Цей напівсвятковий тиждень не приніс безперечних «головних» новин, тому редакції підсумкових тижневиків були вільні розставляти власні пріоритети. Подекуди ці пріоритети вельми показові: наприклад, «Подробиці тижня» на «Інтері» поставили новину про відзначення Дня Перемоги першою у випуску, а «Час. Підсумки» 5-го каналу – останньою. Обидва канали використали один і той самий синхрон Януковича, ось тільки «Інтер» усерйоз, а 5-й – щоб посміятись із чергового конфузу.

Глобальний конфуз української зовнішньої політики – скасування (чи то пак, «перенесення» на невизначений термін) саміту держав Центральної і Східної Європи 11–12 травня, який вирішили бойкотувати європейські лідери, – міг би стати новиною тижня №1, але на ньому вирішили не акцентувати майже всі підсумкові програми. Не для всіх стала новиною чергова згода Юлії Тимошенко лікуватись у залізничній лікарні, де про неї дбає німецький лікар Хармс, та її зустріч із президентом Литви Далею Грибаускайте. Встояли навіть перед спокусою продемонструвати розпачливу світлину, на якій Грибаускайте тримає Тимошенко за руку. І взагалі підсумкові видалися доволі аполітичними. Навіть про те, як політики готуються до виборів, декому вдалося розповісти аполітично.

Перший національний, «Підсумки тижня»

Перший не припиняє дивувати. Минулої неділі він запропонував своїм глядачам сюжет про європейський бойкот Євро-2012 в Україні без жодної згадки про причини цього бойкоту. Тепер – сюжет про підготовку українських політиків до парламентських виборів без жодної назви партії або прізвища політика. Цікаво, що в сусідньому – першому у випуску – сюжетові, присвяченому випускові у школах, одним із головних героїв є народний депутат Олеся Оробець (фракція НУНС, партійність – «Фронт змін»). Отже, очевидно, мораторію на згадки про політиків на Першому немає. В чому ж річ?

«Поки випускники конкурують за місце у вишах, українські політики почали боротьбу за місця у парламенті. І хоч офіційно виборча кампанія стартує лише 30 липня, змагання за галочки у виборчих бюлетенях вже йдуть повним ходом. Здобувають прихильників не програмами і новими ідеями, а кількістю продуктів у пайках. Пакети з крупою, цукерками, консервами і, звичайно, фотографією добродія, від імені якого усе це роздають. Цього тижня продовжували отримували такі продпайки у різних куточках України – як подарунок до 9 травня. Для вітчизняного виборця такі дари не новина, а скоріше неодмінний атрибут мажоритарної системи виборів, яка цього року повертається. Наскільки етичними є такі презенти і чи варто їх брати – кожен вирішує для себе сам. В одному політологи сходяться – жодні подарунки не можуть зобов'язати вас за когось проголосувати. У країнах більш розвиненої демократії подібне називається не інакше як підкуп – там за виборців борються інакше», – йдеться у підводці Андрія Сміяна.

У матеріалі Тетяни Кухоцької використано синхрони голови Комітету виборців України Олександра Черненка (прогнозує, що гречки буде багато, та розмірковує, як із нею боротися), політтехнолога Сергія Гайдая (пояснює, чому гречка дієва), піарниці Олени М’ячиної (дає оцінку цьому явищу) і журналіста Івана Козловського (розповідає, як із цим у Європі). І жодних імен або назв. Звісно, користувачі Facebook та політично підковані відвідувачі новинних сайтів здогадуються, на чиї мозолі в першу чергу наступає Перший цим матеріалом. Для інших категорій глядачів суб’єкт «гречаного» підкупу виборців так і залишається знеособленим – «політики».

