Більшість тижневиків скористались піком інтересу аудиторії до футболу – 1 липня було днем фінального матчу «Євро-2012» - поставивши на чолі випусків новини й попередні підсумки чемпіонату. Головний підсумок – те, що Україна всім іноземним гостям дуже сподобалась, полюбилась і виросла в очах світу. Звідки цей умовивід, на яких опитуваннях чи спостереженнях, окрім вокспопів, наведених у сюжетах, базується, ми навряд чи колись дізнаємось.

Весь негатив про Україну у світових ЗМІ напередодні та під час чемпіонату тепер списується на організовану інформаційну кампанію, покликану чи то забрати в нашої країни «Євро-2012», чи то просто дошкулити. Цей «негатив» - поняття збірне й дуже різнорідне: сюди належить і критика політичних процесів над Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком, і викриття жорстокого поводження з безпритульними тваринами, і матеріали про расистські прояви серед українських уболівальників, і попередження щодо небезпек, пов’язаних з українською злочинністю, і навіть дурні жарти польських радіоведучих про українок на колінах. Усе це вкупі, якщо вірити тижневикам, спростовується радісними обличчями вболівальників, які побували на «Євро».

Хоча тут же констатовано, що України поза фан-зоною та пивом по два євро значна частина цих уболівальників просто не бачила. Адже ані національною кухнею, ані задорогими готелями, ані пам’ятками і музеями вболівальники особливо не цікавились, руйнуючи розрахунки тих, хто сподівався заробити на чемпіонаті. Про те, хто і який головний «заробіток» отримав на «Євро-2012», говорить нам реклама Партії регіонів: «Чемпіонати минають – досягнення залишаються». У матеріалах, опублікованих «Українською правдою», бачимо, що успішне проведення чемпіонату – одна з головних домінант агітаційної кампанії Партії регіонів на прийдешніх виборах. «Артпідготовка» до конвертування футбольного позитиву в електоральний дедалі гучніше відлунює в підсумкових тижневиках провладних каналів, до яких цього разу долучилась і «Україна».

«Україна», «События недели»

Випуск розпочався з футболу й може вважатися своєрідним бенефісом міністра інфраструктури Бориса Колесникова, людини не чужої власникові «України» Рінатові Ахметову. Із зрозумілих причин Борис Вікторович був одним із небагатьох «недоторканних» персон для «Событий недели», які критично та іронічно відгукуються і про президента, і про прем’єра, і про топових силовиків. Хто, як не він, мав шанс отримати особливий статус гостя програми, яким дотепер «События недели» - в поточному форматі, принаймні, - нікого не вшановували? Андрій Данилевич провів розмову з політичним патроном у манері, яка не могла не нагадати доробок цього ведучого на каналі «Інтер». Інтерв’ю передувало повідомлення про те, що «Євро-2012» - «найкращий» чемпіонат в історії, з посиланням на думку Мішеля Платіні. «Действительно, за 2 года фактически к Евро еще никто не готовился, обычно на это нужно 5 лет»,  - сказав Андрій Данилевич, таким чином недвозначно натякаючи на те, що жодної підготовки до чемпіонату до того, як цією справою зайнявся Борис Колесников, не велося. (Цікаво, що програма, яку раніше вів Данилевич – «Подробности недели» на «Інтері», - розпочалась у цей день із слів «Сегодня Украина попрощается с Евро-2012, к которому страна готовилась 5 лет».)

Питання до Бориса Колесникова, відтак, були про те, як удалося подолати стільки труднощів, що з подоланого було найскладнішим, чому і навіщо проти України вели брудну інформаційну кампанію, як зробити успішний імідж України ще успішнішим. Поставив ведучий, втім, і питання «скільки грошей було витрачено?» - Колесников успішно прозвітував про це. Так само досить м’яко (ще й із недостовірним посиланням на «бытует мнение») запитав про те, чи знадобляться Україні збудовані стадіони, готелі та аеропорти. Андрій Данилевич професійно подбав про те, щоб герой-рятівник «Євро» не відчув ані тіні дискомфорту, відповідаючи на запитання.

