Головні події тижня розгорнулися на міжнародно-політичному фронті: поїздки керівників держави до Брюсселя та Москви, що не мали значних результатів; переданий через європейського депутата Яцека Протасевича заклик Юлії Тимошенко до Європи не бойкотувати футбольного чемпіонату в Україні; призначення послом ЄС в Україні поляка Яна Томбінського тощо. Налякавши бойкотом Євро-2012 у минулих випусках, цього разу тижневики провладних каналів спробувати дещо заспокоїти глядачів, розповівши про начебто досягнутий між Україною та Європою консенсус. Хоча подати підсумки брюссельського візиту як успіх удалося лише в один спосіб – зі слів самого Азарова, адже інших свідчень результативності цієї поїздки немає.

Як і минулого тижня, безперечних інформаційних бомб було обмаль, тож на перше місце подекуди вийшла соціалка та новини про протокольні заходи без особливого змісту. Тиждень приніс також низку новин у справах Тимошенко й Луценка (рішення апеляційного суду), однак нічого екстраординарного. Натомість не втрималися тижневики від обговорення «скандалу тижня» – появи випускниці Насті в школі в занадто відвертій сукні. Звісно, нічого поганого немає в тому, що тренди балачок у соцмережах переносяться на телебачення, одначе в цьому випадку фільтр, видається, все ж мав би спрацювати.

«Інтер»

Розпочинають із надзвичайних подій – пожежі на складах секонд-хенду на Шулявці та масового отруєння в Обухові. Перша політична (а також економічна й соціальна) тема випуску – скасування «Укрзалізницею» частини нічних поїздів та запуск натомість поїздів Hyundai. Критично-саркастична тональність сюжету, зазвичай не притаманна матеріалам «Інтера» про державні структури, стає зрозумілою, щойно заходиться про реакцію Миколи Азарова:

«Разозлённые пассажиры подключились в социальных сетях. Ночными поездами заинтересовался Николай Азаров. Ответ написал на своей странице в фейсбуке.

Микола Азаров: "Я поручу "Укрзализныце" разобраться с этим поездом. Я не совсем иногда согласен с руководством железной дороги. Система, по которой будут курсировать только дневные поезда, действительно, может быть не удобна для тех, кто бережет свое время и рассчитывает полный рабочий день провести, выполняя какие-то дела. Поэтому я еще раз поручу руководству железной дороги изучить и доложить по этому вопросу"».

Наслідками виконання цього доручення «Інтер» не поцікавився (хтозна, може, «Укрзалізниця» вже вивчила й доповіла?), але турбота Миколи Яновича про маленьких українців задекларована. А пояснення дій реформаторів бачимо в наступній підводці: «Все старания "Укрзализныці" – ради европейских болельщиков, – говорят чиновники. Тысячи футбольных фанатов приедут в Украину, и добираться на матчи Евро им нужно вовремя и с комфортом. Хотя, не только транспорт составит впечатление о стране – хозяйке футбольного чемпионата». Далі – матеріал про те, як Україна чекає на європейських уболівальників.

Один із анекдотичних прикладів-символів безглуздя в теленовинах, що регулярно лунає на тренінгах Ігоря Куляса та Олександра Макаренка – «під час зустрічі сторони торкнулись теми газотранспортного консорціуму» – було відтворено в наступному «паркетному» повідомленні, присвяченому московському візитові Януковича:

«Во вторник Виктор Янукович посетил с рабочим визитом Россию. В Москве Президент Украины принял участие в неформальном саммите СНГ и провёл двустороннюю встречу со своим российским коллегой Владимиром Путиным. Главы государств обсудили вопросы, связанные со снятием ограничений для украинских товаров при поставках на российский рынок, а ещё обменялись мнениями по созданию газотранспортного консорциума с тремя участниками – Украиной, Россией и Европой. Виктор Янукович также подчеркнул, что действующие газовые контракты и цена на топливо Киев не устраивает.