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Починають із розгорнутого матеріалу про аварію російського літака в Індонезії. Далі – з’єднані докупи теми скасування ялтинського саміту й Тимошенко. Матеріал Ольги Кошеленко насичений і збалансований, хоча не обійшлося без недоліків. Зокрема, авторка наводить синхрон Володимира Зубанова, який є реакцією на бойкот Євро-2012 європейськими політиками, і тут же дає цьому депутатові означення «впливовий». Означення це суб’єктивне й сумнівне. Також суб’єктивним судженням є те, що «не надто великих, але поступок у ставленні до себе колишня Прем’єр домоглася через міжнародний тиск». Натомість позитивним моментом є використання заспокійливо-дипломатичного синхрону Далі Грибаускайте, який дещо контрастує з емоційним ефектом від фото з залізничної лікарні, також продемонстрованого в сюжеті.

В огляді тижня стисло повідомляють про спільні дії опозиції: «Спільну програму дій перед парламентськими виборами оголосили лідери "Батьківщини", "Фронту змін" і партій, що згуртувалися навколо них, на форумі об’єднаної опозиції. У центрі столиці зібралися, за різними даними, до 3 тисяч її прихильників. Серед намірів опозиції, крім усунення нинішньої влади, – звільнення з-за ґрат Тимошенко, Луценка та інших екс-урядовців, скасування податкової і пенсійної реформ і антикорупційна люстрація чиновників. Опоненти реагують: якщо "Батьківщина" і "Фронт змін" люстрацію проведуть, ці партії залишаться без керівництва». Посилання на опонентів є недостовірним, адже вочевидь процитовано думку якогось конкретного політика чи прес-служби.

Так само недостовірне посилання в наступному повідомленні: «Митрополит Володимир після важкої хвороби частково повернув владу в УПЦ Московського патріархату. На першому засіданні під його головуванням священний синод не відмінив, а лише призупинив свої попередні рішення. Зокрема, про тимчасове керування Київською єпархією намісника Києво-Печерської лаври Павла. Повернення Володимира, – вважає проукраїнська частина УПЦ МП, – завадить планам тих, хто хоче тіснішого зближення з російською церквою». Позаяк «проукраїнська частина УПЦ МП» – поняття вельми умовне, то з цього посилання не зрозуміло, чию конкретно думку має на увазі автор і звідки він її довідався.

Тему 9 травня, поставлену на середину випуску, зводять до докладного опису конфліктів між політичними силами: «Дослідження справжніх жертв України, яку закордонні історики визнають однією із найбільш постраждалих у Другій світовій, у нас цікавить не багатьох. Спогади про трагедію стали переважно майданчиком для піару двох радикальних політичних сил». Виходить, що дорікаючи Україні (суспільству?) відсутністю інтересу до досліджень історії війни, «1+1» діє за тією ж самою логікою, що й ті, кого критикує – виявляє зацікавленість лише в майданних конфліктах.

«Інтер», «Подробиці тижня»

Починають із 9 травня; про конфліктний аспект свята згадують побіжно й без деталізації: «День Победы в Украине отмечали парадами, запретами на красные флаги, и потасовками тех, кто видит историю по-разному». Наводять синхрон Віктора Януковича: «Дорогі ветерани, від щирого серця хочу привітати кожного з вас зі святом великої Перемоги. Ви пройшли через пекло війни [ПАУЗА] з фашизмом, до кінця виконали свій обов'язок перед батьківщиною. Ми будемо гідні вашого подвигу. Щастя вам, здоров'я, довгих років життя та родинного затишку», який через недоречну паузу було оголошено черговим конфузом та висміяно в інтернеті й на каналі ТВі.

Сюжет про Тимошенко доручили харківському кореспонденту «Інтера» Світлані Шекері, що загалом не зовсім типово для «Подробиць тижня» – зазвичай ключові теми в тижневику доручають «старій гвардії». У підводці ситуацію зі згодою Тимошенко на лікування зображено як довгоочікувану ідилію, щоправда, з іронічним відтінком: «На этот раз обошлось без скандала. Экс-премьер прибыла в приемное отделение добровольно, вместе с профессором немецкой клиники "Шарите" – доктором Хармсом. Из Берлина он привез с собой лекарства, расходные материалы и даже некоторое оборудование для лечения пациентки. Улетать из Харькова врач пока не собирается. На такое внимательное отношение Юлия Тимошенко отвечает взаимностью – и беспрекословно выполняет все назначения доктора».