Але на цьому не зупинився: в підводці до наступного сюжету продовжив змальовувати футбольну ідилію, добре відому нам із передчасної передвиборної агітації Партії регіонів: «За три недели чемпионата Европа практически заново открыла для себя нас с вами. Ведь раньше чем была Украина для мира? Чернобыль, дело Гонгадзе, "оранжевая революция", секс-туры на уик-энд, домработницы в Италии. Из поводов для гордости – Кличко и Шевченко. Теперь еще один – Евро-2012. Даже европейская пресса, которая месяц назад советовала болельщикам не ехать в Украину, теперь, под давлением тех же болельщиков, называет Украину прекрасной и гостеприимной. В этом году иностранных туристов приедет на 20% больше, чем обычно. За это как раз спасибо футболу». Зауважмо «оранжевую революцию» між справою Ґонґадзе та секс-турами. Сюжет Бориса Іванова витриманий у не менш бравурному дусі й завершується словами «теперь не только восточные соседи, но и Запад знает, что рядом с ними пока не богатая, но гостеприимная и красивая страна. Так что – добро пожаловать!». Далі перейшли до соціальної тематики, зокрема демографічної ситуації в Україні. Без політики цього разу обійшлись, якщо такою не вважати Бориса Колесникова в теплій ванні та перелік високопосадовців з інших держав, що приїхали на фінал «Євро-2012».

«1+1», «ТСН. Тиждень»

«Плюси» також починають із футболу, але про наплив високих гостей до Києва говорять у конфліктному ключі: «Фінал у Києві збирає найбільшу кількість високопоставлених політиків. Правда, переважно із колишніх радянських республік Грузії, Молдови, Таджикистану, Вірменії. Із європейців – президент Польщі, який крім української влади і футболу планував відвідати і опозицію, і природно будуть перші особи Італії та Іспанії, що вболіватимуть за своїх. Конфуз може вийти із очільником Білорусі. Лукашенка до Києва запросили, але правозахисники вже закликали політиків не дивитися футбол разом із президентом, що систематично порушує права людини у своїй країні». Загалом, футболові присвячена значна частина програми, з прямим включенням із стадіону та сюжетом Ольги Кашпор про кадрову проблему українських футболістів.

Втім, футбольне свято не завадило «1+1» перейти до теми, яка може дещо зіпсувати глядачам настрій – російсько-газової. Алла Мазур оголосила війну: «Для нас же гаряче літо може закінчитися холодною зимою. Щорічні бойові дії на українсько-російському газовому фронті відновилися цього тижня. Дійові особи ті самі, тільки посади в декого змінилися. Кожна зі сторін уже знає, як буде наступати і оборонятися». Матеріал Ольги Кошеленко про візит російської делегації на чолі з Дмитром Медведєвим до Києва досить стриманий і збалансований, єдиний його явний недолік – відсутність експертної думки. Вся інформація подається з посиланням на російських та українських можновладців. Тему доповнено повідомленням про будівництво газогону в обхід Росії, що загрожує російському «Південному потокові».

З нагоди наближення розгляду справи Юрія Луценка у Європейському суді з прав людини «Плюси» доручили своєму власкору в Німеччині Наталці Фібріґ розповісти глядачам про цей легендарний, але не дуже добре знайомий українцям суд. Матеріал вийшов пізнавальний і антиміфологізаційний – із нього дізнаємось, що Україна далеко не єдина держава, що дозволяє собі не визнавати рішення страсбурзького суду.

У «Тижні за одну хвилину» стисло розповідають про намір Європейського суду з прав людини вже наприкінці серпня розглянути справу Тимошенко, а також висвітлюють заяву Соні Кошкіної про переслідування з боку Генпрокуратури у справі за зверненням народного депутата Ландика. Акценти явно на користь Ландика: «У столичній прокуратурі пояснили: перевіряють звернення регіонала Володимира Ландика щодо публікації в цьому виданні його SMS-листування. Чому перевірку почали тільки через 8 місяців після звернення – не уточнюють».

