Почнімо з того, що найбільше шокувало. А саме з появи в програмі Євгенія Кисельова екс-президента України Віктора Ющенка. Ведучий пояснив це просто й прямо: третій (чи четвертий) президент дуже довго відмовлявся й нарешті погодився поговорити про ситуацію в країні якраз напередодні з’їзду власної партії.

Проте виглядало це надто штучно. Адже кілька тижнів тому, 22 червня, Кисельов вирішив присвятити весь ефір навколоісторичним спекуляціям на тему, хто гірший загарбник: Сталін чи Гітлер. Тоді як 21 червня відбулося підписання Декларації Об'єднаної опозиції про забезпечення чесних і прозорих парламентських виборів. Було анонсовано програму об’єднаної опозиції. Але на ефір до Кисельова не потрапив жоден лідер опозиційних «Фронту змін» (Арсеній Яценюк) чи «Батьківщини» (Олександр Турчинов), які були двигунами цього процесу. А підтримка їхніх сил громадянами, згідно соціологічних опитувань, дає повне право телевізійникам запросити їх у прямий ефір і представити свою точку зору.

Натомість Кисельов цікавиться, що думає про це об’єднання Ющенко, відомий своїм ворожим ставленням до проекту Об’єднаної опозиції та рейтингом недовіри серед громадян, і запитує в нього про саме об’єднання та про інших лідерів опозиційних сил (того ж Кличка, наприклад).

Так само виразно контрастувала поведінка Євгенія Кисельова під час інтерв’ю з Ющенком порівняно з тим, як він разом із колегами-журналістами просто «розірвав» лідера комуністів Петра Симоненка, вказуючи на розрив між їхньою офіційною ідеологією і розкошами, в яких живуть провідні члени партії й сам голова КПУ.

З Ющенком не було жодного слова на такі незручні теми, як «справа отруєння», стосунки з Фірташем, перебування на державній дачі в Конча-Заспі понад встановлений законом термін, недоторканність членів команди, які мали причетність до провалу підготовки до Євро-2012 (Іван Васюник), державних закупівель і продажу зброї (Юрій Єхануров і Сергій Бондарчук), газових оборудок (Олексій Івченко). Власне, окрім самого Кисельова Ющенку ніхто й не ставив питань.

Чи вигідний Банковій такий формат «теплої ванни» для Ющенка? Навіть теплішої, ніж для Азарова чи Тігіпка, яким у Кисельова доводилося вислуховувати неприємні запитання, підкріплені незручним фактажем?

На нашу думку, безумовно, так. Адже Ющенко позиціонується гравцем, який жорстко опонує Партії регіонів, називаючи її «сектою». І якщо з його вуст буде литися «правда про Тимошенко», але водночас його будуть заганяти в глухий кут журналісти (а враховуючи політичну біографію Ющенка, зробити це неважко), то від такого ефіру й такого гравця на опозиційній частині поля користі мало. Бо це одразу знижуватиме довіру і сприйняття його слів глядачами.

А так глядачі знову могли почути чергову порцію меседжів пропаганди Банкової для своїх виборців – про «злочинні газові угоди Тимошенко», і для виборців опозиції – про боротьбу «двох авторитарних сил» (тобто БЮТ і Партії регіонів), про те, що «Тимошенко легко продається», та про ухвалення закону про мови силами перебіжчиків із БЮТ.

Тему мови Кисельов із Ющенком узагалі розіграли, мов по нотах. Ведучий жодним чином не нагадав, що екс-президент ані словом, ані ділом не підтримав протестувальників під Радою і випустив єдину офіційну заяву лише після того, як йому закинули змову з Януковичем.

Далі Кисельов навідним запитанням про те, чи хтось із однопартійців Ющенка голосував за закон, дозволив Ющенку за допомогою напівправди перекласти всю провину за ухвалення закону на «тушок» із БЮТ, яких він нарахував 30 штук.