Віктор Янукович, Президент України: "Ми просто не маємо таких грошей – платити за такий дорогий газ. Вчора були переговори з "Газпромом", міністр Бойко був тут. Сьогодні вони вже не розлучаються і ходять, як брати, поруч один з одним. Ми посміхаємось, але ситуація дійсно така, яка примушує нас підходити відповідально до цих питань, і ми працюємо"». «Обсудили вопросы», «обменялись мнениями» – все це жодною мірою не відповідає на запитання, які мали би виникнути щодо візиту в глядача. Нічого не сказано в повідомленні про те, що відповіла на слова Януковича про відсутність грошей на дорогий газ російська сторона. Про що тоді взагалі повідомлення?

Ще більш карикатурним є повідомлення наступне – про поїздку Азарова в Брюссель. «Большой прогресс Украины в евроинтеграции за последние два года отметили европейские чиновники», – починає Олег Панюта, і серця глядачів завмирають від передчуття живих свідчень європейського прориву української зовнішньої політики. Одначе ведучий веде далі: «Об этом рассказал премьер-министр Николай Азаров сразу по возвращении из Брюсселя, с заседания Совета сотрудничества Украина-ЕС. Обе стороны одинаково видят соглашение об ассоциации – как высшую ценность для стратегического сотрудничества». І далі: «Николай Азаров приехал в Брюссель несмотря на то, что некоторые европейские политики называли такой визит нежелательным. Особое внимание было приковано к "делу Тимошенко". Премьер-министр убеждал собеседников, что избирательного правосудия и политических преследований в Украине нет. Всех убедить в этом премьеру не удалось, но его выступление европарламентарии встретили аплодисментами». Це вже нагадує інший анекдот – про змагання радянського та американського бігунів: «наш спортсмен прийшов до фінішу другим, а американський фінішував передостаннім». Цікаво було б довідатися від «Інтера», кого саме Азаров таки переконав своїм виступом. Бажано також почути пряму мову новонавернених свідків Покращення.

У підводці до наступного повідомлення – ще трохи європейського прориву: «Украина делает еще один шаг к европейским нормам. Кабмин утвердил законопроект, который обязывает все отечественные пищевые предприятия перейти на международные стандарты безопасности». У матеріалі про Настю з Павлограда, що вбрала на випускний недоречну сукню й стала головною темою для обговорень в інтернеті та традиційних ЗМІ, згадується Дмитро Табачник і наведено його синхрон, одначе не той, який спричинив скандал (про непривабливих дівчат, що вчаться в аспірантурі та магістратурі):

«Резонанс дошел даже до министра образования и науки, впрочем, оставил его равнодушным.

Корреспондент: Скажіть, будь ласка, а вам подобається, коли дівчата ось так вдягнені на своєму випускному?

Дмитро Табачник: "Хай дівчата подобаються своїм ровесникам. А я до цього ставлюся спокійно"». Також у матеріалі містяться коментарі головного сексопатолога України Ігоря Горпинченка, який припускає, що Настя вирішила вбратись у такий спосіб під впливом «інтернету, де немає жодної цензури».

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Зовнішньополітичні рухи української влади на цьому тижні насправді виглядали доволі беззубо, одначе формат ТСН передбачає саспенс та екшн, тому з перших хвилин випуску Алла Мазур по-таблоїдному перебільшує: «Розмова на підвищених тонах і дипломатичні багатоходівки, вільні економічні зони і енергетичні контрудари – важкі переговори про інтеграцію з відкритим питанням – куди ідемо. Закордонні візити українських очільників цього тижня знову змусили уважно стежити за словами і мімікою, щоб зрозуміти справжні наміри офіційного Києва. В один і той же день Президент Янукович відвідує Володимира Путіна в Кремлі, а Микола Азаров – штаб-квартиру європейської політики в Брюсселі». Такий пафос був би доречний, якби питання «куди йдемо?» не було відкритим далеко не перший рік.