Переходячи до наступної теми – діяльності Конституційної асамблеї – знов «нагнітають»: «Загрозою хірургічного втручання зустріла сьогодні свій 16 день народження Конституція України. На горизонті – чергові вибори і нинішніх можновладців уже не влаштовують скорочені президентські повноваження, які записали в головний закон 2004-го, після перемоги Ющенка». Очевидно, що це оцінкове судження видане за факт. Матеріал Станіслава Ясинського, доволі інформативний та насичений, витриманий у стилістиці телеаналітики, що чимось нагадує часи В’ячеслава Піховшека, також містить чимало оцінкових суджень і недостовірних посилань, замаскованих під публіцистичну гостроту: «Україна є правовою державою – спитайте це в мільйона жертв міліційного і судового свавілля. Україна є унітарною державою – до складу якої чомусь входить автономна республіка. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність – але згадайте тендерні закупівлі і кількість хабарів, які вимушені давати»; «На сьогодні свої версії Конституції існують в комуністів і в "Свободи". Політики продовжують переконувати нас – прийняти нову конституцію набагато простіше, ніж змусити стару запрацювати»; «Тепер про найголовніше. Що саме ці поважні люди хочуть змінити в цій Конституції?І тут більшість повідомлень виглядають як спроба уникнути звинувачення»; «Низка політиків у неофіційних розмовах підтвердила, зміни можуть торкнутись і розділу про права і свободи громадян. Зокрема прав на безкоштовну освіту і медицину. Мовляв, гарантувати ці права в повному обсязі просто неможливо» тощо. Втім, усе це радше прояви притаманного ТСН прагнення загострити проблемні моменти й викликати у глядача емоції, аніж цілеспрямовані маніпуляції.

Закінчили також футболом – прямим включенням із стадіону. У висвітленні футбольної тематики цього вікенду «ТСН. Тиждень» виявився найменш політизованим із тижневиків.

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Починають із повернення в політику Віктора Ющенка із новим проектом «Правиця». У підводці Вахтанга Кіпіані – ані натяку на іронію. Натомість, Андрій Сайчук починає свій сюжет, присвячений поверненню Ющенка, з речей неприязних: «Віктор Ющенко не знає відповідей на багато простих запитань. Наприклад, коли він нарешті зійде з державної дачі в Конча-Заспі, або яким чином проголошеному цього тижня новому політичному об’єднанню, яке гуртується навколо екс-президента, вдасться подолати п’ятивідсотковий бар’єр. Можливо, на перший погляд, ці два питання ніяк не пов’язані. Але саме з таких розчарувань – великих і дрібних, як забута обіцянка відмовитися від пільг і держдач – складається рейтинг нинішнього Ющенка. Соціологи називають точну цифру – 0,7%... Сам Ющенко демонструє скромність і самозречення».  На жаль, із дотриманням стандарту відокремлення фактів від коментарів в Андрія тут не склалось, зате публіцистична гострота наявна. Далі протягом сюжету автор дещо виправляється, посилаючись уже виключно на думку конкретних експертів. До розмови на цю тему в студії запросили справжнього фахівця з «ющенкознавства» - Романа Безсмертного, колишнього соратника Віктора Андрійовича. Який, утім, не виявив жодного милосердя до екс-шефа: «Не треба тут лукавити. Присутність Віктора Андрійовича в будь-якому проекті шанси його зводить до нуля».