Ми провели свій підрахунок голосів, які було віддано за законопроект Колесніченка – Ківалова. Як виявилося, екс-бютівців, які підтримали його, 28: як серед тушок, так і в складі Партії регіонів. Однак це лише частина правди. Інша полягає в тому, що людей, яких Ющенко заводив за своїм списком у парламент, також достатньо, щоб і на нього покласти відповідальність за це рішення. Зокрема, закон підтримали: Валерій Борисов із «Нашої України» та Юрій Бут (список НУНС 2007 р.), Анатолій Кінах, Олексій Федун і Валерій Келестин (список НУ 2006 р.), Олександр Стоян і Дмитро Сандлер (список НУ 2002 р.).

Віктор Ющенко завжди відзначався догматизмом. Тим, що намагався не помічати незручних фактів або активно заперечувати їхнє існування. Зокрема, коли Кисельов запитав його, чому з «Нашої України» йдуть люди, Ющенко перевів це в площину цинічних політичних розрахунків і прагнення колишніх побратимів потрапити в «прохідні списки» чи «розписані округи». При цьому Кисельов проковтнув пропозицію Ющенка не цитувати слів своїх соратників. І дарма. Адже, наприклад, Андрій Парубій ще в лютому заявив, що виходить із «Нашої України» через те, що Ющенко вибрав Януковича замість опозиції...

«Велика політика», «Інтер», 06.07.2012

Кисельов дозволяє Ющенку навішувати ярлики на інших опозиціонерів.

«Євгеній Кисельов, ведучий: А то у нас частенько эти кресла пустуют. О чем вас хотел бы спросить в продолжение разговора, для того, чтобы попасть в Верховную Раду следующего созыва, теперь нужно преодолевать не трехпроцентный, а уже пятипроцентный барьер. Я не хочу вас огорчать прямыми цитатами из недавних опросов общественного мнения, но пока вот ваша политическая сила, если, предположим, это будет "Наша Украина", ну вот по всем опросам, до пятипроцентного барьера не дотягивает. Как будете в Думу попадать?

Віктор Ющенко, третій президент України: "Я почав би з того, що мій мотив, який змушує мене зараз говорити про політику, змушує говорити про ті цінності, про які, я переконаний, що сьогодні ми багато разів будемо обговорювать, заключається в тому, що можливо вперше за 20 років української політичної історії так складеться ситуація, що в український парламент не попаде національна демократична сила. Попадуть дві секти: одна – від партії влади, яка каже: якщо ти не з нами – ти проти нас, друга, яка так звана опозиція, яка каже: якщо ти не з нами – ти проти України, або м’якше – проти демократії. А я стверджую: це дві авторитарні сили, за якими стоїть вождізм, це проект одної людини, за ними стоїть національна ідея. І коли ми говоримо про те, так насправді, який вибір в нас може бути, мій вибір як і два роки назад, так і сьогодні заключається в тому, що єдина відповідь для стабілізації української ситуації, для нашого розвитку є консолідація патріотичних сил".

Євгеній Кисельов: Слушайте, извините, что я вас перебиваю, но партия "УДАР" Виталия Кличко и сам Виталий Кличко, ну его трудно упрекнуть в том, что он не является патриотом Украины. Мало кто сделал из действующих украинцев столько для того, чтоб ее знали в мире.

Віктор Ющенко: "Можливо тоді я уточню, коли ми говоримо про…"

Євгеній Кисельов: А Кличко, судя по всему, попадает, опять-таки, по всем опросам, попадает.

Віктор Ющенко: "Коли ми говоримо про вибір, коли ми говоримо про основну проблему України, це тему консолідації, ми повинні дати відповідь ту, яку дали кожна нація перед тим, як з роздробу прийти докупи. Вони консолідувалися – консолідувалися починаючи від теми мови, теми пам’яті, теми героїв, теми культури, теми ефіру, літератури і так далі, і так далі. Ви знаєте, багато людей, яких ви називаєте і не називаєте, по цих національних консолідуючих поняттях, на мій погляд, ще знаходяться на етапі чи в періоді, коли вони тільки наближаються до того, що консолідує українську націю. І тому ми говоримо про те, що спектр демократичних сил є великий, але дуже часто ми програємо національні питання. Коли доходить тема до тої самої мови, як зараз. От ви не звернули увагу, чому програто було, з української точки зору, питання мови? Не від того, що Янукович сильний. В Януковича ні на один голос не добавилося із того, що в нього було два роки назад. Але в його більшості по даному питанню не було два роки назад. Тоді в мене запитання: а як ця більшість появилася три тижні назад? Не Партія регіонів ресурсів добавила, тому що туди передали голоси 30 "тушок" від БЮТу – партії, яка декларувала, що це є партія національних інтересів, партія, яка розуміє, що в українській ситуації, та й не тільки в українській ситуації, мова – це є державоутворюючий фактор. І якщо ми сходимо, та чи інша політична сила торгує цим питанням, взагалі мова йде про перезаснування України, демонтаж українських засад. Це маленький приклад того, що…"

