поцелуй в конце. Государственная пенитенциарная служба Украина утверждает, что в главных ролях – Юлия Тимошенко и ее адвокат Сергей Власенко. Снималось все в реальных декорациях – в камере Лукьяновского СИЗО, где Тимошенко просидела несколько месяцев. Прокуратура Киева сейчас проверяет подлинность видео. В партии "Батьківщина" ролик назвали фальшивкой и постановкой, снятой, чтобы отвлечь внимание от ужасных фактов физического издевательства. Энтузиасты в социальных сетях, правда, обратили внимание, что детали в двух роликах, снятых в камере Тимошенко примерно в одно и то же время, немного не совпадают. Например, форма окна». До честі Андрія Данилевича, він не лише не копирсається в інтимних подробицях, але й висловлює роздратування, яке відчуло протягом цього тижня чимало адресатів інформаційних спецоперацій: «Вообще эта история все больше напоминает лучшие образцы театра абсурда. Били, не били, ходит, не ходит, целовались или нет, голодает или еду из ресторанов привозят, болит спина или побаливает, резать или массировать, лечить грыжу в Германии, в Харькове или сама пройдет – это, на секундочку, вопросы высшего политического уровня в стране с 46-миллионным населением». Хоч одна програма на боці глядачів, а не тих чи інших учасників інформаційної війни.

Звертають увагу на інформацію про те, що виборчий штаб Партії регіонів таки очолить секретар РНБОУ Андрій Клюєв (раніше керівництво партії та президент Янукович це наполегливо заперечували). Ірина Юсупова підготувала сюжет на тему, також не надто популярну серед інших тижневиків – як політичні сили готуються до виборів (цю тему цієї неділі піднімав лише ICTV). Матеріал збалансований і містить експертні коментарі. На кінець випуску – якісний матеріал Сергія Кудімова до річниці Чорнобильської катастрофи.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Випуск розпочинається з вибухів у Дніпропетровську: в матеріал вплетено піар Януковича у дніпропетровській лікарні. Політичні версії причини вибухів не озвучують: «Відразу після трагедії порушили кримінальну справу за статтею теракт. Однак пізніше керівники СБУ сказали, що з точною кваліфікацією ще треба розібратися. Загалом слідство опрацьовує шість версій злочину. За однією з них, ці вибухи пов'язані з вибухами у Дніпропетровську річної давнини. Тоді загинула одна людина і вибухівку теж заклали в урну. Уряд виділив 1,5 мільйона гривень для надання допомоги постраждалим. Учора в лікарню до них приїжджав Президент Віктор Янукович». Політичні події тижня у випуску не висвітлені.

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Дніпропетровську трагедію висвітлено в «ТСН. Тижні» в найдрібніших документальних подробицях, із численними свідченнями очевидців, емоціями та кривавими штрихами. Що, втім, цілком відповідає специфіці ТСН. Під кінець матеріалу – щедра порція піару влади:

«Два мільйони гривень влада пообіцяла тому, хто допоможе знайти авторів цих вибухів. Півтора мільйона уряд виділив для постраждалих за рахунок резервного фонду. Все лікування і медикаменти для них мають бути безплатними. А дітей, постраждалих від вибухів, обіцяють здоровити у таборі Артек. Таке розпорядження профільним міністерствам дав Кабмін. Президент провідав поранених у лікарні. А на виїзному засіданні РНБО у суботу, дав завдання силовикам скоординуватись і завершити розслідування якнайшвидше.

Віктор Янукович, Президент України: Кількість цих версій уже набагато менше. Ми зобов’язані знайти злочинців у якомога коротший термін і вони повинні бути покарані. Ми добре розуміємо, що нам треба усвідомити, які були мотивації, яка була мета скоєння цього злочину.

Віктор Янукович назвав події у Дніпропетровську викликом для країни, якому треба дати гідну відсіч. Допомогу у розслідуванні кривавих вибухів Україні запропонували також спецслужби Росії, Польщі і Білорусі».

Тему інформаційних спецоперацій навколо Тимошенко розслідує Ольга Кашпор. Матеріал збалансований, про підозріле відео авторка каже стримано й без пікантних подробиць, яких можна було б чекати від ТСН. Далі коротко про засідання у справі ЄЕСУ: «Перше судове у справі ЄЕСУ в суботу відбулося без підсудної. Юлія Тимошенко попросила призупинити розгляд справи до свого одужання. Однак, перерву суд погодився зробити лише на 3 тижні, до 21 травня і то лише тому, заявила представник обвинувачення, що про це ж попросили із мін здоров’я. Там знову вивчатимуть стан колишнього прем’єра».

На кінець випуску два гострих матеріали – розслідування Ольги Василевської про те, як стають суддями в Україні, та сюжет Григорія Жигалова про боротьбу проти показу в Україні фільму «Матч». Автор останнього підказує українцям, як можна простояти російській кінопропаганді: «Протиставити щось ідеологічній кіноіндустрії Росії українським кіношникам нічого – грошей нема. Залишається проголосувати гаманцем. Так, приміром, у березні зробили серби. На прем’єру гучно розрекламованої, але, на думку сербів, образливої стрічки Анджеліни Джолі про війну на Балканах прийшли аж 12 глядачів».