Наступне повідомлення – доволі цікаве і ексклюзивне, позаяк інші канали чи то не мали відео, чи не звернули на подію уваги – на жаль, залишилось без додаткової інформації та, відповідно, балансу: «А тепер продовжуємо тему вітчизняного екстремізму. В Криму в селі Орлине Бахчисарайського району хресна хода, очолювана священиками Української православної церкви в єдності з Московською патріархією, вчиняє наругу щодо інших християн – членів церкви "Адвентистів сьомого дня". Далі, як кажуть, без коментарів». Натомість, у наступному повідомленні, також присвяченому релігійному вандалізму – про підпал хреста в Броварах – є ознаки, принаймні, спроби отримання коментарів: «Місцевий священик в інтересах слідства відмовився від коментарів».

Більше питань до наступного повідомлення: «Вбивство – як останній аргумент. Цього тижня суд виніс вирок Віталію Запорожцю – 14 років позбавлення волі та стягнення у розмірі 150 тисяч гривень. Нагадаю, на початку вересня 2011 року мешканець села Семиполки, що на Київщині, вистрілив з рушниці у дільничного міліціонера. Люди, які пікетували Броварський суд з вимогою виправдати підсудного, стверджують: у такий спосіб Запорожець покарав міліціонера, який не раз знущався над селянами, ображав їх, його часто бачили п’яним у формі та з табельною зброєю. Очевидно, що вбивство – це неприпустимий спосіб вирішення суперечок. Втім, казус Запорожця підтвердив тезу про те, що чим далі громадяни все менше терпітимуть міліцейське свавілля. Тим часом керівництво органів внутрішніх справ і пенітенціарної системи України не вживають достатніх заходів для того, щоб притягти до відповідальності тих, хто дискредитує саме поняття правоохоронця. Більше того, на заміну горе-дільничному вже підростає "гідна" заміна чи зміна з числа бійців "Беркута", один з яких біля суду з брудною лайкою вдарив журналіста Віктора Крука». Вахтанг Кіпіані говорить про те, що «кару» у вигляді вбивства жертва заслужила, із посиланням на «людей, які пікетували суд». Та зі сказаного далі стає ясно, що сам він не піддає сумнівам факт «міліцейського свавілля»; ведучий навіть називає жертву «горе-дільничним» і – хоч і непрямо – звинувачує в «дискредитації самого поняття правоохоронця». Навіть поза принципом «про мертвих або добре, або ніяк»  - у журналістиці він не діє – щоб кидати на адресу вбитого такі звинувачення, варто було б запастися вагомими доказами. Надто зважаючи на те, що сам убитий міліціонер уже нічого не скаже на свій захист.

Друга частина програми присвячена мовному законопроекту, який на прийдешньому тижні мали розглянути у ВР. Обговорювати цю тему Вахтанг Кіпіані запросив опозиційного депутата і відомого борця за мовні права Олеся Донія. Точка зору прибічників законопроекту залишилась у програмі не відображеною (втім, це вже традиційно).

У фінальній частині підбили підсумки «Євро-2012». Вони виявились переважно позитивними: «Позитивний резонанс – це, мабуть, головний підсумок "Євро" для українців. Попри вкрай зіпсовану репутацію української влади та демарш лідерів багатьох європейських країн, на рівні людських контактів Україна здобула неоціненний капітал». Без згадки про політику та погану владу не обійшлося, та загалом, очевидно, футбольного настрою таки вирішили не псувати. І завершили включенням Анастасії Станко зі стадіону, де якраз мав розпочатись фінальний матч чемпіонату.

«Інтер», «Подробности недели»