У тому ж дусі починається й перший сюжет випуску: «Останнім часом зовнішня політика України нагадує виступ канатохідця: коли той піднімає одну руку, мусить одночасно піднімати і іншу, – інакше хитка рівновага зникне, і герой полетить долу. Україна дедалі частіше змушена піднімати руку у північний бік». Усе гаразд, але чому «останнім часом»? Пасувало б тут експертне пояснення, що саме змінилось або мало б змінитися в українсько-російсько-європейському коливанні зовнішньополітичного маятника. Та натомість – журналістська оповідь, помережана непотрібними оцінковими судженнями та припущеннями, поданими як факти: «Утім, сам неформальний саміт давніх друзів – лише формальність. Він тривав лише не більше 150 хвилин, тоді як розмова Путіна із Януковичем тет-а-тет тривала майже годину. Цього часу було достатньо, аби зрозуміти: тверда позиція Кремля за нового старого господаря пом’якшень не передбачає». І далі: «На цьому тлі безрезультатність газових переговорів із Москвою не дивна», «одночасний візит Азарова до Брюсселя і його звернення до європейців по допомогу країні як члена Європейської енергетичної хартії свідчить: ключик до поступливості "Газпрому" можна шукати і на західному векторі».

Є в сюжеті й недостовірні посилання: «За неофіційною інформацією, в українському парламенті цього тижня спішно готували до голосування законопроект, що дозволив би вивезти Тимошенко на лікування за кордон. Втім політичної волі для такого рішення поки що не назбиралося», «Втім, дипломатів така домовленість застала зненацька. Джерела в ЄС твердять, що жодна зі сторін тепер не знають, як цю угоду тепер реалізувати».Чудово, що ТСН має стільки власних джерел у Києві та Брюсселі, але ж їхню інформацію варто, принаймні, спробувати перевірити.

Тему бойкоту Євро-2012 рознесено по двох матеріалах – про позицію Мішеля Платіні, базованому на інтерв’ю президента УЄФА каналові CNN, та про поточну ситуацію в справі Юлії Тимошенко. Позицію останньої сформульовано так: «Проти спортивного бойкоту Євро-2012, але за політичний – таку позицію ув’язненої Юлії Тимошенко переказали її зарубіжні візитери. Цього тижня у харківській лікарні екс-прем’єра відвідали посол Сполучених Штатів в Україні і другий заступник Держсекретаря Сполучених Штатів, а також співдоповідачки Парламентської асамблеї Ради Європи з питань України і віце-президент Європарламенту». Це також не є достовірним посиланням, адже не зрозуміло, кому саме з перелічених відвідувачів Тимошенко належить це формулювання (а без цього розуміння глядачеві важко зробити адекватний висновок щодо того, наскільки варте довіри це повідомлення).

Далі у випуску – сюжет Ольги Василевської про не доведений до кінця проект «Дитячої лікарні майбутнього», більшу частину грошей якого вже витрачено. Критика та підозри на адресу родини екс-президента Ющенка в матеріалі збалансовано коментарями керівника фонду «Дитяча лікарня майбутнього» Олександра Максимчука. Відображено в матеріалі й дивна позиція чинної влади, яка відмовляється розслідувати ситуацію навколо грошей, зібраних на доброчинну потребу.

Інші політичні новини стисло викладено в «тижні за одну хвилину». Зокрема, повідомляють: «Українським депутатам і чиновникам цього тижня заборонили критикувати владу, законом. Правила етичної поведінки, ухвалені парламентом, вказують, що особи, уповноважені виконувати функції державні або місцевого самоврядування, повинні забезпечувати позитивну репутацію органів державної влади. Очевидно, насамперед на словах». Шкода, що на цій темі не зупинилися детальніше, адже інформація вочевидь потребує експертного тлумачення. Із недостовірним посиланням та несподіваною оцінкою «нова інтрига тижня» повідомляють про те, що Ніна Карпачова начебто перебуває в Криму: «Де Ніна Карпачова? Нова інтрига тижня. Фракція БЮТ заявила: екс-уповноважена з прав людини покинула країну через тиск прокуратури, що перевіряє, як з’явилися фото синців Юлії Тимошенко. Прокуратура Києва інформацію про тиск заперечує, ну а обізнане джерело запевнило радіо "Свобода", що Карпачова не ховається у Москві, як думали раніше, а відпочиває у Криму».