Іронічні «уколи», що фактично являють собою оцінкові судження, є й у матеріалі Шекери: «как заносили Тимошенко и как выглядит голодающая – так никто и не увидел», «вот только кровь на анализ, недоумевает представитель Минздрава, Тимошенко украинским врачам так и не сдала», «в перерывах между процедурами Юлия Тимошенко успевает принимать гостей». У сюжеті два синхрони представників Тимошенко (її дочки Євгенії та народного депутата Сергія Власенка) та чотири – медиків, представників Міністерства охорони здоров’я та пенітенціарної служби. У тональності викладу та побудові матеріалу хоч і не зовсім явно, але простежується прагнення зобразити істеричну симулянтку Тимошенко, яка весь час «качає права», й безмежно терплячих медиків, готових (звісно ж, заради міжнародного іміджу України) терпіти ці знущання та виконувати забаганки ув’язненої.

«Інтер» промовчав про скасування саміту в Ялті та «паузу» в українсько-європейських стосунках.

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Сумнозвісний синхрон Януковича було використано і в матеріалі кореспондента ICTV Руслана Тарасова про святкування 9 травня, одначе змонтовано в такий спосіб, щоб уникнути «незручної» паузи: «Дорогі ветерани! Від щирого серця хочу привітати кожного із вас зі святом Великої Перемоги! Ваш величезний життєвий і професійний досвід, працелюбність та відповідальність назавжди залишаться безцінним прикладом для підростаючих поколінь». І це, напевно, правильно: якщо інформаційна цінність президентського привітання, як і будь-якого «паркетного» офіціозу, викликає сумніви, то цінність чергової неправильно вимовленої фрази з ремаркою «не обійшлось без конфузу» є безсумнівно нульовою.

А ось далі в сюжеті починають коїтись дивні речі. По-перше, в ньому із геть не зрозумілою метою висвітлено провокацію партії «Братство» Дмитра Корчинського із установленням пам’ятника «Сталіну, що пісяє». Подія, звісно, видовищна, але ж до болю маргінальна. Характерно те, в який спосіб журналіст підходить до цієї історії: «Імпровізовані військові паради відбулися практично в усіх обласних центрах на сході країни. У Харкові чомусь носили прапори тоталітарних країн Ірану та Північної Кореї, а у Вінниці катали ветеранів на ретроавтомобілях та марширували із портретом Сталіна. Вождю більше не пощастило у Києві та Одесі». Що ж, якщо мета була прирівняти просталінську клоунаду до антисталінської, то це вдалося, одначе далі Руслан Тарасов каже: «Такий саме перформенс зі Сталіним націоналісти розіграли й у Львові, де минулого року на День Перемоги відбувся бій, що наробив галасу на всю Європу. Цього разу влада вирішала перестрахуватися». «Націоналісти» – це партія «Братство»? Насправді в подальшій оповіді йдеться про зовсім інших людей (представників партії «Свобода»), але в такий спосіб їх прирівнюють до професійних провокаторів із команди Корчинського:

«У місті Лева на кожному кроці – міліціонери. Під вартою і монумент на честь Перемоги. Врешті-решт до братських могил пускають усіх охочих. Комуністи хоч і боязко, але розгортають червоний прапор. Міліція конфіскує червоний прапор та забирає до райвідділу його власника. Тим часом десь на околиці Львова прапор Радянського Союзу спалюють. Те саме роблять на Говерлі – найвищій гірській вершині України. Страсті прапорові цьогоріч розпалилися і у Тернополі. Після офіційних урочистостей відбулася сутичка між комуністами та свободівцями. Націоналісти вимагали прибрати червоні прапори».