P.S. Посилання на «інтернет» як джерело інформації (або й чуток, версій, жартів тощо) мали б потроху відходити в історію із розвитком онлайн-медіа та їхнім взаємопроникненням із традиційними медіа. Однак їх, видається, тільки більшає. Посилатися на «інтернет» замість конкретного видання, блога або екаунта соціальних мереж – це порушення стандарту достовірності, а ще це смішно. Адже всі телевізійники користуються інтернетом і добре розуміють, наскільки різниться вірогідність інформації, опублікованої в різних місцях цього глобального медійного середовища. Наприклад, те, що відеозапис начебто з камери Юлії Тимошенко з’явився на близькому до Партії регіонів сайті інформаційної та піар-агенції УНН, є обставиною, вкрай важливою для розуміння можливих витоків цього скандалу. Для багатьох глядачів, особливо старшого покоління, посилання на «інтернет» рівноцінне попередженню про неправдивість інформації, адже люди, що не користуються мережею, сприймають її як інформаційний смітник. Імовірно, відтворення ексклюзивної інформації якогось телеканалу з формулюванням «пролунало в телеефірі» чи «показали по телевізору» не задовольнило б телевізійників. То чи не час привчатися до поваги до аудиторії та колег із онлайн-видань?

Верстка підсумкових телетижневиків 22 квітня 2012 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

СБУ оприлюднила фотороботи підозрюваних у вибухах в Дніпропетровську

Виповнилось 26 років з дня Чорнобильської трагедії

Вітчизняне узбережжя для відпочивальників знову подорожчає

Жебракування може стати в Україні вигідним бізнесом

9-річний Єфим потребує допомоги

Казка «Хто боїться дядечка Бабая?» має з’явитися в кінотеатрах наступного року

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Вибухи у Дніпропетровську приголомшили Україну

У Чорнобилі почали будувати нове укриття

Тимошенко побили працівники СІЗО

Перше судове у справі ЄЕСУ відбулося без підсудної

Похід за суддівською мантією

Глядачі пішли в бій за історію України

«Інтер», «Подробиці тижня»

У Криму легкова іномарка врізалася в рейсовий автобус «Сімферополь – Керч»

СБУ склала фотороботи підозрюваних у скоєнні терактів у Дніпропетровську

Дніпропетровськ відходить після вибухів

Тимошенко заявила про побиття

Янукович провів засідання комітету з економічних реформ

Валерій Хорошковський відвідав Брюссель

Сергій Бесараб загинув не від наркотику

Світ відзначив Усесвітній день захисту лабораторних тварин

У турецькому порту Гиресун завершують наладку бурової платформи

У Білорусі дорожчають продукти

По всій країні пройшли суботники

ICTV, «Факти тижня»

Події у Дніпропетровську

Кому вигідна кривава дніпропетровська п’ятниця?

Юлія Тимошенко заявила, що її побили в колонії

На ЧАЕС нарешті почали споруджувати нове укриття

Політики готуються до парламентських виборів

У столиці відбулась прем’єра фільму "Матч"

5 канал, «Час: Підсумки»

Екстремально гарячий тиждень

Юлія Тимошенко заявила про побиття

Україна отримала другого в історії омбудсмена

Охоронці братів Клюєвих облаяли журналіста

«Україна», «Події тижня»

Вибухи в Дніпропетровську стривожили всю країну

Огляд світової преси

Справа Тимошенко перейшла в інтимну площину

Політики готуються до виборів

Виповнилося 26 років із дня катастрофи на ЧАЕС

СБУ поширила фотороботи підозрюваних в організації теракту в Дніпропетровську

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не співпадати з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження».

Предметом моніторингу є порушення стандартів інформаційної журналістики (з певними застереженнями), ознаки замовних матеріалів та застосування маніпулятивних технологій, а також загальна якість контенту програм. Окрім констатації порушень та недоліків окремих матеріалів і програм,  автор узагальнює висвітлення певних тем та дає рекомендації журналістам і аудиторії.

Перідичність. Моніторинг відеозаписів та текстів програм здійснюється раз на тиждень за підсумками випусків підсумкових програм попередньої неділі. Формат публікації моніторингу – аналітична стаття.

Критерії аналізу. Позаяк аналізовані програми переважно позиціонуються як інформаційні підсумкові, до їх матеріалів застосовуються критерії аналізу дотримання всіх основних професійних стандартів інформаційної журналістики (баланс думок, повнота, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, із певними застереженнями – оперативність). Якісний аналіз здійснюється з урахуванням експертного знання усіх обставин, що можуть зумовлювати специфіку редакційної політики каналів та окремих порушень.

Детальніше про засади моніторингу дивіться тут.