Євгеній Кисельов: А разве никто не голосовал за этот закон из ваших бывших однопартийцев?

Віктор Ющенко: "Один голос".

Євгеній Кисельов: Один голос. Ну хорошо, вот вы не первый раз об этом говорите, вы давеча сказали, что закон прошел из-за бездействия оппозиции. А что бы вы делали, вот представим себе, что вы бы были сейчас в Верховной Раде, вот как бы вы действовали на месте оппозиционеров для того, чтобы этот закон не был принят?

Віктор Ющенко: "Вибачте, коли ми говоримо про опозицію, коли ми говоримо про українські демократичні, патріотичні сили, то це сили, які зорієнтовані в тому числі на свободу, демократію, мовне питання і так далі. І коли перше читання в парламенті йде, перше читання – 234, із яких 30 голосів – так званих патріотів, так званих демократів, які, я це вже говорив журналістам, два роки назад декларували, що вони як святі – по воді ходять уже. Їхнім голосам зраджена українська мова. І тому я кажу: Партія регіонів прогнозована була у цьому питанні. Два роки назад вона писала по всіх обласних центрах: два языка – одна страна. Людина, яка закінчує хоча би першу четверть першого класу, таких слів ніколи не напише. Таких слів не напише італієць, іспанець, німець, француз, поляк, литовець і так далі. Це може написати незріла політична сила, яка спекулює регіональним протистоянням. Але ми говорим про те, що закон цей прийнятий не дякуючи Партії регіонів. У цьому урок є"».

Епізод 2. Кисельов дозволяє Ющенку принижувати колишніх соратників

«Євгеній Кисельов: А как вы относитесь вот к критике ваших бывших соратников? Вот я просто готов процитировать вашего бывшего соратника Николая Мартыненко, который очень серьезные обвинения высказывает в ваш адрес. Я цитирую…

Віктор Ющенко: "А можна не цитувать? Може, так список дайте, і я хочу сказать, це той Мартиненко, якого я привів в парламент? Називайте когось другого – і я вам скажу: всі, що сьогодні є значимі люди в українській політиці – це моя політична сила в 2002 році їх привела з місць, які мали далекі відношення до української політики. Це дякуючи тим ідеалам, з якими не розтається моя політична сила, до якої всі завжди клеїлися ті, які вірили щиро в українську ідею, довіряли цьому проекту, а були попутчики, яких багато, яких набагато більше в політиці. У політиці дуже мало друзів".

Євгеній Кисельов: Ну, что-то уж очень много этих попутчиков оказалось. Смотрите, и Мартыненко, и Наливайченко, кто-то ведет себя, как, предположим, господин Наливайченко, корректно, даже, по-моему, он уходя от вас сказал, что никогда плохого слова в ваш адрес не скажет, а кто-то, что называется…

Віктор Ющенко: "Це він мудро поступив. Мудро поступив".

Євгеній Кисельов: Да, там и Парубий, и вот буквально на днях, не помню, вчера или позавчера, господин Огрызко заявил, что уходит.

Віктор Ющенко: "Шановні, знаєте, я не хочу аналізувати, тому що…"

Євгеній Кисельов: Почему они уходят?