Як уже було сказано вище, випуск розпочався з футболу. Вірніше, з пояснення глядачам, чому, попри дивовижний успіх чемпіонату, виграш України не такий великий, як, можливо, хтось сподівався. Винні, як завжди, «папереднікі»: «Фантазировать Украина начала ещё в 2007 году. Месье Платини загадочно улыбнулся и назвал хозяев чемпионата. Украинцам в тот же день пообещали пятилетку ренессанса, стране пророчили миллиардные инвестиции. Но эта пятилетка превратилась в двухлетку спасения. Украину едва не оставили без Евро. Однако ценой сверхусилий страна успела построить аэропорты и стадионы. И стало очевидно - возросшие затраты плюс потерянное время превращают финансовую мечту в иллюзию». Далі в сюжеті чесно визнають, що грошей Україна недоотримала (з недостовірним посиланням на «експертів»), але й тут є виправдання: «Евро-стройка, по утверждению министра инфраструктуры Бориса Колесникова, съела около сорока миллиардов бюджетных гривен. И около пяти, по оценкам экономистов, оставили у нас болельщики. Отрицательный баланс - у всех стран, где проходят большие спортивные мероприятия. Правда, разница между потраченным и заработанным должна быть скромнее, - утверждают эксперты. Во многом Украина недосчиталась валюты из-за слабого пиара и маркетинга».

Під кінець матеріалу – позитивчик: по-перше, дороги і стадіони, якими Україна й далі буде користуватись, по-друге: «Даже с недешёвыми отелями и не всегда комфортными дорогами - Украина сколотила свой главный капитал - позитивный имидж. Нашу страну полюбили такой, какая она есть». Твердження сміливе. Ось тільки не підтверджене нічим, навіть суб’єктивною думкою хоча б одного експерта (хоча цього було б не досить). Чи можна трактувати висловлені на камеру позитивні враження вболівальників або навіть публікації іноземних журналістів як відображення покращення загального ставлення світу до України? А надто як те, що її полюбили «такою, яка вона є» - з ув’язненими Тимошенко і Луценком, з корупцією й порушенням прав людини на кожному кроці?

На цьому ця тема не завершена: під кінець випуску виходить ще один матеріал – авторства Тетяни Логунової – про те, як іноземці, які побоювались їхати в Україну, змінили свою думку після чемпіонату. Вийшло, що у трьох опитаних іноземців, які дивним чином уособлюють усіх гостей «Євро-2012», немає жодного поганого враження про нашу країну. А замість одного з них, який в Україну не поїхав, позитивом поділились його друзі і знайомі, які перевірили Україну на наявність расизму і ствердили, що нічого схожого тут немає.

Якщо Платіні похвалив Україну, то Янукович – похвалив Платіні. Про це досить докладно розповів «Інтер» у своїй паркетній рубриці:

«"Праздник Евро-2012 удался". Так заявил на сегодняшней встрече с главой Международной федерации футбола (ФИФА) Йозефом Блаттером Президент Украины Виктор Янукович. Он поблагодарил руководителя футбольной организации за то, что Украине и Польше была предоставлена возможность организовать Чемпионат Европы по футболу. А также высоко оценил менеджерские качества президента УЕФА Мишеля Платини.

Виктор Янукович, Президент Украины: "Мені здається, що це свято вдалося. Ця історія - вона була досить драматичною. Багато було сумнівів у тому, що нам вдасться це зробити на високому рівні. Але все це ми пройшли разом з вами. Я вам за це дуже вдячний".

И сегодня же состоялась встреча президентов стран-организаторов Евро-2012 - Украины и Польши. Виктор Янукович и Бронислав Коморовский с глазу на глаз обсудили вопросы двустороннего сотрудничества. Польский президент отметил: хотя в финале не играет ни сборная Украины, ни сборная Польши - и Украина, и Польша всё же выиграли Евро-2012. Ну а уже вечером президенты будут присутствовать на финальной игре Чемпионата». Характерно, що зміст розмови Януковича з Коморовським журналістів «Інтера» не зацікавив – названа тільки абстрактна тема.

На цьому у випуску закінчується політика… але не Януковичі. Інший Віктор Янукович, молодший, фігурує в матеріалі про початок автомарафону «Україна-Трофі 2012». У тексті повідомлення про те, що в ньому бере участь син Віктора Федоровича, не йдеться – синхрон молодого депутата-гонщика поруч із прямою мовою футболіста Олександра Шовковського стає сюрпризом.