Авжеж, добір аспектів та подій для висвітлення у рамках теми святкування 9 травня залежить, перш за все, від того, як самі телевізійники сприймають це свято і як, за їхніми уявленнями, його сприймає їхня цільова аудиторія. Та в цьому випадку маємо або цілеспрямоване спотворення, або злісне неусвідомлення реальних масштабів подій. Можна не сприймати 9 травня як повноцінне свято або взагалі свято, одначе з поваги до тих мільйонів українців, для яких воно є важливим, ставити на один рівень спогади ветеранів, військовий парад, вуличні бійки та провокативний перформанс навряд чи є коректним.

На противагу «Інтеру», який проігнорував інавгурацію Путіна, ICTV присвячує цій події та перспективам українсько-російських стосунків повноцінний матеріал (автор – Олександр Візгін) із коментарями експертів Ростислава Іщенка, Валерія Бебика та Вадима Карасьова. У матеріалі ненав’язливо лунає думка, співзвучна з риторикою української влади на тему «паузи у стосунках»: «З Європейським Союзом теж доведеться почекати. І не лише через справу Тимошенко. Європою зараз блукають привиди соціалізму та націоналізму, які здатні розвалити ЄС. Про це днями заявив Президент Європарламенту». А отже, «Київ і надалі змушений буде провадити політику багатовекторності. Хіба що знайде новий вектор. Наприклад, за Великою китайською стіною».

Про паузу йдеться далі, в «рейтингу подій тижня» (вона там під номером два): «Даля Грибаускайте планувала відвідати Ялтинський саміт глав Центральної та Східної Європи. Проте його було перенесено на невизначений термін, оскільки 14 лідерів європейських країн або не змогли, або не захотіли на нього приїхати через справу Тимошенко. У свою чергу, четверо Президентів заявили про свою готовність зустрітися з українським очільником окремо. Цього тижня Віктор Янукович провів переговори із Президентами Молдови та Литви. Паузу ж у стосунках Брюсселя і Києва, взяту ЄС, український Президент назвав корисною як для України, так і для Європейського Союзу, адже потрібен час, аби впоратися із існуючими проблемами.

Віктор Янукович: "Ми розберемося у тих проблемах, які у нас є, і, я думаю, що відповідь тут лежатиме насамперед у правовій площині"». Загалом усе коректно, як і в доволі розлогому та (знову ж таки, на відміну від матеріалу «Інтера») нейтральному за тональністю описові ситуації з лікуванням Тимошенко, яка в рейтингу під номером один. Так само коректно розповідають про акцію єднання опозиції.

Тему Тимошенко продовжують у наступному матеріалі в контексті бойкоту Євро-2012. Тут уже не до балансу: коротко розповівши про те, що європейські політики один за одним відмовляються приїжджати на матчі в Україну через справу Тимошенко, наводять емоційний синхрон Миколи Азарова, який називає бойкот чемпіонату приниженням українського народу, і наголошують, що «УЄФА і Платіні поки на такі заклики ніяк не реагують. І підтверджують: чемпіонат відбудеться без змін». Не зайвим було би збалансувати це цитатою бодай когось із політиків, які критикують Україну й мотивують свою відмову приїжджати на футбол.

В останньому повідомленні цього випуску могла бути ще одна згадка про Тимошенко, адже його присвячено народженню потомства в Тигрюлі, білої тигриці, яка три роки тому була символом виборчої кампанії тогочасного прем’єр-міністра. Одначе тут ICTV обмежується формулюванням «найзнаменитіша тигриця України».