Слова Дмитра Табачника про некрасивих аспіранток, некоректно названі заявою («Підштовхнув їх до цього сам Дмитро Табачник, заявивши цього тижня буквально таке» – насправді ж це була не заява, себто цілеспрямовано переданий суспільству меседж, а коментар), дають із прямою мовою міністра та посиланням на коментар Миколи Азарова.

На завершення випуску – підозрілий сюжет про ситуацію навколо заборони куріння в громадських місцях. Як і в матеріалі ICTV місячної давнини, в сюжеті Юлії Дячук представлено позицію влади (Міністерства охорони здоров’я) та неформальної ініціативи «Права курців», від імені якої, як і у згадуваному матеріалі, говорить піарник Юрій Палійчук. І знов у сюжеті відсутня позиція третьої зацікавленої сторони – громадянського суспільства, представників організацій, які виступають за заборону. Хоча це було б необхідно хоча б для балансування думки людей, які стверджують, що представляють інтереси курців. Натомість є вокспоп, позиція директора столичного пабу, який проти заборони, і простенький журналістський експеримент – спроба переконати людей не курити в громадському місці, що переводить дискусію в площину особистої культури громадян (мовляв, потрібно не заборони накладати, а бути людянішими). Все це цілком у руслі пропаганди тютюнового лобі, що не може не викликати підозр щодо причин появи саме такого матеріалу в ефірі «1+1».

Перший національний, «Підсумки тижня»

І знову лише натяки на те, що в Україні є політика, дозволяє собі підсумковий тижневик державного телеканалу. Щоправда, йдеться не про реальні політичні події, а про формальні урочистості. Випуск розпочали з «паркетного» матеріалу про вшанування жертв політичних репресій, згадавши навіть про те, що в Україні є опозиційні політичні сили: «Урядовці, політики, представники як провладних, так і опозиційних партій, вчора разом пройшли до національного заповідника "Биківнянські могили"». Згадується в матеріалі й особисто Віктор Янукович: «Президент України у своєму зверненні закликав згадати цього дня всіх, хто став жертвами тоталітарного режиму, а також винести уроки з історії».

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Розпочинають із «паркету» – повідомлення про успіхи в підготовці до Євро-2012 з акцентом на участі керівництва держави в урочистостях: «Цього тижня відкрили одразу два оновлених аеропорти – в Донецьку та київських Жулянах. До рідного шахтарського краю заради цього навіть приїхав Президент. Віктор Янукович і віце-прем’єр Борис Колесніков перерізали стрічку на оновленому терміналі».

Далі – тема освіти, в рамках висвітлення якої «Факти тижня» приємно здивували розмовою з засновником «Вікіпедії» Джиммі Вейлзом. Зрозуміло, чому саме Вейлз – це чергова світова знаменитість, яку привіз до України Віктор Пінчук; однак навіть попри це побачити інтерв’ю з таким героєм набагато цікавіше й корисніше, аніж чергову підозрілу розмову з урядовцем про те, як Україна попри всі негаразди йде до стабільності та реформ. Щоправда, демонструвати після цього ще один піар-сюжет Пінчука (про чергові видатні досягнення PinchukArtCentre) – це вже перебір.

До політики повертаються у другій частині програми, повідомляючи: «Бойкотувати футбольний чемпіонат європейські політики не будуть. Принаймні, на політичному рівні. Міністр закордонних справ Євросоюзу на своєму зібранні цього тижня вирішили не закликати до спільного бойкоту. Рішення про приїзд на матчі кожен європейський посадовець ухвалюватиме особисто. Ця ж позиція була підтверджена і під час візиту до Брюсселя українського прем’єра Миколи Азарова». Зауважте маніпулятивну невідповідність між змістом першого й четвертого речень наведеної цитати; так само без роз’яснення дивно виглядає останнє речення – ким саме була підтверджена позиція і яка саме? Та, що кожен ухвалюватиме рішення особисто?