ICTV, «Факти тижня  з Оксаною Соколовою»

Починають із «Євро-2012». За версією Оксани Соколової, Україна готувалась до чемпіонату таки п’ять років, а не два. У підводці до першого матеріалу старанно перелічені високі гості фінального матчу, а також окреслено проблему «білоруського бацьки» (чи не занадто фамільярно, Оксано?) Лукашенка, якого небажано саджати поруч із європейськими лідерами. За версією автора сюжету Володимира Соколова, «Євро» пройшло без проблем, усі гості в захваті, а хто не приїхав – кусає лікті. Щоправда, в порівнянні з «інтерівським», матеріал ICTV містить менше оцінок та безпідставних узагальнень і більше доречної статистики. Та ключовий меседж той самий: «Євро» «відкрило для вболівальників зовсім іншу країну». Другий матеріал у випуску – «корпоративна» новина про організований структурами родини Пінчуків концерт Елтона Джона та Queen. На диво, обійшлось без синхронів Леоніда Кучми.

Коротко говорять про приїзд російської делегації, насамперед акцентуючи, як і «1+1», на конфліктному аспекті: «На трибунах "Олімпійського" сьогодні не буде лідерів Росії. Дмитро Медведєв навіть відмовився подивитися півфінал в Донецьку, коли перебував в Україні з візитом. Приїзду російського прем’єра не помітити було важко. Автомобільний кортеж Дмитра Анатолійовича складався майже з 20 автомобілів. Головна мета приїзду у Київ – засідання міжурядового комітету з питань економічної співпраці. На ньому російський Прем’єр ще раз закликав Україну до Митного Союзу, і намагався переконати в тому, що наша інтеграція з Росією неминуча, і розуміння цього – лише питання часу. Медведєв також зустрівся із Президентом України. Віктор Янукович сказав, що нині його найбільше хвилює газове питання. Але російський Прем’єр цієї теми уникав. В підсумку про газ не було сказано ні слова. Очевидно усі газові питання залишаються в компетенції суто особисто Володимира Путіна. Нагадаю, що 12 липня Президент Янукович зустрінеться з ним у Криму». До цієї теми не завадили б експертні коментарі.

У «рейтингу подій тижня» збалансовано (з коментарями прокурора і адвоката Тимошенко) висвітлюють останні події у справі ЄЕСУ та перспективи розгляду інших «тимошенківських» справ – касаційної скарги та скарги у Європейський суд із прав людини. Натомість, у повідомленні про вирок Віталію Запорожцю, який убив міліціонера в селі Семиполки, балансу бракує – двом синхронам засудженого протиставлена переказана непрямою мовою позиція неконкретних «прокурорів і суддів».

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

Починають із футболу, перелічуючи, як і ICTV, лідерів інших держав, які приїхали на фінальний матч, і акцентуючи на проблемі Лукашенка – щоправда, у менш фамільярних, але так само різких висловах («білоруський лідер, якому останні 2 роки жоден західний політик руки не подавав»). Випуск відкриває включення Ольги Петрів, яка захоплено розповідає про футбольне свято.

Від футбольного позитиву – перехід до важкої і неприємної теми тортур у міліції, яку періодично так чи інакше висвітлюють усі тижневики, одначе на останні інформаційні приводи з цієї серії звернув увагу лише 5 канал: «Міністр внутрішніх справ обіцянки дотримав – міліція знайшла спільну мову з іноземними фанатами. За період Євро нікого з них не затримали і не побили. Однак говорити про те, що Євро-2012 змінило українську міліцію було б передчасно. Перед співвітчизниками маску гуманізму вона знімає. Минулого тижня після катувань в міліції на Чернігівщині повісився хлопець. Цього тижня стало відомо про випадок зґвалтування чоловіка в райвідділі Донецька. На Луганщині уже також під час Євро суд дав лише рік тюрми міліціонерові, який при власній однорічній дитині як звір розтерзав дружину, а малюка викинув з машини на дорогу. "Міжнародна амністія" та Гельсінська спілка закликали українську владу створити незалежну систему розслідування міліцейських злочинів. Утім речник МВС запевняє: правозахисники перебільшують жорстокість українських правоохоронців».  У своєму сюжеті Азад Сафаров прямо протиставив доброзичливість вітчизняної міліції до іноземних гостей і жорстокість, із якою вона поводиться з українськими громадянами. Зокрема, доволі детально висвітлено недавню історію зґвалтування затриманого гумовим кийком. Згадано й про засудженого нещодавно за вбивство міліціонера Віталія Запорожця з села Семиполки. В серйозному контексті дещо дисонує «інфотейнментне» завершення сюжету – вірш Павла Коробчука  про «Беркут».