5 канал, «Час: Підсумки»

Святе місце, як відомо, порожнім не буває: щойно з недільного ефіру пішли «Підсумки з Віталієм Гайдукевичем» ТВі, як підсумкова програма 5-го каналу почала помітно дрейфувати в бік суб’єктивності та оцінкових суджень, які, на жаль, не завжди обґрунтовані. Ця тенденція простежувалась уже в попередньому випускові, який, як і випуск 13 травня, починали з теми бойкоту Євро-2012 та міжнародної ізоляції української влади. І ось:

«Нервовій системі Віктора Януковича може позаздрити кожен. Канцлер Німеччини Ангела Меркель поставила його владу на один щабель з режимом Олександра Лукашенка в Білорусі. Бойкот такої важливої для влади події як Євро-2012 здобуває нових прихильників, а саміт країн Центральної Європи в Ялті довелося скасувати через масову відмову на нього їхати. Український лідер проявляє стресостійкість, він не лише визнав, що Київ скочується в ізоляцію, але й вважає – це на користь. Що за користь – лишається здогадуватись. Замість європейського саміту, в Януковича буде саміт в Москві – країн СНД, але заміну кредитам МВФ поки що не знайдено. Як не знайдено і альтернативу європейським банкам, де тримають рахунки вітчизняні владоможці. Про їх можливе замороження заговорили гучніше. Тому не всі можуть похвалитися олімпійським спокоєм Януковича. Так, Микола Азаров назвав негідниками тих, хто сумнівається у європейськості України. І навіть не виключив лікування Юлії Тимошенко за кордоном. В Україні ж опозиціонерку ще більше затискають в лещатах кримінальних звинувачень. Генпрокуратура ось-ось оголосить її причетною до вбивства Євгена Щербаня». Цей пасаж містить цілу низку недостовірних посилань; деякі з них суто умоглядні («може позаздрити кожен», «не всі можуть похвалитись»), інші, очевидно, мають на увазі когось конкретного, але кого? Наприклад, хто з владоможців конкретно тримає гроші в європейських банках і хто «заговорив гучніше» про їх можливе замороження? «Лишається здогадуватись» – а може, треба було запитати, попросити якщо не президента, то його прес-службу вточнити? І так далі.

У матеріалі Ірини Герасимової докупи зведено теми бойкоту Євро-2012, приїзду Далі Грибаускайте, лікування Тимошенко і навіть випадок фотографа Артура Бондаря, який отримав відмову в німецькій візі й «не схильний вважати, що його відмова – це наслідок проблем, які існують між Україною та Євросоюзом, але…

Артур Бондар, фотограф: "На фоне этих событий они могли дать какой-то оттенок на принятие решения. Но, с другой стороны, зачем смешивать политику и культуру?"». До історії фотографа, звісно, пасував би коментар німецького посольства, яке, ймовірно, мало свої резони вбачати «суперечливі цілі» в його поїздці. Та загалом матеріал стриманий і здебільшого збалансований.

Наступна підводка Тетяни Даниленко знов дивує: «"Ти – бидло, тупе і безмозке, я тебе оцінюю в кульок гречки, пачку чаю, банку згущеного молока і пакунок цукерок, не шоколадних". Блог одного із авторів "Української правди" з таким початком цього тижня став хітом Інтернету. День Перемоги ознаменувався масовою роздачею продпайків потенційним виборцям від потенційних кандидатів-мажоритарників. Формально це не злочин, адже кампанія не розпочалася. Фактично ж, відносно недорогий підкуп. Чи продадуть українці на виборах свої голоси?». Вже хто-хто, а Сергій Лещенко заслуговував на згадку свого імені, адже у дописі, про який ідеться, висловлено його власну позицію. У матеріалі Олександра Аргата, на противагу дивовижному сюжету «ні про що» Першого національного, наведено і конкретні прізвища, й наочні докази підкупу виборців Олександром Фельдманом, Ігорем Палицею, Іриною Горіною, Іриною Бережною та Валерієм Писаренком. Сильний завершальний штрих – дані опитування фонду «Демократичні ініціативи» та коментар соціолога Ірини Бекешкіної, яка вважає, що «гречані» технології не є ефективними.