Віктор Ющенко: "Ну, по-перше, я не рахую це важливим для себе коментувать, не рахую. Якби це було питання, що стосувалося, тому що, пане президент, ви дивіться, ви зрадили оцю частину української політики, ви зрадили оцю, ви зрадили оцю, я б сказав: "Да, хлопці, ви маєте рацію, і це право вашого вибору". Я думаю, що вибір не в цьому є. Ставки, які сьогодні робляться в українській політиці, очевидно, ставляться на переможця. Так трапилося, що сьогодні та політична сила, яка ісповідує базові національні вартості, не в моді, непопулярна, як вона була в 2002 році чи в 2004 році. Вона не може привести з собою, наприклад, сто народний депутатів. Тоді скажіть мені, будь ласка, та людина, яка була, за мету собі поставила бути в парламенті, де вона буде? А я переконаний, я розкажу сюжет, де вона буде. Вона стане в сінях тої політичної сили, яка буде розписувать округи, у якої сьогодні більший чи найбільший рейтинг, яка може схилитися до того, що комусь дасть нарізку в списку, а за це – будь ласка, служи. Іще одну репліку, моя політична сила, партія "Наша Україна", утворилася в 2002 році, я своїм іменем в українську політику привів тисячі людей"».

Ставка на «альтернативну», «керовану» опозицію необхідна Банковій ще й з тієї причини, що некерована опозиція починає потрохи намацувати вихід із інформаційної пастки, в яку, як ми писали, дозволила себе спіймати місяць тому.

Зокрема, на «Шустер live» вже не було взаємопоборювання між членами КОД (Яценюк, Тягнибок), іншими опозиціонерами (Ірина Геращенко, яка представляла «УДАР» Віталія Кличка). Їм разом вдається аргументовано спростовувати меседжі регіонала Володимира Олійника про те, що закон не становить жодної загрози.

Отже, потрібно було внести елемент, який розмивав би картину консолідованості опозиції. З цією метою Шустер мимоволі давав екс-бютівцю Олегу Ляшку можливість перебивати всіх підряд, навішувати ярлики й нав’язувати присутнім безапеляційні, безпідставні твердження. Варто лише переглянути епізод, коли Савік із вимушеною самоіронією стверджує, що запрошував Ляшка на своє шоу, щоб той виступав як «серйозний політик і державний муж», чудово розуміючи, що це взагалі не відповідає дійсності.

Взагалі, такий лояльний медіасупровід постаті Олега Ляшка викликає запитання про естетичні смаки технологів Банкової. Можливо, секрет у тому, що цей депутат виконує ту брудну роботу, за яку інші на беруться. Можливо, це просто ставка на нове обличчя, звичайне оновлення обойми трикстерів (політиків, які роблять епатажні та скандальні заяви в інтересах влади) після виходу на політичну пенсію таких діячів, як Наталя Вітренко чи Леонід Грач.

Зокрема, на «Шустер live» Ляшко звинувачує Яценюка в тому, що той проголосував за включення мовного законопроекту в порядок денний сесійного тижня. Те ж саме через день у «РесПубліці» робить регіонал Олег Надоша.

Далі Ляшко як справжній поглинач часу намагається покрити всі теми і дискредитує аргументи, які в іншому разі могли б бути використані іншими опозиціонерами в дискусії. Тобто, відбувається трансфер недовіри й негативу зі слів Ляшка на інших політиків, якби вони спробували користуватися тією ж важливою інформацією. Так, наприклад, Ляшко своєю поведінкою й голослівними звинуваченнями підриває довіру до дослідження стану свободи слова, яке проводила американська неурядова організація Freedom House.