Коротко повідомляють про випадки заяв про тиск силових органів на журналістів – щоправда, з дивним висновком: «Попри увагу до України на час Євро, посилився тиск правоохоронних органів і на журналістів. "Репортери без кордонів" та організація "Стоп – цензурі" нарахували 15 випадків обмеження свободи слова: перешкоджання роботі ЗМІ, побиття, тиску і тому подібного. Свіжий приклад, який ще не потрапив до статистики – прокурорська перевірка стосовно шеф-редактора видання "Лівий берег" Соні Кошкіної. Приводом стало 8-місячної давнини звернення регіонала Володимира Ландика, який вважає, що сайт порушив його право на приватність, опублікувавши SMS-листування. Незадовго до цього головний редактор Інтернет-видання "Українська правда" Олена Притула заявила про тиск СБУ на її журналіста за намагання вийти на родичів підозрюваних у дніпропетровських терактах. А в Донецьку при спробі сфотографувати губернаторський кортеж був затриманий журналіст і громадський активіст Максим Касьянов. Вже в міліції він зізнався у спробі замаху на голову області. Доказами для правоохоронців послужила вилучена в нього викрутка та складаний ножик. Усі ці випадки – тло перед підсумковою прес-конференцією Віктора Януковича, яка має відбутися 4 липня. Спілкується з журналістами він вкрай рідко. Усі попередні рази без непорозумінь не минали». Не зрозуміло, який безпосередній стосунок мають описані випадки до прес-конференції Януковича, а також що саме мається на увазі під непорозуміннями.

Відсутність проблемних аспектів у «футбольній» вступній частині програми компенсується ґрунтовними матеріалами, присвяченими замовчуваній або дуже поверхово висвітлюваній підсумковими тижневиками темі судів над Тимошенко та Луценком, а також роботі над зміною Конституції. Сюжет Ірини Герасимової найповніше, в порівнянні з матеріалами інших каналів, висвітлює перебіг справ Тимошенко і Луценка, зачіпаючи й недавнє рішення Вищого спецсуду з цивільних та кримінальних справ про незаконність порушення справи проти Леоніда Кучми. Про перспективи розгляду справ українських опозиціонерів у Європейському суді з прав людини говорить спеціальний суддя цього суду Михайло Буроменський.

 Матеріал про зміни  до Конституції підготував Олександр Аргат. Якщо порівнювати цей сюжет із роботою Станіслава Ясинського з «1+1», то він значно більш збалансований та менш суб’єктивний, хоча автор також багато знає про приховану мотивацію Януковича: «Президент і справді хоче залишити в минулому нинішню Конституцію України. Навіть після повернення до редакції 96 року, яка істотно розширила його повноваження, Віктора Януковича головний документ країни не влаштовує», «На Банковій переймаються не стільки повноваженнями глави держави, скільки їх легітимізацією в очах світу». Та загалом авторові вдалося залишитись безстороннім. Перевагою матеріалу є те, що він побудований на репрезентативній добірці синхронів людей, які справді стосуються Конституційної асамблеї – від Януковича і Кравчука до опозиціонерів, які критикують цю ідею та бойкотують роботу органу.