У матеріалі Олександра Візгіна про поїздки Януковича в Москву та Азарова в Брюссель бачимо недостовірні посилання («Головним результатом візиту експерти називають відновлення інтенсивного діалогу на вищому рівні, свідченням чого стала домовленість про зустріч вже у липні, і обіцянка Володимира Путіна відвідати Україну з візитом», хоча далі подано думку лише одного експерта – Володимира Фесенка; «Європейці таку пропозицію оцінили і прийняли. Експерти побачили в цьому добрий знак, що українська влада нарешті намацала точки послаблення напруги у відносинах з Європою»), а також суб’єктивне твердження, яке відображає думку чи то Фесенка, чи решти неназваних експертів, чи то єврочиновників, чи то самого пана Візгіна: «А остаточним тестом на демократію для Брюсселя стануть парламентські вибори восени».

Далі маніпуляція (або, можливо, просто невдалий хід) на рівні верстки – історія про Януковича та Азарова відокремлюється від розповіді про останні події у справі Тимошенко кримінальною новиною про стрілянину в Києві, таким чином підсвідомо переходячи з категорії «політика» в категорію «кримінал». Про Тимошенко, втім, розповідають збалансовано й коректно. Далі стисло повідомляють про рішення апеляційного суду у справі Луценка.

5 канал, «Час:Підсумки»

Тимчасом як інші підсумкові програми сором’язливо відсували теми Тимошенко й Луценка в середину випуску, 5-й з неї почав, визначивши таким чином візити іноземних гостей до палати Юлії Володимирівни та «формальність» – рішення апеляційного суду залишити без змін вирок Луценкові – головними подіями тижня. Сюжет Наталії Жижко розпочинається надзвичайно промовистою деталлю: «Цей тиждень – без нових фотографій із Юлією Тимошенко. Тепер у її закордонних гостей на вході до лікарні вилучають техпристрої і ретельно обшуковують». Матеріал насичений прямою мовою європейських гостей, але водночас формально збалансований.

«Після того, як Юлію Тимошенко почали лікувати під наглядом німецького фахівця, і після того, як до неї та Юрія Луценка почали пускати політиків з-за кордону, міжнародний тиск на українську владу дещо пом’якшився. Так, Євросоюз відклав рішення про бойкот української частини Євро-2012. 27 країн-членів, довго порадившись, за підсумками заявили, що будуть і надалі активно стежити за подіями», – йдеться в майбутній підводці. Оцінкова лексика в інформаційних жанрах буває дуже підступною – інколи коротеньке слівце повністю визначає сприйняття тексту. В цьому випадку таким маленьким слівцем є «дещо», вимовлене Тетяною Даниленко з характерною інтонацією. Те саме «дещо» бачимо в сюжеті Ірини Герасимової: «Цього тижня єврочиновники справді дещо змінили тон – про диктатуру в Україні вже не говорять. Але і поступатися демократичним принципам не збираються». Подібні нюанси тим більш зайві, що пряма мова опитаних п’ятьох європейців є цілком самодостатнім свідченням того, що пом’якшення ставлення не є значним. Але оцінки завжди варто давати прямим текстом і відокремлювати від фактів. Також не зовсім справедливою є відсутність балансу в тій частині сюжету, який стосується візиту Януковича до Москви. «Європейці запитували в Миколи Азарова про в’язня Юлію Тимошенко. І доки прем’єр переконував, що в Україні є верховенство права і немає вибіркового правосуддя, Президент вирушив туди, де зустрічей не відміняли і про екс-прем’єрку не запитували. Ні ціна на газ, ні перегляд угод не стали публічною темою президентських переговорів. Традиційний обмін люб’язностями – ось такі результати візиту до Білокам’яної», – стверджує Ірина Герасимова. Якщо в частині про Азарова наведено синхрон виправдання міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, то безрезультатність поїздки Януковича залишається без коментарів із боку влади.

Також у цьому випуску вийшло розслідування Азада Сафарова про те, як Янукович за безцінь орендує землю в Сухолуччі. Журналіст спробував з’їздити на пікнік у заповідний ліс і виявив, що «природу» там надійно охороняють. Щоправда, хотілося б бачити хоча б спробу отримати коментарі від Януковича, його адміністрації або Партії регіонів щодо наведених у розслідуванні фактів. Якщо такі спроби робилися, але не мали успіху, про це необхідно було повідомити.