Важлива тема, якої не торкались (і, напевно, торкнутися навряд чи могли в силу своєї інформаційної політики) інші канали – річниця набуття чинності законом «Про доступ до публічної інформації», що стала приводом для журналіста Азада Сафарова дослідити, як цей закон діє й чи виконують його чиновники. Автор матеріалу унаочнив проблеми із виконанням закону за допомогою журналістського експерименту, показав і журналістську акцію 8 травня. Щоправда, дещо чужорідним елементом у сюжеті виглядає історія побиття фотографа Віталія Лазебника: вона, безперечно, важлива і варта висвітлення, а реакція на неї характеризує загальне ставлення силовиків і чиновників до журналістів, але прямого стосунку до закону «Про доступ до інформації» не має.

Наприкінці випуску стисло повідомили про єднання опозиції (з синхроном Євгенії Тимошенко) та про святкування на 9 травня (із наголосом на конфліктах, хоч і зазначено, що свято пройшло «без особливих ідеологічних зіткнень», і скандальним синхроном Януковича).

«Україна», «Події тижня»

Програма Андрія Данилевича розпочинається з міжнародних новин – інавгурації російського президента Путіна та обрання французького Франсуа Олланда. Говорячи про Путіна, Данилевич дає оцінку українсько-російським відносинам: «Очевидно, что искать новые способы и пути для диалога придется и Украине. Россия – самый близкий сосед и давний партнер. Но у Киева с Москвой отношений хуже, чем сейчас, не было, кажется, еще никогда в новейшей истории. При этом, если послушать российских первых лиц, все, вроде бы, хорошо, и никто ни с кем не ссорился. Просто не понимают украинцы своей выгоды от продажи ГТС, заботы россиян о качестве украинской продукции и стимулирующего эффекта, который оказывает на экономику высокая цена на газ». Звісно, цікавіше було б почути експертну оцінку, а не іронізування ведучого. Але сам факт, що не вуличні потасовки 9 травня, а саме найважливіші міжнародні події тижня потрапили на перші місця у випуску, тішить.

Поєднують в одному повідомленні з синхронами теми Тимошенко (дуже стисло) та скасування ялтинського саміту. Зокрема, дивляться під цікавим кутом зору на демарш німецьких політиків: «Немецкие политики первыми заговорили о возможной бойкоте Евро-2012 в Украине. С другой стороны, сама Меркель может оказаться в щекотливой ситуации, если, например, немецкая сборная выйдет в финал. И тогда станет почти гамлетовский вопрос: быть или не быть на стадионе, где играет сборная твоей страны. Тем более, в Германии скоро выборы».

Та найцікавіше – про 9 травня. Назвавши урочистості «скромними», наводять синхрон Януковича (без курйозної паузи), а потім переходять до «інших політиків». Наприклад (!), Наталії Королевської:

«Память погибших защитников отечества почтили минутой молчания. Кроме того, первые лица страны возложили цветы к могиле Неизвестного солдата, а несколько тысяч киевлян посетили 9 мая Музей Великой Отечественной войны. Все прошло спокойно и скромно. Политики в этот день активно поздравляли ветеранов, вручая открытки и продуктовые наборы. В Мариуполе участников войны поздравила, например, лидер партии "Украина – вперед!"

Наталья Королевская, лидер партии "Украина – вперед!": "Нам нужна одна победа, одна на всех. И мы за ценой не постоим".

А в Прилуках политики, поздравляя ветеранов, не поделили микрофон и забыли о самих ветеранах. Во Львове 9 мая жители города пришли к местам захоронения советских воинов с цветами и георгиевскими лентами. День Победы там прошел без красных флагов. Вывешивать их запретил суд. А на государственных флагах 9 мая повесили траурные ленты».

Який усе-таки дивовижний збіг, що вже вдруге в тижневику «України» в політичних сюжетах із абсолютно недоречних приводів фігурує «наприклад» саме Наталія Королевська! І це ж треба було їй сказати саме таку фразу, яка не несе жодного змістового навантаження, натомість відсилає глядачів до прийдешніх парламентських виборах. Доводиться припускати, що розгадка – в «мы за ценой не постоим».