У ситуації всезагального захоплення футболом 5 канал показав себе з найкращого боку, взявшись за висвітлення складних і незручних для влади тем і не побоявшись, що налаштований на спортивне видовище глядач не сприйме занадто серйозний матеріал. На жаль, на всіх інших каналах, окрім ТВі, прямо чи опосередковано позначається міфологема футбольного чемпіонату як досягнення влади, що за певної маніпуляції дорівнює Партії регіонів. 

Верстка підсумкових телетижневиків 1 липня 2012 року

ТВі, «Підсумки з Вахтангом Кіпіані»

Віктор Ющенко повертається у велику політику.

Гість студії – Роман Безсмертний, кандидат політичних наук.

В Криму хресна хода, очолювана священиками УПЦ в єдності з Московською патріархією, вчиняє наругу щодо інших християн.

В Броварах під Києвом вандали намагалися спалити дерев’яний хрест.

Цього тижня суд виніс вирок Віталію Запорожцю.

Сьогодні є шанс на трибуні стадіону побачити футболку з написом "Свободу – Юлі".

3 липня Верховна Рада має розглянути у другому читанні закон про засади державної мовної політики.

Гість студії – Олесь Доній, народний депутат України, НУНС.

Сьогодні останній день, який завершує таку величезну подію, як футбольний чемпіонат.

За лічені хвилини на Олімпійському стадіоні у Києві розпочнеться фінал "Євро-2012".

У фан-зону прибувають вболівальники.

«1+1»,  «ТСН-Тиждень»

НСК "Олімпійський" готується прощатися з Євро-2012          

Фінал у Києві збирає найбільшу кількість високопоставлених політиків     

Події під знаком Євро        

Україні варто починати шукати своїх нових Блохіних та Шевченків

Столицю відвідала російська урядова делегація

Європейці вирішили збудувати газогін в обхід самої Росії      

3 липня Європейський суд з прав людини розпочне розгляд справи Юрія Луценка          

Тиждень за одну хвилину  

В Україні знову заходилися готувати зміни до Конституції    

Деякі аграрії привчаються не залежати від примх природи     

Абітурієнти готуються штурмувати вищі навчальні заклади  

У столичній зоні готуються прийняти 150 тисяч уболівальників       

«Інтер», «Подробности недели»

Сегодня Украина попрощается с Евро-2012       

Виктор Янукович доволен Евро-2012     

В "Борисполе" попались потрошители чемоданов        

ЧП в Ольшанской исправительно-трудовой колонии номер 53         

Украина – на старте вступительной кампании  

В Украине реформируют службу скорой медицинской помощи        

Украинцы лишаются права доступа к водоёмам           

На Крещатике стартовал масштабный авто-марафон "Украина Трофи-2012"          

Иностранцы приятно удивлены Украиной        

Киев, Мадрид и Рим – в ожидании финала Чемпионата Европы по футболу          

ICTV, «Факти тижня з Оксаною Соколовою»

Україна готується прощатися з Євро       

На Майдані Незалежності виступили Елтон Джон та Queen   

Столицю відвідав Дмитро Медведєв       

Рейтинг подій тижня          

В Україні знову скандал навколо торгівлі людськими органами        

5 канал, «Час: Підсумки тижня»

До Києва з’їхались вболівальники на фінал Євро-2012

"Міжнародна амністія" та Гельсінська спілка закликали владу створити незалежну систему розслідування міліцейських злочинів        

Посилився тиск правоохоронних органів на журналістів        

Суд для обраних      

Віктор Янукович вкотре заявив про рішучий намір змінити Конституцію  

«Україна», «События недели»

До окончания Евро-2012 остался один матч      

Украинско-польское Евро – едва ли не лучший чемпионат в истории         

Гость программы – Борис Колесников, вице-премьер-министр Украины, министр инфраструктуры

Украина начинает считать заработки от приезда иностранных болельщиков          

Государственная служба статистики посчитала экономически активное население страны         

Настоящие герои среди нас           

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів у підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограмах з навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Засади моніторингу дивіться тут.