«Україна», «Події тижня»

«Владимир Путин всё так же настойчив в желании вовлечь Украину в свои большие интеграционные проекты и по-прежнему не уступает в газовом вопросе. Европейские лидеры пугают еще более жесткой резолюцией, поучают, но все равно зовут к себе – в Союз и зону торговли. Ничего нового. Каждый тянет в свою сторону. Не тянули бы и не пугали бы, если и бы и правда не была очень нужна им Украина. Видимо, нужна – все, что бы там не говорили. А что же Украина? Пока четкой позиции нет», – так категорично Андрій Данилевич охарактеризував зовнішньополітичну ситуацію протягом тижня, що минув, на початку випуску. Далі він додає ще більше суб’єктивізму, кажучи, що йому «хочеться вірити»: «Чего ждем? Выборов? Кто-нибудь верит, что они пройдут так безупречно, что Европе понравятся? Или что Юлия Тимошенко и Юрий Луценко скоро выйдут на свободу? Или кто-то верит, что Кремль будет посговорчивее потом, осенью, когда начинается отопительный сезон и газ Украине и Европе нужен позарез и в больших объемах, а в воздухе витает вопрос – так будет традиционная газовая война под новый год, или обойдется? Хочется верить, что у руководства Украины есть свой четкий план, и нынешнее молчание – это просто тонкое балансирование между Европой и Россией с целью заполучить максимальную выгоду для страны». Тему розкрито далі в якісному та насиченому коментарями експертів із різними позиціями сюжеті Олександра Бондаренка.

Легка іронія є «фірмовим знаком» «Подій тижня» останніх місяців, і це непогано, одначе подекуди трапляються перебори. Як-от у наступному повідомленні: «Тем временем, Юлия Тимошенко на минувшей неделе оставалась едва ли не самым активным украинским политиком, несмотря на то, что сидит и почти не ходит. VIP-заключенной шлют приветы изо всех стран Европы и из-за океана, а в пятницу в палату заглянул посол Соединенных Штатов Джон Теффт. Это было то ли свидание – с точки зрения пенитенциарной службы, то ли встреча на высоком уровне – по версии пресс-службы БЮТ. Тимошенко ради такого гостя даже косу заплела. Гость передал привет от госсекретаря США Хилари Клинтон». Тимошенко – не священна корова, й іронізувати щодо її стану не заборонено, одначе словесна еквілібристика автора цього тексту позбавила глядача шансів зрозуміти, що саме за «привіти» отримувала Тимошенко і про що насправді була розмова Тимошенко з Теффтом. Користь від іронічного журналістського погляду якраз у тому, щоб точніше відображати дійсність, демонструючи сутність речей та зв’язків між ними, натомість у цьому випадку ефект протилежний.

Так само не зовсім доречним виглядає поєднання небіжчиці Сезарії Евори із Жозе Мануелем Пінту Тейшейрою, якого «Події тижня» іронічно провели в «заслання» на Кабо-Верде. Безперечно, Евора – перше й головне, що асоціюється в українського глядача з цією маленькою острівною державою, але безпосереднього зв’язку все ж немає. Так само занадто сміливим є наступне твердження: «Украинцам он запомнился жесткими заявлениями о нашей стране и ее отношениях с ЕС. Вот избранные цитаты: "Виктор Янукович не оправдал возлагаемых на него Европой надежд". Еще: "Украинская власть чувствует определенную степень изоляции". На следующий день послу перезвонили из Брюсселя и попросили собирать чемоданы». Якщо причинно-наслідковий зв’язок між процитованими заявами та переведенням Тейшейри є, варто було зазначити, звідки про нього відомо, адже формальна причина заміни посла – завершення терміну повноважень.

Також у цьому випуску – пізнавальний сюжет Сергія Кудімова про те, як діятиме новий Кримінально-процесуальний кодекс, підписаний Януковичем 12 травня.