Далі – ґрунтовний матеріал Сергія Кудімова про українських неонацистів, приводом для якого стала публікація в британській The Sun. Журналіст дійшов висновку, що насправді масштаби цього явища перебільшені, а в ролі неонацистів у матеріалі виступає організація «Патріоти України». Насамкінець – легкий лайф про випускний у школах.

Верстка підсумкових телетижневиків 13 травня 2012 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

В українських школах відгриміли випускні вечори

Українські політики почали боротьбу за місця у парламенті

Дев'ятирічний Андрій бореться за своє життя

Батькам маленької Аліси вдалося зібрати гроші на операцію

Минуло 10 років з дня смерті Валерія Лобановського

У Полтаві триває концерт туру «Вболівай із найкращими»

«1+1», «ТСН. Тиждень»

В Індонезії зазнав катастрофи російський літак Sukhoi Superjet 100

У стосунках України з Євросоюзом настала пауза

Тиждень за одну хвилину

Україна відзначила День Перемоги

Стара банківська картка може привести в будинок колекторів

МОЗ пропонує революційний експеримент

Замінники цукру можуть зашкодити здоров’ю

В Україні триває тур «Вболівай із найкращими»

Британські правоохоронці уважно слідкують за футбольними фанатами

Кубок Анрі Делоне вже в Україні

На Сумщині автівки попливли і осіли на деревах

Українські школярі відгуляли випускний

«Інтер», «Подробиці тижня»

Україна відзначила День Перемоги

Кореспонденти «Інтера» дізналися про долю двох солдат, чиї родичі досі вважали їх зниклими

Юлія Тимошенко вже вдруге переїздить у лікарню «Укрзалізниці»

Влаштовувати бійки і принижувати однолітків, а потім демонструвати відеозаписи екзекуцій в інтернеті стає популярним серед підлітків

В Україні зафіксували рекордну за останні 130 років температуру

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

На головній площі Києва 9 травня військового параду не було

Червоні прапорці тепер в моді у Франції

Рейтинг подій тижня

Політика впливає на футбол

У Лондоні відбувся книжковий ярмарок

Тигрюля народила 4 малят

5 канал, «Час: Підсумки»

В Україні відмінили саміт країн Східної та Центральної Європи

День Перемоги ознаменувався масовою роздачею продпайків потенційним виборцям

Закон про доступ до публічної інформації працює в країні вже рік

Об'єднана опозиція представила передвиборну програму

Україна відзначила 9 травня

«Україна», «Події тижня»

Україні доведеться налагоджувати стосунки з новим російським президентом

Франція отримала нового президента

Юлія Тимошенко почала лікуватися

Україна відзначила День Перемоги

Британці сповістили світ про розквіт в Україні неонацизму

В Київ привезли Кубок Чемпіонату Європи з футболу

Школярі відзначають випускний

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не співпадати з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження».

Предметом моніторингу є порушення стандартів інформаційної журналістики (з певними застереженнями), ознаки замовних матеріалів та застосування маніпулятивних технологій, а також загальна якість контенту програм. Окрім констатації порушень та недоліків окремих матеріалів і програм,  автор узагальнює висвітлення певних тем та дає рекомендації журналістам і аудиторії.

Перідичність. Моніторинг відеозаписів та текстів програм здійснюється раз на тиждень за підсумками випусків підсумкових програм попередньої неділі. Формат публікації моніторингу – аналітична стаття.

Критерії аналізу. Позаяк аналізовані програми переважно позиціонуються як інформаційні підсумкові, до їх матеріалів застосовуються критерії аналізу дотримання всіх основних професійних стандартів інформаційної журналістики (баланс думок, повнота, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, із певними застереженнями – оперативність). Якісний аналіз здійснюється з урахуванням експертного знання усіх обставин, що можуть зумовлювати специфіку редакційної політики каналів та окремих порушень.

Детальніше про засади моніторингу дивіться тут.