«Шустер live», Перший національний, 06.07.2012

Ляшко дискредитує тему захисту свободи слова

«Савік Шустер, ведучий: Перед тем, как мы начнем обсуждать самую главную тему этой недели, и все она очевидна, я хочу вернуться на минуту к прошлой программе. В прошлой программе у нас в прямом эфире из Европы откуда-то выступала шеф-редактор интернет-портала "Левый берег" Соня Кошкина. Она нам сказала, что ей грозит 7 лет тюрьмы, и что в принципе она боится возвращаться домой. Дело в том, что осенью прошлого года Владимир Ландик, депутат Партии регионов, обратился в Генеральную прокуратуру с требованием возбудить уголовное дело, так как на сайте "Левый берег" были опубликованы фотографии его переписки, SMS-переписки с скандально известным сыном. Вы тоже знаете все, что произошло там, в Луганске. В итоге Ландик сказал, что это вмешательство в личную жизнь. Прокуратура молчала-молчала и внезапно 10 дней назад взяла да пришла в редакцию "Левого берега". Соня Кошкина решила, что это есть реальное давление и угроза со стороны власти. В этом, сказала Соня Кошкина, замешаны высокопоставленные сотрудники Администрации Президента, прокуратуры и правительства. Вот после всего этого, она рассказала-рассказала… Да, она еще сказала, что Владимир Ландик тут не при чем – идет атака со стороны власти на "Левый берег". В итоге Соня Кошкина и Владимир Ландик обменялись письмами. Владимир Ландик объяснил, почему он обратился в прокуратуру. Соня Кошкина ответила, что, в общем-то, она извиняется, потому что возобладало это чувство профессии, где хочется дать сенсацию, несмотря на вмешательство в личную жизнь. Они помирились, конфликт исчерпан. Владимир Ландик обратился в прокуратуру и сказал: все, давайте закроем это дело. Но дело в том, что по моим данным, со стороны власти вмешательства никакого не было. В общем-то, информация не подтвердилась. Вот ставим точку на этом. И я думаю, что Соня может спокойно возвращаться на родину и продолжать работать.

Юрій Мірошниченко, Представник Президента у Верховній Раді: "Савік, ви тоді зверталися до мене, як до представника Президента. Дійсно, ми розібралися з цією ситуацією. Абсолютно ніякого втручання в діяльність цього видання не було з боку владу. Це був дійсно конфлікт між народним депутатом, права якого були порушені, і журналістами. І, на щастя, він вичерпаний".

Савік Шустер: Все, мы ставим точку.

Олег Ляшко, народний депутат: "Слава богу, якщо тут не було конфлікту. Але скільки видань в Україні, на які тисне влада. Ось остання історія – запорізьке видання, яке переслідують правоохоронні органи. І випадків тиску на засоби масової інформації в Україні можна навести десятки. Тому робити вигляд, що в Україні зі свободою слова все нормально – це велике перебільшення".

Юрій Мірошниченко: "Олеже, я хочу вам нагадати, що ви зараз перебуваєте в прямому ефірі Першого національного телеканалу".

Савік Шустер: Вы только ему не напоминайте, потому что он не замолчит.

Юрій Мірошниченко: "З критичними заявами щодо влади. Тому я думаю, що ідеальних ситуацій немає, але, разом з тим, говорити про те, що відбувається тиск на медіа в Україні, я думаю, що було би необ’єктивно".

Олег Ляшко: "Савік, ви мене звали, щоб я мовчав?"

Савік Шустер: Мы вас приглашали, чтоб вы выступали как государственный муж и серьезный политик.

Олег Ляшко: "Савік, позвіть журналістів, на яких тисне влада".

Савік Шустер: Что касается свободы слова, то в стране проблемы есть, и вы это прекрасно знаете. Киев – не пример.

Юрій Мірошниченко: "Я не казав про свободу слова, я казав про тиск на медіа з боку влади".

Савік Шустер: Да. Но Киев – не пример.

Олег Ляшко: "Почитайте звіт Freedom House новий, кілька днів тому, де вони відзначають шалені порушення в плані свободи слова"».

«Шустер live», Перший національний, 06.07.2012

Ляшко звинувачує Яценюка з допомогою напівправди та безпідставних тверджень

«Савік Шустер, ведучий: Прямой эфир. Первый национальный, телеканал "Эра". Я приветствую во Львове мэра города Андрея Садового. Он уже нас видит и слышит. И главу государственной администрации Харьковской области Михаила Добкина. Добрый вечер. У нас Арсений Яценюк у микрофона. Пожалуйста, Арсений Петрович, к вам вопрос от господина Ляшко. Он к нему долго готовился.