P.S. 20 травня на ТВі стартувала нова авторська програма «Підсумки з Вахтангом Кіпіані», яку певною мірою можна вважати заміною «Підсумкам із Віталієм Гайдукевичем», хоча вона істотно відрізняється і форматом, і добором інформаційних приводів, і стилем подання. Аналіз першого випуску можна побачити в матеріалі Олександра Піддубного «Форма і зміст нових підсумків ТВі».

Верстка підсумкових телетижневиків 20 травня 2012 року

Перший національний, «Підсумки тижня»

В Україні вшановують пам'ять жертв політичних репресій

Українці вшанували пам'ять депортованих кримських татар

В Україну прийшло літо

В Обухові отруїлись діти

Українці відзначили День Європи

21-річний Павло змушений заново вчитися жити

Донецький школяр переніс 17 блоків хіміотерапії і таки здолав рак кісток

В Одесі через вибоїни на дорозі загинув 26-річний мотоцикліст

У Баку відкрився пісенний конкурс «Євробачення»

«1+1», «ТСН. Тиждень»

Політичні підсумки тижня

Мішель Платіні закликає не змішувати політику та спорт

Тимошенко проти бойкоту Євро-2012

В Україні так і не з’явилась «Дитяча лікарня майбутнього»

"Тиждень за одну хвилину"

Мешканці міст-господарів Євро-2012 готуються виїхати з міст на час чемпіонату

Скандал навколо освіти

Дешеві квадратні метри – уже реальність

При розлученні в Україні дедалі частіше ділять дітей

Курцям повторно заборонили курити

Яскраві кадри тижня

«Інтер», «Подробиці тижня»

В Києві горять склади секонд-хенду

Масове отруєння в Обухові

«Укрзалізниця» вирішила полоскотати нерви пасажирам

Україна готується приймати гостей

Янукович відвідав із робочим візитом Росію

Микола Азаров відвідав Брюссель

Україна робить ще один крок до європейських норм

В Україні шлюбні угоди так і не здобули популярності

Випускниця однієї зі шкіл Дніпропетровської області вмить стала відомою

ICTV, «Факти тижня»

Україна інтенсивно підтягує хвости

В Україні стартувало ЗНО

Гість програми – Джиммі Вейлз, засновник Wikipedia

Аніш Капур представив свою першу експозицію у Східній Європі

Бойкотувати футбольний чемпіонат європейські політики не будуть

Прем’єр та Президент відвідали Брюссель та Москву

Стрілянина в центрі Києва

Касаційну скаргу Юлії Тимошенко перенесли на 26 червня

Вирок Юрія Луценка залишається в силі

Дві смерті за 700 гривень

Удар по обличчю Першого національного

5 канал, «Час:Підсумки»

Тимошенко на тижні приймала гостей

Євросоюз дещо відклав рішення про бойкот української частини Євро-2012

Вишгородська райрада оцінила землі мисливських угідь «Сухолуччя»

«Україна», «Події тижня»

Україні розповіли, як жити далі

Посол США відвідав Юлію Тимошенко

ЄС змінив свого представника в Україні

Президент підписав новий Кримінально-процесуальний кодекс

Людство страждає від переїдання

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не співпадати з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження».

Предметом моніторингу є порушення стандартів інформаційної журналістики (з певними застереженнями), ознаки замовних матеріалів та застосування маніпулятивних технологій, а також загальна якість контенту програм. Окрім констатації порушень та недоліків окремих матеріалів і програм,  автор узагальнює висвітлення певних тем та дає рекомендації журналістам і аудиторії.

Перідичність. Моніторинг відеозаписів та текстів програм здійснюється раз на тиждень за підсумками випусків підсумкових програм попередньої неділі. Формат публікації моніторингу – аналітична стаття.

Критерії аналізу. Позаяк аналізовані програми переважно позиціонуються як інформаційні підсумкові, до їх матеріалів застосовуються критерії аналізу дотримання всіх основних професійних стандартів інформаційної журналістики (баланс думок, повнота, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, із певними застереженнями – оперативність). Якісний аналіз здійснюється з урахуванням експертного знання усіх обставин, що можуть зумовлювати специфіку редакційної політики каналів та окремих порушень.

Детальніше про засади моніторингу дивіться тут.