Ірина Геращенко, народний депутат, НУНС: "Ти пам’ятаєш, що наш ворог – не об’єднана опозиція? Це наші партнери. А головний опонент – це влада".

Олег Ляшко, народний депутат: "Да-да, звичайно. Іра, будь ласка, дай я задам. Я думаю, для всієї країни очевидно, що головний ворог сьогодні України – це нинішня влада. Але в мене великі сумніви, чи є рятівникам оця так звана об’єднана опозиція. От мені сподобалось, як Арсеній в попередній частині передачі сказав "мы им дали". Насправді я думаю, Арсеній Петрович, не ви їм дали, а народ їм дав, люди, які встали. А ви їм не дали нічого. Бо коли друге читання приймали, вас в залі не було, під час першого читання ви стояли біля трибуни – вони проголосували. Тобто і в першому, і в другому читанні ви їм нічого не дали. І я скажу вам, чому. Ось постанова Верховної Ради про затвердження порядку денного Х сесії Верховної Ради. Постанова № 43-44 від 7 лютого 2012 року. Цією постановою був затверджений порядок денний Х сесії Верховної Ради України. Зверніть, будь ласка, увагу – в переліку питань – законопроект 90-73. А ось результати голосування за включення. Давайте подивимось, хто як голосував. Ляшко, щоб зразу зняти питання – не голосував".

Ірина Геращенко: "А ти був в залі тоді?"

Олег Ляшко: "Був. Не голосував. Яценюк був у залі і голосував "за". Це сьогодні він бореться проти цього закону, а 7 лютого голосував "за". Лідер фракції БЮТу Кожем’якін голосував "за".

Савік Шустер: Так они ж не голосовали за закон.

Олег Ляшко: "Вони голосували за включення. Мартинюк теж ставив за включення до розгляду питання. І ми розказуємо, що це злочин. А коли Арсеній Петрович голосує за те, щоб розглядати цей закон – це не злочин. Я вважаю, що цей закон взагалі не можна було допускати до зали парламенту. І останнє. Арсеній Петрович, ви сказали: "Я хочу, щоб українська молодь говорила не російською, а англійською мовою". Я хочу сказати так: а я хочу, щоб українська молодь говорила українською, російською і англійською. І чим більше мов знатимуть, тим краще".

Арсеній Яценюк, народний депутат, “Фронт змін”: "Я відповім на перше запитання, що стосується голосування. Дійсно, я голосував "за". Поясню, що таке включення до порядку денного. Коли розпочинається кожна сесія Верховної Ради України, декілька тисяч законів, серед яких моїх – 50 законів, вноситься до порядку денного. І це одним голосуванням включаються всі законопроекти. Було би дивно, якщо би я не голосував за включення своїх законів до порядку денного. А тепер друге, на рахунок "дали". Пане Ляшко, файно ви тут говорите, но щось я вас 3 дні не бачив біля "Беркута", і щось я не бачив, щоб ви билися з "Беркутами". А тут ви так розказуєте про те, як ви кого захищаєте. Треба було 5 тисячам беркутів там розказати. Вони б вас навчили і мови, і всьому іншому".

Олег Ляшко: "Арсеній сам підтвердив: поки їх не було в парламенті, парламентська більшість протягнула закони про збільшення видатків на прокуратуру, парламентська більшість протягнула закон про ввезення в Україну на 3 мільярди доларів китайської сільгосппродукції, парламентська більшість протягнула цілий інший ряд, десяток антиукраїнських законів. Я питаю: чому ви тоді не в залі? Чому ви не зупиняєте цю парламентську більшість? А я зупиняю".

Арсеній Яценюк: "Пане Ляшко, ми вас лишили у Верховній Раді. Думали, ви зупините Партію регіонів. А ви нічого не зробили".

Олег Ляшко: "Арсеній, бачиш, як не такий як ти сміливий. Це ж ти сміливий кролик, який тільки з боку бачить, як треба долати. Іди, як я, під кулаки регіоналів".

Володимир Зубанов: "Дивіться, як оці два пана поводять себе в студії, так вони відносяться до мовного питання, настільки серйозно. Я зрозумів з того, що тут розповідав пан Арсеній, що він бачить вирішення мовного питання тільки так, щоб зробити мораторій на всі мовні закони і таке інше. Тоді в мене питання: а де ж ви були в 2009 році, в жовтні, коли пан Вакарчук, міністр освіти, видав розпорядження, що заборонити спілкуватися російською мовою в школах на перервах вчителям і учням? А потім 5 грудня 2009 року Юлія Володимирівна Тимошенко своїм розпорядженням по Кабміну це продублювала. І тільки Конституційний Суд це все відмінив, бо вважає, що це взагалі якісь расистські замашки. Де ж ви були як народний депутат в той час? Треба сідати, знаходити компроміс і вирішувати це питання. А ви хочете бути політиком серйозним. Треба по-серйозному підходити до складних питань. А ви кажете "мораторій". Ваша поведінка каже за те, що слова ваші суперечать вашим справам. Розкажіть, будь ласка, ці два моменти"».

«Республіка», 5 канал, 08.07.2012

Надоша покладає на Яценюка відповідальність за ухвалення мовного закону.

«Олег Надоша, народний депутат, Партія регіонів: "Я вважаю, що на сьогоднішній день кризи ніякої немає в парламенті. Розмова про неї вигідна сьогодні лише опозиції для того, щоб виправдатись перед тими людьми, яких вони закликали на майдани, в кінці-кінців розвернулись до них всіх одним місцем і роз’їхались собі на канікули. Це перше".

Андрій Шкіль, народний депутат, БЮТ: "Та ви за наших людей не переживайте, я вас прошу".

Олег Надоша: "Рухаючись далі, треба трохи піти в історію. Скажімо, 7 лютого за внесення цього закону в порядок денний голосував сам Яценюк. Потім, правда, виправдовувався в різний чин. Але вчора на одній з програм телевізійних він визнав, що все ж таки він голосував за внесення цього проекту в порядок денний. Перший. Друге. Те, що ми почули взагалі на наших екранах від тих людей, які вийшли, більшою частиною по першому етапу ми бачили лише прапори – прапори різних політичних сил і апломб, з яким опозиціонери почали розказувати, що йде утиск української мови, начинається наступ взагалі на все українське, що другим державним повинен стати російський язик і таке інше, таке інше, таке інше. Хоча в законі жодного слова нема про те, що другою державною мовою буде російська, жодного спомину навіть немає про те, що… про російську мову. Є лише про мови національних меншин. Крапка. Цей закон вийшов в ефір. Те, що вони вчора об’явили про те, що він не підписаний, тому закінчується ця акція – це, розумієте, я не знаю, для кого це було зроблено. Ті люди, які залишилися під національними прапорами голодувати, виражати свій протест, можна перед ними зняти шляпу. Вони просто були введені в оману цими опозиціонерами. І дай боже їм швидше прочитати цей закон, зрозуміти його букву і зрозуміти, що відбувається в країні. Я лише одне хочу сказати, і думаю, що багато людей з Партії регіонів зі мною погодиться, або людей, які знають позицію Партії регіонів. Якщо буде йти наступ на державну мову, на українську мову, то дуже багато депутатів з Партії регіонів візьмуть свої розкладачки і підуть рядом на цей Український дім ночувати і протестувати. Я, власне, сам вважаю, що єдина мова повинна бути державна – це українська мова. І я згоден і можу захищати, як тільки будуть…».

Отже, спираючись на попередні спостереження й нові тенденції у сценаруванні політичних ток-шоу, можна прогнозувати, що Банкова намагатиметься збільшувати частку інформаційного шуму за рахунок керованої опозиції. Головна мета – дискредитувати як окремих лідерів опозиції (Тимошенко, Яценюк, Кличко, Тягнибок), так і певні програмні цілі, які вони перед собою ставлять. А інформаційні приводи завжди можна придумати чи спровокувати.

Моніторинг здійснено громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Моніторинг політичних ток-шоу та підсумкових інформаційно-аналітичних телепрограм українських каналів із навчальним відеокомпонентом» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Висновки моніторингу можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження». Методологію проведення моніторингу викладено тут.